Прийшлось перезалити й цю пісню (через вірус)
Родзинка (сл., муз., аранж., вокал – Шевченко Микола)
1
Оце звичайнісінька школа середня – велика перерва.
Спітнілими ловить руками директор стіну.
А це все тому що підкошує ноги – подразнює нерви,
Ця зграйка дівчача – вродливі – одна у одну!
Ось вулиця-вулик, ще й не центрова – пересічна,
Весна мені душу виснажує, шию зверта…
Яка молодиця пливе! Неземна вся, космічна…
Аж серце стає… Бо ж родзинка в ній є, то дарма, що літа…
Приспів:
А гроно стигле соку дасть – буде вино!
Що й висохне – родзинками стане.
Роки злетять, але краса дівоча все одно
Не злине, не мине не зів`яне.
2
Країна зітхала, вдивляючися в серіала,
Розбите кохання – то все не про наших жінок!
Я хочу, щоб всі ви, красиві, щасливими стали…
Хай кожній коханий багатий, весільний одягне вінок.
Усі женихи іноземні у чатах – на чатах.
Свої – теж не гірші, екзотика впала в ціні.
І сохне планета по нащих вкраїнських дівчатах!
Я теж своє щастя знайшов, бо одна з них дісталась мені!
Приспів:
Справді - родзинка!
Щиро вітаю. Приємно, що моїм друзям - молодим дідам так само сподобалось. А я впевнений, що незабаром усі ми в Києві зустрінемось. Будьмо ще!..
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00