Ось вечоріє… Сонечко йде спати…
І прохолодою війнуло із вікна…
Тебе втомилася чекати,
Бо музики і чаю вже пора
Закутаюсь у теплу шаль і трішки
Я пригублю чудесний цей напій
Уже мої зігрілись ніжки…
А ось і ти! Проходь! Не стій!
Під тиху музику і захід сонця
Тобі я наливаю ще гарячий чай
В тобі знайшла я охоронця
Всіх своїх марень і бажань!
Пора осіння й прохолода
І я ще кутаюсь у шарф…
Моє життя ти й нагорода,
А може просто Божий дар.
Під музику Енріке Моріконе
Ми допиваєм іще теплий чай…
Душа моя в тобі потоне
Ти лише трішки зачекай!