ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Далеко до півонієвих злив…" АВТОР: Ірина Кохан
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552988
***************************************************
На підвіконні в хаті троянди цвітуть рожеві,
І шурхає чимось протяг, дратує постійно нерви,
Сумує в кутку чорнило, дурманять духи відкриті,
Самотньо папірчик мліє, чекає відверті миті.
Склянка вина порожня нагадує про минуле,
І стомлене Боже Слово в пилюці мене забуло,
Сховалось в кутку минуле, відлунює ностальгія,
А за вікном ворона чорним більмом видніє.
Іскряться пухкі сніжинки, засипана сріблом призьба,
Вдяглися у сніг дерева, схилилися сонно гілля.
Не скоро ще цвіт півоній дурманити буде серце,
Не скоро в душі відлига розтопить сумне озерце,
Фіалкова насолода ще спить під товстезним снігом,
Нарцисів тонкі голівки завіює хуртовина.
