Мудрiш усiх був Ярославе
Як князь великоi землi.
Всi поважали його право
Де розум з серцем начолi.
Навчив усю Эвропу митись,
Травити вшей, та щоб могли
Нужду справлять куди ти дiтись,
А не в хатах по за угли.
Велика сила той Вкраiни
Змогла Эвропу освiтить.
Мiж двух морiв, забули нинi,
Була сторiчча, а не мить.
Велика Грецiя запала,
Та Римськi мури варвар знiс.
Моголiв хижую навалу
Великий Киiв перенiс.
И ось ми знов, нiкуди дiтись.
Чи двадцять нам, чи сотнi лiт???
Сльозою гiркою умитись -
Тепер нас вчить весь бiлий свiт.
Якби не клятii моголи,
То Русь-Вкраiна би була,
Та за собою в свiтлi доли
Народи iншi повела.
З ляхами, наче, замирились...
Немитий варварський москаль
Вважаэ, що з ним порiднились.
Сусiд нахабний в нас, нажаль...
Назвав Мордовiю Росiэй,
Из москаля росiйским став,
Цей нехресть красти тiльки вмiэ,
Та iнший час тепер настав.
Не двадцять нам! Тисячолiттэ
Софiйськи мури як звели!
Святою правдою умитi,
Пiднимем гордii чоли!!!
трохи російських букв і слів треба виправити. А що у Вас " Є" немає?
