Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ЗАПІЗНІЛА ІСТИНА - ВІРШ

logo
Олександр ПЕЧОРА: ЗАПІЗНІЛА ІСТИНА - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЗАПІЗНІЛА ІСТИНА

По одній стежині ми ходили разом.
Де тепер ти нині – я й не чув ні разу.
На якій орбіті долі очутились?
Чом обом зустрітись досі не судилось?

Стежечку до серця зміг я протоптати.
Відчинялись дверці, – не завів до хати.
Вже на скронях сніжно, а я тут з тобою.
Називаю ніжно першою любов’ю.

Нам було, напевно, й цілуватись рано.
Я ж тебе ніколи й не назвав "Кохана".
Це тобі сказали два ясних озерця.
Ти з тих пір назавжди поселилась в серці.

Доле моя, доле, де ж ти заблукала?
А мене з собою чом не погукала?
Де ж ти забарилась, де тебе шукати?
Йти куди назустріч, звідки виглядати?

Йшли ж – рука в рученьку тихою ходою.
Та роки-роченьки плинуть за водою.
В світ стежини бігли, 
розминулись де ми?
Раптом налетіла, наче буря, темінь.

Гірко помилились, повертатись – пізно.
Долі оселились на орбітах різних.
Де шукали броду, – обміліла річка.
Загубила вроду чарівна Марічка.

Як на себе гляну, – трішечки лякаюсь.
Не те слово – "в’яну". І сміюсь, і каюсь.
Істину вже знаю – мудру, хоч не милу:
нашу спільну долю ми самі згубили.

ID:  325900
Рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата надходження: 28.03.2012 20:47:15
© дата внесення змiн: 28.03.2012 22:16:01
автор: Олександр ПЕЧОРА

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (598)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ліоліна, 30.03.2012 - 10:17
нашу спільну долю ми самі згубили
З прислів"я: якби молодість знала, якби старість могла
Якби знать наперед, як складеться, скільки помилок би не наробили
Пісня Ваша торкає кожного 16 16 16
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
12 16
Якщо й сюжет зав"язаний добряче,
все ж НАСТРОЄВІСТЬ має переважати.
І текст торкнеться багатьох сердець.
give_rose ДЯКУЮ ВАМ. flo12
 
Оксана Пронюк, 29.03.2012 - 22:48
ІСТИНА ДЛЯ ВСІХ!!!!!!!!!!!!!!!!!
То газдують роки - помарніли й стежки
Ті що ноги обом цілували,
Що втоплене в очах - не досягнемо й в снах
Але як ми красиво кохали! 16 16 16
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яка ж болюча та краса!
Хай не згасає.
friends 16 flo12
 
Lana P., 29.03.2012 - 19:16
не лякайтесь, аби душа не старіла smile
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правда Ваша.
Й слава Богу... 16 39 flo12
 
на жаль, трапляються і спільні згуби-((
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То пороблено долею biggrin
чи мо таки самі не доробляємо?
friends
 
Тамара Шкіндер, 28.03.2012 - 22:33
12 12 Сумна істина, а вірш дуже гарний!!! 16 give_rose
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро за увагу...
icon_flower
 
Леся Геник, 28.03.2012 - 22:05
З Вашими словами і... з Доленькою попід руку - життєвими стежечками... 12 16 give_rose
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Стежечкою може ще дременем.
Що судилось долею - не минем.
flo26
 
пронести такі високі почуття через життя-найвища і єдина істина .і відкривається вона далеко не кожному .гарно. 16
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро.
give_rose
 
Борода, 28.03.2012 - 21:42
12 12 12
Гарно, по змісту вірша проситься вкінці -"згубили" friends friends friends
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ.12
Замість "І себе, і долю ми самі зліпили"
тепер "Нашу спільну долю ми самі згубили".
Бо як не є - не згубили себе.
friends
 
Любов Чернуха, 28.03.2012 - 20:49
Ох і гарно, й мудро flo17
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую ВАМ.
flo23
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
x
Нові твори
Обрати твори за період: