ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Нічне панно…" АВТОР: Ірина Кохан
************************************************
Космічний простір в нескінченності часу,
Осяйний зорями палаючих сузір'їв.
В розмитих барвах галактичного склепіння,
Туманить завиток Чумацького Шляху.
В мереживі зірок, гонимий вітром сонця,
Несеться крізь пітьму комети жовтий хвіст.
Діона ковзає по кільцях у Сатурна,
Мов стрілка, відбиваючи постійну частоту.
Затягуючи все, бурлять чорнезні діри,
Неначе Василіск, ковтають зірочки.
А навкруги блакить осяяна світінням,
Яке ще мерехтить з сузір'я Гончих Псів.
Інший автор написав своє, а Ви - своє, і в цьому того автора заслуги великої нема, так як у річки нема заслуги, що вона нас надихає на написання віршів, картин чи пісень. Ви сам - молодець.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, мій вірш інший, бо в ньому мої думки і моє сприйняття. Але, якби річки не було, хто б написав про неї. В тому і є її заслуга, що вона є.
За те і дікую іншим авторам, що вони є, і їхні твори так надихають.
Так чудово описано космічний простір. Тема Космосу завжди притягує й заворожує.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам вдячний, та тут не лишень моя заслуга, а і заслуга автора вірш якого мене надихнув. Як у Вас автор музики, так і у мене вірш натхненник
Вітаю Вас зі святом, дякую за відгук.