тривожний рюкзак на спину
і тікати в своє минуле
туди, де немає шахедів
туди, де хтось любить і чує
туди, де на двох кросівки
але є ще хоч трішки сили
де бабця жене горілку
де ракети мій мозок не вбили
туди, де з одної тарілки
всі їли пшоняний супчик
де дід із ножем приходив
де мишка забрала зубчик
туди, де поламані кості
де знята остання куртка
де ніхто не запрошує в гості
де відібрані гроші на булку
де слина чужа в компоті
де кров'ю блюю на стіни
де вічно немає грошей
та живі всі, хто нас покинув
тікати туди швиденько
з моєї сумної палати
але ноги не можуть бігти
але руки не можуть літати...