Я бачив смерть,
я чув її зітхання.
Вона ходила
поміж нас.
Усе шукала
когось, виглядала,
та поглядала
все на час.
Бувало покладе
на плече руку,
і вже готова
навіть обійняти.
А потім, враз,
раптово відпускає
і ну давай,
що духу є втікати.
Але на жаль,
не всім так пощастило.
Не кожен зміг
від неї вберегтись.
І з смутком
на "обличчі"
вона Їх забирала,
й тихенько в путь
відводила кудись..
