"Я пишу не для того, щоб просити тебе прийти, я пишу, щоб попередити: я завжди буду чекати"
Фредерік Бегбедер
Ось і ми...Так натхненно живі
Візьму руку і неначе,
Так по дитячому прості,
Так по зимовому гарячі.
Ось і ми...На краю землі
Не бійся я поруч,
У самій темній імлі,
Я твій сонячний обруч.
Ось і ми...Два вогники
Революційної свободи,
У одному човнику,
За любої погоди.
Ось і ми...Такі голодні,
У теплих хвилях ліжка,
Немов завтра безодня,
А нам би ще трішки.
Ось і ми...Одна із драм
Де ми дворяни,
І цей світ належав нам
До інопланетанів.
Ось і ми...Останні звуки,
Занавіс,в тишині сліди.
Я твої зігрію руки...
Ось і ми...назавжди.
