Я заплетусь у твою сивину,
Згублюсь, матусю, в квітах барвінкОвих,
Несу тобі веселку... й не одну,
З тобою йтиму в снах, таких казкових.
Я зацілую рученьки старі,
Ласкаві руки- інших і не знаю,
Я приберу у квіти вівтарі,
Молитиму для тебе, мамо, раю.
Я одягну намисто ясних зір,
Твоє намисто, те, що в колисковій,
Я прихилю все небо- тільки вір,
Я світ тобі віддам,такий казковий.
Дитинство мамо- в ньому ти і я,
І сміх і біль, і сльози мого щастя,
Вже між зірок ти, радосте моя,
Мій сон, матусю, спогад, мов причастя.
Я заплетусь у твою сивину,
Згублюсь, матусю, в квітах барвінкОвих,
Несу тобі веселку... й не одну,
З тобою йтиму в снах, таких казкових.
Чуттєва та глибока лірика, Лесю!))) 
