Дитинство непомітно промайнуло,
В душі моїй лишились почуття,
Як пам'ять про барвінкове минуле,
Як пам'ять про уроки із життя.
Я вдячна долі, що колись попала
В ансамбль танцю – кращий на землі.
З Барвінком я на сцені виступала,
З Барвінком натирала мозолі.
Тепер мені ніколи не забути
Усіх життєвих правил загалом:
Учили всіх нас ввічливими бути,
Учили поведінці за столом.
Я вдячна вчителям за їх уроки,
За музику, за танці і за спів,
За цінності, сформовані в ті роки,
За цінності, отримані з віків.
А вам, Петро Адольфовичу милий,
Вклоняюся я низько до землі
За те, що українському нас вчили,
За те, що були з нами на чолі.
Тепер «Барвінок» прославляють всюди,
Бо творчістю ви досягли мети.
Бажаю вам любові з від усюди,
Бажаю патріотами рости.
2012 рік