Моє серце кричить, озовись!
Моє серце вирує в коханні
А душа, а душа, а душа?
А душа-вже втомилась в чеканні...
Зорепад, зорепад, мов той сад
Що зацвів, а затім опадає
Так й кохання, що палким було
Із роками чомусь остигає.
Вже погас, вже погас неба схил
Загорілась зоря вечорова
То ж чекати тебе, чи вже ні
Душа прошена, пані любове.
Моє серце у смутку мовчить
Захололо воно у чеканні
А душа,вся тремтить, як той птах
Що злітає у небо востаннє.