Дзвінок! Прокидаєшся – пустка…
Стривожено дихає темінь.
На стінах – пришерхлі від мрій пелюстки,
Схвильовані тіні – як навіжені.
Хтось вигадав колір безбарв’я.
Макіяж – час вдавати щасливу!
Перуку дозвольте сама я
З гачечка примірю… Не криво?
Пора! Одягайся! Вже сьома!
Під горлом липучий згусток.
Робота ж! Мерщій! Гайда з дому!
Дзвінок! Прикидаєшся – пустка…
21.11.10 р.
