Мої слова для тебе наче пустий звук
Вони як повсякденний потяг,
який ти проводиш очима
Ніхто з нас не заслуговує всіх цих мук
А кора дерева з кожним роком добряче міцніє
Суть, сенс, мета всього у тому, щоб руйнувати
А на спаленому, згореному місці ставити вистави...
Руйнівна романтика приваблює суїцидників
Але чи це справді цінність чи просто маразм
Я вже чув безліч історій про кохання й життя
Набридло впиватися їхньою іронією несправедливостей
Краще зникнути, стерти себе з лиця на осінь
Згодом утворити скелю навколо і не лізти у чужі життя
