|
Що раптово приходить, те й раптово зникає, як видіння.
Любов жива, вона зачинається і будується в нашому серці клітинка за клітинкою, створюючи той фундамент терпіння, на якому вона стоятиме непохитно, всім життєвим бурям наперекір. Вона народжується в солодких муках чекання, здобуваючи навіки свій простір, випромінюючи тепло і радість, не покоряючись віку і часу, і чужій волі. Все мине, а любов залишиться чи то на яву чи то в спогадах. Вона не вмирає, не засихає, не холоне, не замерзає, її не можна заховати, як сонце. Вона є, її видно у погляді, в дотику руки, на усміхнених вустах, її чути у лагідному слові, у пісні, в щебеті пташки. Вона буде завжди солодкою, теплою, ніжною і завжди в теперішньому часі, бо Автор і Творець її – Сам Господь. Він заклав у Своє творіння часточку Себе – Вічної Любові. Господь, Бог Живий і живе вічно, тому і любов вічна. Вона ніколи не перестає, не гнівається, не кричить, не надувається, не збиткується, а чекає і все прощає, добра сподівається і не шукає свого. Зникне багатство, слава, мудрість і сила, а любов залишиться.
Не квапся кохатись, а спочатку роздивись: твоє це чи перохоже, бо твоє є, воно прийде. Май терпіння, вчись розпізнавати: хто є хто. Він обов’язково прийде, не спіши, щоб не помилитись, щоб не пропустити те, що лише твоє. Вчись бачити і розуміти, вчись спочатку любити. Щоб не спопелити свого серця, не зазнати розпуки і розчарування, збудуй міцний фундамент і на цьому фундаменті збудуй дім любові, щоб кохання мало опору, свій дім і свою прописку, щоб не скиталось по чужих ліжках і нічліжках, притулках бездомних і закутках. Годуй своє кохання екологічно чистими продуктами любові: ніжністю і ласкою, милосердям і терпінням, повагою і щирістю, напувай чистою водою без домішок егоїзму, зневаги і байдужості, зверхності чи корисливості.
Всяку споруду добрий господар доглядає: заштукатурює всі тріщинки, щоб вони не розрослись і не зруйнували споруду, забілює всі плями, і забуває про них, що вони там були, щоб жити радісно, комфортно і щасливо. Народна мудрість говорить, що часом і дурного треба послухати, бо й він може дати добру пораду. Отож, пильнуйте своє щастя і будьте щасливі!
Що раптово приходить, те й раптово зникає, як видіння.
Любов жива, вона зачинається і будується в нашому серці клітинка за клітинкою, створюючи той фундамент терпіння, на якому вона стоятиме непохитно, всім життєвим бурям наперекір. Вона народжується в солодких муках чекання, здобуваючи навіки свій простір, випромінюючи тепло і радість, не покоряючись віку і часу, і чужій волі. Все мине, а любов залишиться чи то на яву чи то в спогадах. Вона не вмирає, не засихає, не холоне, не замерзає, її не можна заховати, як сонце. Вона є, її видно у погляді, в дотику руки, на усміхнених вустах, її чути у лагідному слові, у пісні, в щебеті пташки. Вона буде завжди солодкою, теплою, ніжною і завжди в теперішньому часі, бо Автор і Творець її – Сам Господь. Він заклав у Своє творіння часточку Себе – Вічної Любові. Господь, Бог Живий і живе вічно, тому і любов вічна. Вона ніколи не перестає, не гнівається, не кричить, не надувається, не збиткується, а чекає і все прощає, добра сподівається і не шукає свого. Зникне багатство, слава, мудрість і сила, а любов залишиться.
Не квапся кохатись, а спочатку роздивись: твоє це чи перохоже, бо твоє є, воно прийде. Май терпіння, вчись розпізнавати: хто є хто. Він обов’язково прийде, не спіши, щоб не помилитись, щоб не пропустити те, що лише твоє. Вчись бачити і розуміти, вчись спочатку любити. Щоб не спопелити свого серця, не зазнати розпуки і розчарування, збудуй міцний фундамент і на цьому фундаменті збудуй дім любові, щоб кохання мало опору, свій дім і свою прописку, щоб не скиталось по чужих ліжках і нічліжках, притулках бездомних і закутках. Годуй своє кохання екологічно чистими продуктами любові: ніжністю і ласкою, милосердям і терпінням, повагою і щирістю, напувай чистою водою без домішок егоїзму, зневаги і байдужості, зверхності чи корисливості.
Всяку споруду добрий господар доглядає: заштукатурює всі тріщинки, щоб вони не розрослись і не зруйнували споруду, забілює всі плями, і забуває про них, що вони там були, щоб жити радісно, комфортно і щасливо. Народна мудрість говорить, що часом і дурного треба послухати, бо й він може дати добру пораду. Отож, пильнуйте своє щастя і будьте щасливі!
ID:
1033939
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.02.2025 16:23:20
© дата внесення змiн: 23.02.2025 16:23:20
автор: Тріумф
Вкажіть причину вашої скарги
|
Каже Господь Ісус, що піде пастух шукати одну вівцю, яка заблудить. Якщо хоч комусь одному це допоможе прийти у вічність,і уникнути гієни, то не марною була моя праця 
