Нам часто дуже мало треба.
Лиш погляд й зрозумієш все...
Коли промову замінити словом,
так просто і приємно стає нам.
Коли простий якийсь поступок,
замінить тисячі всіх справ.
Ми,мабуть,і самі не знаєм
коли й яких людей втрачаєм.
Але ми добре усі знаєм,
що більше не зустрінемось...
А люди є іще нормальні,
правдиві,чесні,добрі, щирі...
Вони прості і не багаті,
але душа у них без меж..
І хочеться,щоб люди були,
усі щасливі..
Й бачили,що світ не має меж..
Життя без меж...
P:S Люди,цінуйте друзів і товаришів,які з вами у складних ситуаціях,вони такі одні і таких більше не буде.
Гарні роздуми. 
