Біле пір'я кружлялось і сипалось...
Голуб в небо не чув як летів.
Вперше...Він сьогодні так високо...
Ранок вітряний з сонцем зустрів.
Він не чує як серце тріпоче
Від страху, що вбивало колись!
Він сьогодні дізнатися хоче
Чом в душі ось так рве... "Зупинись"!!!
Я не хочу землі з райським садом!
Привілеї всі теж забери!
Хочу душу свою відчувати...
Бо в гармонії Щастя моє...
Всі дарунки і радощі світу
Все як порох! не варте сльози!
Тільки те, що в душі щиро квітне.
Справжнє Щастя, мій Світ, всі дари!
Я волію зостатись на скелі.
Там де пусто немає трави.
Тільки б серце твоє наповнялось
Так же мною... Ти щастя моє...
