Сніг у серці долу ліг
Затихнув сміх
І страх
Горіх
Його натрудженого мозку
Наповнився гарячим воском
Думок і поривань пустих
І жоден спомин жодна ніч
Йому спокою не принесли
Всюди пітьма чужих облич
І він самотній ніби Нестор
Коли писав літопис віку
Гірка печаль у чоловіка
Який життя віддав Вітчизні
Вона йому натомість тризну
Вона його натомість в піч
Історії та протиріч
Пожежею розквітне ніч
У ній згорить останній Хам
Який хотів би стать Яфетом
Суспільство оминає храм
Зате обожнює буфети
* Вячеслав Липинський - пол. Wacław Lipiński (5 (18) квітня 1882, с. Затурці, Локачинський район, Волинська область — 14 червня 1931, Перніц біля Відня, Австрійська Республіка) — український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За гетьманату — посол України в Австрії. Частково публікувався під псевдонімами В. Правобережець, Nobilis Ruthenus, Василь Безрідний. ( Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. )
