|
Світлій пам’яті Олега Сидора
Він знав історію, п’ять іноземних мов,
Мав мужність, честь і гідність надзвичайні,
Кілька смертей в борні успішно поборов,
Друзів рятуючи, поліг в бою останнім.
Плач, рідна земле, дякуй і гордись,
З тих пір, як ти стоїш під небесами
Син – велетень у тебе справжній народивсь,
Пішов у вічність божими стежками.
Майдан кипів, кругом свистіли кулі,
Він на барикади побратимів підіймав,
Поранений, побитий, майже обгорілий,
Тут переміг, свободу й правду відстояв.
Та ворог лютий вже поповз із –за кордону
Щоб Україну вільну знову шматувать,
Інтелектуали добровольчі створюють загони
З загарбником за Батьківщину воювать.
Прозвали «скіфом» на Майдані за знання,
Донбас звільняючи, був батьком побратимам,
За землю рідну всюди він на смерть стояв,
Відважно й беззавітно тут за неї і загинув.
Цвіт нації тепер втрачаєм за Донбас,
Де зло й добро зійшлись в смертельному двобої,
Він захищав себе і кожного із нас,
Жив, воював, у вічність відійшов героєм.
Гойдає вітер полотно наших знамен
І матінка земля загиблих обнімає,
«Скіф» у строю, в бою, він не помер,
Ми пам’ятаємо - герої не вмирають!
19.01. 2015р., Київ
ID:
553144
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 20.01.2015 14:23:48
© дата внесення змiн: 20.01.2015 14:29:51
автор: БГІ
Вкажіть причину вашої скарги
|
