Давно наші дороги розійшлися,
А з мамою все ж було веселіш…
Зібралися в дорогу, одяглися,
Провідати рідненьку чим скоріш.
Та лиш зустрілись… холодно зімліли,
Зажурено спитали: «Що було?»
Чому у мами коси побіліли,
А землю білим снігом замело?
Ми з мамою пройшли доріг багато,
Зростали у майбутнє дивлячись.
І знов схотілось нам, щоб рідна хата
І мама були поруч, як колись.
Та лиш зустрілись… холодно зімліли,
Зажурено спитали: «Що було?»
Чому у мами коси побіліли,
А землю білим снігом замело?
Ми з мамою шукали в полі квіти,
Минув давно уже дитинства час…
І знов схотілось нам поговорити,
І мама щоб всміхнулася до нас.
Та лиш зустрілись… холодно зімліли,
Зажурено спитали: «Що було?»
Чому у мами коси побіліли,
А землю білим снігом замело?..
@фото з інтернету
