Як важко жити правильно,
Продумано, неспішно.
Любити легко праведних
І так непросто – грішних…
Й дрімотою заснована,
Як павутинням, совість…
Коли ж проснеться знов вона,
Почавши нову повість?
Так легко й нерозважливо
Ми зневажаєм грішних
І спалюєм їх заживо
Своїм тавром поспішним.
Не знаємо законів ще –
Земних, а чи духовних…
І хоч срібляться скроні вже,
І досвіду вже сповна,
Та ми не помічаємо
Закономірних правил,
Не віримо й не знаємо,
Що Бог цим світом править.
І все, що зневажаємо
Словами і ділами,
Те часто і, на жаль, воно
Трапляється і з нами…
Такой стих замечательный,Наталочка!!))
Очень духовно-правильный.В жизни так часто с нами происходят закономерные события,родившиеся от нашего отношения к тем или иным людям или событиям...
Очень понравилось,спасибо Наталочка!)))
ЮНата відповів на коментар СОЛНЕЧНАЯ, 12.07.2019 - 14:40
Це так, але "розміри" його дуже різні, тому у кожного свої критерії, а відповідно і суто своє світосприйняття. Добре, коли воно співзвучне із
вічними загальнолюдськими цінностями... Дякую, Оленко. Рада візиту.