Макієвська Наталія Є.

Я піду від вас

Я  хочу  в  ліси  піти,  
В  ліси  глухі  і  древні,
Від  людей  подалі,
Від  їх  страждання  і  болі,
Від  їх  стенання  про  гіркі  долі,
Що  вони  розбещені  і  притворні,
Що  Бога  нема,
Що  світом  править  сам  сатана.
Які    мене  не  розуміють
І    я  від  того,  втомилась,
Ми  на  різних  мовах  розмовляєм  ,
Як  «сліпий»  з  «глухим»  та  сперечаємось,
Хочу  «Мавкою»  стати,  пісні  співати,
Любов  та  Бога  прославляти,
Як  зозуля  ,долю  пророкувати,
А  може,  когось  зваблювати.
Зведу    я  хату  з  очерету  ,  з  глини,
Вимажу  крейдою  білою,
Квітками,  півнями,
Жар-птицями  її  обмалюю,
Насаджу    калини,  бузку,
Вишневий  садочок  зроблю,
Мальв  білих  і  рожевих  посаджу,
Любисток,  барвінок  і  м`яту  розведу.
Поставлю  десь  у  полі  
За  лісом,  вітряки,
Проведу  сонячне  світло,
До  своєї  оселі,
Щоб  обігривало  її  ,  а  мені  світило
В  день  і  вночі,
Трави  буду  збирати,
З    деревами  і  птахами  розмовляти,
Людей  лікувати,
Якщо  мене  знайдуть  вони
І  будуть  слухняними  дітьми
Та  мої  настанови  виконувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155063
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 12.11.2009

Наставления на лечение и предсказания

Есть  такие  люди,
К  которым  липнут  чужие  боли,
И  нельзя  избавится,
И  многое  не  нравится,

Некуда  не  дется
И  не  увертется
От  чужих  жизней,
От  людских  судеб  и  страданий.

Несут  тебе,  свою  боль  люди  ,
А  ты  иногда  не  в  силах,  спасти,
Потому,  что  обречены,  
Только  Бог  власть  имеет,  его  и  проси.

Молитвы  читают  пусть  сами,
Ты  только  направь  и  научи,
И  только  сами    они  должны,
Отвечать  за  свои  грехи.

Ты  не  имеешь    права,
Брать  полномочия  Бога,
Вершить  чьи-то  судьбы,
Изменять    их  кармы.

Ты  можешь  только  подсказать,
О  чём-то  их  предупредить,
Но  не  более  того,
Пусть  сами  решают  с  Богом,  что  и  от  чего.

Если  переборщишь,
Имей  ввиду,  что  сама  всё  не  решишь,
Лишь  время  ценное  упустишь
И  сама  в  этом  согрешишь.

Пусть  идут  и  отмоляют  смерти  свои,
Как  Иисус  Христос  в  пустыни
Или  монастыри,  места  «силы»
И  где  есть,  места  святые.

Помогут  им    посланцы  Бога,
Святые  мученики,  подвижники  Христа,
Которые  приходят  в  такие  места
И  видят  и  слышат  грешников  стенания.

Ну,  а  ты,  крепись,  живи,  терпи,
Чужие    страдания  и  муки,
И  правды  всей  им  не  говори,
Не  забирай  последнюю  надежду  в  их  жизни.

Пусть  надеются  на  чудо,
На  прощенье  Бога,
А  вдруг  действительно,
Ещё  закрыта  на  небо  им    дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155010
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 12.11.2009

Поверь в Бога и отмоли грехи

Ты  обречена  и  ты  это  знаешь,
Но  делать  гадости,  продолжаешь,
В  бога  не  веришь,
Душу  не  спасаешь.
Остановись  и  подумай,
Что  и  кого,  после  себя  оставишь?
Сына  ,  деточку?
Ты  его  на  несчастья  обрекаешь,
Ты  зло  на  всех  держишь  
И  поэтому  мстишь,
Они  жить  остаются,
А  ты,  почти  умираешь,  хотя  и  борешься.
Ещё  есть  время,
Ещё  сердце  бьётся,
Попроси  прощения,
У  родных  и  друзей,  
Знакомых  и  своих  соседей,
У  всех,  которым  боль  причинила,
К  Богу  обратись,  
Пока  не  поздно,  помолись.
Он  обязательно  простит,
Когда  с  душою  слова  будешь  произносить
Проси  прощения,  проси,
Пусть  отпустит  твои  грехи.
А  вдруг,  чудо,  произойдёт  
И    он  жизнь  тебе  подарит
Сыну  мать  оставит,
Чтобы  не  было  ещё  одной  сироты  на  земле.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154940
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 11.11.2009

Згорає любов минула

Свіча  горить,  догорає
То,  наша  любов  згорає,
Любов,  минула,
Любов,торішня.

Кому  розрада,
Кому  б,  не  гірше,
Мовчить  душа,
Не  розмовляє.

Вогник  згасає,
Любов  помирає,
Пусткою  в  серці,
Відзиває...

Життя  зруйнували,
Час  змарнували,
Не  друзі  ми  й  не  вороги,
А  так,  чужі.

Та  надія,  все  ж  таки  є
На  нове  кохання  ,
На  нове  освідчення,
На    все,  все  нове...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154928
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.11.2009

Скрипка грає, скрипка плаче

Скрипка  грає,
Скрипка  плаче,
Тужливу  пісню,
Душа  співає.

Про  життя  самітнє,
Про  сурове  та  непривітне,
Кохання  єдине  і  останнє,
Мов  вино,  згіркле.

Мелодія  її  ,серце  крає,
Кров  від  того  застигає,
Очі  сльози  ллють,
Хоче  в  душу  ввійти  лють,

Та  я  її  не  впускаю,
Щосили  невтішні  думки  відганяю,
Бо  в  кожного  своя  доля  і  своє  життя,
Свої  шляхи  до  пізнання  та  самовдосконалення.

До  пізнання  добра  та  зла,
Гріха  та  Бога...
Ти  грай  скрипко,  плач,  сльози  випускай,
Може  легко  стане,  душі  твоїй...

А,  завтра,  іншу  мелодію  зіграєш,
Веселу,  запальну,світлу  і  привітну,
Або  вальсом  Медельсона  привітаєш
Та  любов    в  серцях  наших  запалиш.

Ох!Ех!Ах!
Ось,  як!
Давай,  отак!
Скоріше  грай,  свій  танець,  гопак  (  кавардак).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154788
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.11.2009

Пекло на землі

Волають  про  допомогу,  люди,
Щоб  врятували  від  біди,
"Рак"  в  останній  стадії,
Відмовилися  лікарі.

Пропонують  в  "Хоспіс"лягти,
В  чистоті  і  в  тиші,
Провести  останні  дні,
Перед  тим,  як  у  вічне  життя  піти.

Поряд  голка  зі  шприцем,
Наповнена  морфієм,
Про  всяк  випадок,
Коли  буде  припадок.

Болить,  пече,  
Тіло  все  на  шматки  рве,
Вколола  дозу  медсестра  і  все,
Провалля  в  безодню  і  більш  нічого  не  треба.

А  там,  у  снах  розмова  
З  богом  йде,
Про  життя  на  небі,
Про  його  життя  на  землі,

Що  зробив,  що  ні,
Чи  є  гріхи,  чи  ні,
Чи  проклинав  кого?
А  потім  покаянну  молитву,  читав  після  того.

І  так  всі  дні  в,  пеклі  на  землі,
Приходить  у  себе-  болі,
Провалля-  з  Богом  розмови,
Як  радість  та  рай  для  душі,  ті  перемови.

Що  він  залишить  тобі,
Життя  подарує  на  землі,
Чи  забере  туди,
Де  співають  ангели,  свої  пісні?

Боротьба  душі  і  тіла,
Тіло,  ще  не  догрішило
І  хоче  життя  земного,
А  душе  рветься  з  нього.

Чи  до  до  пекла,  чи  до  раю,
Ще  не  вирішили  зверху  її    долю,  
Направлять  її  туди,  
Де  потрібно  їй  бути.

Поки,  що  палата,
Тиха,  спокійна,
Світла,  ніжно-біла,
Наче  не  в  пеклі,  а  в  раю.

Десь  між  світами  душа  літає
І  вже  нічого  не  пам'ятає,
Їй  байдуже  все,  всеодно,
Тільки  б  тіло  назад,  її  не  гукало,  не  звало...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154751
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.11.2009

Душа своїм теплом, зігріває нас

Туман  над  землею  стелиться  ,
Посивіло  місто,
Не  видно  твого  обійстя,
В  повітрі  дуже  тісно.

Не  літають  птахи,
Притихли  вони,
Не  ніч,  світиться  ліхтарями,
А  день,  обливає  люмінісцентними    лампами.

Дощ  накрапує,  потім  все  більше  й  сильніше
По  дахам  періщить,  по  вікнам  гуркоче,
Люди  додому  з  роботи  піти  хочуть,
А  він  не  вщухає  ,  вітри  краплинами  тріпочуть....

Зливою  нас,  вже  вмиває,
По  калюжам  добіжим  мерщій,
Туди,  де  на  нас,  хтось  завжди  чекає,
Де,  нас,  теплом  душі  своєї,  хтось  завжди  зігріває  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154656
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 10.11.2009

Ти, не зламаєш мої крила

Ти,  не  зламаєш  мої  крила,
Вони,  вогненні  і  обпалять,
Ти  не  вб`єш  мої  слова,
Вони  від  Духа  світла  і  як  вітер,  злетять,  
Ти  не  забереш  у  мене  натхнення,
Бо  я  маю  енергію  відтворення,
Свої  неповторні  таланти,
Богом  з  неба  подаровані,
Досвід  минулих  життів  своїх,  
Людям  передам  я,
Що  забули  про  те,  
Що  жили  на  землі  уже.
А,  ти,чужими  мізками  думай,
Своїх  Бог  не  дав,
Чуже  життя  читай,
Бо,  своє  давно    втратив,
Пропив,  прокурив,  прогуляв,
Крила  свої  спалив,
Чорним  ангелом  став,
Силу  втратив
І  уже  не  літаєш,
Тепер  чужі  крила  ламаєш,
Щоб  теж  не  літали,
Демонами  стали,  
Про  Бога  забули,
Грішили,
Гріхи  не  знімали
І    нікого  не  любили.
Ні,  не  буде  ніколи  цього,  
Добро,  все  ж  переможе,  зло
І  буде  тільки  велика  Любов  одна
До  країни,  до  природи,  до  людей,  до  Бога  вона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154609
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 10.11.2009

Прийди Зоре вечірняя

Прийди  Зоре  вечірняя,
Забери  смуток  з  душ  людських,
Нехай  буде  для  них  розрада
Та  радість,  хоча  б,  у  снах  своїх.

Нехай  посплять  наче  діти
І  політають  у  сні,
А  ти  пошли  їм  привіти,
Через  сиві  свої  вітри.

Летять  вони  через  зорепади,
Загадуючи  бажання  свої,
Незнаючи,  про  те,
Що  скоро  ранок,  туманом,  на  землю  впаде.

Прокинуться  люди  щасливі
Від  тих  пригод  у  снах
Та  тільки  не  знатимуть  милі,
Що  ранок  бажання  забрав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154539
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.11.2009

Проклятие или мисия рода

Да,  я  сумашедшая,
Я  изгой,
Я  с  дыркой  в  голове
И  пальцем  у  виска,
Я  иду  против  течения  жизни
И  против  правил,  
Придуманными  другими,
Чтобы  управлять  сознанием  толпы,
У  меня  все  такие  в  семье,
Это  на  генном  уровне
Передаётся  и  свыше  даётся,
Как  "проклятие"  рода...
Я  не  боюсь  смерти  с  детства,  
Я  говорю  с  животными
И  птицами,  расстениями
На  их  языке,
Я  говорю  с  ветром,
С  дождём,  с  огнём,  
Со  всеми  стихиями
Природы,  света  и  ночи.
Я  говорю  с  солнцем,  луной,
Со  всеми  планетами  вселенной,
Я  говорю  с  ангелами  и  Богом
И  они  меня  слышит,  и  понимают.
Все  мои  предки,
Тоже  так  поступали,
Языки  природы  знали
И  животным  помогали,
И  людей  лечили,
На  путь  истины  их  наставляли,
Да  их  считали  не  такими,
Как  все,  потому,  что  многое  знали,
Но  шли  с  бедой
И  за  советом  шли,
Никому  они  не  отказывали
И  с  гордо  поднятой  головой  жили,
Нет,  не  Мессиями  были,
А  мессионерами,  
И  миссию  свою,  возложенную  свыше
С  достоинством  несли  и  выполняли.

                     *******
Вспомните  изгоев  земли
И  расспятых  людьми
За  добрые  дела  ,
И  тот  свет,  что  несли.

*******
СУТЬ
"Проклятие"  рода  в  выполнении  миссии,
А  не  будешь  выполнять(  лечить  людей),  
будешь  болеть  на  физическом  уровне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154400
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 09.11.2009

Мене не раз розпинали

Мої  слова  прийшли  з  минулого  життя
Не  розуміють  люди,  що  це,  не  я  пишу,
Я  тільки  рукою  вожу,
А  слова  самі  ідуть,  через  думки,
Пропускаючись  через  мізки,
Можете  мене  розпинати,
Розпинали  уже,
Можете  убивати,
Убивали  уже,
Можете  критикувати,
Критикували  уже,
Але  самі  нічого  гарного  не  створили
І  не  зробили  іще,
Для  друзів,  своєї  сім'ї,
Для  свого  народу,  матінки  природи
Та  й  усієї  землі.

     *******
Ідуть  за  мною  такі  ж  божевільні,
Як  і  я,
Діти  Індиго,
Які  врятують  землю  від    "НЕБОЖЕВІЛЬНИХ",
Що  вже  натворили,  що  мені  не  розгребти,
Ті,  їх  "  Авгеєві  конюшні",
Тримайтеся  світлі  люди,
Разом  ми  неподолана    і    непереможна  сила

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154298
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.11.2009

Наша загадка: красна дівка-це веселка ( уривок) В. Голобородько

Уривок.  Вірш  із  газети  "  Українська  літературна  газета"№  2
за  23  жовтня  2009  року
 
Дівко,  дівко,
красна  дівко,
ти  маєш  спостережену  нами  ознаку
"бути  тим,  на  кого  парубкові  можна  тільки  дивитися,
бути  тим,  хто  парубкові  тільки  милує  око":
ти-та,  на  кого  парубкові  тільки  можна  дивитися,
ти  -  та,  хто  парубкові  тільки  милує  око  -
за  цією  ознакою
ми  тебе  загадуємо  -  іменуємо
загадкою  іменем:
ти  -  красна  дівка  -
відгадкою  такої  загадки-імені
ти-  сама  уся,
на  кого  парубкові  можна  тільки  дивитися,
хто  парубкові  тільки  милує  око.

Дівко,  дівко,
красна  дівко,
ти  маєш  спостережливу  нами  ознаку
"бути  тим,  хто  має  красу,
що  найкрасивіша  за  все  насвіті
(невиявлений  до  весільної  комори  червець  -
кров  від  дефлорації)":
ти  -  та,  хто  має  красу,
що  найкрасивіше  за  все  на  світі
(невиявлений  до  весільної  комори  червець  -
кров  від  дефлорації)"  -
за  цією  ознакою
ми  тебе  загадуємо  -  іменуємо
загадкою  -  іменем:
ти  -  красна  дівка  -  
відгадкою  такої  загадки-імені
ти-  сама  уся,
на  кого  парубкові  можна  тільки  дивитися,
хто  парубкові  тільки  милує  око,
хто  має  красу,
що  найкрасивіша  за  все  на  світі
(невиявлений  до  весільної  комори  червець  -
кров  від  дефлорації).
..........................................................................................................
І  так  десь  5-7  метрів


Читайте  Лауреатів  Шевченківської  премії,  класиків  сучасної  української  літератури  "Київської  школи  поезії"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154271
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.11.2009

Защита от зла

Ты,  Д....л,  С....а,
Во  имя  Отца  и  Сына,  и  Святого  Духа,
Изыди  с  этих  страниц  моих,
Ты  всё  равно  не  прервёшь,
Мой  канал  связи  с  Духом
Поэзии  и  Творчества,
С  Божественной  энергией  Любви,
Которая  льётся  с  небес,
Через  меня,
Она  во  мне,
Она  вокруг  меня,
В  зеркальном  коконе  её  я,
Я  защищена.
О,  тёмные  силы,
Ваше  зло  отбивается
От  этих  зеркал
И  идёт  обратным  потоком
На  того,  кто  послал.
Да  будет  так.
Замок  на  уста.
Аминь.  3р.+

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154254
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 08.11.2009

На радость критикам

Я  сборник  свой  выдам,
Хотя  и  не  поэт,
И  картины  свои  продам,
Хотя  я,  и  не  художник,  
И  построю  две  церкви,
Ту,  что  разрушил  отец,
И  во  имя  Марии  Магдалены,
Матери  И.Мазепы,
Что  напутсвие  давала  козакам
На  борьбу  за  "Незалежність  України",
Я  всё  равно  не  сдамсь,
Открою  свой  блог  или  сайт,
Я  и  так  получаю  десятки  писем  
Благодарности
На  сайте  этом
За  то,  что  творю  и  радость  дарю,
И  вас  тоже  благодарю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154177
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 08.11.2009

Не критикам, а критиканам

Прежде,  чем  критиковать,
Нужно  кем-то  стань,
Да  просто  человеком  прежде,
А  не  зверем  в  облике...
Ты  настоящую  поэзию  изучи,
Литературу,  классиков  своей  страны,
Напиши  сам  шедевры,
Чтобы  оценили  на  уровне  Нобелевки,  
А  потом  за  своё  жало  берись
И  бей,  что  есть  силы,  коли,
Что  есть  мочи,  "шИдевры"  чужие  дави,
Ну  не  могут  они  писать,  как  ты,
А  ты  влезь  в  чужие  мысли  и  мозги
И  заставляй  их  работать,
Может  что-то  выдавиться  из  сердца  и  души,
И  мир  на  части  расколет...
И  ахнут  хором  все,
Дары,  не  Богу  понесут
А  тебе...
Ибо  ты  бог  для  них,  уже.

                 ***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154175
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 08.11.2009

Прийде час і я зігрію душі ваші

Прийде  час  і  день  настане
І  знову  стану  я,  
Такою,  як  раніш  була,
Ось  тільки  я,
Почищу  пір'я
Від  того,  гріховного  бруду,    
Що  за  роки  пристав  до  мене,
Помолюся  Богу,  очищу  душу,
Забувши  про  минуле  те,
Що  не  давало  спокою  мені,
Всі  ці  роки,
Наберуся  сили,
Розправлю  крила
І  відірвуся  від  землі,
Я  полечу,  як  мила  пташка,
Шукати,  скалічені  долі,
Можливо  потрібна  
Їм,  моя  допомога,
Піднятись  з  землі,
Почистити  душу  і  крила
Та  полетіти  разом  до  Бога,
Просити,  щоб  дав  кращої  долі,
Гармонії  в  житті  і  його  любові,
Нехай  осяйне  роки  останні,
Своїм  сонячним  променем,    душі,
Які  тільки  встали  з  землі,
Змили  свої  гріхи
І    до  нього,  живого,  прийшли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154150
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.11.2009

Дар Бога

Пришло  озаренье  ко  мне,
Я  была  под  воздействием
Энергетических  потоков
Вселенной  и    Бога  ,
Я  любила  и  была  любима,
Я  была  в  гармонии
С  Природой  и  Вселенной,  и  людьми,
Я  не  ходила,  а  летала,
Сила  меня  переполняла
От  этого  дара
И  я  людям  её  передавала,
Души  и  тела  их  лечила,
Молитвы  читать  учила,
На  путь  к  Богу  наставляла,
В  церковь  направляла,
Любовь  свою  отдавала,
Это  было  чудестное  время,
Волшебное,  необыкновенное,
У  меня  выросли  крылья,
Я  ангелом  земным  стала,
И  поддержка  земная
Меня  вдохновляла
И  за  окном  Весна,
И  любовь  твоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154119
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 08.11.2009

Подяка за мудрість

Дякую  Богу  за  те,
Що  дав  мені  
Спілкування  таке,
Гарне  і  високе,
За  Ваші    слова  мудрі,
Божественною  силою  оповиті,
За  те,  що  душу,  очищаєте
І  допомагаєте,
Знайти  шляхи  до  Бога
І  вічного  життя,
Як  жити  на  землі  без  гріха,
І  що  робити  грішним  нам,
Бути  небайдужим  до  горя,
Жити  в  радості  і  в  коханні,
Любити  життя
І  нести  подячні  молитви  Богові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154097
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.11.2009

Пишу о прошлом я

Сижу  у  монитора,
Как  всегда  не  знаю,
О  чём  будет  писать,
Душа  моя,
Просто  нажимаю  клавиши
И  слова  льются  сами,
Только  первое  слово
Поставлю
И  пошли  воспоминания,
О  прошлом,  о  настоящем,
О  будущем.  Благо  жизнь  моя,
Насыщенная  событиями  была,
Потому,  что  и  общительная  ,
И  актриса  ещё  в  жизни  я,
Коль  на  сцену  и  в  кино
Не  попала  я,  когда-то  давно
Хотела,  готовилась  в  Карпенка-Карого,
Но  бог  отвёл  от  лицедейства,
Болезнь  послал  неизлечимую
И  ему  только  ведомую  и  подвластную,
Зато  в  КУЛЬКЕ  училась  я,
Поплавского,  учителем  простым  я  знала,
Весёлое  было  время,
Учителя-мужики  велись,
На  короткие  юбочки
И  змазливые  личики,  
А  я  только  глазами  водила
И  зубы  им  заговаривала,
Недаром  первая  отвечала,
Меня  студенты  посылали,
Чтобы  время  потянула,
А  они  списали...
Пожалуй  остановлюсь,
Пришёл,  сосед-поэт,
Бокс  с  Валуевым  смотреть,
Так-как  телевизора  в  него  нет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154071
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 07.11.2009

Привіт минулому

Вова-2,  Валєра,  Юра,Вася,
Гена,  Олежа,  Михась,  Саша-3
Шурик,  Женя,  Сергій-3...
Вам  всім    передаю,  привіт,
Ви  хотіли  моєї  руки,
Але  молода  ще  була  я,
Не  розуміла,
Що  для  жінки,
Головне  сім'я,
То  й  не  подала  вам  її,
Хотіла  для  себе  пожити,
Куди    було  квапитися  мені
З  кухнями,  дітьми,  горщиками,
Не  хотіла  я  бути  прикована
До  чийогось  серця  ланцюгами,  кованими,
Хотіла  вільною  пташкою  літати,
Все  знати...
Інститут,  різні  лекції,  курси,
Реріхи,  Блаватська,  Глоба,
Стеценко,  Кулікова-подруга,
До  Кривоногова  Юрія,
Слава  богу  не  попала,
Просто  в  сусідні  двері  зайшла,
Тому  "Біле  братство"
Мимо  мене  пройшло,
Ну  а  ви,  
Тільки  час  забирали,
Та  чи  любила  я  вас,  не  знаю,
Але  дякую  вам  за  уроки  життя,
Стала  більш  мудрою,  я,
Ні,  я  лікті  не  кусаю,
Тільки  з  приємністю  згадую,
Як  ви  кохали  мене,
На  гітарі  грали,
Співали  серенади,
На  коліна  падали,
Всі  забаганки  
Мої  виконували,
А  я  все  сміялась
І  казала,  що  не  ваша  доля  я,
Все  збулося,  як  треба,
Для  мене,  така  вже  доля  моя,
Все  шукаю  я,
Того,  кого,  ще  не  знаю,
Але  по  погляду,  взнаю,
Ну,  а  ви,  
Вже  по  другому  колу  пішли,
Деяки  мене  з  вас,  знайшли,
Але    ви    інші  ,  не  ті,
Вдруге  не  хочу  я  йти,
Тільки  вперше
І  в  останнє.

     ***
Кохання  було  платонічним,
Кого  подробиці  цікавлять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154055
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.11.2009

Що ми шукаємо?

Чогось  шукаємо
І  не  знаходимо,
Бо  не  знаємо,
Що  треба  нам  знайти
В  цьому  житті  ,
Живемо,  мріємо,
Нічого  для  здійснення  цього
Не  робимо,
Як  минулорічна  трава,
Що  при  дорозі  росте,
Старіємо
Разом  зі  своїми  мріями,
Нічого  серйозного
Ми  не  відкриємо,
Без  нас  це  інші  зробили,
Котрі  не  спали,  шукали,
Працювали
І  евріку  знайшли,
А  ми  тільки  мріями  весь  час  жили,
Без  цілі,  без  бога,  без  душі,
Папери  пекладували
І  все.  Не  жили,  а  жевріли
На  когось  іншого  покладаючись,  тільки  не  на  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154032
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.11.2009

Мужчинам, в поиске…

Мой  милый  друг,
Скажи,  кто  тебе  нужен
В  этой  жизни?
Кого  ты  ищещь  
На  этих  станицах?
Если  подругу-  я  не  предам,
Если  кухарку,  это  не  я,
Если  любовницу,
Возможно  найдёшь,
Только  кошелёк  готовь,
Но  тебя  она  не  спасёт
От  одиночества,
На  время  успокоит
И  снимет  тоску  и  напряжение
А  потом  сново  надоест,
Не  поймёт  твои  увлечения
Стихотвореньями
И,  что  у  тебя  тонкая,
И  ранимая  душа,
Которой  Муза  другая  нужна,
Здесь  нет  её,  слышишь,
Она  на  другой  волне
И  слушает  песни  не  те,
И  нужно  тоже  её  понять.
Она  просто  будет  жена,
Нежная  и  робкая,
Обнимет  ноги  твои,  
Когда  ты,  сидя  у  камина,
Будешь  писать  стихи  свои,
Смотреть  на  тебя,
Твой  взляд  ловля
И  мысли  твои  читая,
В  унисон  с  тобой  дыша,
Ты  ангел,  ты  божество
Для  неё  и  всё,
Ты,  главное-  Любовь  И  Счастье  её,
А  она  для  тебя  тоже,
И  подруга,  и  любовница,
И  жена,  очага  хранительница,
Желаю  Музу  такую  найти
От  всего  сердца
И  от  всей  души,  
Стучи,  звони,  пиши,
Но  не  молчи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154015
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 07.11.2009

Проснись и иди к достижению целей

Не  спи,  проснись,
Иди  туда,
Куда  зовёт  тебя,
Твоя  звезда,
Туда  где  неба  синь,
В  безоблачную  даль,
Найди  себя
И  путь  другим  ты  подскажи,
Пусть  найдут  тоже  себя  они,
А  вдруг  пути    у  вас  одни  
И  будешь  с  другом  вместе,
Ты  веселей  идти.
Вставай,  не  ленись,  ищи
И  обязательно  найди,
Тогда  жизнь  твоя  станет  богаче,
Насыщеней  и  легче
Будет  преодолевать  препятствия
И  решать  задачи
Для  достижения  мечты
И  целей  тех,  которые  поставил  себе  ты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153989
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 07.11.2009

Послухай, все буде добре

Слухай,  ти  послухай  мене,
Яка  з'їла  півпуда  біди,
Яку  згинали  до  землі
Шаленні  вітри,
Грози  грохотали
І  блискавки  убивали,
В  сльозах  топили,
Смерті  моєї  вороги  хотіли,
Але  я  живу  і  радію
Прожитому  дню,
Одна  без  кохання,
Без  нього  моє  світання,
Свою  любов  до  світу
Я  в  серці  ношу,
А  він,    в  мріях  моїх  тільки
І  в  душі,
Бо  пам'ять  про  минуле
Не  стерта  ще,
Не  висохли  сльози  мої  до  кінця
І  серце  навпіл  розколоте,
Не  зібране  в  одне  ціле...
Мріє  душа,  
Вогнем  палає  вона,
Спалюючи  все,
Що  заважає,
Новому  коханню
Ввійти  до  особистого  раю,
Серце  лікує  вона  і  складає,
"Вінчик  безшлюб'я"  молитвами
І  думками  знімає,
Все  буде  добре,
Я  знаю  і  тобі  добра  бажаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153963
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.11.2009

Мы обязательно встретимся с тобой

Мне  жаль,  
Что  не  ты  читаешь
Послания  мои,
Я  посылаю  их  во  Вселенную,
От  боли  
И  от  одиночества
Крича:
Где  же  ты?
Где  ты,  любовь  моя?
Ты  не  слышишь  мой  зов  пока,
Неужели,  я  ошибаюсь
И  летят  в  бездну  мои    послания?
Между  нами  стена  глухая,
Непонимания....
Я  знаю,  ты  есть,
Но  пока  не  со  мной,
А  с  другой  рассвет  встречаешь,
Кофе  пьёшь  с  ней,
По  вечерам,  у  камина  сидишь
И  оды  сочиняешь  пока  о  ней....
Сам  при  этом,  мечтая  о  другой,
Которая  поймёт  тебя  более,
Развеет  тоску  и  печаль  в  сердце
И  снимет  из  души  боли...
Что  же  тебе  мешает
Сделать  этот  шаг?
Стучи  во  все  закрытые  двери,
Звони  во  все  колокала  
И  рушится  между  нами  глухая  стена,
Я  услышу    тебя
И  открою  все  свои  двери
Навстречу  нашей  любви,
Спеши  пока  есть  время,
Не  жди  ответа  со  Вселенной,
Как  эхом  отзовись  ты  в  ней,
Зови,  звони...
И  встретимся  мы  на  полпути,
Пойдём  вместе  навстречу  мы
Нашей  страсти  и  любви,
Как  в  последний  раз
Пусть  закружат  они  нас,
Пусть  ниспадает  долго  пелена
Из  наших  глаз...
Танец  любви  мы  станцуем  до  конца
Нашей  жизни,
Больше  не  будет  стены  непонимания,
И  только  мы,  вдвоём,  во  Вселенной  одни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153946
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 07.11.2009

Священник и прихожанка ( Из реальной жизни автора)

В  названьи  монастыря  "Выдубычи",
Мне  вспоминается  совсем  не  Творец-  Бог,
А  грешница  и  монахи,  как  сычи,
Демон-искуситель  и  греховный  клубок.

Наша  любовь  родилась  у  алтаря
На    тайной,  перед  причастьем,  исповеди,
Когда  я  все    грехи  перечисляла,
Ему,  священнику,  после  очереди.

Которые  с  улыбкой    мне  отпустил,
При  этом  задавал  личные    вопросы,
В  общем  о  жизни,  о  сыне  и  шутил,
Хотелось  ему  всё  знать  о  моём  прошлом.
 

Почему  я  одна,  где  моя  семья....
О,  Боже!  И  передо  мной  не  устоял  
Настоятель  мужского  монастыря!
Он  листы  Еванглия  мямлил,  не  читал,
Чётки  перебирал  и  смотрел  в  глаза,
Вспыхивали  искры  страсти,  Свечкой  таял.
Наверное    в    бандитские  времена,    
Я  для  него  всё  же    Магдаленой  была.

Сначало  дружба,
Между  прихожанкой
И  настоятелем,
А  любовь  появилась  потом...

Нет,  не  думайте  о  плохом,
Только  взгляды  на  литургии,
Иногда  только  мне  одной,
Он  это  действо    посвящал...
И  только  мне  он  проповеди
О  чести  и  морали  читал,
После  "любимой"
Меня  называл.
Мы  встречали  весну,
Мы  гуляли  в  саду,
Нас  пьянил  запах  сирени,
Под  сиренью,  мы  обнимались
И  целовались,  как  все  пары,
Которые  в  это  время  там  гуляли,
Он  не  боялся  никого  
И  того  ,  что  увидят  со  мною  его.
Знакомя  с  другими  прихожанами,
Меня  называл  "сестрою"...
Меж  "утренней"  и  "  вечерней"
Прибегал  ко  мне  обедать  домой.
Все  иноки  знали  обо  мне,
О  его  любви  ко  мне,
О  чём  судачили  я  не  ведала,
А  он  не  говорил  ничего  мне.
Все  мои  родственники,
Друзья,  знакомые,  соседи
О  нём  тоже  знали
И  все  ждали,  что  будет  далее....
Сын  называл  иногда  его  "папой",
Ждал,  на  детской
Площадке  в  футбол  
С  ним  играл,
Он  носился  с  ним,
Как  с  сыном  своим,
"Семейная  идиллия
И  больше  ничего".
Всех  перекрестил,
Кого  мог,  повенчал
Но  главное  освятил
Пол  дома  квартир.
Не  поверите  вы  мне,
Но  три  года  было
Платонической  любви,
Только  лёгкое  прикосновение,
Чего-то  необыкновенного,
Чудесного,
Как  ветерка  дуновение,
Всё  как-то  нас  закружило...
Я  не  знала  законов  "  монастыря"
И  ждала,  что  позовёт  меня,
Буду  не  "сестрой",  
А  "матушкой"  стану  я.
Оказалось,  что  он  давно  пострижен
И  возврата  к  светской  жизни  нет,
Что  он  хочет  просто"  карьеру"  сделать,
И  через  "любовь"  он  в  разстриги  не  пойдёт.
Только  дружбы  просил  и    сына  ему  родить,
"Одинокой  мамой"  стать,
А  он  для  этого  со  мной  согрешит,
Потом  сына  у  меня  заберёт,
Воспитает  его  по  монастырским  законам,
Сделает  епископом  или  патриархом,
Но  не  ниже  того,
После  разговора  такого,
Мы  поссорились
И  долго  не  встречались
Я  очень  страдала,  
Потому,  что  искренне  верила.
Привязанность  сильная  была
К  нему  у  меня
И  вообще  он  сильным
Внушением  обладал.
Красивый  внешний  вид,
Спортивный  стан  (  бывший  боксёр),
Умел  "гарно"  говорить,
Тихим  голосом  красивые  слова  шептать,
Прямо  заворожил  
Меня  своими  речами
О  любви,  о  боге,
Об  аде,  о  рае...и  о  грехе....
Говорят  трактовать
Священников    грехи,
Не  положено,
Больше  тогда  грешим  мы,  а  не  они.
Мы  ещё  встречались,
Но  уже  не  так,
Я  уже  ему  читала  о  морали,
О    достоинстве  и  чести.
Но  он  меня  не  послушал,
Нашёл  другую,
При  этом,  разбив  семью  чужую,
Согрешил.Родила  та  сына  ему.
Увидел  он  мир  за  чужой  счёт,
Потом  судился  за  сына
И    его  себе  забрал
Был  на  всю  страну,  скандал,
Об  этом  писали  тогда  в  "КП"  и  "КЗ"
Письма  летели  
В  его  религиозную  администрацию,
Но  всёравно  он  сделал  "  карьеру".
А  я  разочаровалась  в  боге,
На  два  года  лишил  меня  веры,
Я  не  ходила  долго  в  церковь,
Не  могла,  болело  сердце  у  меня
От  такого  удара  и  безверия,
Потом  отошла  и  молилась  дома,
К  священникам  хожу
Только  по  делу.
Он,  дослужился  до  епископа,
Но  кто-то  нашёл  о  нём
Чёрный  пиар,
Сейчас  он  без  регалий,
Лишили  сана,
Служит  в  старой  церквушке
На  окраине  города,
Простым  священником,
На  кануне  своего  сорокалетия...
Не  видела  его  давно  я,
Но  душа  сжимается
При  воспоминании  о  любви  и  грехе
И  Магдалене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153902
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 06.11.2009

Встреча из метели

Сквозь  пургу,  
Сквозь  метель,
Я  слышу  твой  
Голос  родной,
Ты  идёшь  где-то  там  в  пути,
Через  снега  
И  завывание  вьюги...
Я  зажгу  свечу  у  окна,
Чтобы  было  светло  идти  в  пути
И  ты  видел  огонь  моей  свечи...
Помолюсь    богу  Отцу,
Чтобы  помог  тебе  дойти
На  эту  встречу
Нашей  любви,
Сквозь  пургу  ,  
Метель  и  вьюгу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153796
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 06.11.2009

Твой взгляд я узнаю из тысячи глаз

Из  тысячи    взглядов
Тысячи  глаз,
Я  узнаю    взгляд
Твоих  глаз,
Из  тысячи  голосов,
Зовущих  меня,
Я  услышу  твой  голос,
Манящий  меня.
Я,  знаю,  ты  где-то  рядом,
Совсем  близко,
Но  пока  быть  нам
Вместе    ещё  не  суждено,
Между  нами  стоит  стена,
Судьбой  поставлена  она
Или  решением    Творца,
Не  знаю  этого  я  .
Ищут  люди  половинки
Свои  на  земле
И  не  могут  их  найти,
Возможно  ты  в  другой  стране
И  невозможно  мне  
Сейчас  увидеть  глаза  твои  .
Встреча  произойдёт  ,
Когда  время  придёт,
Когда  седина  будет  густа
И  не  те  уже  уста,
Только  вечные  останутся    слова:
«Я  люблю  тебя,
Ты  тот  ,  кого  я  всю  жизнь  ждала»,
Мы  молоды  в  душе
И  пока  ходим  по  земле,
Мы  будем  ждать
Свою  судьбу,  свою  любовь,
Пока  не  уйдём  в  мир  другой,
Мир  грёз  и  теней,  мир  иной,
Мир  света,  счастья,  любви,
В  мир  Божественный...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153781
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 06.11.2009

Оберег от кровного врага

Если  у  человека  есть  враг,  который  способен  на  самое  худшее,  вплоть  до  самоубийства,  можно  обезопасить  его  этим  могучим  наговором.
Говорят  на  воск,  лепят  его  на  крест.
"Знаменуйся,  раб  Божий  (имя),  крестом  животворящим  одесную  и  единую,  спереди,  сзади.Крест  на  мне,  рабе  Божьем  (имя),  крест  передо  мной,  крест  за  мной.  Да  побежит  вся  рать  врагов  от  моего  креста.Молнией  блеснет  крестная  сила,  опалит  и  ослепит  врагов.  Близ  меня  Христос  и  вся  сила  небесная:  Михаил,  Гавриил,  Уриил  и  Рафаэль,  архангелы  и  ангелы.  Господние  силы  и  страшные,  серафимы,  святые  ангелы-хранители,  преданные  мне  на  сохранение  души  и  тела  моего  от  святого  крещения.Ангелы  Божьи  молят  за  меня  Спасителя  Христа,  чтоб  меня  от  врагов  оберег,  чтоб  благословил  сей  оберег.Во  имя  отца  и  сына  и  святого  духа.Аминь.

Из  газеты  "Нострадамус".
Очень  действенная  молитва,  проверенно  на  практике.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153731
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.11.2009

Життєві драми

Наші  роки  загубилися
В  далині  минулого  життя
І  мрії  там  залишилися,
І  перше  кохання,
І  розчарування,
І  зради,
І  сльози  невтішні,
І  хотіння  смерті...
А  потім  розради
І  повернення  всього  того  кругами,
Але  вже  з  набутим  досвідом
Життєвої  драми...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153695
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.11.2009

Сашка плюс Наташка и плюс Машка -шуточная песенка в соавт. с Бутенко Т.

Сашка  плюс  Наташка,
Мы  пишем  на  доске,
Сашка  плюс  Наташка,
Рисуем  на  песке.
В  день  рожденья  Наташки,
Принёс  Сашка  ромашки
И  подарил  их,  ей,
Отрывает  Наташка,
Лепестки  ромашки
И  гадает,  считалочку
Известную  считая:
"Любит  не  любит,
Плюнет-поцелует,
К  сердцу  прижмёт,
Замуж  позовёт,
К  ч...у  пошлёт"...
Мы    вместе  сядем
За  фортепиано,
Сыграем  и  споём
О  их  любви  сагу:
Сашка  плюс  Наташка,
Мы  пишем  на  доске,
Сашка  плюс  Наташка,
Рисуем  на  песке.
Выросли  давно  уже,  
Саша  и  Наташа,
Поженились
И  родилась
У  них  дочь  Маша,
Которая  любит  папу,
Маму  
И  манную  кашу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153690
рубрика: Поезія, Белый стих
дата поступления 05.11.2009

Я ангел для тебе

Я  хочу  ангелом  для  тебе  стати,
Від  недругів  захищати,
Коли  захворів,  лікувати,
А  згрішив,  наставляти.
Як  маленьку  дитину  
В  любові  тебе  колихати  і  купати,
Коли  холодно,  зігрівати,
В  спеку,  водою  напувати.  
Вірші  гарні  писати
Та  їх  тобі  читати,
Пісні  співати,
Про  кохання,
Про  любов  до  рідного  краю,
До  природи  Землі,
Про  безсмерття  душі
І  вічне  життя  її.
Про  красу  Всесвіту  розповідати,
Про  животворчу  енергію
Храмів,  космосу  і  Бога  отця,
І  всієї  вічності  Творця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153652
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.11.2009

Слава козацького мого роду

Любю  тебе,  моя  земля,  
Мій  рідний  краю,  
До  болі  я  тебе  кохаю,
Тут    пращурів    моїх,  лежать  кістки,  
Лежать  на  Дніпровських  схилах,  непоховані    вони,
І  дух  їх,  ще  вітає  над  рідною  землею....
Тут  пуповина  роду  мого,  
Ще  в  віках  незабутого...
Я  пишаюся  вами,
І  тим,  що  ви  в  мене  є,  рідні  такі,  
Що  дали  нам  настанови,  
Своїм  життям  ви  показали,  як  її  любили  ви,
І  як  нам,  себе,  на  рідній  землі    вести,
Прикладом  в  істоії  України  стали,
За  незалежність  її,  ви  воювали,
Своє  життя  за  це  віддали...
І  я  славлю  тебе,  
Мій,  козацький  роде,
Бо  славу  собі,  давно  заслужив,  ти,
Залишив  на  згадку  нам  церкви,  монастирі,
Їх  купола  золоті  і  дзвонів  передзвони,
Неповторні  храмові  розписи,
Які  створені    майстрами  навіки,
Якими  й  донині,  пишаємся  і  милуємся  ми....
Спасибі  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153630
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.11.2009

Зибучі смертельні піски

Сипучі,  зибучі  піски,
Насипають  терикони,
Могили  вони,
Поглинають  у  себе  все,  
Що  заважає  
Гратися  піщинкам  у  піжмурки,
До  смерті
І  неважливо  чиєї,
Все  туди  затягують,  в  преісподню,
До  пекла,  а  чи  до  раю,
Це  вже  вирішать  там  ,на  небі...
То  дивись,  куди  ступаєш
І  йдеш,
Бо  ще  рано  нібито  туди,
Де  не  були  ще  ми,
А  можливо  просто  не  пам'ятаємо,
Ті  часи...
Щоб  душа  не  пішла  раніш  з  землі,
Коли  їй  погано  і  витають  хмари...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153574
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.11.2009

В полоні любовних чар

Жаль  тебе,  мій  яснокрилий  голубе,
Піддався  паніці  жіночого  гарему,
Не  взяв  мене  до  шлюбної  ночі,
Побоявшись,    чар  очей  дівочих  .
Неба  цвіт,  мої  очі,
Ввібрали  в  себе  всесвіту  вібрації,
Планети,  зорі,  всі  творіння  бога,
Султане  милий  і  тебе,  полонили.
Не  забудеш  мене  ніколи,
Ту  квітку-  волошку  в  неволі,
Те  сяйво  від  мене,  небесне,
Таке  ніжне,  грайливе,  безмежне...
То  кохання,
Божественна  енергія  світла,
Яке  я  тобі  віддала,
Чим  тебе  і  злякала.
Напором,  я  знаю,
Пристрастю  неба
І  твоїх  велетнів-гір,
Які  мовчки  понуро  стояли,
Вклоняючись  мені,
Моєму  коханню
І  вічній,  Бога,  любові
І  любові  матері-  землі...
Прокинься  і  змирися,
На  світ  закоханими  очима  подивися,
Віддай  серце  мені  своє,  
І  душу,  і  тіло  ,  поки  ти  в  моїх  чарах  і  в  моєму  полоні    іще...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153556
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.11.2009

Творения призрака

В  сумраке  ночи,
Вижу  я  тебя,
Ты  проходишь  мимо  меня,
Совсем  не  видя,
Ты  проходишь  так,
Словно  совсем  меня  нет,
Ты  проходишь  сквозь  меня,
Призраком,того  света,
Почему  ты  не  видишь  меня?
А  может  и  видишь,
Только  молча  проходшь,
Потому,  как  звуки,
Безшумно  звучат  
В  земных  душах
Через  дыхание
И  музыки  творение,
Через  стихи,
Потому,  как  не  знаю,
Как  рождаются  они,
Во  мне...
Откуда  слова?
Мысли  откуда?
Кто-то  диктует,
Кто-то  записывает,
Создавая  творения
Призрака
Из  небытия,
Через  меня...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153549
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 04.11.2009

Мої ролі

Я  маю  декілька  ролей  у  житті
І  маю  кожний  день  їх  грати,
Гарно,  бездоганно  на  рівні
Оплесків  під  "браво",
Вдома  я  -  матуся,  доця  і  сестра,
На  роботі  :колега,  начальниця
І  просто  трудяга  я,
На  дозвіллі  -  подруга,  сусідка
Та  кума,
А  де  ж  тут  роль  коханої  дружини?
ЇЇ  нема,
Не  випала  мені  вона,
Можливо  боялась  грати  її  я,
Бо  режисер  один  у  нас  в  житті,
Не  дав  він  цю  роль  зіграти  мені  
Та  не  жалкую  я  про  те,
Але  маю  надію,  що  зіграю  іще,
Бездоганно  і  гарно,  як  і  всі
Під  оплески  "  браво",
Тільки,  як  вирішить  він,режисер,  Отець,
Всесвіту  Творець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153498
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.11.2009

Не повернутися зі сну

Щоразу,  коли  ти  приходиш
До  мене  в  вісні,
Мені  хочеться  летіти
З  тобою  за  небокрай,
Туди,  де  тільки  ми
І  більш  нікого,
Туди  де  небесний
Зіркограй,
Переливається  мілліардами
Місячних  сяйв,
Де  нас  не  побачать,
Де  нас  не  згадають,
Туди,  де  загубимся  в  пітьмі  ночі,
Щоб  пристрасть  наша,
Не  впала  в  очі,
Ворогам  на  землі,
Нехай  думають,
Нехай  гадають,
Куди  поділися  ми,
Краще  нехай  забудуть
Нас  назавжди,
Бо  не  повернемось
Ми  більш  із  вічності
У  наші  сни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153401
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.11.2009

Стомлене сонце

Сонце  стомилось
На  світ  дивитись,
Сонце  стомилось
Нас  гріти,
Сонце  взимку  відпочиває,
Тільки  поглядом  інколи
Нас  зігріває
І  так  до  весни,
Поки  не  виспиться,
Не  відпочине,
А  потім  любов'ю  вибухне  
І  зовсім  прокинеться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153399
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.11.2009

Соняшникові сонця

Соняхи,  мов  сонця,
Тисячами  голівками
Своїми  золотими,
Зігрівають  душі  наші
Та  не  засліплюють
Очі  наші,
Поля,  в  тисячу  сонць,  
Кивають  нам,  жовтими  
Своїми  голівками  з  пелюстками,
Такими  теплими  і  привітними,
Що  від  тої  картини,
Серця  захоплює
І  щастям  душі  наповнює...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153355
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 03.11.2009

Намордник и Бог- защита от гриппа

Заболела  ОРВИ,
Знаю,  что  в  метро  подхватила,
Десять  дней  больничного  мне  дали,
Больше  ни,  никак  нельзя,  хотя    й  намекала,
Потому,  как  нужно  анализы  сдавать,
Флюрографию  делать,
Такая  морока  и  никакого  проку,
Сказал  мне  врач,  словно  палач,  
А  потом  добавил  ещё:
"  Если  больше
Меня  дисквалифицируют,
С  работы  выгонят,
Какое-то  ОРВИ  не  вылечил,  скажут.
В  тот  же  день  обьявили  карантин  на  грипп,
Я  как  порядочная,  маску  одела
И  на  работу  пошла,
В  метро,  когда  ехала,
Взглядами  перемигивались,
Со  смеху  давились,
Я  нарочно  маску  сняла,
Начав  бухикать  
И  сморкатся,
На  все  стороны  поворачиватся,
Может  у  меня  под  сорок  температура,
Может  грипп  у  меня,
Если  вы  себя  не  защитите,
От  таких,  как  я,
То    только  бог  вам  судья,
Мне  видите  ли    скучно  болеть  одной,
Поболейте  и  вы  вместе  со  мной,
Меня  пронесло,
А  вас,  не  знаю,
Вдруг  не  пронесёт,  тогда  что?
Одевайте  маски  господа,
Защищайте  себя
От  таких  проходимцев,  как  "я",
Которые  разносят  бациллы,  свинного  гриппа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153275
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 03.11.2009

Последние денёчки

Щиплет  морозец  мой  носик,
Боже,  я  не  хочу  ещё  зимы,
Пусть  побудет  осень,
Ивы  в  зелени  лета  постоят  у  воды.
Последние  денёчки,
Уходит  красота,
Последние  листочки
Летят,  летят,  летят...
И  птичек  голосочки,
Уж  больше  не  звенят,
А  человечки  попрятались
От  вирусов  и  тож  не  говорят.
У  нас,  на  свете  белом,
Такие  вот  дела,
Укроет  одеялом  
Уж  скоро  нас  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153207
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 02.11.2009

Перший сніг, сивина на скронях

Перший  сніг  білими  метеликами
Політав  над  нами,
Такими  пухнатими,
Такими  гарними,
Але  до  землі  вони,  
Так  і  не  дістали,  
Так  і  не  долетіли,
Покружляли,  покружляли  і  зникли.
Та  знаю,  що  прилетять  вони
Вже  скоро  та  сядуть  на  землю
І  на  наші  плечі,  і    на  наші  голови,
І  на  наші  скроні.
Будемо  всі  ми  сиві
І  однакові...
Так,  що  не  треба  сперечатися,
Сніг  і  зима  будуть  тримати
Нас  в  покорі
До  коханої  весни...  і  годі....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153171
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.11.2009

Відьмовська сила

Колись  я  гарною  дівчиною  була,
Як  кажуть  "в  соку"  і  "українська  порода"
З  мене  перла,
Та  не  пити  з  лиця  молока,
Бо  була  я  "  стерва"
Для  подруг  і  все,
Вміла  вміло  кавалерів  відбивати,
Трохи  кокетка,  трохи  німфетка
І  уже  він  в  "дамках",  задурила,
Силою,  якоюсь  їх  тягнуло  до  мене,
Поки  не  зрозуміла,
Що  в  очах  у  мене  та  сила,
"Відьмовська"  сила,
Погляну  і  все  ,
Цікаво  мені  було  експериментувати
І  хлопів  рахувати,
Через  "  штабелі",  їх  переступати,
І  далі,  по  життю  уже  без  них  іти,
Бо  не  змогла  прикутою  бути
Та  собі  ,  мабуть,  ще  й  не  склала  ціни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153115
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.11.2009

Незакінчене життя …

Зустрілись  наші  очі
І  наші  погляди,
В  серця  полетіли  Купідона  стріли,
Стріли  любові.
Струсонула  нас  громовиця,
Пробила  душі  блискавиця
І  зрозуміла  одне  я,
Що  ти  доля  моя.
Та  на  твоєму  пальці
Правої  руки,
Блищала  шлюбна  обручка,
Одруженим  був  ти.
Як  примару,  я  відганяла
Думки  з  голови:  це  ти,  це  ти...
А  луна  в  мізках  відгукувала:
Це  доля,  це  доля  твоя...
А  я  говорю:  ні,
А  я  не  хочу,  ні,
Він  позв'язаний,
Він  не  твій,  він  чужий.
На  другий  день  зустрічі,
Не  було  вже  обручки,
Ти  її  зняв
І  більш  не  одягав.
Та  знала  я  вже
Про  тебе  все,
Про  твою  дружину  і  дитину
Про  сім'ю    твою,  родину.
Я    відчувала,  що  ти  доля
Від  якої  вже  не  втечеш  ніколи,
Так  як,  ми  з  тобою  з  того,
Іншого  життя,  з  другого,
Прийшли  в  цей  світ,
Щоб  зустрітися  знову,
Ми  розуміли  одне  одного  з  пів-слова,
Були,  як  одне  ціле,  рідне  і  таке  знайоме.
Ти  не  ховався
Від  людей,  від  дружини,
Їх  не  існувало  для  тебе,
Одна  тільки  я  була  і  все.
Для  всіх  ми  коханці  були,
Хоча  все  ж  таки  друзі  ми,
Бо  не  хотіла  гріха,
Хоч  і  не  вірила  в  бога  я.
Прoйшли  роки
В  коханні  признався  ти
І,що  не  можеж  без  мене  жити,
Коли  сказала,  що  виходжу  заміж  за  іншого.
Ти  переслідувати  мене  почав,
Як  ту  пташку  в  кут  заганяв,
Я  відступала,  але  не  здавалась,
Хто  ,  кого,  весь  час  наперегонки.
Та  довго  так  не  могло  тривати,
Я  здалася,  бо  кохала,
Ще  з  тої  пори,
І    "заміжжям"  своїм  хотіла  від  долі  втекти.
Перш  ніж  здатись  тобі,
Пішла  до  ворожки  я
Та  сказала  вона  гіркі  слова:
"Не  смій  на  побачення  йти,
Він  ніколи  не  буде  твоїм,
Перекрутить  твоє  життя,
Принесе  стільки  болі,
Буде  поряд  завжди,
Але  не  з  тобою
І  не  з  сім'єю  своєю
То  туди,  то  сюди  буде  хитатися,
Пригортатись  до  тебе,
То  бігти  до  неї,
Мати  його  стане  на  заваді
І  покличе  всі  чорні  сили,
Щоб    ви  разом  не  жили,
Не  були  у  мирі"...
Прудчатися  вже  була  несила,
Горіло  тіло  від  пристрасті,
Серце  розривалося  від  любові,
Тільки  душа,  десь  вдалині,  оплакувала  долю...
Слова  збулися  пророчі
Всі  роки  в  боротьбі  за  кохання  пройшли
Між  трьома  його  коханими  жінками,
Матері  і  тих,  що  його  кохали.
Чи  був  вибір  у  них  всіх?
Якщо  доля  по  рокам  
Була  наперед  прочитана
І  майбутнє  життя  десь  записане?
Зараз  все  так,  як  завжди,
Не  коханці,  не  вороги,  
А  друзі  ми,
Не  ті  вже  роки,
І  є  гріхи,
І  є  спокутування  їх,
І  уже  бог  стоїть  між  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2009

Людина і Земля- помилка моя

Я  із-за  хмар,  з  небес,
Дивлюсь  на  світ,
Який,  я  сотворив
За  сім  днів.
Та  люди  і  Земля  ,
Мабуть  помилка  моя,
Мене  вони  не  розуміють,
І  не  признають,
Що  я  їх  Творець,
Що  я  їх    Отець,
Що  вдихаю  у  них  життя,
І  даю  подих  смерті.
Я  зупиняю  в  любий  час
Колесо  життя,
Коли  потреба  приходить  ця...
Коли  йде  воно  наперекосяк,
Без  доріг,  без  шляхів,  а  так
В  пустелю  для  душі,
За  грати  за  протизаконня  людські,
За  смерті,  що  вчинили  іншім  і  собі.
А  малюки,  то  ангели  мої,
Які  тут  мали  невеликі  провини,
Я  даю  їх,  непокорним  матерям  народити,
Що  мали  аборти  чи  інші  гріхи  в  сім'ї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153016
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 01.11.2009

Всевидяще око

Дивляться  з  небес
На  нас,
З  укорою,  Бога  очі,
Що  ми    йому  не  в  покорі.

Бо  є  в  нас  воля,
Є  шляхи,
Які  самі  вибираємо  ми
Для  побудови  своєї  долі.

Але,  як  завжди,  вибираємо
Ми,  дороги    не  ті,
Спотикаємося,  падаємо,
Піднімаємося,  щоб  далі  іти.

Все  помилки  та  гріхи,
Нема  часу  подумати
І  зупинити  себе,
Що  робимо  ми,  щось  не  те.

Та  Він  вирішує  і  направляє
У  те  русло,  де  гріха  немає,
Через  хвороби  нас  зупиняє,
Щоб  переосмислили  життя  своє.

Очистили  тіло  і  душу
Перед  приходом  додому,
Щоб  постати  перед  його  очі...
Вже  в  покорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153009
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 01.11.2009

Де ти і де твої сліди?

Чом  не  зі  мною  ти?
І  де  шукати  твої  сліди?
Я  б    слід  твій  взяла,
На  шиї  б  ладанкою    зав'язала
І  тебе,    ніколи  б  не  відпустила
У  ті  світи,  гріховні,
Де  зараз  блукаєш  ти...
Шукаючи  розваги.
Можливо  ми  й  не  пара?
Ти  любиш  все  матеріальне,
А  я  духовне,
Ти  любиш  на  яву,
А  я  в  уяві    люблю  все,
Не  "стиковочка"  у  нас  на  це,
Такі  ми  різні  і  непередбачувані,
Але  притягуємось,  як  магніти,
Як  плюс  і  мінус,
Як  день  і  ніч,
Як  янь  та  інь,
Як  вогонь  і  вода,
Як  так  і  ні,
Як  небо  і  земля,
Як  сонце  та  місяць,
Як  смерть  і  життя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152897
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2009

Шукаю тебе на рай- розмай

Шукаю  тебе  та  не  знаходжу
Нема  мабуть  душі  твоєї  на  землі,
Вітає  там  вона,  десь  на  іншій  планеті,
В  іншому,  незримому  для  людей  світі.
Чекаю,  може  проявишся,
Як  в  казці,  з'явишся
І  візьмеш  за  руку  мене,
І  поведеш  туди,  де  я  не  бувала  іще.
Поринемо  разом  у  ті  почуття,
Любовні  пригоди,
Не  важливо  коли,
Зимової  чи  весняної  пори.
Хай  тільки  музика  заграє
У  серці,  у  душі
І  ми  поринем  у  танок
Тієї  вічної    любовної  гри.
Закрутить  вона,  як  зимова  віхола,
Забудем,  що  десь  є  "чума"
І  душі  летять  в  небеса,
Хто  до  раю,  а  хто  до  пекла...
А    у  нас  тільки  рай,  тільки  місяць  розмай,
Тільки  троянди  любові,
Тільки  сміх  та  ластощі
На  любовному  одрі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152882
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.10.2009

Чуть-чуть греха и пройдёт мимо

Каждый  думает,
Что  меня  пронесёт
И  не  меня  она  выберет
И  всё  это  просто  так,
А    я  ещё  наслаждаясь  
Жизнью,  погрешу,  погуляю,
Попью  водочки,  покурю,
Подурю,чуть-чуть  поворую,
Ведь  чуть-чуть  не  считается,
Кого-нибудь  обижу,  не  прощу,
Плюну,  разотру  и  пойду  свои  дела
И  проблемы  решу...
Девушку  брошу,  другую  найду,
Жене  изменю,  подумаешь  раз,
Ведь  я    всёравно  её  люблю,
А    та  что  влюблена?  Уже?  Ну  и  что...

Люди!  Остановитесь!  Вдруг  не  успеете,
Сгорите  в  лабиринте,
В  ловушку  смерти  попадёте
И  всё...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152872
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.10.2009

Молитва Оптинских Старцев

Господи,  дай  мне  с  душевным  спокойствием  встретить  все,  что  принесет  мне  наступающий  день.  На  всякий  час  сего  дня  во  всем  наставь  и  поддержи  меня.    Открой  мне  волю  свою  и  во  всех  делах  и  словах  моих  руководи  моими  мыслями  и  чувствами.  Во  всех  непредвиденных  обстоятельствах  не  дай  мне  забыть,  что  все  ниспослано  тобой.  Научи  меня  прямо  и  разумно  действовать  с  каждым,  никого  не  смущая  и  не  огорчая.  Господи,  дай  мне  терпение  перенести  то,  что  я  не  в  силах  изменить,  и  мужество  бороться  с  тем,  что  я  могу  преодолеть.  Отличить  первое  от  второго  и  важное  от  второстепенного.  Господи,  дай  мне  сил  пронести  утомление  наступающего  дня  и  все  события  в  течение  его.  Научи  меня  каяться,  молиться,  верить,  надеяться,  терпеть,  прощать,  благодарить  и  любить.  Аминь!
 Оптинских  Старцев

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152844
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.10.2009

ДРЕВНЯЯ МОЛИТВА

Молитва  из  прошлого
Поможет  вам.
Да  будет  так.
Слава  Иисусу  Христу!
Навеки  слава!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152829
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.10.2009

Молитви для здоров'я (поради- рекомендації)

Шановні  пані  і  панове  !
Є  псалтир  і  багато  молитвословів,
Але  ніхто  не  знає,  що  має  читати
І  як  до  Бога  звертатись,
Мої  рекомендації,  як  людини,  
Яка  має  право  сказати,
Що  читати,  коли  душі  погано.

Так,  як  маю  благословення
від    священника  та  наставника
Видубицького  монастиря  (з  1992р.)
на  лікування  людей  молитвами.
Він  дав  настанови  
та  подарував  молитвослів.

Читайте  на  здоров'я:

1."  Отче  наш"  3-12-36-72-108  р.

2.Символ  віри.

3.Псалом  50.

4.Пс.  90  "Живые  помощи"  -лікувальна,  чит.як  1.

5."Вірую"

6.Молитва  до  Пресвятої  Богородиці      +    Діві  Марії  "  Радуйся"
 
7.С.в.м.  Кіпріану  та  Іустинії  від  чародійства.

8.Св.Миколі  Угоднику  (Мірлікійському).

9.Пантелеймону  Цілителю

10.Молитва  Всім  Святим

11.Молитва  Оптинських  Старців
 
12.Серафиму  Саровському

Є  молитви  дохристиянські,  язичницькі,  які  передаються  в  сім'ях  із  покоління  в  покоління.  Вони  таємні  і  їх  не  відкривають  всім.  Якщо  людина  почує  і  буде  читатати,  то  дії  ця  молитва  не  буде  мати.Бо    молитва  дана  обраному  для  цього.  Мій  прадід  був  священником  і  маю  сімейні  ікони  та  традиціїї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152825
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.10.2009

ЕНЕРГІЯ ЛЮБОВІ БОГА

Я  чую  Тебе  в  своїй  душі,
Я  відчуваю  Тебе  своєю    суттю,
Я  кожний  день  до  тебе  рину
В  помислах  своїх.
Без  Тебе  не  виходжу  до  світу,
Ти  поряд  завжди  зі  мною,
Живу  тільки  Тобою,
Тобою  я    марю.
Тільки  Тебе,  я  Боже  люблю
І  серце  Тобі  віддаю,
Я  вся  в  Тобі  і  Ти  в  мені,
У  кожному  атомі  моєї  клітини,
Твій  Храм  в  в  моїй  душі
І  там  мої  мрії,
Про  рай    не  тільки  на  небі  ,
А  й  на  землі.
Ти-  енергія  Любові,
Ти-  світло,  яке  не  сліпить,
Ти  -  вогонь,  який  не  спалює
Ти  той,    хто  тільки  допомагає,
Врятовує,  наставляє
На  шлях  істини,
На  шлях  добра  і  волі,
Осанна  Боже  Тобі!  Осанна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152813
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 31.10.2009

Молитва для вас і за вас

Молюсь    за  вас  панове  я,
Хай  Бог  пошле  вам  розум
І  направить  на  шлях  істини,
І  слова  молитви  до  нього,
До  Бога  живого:

"  Боже  прости  мене
За  мої  гріхи,
За  мої  помисли  злі,
За  мої  сумніви  щодо  віри  в  тебе,
Я  знаю,  що  диявол(нечистий)
Мене  спокушає,
На  злочин  мене  штовхає,
Боже,  зупини  мене,
Подай  мені  знак,
Що  роблю  я  щось  не  так,
Бо  не  знаю  законів  твоїх
І  законів  людських,
Зупини  невірні  помисли  мої,
Зніми  пелену  з  очей  моїх,
Щоб  я  побачила  все,
Нехай  серце  мені  підскаже,
А  душа  виконає  твої  накази,
Я  хочу  бачити  світло  твоє
І  Боже,  Тебе!
Врятуй  мою  душу  грішну,  безсмертну!
Дай  мені  прозріння!
Дай  віри!  Дай  любові  твоєї!  !
Осанна!  Осанна!  Осанна"
Амінь."

       ***
             Спільна:

"  Боже  прости  нас  за  гріхи,
За  помисли  злі,
За  невіру  в  тебе,
Ми  знаємо,  що  диявол
Нас  спокушає,
На  злочин  штовхає,
Боже  зупини  нас,
Подай  знак,
Що  ми  робимо,  щось  не  так,
Бо  не  знаєм  законів  твоїх
І  законів  людських,
Зупини  невірні  помисли  наші,
Зніми  пелену  з  очей  ,
Щоб  побачили  ми  все,
Нехай  серця  нам  підскажуть,
А  душі,  виконають  твої  накази,
Ми  хочемо  бачити  світло  твоє
І  Боже,  Тебе!
Врятуй  наші  душі  грішні,  безсмертні!
Дай  нам  прозріння!
Дай  віри!  Дай  нам  любові  своєї.
Осанна!  Осанна!  Осанна!
Амінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152765
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 30.10.2009

Смертушка в образе (Ирония)

О,  дождались,  "свинного  гриппа"  и  мы,
К  нам  эта  напасть  -"  смерть",  
Пришла  в  образе  свиньи,
И  чем  бедное  животное  заслужило,
Такое  отношение  к  себе?
Берегитесь!
Сидите  дома  в  заперти,
На  улицу  зря  не  выходите,
На  работу  в  масках  идите,
Иначе  смертушки  не  избежите,
Сьест  вас  свинья  с  потрохами
И  не  успеете  ойкнуть  и  позвать  :"Мама  !",
Косит  она  молодёжь,
Кто  не  окреп  душой,
Родителям  горе  неся
За  грешные  дела,
Дети-  самое  больнее,
Чем  можно  наказать,
Неверующего  человека.
Кайтесь  и  спасётесь!
Возможно  Бог    вас  услышит    
И  подумает,
И  вернёт,
Вам,  вашу  никчемную  жизнь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152651
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.10.2009

Послание недругам

Желаю  всем  врагам  я,
Счастья  и  здоровья,
Любви  и  мира  в  душе,
Чтоб  жизнь  ваша  была
Без  зависти  и  злобы,
Найти  свой  путь,  
Путь  к  свету,  добру,
Путь  всё  же,  к  Богу,
Иначе  вы  погибнете  в  дороге
И  згниют  корни  вашего  рода,
Стремитесь  к  совершенству,
К  истине  всех  истин,
К  Абсолюту.
Да  будет  так.
Во  имя  Отца  и  Сына
И  Святого  Духа.
Аминь.  3р.+

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152580
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.10.2009

ВОЗВРАТ ЗЛА НА ПОСЫЛАЮЩИХ ЗЛО (Защита-Очищение)

Вода  дождём  к  земле  опускается,
Потом  на  небо  в  тучи  возвращается,
Так  и  дела  моих  врагов,
Чтоб  к  ним  вернулись.
Во  имя  Отца  и  Сына,
И  Святого  Духа.
Аминь.
12  раз  прочитать
и  12  раз  +
     

   ***
Я  из  дому,
Иисус  Христос  в  дом.
3  р.  3р.+

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152550
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.10.2009

Нива

Колоситься  нива,
Золотим  зерном  налита,
Сонячним  промінням  полита,
Вітрами  підбита.
Дощами  літніми  напоєна,
Землею  з  гноєм  нагодована,
З  любов'ю  засіяна,
Руками  хліборобськими,  твоїми.  
Колосся  тягнеться  до  комбайнера,
Щоб  змолотив  його,  зерно
Для  хліба  духм'яного
До  столу  у  кожній  хаті.
Без  хліба  ми  безсилі,
Нам  не  сила  до  роботи  ставати,
На  заводах  працювати
Батьківщину  захищати,
Зло  перемогати
В  тілі,  в  душі...
На  Вкраїні,  нашій  рідній,
Милій,  коханій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152512
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2009

Нива

Люблю  в  гаях  дубових  блукати,
Обніматися  з  дубами,
Набиратися  в  них  сили,
Бо  родичі  ми  з  ними.
Коли  земля  була  первинна
І  заселяли  її  племена,
Які  розділилися    на  роди,
То  наш  рід,  іменувався-"  Дубами".
Сильні  і  кремезні,  
Чоловіки  були,
Верховодили
Над  іншими  вони.
Серед    родів-  царі,
Бо  мали  єнергію  сонця,
Яку  прабоги  їм  дали,
Для  розмноження  на  землі.
Не  знала  я,  
Чому  люблю  з  дитинства,  ці  гаї  я,
Та  прочитала  в  інеті
Про  рід  статтю  і  повірила...
Чудеса,  співпадіння,
Чи  уява  моя?
Але  я  щаслива
Від  тої  новини...з  родами-дубами.

                         ***
Хтось  на  сайті  сказав
Про  "дуби-  колдуни  з  косами",
Можливо  і  так,
Говірка  прадавня,  стара
І  має  на  існування  вона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152502
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 29.10.2009

Барвінок стелеться синьо, синьо

А  барвінок  стелеться  так  синьо,  синьо,
Ховається  під  листям  несміливо,
Плететься  поміж  любистку  та  м'ятою,
Мов  річкою  тече  по-під  хатою.

Килим  синій  під  ногами  вистеляє,
Що  бачить,  мереживом  обплітає,
Сонячною  праною  нас  наповняє,
Серце  й  душу    нам  ,  ой,  як  звеселяє...

Ой,  як  приємно    по  ньому  нам  ходити,
Ноги  натомлені    та  й  холодити...
Як  жаль  його  нам  давити  і  ще  й  м'яти,
Краще  м'яту    під  ногами    пом'яти.

Щоб  восени  весілля  файне  справляти.
В  любистку    коси  нам  треба  змивати,  
Щоб  хлопці  нас  любили  та  й  цілували,
До  свого  серденька  та  й  пригортали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152471
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2009

Вітер гуляє…пожертву кидає…

Вітер    на  дворі  гуляє
Дерева  додолу  гне  ,
Осінь  щипає,
Віти  тріпоче,
Скубе...
Останнє    листя    обриває
На  землю  під  ноги  нам  кидає,
Як  пожертву.  Ми  їх  збираєм
На  жертовний  вогонь  скидаєм
І  палим.
Горить  вогонь.  Минуле  згорає,
Наші  сльози,  наше  горе,
Непорозуміння,  розчарування,
Розлуки,  чвари,
Болі,  хвороби...
Нехай  все  погане  
З  тим  мертвим  листям  згорить,
Очистивши  наші  душі,
Наші  серця,
Наші  помисли...
Даючи  місце  новому,  чистому,
Сонячному,  яскравому,
Душевному,  духовному,
Гарному,  чудовому,
Незрівнянно-  божественному...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152461
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 29.10.2009

Мамі

Мамо,  мамо,
Сивонька  моя  ти  неньо,
Ми  давно  дорослі  стали
І  теж  посивіли,
А  все  ж,  залишилися  дітьми  для  тебе,
Як  і  колись,  нас  "строїш",
Нам  і  людям,
Чим  можеш  допомагаєш,
На  дачі  щось  вирощуєш,
В  церкві  співаєш.
В  останню  путь                                                                                                                                  
Душі  відправляєш  ,  відпіваєш,
Молитви-псалми  читаєш,
Щоб  прощені  їх  душі  були
На  їхньому  шляху
До  вічного  життя.
Прости  мене,мамо,
Неньо,  голубка,
Що  інколи  нетерпима  я,
Правду-матку  рубаю,
Не  подумавши
Про  твоє  серце  старе,
А  потім  до  ранку  не  сплю,
Переживаю,  себе  картаю,
Що  вік  собі  і  тобі  укорачую,
Більш  не  буду,  ні
Тобі  про  своє  життя  розповідати,
Хай  все  буде  добре  в  мене,
Бо  не  хочу,  щоб  твої  очі
Від  сліз  вицвіли,
А  хочу,  щоб  Бог  дав  здоров'я  тобі
І  ще,    до  ста  літ  прожила  ти,  у  спокої.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152297
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2009

Бабусі Пуховій Валентині

Бабуся  колись  розповідала  мені
Про  життя  важке  своє,
Коли  її  сімнадцятирічну  із  сім'єю,
В  28-роки,  забравши  все  майно,
Відправляли  поїздами,  
В  тайгу,  по  Сибірській  магістралі,
Їхали  товарняками  довгі  ночі  і  дні
На  поселення,  на  лісоповали.
Страшні  були  для  бабусі  ті  дні,
Навік  з  коханим  розлучили  ії  ,
Тільки  попрощались  зі  сльозами  на  пероні,
Щоб  не  зустрітися  ніколи.
Війна,  розруха  в  країні,
Розкулачування,  чорні  воронки,
Стрілянина,  прабабусі  ногу  пробили,
Щоб  віддала  золоті  монети  та  прикраси...
Не  знайшовши  золота,  забрали  книги,
Та  тільки  які?
Пушкіна,  Лермонтова,  Блока,Толстого,
Гоголя  та  інші  в  оригіналі,  в  шкіряних  окладах  
З  візерунками  із  дорогоцінних  каменів....
А  потім  етап,  як  "неблагонадьожних"  і  "сочувтвующих",
Запхали,  як  скот  у  вагони  і  повезли,
А  разом  з  ними,  таких  самих,  як  і  вони,
Крики,  шум,  гам,  надзірателі  з  наганами...
Якась  молода  жінка,  кричить,
То  сестра  старша  Марія,
Народжує  дитину,
Родові  схватки,  допомогли...
Ух  ,ти!  Яка  радість!  Дівчинка!
Завернувши  у  ряднину  тільце  дитини,
Дами    при  наганах,  при  погонах
Викинули  у  вікно  його...ще    живе...
Сестра  ,  як  вовчиця,  всю  ніч  вила,
За  своїм  малям  і  бога  молила,
Щоб  її  душу  забрав,
А  на  неї  кричали  і  били,  щоб  замовкла...
Ці  жахи,  залишись  у  душі,
Спогадами  назавжди...
Поки  доїхали  і  зраділи,
Що  залишились  живі.
На  Уралі,  у  тайзі,
Вийшла  заміж,  за  місцевого,
Сина  священика,
Балагура  і  гуляку  Пухова  Василя,
Народила  купу  йому  дітей,
Сина  та  трьох  дочок,
А  потім  війна...
Не  повернувся  Василь  до  сім'ї,
Загинув  на  руській  землі...
Після  війни  вам  дозволили
Повернутися  в  рідні  краї.
Приїхали.  Все  розорено.
Ні  кола.  Ні  двора.
Приютили  родичі  далекі.
Працювала  вона  важко,  швачкою,
Селище  все  обшивала
І  дітей  годувала,
Дочки  теж  модні  красуні  були.
Хозяйство  завела,  
Гришу  прийняла,
Хоч  і  голодно  було
Вивчила  дочок,  освіту  вищу  дала.
А  потім  теж  нелегке  трудове  життя,
Діти,  внуки  на  канікулах,  велика  сім'я,
Нас  навчила  любити  поезію,  по  пам'яті,  
По  тих  книжках,що  колись  забрали,
Стільки  історій  порозказувала,  
Стількі  віршів  переповіла  
І  пісень  переспівала,
Спасибі  Вам,  ми  запам'ятали.
Людям  допомогала,
Лікувала,  долі  їм  віщувала...
Віджила,  кінець  життя,
На  небо  злетіла  Ваша  душа...
Вас,  бабусю  Валю,  ми  пам'ятаєм  
І  провідуєм,
У  молитви  читаєм...
Хай  Бог  Вам  все  прощає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152276
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2009

Письменнику П. Є. В.

Жили  з  тобою  по  сусідству  ми,
Така  вже  випала  нам  доля,
Ти  врізав  мені  замок  у  двері,
А  я  прасувала  твої  сорочки.
Все  було  по-дружньому,
Спокійно,  без  хвиль,
По-сусідські,  як  треба,
Говорили,  як  завжди,
Про  літературу,  нові  кижки,
Філософію,  парапсихологію,
Сперечалися  інколи  до  хрипоти.
Ти  залишав  мені  від  квартири  ключі,
Щоб  я  поливала  твої  квіти,
Як  одинокі  душі,  зближалися  ми,
Тобі  була  потрібна  дружина-кухарка,
Щоб  була  твоєю  тінню,
А  я  хотіла  бути  особистістю
І  не  ховатись  за  спину.
Інколи,  накривав  стіл  ти
І  ми  ,вино  чи  кон'як  пили
З  твоєї  Житомирщини.
Потім  з'явилися  ,  якісь  передчуття,
Чулися  в  повітрі  кохання  флюїди,
Далі  оцінюючі  і  пронизливі  погляди...
Потім  "заміж"  запропонував,
Що  буду  я  четвертою  "  неофіційною",
А  другою  "  офіційною".
Я  подумала,  що  ти  шуткуєш  так
Та  все  зірвалось  у  раз,
Премію  тобі  дали,
Ти  змінився  враз,
Загуляв,  загудів,
Газети,  журнали,
Телебачення,  зустрічі,
Погрубів  і  розчарував,
Спала  з  моїх  очей  пелена...
Тебе  і  себе  в  майбутньому  побачила  я
І  жахнулася  від  тої  картини...
Потім  ти  за  розум  взявся,
Але  з  іншої  сторони,
Твоя  урінотерапія,  довгі  пости,
З  корінцями  супи,
Я  не  фанат,не  для  мене  вони  були.
Ти  всім  доказував,
Кулаками  бив  в  груди,
Що  ти  неперевершений  геній
І  повинні    воду  з  тазу  пити
Де    мив  щойно  ноги    ти.
Потім  отримав    нове  житло,
Хоч  і  поряд,  та  все  ж  таки
Розійшлися  наші  дороги...
Інколи  ,  коли  я  не  вдома
приходиш  до  мого  сина,  
Телефонуєш,  коли,  щось  треба,
При  цьому,  сказавши  де  публікують  тебе,
В  якїй  газеті,  чи  журналі  інтерв'ю  
З  тобою  випустили....
На  устах  у  тебе  одна  політика,
Не  витримують  і  уходять  від  тебе  жінки...  
Ти  продовжуєш  по  телефону  мені
На  весь  світ  бурчати,
Що,  нікому  тобі  варити  борщі
І  всі  такі,  сякі...
А  ти,  хто  ти,  П..........  Ж...я?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152244
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2009

Райські кущі

Бузкоий  сад,    
Розлився  морськими  кущами
І  піниться  
Різнобарвними  хвилями,
Грайливо-білими,
Як  обрій,  малиновими,
Фіолетово-мінливими,
Такими  сонячними  і  чарівними...
Затамувавши  подих,
Зайшли,  як  в  море,
Ми  в  бузковий  сад  з  тобою
І  задихнулись  від  кохання,  від  любові...
Бузковий  сад,  
Бузковий  рай,
Фіолетовий  туман,  
Увіолевий  дурман...
Розлився  той  парфум  
На  подив  солов'ям  ,  
Що  споконвіку
гніздяться  там,
І  поринули  ми  з  ними  
У  дивовижні,  неземні,  
Райські  кущі,
На  небеса...  до  Бога-вітця...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152231
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 27.10.2009

Я - Бузок

Я  хочу  стати  Бузком,
Щоб  приносити  щастя  всім,
Щоб  милувались  моєю  красою
Щоб  запах  мого  тіла  вдихали  
І  дуріли,
І  оди  співали,
А  потім  рвали,
На  шматки  роздирали
І    додому  букети  несли,
Зривали  маленькі  
Квіточки-п'ятірочки,
Бажання  загадували,
А  я  б,  всі  їх  виконувала
На  радість  кожній  сім'ї
І  особисто  тобі,
Дитячі  мрії  твої...
Згадай  мене  Зимою
В  холодну  днину,
Я  прийду  до  тебе  Весною
І  розітру  твої  ноги
Бузковою  водою,
Щоб    було  тепло  їм,
Розіллються  парфуми  ті
По  кімнаті  твоїй,
Ще  й  отримаєш  подарунок,
Який  задумав  і  колись  хотів
Та  чи  не  пізні  бажання  твої,
Дитячі  і  зима...    вже  на  дворі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152097
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 27.10.2009

За обрій від політичного бруду

Щоразу  коли  пишу,
То  хочеться  відірватись  від  землі,
Очиститись  від  бруду  інформації,
Газет,  телебачення,  тої  брехні,
Не  бояться  вони  нічого,
Все  можна  купити  за  гроші
І  благословення  від  посередників  Бога,
Та  бачить  Він  усе  і  чує,
Ту  істину,  яку  нам  дають,
Не  хліба,  а  кусок  чорного  сухаря,
Щоб  наситити  холуїв    своїх  мізки  пусті,
І  прийде  час,  і  лопнуть  нерви
Народу,  
Тоді  й  Господь  пошле  посланців  на  допомогу,
А  я,  вже  назустріч    їм  полечу,
А  може  за  обрій...  до  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152013
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.10.2009

Дивне кохання

Люблю  тебе,
Якоюсь  дивної  любов'ю,
Чи  може,    пам'ять,  згадку,
Що  в  душі  і  серці  ще  ношу...
Я  ще  того,  тебе  люблю,
Хотіла  пам'ять  ту,
Я  з  серця  витіснити,
В  душі  спалити,
Щоб  мости  минулого  згоріли
Для  нового  почуття,
Та  не  змогла,
Боюсь,  не  повториться  те  ніколи,
Що  було  колись  з  тобою,
Ті  спогади  так  гріють
І  те,  що,  я  іще  кохаю
Тебе,  придуманного  того...мною,
Ти  вже  другий,  
Ти  не  такий,
І  я  не  та,  
Я  теж  друга,
Ми  постаріли,
Це  факт,  
Але  душі  ,  ще  юнні,
Це  так,
Ми  тільки    мудріші  стали,
Слідкуєм  за  поведінкою,
За  словами,  за  думками,
Щоб  друг  друга  не  скривдити,
Так  хочеться  вогню,
Чогось  неординарного
Та  нерви  всі  скипіли
І  серця  бій  здає....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152003
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009

Критика на критику

Пишу  я,  щось  сама,
Хоча  і  не  поетеса  я,
Не  критик  я,
Бо  пишу  верлібром,
Не  лауреат  не  Шевченківки,
Не  Нобелівки,  
Не  світить  це  мені,
Я  знаю,
Але,  читаючи  чужі  вірші,
Дивуюсь  інколи
І  рима  є,  а  пишуть  оди  "  г  ",
Порпаються  у  смітті,
Свого  "Я"  і  своєї  чорної  душі
Та  ще  й  видають  нікчемнії  книжки,
Кого  і  чому  навчать  вони?
Не  знаю  я...
Що  може  виросте  з  сміття?
Моєму  класику  поету,
Приходять  поштою
І  передають  сотні,
Випущених  збірок,
Він  не  знає,  
Що  с  цим  мотлохом(  непотрібом)  робити?
Раніше  в  туалет  ходили,
А  зараз  на  дачах  палять,
Ой,  як  горять  ци  рими!
Тепло  в  хаті  й  на  душі
І  совість  чиста  у  поета.
Спитала  я  його  про  те,
Що  це  ж  таке,
Що  класиків  не  видають,  
А  цю  "туфту"  так  випускають?
На  це  він  відповів  мені:
"Якщо  є  гроші,  
То  кожний  може  свою  "дурню"  видати,  
А  які  кошти  мають  класики-  поети?".
Він  теж  мій  критик,  хоч  і  не  геній,
Поезія  моя-
"  лубочная",
Як  кажуть:  "  для  народу"  вона.
І  видали  Ви  збірку  пане
І  вже  поетом  стали,
Чи  як,  чи  що?
 Ви  маєте  на  все  право?
Всерівно  Вам  теж  не  бачити
Вищеперерахованих  премій,
Бо  Ви  не  геній
І  ніколи  Їм  не  станете,
Бо  пишете  одне  сміття
Для  топки  дач  поетів-садоводів,
Пишіть  Ви  краще  про  природу  та  любов,
Про  чисте,  світле  і  привітне...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151987
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009

Коли приходять дні сурові…

Коли  приходять  дні  сурові
В  твоє  життя,
Ти  притягнув  з  минулого,
Свої  помилки  і  погані  вчинки.

І  зараз  час  прийшов  спокутувати,
Те,  про  що  не  пам'ятаєш  ти  уже,
Бо  це  було  давно
І  мабуть  не  с  тобою...

І  мохом  поросло,
Стільки    часу  пройшло
Всього  і  не  згадаєш
Коли  і  як,  кого...

Поганим  словом  ти  принизив,
Злетіли  з  вуст  убивчі  ті  слова,
А  може  вдарив  з  горяча,
Не  вибачившись.

Тому  зараз,  думками,
Пошли  ти  вибачення
Всім  знаним  і  незнаним  ворогам
І  друзям  зателефонуй,  і  рідним.

Їх  перепроси  за  завдані  душевні  рани
Бо  будеш  довго  ти  хворіти,
Страждати,  душу  і  тіло  мордувати,
Лікарям  покою  не  давати.

До  Бога  з  словом  покаянним  ти  звернись  ,
Поклони  бий  ,молись,  хрестись,  
Але  від  душі  це  роби,
Щоб  почути  тебе,  небеса  змогли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151969
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.10.2009

Думи мої, мої думки

Мої  думки,  як  коні  скачуть,
Такі  веселі  і  крилаті,
Несуть  слова
У  світ  добра,
Та  інколи  болить  душа,
За  образи,
Які  не  в  силах  вона  забути,  знести,
А  серце  говорить  забудь,  забудь,
Не  неси  тягар,  прости,
Бо  сама  себе  ними  з\'їси,
Плюнь  і  розітри,
Наче  й  не  було  нічого
Поганого  у  житті,
\"  Все  проходить
І  це  пройде\",
Не  зациклюйся,  не  повертайся,
Не  зупиняйся,
Йди  далі,
До  світлого,
До  Божественного...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151933
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009

Нічні сноподорожі

Ніч  таємна  хороводить,
Сни  до  нас  приводить,
То  веселі,  то  химерні,
Злі  вони  та  добрі,
Кожному  своє  відкриє,
Потаємні  думки
На  поверхню  випустить,
Потім  скажете:"  Якісь    жахи",
Одним  приходять  знання,
Цікаві  відкриття,
Іншим  ангельські  розмови,
А  мені,  пророкування  долі,
Комусь  зустріч  з  коханою,
А  мені  із  мамою,
Бо  переживає  за  мене,
Хоч  і  не  сприймає  захоплення  моє,
У  когось  вони  казкові,
А  у  інших    важкі,  бредові,
Після  п'янки-гулянки  приходять,
Ну  а  я,  без  сна  живу,  
Одна  на  яву
Між  цим  і  тим  світом,
Щораз  по  стелі,  
По  небу  пливу,
А  потім  вертаюся  знову,  додому
Боюсь,  
Що  залишусь  
І  не  вернусь...ніколи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151927
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 25.10.2009

Історія написання послання

Надзвичайна  історія
Написання  послання  "  Із  вічності  знання..."  
Написала  на  одному  подиху  його  я,
Коли  згадала
Елементала,
Подумавши,  що  звідти
Ідуть  мені  послання,
А  це  Астрал,  
Низькі  вібраціїї,
Зайшла  в  пошукову  систему,  
Щоб  знайти  приємну  картину,
То  зникло  все  послання,
І  знову  спочатку,  
По  пам'яті  його  написала  я,
Це  пишу  наставлення,  
Щоб  не  згадувати,
Чужі  хвилі,  чужі  частоти,
Бо  з  Ментала  черпаєм  ми  знання
Про  Вселенське  життя    
Тільки  Богодухи  
Можуть  відкрити  таємниці  буття,
Земного  і  неземного...
Тільки  так  приходять  відкриття
І  яблоко  звідти  упало  Ньютону(  а  не  в  саду).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151902
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 25.10.2009

Із вічності знання…

Я  йду  за  покликом,
Кого  сама  не  знаю,
То  зве  мене  у  вічність,
То  знову  повертає
У  земне  життя,
Бо  там  його    буття,
Там  його  життя,
Я  передаю  його  думки,
Емоції,  ...слова...
Поет  чи  поетесса,
Не  знаю  я...
Енергія  безтілесна  одна,
Незрима  для  ока
Людського  вона,
То  мабуть  душа  неприкаянна,
Залишила  незавершені  справи  земні...
А  може  Ангел  мій,
А  може  Муза?
Хочуть  передати  знання,
Які  сама  не  знаю  я,
Сама  у  себе    вчуся,
Бо  таке  не  змогла    
Придумати  моя  душа.
Незріла  ще  вона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151891
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 25.10.2009

Думки , слова…

Я  боюсь  себе,  своїх  думок,  своїх  слів,
Народжених  в  душі  і  голові,
Вони  летять  через  часи,
Назустріч  думкам  чужим,
Чи  в  гармонії  з  ними  вони,
Чи  ні?
Слова  і  образи
В  думках  зливаються
В  одне  ціле,
Горять  жертовним  полум'ям  любові
На  жертовнику  моєї  душі,
Що  принесла  у  жертву  тобі,
Теплі  і  ніжні  думки,  слова  молитви
За  тебе  до  Бога  Всевишнього
І  щоб  ми  були  Ним  обраними
Для  продовження  життя  і  роду,  Божого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151844
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009

Осінь життя, як Весна

Сьогодні  сонячні  зайчики
На  вікнах  заграли,
Можливо  не  останні,
Осінь  свої  теплі  подає  привіти-знаки,
Для  нас  людей,
Які  оди  їй  співають,
Про  життя  таке-сяке,
У  кожного  воно  своє.
Та  все  ж  надія  й  віра
В  душах  не  згасають,
Що  попереду  найкраще
Нас    все  ж  таки  чекає
І  любов,  і  радість,
І  Божа  благодать,
Не  Осінь  життя,
А  вічна  Весна,
Розіллється  вона  древніми  водами,
Кригу  зневірять  розтопивши,
В  серцях  загрубілих  від  вічної  битви
Зла  і  добра  за  істинні  шляхи  в  Всесвіті  і  на  Землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151822
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.10.2009

Хороше-плохая Осень

Осень  бывает  всякая  
И  хорошая,  и  плохая,
Для  одних  она,  счастливая,
Светлая,  красивая,
Потому,  что  любовь  встретил
И  закружился  вместе  с  листьями  в  ней,
Замечая  только  яркие  краски
Осени  и  любви  своей.

Для  других  она  плохая,
Как  напоминанье,
Что  было  расставанье
И  сердце  гложет
Незажившей  раной  ещё,
Душа  потерю  вместе  с  дождями
 оплакивает
И  не  радует  тогда,  
Осени  багрянец,
Жёлто-рыжая  её  листва,
Только  боль  напоминает  она,
Особенно,  когда  ветер  воет,
Дожди-слёзы  льют  и  холод.
Хочется  только  в  Весну  перейти,
Не  дожидаясь  смертного  одра  зимы,
Повторить  те  чувства  и  радость  сново,
Какие  были  прошлой  Весною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151810
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2009

Вібрації душі

Молекули,  атоми,
Життя  наповнене  вібраціями,
Тонкими,  незримими,
Я  чую,  як  про  мене  говорять,
Десь  там,  за  краєм,
Як  осуджують,
Язиками  плещуть,
Емоціїї  розпаляють,
Душу  розхрестують,
За  те,  що  щось  таке  пишу,
"З  розуму  зійшла  чи  що?
В  житті  така  пряма,  жорстка,
Всезнаюча,
Може  поглядом,
Не  тільки  словом  обпалить.
А  тут  така  любов  і  ніжність  ,
Доброта  нескінченна  одна",
То  може  ,  що  себе,
Я,  тут  все  ж  таки  знайшла  
І  можу  розказати  та  й  передати,
Якісь  знання,
Комусь  потрібні  для  життя,
Мені  не  жаль,  свої  винаходи,
В  належні,  віруючі  душі  віддавати.
Хай  Господь    всіх  благославляє
На  шлях  істини    наші  душі  наставляє,
Любов  ,  як  сонце  в  серці  розпаляє
І  добрі  справи  наші  осіяє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151764
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 25.10.2009

Стареющая Осень

Стучит  в  окно,
Ветками  голыми
Осень  одинокая,
Такая  вся  растрёпанная
К  концу  октября,
Вроде  кем-то  брошенная,
Не  пойму  её  я,
Как  помочь  не  знаю...
Плачет  она  дождями,
Воет  она  ветрами,
Листья  со  злости  разбрасывает
И  кружит  их,  и  кружит...
Иногда  улыбка  проскочит,
Солнечным  зайчиком  озарит,
А  потом  за  тучи  хмурые  улетит,
Зубы  скрепят,  злость  кипит      
От  одиночества...
Что  она  не  Весна,
Не  дева  юная,
А  ведьма  старая...она.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151760
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.10.2009

Я збираю по краплинам життя…

Я  збираю  по  краплинам
Своє  життя,
Свої  любов  і  ніжність
Щоб  не  пропасти,  не  загубитись,
У  вирії  буття,
Сумного  і  непередбачуваного,
Як  злет  у  небо  чорного  вороння,
Перед  дощем  чи  снігопадом,
Пророкуючи  негоду  чи  віхолу,
Кричать  у  небі  темному,
Сповіщаючи  нам  про  те,
Що  колись  буде,
У  глибині  душі  я  відчуваю
Небезпеку,  тривогу,
Але  ненадовго,
Бо  нагнітання  зміниться,  
Тим,  що  має  статися,  
Що  задумано  
Природою,
Смерть  пройде  поряд,  мимо,
Ще  зовсім  не  час,
Складати  хустки  на  гробки,
Втішаймося,  
Бо  попереду  нові  здобутки  на  краплі...
Дощ  пройде  чи  снігопад  зупиниться
І  небо  проясніє,
І  сонце  визирне  з  проблиском  надії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151710
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2009

Криза

Говорять:"  Погано  живем,
Їсти  нічого,  вдітись  ні  в  що
Зарплату  затримують",
А  вдома  кожний  день  "  ремонти".
Будинок  по  швам  тріщить,
"Євровікна"  вставляє  сусід,
Вчора  один,  завтра  другий
І  так  всі  щось  утепляють,  підганяють,
Нові  меблі  завозять,  балкони  ставлять,
А  старі  ,  на  нові  міняють
Гуде  дрель,  стіни  зносять,
Ванни  завозять.
Бронедвері    акоголіки  поставили,
За  квартиру,  як  поселилися
Так  ні  разу  й  не  платили,
За  15  років,  кошти  з  економили,
Кажуть  :"  пляшки  збирали,
То  на  їжу  та  на  горілку  хватало".
Криза?
Та  де  ж  вона?
Можливо  тільки  в  мене
Пусті  кишені,  
Позичаю  у  поета-  пенсіонера  кошти,
Щоб  протриматись  до  слідуючої,  через  три  місяці,  зарплати...
Той,  хто    чесно  працює,
То  й,  переваги  не  має,
А  хто  вспів  накрасти,
Тому  криза  -  казка,
Завтра  ще  візьме  
І  нічого  не  буде,
Та  туди  піде,  "гол,  як  сокол",
Тільки  тіло  ,  та  дошки  над  ним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151691
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2009

Воспоминание о Рае, подаренном тобой

Я  вспоминаю  дни  чудестные,
Дни  прекрастные,  дни  счастливые,
Тот  рай,  
Подаренный  тобой,
Божественные  песни  соловьиные,
Майские,  весенние,
Жужжание  шмеля
И  майского  жука,
Пчёлок  медоносных,
На  цветы  спешащих,
Горлиц  перекликивание,
Голубей  воркотание,
Воздух  звенящий
Любовными  трелями
И  флюидами  любви  переполняющий,
Мы  в  этой  сказке
оболденно  бродящие,
Сердца  наши  в  такт  стучащие
Любви  желающие.
Воспоминания  продлевают
Жизнь  мою,
Красками    её  насыщают,
С  надеждою  и  верою  
в  будущее,  тот  рай  проекцирую
Для  повторения  и  вдохновения
На  новую  встречу  любовную,  душевную,
Райскую,  Божественную.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151665
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.10.2009

ЗНЯТТЯ з себе та рідних, друзів ЗУРОЧЕННЯ № 3 (ОЧИЩЕННЯ)

Станьте  босоніж  на  тонку  газету,
Свічку  в  руки  візьміть,
Читайте  "Отче  наш"
Хрестя    свічкою  себе
За  годинниковою  стрілкою,
Повертаючись
І  так  з  усіх  4-х  сторін.
Чотири  рази  повертаючись
На  чотири  сторони  світу
По  3  рази    кладучи  хрести
12  разів,  прочитавши  молитву.
Потім  знявши  нагар  зі  свічки,
Порвавши  газету  на  маленьки  шматки,
Викиньте    все  в  туалет
І  змийте  зі  словами:
 "Відправляю  тебе  зло
На  топкі  болота,
На  сухі  ліса,
Де  риба  не  водиться,
Де  звір  не  плодиться,
Там  твоє  місце,
Золотеє  крісло,
Тут  тобі  не  стояти,
Червоної  крові  не  портити,
Не  смоктати,
Кості  не  крутити,  не  ломати.
Звідки  прийшло
Туди  й  пішло,
Сюди  більш  не  повертайся".
Амінь!
3  р.  перехрестити  і  змити.
Потім  випити  3-  ма  ковтками
Святу  воду
 і  вмитись  єю.

Можна  друг  дружку  
так  очищати-  лікувати.
Все  видно  по  нагару    на  свічці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151618
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.10.2009

Думки

Думки  мої,
Спокусники  ще  ті,
Там  вітають  ,  
Гостями  непрошеними,
Де  їх  не  чекають,
Поринають  в  чужі  мізки,
Зазіхаючи  на  святе,
Право  Бога,  на  первородне.
Я  не  зловживаю
Своїм  вмінням,
Бо  та  робота  важка,
Енергію  забирає  в  мене  вона.
Поповнювати  її  треба
Тільки  в  Бога,
На  колінах  перед  образами
Молитвами  до  рання.
Перед  тим  очищатися,
Щоб  почути  мене  в  небесах  змогли,
Прощення  за  гріхи  просити,
Від  яких  не  встояли  мої  думки  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151604
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 23.10.2009

Іллюзія життя

Живу  на  самотині,  у  журбі,
У  прірві  нерострачених  іллюзій
нервів  -  енергій,
непрощена  ще  я  ,
Божественною  силою
і  Ангели  від  мене  відійшли,
стоять  і    спостерігають,
що  буде  далі.
Я  збираю  по  краплі  
свої  силу  і  волю,
Всесвіту  начиння
Любов  ,жагу  до  життя,
в  кулак  і  держу,
щоб  з  розуму  
не  зійти    від  того  буття,
що  навколо  кипить.
Я  закриваю  очі  
і  поринаю  в  небуття
свого  світу,
придуманого  для  самозахисту  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.10.2009

В степах, первородної Землі

Піду  в  степи,  розхристані  вітрами,
ввійду,  як  в  море,  хвилясті  ковилі,
ступаючи,  по  первородній  землі
і  падаючи  в  обійми  її.
Лежатиму  розп'ята
в  одне  ціле  зливаючись,
дух  вдихаючи,  енергію  вбираючи
Матінки  Землі  і  природи  їі.
Просякнута  силою
сонця  і  трав,  всього  Всесвіту,
наділена  Господнім  даром  зцілення,
Святою  його  Любов'ю  
до  всього,  що  Він  сотворив,
Я  повернусь  в  твої  обійми
і  по  краплі  його  силу  і  любов  віддам
та  жагу  до  життя  тобі  передам,  
коханому  і  єдиному,
милому  і  вірному
на  здоров'я  для  продовження
козацького  роду,  так  потрібного  для  Вкраїни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151573
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.10.2009

Нерострачена любов до Всесвіту

Люблю  я  Всесвіт
Небо  ясне,  сонячне,веселе,
Голубінь  і  далечінь,
Вільність  злету,  свободу  парінь,
Зоряне  вночі,  повний  місяць
З    тінями  німфинь,
Літнє,  післядощове
З  веселкою  на  небокраї.
Коли  співають  в  садах  солов'ї,
Коли  курличуть  в  небі  журавлі,
Із-за  моря  додому  наді  мною  пролітаючи,
І  горобці  цвірінькають  в  траві,  їжу  шукаючи.
Коли  після  сінокосу  дух  трав,
Заповнює  все  повітря  навколо,
І  вітер  в  полі  гне  тополю  додолу,
Моє  волосся  розчісує,  
по  плечах  розкидує.
Я  руки  розправляю  ,  мов  крила
І  лечу,  граючи  з  вітром  навперегонки,
Моє  волосся  тріпоче,  мов  пір'я,
Б'ючи  в  обличчя,  очі  закриваючи,
А  я  сміюсь,  щаслива,
Що  вільна,  мов  лебідка,
Що  торкнулась    неба
І  сонця  краплину  в  долоні  взяла,  мов  живе  серце,
Тобі,  коханому  принесла,
Розпалюючи  жар  почуття
Затихлого  кохання,
Розміряного  життя...
Люблю,  коли  квітнуть  конвалії,
Бузок,  любисток  і  м'ята,
Барвінок  синьоокий,  ковдрою  плететься,
Між  ногами  в'ється,
Коли  мальва  діток  своїх  у  світ  випускає
Барвами  душу  звеселяє,
Люблю,  коли  троянда  пелюстки  росою  умиває,
ЇЇ  красу  і  пахощі,  
що  збуджують  і  навівають  почуття    приховані,
Люблю    коли  квіткує  мак,  
Кровавими  полями
І  сонними  долинами,
Маревом  потойбічного  світу,  незримого.
Коли  колосяться    хліба  золоті,
Наповнені  зернинами,
Тугими  пахощами,
Життєвої  сили.
Немов  синє  небо,  волошки
Між  ними  скачуть,
Килим  в'яжуть,
Щоб  ми  її,  Землю,  плодоносну  любили,
Всевишнього  за  все  благодарили
За  немарні  спроби  втілення
Його  мрій,  сподівань
На  краще  людське  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151522
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 23.10.2009

Піраміди

Піраміди-  чудеса  світу,
Загадка  людства,
Тисячоліттями  стоять  на  варті
Миру  Землі.
Атланти,  їх  в  свій  час  побудували
Для  зв'язку  зі  Всесвітом,  то  мости,
Вони-  акумулятори  енергії  Землі,
Зв'язок  між  минулими  і  майбутніми  часами.
Піраміди-  перехід  у  паралельний  світ,
Схованка  для  душ,  що  жили  на  землі,
Тунель  до  світу  мертвих  до  царства  Аіда,
В  той  світ,  де  живі  не  були.
Бібліотека  енергетичних  матриць  людей,
Що  жили  і  живуть  на  планеті,
Я  всі  ідеї  наукові  і  псевдонаукові
До  Вас  донесла.
Ви  все  зрозуміли?
Ні.  То  почнемо  спочатку,
Загадка,  ребус,  ніхто  не  може  сказати,
Що  ж  то  є?
Космодром,  поховання,
Чи  знаки,  які  бачать  з  неба?
А  можливо  лікувальні  зали,
Щоб  енергію  змінювати?
Ми  можемо  тільки  гадати,
Придумувати  і  приймати,
Бо  тисячі  таких  місць  на  землі,
Які  для  людства  недосяжні  є  і  були.
Неосягнути,  не  обійняти,
Думками  не  сприйняти,
Те,  що  інші  тут  були
І  нам  нащадкам  на  згадку  залишили  
Ребуси  свої,
Щоб  щось  робили  ми,
Копали,  шукали,  писали,
Мізками  працювали
І  "нові-старі  ідеї"  знаходили...
Таємниці  розкривали
Для  наступних  поколінь
Ще  тисячі  років...
       2005  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151448
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 22.10.2009

Подружке

Подружка  милая  моя,
Ты  не  сердись
Что  о  тебе  пишу  я,
Пишу  я  для  того  ,
Чтоб  ты  меня  могла  понять,
Не  надо  сильно  так  тосковать,
Не  надо  понапрасну  слёзы  лить,
Ты  видишь  всё  и  ничего  не  видишь.
Взгляни  на  свет  моими  ты  глазами
И  ты  увидишь  мир  иной,
Мир  не  печальный  и  не  злой
Вокруг  всё  просто  и  доброты  полно,
Увидишь  красоту  природы
И  юношу,  влюблённого  в  тебя,
Забудешь  про  свою  болезнь
И  счастьем  засияет  улыбка  на  твоём  лице.
Подружка!  Оглянись!
Взгляни  на  жизнь,
Глазами  друга  своего,
Поверь!  Всё  будет  хорошо.  
                         1980  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151383
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.10.2009

Майдан- 2004

Помаранчеві  прапори,
Розкинулись  на  Майдані  в  Києві,
Плакати  зі  словами  "  Так",  
Підняті  над  головами,
Кажуть:  "  революція  почалася..."
"  Гринджоли"  співають:"Разом  нас  багато,
                                                                 Нас  не  подолати..."
Людей  все  більше  і  більше,
Тисячі  уже  зібралось,
Всі  хочуть  ковбаси  і  волі,
Бо  хліб  і  свободу  влада  стара  відібрала,
Свободу  -  слова.
На  Хрещатику  десятки  наметів,
Молоді  й  старі
На  холоді  вогнища  палять,
Сало  смажать,
Весілля  в  наметовому  містечку  гуляють:
Свободу-  слову,
Свободу  -коханню,
Як  гарно  в  наметах  "  трахатись"  до  рання,
Ніхто  не  турбує,  
Всі  розуміють,
Що  то  кохання  вільне,  свобідне-
Поповнення    нових  майбутніх  майданів  буде.
На  сцені  нова  влада    і  лунає:
"  Йдемо  брати  Будинок  старої  влади,
Йдемо  брати  Будинок  президента  країни",
Увесь  народ,  мов  зомбі,
Суне  у  направлення
Куди    артисти  вказали,
Я  теж  там  була,  
Слухала,  спостерігала,
Що  буде  далі...
Товпа  людська  -
Одна  велика,  "  помаранчево-сіра"  маса,
Пішла  туди,  куди  їх  послали.
Мені  було    не  по  собі  і  дуже  страшно,
Додому  я  з  Майдану  пішла,
Щоб  не  затоптала  схвильована  товпа
І  не  повторялись  в  голові  лозунги  й  слова.
Психологи,  психотерапевти  прцювали
І  гіпнозом  брали  мозок  людей,
Як  біологічну  масу  (біологічне  м'ясо),
Розказували  байки,  
Робили,  що  хотіли  з  ним:
Хоч  на  барикади,  хоч  на  революцію,  хоч  на  війну,
Йшли  туди,  куди  їх  лідери  вели
І  слухали  їх  накази.
Слава  Богу,
Що  "  психи"  не  кровожерливі
І    справжню  війну  не  зробили,
Народ  пожаліли.
"Помаранчева  революція"  ніяка  не  революція,
А  просто  гра  в  "Зарницю"  була,
Завдяки  зомбованій  товпі-  біологічно-"сірій"  масі,
Одні  царі-  пішли,  а  інші  стали.
Демократіїї  і  свободи,  як  не  було  так  і  нема
Ну  хай  побудуть  при  владі  і  себе  потішать...
Я  спостерігаю...
Та  й  Бог  все  бачить  і  чує,  але  допускає...поки  що.
                                                                               2005  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151379
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2009

Шамбала

Шамбала  извечная  страна,
В  горах  Гималаях  находится
Средь  скал,  она,
За  чертой  невидимой,  незримой
Для  глаз  простого  человека,
Только  почувствуешь  силу  духа,  
Только  прикосновение  ветра,
Незримое  присутствие
Чего-то  необьяснимого,
Неуловимого,  иллюзорного,
Воображением  выдуманного,
На  растояние  протянутой  руки  или  шага  ноги.
Дух  спирает,  грудь  распирает,
Ты  нашёл  то,  что  искал,
Но  за  границей  -  оскал,
Стража  города  на  страже  мира.
Город  духовный,  город  божественый
Богодухов,  богочеловеков,
Мыслеформами  созданный,
Человеческими  элементалами  населённый.
Выдержать  испытания
И  пройти,  и  попасть,
Туда,  где  ярким  светом  горит  пропасть,
Пропасть  знаний  Вселенной.
Где  находятся  все  пропавшие  библиотеки,
Тайные  комнаты  для  посвящённых,  жрецов,
Чаша  Грааля  с  кровью  Иисуса  Христа,
Все  мечи  и  кинжалы-  власти,  всё  золото  мира...
Закалил  ли  ты  свой  дух,
Готов  ли  ты  увидеть  лик  смерти,
Чтобы  пройти  ту  черту,  разделившую  небо  и  землю
И  стать  Учителем  жизни?
Остановись!  Оглянись!  Подумай!
Всё  ли  ты  сделал,
Очистился  ли  от  скверны,
От  земного  притяженья  чувств  любви
И  страстей  тела?
Не  спутаны  ли  ноги
Долгами,  обязательствами,  клятвами  и  оковами,
Даны  ли  тебе  крылья
Для  полёта  в  занебесье?
                                   2009г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151353
рубрика: Поезія, Мистика
дата поступления 22.10.2009

Доля на долонях

Я  читаю  долю  по  долоні,
Знаки,  лінії  життя,  лінії  долі,
Лінії  розуму,  кар'єри,
Серця,  здоров'я-печінки,
Пагорби  Місяця-води,  моря,уявлення,
За  кордон  вигнання,  яснобачення
Венери-  любові,  розставання,  зустрічі,
Сонця-серцевих  ран  та  переживань,  
Сатурна-смерті,тюрми,  печалі,
Юпітера  -успіху,багатства,  влади,  щастя
Поцілунок  Бога  та  захист  Ангела  ,
Аполона-  мистецтва,  Марса-війни,  правосуддя,  
Меркурія-кар'єри,  дітей,  торгівлі,  бідності,
Хрести,  зірки,  крапки,  кола,
Трикутники,  квадрати,  перетини,
Нитки  ліній  сплетені  та  розірвані,
Двійне  життя,  подвійна  сила,
Любов,  розлад,  весілля,  діти,  кар'єра,
По  пальцях,  суглобах,  подушечках-
Злети  та  падіння.
Коли  смерть  стояла  на  порозі  ,
Ти  її  так  і  не  впустив,
Бо  життя  та  долю  на  краще  змінив,
Свої  роки  продовжуючи.
Все  можна  по  долоні  розповісти,
Щоб    не  сказала,  все  збувається,
Тому  говорю  неправду  я
Для  добра,  для  твого  майбутнього  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151312
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 21.10.2009

У світлі Венери (босоніж по росі)

Як  я  люблю  сонячні  літні  ранки,
Ходити  по  землі  і  по  росі,  босими  ногами,
Коли  дихає  земля  туманами
У  світлі  світанкової  зорі  Венери.
Для  здоров'я,
Набирає  енергію  тіло,
Душа  вбирає  
Сонця  прану.
Холодять  ноги  трави,
Дерева  сміються  зухвалі,
Віддаючи  свої  тепло  і  силу,
Для  таких  як  я,  відчайдушних  і  сміливих.
Зачаровано  слухаю  пташині  співи
Під  божественну  музику  небесного  ангела,
Так  прекрасно  бути  в  душі  дитиною,
Не  знаючи,  що  буде  далі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151296
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2009

Смерть кота

Вчера  в  моей  подружки  умер  кот,
Такой  большой,  зеленоглазый
И  шерсть  на  нём  была,
Нет  не  седого,  а  серо-бурого  оттенка.
Кот  был  не  старый,  молодой,
Его  мы  просто  величали  Кузей,
Он  был  не  злой,
Он  был  хороший  и    такой  смешной.
Был  добр  и  ласков  он  ко  всем,
Любил,  как  все  коты  играться,
По  ночам  мышей  ловил,
А  спать  ложился  к  ногам  хозяйки  своей.
И  почему  такая  страшная  судьба
В  такого  доброго  и  умного  кота?
Не  плачь  хозяюшка,  подружка,
Все  смертны  на  земле,  не  только  люди,  но  и  коты.
1980  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151272
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.10.2009

Сон

Однажды,  в  конце  декабря
Мне  приснился  сон,
Ты  был  главным  героем  в  нём
И  сказал  мне  страшные  слова:
"Я  с  тобой  не  буду  никогда,
Лишь  во  сне  мы  будем  с  тобой  встречаться,
Лишь  во  сне  я  буду  любить  тебя,
Лишь  во  сне  я  буду  приходить  к  тебе  всегда,
Лишь  во  сне  я  буду  целовать  тебя,
Лишь  во  сне  мы  не  расстанемся  с  тобою  никогда,
Лишь  во  сне  мы  будем  жить,  как  одна  семья,
Только  во  сне  мы  будем  детей  иметь".
Твой  ласковый  голос  я  слышу  во  сне,
Твои  глаза  и  губы  я  вижу  и  целую  во  сне,
Твои  нежные  руки  обнимают  меня,  лишь  во  сне,
Твой  запах  тела  и  нашу  близость,  я  ощущаю  только  во  сне.
О,  мой  главный  герой!
Я  не  хочу  этого  сна,
Брысь!  Исчезни  навсегда!
Ты  моя  реальная  мечта!
     1996  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151270
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.10.2009

О продолжении темы

С  меня  смеются
И  крутят  у  виска,
Когда  я  убираю
Чужие  кучи  грязи,
"Тебе  оно,
Что  больше  всех  надо?
Займись  ты  лучше
Личными  делами.  
Пиши  стихи,  рассказы,  
Рисуй  свои  картины,
Развивай  и  укрепляй
Энергию  тела  и  души.
Мы  уберём  своё  "г...о",
Когда  нам  будет  
Свободное  время  дано,
Пусть  полежит  пока  оно
И  выпустит  отраву,
Сожжёт  весь  кислород
И  меньше  душ
На  земле  оставит.
Нам  надоело  слушать
Бредни  о  боге,  о  душе,
Ведь  эти  мифы  придумали,
Которые  с  "дыркой"  в  голове.
Пока  здоровы  мы,
Мы  будем  гадость  класть,
Что  будет  потом,
Да  хоть  потоп...
Пусть  будут  войны  и  пожары,
Ледниковый  период  настанет
Или  парниковый  потом  придёт,
Пусть  расколется  Земля  на  части
Это  будет  без  нашей  участи,
Никто  нас  уже  не  обличит,
Нас  больше,  чем  мнимых  проповедников
Об    иллюзорной  вечности,
Которые  сами  о  ней  не  знают
И  из  книг  "мудрёных"  знания  чужие  черпают,
Выдавая  их  за  свои,
Как-будто  боги  уже  они".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151253
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.10.2009

Не покидай меня

Не  покидай  меня  мой  друг
В  лавине  слёз  и  мук,
Среди  страха  и  безнадёжности,
Ревности  и  злости.
Бог  всё  видит,  он  не  простит  тебя!
Не  предавай  меня  мой  друг
В  минуты  горя  и  печали,
Среди  лавины  молний
И  грозы  людской.
Бог  всё  видит,  он  не  простит  тебя!
Ты  вспомни  нежность  и  любовь,
Слиянье  тела  воедино,  гармонию  души
И  всё  начнётся  вновь
И  сказка  оживёт...
И  Бог,  простит  тебя!
                                                     1996  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151118
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.10.2009

В дороге

Я  еду  сново  в  электричке
И  слышу  стук  колёс,
Несущих  в  даль,
Сижу,  смотрю  в  окно
И  строчки  медленно
Ложаться  на  листы  тетради,
Мелькают  за  окном,
Красивые  осенние  пейзажи,
Дома,  что  на  холмах  стоят,
Вот  Днепр  мы  проезджаем,
Могучая  и  сильная  река,
Волною  берег  бъёт,чего-то  злясь  она.
И  сново  за  окном,  дома,  дома  идут,
Потом  сады,  поля,  леса...
И  всё  быстрей  уносит  меня  поезд,
Куда-то  в  даль,  к  родным  моим  местам.
                                                     1980г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151110
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.10.2009

Зачем?

Пришла  любовь  к  нам  не  вовремя,
Оставив  горечь  и  привкус  беды.
Зачем  нам  было  с  тобой  встречаться?
Зачем  мы  нежились  и  ласкались?
Зачем  любились  и  целовались?
Зачем  всё  это,  зачем?
Цвела  весна  в  душе,  цвела,
Распускала  цветок  любви...
Пройдёт  и  лето  как  миг,
В  осенний  час  завянет  он,
Уйдёт  сказка  любви,
Уйдёт  безвозвратно,  навсегда,
Давай  остановим  её,
Ещё  не  поздно,  ещё  время  есть,
Ты  говоришь:"  Не  спеши,  подожди",
Но  здесь  всё  решают  часы  и  минуты.
Если  мы  упустим  время,
Сказка  исчезнет,  как  мираж,
Любовь  уйдёт  ,  как  весна,
Цветок  уснёт  навека,
В  душе  останется  
Только  одна  пустота...
                                                               1996  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151096
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.10.2009