Ти – мелодійне звучання на срібній струні,
Ти – перевтілений спокій, що сповнює душу,
Ти – моє слово, яке я тепер не порушу,
Ти – теплі вірші, що тихо живуть у мені.
Ти – мій маяк, що в тумані мене проведе,
Ти – перевірена стала в мінливості світу,
Ти – нездоланне тяжіння земного магніту,
Ти – моя повінь, що змиє печаль і спаде.
Ти – мій початок, у вічності перша межа,
Ти – невід’ємна константа мого сьогодення,
Ти – початкова сходинка п’янкого натхнення,
Ти – мої впевнені кроки по лезу ножа.
Ти – моє море, тримаєш мене на плаву,
Ти – теплий промінь, що темінь ущент розганяє,
Ти – мій вогонь, що у серці нестримно палає,
Ти – Той єдиний, заради якого живу.
Ще сотні слів я присвячу тобі
У віршах на життєвім полотні.
23.01.2016 р.
