І мені , у небі синім
Потьмяніли кольори,
Як почула: "Він загинув..."
Як дійшло, що то був Ти...
І мені потерпли руки,
Очі зли́лися слізьми,
Серце застогнало в муках -
Більш не стрінемося ми...
Відібрало миттю ноги,
Не здіймаючись з колін
В церкві, з криком, під порогом:
"Де ваш Бог, скажіть де Він?!"
Та у відповідь - мовчання...
Чи той Бог зумів почуть?
Чи він дав Тобі востаннє ,
З того світу зазирнуть?
Чи Ти чуєш кожен вечір,
Як до Тебе говорю?
Про тягар, котрий на плечах,
Чи про ту́гу про свою...
Чи ти бачиш як сумую?
Як пишу до Тебе я?
Чи так само Ти рахуєш
Зорі в небі до рання?
Час з Тобою швидко сплинув,
Нам пліч-о-пліч вже не йти...
Все змінило: "Він загинув..."
Як дійшло, що то був Ти...