Чи втрачу я тебе, чи ні?
В молитві Бога поспитаю.
О, Господи, спини Її –
На кого руку підіймає!
То ж не мовчи, скажи мені,
Бо я, як соняшник до сонця,
Тягнуся, люблячи в Тобі,
Душі своєї охоронця.
Я не почув тебе – не знав,
Що в небесах не чують сірих.
Я храм в душі свій збудував,
Він приютить всіх: чорних, білих.
Та болю час колись пройде,
Кохана встане, посміхнеться,
За руку знову поведе,
Однак все на Тобі зійдеться.
