Я Вас дуже кохаю, пробачте мене за це,
Посвячую Вам майже кожну з важливих сцен.
І я дуже вдячна за це неймовірне літо,
Воно стало світом для мене та світлом.
Мені снитеся кожну ніч, не судіть, благаю.
Без Вас я звикаю, а потім все знову, знову.
Якщо буду поряд, то мабуть до Вас завітаю,
А Ви пригостіть мене чаєм і ніжним словом.
І посмішка Ваша чудова мене так гріє!
Щовечора дивлюся фото, де Ви щасливі.
Портрет хочу Ваш малювати, але не вмію,
Усе що виходить — вірші під щоденні зливи.
І Ваші глибокі очі вмістили весь космос.
Я там загубилась. Напевно, це все не просто.
Якщо я до Вас доторкнусь, то чимдуж обіймайте.
Я так Вас кохаю... І Ви також. Мене. Кохайте.
