З Днем матері,дорогі матусі!!!
Живе на світі доброта…
Вона, як сонце, тепла, ясна,
Як зірка, що горить й не гасне,
В житті дорогу осява.
Живе на світі доброта,
Як квітка, лагідна і ніжна,
Як та голубка білосніжна,
Усіх до себе пригорта.
Як затишно і як спокійно
Живеться впевнено й надійно,
Коли єднає нас ота
Найкраща в світі доброта.
Нема достатку – не біда,
Його замінить доброта,
Яке б не було в світі зло,
Та поміж ним живе добро.
Воно летить до нас, як птах,
Воно, як той чумацький шлях,
Нагадує,що треба йти
До всього шляхом доброти.
Є в кожного своє ім’я,
Є в доброти воно так само,
Ми подумки, а чи словами
Завжди говорим ніжно: “Мамо…”
Не завжди вміли ми сказати
Слова великої подяки
За все, що дали нам в житті
Матусі руки золоті.
То ж як віддячити тобі?..
Хіба знайдеш слова такі.
Напевно, треба просто жити,
Як мама, всім добро творити.
А ще би хотілося дуже змогти
Передати науку оцю доброти
Своїм дітям і внукам, щоб знали, як слід,
Що тільки добро і тримає цей світ.
То ж спасибі за все…
От і знову забракло тут слів.
Та слова можуть бути
І сріблом і золотом литі
А порожні, як ехо,
Як вітру осіннього спів.
Я не хочу пишнот,
Ані слави, ні грошей, достатку,
Тільки б ти, найдорожча,
Завжди щоб зі мною була,
Ну а я пригорнуся,
Неначе оте немовлятко
І шептатиму, рідна,
Тобі найтепліші слова.
Дуже ліричний вірш, тільки щире серце може підсказати такі строчки У мене є щось подібне:
І лише для цього шануй себе, мамо!
І тільки для цього на світі Вам довго ще жить,
І помни одне, дорога моя мамо,
Що збивши коліно, дитина до мами біжить.
дочка бджоляра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за добрі слова Приємно,коли є однодумці
Сердечно написано,з душею і,здається,ніби з прихованим сумом.
дочка бджоляра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,пане Михайле,що прочитали і відчули мій стан душі.Сумно втрачати найдорожчу людину,тому "напевно, треба просто жити.як мати,всім добро творити..."