Раз мій кум кусав горіхи -
Докусався не до втіхи:
Зуб один переломився,
В другий зуб горіх забився.
Щоб отой горіх забрати,
Мусив пломбу "роздовбати".
Кров текла, як із пацяти,
Кум почав, як звір, горлати.
Згодом трапилась халепа -
Біль віддав на всю щелепу.
Вже терпіти він не в змозі -
Як горохи, ллються сльози.
Що робити кум не знає,
Зуб його не відпускає.
За це жінка вз́ялась строго -
Та й послала до зубного.
Кум докт́орів так боявся,
Але з силами зібрався
І пішов він до дантиста,
Взяв з собою гривень триста.
Як зайшов до кабінету,
Там побачив інструменти.
Тут підходить стоматолог:
"Зараз я вам дам укола".
Кум стелепався від стр́аху,
Розвернувся і дав маху.
І забіг в шин́ок навпроти,
Щоб свій страх перебороти.
Три по сто кум випив сміло -
В роті вмить переболіло.
Бач, знайшов мій кум вакцину!
Ну, її! Ту медицину!
//6.12.12//
Marisong відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, не кажіть, по Ваших віршах можна подумати, що Ви - останній алкоголік.
Не обіжайтеся, це я так, для зв'язки слів... Я надіюся, що це тільки герой вірша полюбляє хильнути
)))) 
Треба хмиритися. Рада, що Вам сподобалось 
дякую за настрій!
