Твій ніжний голос у серці моїм лунає,
Твій лагідний дотик-все тіло мені зігріває,
І погляд твій теплий всю душу мені обпікає,
А на думці одне лиш: Кохаєш?
Чому почуття ці від мене ховаєш?
Невже ти зі мною так граєш?
Та в серці у мене іскра болю палає....
Напевно байдужість вона відчуває...
По тілу всю кров мені розганяє...
Невже він не знає, як сильно серденько моє страждає?
́Палкого поцілунку від нього жадає,
і розум мій на частинки ламає...
Його так пристрасно воно кохає,
та він цього не відчуває!
Без нього життя у цім світі немає,
Можливо колись мене покохає?
