Макієвська Наталія Є.

Я плакала…

Я  плакала  на  самотині,  без  тебе,
Згадуючи,  як  злітала  у  небо
З  тобою...коли  ми  були  закохані,
А  душі  наші  ще  не  сполохані...

Тепер  тільки  про  щасливу  мить  спомини,
Наші  мрії  стали    враз  зруйновані...
Налетіли  ворожії  чорні  круки
Та  прирекли  нас  на  неземні  муки.

Я  скитаюся  з  тобою  між  світами,
Тільки  різними  бродимо  шляхами,
Ніяк  не  перетнуться  наші  ті  стежки,
Бо  стоять  на  сторожі  них  вороги.

Я  шукаю  тебе  і  розради  між  зір,
Тебе  не  бачу...чую,  як  виє  звір,
На  темні  тіні,  що  нас  переслідують,
Творять  справи,  що  й  самі  не  відають.

Не  губіть  ви  наше  кохання,  не  губіть,
Дайте  хоч  трохи  нам  часу  полюбить,  
Бо  вже  не  за  горами  і  життя  кінець,
Не  встигнемо  ми  з  коханим  під  вінець...

Знов  осіння  туга  в  серце  моє  прийшла,
Бо  розради  серед  зір  я  не  знайшла...
Тільки  б  дожить  мені  до  весноньки,  весни
Й  упіймати  запах  садів,  чарівний

Та  неповторний  дух  вічного  кохання,
Що  плине  з  моря,  з  гір,  з  гаїв,  звідусіль
І  того,  безтямного  її  жадання,
Що  не  дає  нам  спокійно  жить  повз  біль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2011

ЩЕМ

Насупилось  небо,  змарніло,
Сонце  сховало  і  почорніло,
Заплакало  так  рясно  дощем,
А  в  серці  з"явився  печалі  щем.

Пролетіло  літо  одним  днем,
Невстигла  я  побути  з  красенем
Й  насолодитить  його  серпнем
І  ось,  вже  прийшла  пора  хризантем.

Шумить  вітер  та  хилить    віти,
Немов  хоче  дерева  згубити,
Ховаються  від  дощу    квіти,
Під  зонтики-  листя,  немов  діти.

Дощ  періщить,    несамовитий,
Мені  хочеться  під  нього  вийти,
Зібрати  всі  замерзлі  квіти,  
Пригорнути  до  себе  й  зігріти.

Осінь  сміється  десь  за  рогом
І  сипле  за  порогом  золотом,
Ступає  величавим  кроком,
Співає  своїм  срібним  голосом.

Вона  хоче  буть  подругою,
А  не  якимось  хитрим  ворогом,
Щоб  відносились  з  повагою,
Коли  гаркне  з  небес  грізним  громом.

Чи  заскавчить  рудим  лисеням,
Ховачись  посеред  листя  дерев,
Чи  то  прийде  до  нас  безсонням,
Серед  ночі  блискавок  і  марев.

Чи  розгуляється  дружкою,
На  весіллях...закрутившись  в  танці,
Золотистим  вихрем-  смужкою  
З  молодятами,  немов  коханці.

Та  все  ж  не  проходить  гіркий  щем,
Горить  в  душі  він  пекучим  вогнем,
Серце  палає,  а  він    крає...
За  літечком  тужить,  що  згасає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274444
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.08.2011

Тихий день догора

Тихий  цей  день  догора,
Воском  плаче  свіча,
Життя  випите  до  дна
Із  трунком  на  вустах.

Я  одна,  тебе  нема,
Благоволію  я,
Я  інша  і  не  твоя,
Але  страждає  душа.

Я  на  знаю  де  ти  є,
"Друга    обіймає,
До  себе  пригортає",-
Вітром  наганяє.

Роса  впала  на  вії,
Поцілунком  неба,
Розкрились  очі  сині
Й  нічого  не  треба.

Летить  любов  у  ірій,
Гірчить  смак  на  губах,
"Не  лети,  зупинись,  стій,
Нехай  буде,  хоч  так".

Скажи,  мені,    навіщо  
Розрятрив  ти  тіло,
Що  не  слідів,  не  диму,
Тільки  вітер  свище.

І  тільки  спомин  про  рай,
Чи  ти  про  таке  знав?
Чи  ти  колись  хоч    кохав
Й  летів  за  небокрай?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2011

Одиночество

Неужели  сердце  остыло,
Неужели  утомилось  оно,
От  пустоты  ,  как-то  заныло,
Ничего  от  всего...  и  это  всё?

Неинтересно  существовать
В  этом  мире  холодном  и  жёстком,
Тихий  бардак  в  кипящих  мозгах,
Выток  серого  вещества  и  ком
В  горле...а    после  мыслей  ...  сушняк,
Словно  я  пила  от  себя  тайком,
Немысля  уже  иль  просто  так,
Вытесняя  этот  противный  звон...
Я  постелю  нам  для  сна  кровать,
И  мы  заглушим  сегодняшний  зной,
Я  вновь  хочу  "ни  раз"  умирать,
Лишь  бы  не  слышать  своей  души  вой.
Я  тебя  буду  иначе  звать,
Увлечёмся  новой    в  жизни  игрой
И  научимся  друг-другу    врать,
На  одиночество  пойдём    мы  в  бой.
Иллюзия,    бред  и  ...чувств  обман...
Но  как-то  нужно  выжить  нам    с  тобой,
Я    хочу,  чтоб  ты  меня  позвал,
Туда,  где  Солнце  сходиться  с  Луной.
В  любви  безмятежный,  милый  край,
Где  без  тоски  тешаться  сед  и  млад,
Гулять  так  гулять...  на  всё  плевать,
Давай  мой  родной...жми  в  рай  или  ад.

Лишь  бы  не  пустота  и  тоска,
Не  тормози,  пусть  им  будет  хана...
Жизнь,  ты  до  ужаса  прекрасна
И  до  рези  в  глазах  безобразна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273227
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.08.2011

ОДА ЛІТУ

Стелиться  над  рікою  і  долиною  парним  молоком  туман,
Окутує  немов    павутинню,  огортає  пеленою,  неначе  той  обман,
Сади,  затихлі  з  ночі,  прокидаються  гупанням  білих  яблук,
Синьобоких  сливок,    терпких  на  смак  грушок-дичок,  об  землю:  стук-гуп        
 і  ...вітерця  рух...

Сонце  п’є  те  молоко  парне,  ковтає  сльози  росяні  з  трави,
Наливає  жита  життям  на  полях,  чатує  на  хліба...  спалює  срібні  мости
Між  осінню,  що  йде  по  горам  і  долам  поміж  прірвою  часу...
Та  літо  ще  гарцує  на  білому  коні  і  не  сплине  так  воно  передчасно.

То  пече    у  плече  ,  то  плаче  зливами,  купається  в    озерах
І  у  ріках...  ступає  по  гарячому  піску  воно  і  ховається  у  горах...
Літо  квітне,  зеленіє  та  від  буйних  вітрів  ураз  чманіє,  
Пташками  співає,  кольором  грає,  полином  віє,  від  любові  шаленіє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272930
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.07.2011

А час плине, а час іде…

А  час  плине,  а  час  іде,
Вже  скоро  осінь  до  нас  прийде,
Десь,  за  срібним  рогом  серпня,
Літо  згасить  сонце  нестерпне.

Перетне  ту  межу  тепла,
Потихеньку  схолоне  вона,
Затремтить,  заплаче  душа,
Захоче  у  росяні  поля:

Жовтокосі,  синьоокі,
Волошкові,  зеленоброві...
Де    духм’яні  сінокоси,
Дух  її  до  небес  підносять.

Де  душа,  птахом  літає,
Де  волі  потік  огортає,
Свобода  рук,  безмежний  рух,
Так  трепетно  і  велично.  Ух!

Де  обрій  рожевий  манить,
Де  спів  вівсянок  житніх  вабить
У  жита,  до  любовних  втіх,
Де  вітру,  буйного  політ  стих.

Ця  краса,  безмежна  краса,
Чарує  і  вовік  незгаса
У  серці  стомленім  моїм,
У  світі    цим  земнім  і  божім  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2011

Стікає росами трава зеленокоса…

Стікає  росами  трава  зеленокоса,
П’є  сонце  ту  цілющу  благодать,
Я  йду  по  косам-  росам,  зовсім  гола  й  боса,
Енергію  у  себе,    щоб  вбирать.

А,  вітер  огортає  моє  голе  тіло,
Пестить  стрімкою  прохолодою  ...
Ось,  уже  і  жито  з  волошками    поспіло,
І  вівсянки  кружляють  з  молоддю.

У  мене,  немов  виросли  шовкові  крила,
В  душі,  якийсь  схвильований  трепет,
У  полі,  на  волі  захотілось  до  світла
Зробити  свій  останній  мабуть  злет.

Колише  вітер  в  полі  море  пишне,  хлібне,
Нагоняючи  на  нього  хвилі...
І  бринить  воно  жовтороте,  стоголосе,
Тягне  до  землі  його  колосся.

Запахи  спориша,  чебреця  та  ще  й  м’яти,
Зупиняє  мій  той  останній  злет,
Я  вдихаю  дні  літа,  щоб  запам’ятати
До  зими,  його  духм’яний  букет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2011

Лето

Смотрит  лето  зелёными  глазами
На  мир,  на  нас  с  вами,
Играет  солнечными  зайчиками,
Наши  души  ослепляя.

А  мы,    радуемся  ему,  как  дети,
Встречаем  рассветы
И  пускаем  от  блаженства  пузыри,
Варя  уху  у  реки.

На  повороте  дня,  ждём  солнца  или  дождя,
Ах,  как  пахнет  земля
И  скошенная,  и  нескошенная  трава
В  поцелуях  ветра!

Ветер  перебирает  златые  колосы,
Поя  сладким  голосом...
Трепещут  мои    на  ветру  волосы,
Сверкая  серебром.

Пьянит  оно,  хмельным    медовым  вином,
Сливой  и  белым  наливом...
Давай,  с  тобой,  думать  ни  о  чём,
Под    громом  и  ливнем  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271794
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.07.2011

Среди облаков

Свет  от    прожекторов,
Взгляд  хмурых  докторов,
Лезвие  скальпеля,  блеск  ножа,
Сон...Взлетела  ввысь  моя  Душа...

Меж  небом  и  землёй,
Болтается  дух  мой...
Я,  будто  вуалью  зависла,
Задумалась  о  жизни  смысле...

Неба  синего  облака,
Вокруг  благодать,  красота!
Мама,  сёстры,  сынуля,  внизу,
Когда-то  сюда  ещё  приду...

Ангел-хранитель  на  пути,
А  на  крыльях,  жизни  цветы,
"Ангел  смерти,  скорей  отойди,
У  Души  все  дела  впереди"!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270262
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 14.07.2011

В країні любовних Мрій

Нерви,  нерви,  виходжу  із  себе,
Коли  вітер  торкається  мене,
Коли  слова  чужі,  безсмислові,
Вдираються  до  мізків  в  голові.

Розкручується  вихор  ємоцій,
Невзмозі    зупинити  вібрацій,
Я  впадаю  в  простір  медитацій,
Лікуючись  від  своїх    амбіцій.

Я  заплющую  очі,  щоночі,
Вдивляюся  в  видіння    пророчі,
Читаю  молитви  від  зурочень,
Шукаю  в  серці  й  душі  пробачень.

І  зникають  навкруги  думки  злі,
І  стає  добре  від  того  мені,
Хочеться  побути  в  тихій  імлі,
Забути  вчорашні,  невтішні  дні.

Коли  ти  не  був  зі  мною  поряд,
Коли  погляд  я  шукала  в  зорях,
Щоб  не  бути  зовсім  самотньою
Порою  теплою  та  літньою.

Ти  зірви  свої  кайдани  стальні
Та  прилинь  до  мене  в  ночі  сумні,
Ми  поринемо  в  далі  ментальні,
Відкриємо  таїни    сакральні.

Кохатимося    серед  Всесвіту,
До  досвіту,  до  Зорі  розцвіту,
На  росяних  перлинах  крайсвіту,
Де  очікують  душі    відліту.

У  безкрайні  простори  туманні,
Де  з  рідними  зустрічі  жаданні,
Де  немає  ніяких  почуттів
І  тільки  гармонії  плине  спів.

*******
Ти  розплети  мені  срібні  коси,  
Опусти    біле  тіло  у  роси,
Поцілуй,  зачаруй  і  обігрій...
Як  гарно  в  країні  любовних  мрій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2011

В потоці потопу…

В  потоці  потопу,  небесного  сходу,
Де  зорі  мовчать    ховаючись  до  схову
За  спинами  сірих  хмар.  Я  бачу  знову
Плетиво  з  блискавок  і  чую  гріз  мову.

Що  розбивають  небо  на  друзки  чи  навпіл,
А  Зевс  сердиться,  йому  треба,  щоб  весло  стало,
Він  бере  свій  іржавий  ніж  і  йде  за  небесний  стіл,
І  ріже  отару  хмар  за  отарою.  Мало.

Плачуть  зблідлі  овечки  і  ллється  іх  кров
На  земний,  виснажений  від  сонця,  покров,
Тільки  ліхтарі  дивляться  в  ті  озерця,
Що  пролилися  із  їх  чистого  серця.

І  ковтає  земля  потоки  сліз  небесних,
Насищає    ними  трави  на  полях  нещасних,
А  ми  пройдем  по  них  і  під  ними  просто  так  
Бо  кожен  з  нас  гребти  веслом  на  всі  руки  мастак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268259
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2011

Я хочу… ( Люблю)

Я  хочу  закрити  очі  на  світу  безлад
Та  душа  хоче  в  житті  навести  лад,
Я  хочу  зачинити  серденько  від  болю
Та  почуття  мої  рвуться  на  волю.

Я  хочу  трішки  влади  над  собою
Та  невзмозі  приборкати  емоції...
Я  хочу  розірвати  стосунки  з  тобою,
Які  роз’їдають  життя,  немов  стронцій.

Нерви,  немов  струни,  немов  тетива,
Я  вже  не  така,  як  колись  і  мабуть  не  та,
Стомлена  від  життя  бо  його  нема,
Без  любові,  що  не  гріє,  мертва  суть  моя.

Ти  візьми  мої  руки  до  своїх  і  зігрій,
До  вуст  їх  притули,  запах  шкіри  вдихни,
Дай  моєму  тілу  енергію  й    імпульс  свій,
Як  тоді,  коли  ми  були  ще  молоді.

Згадай  усе  і  молодість  мені  поверни,
Поцілуй  у  вуста,  щоб  ожила  я  до  життя,
Змінись  сам  і  мені  змінитись,  допоможи,
Щоб  краще  було  наше  на  землі  буття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2011

Льётся с неба тоска…

Льётся  с  неба  тоска,
Слёз  моих  одиноких  печаль,
Я  твоя  й  не  твоя,
Мне  то  жаль,  а  может  и    не  жаль...

Уж  прости,  что  не  так,
Может  это  и  есть  чей-то  знак,
Не  хватало  дождя,
А  оказалось,  что  совсем  зря.

И  тебе  не  понять,
Как  болит  от  бремени  душа,
Тебе  лишь  как-то  взять
Из  чуткого  сердца,    горсть  тепла.

Затянул  Бог  небо,
Не  то  тучами,  не  то  горем,
Перевернул  ведро
Пролилось  оно    жутким  морем.

Вода,  вокруг  вода,
Ты  и  я,  и  жизни  острова,
И  где  любовь  была...
Растворилась  в  потоке  она.

Верю  в  это  лето,
Ведь  песни  не  все  ещё  спеты...
Ветер  очень  смело
Осеннюю  хандру  развеет.

А  любовь    окрепнет,
С  поцелуем  на  жарких  устах
И  вишни  поспеют,
Надеюсь  вовремя.  Благодать.





*******
Ситиврат  -  Бог  дождя  и  плодородия.
 1.  В.  Казаков,  "Мир  Славянских  Богов",  М.,  "Русская  Правда",  2000,  стр.  18


ЗЕВС,  БОГ  НЕБА:  царство  воли  и  власти

Вооруженный  грозным  оружием  –  молнией,  –  он  был  властелином  Неба,  богом  Дождя,  повелителем  Туч.  Он  был  могущественнее  всех  остальных  богов,  вместе  взятых.

И  все  же  не  был  он  ни  всемогущим,  ни  всеведущим.

Эдит  Гамильтон,  "Мифология"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268105
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.07.2011

Дощик

Нишком,  тишком  шурхотить  дощик  по  даху,
Наче  миші  тупотять  і  хрумкають  квасолю
Чи  то  трощать  сонях.  Я  вже  зовсім  не  сплю
Бо  стук,  тук,  тук  стукає    й  у  моїх    скронях.

По  стелі  немов  ціпком  б’є,  бовкає  горохом,
По  шибкам  він  вибиває  азбукою  Морзе
І  я  підбираюсь  до  вікна  тихеньким  кроком,
Щоб  розшифрувати  листа  та  не  дає  гроза.  

Кап,  кап,  капотять  сльози  дощові  на  подвір’ї,
А  посеред  хмар  шугають  блискавки  вогняні,
Громихають  громи,  лякаючи  запізнілих
Пішоходів,  що  човгають  по  дощовій  воді.

******

Чи  розбитих  скельцях  люстерка  місяця  і  зір,
Що  так  люблять  милуватися  собою  у  склі,  
Після  дощу  в  калюжах-озерцях,  що  на  землі,
Ступаючи  на  сріблясте  відображення  їх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267159
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.06.2011

Лейся песня дождя: тук здесь, тук там…

Под  звуки  фанфар  из  грота  льняных  небесов,
Не  то  бисером,  не  то  жемчугом,  прервав  сон,
Рассыпались  капли  долгожданного  дождя
На  изумрудом  вышиты,  поля  и  луга.

Забрав  их  печаль  и  жизнь  на  тонком    волоске,
От  сердоликового  взгляда  огненного  солнца,
Продлив  тем    путешествие  по  родной  земле,
Напоив  их  влагой  из  божественного  колодца.

Чтоб  снова  запели  птицы  свои  милые  трели
И  радугой  заиграли  цветы  во  бликах  света,
А  мы  с  восторгом  вокруг  себя  на  их  жизнь  смотрели,
Наслаждаясь  и  любуясь    переливами  лета.

Лейся  песня  дождя:  тук  здесь,  тук  там,  где-то  так,  вот  так,
Словно  дробь  барабана  шамана  в  прериях  Индианы,
Пусть  небо,  иллюминация  молний  повергнет  в  шок,
И  прольються  слёзы  облаков  для  такой  земной  забавы.

Мы  будем  от  этого  действия  от  души  рады,
Глотнём  свежести  и  нежности  их  кровавой,
Для  продленья  жизни  на  Земле  от  солнца,  усталой,
Пусть  воскреснет  она  в  красоте  небывалой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267134
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.06.2011

Шумить здаля зелений гай…

Шумить  здаля  зелений  гай,
Ллється  пісня  через  край,
Співає  дівчина  одна,
Пісня  лине  з  вуст  сумна:

"Де  ж  ти  мій  коханий,
Де  ж  ти  мій  жаданий,
Згадай  свою  Людмилку,
Прийди  хоча  б    на  хвильку.

Подивись  мені  у  вічі,
Поцілуй,  більш  ніж  двічі,
Зірви  кайданів  гостру    сталь,
Поринем    у  небокрай.

Й  звеселиться  душа  моя,
Від  того,  що  я  не  одна,
А  квіт  любові  шляхи  встеле,
До  щастя  дорогу  розстеле".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2011

Степь. Ковыль…Любовь. Страсть.

Степь.  Ковыль.  Ноги  в  кровь.  Постой...
Ярких  звёзд,  блистающий  мир,
Так  близко,  что  можно  достать  рукой,
Превратив  их  в  серую  пыль...

Степных  волков,  чудовищный  вой  или  зов
И  охотничий  крик  зорких  соколов,  и  орлов...
(  Иногда    такая  жуткая  тишина,
Наедине  с  Богом,  человеческая  душа).

Погосты,  кресты  и  Баб  персты  на  пути,
То  предков  наших  на  земле,  следы....
Чтоб  знали  мы  откуда  корни  иль  ветви  пошли
И  по  каким  дорогам  потом    шли...

Серебро    луны  в  полнеба,
Ветра,  языческая  песнь,
От  костра  только  горсть    пепла,
Первобытной  природы  весть.

Рассвет.А  в  дали  вьётся  молочной  пеной  туман,
Молоко  парное  на  пухленьких  губах
Рыжего  жеребёнка  у  сосков  кобылицы,
Ржанье  жеребца-вожака  у  криницы.

Водопой  дикого,  словно  в  прериях  табуна,
Фырканье  водой,  кобыл  купанье,
Самцов,  ревнивцев,  весёлое  брыканье.
Ох!  Божья  воля  вольная,  степна...

Роса  на  наших  ресницах
И  соль  на  теле,  и  лицах...
Я  пью  росу,  купаюсь  в  ней,
Ну  а  ты?  Тело  моё  пей.

Свобода.  Солнца  пекло,  его  жар,
Чувств  пожар,  от  наших  тел  пар.
Потуши  во  мне  тот  огонь  внутри,
Выпей  до  дна  мои  мозги.

Одурмань,  опои,  время  в  мире    сотри,
Всё  прекрасно  и  до  жути  страшно  в  страстной    любви,
Ночь  и  рассвет  мне  в  первозданных  степях  подари
До  новой,  невоспетой  ещё  мной  ,  Зари...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265921
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.06.2011

Любовное

Всё  быстрей  плыву  по  стёжкам-дорожкам,
Босиком  по  муравам    ступаю,
Тебя  в  тень  зову  к  берёзам-подружкам...
От  солнца  в  дубраву  убегаю.

Наслаждаюсь  с  тобой  прохладой  в  зной,
Окунаемся  мы  в  любовь  вдвоём,
Поцелуи  в  захлёб,  страстей  поток
На  шёлке  трав...словно  пронзает  ток.

Птицы  нам  поют  оды,  но  мы  глухи,
Своим  естеством  мы  поглощены,
До  стона,  до  немоты,  до  тишины,
Трепещут  чувства  тела  и  души.

Летняя  пора,  нас  пъянит  она,
Ох,  медовая,  свела  нас  с  ума...
Уже  выпала  хмельная  роса,
Чистой  природы  терпкая  слеза...  

А  мы,  изласканные  негой  рая,
Улетели  в  синие  небеса,
Окрылила  нас  красота  земная
И  звёздное  сиянье  серебра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265784
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2011

Радію літу , життю і краю українському, мальовничому…

Пташиний  спів,  лине  звідусіль,
І  небо,  синім  мереживом  тремтить,
У  серці  в  мить,  зникла  чорна  біль
І  зелене  листя,  очі  зеленить.

Літо  сінокосом  духм’янить,
А  тіло  мастить  чорним    шоколадом,
Земля  від  жару  палахкотить...
По  чолу  літо  б’є  медовим  градом.

Сонце-  сталевар,  плавить    мізки,  
До  божевілля  спопеляє  думки...
Вдихаю  м’ятний    холодний  дух,
Не  відчуваю  своїх  душевних  мук.

Я  радію  літу  й  цьому  дню,
Такому  квітучому  й    барвистому,  
Я  радію  сьогодні  життю
І  краю  українському,  мальовничому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2011

Поцілунок вітру

Дмухає  вітер  у  очі,
Розвиває  волосся,
У  тихій  заводі  ночі,
Нишком  плаче  й  голосить.
Торкається  ніжно  скронів,
Ховається  у  схорон
Посеред  сонного  листя
Й  місячного  намиста,
Що  так  сяє  краплинами
То  тут  ,  то  десь  мабуть  там...
Ясними  і  зоряними...
Якась  Божа  благодать!
Під  зорями,  опівночі,
Я  замружую  очі
І  ловлю  поцілунок  чийсь,
Теплий,  і  такий  м’який  .
Дихаю  липою  з  вітром,  
П’янію  від    пориву,
Так  гарно  мені  разом  з  ним
Що  я  від  того  шаленію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2011

Інколи хочеться ще так пожити…

Інколи  мені  хочеться  ще  так  пожити,
А  інколи,  білий  саван  на  себе  вдіти...
Хочеться  ще  за  Україну  поборіти,
А  інколи,  плюнути  і  до  зір  злетіти.

Туди...  я  встигну  злетіти  завжди,
З  такими,  як  і  я,  вихором  у  вихорі,
А  тут...  крок  за  кроком  тупати  по  землі,
Хоч  це  важко  і  не  вигідно  моїй  душі.

Я  дуже  втомлена  від  боротьби  за  життя,
Літо.Спека.  Пекло.  І  хочеться  сліз  неба,
Злих  та  гірких,  а  для  землі  солодких  таких,
Духм’яних...для  всіх  жаданих  і  життєдайних.

Мені  хочеться    ще  напитись  любові,
Доторкнутись  вустами  до  краси  живої,
Почути  ритм  серця  стоголосого,  дзвінкого,
Для  душі  чогось  гарного  й  нового.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264652
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2011

Кап, кап…жизнь моя

Кап,  кап,  капает  жизнь  у  вену
И  кап,  кап,  течёт  по  системе...
Ангел  улыбается,  жива...
Демон,  ухмыляется,  пока.

Ну,  а  я?  Не  знала  я,
Что  с  детства  обречена,
Что  между  Небом  и  Землёй  
зависнет  жизнь  моя  имлой.

Вот  Бог!  И  Вот  Ангел  мой  земной,
Борьба...война  за  своё  дитя,
С  Ангелом  смерти  и  вечной  тьмой,
С  бездной,...что  открывает  врата.

Кап,  кап...  стучит    за  окном,
Кап,  кап,  жизнь  земли-  дожди,
Дышится  после  ...  так  легко,
Что  хочется  писать  стихи.

Я  живу,  лишь  только  потому,  
Что  иначе  здесь"  быть"  не  могу,
Не  окончены  мои  дела,
Не  оставлены  следы  в  сердцах.

Их  белоснежные  халаты,
Словно  одеянье  ангелов,
Среди  этой  мирской  суеты...
Звон  монет  для...Иуды,  прости.

"Кап,  кап...тебе  я  жизнь  еще  раз  дам,
Кап,  кап...  прекрасен  природы  храм!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264612
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.06.2011

Дощ

Дощ  умив  дороги  міста,
Спраглі  трави  напоїв,
Полилась  пташина  пісня,
Підхопили  усі  спів.

Сорока  принесла  звістку,
Що  лелека  жабу  з"їв,
Десь  там,  далеко,  за  містом,
Де  густий  ріс  чагарник.

Усіх  жаб,  вона  злякала,
Які  у  відповідь  їй  заквакали  
У  болоті  міському,  "ква-  ква...ква,
Не  боїмся  твого  ворога.  

Не  прилетить  він  у  місто,
До  нашої  заводі,
Побоїться  гуркоту  та  свисту
І  собачої  злої  зграї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2011

Я изгой

Я  изгой,  меня  "залечили"  до  смерти,
Я  изгой  в  этом  обществе  смертников,
Нет  опоры  для  меня  и  нет  той  тверди...
И  только  блеск,  золотых  нитей-  оков,
Что  связывает  мою  душу  и  Землю...

Слышен  моей  души  извечный  стон,
Тоскующей  по  небу  и  по  дому,
Жизнь  на  Земле,  какой-то  беглый  сон,
Пролетела  огненной  молнией...  и  нету,
Оставив  в  земле  горсть,  тлеющего  пепла.

*******

Не  тревожься  душа  моя,  не  печалься,
Уйдёшь  когда-то  в  бессмертие  тоже,
Забудешь  тогда  ты,  боли  и  ненастья,
И  лишь  красоту  Земли,  вспомнишь  всё  же,
Когда  будешь  стоять  в  небесах  на  раздорожье.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262969
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 02.06.2011

Червоні вітрила життя…

Злетіло  хвилями  волосся  біле,
Розпатлало  вітром  мою  сивину...
Розлилося  море  ,синє-пресинє,
Ноги  човгають  по  жовтому  піску....

Розкажи  мені  доле,  моя    мила,
Коли  припливуть  червоні  вітрила,
Коли  торкнуться,  стомленого    серця,
Відблиски  любові  від  розбитого  скельця?

Не  зупинити  плиннність    мого  життя  ,
Десь  там,  за  порогом,  чекає  "вона",
Нудьгує,  сумує,  так  довго  одна
Та  час  ще  не  сплинув,  не  прийшла  пора.

Думки  не  про  "неї",  а  про  кохання,
Про  зорі  на  небі  і  про  світання,
Про  зустрічі  нові  й  сердець  єднання,
Про  сни  кольорові  у  зеленому  травні...

Ну,  чого  ти  дивишся  й  слідкуєш  за  мною?
Насолоджуєшся  нестерпними  болями
І  ждеш,  коли  загасне  свіча  в  моїх  очах...
Але  вогонь  життя  в  них  горить,  ще  не  зачах.

*******
Та  коли  прийде  той  час,  ти  візьмеш  мене  на  плечі
Й  полетиш  в  даль,  у  пекло  чи  рай...  чи  між  світами  знічев"я
Кинеш  мою  душу,  у    вічне  скитання,  у  вічну  печаль...
Краще  мені  не  знати  і  не  думати  про  той  вічний  край.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262621
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2011

Стогне вітер, реве, гуляє по полю… (пісня)

Стогне  вітер,  реве,  гуляє  по  полю,
Жде  дівчинонька  козака  з  бою  додому,
"Ой,  ти  вітре,  сизокрилий,  так  не  стогни,
Подивись  за  гору,  чи  їде  він  на  коні?"

Стогне  вітер,  реве,  мов  плаче  від  болю,
Жде  дівчинонька  козака  з  бою  додому,
За  горою  кінь  ледве  йде,  горе  везе,
Козака  пораненого  на  собі  несе.

Стогне  вітер,  коню  гриву  розвиває,
Жде  дівчинонька  свого  милого,  ридає,
Кров  ллється  з  його  голови  та  й  на  стерню,
Не  плач  дівчинонько...  не  піде  він  на  війну.

Стогне  вітер,  немов  сірко  завиває,
А  дівчинонька  косу  русу  розплітає,
"Приїхав  козак  з  війни  живий,  ось,  дивись,
Буде  тобі    дівчино  весілля,  не  журись!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2011

Ніченька

Темна  ніченька  моя,  зореясная,
Закрий  мені  віченька,  щоб  спочила  я,
Поринь  мене  у  сни,  кольорові  свої,
Чудові,  казкові  й  безтурботні  такі.

Де  я,  немов  та  пташка,  на  волі  літаю,
Пісні  про  щасливе  кохання  співаю,
Де  я,  немов,  чарівниця,  зорі  збираю,
Дітям  у  сни  рожеві,  їх  посилаю.

Темна  ніченька  моя,  зореясная,
Закрий  мені  віченька,  щоб  спочила  я,
Поринь  мене  у  сни,  кольорові  свої,
Чудові,  казкові  й  безтурботні  такі.

Де  я,  немов  та  бджілка-трудівниця,
На  пелюстках  квітів,  гарна  танцівниця,
Від  солодкого  нектару  божеволію,
Мед  у  свій  вулик,  ненароком  зронюю.

Темна  ніченька  моя,  зореясная,
Закрий  мені  віченька,  щоб  спочила  я,
Поринь  мене  у  сни,  кольорові  свої,
Чудові,  казкові  й  безтурботні  такі.

Де  я,  немов  прекрасна  та  принцеса-краля,
Ой,  яке  диво!  Знаходжу  обручку,  жадану,  
Спокусливу  і  бажану...от  така  справа,
То  до  весілля  пари...ох,  принце,  закохаю.

Темна  ніченька  моя,  зореясная,
Закрий  мені  віченька,  щоб  спочила  я,
Поринь  мене  у  сни,  кольорові  свої,
Чудові,  казкові  й  безтурботні  такі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262318
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2011

Тысячу раз…

Тысячу  раз  умирала  я,
Тысячу  раз  ты  спасал  меня...
А  теперь...  спасенья  нет,
Не  горит  во  тьме  твой  свет.

На  молитву  мою...тишина,
Погрязла  в  грехах  моя    душа
И  покинула  твоя    звезда,
Неслышен  взмах  твоего  крыла.

Серебрится  небо  ночное,
Звёздное,  к  себе  манящее,
Мне  хочется  улететь  за  тобою,
Услышать  зов  звёзд,  мерцающих.
 
Падает  звезда  за  горизонт
И  я  загадываю  желание:
Мой  Ангел,  прилети  ко  мне  вновь,
Я  уже  не  та...  я  другая.

Сними  чувство  с  меня,  такое  щемящее,
Мою  душу  ,  много  лет  томящее...
Я  так  хочу  услышать  небо  звенящее,
Покоем  меня  наполняющее.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262274
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 29.05.2011

Смуга чорна, смуга біла…

Смуга  чорна,  широка  та  довга,
Зграєю  вороння  проліта  моторно...
І  над  моєю  долею...  кубла  звива,
Роками  дні  мого  життя  клюва...

Вже  все    розтрачено  до  самої  межі,
Рахую  я  роки  та  їх  ті  чорні  дні...
Коли  буде  їм  кінець,  ти  скажи?
Чи  саван  накинь  на  плечі  мої.

Чекаю  роками  на  білу  смугу  я,
А  її  все  нема  в  житті  й  нема,
Тільки  впала  на  скроні  сивина,
Мабуть  доля  зі  мною  пожартувала...

Десь  за  горизонтом  і  туманом,
Мов  укрита  пуховим  саваном,
Летить  біла  лебедина  зграя
Й  до  мене  смужкою  повертає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261772
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.05.2011

Краплина роси… (Люблю)

Краплина  роси  упала  на  вуста  твої
З  червоної  троянди,  що  заквітла  у  ці  дні,
То  є  сльози    моєї    самітньої  душі,
Нагадують  про  біль  і  серця  рани...  Ще  свіжі.

Випий  мої  сльози  й  утамуй  свою  жагу,
Та  згадай  останню  любов  і  пристрасть  мою  ту
Й  не  обпечи  губи  солоною  водою,  
Бо  з"являться  рани  на  них  темною  журбою.

А,  як  пахне  троянда,  ранкової  днини?
Так,  як  і  моя  любов,  що  не  гасне  й  донині,
Ти  будеш  мене  пам"ятати  дуже  довго,
В  ефірі  розлилася  моя  любов  навколо.

Любов  така  чарівна  але  з  гіркотою,
Плаче  моя  самітня  душа,  знову  і  знову,
Хоче  вона  забути  ті  роси  ранкові
Та  ноги  самі  ведуть  її  в  сади  казкові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2011

Він, піснею тебе зазиває…

Співають  пташки,  лине  пісня  їх
Над  ланами,  садами,  лісами,
Серед  тиші  сіл  і  гаміру  міст,
Над  твоїми  й  моїми  шляхами.

Обернись  душа  моя  й  подивись,
Де  коханий  твій  тебе  чекає,
Ти  по  стежкам,  тим  чарівним,  пройдись,
Куди  він,  піснею  ,  тебе  зазиває.

У  трави  п’янкі,  запашні  та  медові,
Росами  зрошені,  сонцем  напоєні,
Де  вітер  гуляє,  за  коси  лоскоче,
Поцілунками  тіло  покриває  дівоче.

Поспіши,  бо  весна,  немов  та  мить,
У  часі,  ось  уже  кудись  злетить,
Випорхне  пташкою  у  височінь,
Була  і  враз  нема,  спіймай  скоріш.

Лови  миті  її  у  любові  ,
У  травах  росяних  і  шовкових,
У  поцілунках  ніжних  на  зорі,
У  співі  пташок  таких  голосних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2011

РАЗГОВОР С БОГОМ-ОТЦОМ

Я  наедине  с  тобой,
Но  я  устала
И  ты  за  меня  горой,
Но  я  страдаю
От  ежедневного  распятья,
А  им  всё  мало,
Долго  ли?  Пора  знать  бы
Иль  ещё  рано?
Сколько    терпеть  ад
И  сраженья  на  полях?
Скажи  мне  Отец,
Когда  этому  придёт  конец?
Сломаны  врагов  копья,
Сочатся  мои  раны  кровью,
Мне  так  тяжело  нести  кресты,
Считая  и  шаги,  и  версты.
Складировать  своё,  а  может  и  чужое,
Думая,  свести  иль  пока  не  свести
Счёты  с  жизнью  своей,  буреломной,  лихою...
Возможно  ещё  и  зацветут  цветы
У  подножьях  моей,  непокорной  Голгофы,
И  не  будут  колоть  остро  их  шипы,
Вонзаясь  в  мозги  и  мысли  дуры-головы,
Когда  слогаются  строчки  новые.
Пошли  мне  Архангела  Михаила
Со  своим  огненным  и  грозным    мечом  ,
Который  победил  наверху  "змия",
Пусть  и  на  Земле  мне  поможет  он  в  том.
Я  устала  бороться  со  злом  добром,
Просто  нехватает  энергетических  сил,
Произошёл  какой-то  у  меня  слом
Но  я  хочу,  чтоб  побыстрей  он  от  меча  взвыл.

Молитва,  да,  помогает  мне  она,
Но  тогда,  когда  я  горячо  верю,
Но  пойми  ты  меня,  я  совсем  одна
И  переступать  ту  черту  не  смею.

Их  "чинушей-врагов  на  Земле  очень  много
И  рулят  нашей    страной  они  бестолково,
Пусть  ударит  свысока  по  ним  мечом  с  огнём
Архангел  Михаил  и  разразится  с  молнией  гром,
И  смертельная  сила  добра,  восторжествовала  б  тогда!
Дай  мне  Господи  силы  и  веры  на  те  намерения,
Которые  помогут  мне  и  всем  жить  в  добрых  делах,
Внеси  в  генный  код  и  судьбу  мою  изменения.

Молю  тебя  очень  я!
Спаси  меня  и    весь  мир  спаси
От  духовного  уничтожения,
Людей,  кинувших  камень,  прости!
Они  не  понимают,  что  грех  творят
И  не  знают  куда  на  лодке  жизни  грести,
Укажи  им  путь,  пусть  плывут  без  преград,
Только  верой  в  твою  печать-любви,  их  можно  спасти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260729
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2011

Мои будни ( зациклилась)

Веером  ресниц,
Ветром  со  страниц,
Веет  на  лицо
В  городском  метро.

Шелестят  те  страницы,
Словно  птицы-странницы,
Выпорхнувшие  в  окно
На  повороте  крутом.

Тихо  качает  вагон,
Убаюкивает    стон,
Но  мне  как-то  не  спится,
Вокруг  чужие  лица.

Закрыла  дневник  рукой,
Задумалась  о  своём:
Нужно  вступить    вновь,  
Мне  с  чиновниками  в  бой,

За  экологию  природы
И  чистоту  территории
Берегов  нашего  озера...
Бить  нужно  врага  и  искать  спонсора..

Ну  как?
Во  все  инстанции  писали,
ТРК  "  Киев"  мы  приглашали,
Ходили,  выступали,
Звонили  и  кричали.

А,  воз  и  поныне  там,
"  Ганьба  злодеям,  ганьба,  ганьба..."!!!
Но  у  нас  все  есть  права,
Чтоб  посадить  вас  туда,
Куда  не  ходят  поезда
И  не  летают  птицы  зря!

*******

На  фото  МАФы  на  берегу  озера,  
а  за  мафами  кучи  мусора,  стаи  собак  и  крыс,  копошатся  в  отходах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260531
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.05.2011

Наблюдение со стороны

Весна  вокруг  благоухает,
Лежу  на  лавке,  отдыхаю,
Не  сплю,  но  вроде,  я  дремаю,
Бутылку  пива  обнимаю.

Проходят  люди  меня    мимо,
Воротят  морды  и  корчат  мины,
Морщат  носы  свои  уныло,
Подавай  им,  чистоплюям,    мыло.

С  утреца  выпила  я,  бутылочку  винца,
Но  не  пить  же  воду  с  лица,
Чепуха,  что  у  меня  с  поволокой  глаза,
А  на  щеках,  из  макияжа,  одна  синева.

Отдохну  в  тени  берёзовых  ветвей,
Дождаться  б  кореша...иди  уже  быстрей,
Мне,  опохмелиться  бы  скорей,
Чтоб  быть    покрасивей  и  посиней.

А  пиво?  Не,  пиво  не  то,  
Безалкогольным  оказалось  оно,
Кто-то  подсунул  мне  его,
Чтоб  им  счастья,  хо-хо-хо..

********
К  литературному  герою  не  имею  никакого  отношения.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260506
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.05.2011

Мужское, бредовое (эротика) -не стих, а бред)

Скомканы  простыни,
Вещи  разбросаны,
В  доме  сплошной  кавардак,
А  если  честно,  бардак.

Взгляд  твой  эх,  безумный
И  весь  такой  томный,
Упал  из  ночи  бурной
На  этот  вид  «гламурный»:

Виски  разлито  на  коврике  белом,
Ветер  сквозной,  раздувает  пепел,
Гонит  сизый  дым  сигаретный
От  губ  твоих  -  вишен  спелых...

Груди  вздымаются  волной  цунами,
Кожа  вся  в  блёстках  песков  Сахары,
Где-то,  у  ложбины,  средь  холмов,  
Магма  из  Везувия  стынет  после  жарких  снов.

Ты,  так  чувственна,  в  пеньюаре  из  вуали,
Бесстыдно  раскрыты  у  ложбины  холмы  твои,
Она  жаждет  снова  моего    пожарника,
Затушить  огонь,  жгучего  вулкана-странника.

Ну,  давай  поспеши!  И  хватит  разглядывать
Ночи  страстной,  милый  сердцу,  беспорядок,
Скорей  потушим  этот  жар  внизу  живота,
Иначе  я  сойду  от  этого  бреда    с  ума.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260305
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.05.2011

Я окунаюсь….

Я  окунаюсь  в  море  чувств,
Я  купаюсь  в  гамме  цвета,
Когда  меня    охватывает  грусть,
Я  касаюсь  шёлка  ветра.

И  тогда,
Плещется  моя  душа
В  брызгах  солнечного  света,
В  радужных  сплетеньях  дня,
В  том,  что    нам  дала  весна.

Иногда,
В  каплях  серебра  дождя,
В  грозовых  раскатах  на  небесах,
В  молниях  сердитого  Творца,
В  запахе  сирени  на  губах.

В  травах  и  цветах,
В  бабочке  на  волосах,
В  поцелуе  на  стогах,
В  том  ,  что  вместе  ты  и  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260277
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.05.2011

Души смятенье, рук сплетенье…

Души  смятенье,  рук  сплетенье
И  нежных    губ  прикосновенье,
Словно  ветерка  дуновенье,
Солнечных  лучей  преломленье.

В  обьятиях  морского  бриза,
С  ванилью  душистой  на  устах,
Соловьиная    песнь    меня  колышет  
У  твоего  мужского  плеча.

Твой  голос  из  дымки  чуть  слышен,
Он  словно  журчанье  ручейка,
Сердец  биенье,  то  звонче,  то  тише
И  любви  прекрасные  слова:

«  Моя  родная  ,  прости  меня,
За  все  невзгоды  одиночества,
Я  жизнь  свою,  за  любовь  отдам,
Пусть  сбудуться  судьбы  пророчества.

Давай  забудем  наши  шторма,  
Ведь  жизнь  и  так  коротка,
Давай  будем  вместе,  до  конца  
Путь  последний  наш  пройдя...  
Неся  годам,  векам    отраду,
Во  днях  любви,  топя  усладу..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260089
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2011

Продлись , продлись очарованье…

Весна  уходит,  а  сердце  плачет,
Продлись,  продлись  очарованье,
Дождик,  то  пляшет,  то  скачет,
Утром  свежим,  нежным  и  ранним.

Сады,  леса,  поля  умывает,
Их  жажду  утоляет,
Ветерок  трепещет  не  зря,
Прогоняет  облака.

Лучик  солнца  тучи  пробивает
Невзначай  твоих  ресниц  касаясь,
Грустинка  на  душе  тает,
Тихо  с    тобой  прощаясь.

Обернись  вокруг,    красота,
В  радугу  наряжена  весна,
Счастьем  обнимает  плечи,
Радостью  пышет  вечер.

Пьянящей  сирени  ароматом,
Встречами    на  закате,
Песней  соловья  венчальной,
Продлись,  продлись  очарованье,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259986
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.05.2011

Постелю я трави…

Постелю  я  трави
На  ложе  кохання...
Кучері  твої,
Любистком  змию....

Косами  висушу,
Мов  сіттю  обплету,
Тіло  випотрошу,
Душу  не  відпущу.

Спи  мій  милий,
Спи  мій  коханий,
До  світання,
Доки  не  впали
На  ложе  кохання,
На  трави  м’які,
На  чари  запашні
Краплини  роси.

Поцілунком  зітру
Сон  із  вій  і  очей,
Лоскотом  розбуджу
Пристрасті  жезл.

Прокидайся  любий,
На  нас  любов  чека,
Поринь  знов  у  згубу,
Що  нам  Весна  дала.

А  Весна  сміється
Сонячним  промінням,
А  серденько  б’ється,
Стукає  гамірно.

Соловейка  пісня,
Лине  над  обійстям...
Від  щасливої  мантри,
Ми  летимо  у  хмари.

*******
О,  Весно!
Нехай  залишаться  з  нами
Твої  вишукані  чари,
Не  буди  ти  нас,  не  буди,
Ще  не  час  від  нас  тобі  йти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259588
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.05.2011

Невже остання…

Ой,  Весна!  Моя  любов,  моя  краса!
Квітує  травень-  син  останній,
Чарує,  зваблює    мене  до  гріха,
Чому  ж  і  ні?  Він  такий  гарний...

На  струнах  душі  він  награє  ,
Свою  мелодію  кохання,
Бринить  вона,  а  серце  крає:
Невже  вона  в  житті  остання?
"  Живи,  радій,  тобі  ще  рано"-
Весна  мені  відповідає.

Ось,  зорі  на  небі  сяють  так  ясно
Й  розцвів  бузок  у  саду  дуже  рясно,
П’янить  його  квіт,  немов  старе  вино,
Хмільне  у  мізках,  на  вустах  медове...

Солов’їна  пісня  лине  у  гаю,
Чарівливо  так,  немов  я  у  раю...
Я  до  тебе  на  крилах  вітру  лечу,
Зігрій  мене  в  обіймах,  я  й  оживу.

Зітри  спогади  сурової  зими,
Холодної  до  болі,  до  німоти,
Розвій  із  вій,  той  подих  смерті  її,
Поцілуй  вуста  мої,  життя  вдихни.

Нехай  знов  розквітне  любов,  як  колись,
Тоді  ми  з  тобою  злітали  у  вись...
Ти  на  небо    дивись  і  за  нас  молись
Та  тільки  серед  зірок,  не  загубись.

********
Я  знов  живу,  закохана  у  життя,
Бо  прийшла  Весни  краса,  любов  моя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2011

Фантазії у п’ятницю- 13-го…

Сьогодні  я  візьму  мітлу,
На  Лису  гору  полечу,
Зустрінусь  з  друзями  на  шабаші,
Повеселюся  від  душі.

Не  бійся  хлопче,  ти  мене,
Не  зваблю,  милий,  я  тебе,
Закохана  я  в  Ангела,
Зореокого  красеня.

Побачусь    з  ним  я  на  зорі,
Коли  впадуть  роси  рясні
На  шовкові,  зелені  килими,
Запашної  та  м’якої  трави.

Зніме  він  крила  пухнаті  свої,
Розстеле  на  нескошеній  траві...
У  любов  на  них,  я  з  ним  порину,
Прекрасну,  щасливу  ,  голубину...
Поцілунками,  звабливе  тіло  вкриє,
До  раю  тихого,  ворота  відкриє.

Забудемося  ми  на  мить  тоді:
Хто  ми?  Де  ми?  Невже  ми  на  Землі?
Згрішимо  ми  з  пристрастю  й  коханням,
Що  не  захочеться  нам  розлучатися  з  раєм.

Та  сонце,  мов  пекло,  вже  не  за  горАми,
Я  попрощаюся    з  Ангелом  своїм  коханим,
До  наступної  любої  п’ятниці,  13-го,
На  Меланки  і  Василя,  Нового  року  2012-го.

*******

Полечу  я  з  ним  у  вирій,
Де    сріблясто-сивий  іній,
Ледь  торкнеться  його  крила,
"Прощай,  Земля!"-  скажу  вам  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2011

Управление Планетой Земля ( "Десятка")

Ты  просто  о  мире  мало  знаешь,
О  тех,  кто  Землей  управляет,
Нажму  "я  "кнопочку  и  всё,  "Я-  Бог",
А  ты  ничто,  ты  прах  или  д....о.

Вот  Япония  "мне"  дорогу  перешла,
Зазналась  "  чур  её",  гадкая  страна,
Крутой  посчитала  себя  она,
Вот  кнопочку  красную  и  нажал  "я".

И  вздыбилось  поле  Земли,
Пошло  кругами  и  волнами,
И  стали  люди  немы  без  войны,
Полетели  смерчи  на  них  и  ураганы...

Фукусиму  немножко  "я"  взорвал,
Рассеялась  смерть  на  поля  и  леса,
Обо  "мне"  никто  так  и  не  узнал,
Стёрты  с  карты  деревни  и  города...

Стала  бесплодной    их,  японская  земля,
На  долгие  года...радиацией  больна,
Пришла  «  новейшим  технологиям»  хана,
Пусть  подымет  теперь  экономику,  она,  
("Восходящего  солнца»  страна).

Сверхновое  оружие  изобрели  "мои  "друзья,
Посовещались  и  решили,  что  вход  пустить  его  пора
И  зачем  нам    кровопролитная  и  долгая  эта  война?
Тихонько  кнопочку  нажал  "я  "и  все  дела.

Испытали  они  его  ещё  тогда,
Когда  в  небесах  над  Чернобылем  вспыхнула
Сверхновая  "  Полынь"-Звезда,
И  на  колени  упала  Украина  -  родина  твоя.


********
Одна  из  версий  журналистов,  что  планетой  управляет  десятка  богачей  и  они  испытывают  сверхновое  оружие  возле  атомных  станций.  Им  не  нужны  новые  сверхбогатые  страны.  Вот  и  Япония  перешла  им  дорогу,  а  Украина  была,  как  испытание  его.  "Библию"  ведь  нужно  исполнять.

И  ещё:
Одна  из  версий  журналистов,  что  в  США  изобрели  новое  оружие,  а  теперь  испытывают  его,  вблизи  атомных  станций.
Америка  хочет  быть  сверждержавой  и  держать  мир  в  железном  кулаке...
но  та  же  волна  обратно  пойдёт  на  них  и  поглотит  их  в  водах  океана  и  сотрёт  с  лица  Земли,  такая  природа  зла,  возвращаться  бумерангом  на  тех  ,  кто  послал  его  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258944
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 11.05.2011

С ПРАЗДНИКОМ ПОБЕДЫ!

Маки  цветут  на  широких  полях,
Словно  капельки  крови,
Во  век  незабытых  солдат,
Погибших  за  жизнь,  за  свободу,
Но  продолжавших  там    лежать
И  мёртвым  сном  крепко  спать.

Пусть  спят  спокойно  на  полях  они,
Мы  помним  о  них  и  о  подвигах  их,
Там  деды  и  прадеды  мои,  и  твои...
Поминём  мы  родных  и  близких  своих.

Чарочку  нальём  им,  поставим  с  горбушкой  хлеба,
Сто  грам  выпьем  за  них.  "Пусть  пухом  будет  земля...
Спасибо  за  нашу  жизнь"-,  скажем    мы-,
"И  пусть  больше  не  будет  у  нас  войны!
Пусть  будет  мир  во  всём  мире  и  небо  чистое,
Васильковое,  солнцебровое  и  лучистое.

*******
С  Праздником  Победы,  друзья!
Счастья,  радости,  добра,
Будьте  счастливы  всегда,
Миру  мира  и  любви  сполна!  
УРА!  УРА!  УРА!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258540
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 09.05.2011

На трави рясні…

На  трави  рясні,
На  покоси  п’янкі,
Впаду  я  спозаранку,
Вітру  коси  віддам  на  поталу.

Нехай  куйовдить  він  їх,
Запліта,  розпліта...
Невже  то  є  гріх,
Коли  втіхи  просить  душа?

Примну  трохи    отаву,
Зацілую  зеленії  трави,
Оп’янію  від  раю,
Розквітай  любий  мій  краю:

Маками  червоними  у  степу,  на  волі,
Синіми  волошками,  серед  жита  в  полі,
Білими  ромашками,  мов  зорями,
Трояндами  з  ароматом  любові.

Бузком  і  конвалією  ніжною,
Та  квітом  вишні,  таким  білосніжним,
Стелися  барвінком  посеред  літа,
Водяними  ліліями  на  ріках.

Простим  хмелем  і  килимом  з  клевера,
А  на  ньому  пухнастим  джемеликом,
Краплею  сльози  на  тонкому  стеблі
Жовтої  кульбабки  чи  на  спориші...

Спокуси  мене  мій  коханий,
Серед  прохолодної  м’яти,
Щоб  рік  був  щасливим  та  гарним,
Полюби  мене  до  нестями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258513
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 09.05.2011

Тучи туч…

Грозами  измученых
На  небесах,  тучи  туч...
Ветер  гонит  на  поля,
Злые  ,  злые  облака.

Тают  толстые  бока,
Каплями  весеннего  дождя,
Падают  на  землю  с  высока
Плавно,  нежно,  не  спеша.

"Пей  нашу  кровь  и  ешь  нашу  плоть
Земля,  мать  наша,  возродись  вновь"-
Как-бы  они,  при  этом,  всем  говорят  
И  каждой  падающей  каплей  твердят.

Пусть  расцветёт  твоя  красота,  Земля
И  счастьем  наполнятся  наши  сердца!
Давайте  жить  в  мире  и  любви,
Всем  нам  милосердия  и  доброты!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258445
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.05.2011

ДОБРОЕ УТРО, ЗЕМЛЯ МОЯ! ЛЮДИ, СЧАСТЛИВОГО ВАМ ДНЯ!

Тают  облака,  с  ночи  до  утра,
Серебром  дождя  умывают  Землю,
На  полях  и  в  лесах  поют  ветра,
Любовную  свою  ей  песню.

Рассветает  день  в  синеве  зари,
На  земные  просторы  твои,
Бело-ванильными  облаками,
Ниспадает  дымка  вуали.

Рассыпает  жемчужную  росу,
Роняет  на  изумрудную  траву,
Солнечные  лучи  золотом  играют,
А  она,  в  золоте  том,    исчезает.

Звук  свирели,  донёсся  из  листвы,
Подхватили  мелодию  соловьи,
Разлилась  она  на  рассвете  дня,
Доброе  утро,  Земля  моя!

Проснулись  небеса  и  нам  пора,
Проснулись  горы,  поля,  леса  и  нам  пора,
Проснулись  братья  меньшие  и  нам  пора,
Вставайте  люди!  Счастливого  вам  дня!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257155
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.05.2011

Травень

Травень  уже  до  нас  прийшов,  
Немов  Божий  рай  з  небес  зійшов,
Яка  навколо  нас  краса!,
Осана,  осана,  осана....!!!!!
На  травах  ще  не  висохла  роса,
А  метелик,  бджілка  і  оса
Шукають  квітку  єдину  свою  
Красиву,  п’янку  і  запашну.
Люблю  тебе,  земле  моя,
Твій  неземний  рай,  весну,  життя,
Твій  дощ,  що  скаче  на  одній  нозі
І  грім,  що  грохоче  на  межі
Між  хмарами,  у  вишині...
А  тут  облітає  квіт  вишні,
Порхають  її  пелюстки
Метеликами    в  смарагдовій  траві.
Сонечком  квітне  кульбаба,
Серце  та    душу  звеселяє,
Співають  пташки  весільні  пісні,  
У  життя  закохані  вони.
Любов,  одна  любов  світом  лине,
Оголяє  нерви  мої  і  мізки,
Чую  життєдайний  твій  подих  і  світло
Й  життя  в  мені  потекло  і    розквітло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2011

Чернобыльский набат ( Помним)

Разорвалось  небо    над  Полесским    тихим  краем
И  Звезда  Полынь  упала  на  Украинскую  державу...
Здесь  жили  люди  счастливо,  им  их  жизнь  казалась  раем,
Земля  была  богатой...  гремела  Чернобыльской  станции  слава.

И  вдруг  -  взрыв  реактора,  пожар,  запах  смерти...  и  война,
Борьба  за  жизнь  с  невидимым  врагом  "  мирным"  атомом,
Пожарные,  солдаты  и  обычные  люди    с  ним  сражались,
А  мы  не  понимали  опасности  ,  радовались  весне  и  смеялись...

Вынесла    свой  вердикт  Кремлевская  администрация,
Автобусы,  дети...  и    такое  страшное  слово  "  эвакуация",
Дозиметры  зашкаливали,  смерть    всем  предсказывая:
Сколько  бэр,  плутония,  йода,  стронция?...  радиация...

Покидали  свои  родные  дома  и  думали,  что  не  навсегда,
Это  была  настоящая  для  страны  и  людей  беда:
Пили  "Кагор",  "  Каберне",  кто-то  водку  глушил  втихоря,
Мыли  дороги,  окна,  в  квартирах-  влажная  уборка  безконца...

Ликвидаторы  победили,  одев  саркофаг,  но  погибли  пожарные  тогда,
Многие    из  спасателей  не  дожили  до  сегодняшнего  дня...
А  что  земля?  Осталась  опасной  она,  больной  раком  на  многие  года!
Выжженные  леса,  пустые  села  и  города...  и  бъют  по  ним  колокола.

Давайте  поминем  всех  тех,  кто  отдал  жизнь  бесценную  свою
За  жизнь  твою  и  мою,  за  цветущие  сады,  за  весну!
И  помолимся  Господу  друзья  за  возрожденья  городов  и  сел,
Пусть  долетит  до  небес  колокольный  звон  и  наш    с  вами  зов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256065
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.04.2011

Квітнуть сади…

Квітнуть  весняні  сади  в  ці  чудові  дні,
Терпкий  запах  абрикосів  в  повітрі
Плине  звідусіль  ...  я  злітаю  разом  з  ним,
Духм'яним  потоком  до  мізків  твоїх.

Ти  вдихнеш  той,  мій,такий  нестримний  потік,
Згадаєш    час,  коли  були  ми  разом
Та  почуєш  біля  вуха  мій  дзвінкий  сміх
І  захочеш,  щоб  я  була  поряд  знов.

Щоб  ті,  почуття,  що  колись  у  нас  були,
Знов  до  сердець  наших  прийшли  й  ожили,
Казкою,  серед  квітучих  райських  садів,  
Посеред  трав  росяних,  немов  із  снів.

*******

Я  лечу  і  сміюсь,    і  кричу,  і  зову
Любов  щасливу  свою:  "Агов,  прийди!",
Той  подих  її  з  весни,  вустами  ловлю,
Я  тут,  я  там,...а    де,  коханий  мій,  ти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2011

Квітка- наїдка

Подивись,  як  квітка  розквітає,
Пелюстки  свої  рожеві  розпускає,
Бджілка  навколо  неї  літає,
На  цілющий  мед  її  чемно  чекає.

Немов  та  соня,  вся  така  сонна,
Квітка  до  сонця  головкою  тягнеться,
Прокидаючись  від  сонячного  тепла,
Так  неквапливо  ,  росою  вмивається.

Промінчики  золотом  на  ній  виграва,
Вітерець    з  пелюстками  її  заграва,
Й  хилить    її  то  сюди,  то  туди,
Хоче  відкрити  їй  себе,  допомогти.
 
Квітка  по  одній  пелюстці  розкриває
І  своє  лице  повільно  відкриває,
Нехай  тепер  милуються  нею  навколо  всі,
Хвала  природі    та  її  неповторній  красі.

Ось  і  та  бджілка,  дочекалась  сніданку,
Прилетівши  на  квітку  з  самого  ранку,
Сіла  на  ту,  її  неповторну  красу
Та  й  напилася  з  неї    меду    досхочу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254634
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.04.2011

Пошук гармонії

Навкруги  б'є  життя  через  край,
Мітингують  Чорнобильці  знову,
Зеленіє    березовий  гай,
Лелеки    повернулись  додому.
Вербна  неділя.  Славлять  Христа,
Вітаючи  дзвонами  у  церквах,
У  долонях  вербові  віти,
Лине  містом  святкова  молитва.
Шукаючи  тиші  та  змісту,
Ховаюся  я  від    цього  світу,
Втомившись  від  ритму  стрімкого,
Шукаю  оголеним  нервам    спокою.
Він  там,  у  волошкових  полях,
На  синіх  від  льону  ланах,
У  п'янких  росянистих  травах,
Де  горять,  немов  сонце,  кульбаби.
У  бузкових  запашних  садах,
Де  пронизують  наскрізь  почуття,
У  річкових  тихих  заводях,
Де  плещуть  хвилі  біля  сонного  човна.
У  місячній  стежці  на  воді,
Де  граються  рибини  у  сріблі,
У    вітерці,    в  літньому  дощі,
Що  змиває    розплетені    коси  вербі...

У  тій,  незаперечній  красі  землі,
У  неповторній  природі  її,
Гармонію  і  спокій  знайшла
Душа    така  ізболена  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254467
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2011

Смарагдом устелена земля…

Смарагдом  устелена  земля,
Виблискують  лазурові  моря,
Малахітові  шепотять    ліси,
Хризолітові  шумлять  гаї,
Нефрітові  течуть  річки,
Посеред  зелених  долин,
Ультрамаринові  пташки,
Співають  про  щастя  пісні.
Бірюзових  озер  берега,
Обіймають  аквамаринові  хвилі,
Хризопразові  луки  і  поля
Сміються  немов  божевільні
Від  лоскоту  грайливого  вітру,
Що  носиться  немов  у  вихорі,
Гуляючи  в  піжмурки  серед  трав
Та  духм`яних  від  сонця    їх  квітів.

Прекрасна  травнева  весна,
Розкішна  та  її  краса,
Богом  дана  землі  вона,
Радію  від  тої  краси  і  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252431
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.04.2011

Доторкнуся до неба вустами…

Доторкнуся  до  неба  вустами,
Загублюся  між  його  хмарами,
Пограюся  його  подушками,
Що  так  пахнуть  земними  дощами...

Натягну  пухку  ковдру  Всесвіту,
Згорнуся    між  зорями  клубочком,
Задмухаю  свої  очі-  свічки
Та  порину  в  безмежні  срібні  сни...

В  безтурботну  чарівну  лавину,
У  щасливу  ту  свою  годину...
Забувши  земне  життя  у  прірві,
Де  душу  розпинали  в  зневірі.

Стану  маленьким  дівчиськом  знову,
Тим  світлим  метеликом  на  льоту
З  чистим  серцем  і  безвинною  душею
Із  мріями,  надіями    й  тим,  що  люблю.

Вберу    духм`яні  запахи  землі,
Навіки  закарбую  в  пам`яті  
Щасливі,  пораховані  на  пальцях  дні...
Невже  я  жила  у  пеклі  і  темряві?

Думками  я  у  вихорі    життя,
Такого  нового,  неземного,
В  захваті  від  щастя  кричить  душа...
Прийде  той    час  мабуть  уже  скоро.

І  тоді,  "Прощай!"-  Я  тобі  скажу,
Звіру,  чи  коханому  ворогу?  
Тому,  кого  любила  над  усе,
Назад  вороття  нема,  ось  і  все!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2011

Весна , я і ти

Ось  подивись,  як  сонце  грає,
У  сині  небес  промінням  виграває,
Відзеркалює  зайчиками  від  очей,
По  волоссю  золотом  тече.

Розтікається  по  плечам  моїм,  пече,
Хвилі  здіймає,  тепло  розливає...
Хмарка  загубилася,  ось  заплаче,
Вітер  її  обійме  й  заколихає.

Вона  сльози  самітня,  проллє
На  землю  у  ріллю,  що  на  полях,
Зазеленіють  луки  і  жита  тоді
Й  розквітнуть  квіти  на  яблунях.

Душа  моя  зрадіє  неземній  красі,
Потоне  в  її  вихорі    без  кінця,  без  меж,
Зацвіте,  як  п`янкі    весняні  сади
Моє  серце  в  любові...  й  твоє  мабуть  теж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2011

Весіннє

Вітер  куйовдить  коси  срібні  мої,
Лоскоче  лице,  проникає  між  вії,
Шепоче  у  вуха  слова  неземні,
Награє  мелодію  на  струнах  весни.

Ллється  вона  із  пташиних  пісень,
Із  сонячних  ласкавих  променів
Що  із  голубих  небес  струменять,
Пірнаючи  в  синь  очей  і...  дзвенять.

Так  хочеться  ніжних  слів  із  вуст  твоїх,
Таких,  щоб  заквітла  любов  в  душі  моїй
І  щоб  в  серці  забриніло  кохання,
А  пристрасть  полилась  без  ліку,  без  краю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2011

Земной мир

Мир  так  прост  и  одновременно  сложен,
Он  также  одинок  и  многолик,
Ты  будь  в  нём  весьма  осторожен,
Когда  слепит  его  яростный    блик.

Лови  лучше  тот  прекрасный  миг
Для  наслажденья  души  и  тела,
Не  жди  последний  свой  крик,
Не  теряй  напрасно  своё    время.

Я  понимаю,  ты  выше  не  пригнешь,
Чем  дано  Богом  и  твоей    судьбой,
Но  живи  немножко      потише,
Природа  любит  гармонию  и  покой.

Когда  война  и  гибнут  люди,
Тогда  вокруг  противится    Земля,
Восстают  её  недра  и  гор  груды,
Разверзаются  гласом  небеса.

Иссякают  её  вены  из  нефти,
Истребляются  её  лёгкие-леса,
Горят  в  бомбёжках  сверхновые  верхви,
Стонут  и  плачут  Японии  острова...

"Мирный  атом",  блеф-исчадие  ада,
Конец  идёт  этой  цивилизации,
Возможно,  третья  пришла?  Мировая?
Жизнь,  в  человеческой  интерпретации.

За  нами  идут  сверхновые  люди  ,
Новая  земная  цивилизация,
Ангелы  будут  жить  теперь  повсюду,
Вместо  тел-  энергия  сплошная.

Без  пищи,  воздуха  и  воды,
Жить  на  Земле  согласились  они,
Только  жизненной    энергией  любви
Питаться  будут  ангелы  Земли.

Возможно,  это  будем  и  мы  с  тобой
Только  в  ипостаси  совсем  другой...
Божественной  и  какой-то  неземной,
Слушай  земную  тишину,  друг  мой!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249717
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.03.2011

Хочу в обійми… весни

То  сніг,  то  дощ,  то  буйний  вітер,
То  сонце  виглядає  із-за  хмар...
Верба  додолу  хилить  віти,
Коли  тій  печалі  вже  буде  край?
Коли  проміння  вже    обійме
Та  зацілує  кучері  її?
Коли  у  теплий    вечір
Впадуть  її  листочки  на  плечі
Земні,  а  може...  на  твої,  чи  мої
Зелені,  шовкові,  ніжні,  м'які  ?...
Коли  розчеше  вітерець-стрибунець,
Волосся  мого  срібного  вінець?
Коли  вже  прилетять  лелеки
Із  чужих  країв  таких  далеких
І  заспівають  для  нас  пташки
Свої  веселі  й  чарівні  пісні?

Та  вже    скоро...прийде  час  весни
Й  заквітне  мій  любий  і  рідний  край,
В  яблунево-вишневі  шати
Вберуться  сади  й  прийде...  земний  рай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249688
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.03.2011

Пробужденье

Весна.  Капли  дождя
Падают  свысока,
Барабанят  по  крыше
Не  спеша  и  всё  тише...

В  небесах  светлеет,
Ряды  туч  редеют
И  солнечные  лучи,
Проникают  сквозь  тучи...

Зеленеют  холмы,
Теша  взоры  мои,
Солнце  греет  их  бока,
Ах!  Какая  красота!

Птичье  щебетанье,
Природы  венчанье...
Трепет  крыльев    ветерка,
Словно  полёт  мотылька.

Журчанье  ручейка,
Словно  песнь  соловья...
Умиленье  для  души,
Играют  струны  любви.

Глаза  в  глаза,
Губ  слиянье,
Радости  слеза,
Счастья  благоуханье!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249318
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.03.2011

Земля и Человек

Хрупкая  природа  и  хрупкая  Земля,
Хрупкий  "  мирный  атом"  и  жизнь  хрупкая  твоя,
И    быстротечна  в  этом  мире  жизнь  моя....
Поглотила    Вселённого  потопа  волна.
И  плачет,  и  стонет  земная    Планета    ,
Рвёт  оковы  она  из  цепей  человека,
Смывает  водой  с  себя  кору    асфальта,
Словно  сдирает  кожу  тесного  скафандра,
Что  не  даёт  ей  ни  пить,  ни  есть,  ни  дышать...
Но  ей  захотелось  на  полную  грудь  вздохнуть  
И  куда-то  взлететь,  и  куда-то  бежать...
Атома  белый  туман  застилает  ей  путь...
Трясёт  человеческие    улья  она,
Врагов  уничтожая  не  таясь  и  ревя,
"Ох!  Какой  тяжёлый  их  железобетон!
Я  лучше  на  их  могилы  наставлю  крестов.
Пора  остановить  страшных    частиц  поток  ,
Этот  разрушительный  для  всех,  атомный    ток..."
Не  хочет  быть  пустынной  матушка    Земля,
А  хочет  энергий  ветра  и  солнца  она.

"Мужайся  человечество  и  спасайся!  
Твоя  погибель  возможно    уже  так  близка!
Остановись!  Обратись  к  Богу  !  Покайся!
Я  только  хочу  от  тебя  любви  и  добра!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248385
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2011

В аду

Я  на  земле  не  живу
Я  в  аду  здесь  горю,
За  любовь  свою,
Неприкаянную...
Ты  не  поможешь  мне,
Моему  горькому  горю,
Ушло  то  время,
Но  я  и  без  тебя...  выстою.
Покаюсь  в  грехах  своих
Перед  взором  Бога,
Ты  не  достоин  тех  слёз  моих,
Что  стекают  солью
И  разьедают  те  раны,
Заштопанные  тобой,
Я  и  не  знала...странно,
Ты  играл  в  любовь  и  мной.
Вымолю  жизнь  и  исчезну
Из  твоей  жизни  я...  
Пропою  любви  тризну
И...  покойна  душа  моя.

Мне  больно,  больно,
Весна  эта,  без  тебя...
Я  выстою  всёравно,
Хоть  и  в  аду,  но  я  жива.

Я  люблю  весну,
Она  так  прекрасна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246831
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.03.2011

Мартовское

Догорает  солнце  словно  та  свеча
И  осколки  дня  прячутся  в  небесах,
Темнеет...    как-то  замедлено  время,
Ночь  так  близка...я  с  трепетом  жду  тебя.

В  безликой  серости  милого    марта,  
На  фоне  снежно-земного  покрова,
Виден    свет  знакомого    силуэта,
Спешащего  на  встречу  со  мной  снова.

Мы  с  тобой  повторим  ритуал  любви,
От  древнего    возрожденья  природы
И  мы  с  тобой  оновим    чувства  свои,
Поддавшись    зову  обновлённой  крови  .

Горят  свечи...огонь  пылает  в  сердце,
Я  чувствую-  судьбоностную  встречу!
Ты  обнимаешь  нежно  мои  плечи...
Такой  волшебный    этот  тихий  вечер!

Свет  луны...я...  ты.  Бокал  вина...  до  дна,
Томные  уста.  Поцелуи...игра...
На  белых  простынях  стихия...  борьба
Двух  начал...тебя  и  меня...до  утра...

Я  ожила...Спасибо  тебе,  весна!
С  тобой,  ко  мне    и  любовь    вернулась  вновь,
Амур    не  проспал,  пустил  стрелу...ура!
Закружила  нас  любовь  в  танце  своём.

Облака!  В    полёте  к  ним  моя  душа!
Я  восхищена-    я  уже  и  не  я,
А    вольная    и  влюблённая  птица...
Счастливая...или  мне    это  снится?

Заря!  Светает!  Тебе  домой  пора!
А  может  не  спеши!  Оставь  своё  я
Со  мной...  до  Зари,  до  нового  утра
И  навсегда.  Испить  любовь  до  конца!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245559
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.03.2011

О любви и больше…

Грущу  по  солнцу  и  по  весне,
По  милой  сердцу  зелёной  траве,
По  цветущим  садам  апреля,
По  майским  птичьим  трелям...

По  дурману  цветов  сирени,
Обжигающему  из  нутри,
Вьётся  он  змеями-фуриями,
Просачиваясь  в  мозги.

Хочется  пройтись  по  шёлку  босой
И  смыть  свою  грусть  жемчужной  росой,
И  укрыться  волной  любви  твоей
На  ложе  солнечных  лучей.

Разметаться  на  нём,  понежиться,
Испытать  вновь  чувств    блаженство...
Взмыть  в  небеса...  душа  вольна,
Прикоснуться  к  воротам  рая.

Зацеловать  тебя  до  греха,
Отбросив  все  сомненья
И  войти  в  тот  Эдемский  сад,
Всего  лишь  на  одно  мгновенье.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243761
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.02.2011

Знайомство з творчістю М. Григоріва

Вийшла  дитяча  книжка

МИХАЙЛА  ГРИГОРІВА

 "ЗЕЛЕНА  КВІТКА  ТИШІ"


***

не  добігла  мурашка  до  світла

тепер  сидить  –
визбирує  дощик
круг  себе


***

світилося  світало  світання  –
згойднулась  роса  в  конюшині

***

пам’ятає  синичку
той
що  скаче

бере  садок  за  руку
у  дощ  веде

***    

розливає  тишу
зелена  квітка  тиші  –
заховатися  у  ній
чи  як?..


***  

оте  біле
а  оте  червоне  –
початок  метелика

***  

край  берега
плинуть
пагорби  сіл

серединою
луки  цвітуть

***  

поховались  хвилі  у  водах

не  пливе  
ставок

хилитають
промені  трав
човники  світлячків


***  

чорнобоко  –  ожина
червоняво  –  малина

не  розбігаються  –
кожна  сама  собі  дощик


***  


якби  у  той  вівторок  падав  дощ
то  й  сьогодні  був  би  вівторок
а  так  –
ні  дощу
ні  вівторка


***  


тече  собі  ріка
бо  має  береги

а  чого  на  березі  сидиш  ?
когось  проводжаєш?..  
                                                                                                                                                                                                                 

***  

зшумілися  клени  –
соняхи  присмеркових  бджіл


***  

продовжити  річку  –
це  побігти  за  нею

це  змалювати  на  глині
галузки  хвиль


***  

у  присмеркових  борознах
цвіте  собі  вечір

поспішає  до  хати
молоко  у  глечиках


***  

горне  гілку  до  гілки
квітка
дерев


***  

в  затишках  білого  сяйва  –
тріпотливі  озерця  троянд

край  садка  –
тріпотливі  крапелькі  вишень

як  обійняти  оце?..

***  

наввипередки  з  дощем
біжать  сиві  калюжі  –
розсипаються
в  стеблах  в’юнких  доріг

***  


мережиться  бабине  літо
у  дзвониках  трав

***  

примружується
риба  зелена
як  її  намальовано
розповідає

***  

-  а  птахи  перелітні?..
чи  їх  знову  зустріну  ?..
квітка  гадає…


***

озирнулися  дощі  –
сині  сливи  загойдує  вітер

озирнулися  –
жовті  парасольки  листя
в  порожній  воді  
порожніють


***  

поміж  гір  літає
але  ж  не  почути

вернися  листочку
і  я  намалюю  тебе

***  


чи  віє  вітер?
чи  садок  з-поміж  квітів
переходить  дорогу?..

і  чому  садок  облетів?  –
дивується  Марійка


***  

котилася  роса  за  росою

на  ягідку  присіли  –
оглядаються

на  яблуко  присіли  –
слухають…

***

грається  сніг
де  виямки  садів  –  присідає
і  летить  собі  у  сади
світло  ворушке

***  

поскладала  олівці  –
вишиває

пташка  летіла  –  спинилася
котилася  річка  –  спинилася
тепер  собі  сидять  –
дивуються  одне  з  одного

***  

якщо  падає  сніг
то  біліє  вікно
а  вазон
червоніє

***  

вези  мене  конику
попід  сонцем

вези  вези  мене  річко
між  садами

вези  вези  мене  мамо
та  й  до  тата

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243295
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.02.2011

Зимне-весеннее

Мороз  на  губах  паром  дышит,
Скрип  его  под  ногами  слышен,
Он  на  щеках  и  рестницах  трещит,
И  под  кожу  залезть  спешит.

По  венам  к  сердцу  летит,
Разбовляя  адреналином  кровь
А  оно  огнём  горит  и  тает,
Словно  пришла  с  весной  любовь.

Невзирая  на  стужу  зимы,
Птицы  поют  в  эти  суровые  дни,
Тепло  и  весну  на  землю  зовя,
Дожидаясь  ухода  февраля.

"Прощай  зима!"-  я  ей  говорю,
Уходи,  я  тебя  молю,
Надоел  твой  злой  февраль,
Я  жду  весненний  карнавал!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242232
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 20.02.2011

Любимому в День влюблённых ( в соавторстве с Борисовной)

Мой  милый!  Небо  разрисую  для  тебя
Волшебной  кистью  злого  февраля,
Поверх  наклею  жаркие  сердечки,
Пускай  растопят  холод,  словно  свечки!

В  лучах  любви  блестят,  переливаются,
О  тайне  о  моей  сказать  пытаются,
Любовь  не  забавляю  я  сирОтливо,
Моя  душа  растит  ее  заботливо.

Любимый  мой!  Я  жду:  прийдет  весна,
Созреет  чувство,  вспрянет  ото  сна
И  в  звездной  россыпи  ночные  небеса
Нас  в  вальсе  закружат  -  глаза  в  глаза!

Рука  в  руке  -  мы  в  небе  поплывем,
В  тумане  волшебства,  навек  вдвоем,
Дыханье  в  такт,  взмах  трепетных  ресниц
И  счастья  шепот  -  щебет  райских  птиц.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240930
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.02.2011

Рисую любовь ( Для любимого)

Мой  милый!  Рисую  небо  для  тебя,
Волшебной  кистью  лютого  февраля,
Оно  сердечками  усеяно
И  любовью  в  их  моей  навеяно.

Блестят  они,  переливаются,
Тебе  свои  лучи    протягивают,  
Словно    в  любовь  играются,
Моя  душа  их  энергией  питает.

Любимый    мой!  Любовь  моя  для  тебя,  
Любовь  жива,  в  сердце  Вселенной  она,
Струится  россыпью  звёзд  в  небеса,
Кистью  февраля  рисует  её  весна.

Где  мы,  взявшись  за  руки  вдвоём  идём,
Словно  в  тумане  бредём,  волшебства  ждём,
Красотой  её  и  пеньем  птиц  наслаждаясь,
В  счастье  и  любви  купаясь,  в  рай  окунаясь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240759
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2011

Стрітення

Стрічається  холодна  зима
З  теплим  літом  у  вівтаря,
Сонце  виходить  із-за  хмари,
Розтоплює  білі    покривала.

Та  не  вщухає  люта  зима,
Бореться  за  свої  права  вона,
Мете,  завиває  і  морозом  кусає,
Прудчається  відьма  стара  й  величава.

Сьогодні  в  пляс  випустила  віхолу  ,
А  завтра  вкриє  все  навкруги  кригою,
Щоб  тільки  знали,  що  в  неї  ще  є  час
Всіх  налякати  на  прощання  нас.

Але  все  частіш  біжать  струмки,
Капають  дощем  з  дахів  ті  сніги,
Сонце  все  частіш  на  небі  гуляє,
Літо  красне  в  поміч  зазиває.

Весна  вже  за  рогом  десь  іде,
Доріжкою  зеленою,  росяною,
Квіти  різнокольорові  нам  несе
І  сміється  веселкою  бадьорою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240731
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.02.2011

Лютий

Мете,  лютує  злий  місяць  лютий,
Хуртовиною  виє  на  місяць  круглий,
Гвалтує  землю  він  то  снігом,  то  дощем,
В  душі  весна,  а  серці  гострий  щем.
У-у-у-у....гуде  за  моїм  вікном,
Голодний  вовк  чи  темний  демон
Збурює  мою  гарячу  кров,
Можливо  то  якийсь,  ангел-мен,
Стукає  в  шибку,  щоб  до  себе  впустила
Й  розтопила  на  холодних  вустах  іній,
Поцілунки  на  нього  свої  зронила
І  випила  солоний  іній  на  віях.
У-у-у-у....гуде  за  моїм  вікном,
Зима  розгулялась    ураз  знову,
Не  пускає  до  мене  весну-любов
Та  прийде  вона  обов'язково.
Я  відчиняю  вікно  і  впускаю  його,
Демона  чи  ангела  молодого,
Амур  випустив  метку  стрілу  свою
Та  весна  давно  вже  зі  мною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240638
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 12.02.2011

Примара весни

Вже  розчинились  сніги
І  заспівали  пташки,
Манить  примара  весни,
Кличе  в  обійми  свої.

Тьохкає  серце  самітнє  моє,
Ось  вже  коханий  до  мене  іде,
Гілочку  вишні  ,  що  квітне,  несе,
Любов  до  мене  з  весною  плинЕ.

А  сонце  усміхнулось  в  небесах
Й  промінням  зацілувало    ураз,
Теплом  огорнуло  нас    в  одночас...
Манить  примара  весни  повсякчас.

Вже  зникли  морозні  дні
І  задзвеніли  струмки,
Розгулялись  на  полях  вітри,
Кличуть  погратись  вони.

Примара  краси,  посеред  зими,
Поманила  в  чарівні  свої  дні,
Коси  зеленії  та  й  розплела...
А  зима?  Ой,  не  пустить  її  ще  вона.

Залютує  вона  і    завиє...
Снігами  білими  ще  й  укриє,
Заморозить  шибки  голі,
Квітами  -примарами  кволими.

Та  не  довго  їй  пустувати,
У  душах  наших  та  й  гуляти,
Час  закінчується  зими  на  землі,
Заплачуть  дощами  сніжинки  її.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239953
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2011

Ночь ( размечталась, )

Луна  штопает  вечером  день,
Всё  темнеет  он  и  темнеет,
Нитку  чёрную  кинула  тень,
Ночь.  Блестят  в  серебре  аллеи.
Зажигаются  звёзды    вдали,
На  Земле  вспыхивают  огни,
Отдыхают  в  домах  трудари
И  Обломовы,  а  не  воры....
Там,  по  телеку  воюют  "  Менты"
И  "  Глухарь",  в  вообщем,  сериалы,
Я  их  не  смотрю,  но  и  не  сплю,
А    думаю  и  мечтаю...
О  скорой  поре,  весне!  
Когда  запоют  соловьи,
Свои  любовные  милые  песни,
Ты  только  меня  под  ивой  жди...  
Ноги  в  росу  мокая,
По  зелёной  траве  ступая,
Я  приду  к  тебе  босая,
Тихо...глаза  твои  закрывая,
Тёплыми  ладонями...не  спеша,
Голову  курчавую  обнимая,
В  затылок    почти  не  дыша,
Аромат  волос  твоих  вдыхая....
Вот  и  прошла  зима,
А  это  я,  твоя  весна,
Твоя  любовь  пришла,
Пора  нам  послушать  соловья...
И  поцелуй  сорвать  из  уст  пора,
Пока  не  закончилась  весна
И  трели  волшебника-соловья...
О,  Боже!  Как  сладко!  Сплю  уж  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239524
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2011

СТАРА ХАТИНА

Заспівала  стара  хатина,
Скрипом  дверей  на  подвір'ї,
Горшками  і  глечиками  над  тином.
У  хаті-  віковою  скринею.
Димар  завів  свою  пісню,
Піч,  роззявила  рота,  їй  тісно,
Вітер  б'є  по  шибкам,  завиває,
Стук,  стук-  віконниці  штовхає,
На  полику  тріскотять  дошкИ,
Давно  не  лежали  ноги  босІ,
Припічок  охолов,  аж  морозно,
У  печурках  ні  шкарпеток,  
                         ні  онуч,  порожньо.
На  черені  подерта  ряднина,
Над  нею,  стерта  деревина,
Для  свиток,  спідниць  і  вишиванок,
Що  прикривались  рушниками.
Під  стелею,  над  поликом,  залізний  крюк,
Для  колиски  та  материнських  рук,
Що  гойдали  колись  немовля,
Щоб  не  плакало  дитя,
А  вуста  співали  пісні,
Щоб  не  текли  сльози  рясні,
Щоб  засинали  очі  ясні,
Щоб  снилися  веселі  сни.
Долівка  у  пилу  та  піску,
Без  ніг,  шепоче  пісню  сумну,
Чекає  на  віник  чи  мітлу,
Що  стоять  біля  печі,  у  кутку,
Де  вилошники  і  кочерга  скупчилися,  
                                   неначе  у  вівтаря,
Павутинням  їх  там,  павучиха  затягла,
Відро  і  кружка  висохли  без  води,
Стоять  собі  на  ослінчику  під  полицею  вони,
Чекають  на  воду  та  людські  роти.
Полиця  чорна,  немов  земля,
Ні  солі,  ні  перцю  на  ній  нема,
Від  лаврового  листка-  купка  пороху,
Склянки  і  тарілі  засмальцьовані.
Так  хочеться  їм  зі  сметаною  борща,
Сто  грам  у  чарку,  сала  та  пиріжка,
Чи    печеної  із  м'ясом  картоплі,
Або  ковбаски  домашньої  і  кров'янки  парної.
Чи  може  теплого    хліба,
Із  пшениці,  чи  жита,
Яких  різали  в  полі  серпом,
А  потім  били-молотили  в  клуні    ціпком,
Сіяли,  віяли,  просівали,
Везли  до  мірошника  зерно,  на  жорна    клали,
Муку  мололи,  добували,
Замішували  в  діжі,  у  печі  хліб  випікали,
Запашний,  живий,  смачний,
Повір  мені  друже,  добрий  був  він.
Заросла  доріжка,  зеленим  споришем,
Не  видно  ні  хати,  ні  обійстя...
Стріха  похилилась,  призьба  покосилась,
Калина  з  бузком  біля  тину  зажурились...
Вітер  ху-гу...  гуляє,
А  хата  на  господарів  чекає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237669
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.01.2011

Я стою над прірвою життя…

Я  стою  над  прірвою  життя,
У    серці  та  в  душі  каяття,
Немає  спокою  на  волі,
Немає  і  тої  волі  доволі.

Душа  обплетена  мотузкою,
Серце  розбите  на  друзки,
Холодом  проймає  тіло,
Кому  до  того  є  діло.

Шкварчать  від  потуг  мізки:
Чи  є  сенц  в  цьому  житті?
То  є  карма,  а  може  доля
Та  на  все  те,  є  Божа  воля.

Зашию  рот  німими  словами,
Зупиню  я  свій  час  молитвами,
Осліпну  від  світла  світу
І  стану  своєю  тінню.

Я  німа,  мене  нема,  
Мовчу.  На  губах  рана...
Сум  охопив  душу  враз:
Ще  не  прийшов  мій  той  час.

Забуду  біль,  що  по  жилах  тече,
Пронизує  жаром  і  холодом  кістки...
У  душі  все  ще  так  вона  пече
І  плавить  собою  мої  думи  лихі.

Зупиняю  тих  думок  потік
У  розплавлених  мізках  своїх,
Я  врятовуюсь  від  світу  зла  ,
Зцілює  порожнеча  і  молитвА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235045
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2011

Весняні міражи

Калатає  серце,
Від  любові  з  перцем,
Кипить  у  ньому  кров,
Ллється  терпким  вином,
Тисне  тиском  вона,
Б'ється  біля  виска...
Засліпили  вогні,
Очі  ясні  мої.

А  на  дворі  зима,
Снігу  нам  намела,
Морозом  малює
На  склі  вікна
Мертві  квіти  свої,
Міражи  весняні...
Заспівали  пташки
В  моїй  душі  пісні.

Які  дні  чудові,
Радію  любові,
Розквітлому  саду,
До  згуби,  хмільному.
Зникнуть  ті  міражи,
Прийдуть  дні  весняні,
Кохання  медове,
Буде  в  серці    довго...

На  шовковій  траві,
У  тих  росах  п'янких,
Ми  забудем  на  мить,
Цей  бурхливий  наш  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2011

З Новим роком, з Василем, я вас, вітаю! ( засівання)

Сію,  вію,  посіваю,
З  Новим  роком,  з  Василем,  я  вас,  вітаю,
Щастя  і  здоров'я  навіваю,
На  родину  любов  і    злагоду  посилаю,
Щоб  кохання  творило  чудеса,
А  душа  в  гармонії  цвіла.
Як  журавлик  в  небі  курличе,
Свою  журавку  до  себе  кличе,
Так,  щоб  і  чоловік  свою  дружину  зазивав
До  своїх  ніжних  обіймів  і  цілував.
Як  журавлі  гніздечко  своє  містять,
Лозинку  до  лозинки  складають-тиснуть,
Так  щоб  і  у  вашій  родині,
Збиралися  "зелені"  і  гривні,
Клалася  грошинка  до  грошинки,
Цеглинка  до  цеглинки
І  дім  будувався,  і  квартира  купувалася,
І  сімейне  гніздечко  розвивалося.
Як  журавлі  викохують  своїх  журавлят,
Так  і  ви  дбайте  про  своїх  малят,
Нехай  в  любові  і  добрі  зростають  вони,
Тільки  радість  приносять  батькам  своїм.
А  коли  зростуть  і  вилетять  діти  у  путь,
Не  держіть  їх,  нехай  летять...Шлях  свій  шукають,
Професію  здобувають,  себе  розвивають,
Україну,  свою  батьківщину  розбудовують,
Від  наруги  і  свавілля  її  врятовують,
Вам  допомагають  і  ...  кохають.
Сію,  вію,  посіваю,
Жито-  пшеницю  розкидаю,
Щастя,  здоров'я  і  любов  навіваю,
Добробут  у  ваші  сім'ї  посилаю,
Нехай  він  примножується  і  розквітає,
З  Новим  роком,  з  Василем,  я  вас,  вітаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233626
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.01.2011

С Рождеством Христовым вас, друзья!

С  Рожеством  Христовым  я  вас  поздравляю,
Пусть  Звезда  его  в  сердцах  ваших  засияет,
Принесёт  вам  гармонию  и  вечную  любовь,
Наполнит  ваши  души  светом  и  добром,
Своими  лучами  обогреет  ваш    дом,
Пусть  будут  всегда  радость  и  счастье  в  нём!
И  вырастут  крылья  для  полёта  у  вашей  души,
Чтоб  писались  на  сайте  прекрасные  стихи!
Вдохновенья  вам,  мои  любимые  друзья!
А  ещё  желаю  здоровья  вам  на  многие  года,
Благодатного  вам  и  вашим  семьям,  огня!
Ура!  Ура!  Ура!  С  Рожеством  Христовым  вас,  друзья!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233474
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2011

З Новим роком! (Друзям по перу!)

Вітаю  з  Новим  роком  вас!
Бажаю  щастя  на  весь  час,
Здоров'я  й  радості  багато,
Щоб  добром  була  повна  хата.
І  кожний  раз,  і  повсякчас,
Я  згадую  про  вас!
Бажаю  вам  любові  та  гарної  долі,
Щоб  були  ви  завжди  під  захистом  бога,
Прожили  до  ста  літ  і  не  знали  горя,
Нехай  ангели  відкриють  вам  шляхи  фартові!
Творчих  звершень  вам  і  наснагИ,
Пишіть  ви  для  народу  гарнії  вірші!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232299
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 31.12.2010

Добро

И  послал    Бог  вам  любовь,
И  послал  он  вам  добро,
Но  по  вашим  венам  течёт  вновь  
Одно  чёрное  зло.
Вы  чините  несправедливость,
Убивая  любовь,
Ваше  неуважение  и  хамство.
Убивает  добро.
И  послал  он  тогда  вам  ангела,
Милое  дитё,
Но  вы  не  поняли  его
И  не  уберегли  подарка  того.
Не  чините  несправедливость,
Не  делайте  зло,
Бог  простит  тогда  вас,
Оставив  вам  подарок-  добро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231343
рубрика: Поезія, Белый стих
дата поступления 26.12.2010

Сьогодні

Дуже  сьогодні  слізно,
Плачуть  сніжинками  вікна,
Помираючи  ще  на  даху,
Ллються  вони  по  склу.
Прощаючись  зі  своїм  життям,  
Злітають  парою  у  небеса,
Щоб  знов  випасти  снігом
На  цю  землю,  білим.
Незважаючи  на  це,
І  я  плачу  за  ними  теж,
Бо  люблю  я  танок  їх
І  коли  падають  вони  до    ніг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231224
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.12.2010

Сліди на снігу

Зшитки  білих  від  сивини  сніжинок
На  чорній  землі,
Плаче  зашорений  туманом  світанок
І  твої  на  них  сліди.
Крадькома  залишені  вони  вночі,
Немов  той  злодій
Ти  йшов  від  своєї  долі  та  тільки  куди?
Я  знаю,  прийдеш  знову...
Але  нажаль,  мене  вже  не  буде  там,
Бо  я  не  люблю  ,
Коли  втікають  від  мене  якось  так,
Незрозуміло  й  чому?

Тепер  шукай  мене  серед  сивини
Зимної    днини  зими,
Серед  сяйва  нічної  зорі,
Що  висвічує  чиїсь    сліди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2010

Розтопи мерзлоту моєї душі

Стиха  падають  пухкі  сніжинки
На  мерзлоту  моєї  зболеної  душі,
Ростуть  цілі  гори  білих  снігів,  
Так  і  неторканих  ще  ніким.
Та  я  дуже  хочу,  щоб  ти  припав
Своїми  теплими  губами  до  них
І  розтопив  той  вічний  холод    їх,
І  мерзлоту  наших  минулих  років.
Нехай  потечуть  гарячі  ріки,
Наперекір  думам  чужим,  злим
І  ми  забудемо    той  період,
Коли  холод  обійняв  груди    мої,
І  серце  скляним  від  нього  стало,
І  душа  закам`яніла  супротив  волі
Та  я  про  тебе  вчасно  згадала,
Бо  ти  давно  вийшов  з  тої  неволі.
Стиха  падають  пухкі  сніжинки,
Мороз  скував    всі  води  земні,
А  на  душі  тепло  від  вуст  палких
І  від  тієї  любові,  що  в  серці  кипить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2010

Верба і дуб

Верба  одиноко  над  річкою  стоїть,
Розпустила  зелені  коси
І  тихо  з  вітром  гомонить,
Вітер  чеше  її  довге  волосся,
Перебирає  кожний  листочок,
Підсипає  під  корінь  пісочок,
Гладить  і  колише  її  віття,
Обіймає  її  стан  щомиті.
А  вона  ,  тяжко  вздихає,
Про  коханого  дуба  мріє...
Вісточку  із  вітром  посилає
У  ліса  його  відправляє.

Дуб  шумить  у  зеленому  гаю,
Чекає  наречену-вербу...
Та  вона  росте  там  де  є  вода,
Не  може  жити  в  лісах  верба.
Отак  і  росте  самітньо,  красуня  та,
Дивиться  у  воду  на  свою  вроду,  
А  дуба-  легіня  молодого,  нема,
Тільки  вітер-друг  розвіває  їй  журбу  ту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229815
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.12.2010

Вітання з ювілеєм моїй кумі Ганнусі

Кумо,  кумонько,  кума
З  ювілеєм  вітаю  тебе  я!
Півстоліття  прожила,
Двох  діточок  нажила,
Є  квартира  і  машина,
Чоловік  у  тебе-сила!
Чудотворець  Миколай
При  народженні  тебе  обдарував:
Гарна,  статна  і  вродлива,
Тільки  трошки  вередлива,
Але  господиня  на  всі  сто:
Помідори,  огірки,  гриби,
Різні  салати-  баночок  півсто,
Варення    і  соки  дуже  смачні.
А,  сини,  як  ті  соколи  молоді,
Крила  свої  розпустили,
Зібрались  в  політ  летіти,
Не  держи  їх  кума,  відпусти,
Нехай  летять  в    життя  вони,
Шукають  дружиноньок  собі,
Таких  гарних,  як  матір  їх,
Господинь,  що  не  бачив  світ!
Бажаю  щастя  і  любові  до  ста  літ,
Здоров'я  міцного  на  цілий  вік,
Щоб  здобули  професію  сини
І  добрих  невісток  тобі  привели!!!
Щасти  тобі,  щасти,  щасти!!!
19  грудня  2010  року.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229793
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.12.2010

Святому Миколаю ( замовляння побажань)

Святий  Чудотворець  Миколай,
Ти  сьогодні  мене  не  забувай,
Прийди  до  мене  вночі,
Поклади  під  подушку  калачі
Й  ще  цукерок  солодких  туди,
Також    щастя  трошки  принеси,
Любові    і  гарної  долі,
Щоб  було  й  здоров'я  доволі.

Ні,  не  треба  мені  дарунків,
Солодких  й  мабудь  таких  смачних,  
Краще  друга  мені  приведи
Й  біля  мене  в  ліжко  поклади!
Ми  знайдемо    вірнії  шляхи,
Щоб  здоров'я  наше  зберегти,
В  коханні  збудуться  всі  мрії,
Миколо,  коханий  мій,  прийди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229692
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.12.2010

Завірюха

Летять  ,  летять  сніжинки,
Немов    пухнаті  пір'їнки,
Із  неба,    тай  навпростець
І  лоскочуть  моє  лице.

У  тім'я  завірюха  диха
І  обіймає  холодом  мене,
Сипле  снігом  за  комір
І  я  чую  її  сиплий  гомін.

Стікає  водою  по  тілу,
Змиває  пам'ять  про  літню  днину...
Радію  я  ,  що  є  чудова    зима
І  є  завірюха,  що  снігу    намела.

Ура!!!  
Святий  Миколай  іде  уже,
Подарунки  всім  нам  несе!
Зі  святом  вас,  друзі,  вітаю,
Щастя  й  любові  бажаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229672
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.12.2010

Надворі… зима…

Надворі  –зима,
Немов  у  волоссі  сивина,
А  в  серці-  весна,
На  любов  заклика.
Надворі-    заметіль,
Білими  метеликами  грає,
А  в  душі-  пташок  спів,
Коханням  лунає.

Гей,  музики!
Геть  з  душі  зиму!
Весело  нам  заграйте,
А  ще  краще,  заспівайте:
Їхав  козак    на  коні  долиною,
Віз  козак  у  сідлі  дівку  молодую,
Гарну  квіточку,  як  лілея,  милую,
З  білим  личком,  чорнобровую....
Очі  –волошкові,  вуста-коралові,
Перса,  немов  мармурові  діжки,
А  сідниці,  такі  собі...гарбузові,
Ніжки,  як  дві  грайливі  кішки...

Надворі-  морози,  холоди,
А  у  нас  з  тобою  в  очах  –вогні,
Зігрівають  весело  вони
Наші  ранки  і  вечори...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229364
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.12.2010

Я знову йду, приречена тобою…

Я  знову  йду,  приречена  тобою
На  земне  життя  і  долю  в  неволі,
Де  буйні  вітри  не  дають  спокою,
А  шугають  між  роками  помимо  волі,
Немов  долинами  і  між  горами
На  просторі,  шукаючи  інколи
Прихистку  в  зеленій  та  пишній  кроні
Старої  верби,  що  росте  поволі,
Чи  ще  в  нерозкритій  білій  пелюстці
Ромашки,  чи  у  сивому  волоссі,
Що  виглядає  з-під  блідої  хустки,
Вицвілої  від    літ  і  спеки    сонця.
Борозни  зморшок  на  моєму  лиці,
Немов  злітні  смуги  безкінечні  ті,
По  яких  стікають  солоні  сльози
Від  втрати  любові  на  тій  дорозі,
Колись,  як  веселка  кольорового,
А  зараз  чорно-білого  життя,  гіркого,
Що  повзе  равликом  серед  листя-днів,
Таких  схожих  між  собою,  як  один.

Я  дійду  першою  до  тої  межі,
Вже  без  туги  в  серці  і  в  душі...
А  ти,  поживи  ще  на  землі,
Свою  пам'ять  позабуту  освіжи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2010

Скоро тобі двадцять ( Напередодні дня народження)

Невже  тобі  двадцять  уже,
Та  ти  ще  дитина  і  все,
Для  мене  маленьке  хлопча,
А  для  бабусі  ти  -  внуча.

І  вже  дівчата  загляда,
А  ти  їх  мило  обійма,
Даруєш  посмішку  свою
І  не  одну  милу  таку...  
А  з  поцілунком  на  вуста,
Дорослим  мабуть  уже  став...
Та  мамі  ніколи...вірші,
Заполонили  все  в  душі.

Зранку,  бігом  на  роботу,
А  ввечері?  Ти  в  "  Контакті",
Скажемо  ми  слово...пару,
От  і  всі  у  нас  розваги.

У  кожного  своє  життя...
Коли  тобі  буває  зле,
То  ти  горнешся  до  мене,
Як  і  тоді,  коли  був  ще
Для  мене  малечею  ти,
Й    таким  беззахисним  мені
Здавався...  що  боялася
За  тебе  й  переймалася.

І  зараз  теж  болить  душа,
І    в  серці  моєму  ниє,
Що  дівчина  якась  прийде
Й    тебе  у  мене...забере.

Я  люблю  тебе  мій  сину!
Щасти  тобі  моя  дитино!
Нехай  Бог  допомогає  тобі
У  нелегкому  цьому  житті!

Щасти  тобі!  Щасти  ,  щасти!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227376
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.12.2010

Зимові спостереження

Мороз  зліплює  на  очах  вії,
Блистить  між  ними  сліз  лід,
На  щоки  пудрою  впав  сніг
Й  розстанув  на  них  слізьми.

А  верба,  зелена  ще  вся  така,
Розкинула  коси  кудлаті  свої
На  білій  сніговій  стерні
Й  струшує  листочки  на  сніжне  боа...

І  такий  жаль...та  нажаль  до  весни,
Стоятиме  у  пухнатому  манто,
Чекаючи  на  зелене  пальто,
Поринувши  у  довгі  зимові  сни.

Чергова  для  всіх  нас  і  ця  зима,
Чи  злючка-колючка  чи  весела  нам,
Морозна,  сніжна  чи  мокра...  з  дощем...
Якою  буде  для  природи  вона?

Якою  б  не  була,  переживем,
Вирвемся  ми  з  її  гострих  обіймів
Та  скільки  незалишилось  до  весни  днів,
Якось  до  неї  все  ж  таки  доживем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226425
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2010

Я залишусь помадою червоною на білому папері твого життя…

Ти,  хочеш  почати  життя  з  білого  паперу,
На  самотині,  без  пристрасті  й  без  мене?

Та  ти  знай!
Я  буду  чорною  комою  на  ньому
Або  впаду  гіркою  сльозою  на  нього
Й  можливо  стану  я  жирною  плямою,
Після  ситного  обіду  смачного  твого.
Ні,  я  залишусь  на  ньому,  помадою  червоною
З  пухких  моїх  вуст,  таких  як  й  у  Бріжит  Бардо...
Ні,  я  кину  ультрамариновий  і  срібний  кольори,
Немов  вечірнє  небо  і  сяючі  зірки...
А  може,  засміюсь  веселкою  щасливою
В  любові...  і  ти  згадаєш  наше  кохання  знову,
Молоде,  бузкове,  малинове  і  таке  чудове,
Що  ми  про  все  забували,  коли  в  нього  пірнали.
А  пам'ятаєш?
Колись  ми  збирали  лаванду  на  схилах  гірських,
Бігали  серед  маків  червоних  в  міжгір'ї,
А  потім  слухали  пісні  під  гітару  друзів  своїх
І  плавали  на  аквамаринових  морських  хвилях.
Та  були  неначе  між  небом,  і  землею  ми,
Кохали,  в  мріях  літали  і  просто  жили...
І  ти  вирішив  роз'єднати  долі  наші  ті,
Мабуть  втомилися  вдвох  бути  на  самоті.
Стережися,  коханий!
Не  дам  я  тобі  спокою  ніколи,  бо  ти  тільки  мій,
Будь  готовий,  що  папір  не  буде  білим  твій,
А  буде    можливо  чорним  чи  кольоровим  він,
Я  любов    на  поругу  не  віддам!  Не  забереш  у  тінь!  

Така  моя  жіноча  натура,  коханий  мій!
Живи  та  тільки  у  своєму    житті  не  схиб!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2010

Зимові настанови для дітей

Прийшла  в  гості  до  нас  зима,
Снігу  білого  нам  намела,
Морозу  тріскучого  принесла,
Гуляй  у  сніжки,  весела  дітвора.

Скувала  ріки  у  льодах,
Катайтеся  на  санчатах  й  ковзанах,
Ліпіть  бабу  снігову  на  дворі,
Нагострюйте  лижі  свої  у  ліси.

Пригостіть  зерном  і  хлібом  птахів,
Нехай  добре  й  ситно  буде  їм,
Дайте  білочці  смачних  горіхів,
А  сойці  до  їди,  киньте  соняхів.

Про  собак  не  забувайте,
Кісточки  з  м`яса  їм  давайте,
А  рибка,  найкраща  смакота  для  котів,
Дбайте  діти  про  своїх  менших  братів!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225980
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.12.2010

Дід Мороз і Новий рік (казка- привітання)

В  далині  зелений  ліс,
Хто  б  ялиноньку  нам  приніс?
На  землю  пада  лопатий  сніг,
А  річку  скував  сизий  лід.

Собака  взяла  чийсь  слід,
Втік  до  лісу  хитрий  лис...
Скачуть  коні  вороні,
По  дорозі  у  селі,
Зупинився  стук  копит,
Біля  наших  же  воріт.
Із  саней  виходить  дід,
Борода  до  самих  ніг
І  червоний  в  нього  ніс,
Торбу  сам  свою  він  зніс.
Стука  в  двері  і  кричить:
"  Гей,  хазяїн!  Йди  бистріш,
Відкривай  мені  скоріш,
Подарунки  я  привіз"  .
Вийшла  з  дому  дітвора,
Двері  діду  відкрива...
Обступила  старого  вона,
Й  до  хати  запросила.

Переступив  він  поріг
І  мішок  скинув  з  пліч  своїх,
Ялинку  поставив  біля  ніг
Й  промовив  Дід  Мороз  до  них:
"  З  Новим  роком  я  вас  вітаю,
Щастя,  радості  бажаю,
Здоров`я    вам  гарного  на  цілий  рік,
Щоб  ви  вчилися  краще,  ніж  торік!
Подарунки  мої  ви  розбирайте,
Батьків  слухайтесь  своїх  і  їх  вітайте,
Щоб  у  кишенях  гроші  у  них  завжди  були
І  щоб  збулися  всі  їх  і  ваші    мрії!!!".

Співають  за  вікном  білі  сніжинки:
"Щасти  всім  вам,  щасти,  щасти...",
Танцюючи  вальс  в  заметілі,
Лягають  на  місячні  срібні  доріжки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225957
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.12.2010

Я розстібну гудзики твого неба…

Ти  застібнув  на  всі  гудзики  небо,
Зачинив  двері  душі,  на  всі  замки,від  мене
І  закрив  на  засУв    протоки    серця,
Від  кохання,  що  по  ним  скоро  поллється.
Ти,  чуєш,  той  пожадливий  подих  мій,
На  твоїх  знесилених  від  биття  грудях?
Там    б`ються  крила  ангела  Амура,
Який  цілиться  стрілою  в  отвір  тіла,
Який  ти  забув  воском  заліпити  ,
Щоб  знову  не  спокушатися  коханням,
А  спокійно  в  тій  своїй  норі  жити  
І  віддати  всю  шану  духовним    знанням.
Твої  очі,  ніс,  вуха  й  вуста  ...
Поглинають  енергетику  людських  тіл
І  з  навколишнього  світу  п`ють  прану  світла,
Вбираючи  в  себе  життя  до  скону  літ.  
Я  розстібну  гудзики  твого  неба,
Увірвусь  вихром  у  розчинені  двері,
Перед  тим,  зірвавши  всі  замки,
З  твоєї  зачерствілої  тої  душі.
Відчиню  всі    в  тебе  кватирки,
Щоб  ти  вдихнув  свіжого  повітря,
Наповнененого  ранковим    бризом
Й  закоханої    в  тебе  жінки,капризом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2010

Невігласу

Хочеш,  я  подумки  відправлю  тебе  в  небо?
Та  чи  потрібен  ти  там  зі  своїми  гріхами?
Краще  землю  топчи  до  мозолів  ступнями
І  спокутуй    ті  гріхи  тут,  сам...без  мене.

Нехай  клюють  тебе  по  голові    вороги
І  втикають  свої  леза  в  серце  щодня  вони,
Ти  їх  образив,  коли  плювам  їм  в  їх  очі,
Коли  витирав  об  їх  душі  ноги  щоночі...

А  вони  ж,  колись  були  твоїми    друзями
Й  потребували  від  тебе  допомоги...
То  й  терпи  невігласу  ці  прикрості,
Бо,  як  ти  тоді    постанеш  перед  Богом?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225451
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2010

Зимова пора

Вже  падав  вчора  мокрий  сніг,
Лип  з  дощем  до  наших  скронь  і  ніг...
Мороз    прийде  до  нас  вночі
Й  заревуть  стривожені  вітри.

Прошамкає    осінь  стара,
Своїми  сухими  губами:
Зимо-сестро,  твоя  пора,
Вкрити  голу  землю  снігами,

Заметілями  білими,
Що  тануть  в  очах  і  на  віях,
Кусають  щоки  невинні
Та  дерева  вдягають  в  іній.

Наведи  ти  красу,  мила
У  темних  від  дощів  обійстях
І  затруси  сріблом  сивим  ,
Щоб  радіть  була  на  обличчях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224395
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.11.2010

Прокинься Тарасе, наш любий Кобзарю!

Прокинься  Тарасе,  любий  Кобзарю!
Подивись  на  Україну,  матінку  свою,
Москалики  знову  прийшли  до  влади,
Вмивають  руці  свої  й  сміються  над  нами.

Нові  закони  для  нас    впроваджують,
Конституцію  держави  вони  зраджують,
Хаос  у  мізках  і  в  країні  їм  до  смаку,
Немає  свободи  слова...  стулили  пелькУ.

Все  у  нас  добре...пора  час  звіряти,
На  майдані,  нема  чого  нам  бастувати,
Ковбаса  й  хліб  є-  Україна  ще  не  вмерла,
Буде  жити    в  віках  вона...  кращого  нема.

Прокинься  Тарасе,    любий  Кобзаре!
Заглянь  ти,  у  наші  ,  спопеляючі  серця,  
Вони  в  гніві  палають,  лідера  чекають,
Щоб  повів  він  туди,  де  правду  здобувають.

Ні,  роти  нам  вороженьки  не  стулять,
Писатимемо  до  Європейського  суду,
Там  розберуться:  демократичні  ми,  чи  ні?
Не  обдурять  всіх  москалики,  брехливі  ті.

Прокинься  народе!  Не  спи,  не  мовчи!
Поглянь  на  себе  зі  сторони  і  навкруги,
Що  там  у  середині  в  тебе,  в  душі?
Будь  розважливим  але  на  весь  світ  закричи.

Нехай  почуть  всі  країни  знову  нас,  
Що  вогонь  і  дух  козацький  ще  у  нас  не  згас,
Що  ми  завжди  на  поготові  йти  до  волі
Та  здобувати  щасливої  собі  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224210
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2010

У степах України

Дощі,  дощі  прорвали  в  небі  хмари,
Упали  на  землю  тумани,  тумани...
І  чорніють  ліси,  десь  там  в  далині,
І  гуляють  вітри  у  полях  по  стерні.

Топчуть  ковилу  по  степу  копити,
Коні  скачуть  на  волі...цілі    табуни...
Лоша  присосалось  до  ціці  мами,
Жеребець-тато  ірже,  ззиває  самок.

Сховалось  сонце  у  молоці  днини,
Вже  з  ранку  темніє.  Пахне  в  селах  димом...
Вчорашнє  листя    у  вогні  палає,
Немов  літо  в  осінніх  садах  згорає  ...

І  сумом  повниться  матінка  земля...  
Сповиває  душу...  серце  огортає,  
Я  випиваю    той  сум  сповна,  до  дна  
Й  молюся...осінь,  зима...знову  світає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224187
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2010

О Киеве и Киевлянах

Не  охота  мне  сегодня  работать,
Уж  лучше  на  сайтах  ресницами  хлопать,
Писать  стихи  и  комменты,
Письма  строчить  поклонникам.

Читать  "  Киян",  а  там,  про  Лёню  Космоса
И  что  Попов  придумал  нового  такого  нам...
И  про  то,  как  хочет  вытащить  наших  киевлян
Из  коммунального  "дерьма"  снова.  

ЖЭКи  -  ворюги!  Расформировать!  
Все  дома  в  ОСББ  загнать,
Напрямую  пусть  в  казну  платят
И  сами  свои  проблемы  жильцы  решают.

Все  МАФы  убрать  и  базары,
А  торговцев  в  метро  спустить,  
Пусть  в  переходах  курят  и  базарят,
С  ментами  законы  Украины  нарушают.

Землю  ,  бесплатно  не  дам  уже,
Нечего  давать  мне,  всё  разобрали  олигархи,
Вырубили  сады,  скверы  и  парки  гады,
Построили  магазины,  заправки  и  стоянки...

Бастовать  на  Крещатике  вам  "низзя",
Милиция  будеть  всех  разгонять...решение  суда,
Демократии  нет  в  стране,  в  подполье  ушла,
Нам  дороги    в  центре  нужны  и...  тихие  голоса  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223992
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 23.11.2010

Хурделиця-Снігова королева

За  осінніми  похмурими  дощами,
Злетять  зимові  білі  покривала,
Ось  впадуть  вони,  шовкові,
На  літні  трави  смарагдові.

Закутають  їх  пухнатим  снігом,
Щоб  в  теплі  спали  вони...
На  сонці  заграють  сріблом
З  діамантовим  переливом.  

А  потім,  заграють  сурми  
Й  прилетить  на  білому  коні
Вона,  хурделиця  холодна,  снігова,
Замерижить,  завіє...королева.

Повіки    сніжинками  заліпить,
Заворожить,  очі  засліпить,
Закрутить...зітре  дороги,  шляхи,
Затрусить  всі  стежки.  Не  пройти.

Агов!...Де  ти?  Нічого  не  видно...
Тільки  вітер  у  сурми  гуде,
Завиває  і  в  потилицю  б`є,
Не  вщухає  заметіль,  реве.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223971
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 23.11.2010

Скоро зима…

Дерева  стоять  в  журбі  і  в  печалі,
Вітер  зриває  листя    останнє,
Падає  на  землю  воно  геть  старе,
Якесь  пожовкле    й  смертельно  сухе.

Немов  з  небесної  темної  хащі,
Чорні  хмари,  роззявили  пащі,
Дощ  періщить,  зло  виміщає,
Ллє  він  безсоромний,  не  вщухає.

Та  скоро  замерзнуть  краплі  на  льоту,
Впадуть  пухнатими  сніжинками  в  сльоту,
Вкриють  своїми  крильми  все  навкруги,
Розвіють  пух  хуртовинами  по  землі.

Земля  білим  білА...  Вже  прийшла  зима,  
На  щоках  трояндами  розцвіла,
Ух,  морозець!  Кров  до  лиця  прилива,
Гарячий  чай  з  малиною  нас  зігріва...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223812
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.11.2010

Роковая женщина- проклятие, злой рок или дар

Я  -  роковая  женщина,  скажу  вам  по  секрету,
Поэтому  всегда  одна  и  переживаю  от  этого...  
Прабабка  мне  передала  зловредный  дар,
Который  убивает    мужской  пол  наповал.
Мужчины  ,  словно  те  пчёлы    липнут
На  нектар  богемного  и  красивого    цветка,
А  потом  тоскуют  и  смертельно  страдают,  
Что  мёда-  тела  я  им  дать  не  смогла.    
А  запах  так  душист  и  так  пьянит  их,
И  притягательна  улыбка  на  алых  устах,
И  взгляд,  зовущий  куда-то  в  даль,
В  безумство  страсти,  в  любви  океан...
В  своих  чувствах  мне  признаются,
Стоя  на  коленях...  и  руки  целуют,  
Впадают  в  какое-то  странное  безумство...
Свидания  назначают,  и  подарки  дарят,
Обещают  мне  "золотые  горы"...
Я  предаю  всё    забвенью  и  ...обрекаю,
Мужчин...на  душевные  болезни...
Себя,  на  одиночество  во  Вселенной.
Испепеляет  мой  взгляд  их  навсегда  ...
Они,  убегают  от  меня,  словно  от  огня,
Я  остаюсь  воспоминаниях,  как  Весна
Иль    Горгона    Медуза,  иль  та  Фурия...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223784
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.11.2010