Я вже приготувався до вечері,
Виделку взяв, аж раптом, у ту ж мить,
Хтось нетерпляче грюкнув в мої двері.
Я відчиняю, там сусід стоїть.
“Чи ти не допоможеш мені, друже?”
Найкраще б розділитися навпіл.
“Це терміново?” - “Терміново дуже”.
Ми з ним побігли, прихопивши стіл.
Та бігти виявилось недалеко,
Це був будинку нашого фасад.
Сусід взяв стіл, зайшов із ним в аптеку,
Коли він вийшов, бігли ми назад.
За цим столом, лише за чверть години,
За пляшкою горілки він сказав,
Що для своєї хворої дружини
Він за рецептом ліки купував.
“Та може ти шокований тим рейдом?
Був лікар, але ручки не знайшлось.
І ось тому рецепт шматочком крейди
На цім столі писати довелось”.