Безмежне море, гори без вершин,
Туманні ранки, вечори прозорі,
Легкі хмарки і зорі, зорі, зорі! -
У цілім світі хтось лише один
Вмістити може Всесвіт у очах.
Цілунок сонця і його палкі обійми,
Тополі пух і вітру танці з ним,
В осіннім полі лоскітливий дим -
Торкатись може так лелійно
Тепло в єдиних лиш руках.
Хрипкі розмови снігу і по них сліди,
Як всі. І, наче сотні тисяч інших,тіні.
І, як в усіх, свої міста, пейзажі, стіни -
Коли один. Коли удвох - без меж сади
Цвітуть весною ніжною, єдиною.
