Перший весняний дощ змиває осінній смуток::
Кожною краплинкою пробирається в душу.
На вулицях менше і менше маршруток...
І я тебе знову так довго чекати мушу...
Закутаюсь в плед, заварю собі білий чай,
Вивчу "Вігвам", між рядками знайду нас...
Прочитаю твоє: "Зай, ну що ти? Ну, не скучай..." -
І для мене назавжди зупиниться час...
Чи то день, чи то ніч - мені все одно, -
Бо із першим весняним дощем
Веселка загляне у моє вікно
І із серця мого розвіється щем....
