Розцвіло, волошками небо у житті
Умаєна,зоряним віночком духм'яна ніч.
Колише,вітер трави росою умиті
весна,заглядає до вікна до моїх віч.
І до небес,тягнуться віттям тополі
Розпускає,шелестить листячко зелене
Світанок,розлився бірюзою у полі
Жайвір,несе вітанячко до зелен клена.
Ой забіліли,рясно ромашки білі
за вітром,летить удаль від кульбабок пух.
У гаю,співає соловей водевілі
Дарує пісню про кохання для подруг.
Під спів,стоголосся дозріває пшениця
І овес ,і жито хліба -лан золотий.
І з джерела,ручаєм дзвенить водиця
сходить ,сонечко рано у день весняний.
На лебединих крилах лечу у небо
Туди,де розвеснів квітом вишневий сад.
У долонях,я несу зорі для тебе
Прекрасна мить ,дарує щастя- зорепад.
Аж в літо захотілося, в те жито з волошками... 
