Де наш дім?
Чиїх батька та матері діти?
Розгубились по світу,
як краплі у морі води...
Сном земля, по якій
вперше вчились ходити,
дивним сном ті пісні,
що колись колискові були.
Сном та стежка,
що слалась аж ген від порогу
цілувала шовкову
ноженят запашну білизну,
із якої рушали
в далеку дорогу,
пам'ятати клялись
рідну неньку - свою сторону.
Юність сном,
і кохання, і перші цілунки.
Цвіт весни чарівний
і духмяних садів аромат...
А у матері серденько
б'ється так лунко -
жде своїх ластів'ят:
“Повертайтесь, кохані, назад.”
дякую!!!дійсно щиро!!!я зараз також трохи далеко від батьків!!!так хочеться побачити ці очі сповнені радості коли бачить і так боляче бачити наповнені сліз коли проводжає!!!
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо хочеться побачити - побачите. Життя складне, але нам під силу долати його труднощі. Удачі!
