ВИШИВАНКА
Слова - Любов (на сайті - Крилата)
Музика - Микола Шевченко
Виконує - Марина Романович
1
Вишивала матуся сорочку.
Рівно хрестики клала в узір.
Я її не сховаю в куточку.
Бо у ній – я душею до зір.
ПРИСПІВ:
Одягну вишиванку красиву –
Мого тіла й душі оберіг.
В ній тепло материнське і сила,
Блиск очей, що в орнаменті ліг.
2
Одягну у театр і до школи,
Чи до храму святкового дня.
Стан свій випрямлю ввись смереково.
На мені ж українське вбрання!
ПРИСПІВ:
Я ношу вишиванку красиву –
Мого тіла й душі оберіг.
В ній тепло материнське і сила,
Блиск очей, що в орнаменті ліг.
3
Ту сорочку, що мама розшила,
Збережу – це дарунок душі.
До грудей її ненька тулила,
Вишиваючи долю мені.
ПРИСПІВ:
Я ношу вишиванку красиву – }
Мого тіла й душі оберіг. } 2 рази
В ній тепло материнське і сила, }
Блиск очей, що в орнаменті ліг. }
Браво-браво! Послухала спочатку у пані Крилатої - потім ще тут Це, напевне, треба було там написати, але пані Люба і тут прочитає. Дуже сподобались подробиці: з вірша видно, що ця дівчинка ходить і до школи, і до театру, і до церкви. Тобто ми бачимо її уподобання, її виховання - а це теж дуже багато говорить і про її маму. Вишиває і разом з тим прищеплює дитині національну свідомість...
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
