Представ день я бачу сонце,
я іду, поруч за руку з тобою.
Цілую замучене лице твоє,
вмиваюсь холодною водою.
Ти тільки уяви, я знову відчуваю,
я бачу небо, стискаю пальці рук.
Усміхаючись від тебе я втікаю,
біжучи не знаючи маршрут.
Уяви, як ми танцюємо удвох,
наша пісня, я на ногу тобі стаю.
Відчувши смак, їм торт за трьох,
бачу, відчуваю, ти поруч, я в раю.
Представ день, що ти не біля ліжка мого,
не сидиш мовчки пускаючи сльозу.
Не чекаєш лікаря, спитати за коханого свого,
не ридаєш, не віриш в лікарську брехню.
Представ що ці десять років коми,
це лиш був суцільний жахливий сон.
Не було грому, не були всі у чорному,
не грав болючі ноти саксофон.
Уяви, ти заходиш на світанку,
пуста палата, я підкрадаюсь, обнімаю тебе.
Представ що не було цих років, ранку,
уяви що я поруч, і цей сон пройде.
