Ти допиваєш свій чай,
тікаєш з кімнати,
щільно зачинивши грати
на великі чорні замки.
Забувши всі дати,
Біжиш хутчіш сідати
на рейс у сипучі піски.
Закриваючи очі, на повні груди
холодне повітря вдихаєш.
Від болі губи кусаєш,
Ламаючи себе з середини,
ти відповідь марно шукаєш
на те, що там відчуваєш:
- Чи жив би ти для людини,
яку аж ніяк не кохаєш?...