Дівчина-друг
Я не відчуваю закоханість і мені це подобається
Ти щось надприродне, якесь слово тут проситься...
До тебе не тягне,я не хочу з тобою.
Така гарна, цікава, але між нами, лиш спокій пророчиться.
Це не тваринний інстинкт, з тобою не хочеться...
Та ні, щось мене вабить, не в очах сірих діло, саме в думках твоїх мене щось заділо.
Ти наче та книжка, котру, хоч сто раз ти гортаєш, але знову і знову між рядками читаєш, щось нове і далеке і ,водночас, таке наївне, та таке примітивне що хочеться раз і назавжди закрити твій рот і пам'ятати тільки минулий поток, твоїх мислів логічних, таких досконалих, та для дівчат твого року, зовсім незвичних.
Поки все це писав, те слово згадав, що просилось спочатку.
Ти рятуєш мене від мислів-недуг, справжня, відверта і щира, моя дівчина-друг.
