Как макияж, вчера не смытый,
Как серость лиц, что за окном,
Меня пронзает, словно пикой,
Поэт своим шальным пером.
Искусство и литература -
Страданья автора, души.
Его оставила культура
Без денег пафоса и лжи.
Поэт - лишь вождь невооружённый,
Лишь глас, что может изъяснять
Всю правду. Хоть и утомлённый,
Пером орудует опять.
Без нужд, без света, без потери,
Без тучности протёкших дней,
И птиц раскатистые трели,
Стремится записать скорей.
Из неба он черпает музу,
Землею вскормленный талант.
Он очень любит кукурузу
И опровергнет весь стандарт.
Его люблю я всей душою.
Он мой, он просто идеал!
Сама себя и успокою:
Он выдумка, а не риал...
щоб писати щось глибоке потрібно багато чого пережити перечитати..........для кожного потрібний свій час кому роки, кому десятки років.....але я хотів сказати не те, я хотів сказати що ти просто молодчинка........а серйозніші як ти говориш рими ще з'являться......
Ая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тоді просто дякую... будь-яка похвала приємна) особливо, коли вона щира...
ну ти ще ж і не доросла для того щоб глибоке писати, як для твого віку то дужу класно
Ая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щоб писати "щось глибоке" не потрібні роки, потрібен стан душі... старість чи молодість не значить рівно нічого у відношенні емоцій, які здатна пережити людина...
Как по мне 
