Ти - його апатія, він - твої емоції.
Досить уже плакати на руках у осені.
Хвилі йдуть від берега, тонуть в океані.
Знову ця істерика, знову сни погані.
Посмішка як в Джокера, почуття всі втрачені.
А тобі так хочеться все йому пробачити.
Він убив всі пристрасті, він пустий всередені.
Залишився постріл лиш, цілі всі наведені.
Ти - його апатія, він твої емоції.
Вся душа розтріпана, жовтим листям осені.
