В руках мачете, джунглі оточили.
Не видно шлях до жодної мети.
На кожен крок ти витрачаєш сили
Там, де раніше міг би легко йти.
У м’язах слабкість виникла зненацька.
Міцним і спритним замолоду був.
Колись долав сто метрів за дванадцять,
Тепер проходжу двадцять за добу.
Згасає розум. Що то далі буде?
Де розрахунки я робив в умі,
Лише від думки про задачу нудить.
І перспективи майбуття сумні.
Заплющиш очі – світ пливе навколо.
Тепло впливає гірше, ніж мороз.
Він робить вас сліпим, тупим і кволим.
Такий от він – розсіяний склероз.
