Камертон праведного духу (1993 р.)
Звертаюся до всієї України, бо маю природжені дари Бога.
З висоти всевидющого духу кличу до світла. Не я пишу — Бог пише, не я зцілюю — Бог зцілює, не я кличу — Бог кличе. Знаю, що почують ті, в кого чисте серце і дух світлий. І зрадіють, як дар світлий ра-діє іншому світлому дару. І впізнають свого за тим, що люблять один одного; бо любовне з’єднання душ дає могутність для подолання випробувань на шляху до спасіння в Богові, який і є любов. Хто ж проти любові?
Радію, що почують клич і полюблять тільки світ-лі Божі душі — тільки Боже шукає не будь-якого єднання, а любовного, духовно-упорядковуючого, по-рядного. Я ж, милістю Божою поет, провідник світла Святого Духа, чужий диявольському роз’єднанню ін-телігенції, церков і народів. Моя мета, як і мета поезії, і всього святого, — це проливати світло, очищувати світлом душі і дух від скверни, звільняти душі силою Святого Духа, який іде через мене. В Святому Духові настає глибинний мир і любов, на тому і перемирять-ся. На мені порозуміються і перемиряться всі. Таким мене Бог створив, таку дав місію. Бога одного слухаю і проводжу волю до народу. Все є метушня, крім Бога та його світла Святого Духа. Ми є світло душ і повертає-мося світлом до світла, любовно єднаємось в молитві і польоті до найвищого Світла.
Для всього потрібна молитва: для польоту, для творчості, для зцілення, для любові небесної. А цей клич Божий є музикою і молитвою любові духів без-страшних, молитвою праці і зусиль.
Царство Боже береться зусиллям, Бог кличе працьовитих і безстрашних.
Безстрашність — це любов, релігійне чут-тя, це геній, дар Бога, без¬страшність — як талант: вона або є, або нема. Безстрашність — є див-не відгукування на клич того невидимого, що віє поверх розумово¬го дихання — на грізне і радісне дихан-ня Святого Духа, надихання ним зверху, натхнення від Бога.
Бог вказує шлях через натхненних Святим Духом, шлях веде до краси Божої і спасіння. Безстрашність свідчить про Любов, яка вбиває страх смерті.
Одкрийте серце і оживіть вогнем духу, бо хто погас у серці, той не отримає вогненної безстрашності і спасіння. Духом запалайте — без цього богонатхнен-ня нема не тільки богорівного генія, але навіть парти-занського ватажка.
1
Що ми маємо насправді?
Ми є партизани серед оточуючої бездуховності і тоталітаризму свідомості. Маси Європи і Америки — це каліки, бездуховні виродки в своїй більшості, де люди абсолютно не відповідні своїм внутрішнім при-родним «я», кожен — своїй справжній суті. Їх ідеал — гроші, а не духовність, знання і Бог. Вони ж нічого справжнього не знають з того, що знаємо ми, вільні.
Їх потрібно рятувати, що й робили до цих пір слов'янські генії, боги. «Цивілізованих» закрутило до пекла, як роботів; вони не пізнали самих себе — і тому не володіють собою, не кажучи про ситуацію і атмо-сферу. Ця атмосфера їх варить, дрібну міську біомасу, м’ясо без духу і душі. Більшовизна грубого та матері-ального законно витіснила духовність. Це є негармо-нія, хвороба. Вони ж навіть не знають, що з ними робиться. Речі і тяжкі тужаві думки про речі зв’язали їх і паралізували психічно. Варто подивитись на них і послухати.
Відпустіть хоч на Україні свої серця, бо де багат-ство, там серце, — в яке ж багатство хочете засунути себе: в погибельне матеріальне чи в спасенне духовне? Я — водій душ, а не біомаси.
Подивіться, хто не вірить, що ллється на вас з усіх їхніх екранів? А на дітей, коли не бачите? Хіба не знаєте і не бачите, що ця диявольська брехлива мас-культура вже заразила світ?
Що ви знаєте про мільйони невидимих (енерге-тичних) убивств душ? Після такого вбивства людина зупиняється в розвитку, — розумовому, творчому, ду-ховному, — чи захворює і помирає. Ви вмієте лікувати від цих убивств? Ви знаєте, в якому психокаліцтві є всі люди на Україні? Ви всі хочете бути вбитими? А ваші діти? Знаєте, що відбувається з вашою аурою-душею, коли дивитесь телепрограми? І куди іде енергія вашо-го синхронного з’єднання? Знаєте про невидимі взає-моподолання світла і пітьми, Божого і диявольського? Про психічну війну?
Цього екстремального року всі виявлять свою суть: і народи, і особистості. Ви подивіться, з вами ж ніхто не розмовляв, як сам Бог. Всіх тягне — про насильницькі партії.
Світом керують злочинці, одягнені, як ляльки, на пальці темних енергій диявола, його голосом забирають увагу і енергію вашу до нього. Чи ви і надалі будете обдурюватись з допомогою так званих політиків, ніби боротьба іде між якимись умовними владами, а не між Богом і дияволом, світлом і тьмою, між обдарованими і бездарними, між обдарованими Святим Духом, майбутнім — і хаосом, минулим? Де ж ваша самостійність?
Куди тягнуть марксисти і незнаючі вискочні?
Люди тривожні в глибині, бо їх тягнуть насиль-но, не до Бога. Правильний шлях — хоч і важкий, але радісний для серця і душі. Нехай народ вибере: дияво-льське насильство чи Божа мудрість.
Нація злякана настільки, що до початку грудня 1992 року вже пішла до Європи за баранами-провокаторами, запрягтися в борони і плуги, як м’ясо, як бидло, без власного поля духу, щоб вони нами орали.
Божа благодать в грудні і духовний відгук на неї кращих синів і дочок України — зупинили цю духовну смерть. І ось настав ритмічний спад — всі розгубились.
Не знають, що це було, кому вірити, за ким і куди іти.
Незалежність чи рабство?
Покладатись тільки на самих себе — чи ставати сміттям, болотом, підніжками диявола?
Даю підтримку і камертонний дух настрою нині, у вирішальний момент, смертельну кризу української нації.
Люди всі перелякані і ненависні одне одному, бо не знають про безсмертя душі, думають, що за смертю тіла — ніщо. Ніби обрив нитки. Всі біди — від незнання.
Що вони знають про справжню природу людини і світу? Про живу душу? Страх смерті в людях показує, що вони ще не вкорінені в світло Святого Духа, в їхні душі вкорінений темний дух пекла. Іноді душа люди-ни стає місцем перетягувань між світлим духом і тем-ним. Люди не вміють зробити себе недоступними для пекла. Цим камертоном або молитвою багато людей вкоріняться в провід світла, упорядкують себе і стануть порядними.
Слабших пожене далі страх смерті — і будуть чіп-лятися за темне, матеріальне. Сильні душі не впустять до себе злість, страх, — і буде золотисто-блакитне ви-промінювання над Україною; якщо ні — всі біди світу притягнуть на Україну. Немає умовностей: або любо-в’ю допустять Божу благодать, або ні.
2
Який вихід?
Неможливо бачити крізь брудну душу. Змінюйте себе. Змініть корінь уявлень про світ — станьте на Божий шлях. Думайте про Бога і вищі світи, кайтеся в серці, це очистить серце, думки і душу.
Буде вичищеною душа — буде куди налляти здоров’я і духу. Чисті думки породжують Божі слова і вчинки, в їх єдності людина є цільною, здатною змінюватися і чути Бога.
Випромінюйте наперед чисті і ясні думки, дихай-те полум’яними серцем і духом, бо всі енергії спочат-ку зчеплюються в події у невидимому світі, — а згодом ці події приходять у світ видимий, і нічого не можна змінити самотужки. Як будете гукати в майбутнє — так буде відгукуватись, кожен отримає те, що заслу-жив, в цьому справедливість Божа.
Тримайтеся рідного християнства, нехай душа молиться не стільки за себе, скільки за всіх — і за ближніх.
Вийдіть із загального потоку мислення і почу-вання до власного оригінального, відрізняйте свої думки від не своїх, гнилих. Ви спитаєте, як відрізняти думки, людей, долі? Очима духу і зв’язком з Богом.
Я відкрив багато очей для України, які бачать, хто є хто, що є що, де і з ким успіх, де вихід і обдарова-ність майбутнім, а де — ні, яка в кого доля, що коли буде, як творити майбутнє. За ними — десятки тисяч врятованих, поставлених на шлях Божий, далі — біль-ше. Без таких очей Україна сліпа. З Україною і з вами роблять все, що хочуть, наперсники темного духу. А ви не хотіли б стати всевидящими духовними очима?
Наводив і наводжу порядок на Україні, та це не головне. Головне — творці космосу.
Божими творцями космосу насправді є не ті, що керують і виступають від переляку, бо не хочуть знати свого місця, а ті бідні праведники в бідних селах Воли-ні, Поділля, Полтавщини, які мовчки звучать, світять. «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому — до Царства небесного».
То майте совість, світіться, піднімайтеся. Ніхто вас не буде тягнути на небо насильно, насильство — не від Бога. Божа справа ¬духовна і розумна. «Краще з ро-зумним щось втратити, аніж з дурнем знайти». Нерозумність — це невиліковна хвороба народу чи людини, певна однобокість. Я є сонце, а вогких завжди багато, мій прекрасний вільний дух не прийме ницих, бо тоді Бог не пускає мене вище. Потрібно висвітлювати і зцілювати ближній космос, так звану підсвідомість. А це під силу боголюдям, до яких я звернусь.
3
Боголюди українські, куди ви попропадали?
Чого ви запряглися в неважливі вози?
Чи служите ви по-найвищому, по-найтруднішо-му, по-найнедосяжнішому?
Чого ви, вільні духи, стаєте вузькими спеціаліс-тами на посадах противних духові, в коридорах тем-них енергій, в отруєній атмосфері?
Чи знаєте, що є праведна доброта людська, але праведніша — Божа, боголюдська?
Що є закони небесні, які випереджують земні, — і неправильно розтрачуватись на дрібниці?
Що не можна випадати із служіння небесному закону, з потоку світла, який піднімає до Бога? Хто ж, як не ви, передаватиме Дух Божий?
Чи ви думаєте, що вільний дух синтезу «само-держця» Шевчука випаде із зростаючого служіння Богу, покине художність і ще не знаний вами синтез — і запряжеться по-нижчому рятувати народ? Піду проти Бога?? Ні.
Звертаюся до вас, небагатьох, які витикаються головами над кожною нацією. Зможете — розкажете іншим.
Може, хоч з вами дихну високим повітрям.
Я задихаюся від отрути українських енергій, мені вже не можна жити в містах.
Що вам потрібно було зробити?
Потрібно було десятки років іти проти психічної енергії всіх, кого зносила власна звичайність, а тому зносив і час. Як він зно¬сить і зараз також.
Потрібно було пізнавати себе і володіти собою, не слугуючи нікому, крім Бога.
Потрібно було вирощувати провід-геній до Бога, освоювати знання і вміння всього світу, всі культури — і залишатись самими со¬бою, оригінальними особис-тісними духами, щасливими і вільними. Головне — вільними.
Ви це зробили; тепер люди бояться вашоі влади духу.
Покиньте вози, докажіть себе дивом: спустіться в надра народу в самосвідомість, просвітіть, підніміть самосвідомість народу (люди забудуть, хто це зробив) — і поверніться з цього пекла живими. І неушкодже-ними, не надірвавши здоров’я. Нумо, до справи, без слів зробіть на ділі, я зробив і знаю, що говорю. Гоголь і Достоєвський надірвались, не повернулись. Хто оста-неться живим — я привітаю, заслужено. Тільки нічого не говоріть, слова до справи — це боягузництво, від-сутність мовчазної роботи Духу.
Скільки було ораторів від Бога? Одиниці. Краще мовчати.
Кажу: злетіть, спустіться і поверніться здорови-ми.
Есхіл, Данте — ось мої. Чи ви будете говорити при мені, живому, обдарованому майбутнім, про пере-ляканого, із наперед взятими готовими схемами Шек-спіра? Куди відскочить сміття? Що ж, крах ідеології — чи духології? Я дуже суворий. Хто мене бачив у праці, той вже ніколи не засумнівається, що переверну світ, зроблю Божу справу. Що ви знаєте про мою забороне-ну нині книгу «Цар Духу»? Що — про надрукованого «Деміурга»? Про інші, ненадруковані? Це вже є українська самосвідомість??
Породили зневіру (попереджував у «Деміурго-ві»: буде зневіра).
Хотіли стати поетами, а стали убив-цями Святого Духу, бо хочеться робити великі пере-творення якраз тим людям, які нічого не знають про людину.
Приймати рішення без знань — це злочин. Що можна планувати, не знаючи, що таке людина?
Світ нині з зневірі і робить злочин, не знаючи себе і основ буття. Що ж ви можете взнати, як на Україні до цих пір світогляд старий, марксистський? І така ж — Академія наук.
З чого ж правильно розпочинати перетворення?
Із світогляду.
Чому?
Бо світогляд відповідає на головне: що є людина і світ, які найважливіші цінності для людини. В справ-жньому знанні найважли¬віші цінності — це дух і душа, настрій до Святого Духа. Найрозвиненіші прийдуть до цього першими, згодом — інші, — і все життя по¬чинає без насильства прямувати до цих цінностей, змінюва-тися.
І це є єдино Божий шлях, бо — ненасильницький.
А всяка умовна влада — це такі люди, які хочуть обдурити Бога. Умовна влада, нічого не знаючи, не підготувавши атмосфери знань і віри, робить з людей юрмище переляканих звірів-конкурентів. Ісусу Христу потрібні люди-звірі? А де психодуховна єдність? Без неї немає народу.
Ви хочете вбити український народ? Тоді я не з вами. Хто це зрозуміє, як не ви?
Вищим — вищий шлях, за ними піде народ, за Святим Духом. Нині в своєму духові я є об’єднуючою Церквою Христовою без розділень.
Ясно вам, що народ не живе, коли немає подви-гу, духу, гласу Божого?
Боягузливому народу подвиг не до лиця. Цей на-род вирощує геніїв, та не для себе, не хоче врятуватися і не горить єдиним Духом Божим. Не поставлю Украї-ну вище Бога, моя робота духотворення є світовою. Якщо нація не буде слухати і Бог скаже мені покинути Україну задля Його справи — я піду, куди скаже Бог. З ласки Божої я своєчасно розпочав вогненну духовну революцію.
Аристократизм духу і шляхетність мислен-ня не з'являються за одним разом, без праці, бо це є два крила птиці-свідомості світлої, яка летить, і крила ростуть в польоті. Це є народ-ження з обмежено¬го егоїстичного «я» у космо-свідомість. Царство Боже береться подвигом-польотом.
19.1.1993 р.
Це звернення до українського народу надруковане було в газеті «Літературний Львів» у 1993 році.
ID:
1032030
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Поетичний маніфест
ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші
дата надходження: 01.02.2025 15:02:08
© дата внесення змiн: 01.02.2025 15:02:08
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|
