Печалі, скорбота, хвороби страшні
В житті його не полишали …
«Чому ж, Боже, хрест цей призначив мені?» -
Уста його гнівно кричали.
У відповідь Бог у видіннях явивсь,
Завів у простору кімнату.
На безліч хрестів наш герой надививсь.
І право дав Бог вибирати.
«Я дам тобі хрест, який вибереш сам,» -
Сказав Бог таке чоловіку.
Він взяв золотий, але важко рукам,
Не зможе тягти аж довіку.
Тоді він взяв срібний, та гострі кінці
Щосили врізалися в тіло.
І так перебрав всі хрести він оті,
Аж руки і плечі німіли.
Один – незручний, другий – надто важкий,
Нарешті – легкий, дерев'яний.
«Напевно, я зможу донести такий,
І сили мені, мабуть, стане».
Закинув його на плече він миттєво …
Спинився Господь перед вибором тим:
«Так це ж він і є, отой хрест твій життєвий,
Що видавсь тобі аж занадто важким».
Господь нас і любить, і сам добре знає,
Щоб кожному хрест по можливостях дати.
Хтось тягне гранітний і не нарікає,
А хтось і від легкого буде стогнати.
Дуже дякую, приємно! 
