Макієвська Наталія Є.

З Новим роком! ( Прощай старий!)

Зима  упала  в  долоні  Землі,
Закрутила  віхолою  в  імлі,
Мороз  озера  й  ріки  рубцює,
Сніг  шляхи  замітає,  танцює.

А  тремтливі  сніжинки  цілують
Ніжно  руки  натруджені,  земні,
Вони  разом  з  морозом    малюють
Білі  троянди  для  неї  на  склі.

Радо  так  дідуган  розгулявся,
Вдарив  булавою  ,  мов  поклявся,
Бородою  війнув  наче  пензлем,
Заіскрились  сніжинки  замерзлі.

Діти  веселі,  бо  прийшло  свято,
Дорослі  прощаються  зі  старим
Роком,  важким...Ось,  чарівник  раптом
Принесе  нам  благо,  любов  та  мир!  

***
ДОРОГІ    ДРУЗІ!

Вітаю  вас  З  Новим  Роком!
Бажаю  гармонії  в  душі,
Віри,  Надії  й  Любові  в  житті,
Щастя  та  злагоди  в  сім"ї,
Міцного  здоров"я  та  здійснення  мрій,
Миру  й  процвітання  Україні,
Нашій  незалежній  батьківщині!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632598
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2015

Зимове весілля…Привітання

Зимо,  зимонько,  зима,  забарилася  десь  ти  чудна,
З  Морозенком  закрутила  мабуть  любовний  роман,
Забула  про  все  на  світі,  про  людей,  їх  дітей...глуха
До  їх  волання...Тільки  дощ  сіє  й  блукає  туман...

Зимо,  зимонько,  зима,  Королева    весела  й  сумна,
Де  ж  твій  жених    Морозенко    козак-отаман  крутий
І  де  ж  ти?  Чи  ще  не  спили  кохання  до  дна  і  сповна?
Ми  ждемо    весілля  тут,  на  землі  й  вам  пора  прийти!

Щоб  закрутила  хурделиця  і    заметіль  завила
Й  Морозенко,    мов  булавою,  морозом  ударив,
А  наречена  Зима  снігом  до  пупа  натрустила,  
Поля  білим  пухом  вкрила...А  козак  як  ушкварив...

По  рікам,  по  озерам...  Щоб  малеча  весела  була,
Гралася  в  сніжки,  каталася  на  санках,  ковзанах,  
Сміялася  так,  що  наче  у  нас  і  не  йде  вже  війна...
З  Нового  року  в  нас  мир    би  настав  і  зник  в  очах  страх!

Я  дуже  всім  цього  бажаю!  Щастя,  радості,  тепла,
Затишку  в  родині,  зимово-сніжного  весілля...
Злету  поетичного  пера  з  Пегасового  крила,
Гарних  новорічних  свят!  Нехай    любов  нас  окриля!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631661
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.12.2015

Україна насторожі ( Пам"ятаємо)

Плаче  свічка  гірко,  гірко,  тане  на  очах,
Крапля  за  краплею  стікає  її  маленьке  життя,
Димок  в"ється  до  небес,  розчищає    свій  шлях
До  раю,  до  Христа...  ожива  в  устах  молитва  свята.

Пом"янемо  колосок  у  дитячій  руці,
Той  Голодомор  нашого  українського  народу...
Без  сліз  плакали  очі  й  не  текли  по  щоці  
У  матері  за  дитям...  воно  померло  від  голоду.

І  не  було  вже  сил,  щось  казати  у  простір,
Нема  й  кому,  вимерло  все  село...й  лободи  не  стало,
Тільки  вовки  виють,  завивають    від  злості,
Каганець  погас,  складені  долоні,  життя  розстало.

Як  дим,  полинули  в  небеса  й    людські  душі,
Генетичні  коди    свого  земного  життя  перекрив,
Залишивши    Пам"ять  горіння  небайдужим...
Україна    стала  насторожі,  шаблю  враз  загострив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624752
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.11.2015

Прийдешнім поколінням ( Голодомор )

Колосок  схилився,  до  землі,  мов  до  материнських  грудей  притулився,
Проситься  до  рук  та  його,  маленького  не    беруть,  бояться  розправи...
Зібрані  хлібА,  гола  стерня  коле  босі  ноги...Може  й  оступився...
Будуть    діти  голодувати,  пухнути  й  вмирати...Геноцид  держави!

Щоб  не  було  козацького  роду,  українського    вільного  народу
Й  не  було  країни,  свободолюбивої    багатої  України...
Скільки    ж  її  гнобили,  ставили  на  коліна?..Все  ж  не  зреклася  роду
На  чиюсь  угоду,  не  проміняла  свободу  на  рабство  й  душ  руїни.

Ми  пам"ятаємо!  Пам"ять  по  крові,  по  ДНК  передається  поколінням,
Якого  ми  роду,  якого  ми  діти  народу...І  житні  колоски  ,  
Які  гнили  на  полях,  яких  не  підняла  нічия  рука...Призріння
До  васалів,  до  імперії  зла  зараз  у  нас...Що  чешуться  кулаки...

Зірвані  з  облич  маски...Хто  є  хто...Ясно  як  сонце...та  ніхто  не  верне
Той  час,  тих  людей,  що  колись  померли...Але  для  нас  вони    вічно  живі!
Запали  свічу  за    ті  душі,  що  відійшли    з  пекла  в  рай...Відділяй  зерна  
Від  плевел.  Не  допусти  нового  Голодомору!  Борись  за  народ  свій!

Молись,  щоб  ми  ворога  перемогли  і  щоб  не  було  більш  у  нас  війни,
За  мову  ніжну,  калинову,  волошкову...  за  життя  щасливе  нове,
За  мир  між  народами,  за  друзів,  що  у  прірві...Маму  й  тата  обійми,
Дітей  своїх  люби,  щоб  здорові  росли  на  радість  батькам!    Все  й  оживе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624683
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2015

ТОБІ ( Краплі кохання)

[i][b]Три  по  три  краплі,  ніжності  ранкової  зорі,
Три  по  п"ять  крапель  із  терпких  конвалій,  із  їх  сліз,
Три  по  сім  ...  із  олії  пачулі,    із  моїх  мрій,
Три  по  дев"ять  крапель    цілющого  соку  беріз...

Три  по  дванадцять  крапель  із  поцілука  вітрів,
Три  по  три...  із  чайної  троянди  й  її  роси...
Три    по    п"ять  крапель,    бризу  хвиль    бірюзових  морів,  
Три  по  дев"ять    із  тонкої    вербової    коси...

Три  по  дванадцять  крапель  із    шовкових    споришів,
Три  по  три...  із  золота  сонячного  проміння,
Три  по  п"ять  крапель  із    весняних  травневих  дощів,
Три  по  дев"ять...    дикої  мандрагори    коріння...

Із  жару  мого  серця,  із  чуттєвої    душі,
Із  жасминового  хмільного  квіту,  три  по  три...
Із  тисяч  крапель  життєвої  сили...Бог  в  чаші  
Земній  змішав...  Пий  кохання  прану...Творця  дари.  [/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015

Два крила

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PUyqMwtlQtY[/youtube]
[i][b]Два  крила  дали  мені  святі  небеса,
Щоб  літала  я  вільним  птахом  
Над  п"янкими  луками,  де  хмільна  роса,
Напуває  сонце  з  розмахом...

Де  соковиті  та  духмяні  спориші,  
Линуть    жаром  до  тіла  й  душі,
Огортають  м"ятою  в  незвичній  тиші,
Де  так  легко  пишуться  вірші  ...

Хочеться  крикнути  вітру:  лети    мерщій  ,
Охолоди,  волосся  розвій,
Розкинь  на  плечі...  Обійми,  коханий  мій...
Ой,  який  же  терпкий  трунок  твій!

О,  синьоокий  вітровій,  неси  мене
Туди,  де  ніжний  поцілунок  
Верескові  вуста  пристрастю  ледь  торкне
Й    коханням...  Спогади  в    дарунок.

____________

Боді  арт  "Поцілунок"  по  мотивам  Густава  Клімта[/b][/i]

http://beautyxpose.com/2009/lifestyle/painted-ladies-qa-with-dani-fonseca.html

Відео  https://www.youtube.com/watch?v=PUyqMwtlQtY

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015

Плаче гірко осінь за вікном…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hi0WwMYeFVk[/youtube]
Плаче  гірко  осінь  за  вікном,  стукотить  сльозами  в  скло,
Розтікаються  вони  хвилясто  й  дуже,  дуже  рясно...
Загубила  всі    принади  золоті...  в  серці  запекло,
Залишила  де-не-де,  тільки-но  своє  тьмяне    пасмо.

Небо  посіріло,  хмарки  затремтіли  ...швидко  смеркло,
Одиноко  якось  стало...  душу    розірвало  навпіл,
Осінь  роздяглась,  до  зими  прибралась...  навколо...  голо,
Жде  на  заметіль,  море  безсоромних  дерев"яних  тіл!

Ось,  прийде  чарівна  зима  й  закриє  їх  сором  скоро,  
Одягне  дерев  тілА  в  білосніжні  шубки,  попервах  ,  
Заграють  тоді  красою,  вишитим  срібним  узором  ,
Замилуємося  ми    прикрасами  на  вітах-руках.

Кришталевими  підвісками,  що  дзвенять  між  прОстором,
Перлами  в  платинових  оправах  на  тоненьких  гілках...
Сяйвом  рубінів  ягід  калини,    вкритих    омофором
Чи  зимовим  палантином,  інеєм  у  чиїсь    очах...

За  тим,  кравчиня  вдягне  на  них  тендітні  шапки  й    боа,  
Тепле  взуття  ,  а  може  комусь  подарує  кожухи,
Вушанки  смішні...Щоб  не  були  голі,  бо  зима  крута,
Панянка  добра  та  буває  й  зла...Заморозить  шляхи.


Адреса  відео:https://www.youtube.com/watch?v=hi0WwMYeFVk
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622924
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.11.2015

Париж , ми з тобою! А ти, з нами?

Слуги  диявола  не  сплять,  гартують  свою  силу,
На  Заході,  в  Європі  чатує  смерть  на  людину,
Де  Ейфелева  Вежа  вдивляється  в  Париж  без  сну
На  Марсове  Поле  крізь  нічну  осінню  пелену...

Де  вогні  мільйонів  ліхтарів  освітлюють  шляхи,
Де  неоном  горять  кав"ярні  та  чорніють  дахи
Будинків  світлячків...  Де  сховалися  чужі  гріхи...
Там  в  обіймах  Морфея  маленьки  дітлахи  й  птахи.

Там  зорі  сяють  у  небесах  для  всіх    закоханих,
Деінде  лунає    сміх      Парижем  причарованих...
Та  вже  чуються  вибухи  й  залпи  автоматних  черг,
Гостей  непрошених...Що  відпочиває  сам  Спілберг...

Чорна  меса  звершується  над  людством  сатаною,
Крик  і  стогін...Залито    все  місто  кров"ю  людською...
Весь  світ  став  на  захист  себе  від  страшного  ворога
Під  знамено  Христа,  під  знамено  нашого  Бога!

А  Україну  залишили,  як  дань  для  ворогів  ,
Таким  самим  темним  силам  і  подібним  до  звірів,
Найманцям,  терористам?...Ні!  Знайдуться  й  у  нас  сили
Для  перемоги,  щоб  згинув  наш  ворог  знавіснілий!

УРА!  СМЕРТЬ  ВНУТРІШНІМ  І  ЗОВНІШНІМ  ВОРОГАМ!  УРА!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621772
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.11.2015

МЫ В ОСЕНИ С ТОБОЙ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=REmFyNm_Vac[/youtube]

[i][b]Тихо  шуршит  под  ногами  пожухлая  листва,
Ветер  дует  в  лицо,  колошматит  волосы,
Бежит    змейкой  тропа.  Никого,  только  ты  и  я,
Мы  в  осени  с  тобой,  друг  мой,  в  поздней  осени.

Бредём,  вспоминая  о  том,  что  было  так  давно:  
Нежность,  любовь...и  весна,  год  за  годом    весна,
До  сих  пор  в  сердце    и  душе  это  всё  не  прошло,
Разговоры  -  споры...и  страсть  всю  ночь...  до  утра.

Рука  в  руке,  нога  к  ноге,  сплеталися  тела,
Стоны,  крики,  поцелуями  уста  закрыты,
Смех  и  слёзы,  восторг...В  окне  глазастая  луна,
Бестыжая!  Тебе  спектакль?  С  тобой  мы  квиты.

Сквозь  кожу,  ток  пронзал  естество  до  края  бездны,    
Мы  взлетали  в  вышину  из  огня  и  пепла
К  заоблачному  раю,  где  мир  такой  чудесный,
Где  вечное  счастье,  сиянье  звёзд  и  света.

Запах  роз,  сандала...И  одни  воспоминанья,
Не  стало  как-то  вёсен,  осталась  лишь    осень,
Капля  за  каплей  уходила  любовь...  свиданья,
Оставив    на  волосах  мне    ранюю  проседь.  

Мы  в  осени  с  тобой,  разными  путями    бредём,
Нет  огня,  в  глазах  грусть...А  вокруг  нас  красота,
На  расстоянии  протянутой  руки  живём,
День  за  днём  весну  ждём...Но  нас  с  тобой  ждёт  зима.
[/b][/i]
Адрес  https://www.youtube.com/watch?v=REmFyNm_Vac

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619345
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2015

Сніжне па-де-де із балета

[youtube]https://youtu.be/Nehg3S6bOJs[/youtube]

Вже  скоро  білий    пухнастий  сніг  під  ноги  ляже,
оближе  підошви,  мов  грайливе  кошеня,  
легенько  торкнеться    пухом  повій,  лиця,  злиже  
зморшки,  поцілує  у  вуста...От  бісеня.

Захурделить  нас  сніжинками-  балеринками,
маленькими  танцівницями  на  пуантах,
у  сріблясто-ніжних  платтях...  Стануть  крижинками,
станцюють    па-де-де  в  долонях  і    на  очах.

На  мить,  на  хвилинку...    і  розтануть  краплинками,
потечуть  слізьми...  Впадуть  морозним  інеєм,
Заіскряться  сумні    дерева      діамантами,
Зима  нас  зачарує  й    так...  без  алхімії.
 
Автор  відео-мікса
Светлана  Цалова
 Волшебная  музыка  зимы.  "Падал  снег"https://youtu.be/Nehg3S6bOJs

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618946
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2015

Останні осінні миті…на порозі зима крута

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rUt02xSaHoo[/youtube]
Вітер  листя    опале  під  ноги  жбурляє  опалами  
і  кружляє  в  танці,  заглядаючи  в  очі  й  кружляє,
Куйовдить  хмар  отари,    розганяє  їх  небоплаями,  
землю,  золотою  парчою    вкриває,  оживляє.

Ще  так    зовсім  недавно  прощались  лелеки  з  рідним  краєм,  
чомусь  гірко  курличучи  над    самотніми    гніздами,
Над  хлібосольними  полями,  над  зеленооким  гаєм,
відлітали  в  далеку  чужину,  шляхами  різними.

Махаючи    крильми,  хатам  з  закуреними  димарями,
дим  сам  собою  вився  слідом,  наповнював  запахом
Рідного  дому,  такого  близького,  майже  до  нестями,
щоб  не  забули  ,  щоб  повернулись  додому  з  розмахом.

А  ми    чекатимемо  на  їх,  кутаючись  від  хуртовин,
які,  вже  скоро  закрутять  нас  у  своїх  гучних    танках,
Зацілують  сніжинки  вії  та  вуста  й  коси  до  сивин...
Нам  зима  крута    в  тату-візерунках  станцює  гопак.


Автор  ролика  Людмила  Бикова
Фотопейзажи  осени  под  музыку  "Секрет  Гарден"

 https://www.youtube.com/watch?v=rUt02xSaHoo

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618782
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2015

Листопадове

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ztYROIvhD5A[/youtube]
Як  гарно  гуляти  осінніми  стежками,
cлухати  ,  мов  пісню,  шелестіння  листопаду,
Дихати  свіжим  повітрям,  лікувати  рани
від  оголених  нервів,  шукати  розраду.

Занурившись  у    відчуття,  забути  про  гірке  
вино,  яке  отруює  щомиті  життя,  
Спостерігати  за  павуком,    який  плете  
візерунки  для  пасток  живих  істот...й  так,  щодня.  

Зачинити    входинки  до  душі  від  світу,
насолоджуючись    розкішшю  мальовничих  фарб,  
B  спокої  ,  кожному  щасливому  дню  радіти,
набиратися  сил  для  зимових  діфірамб.

Автор  ролика
Asja  Rigik
адреса
https://www.youtube.com/watch?v=ztYROIvhD5A

"КРАСИВАЯ  ОСЕНЬ"  (  Ф.ШОПЕН  "НОКТЮРН")

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618357
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2015

Ирусе С днем рождения! ( в 45-ть… ягодка опять)

Пусть  ветер    шепчет  о  любви,  
нежно  ушко  твое  лаская,
Пусть  птицы  поют  о  счастье,  
как  можно  дольше  не  смолкая.

Пусть  сбудутся    твои  мечты
о  заветной  гавани  рая,
Пусть  на  пути,  только  цветы
тебя  ароматом  пленяют.

Пусть  шелковый  морской  прибой
снимет  усталость  с  тела  и  ног,
Пусть  солнце  своей  теплотой
согревает,  это  его  долг.

А  дождь?  Хватит  капли  глоток,
когда    без  сил,  изнемогаешь,
Самое  лучшее    вне  строк,
ты  в  моей  душе  прочитаешь.
 
И  пусть  любимый    целует  
уста,  на  любовь    вдохновляя...
На  всех  земных  путях,  твой  след,
Ангелы  небес  охраняют!

30.10.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617866
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 02.11.2015

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Господи,  спаси  нашу  країну,
Господи,  спаси  нас  від  війни,
Господи,  на  сході  лиш  руїни,
Господи,  прости  нас,  винні  ми.

Винні  ,  що  не  були  всі  єдині
В  думках,  в  ділах...  за  Україну,
Розплачуємося  за  це  нині
Життям    батьків,  синів...гординю.

Господи,  ми  багато  грішили,
Садили  злодіїв  у  Раду,
Свою  совість  міряли  грошима,
Довіряли,  не  тому  "  брату"...

Поки  він  не  спалив  рідну  хату,
Поки  він  не  вбив  маму  й  тата,
Стріляючи  з  танку,  з  автомату...
У  дитини  в  руках...    граната.

Ми,  молимося  за    батьківщину,
Молимося  за  мир  на  землі,
Незалежну  Україну,  щиру,
Щоб  ніколи  не  була  в  ярмі.

Господи,  прости  нам  наші  гріхи,
Дай  сил  ворогів  перемогти,
Щоб  ми  вільні  були  у  всі  віки,
Гарно  жили  й  досягли  мети!
                                                             Амінь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609527
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.09.2015

Чому не пишуться вірші?

Не  пишеться  сьогодні  чомусь  мені,  щем  серця  не  дає,  
болить,  
Душа  моя,  обірвана  гітарна  струна,  шепоче  щось,
гарчить...    
Війна  йде,  знищується  цвіт  нації...Свинцем  нас  ворог  б"є,
стоп  мить,
Кров  на  полях  річками  струменить,  злетів  до  вирію  хтось
спочить.


Я    підвішена  в  просторі  ,  бовтаюся  над  безоднею,
штормить,  
Тут  мирно  гарцують  вовкулаки  на  Харлеях  Девідсон,
щастить,
"  Світське  життя"  :  мода,  презентації,  мажори  з  ріднею,
п"янить,
Звернення  до  народу,  корупція,  брехня,  якийсь  содом...
як  жить?


Піднятися  нам  з  колін,  закрити  пельки,  на  "  руку  Москві",
спинить
Супостата...  Випити  гірку  цю  долю,  донести  хреста,
ожить,
Відродити  Україну,  відстояти  націю,  собі  
створить
Найкращі    умови  для  життя..."О,  ненько  рідна,  ти  Свята"-,
бринить.

________________
Моя  вишивка  бісером  "  Козак  і  козачка"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599414
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.08.2015

Ангел кохання та демон пристрасті

[i]Не  лютуй,  не  кричи,  не  плач...  Що  ж  тепер?
Все  давно  пройшло,  на  порох  зійшло
та  жага  до  життя  моя  не  згаса,  
подих  не  зупинився  й  не  завмер,
Говорити  якось  пізно    та  й  про  що?
(Ехом  неслося    :  "  Привіт  небеса...")
Сльози  вітер  по  моїм  щокам  розтер,
я  згадую  про  те,  що      відійшло.

Про  те,  як  Ангел  кохання  мене  вбив,
а  демон  пристрасті  долю  згубив?
Колись  Ангел  кохання  дав  два  крила,
щоб  літала  я  в  срібних  небесах,
Порхала  між  хмарами    немов  хмільна
з  рожевою  пеленою  в  очах,
І  неслася  до  раю  я  з  парою,
з  сердець  тисячною  отарою...

Потім  демон  пристрасті  мої  мізки
до  пінної  вати  збив    й  розтопив...
Медовою  патокою  потекли
по  моїм  скроням...    Щоб  коханий    пив.
А  вони  та  й  росяним  дощем  впали
на  ковдру    духмяних  трав,  чарівних
і  розтеклися  перлинами  в  імлі,
Допоки  сонце  не  випило  їх...

Спала  з    очей  та  рожева    пелена,
Ой,  скільки  літ  у  тумані  спливло
та  пройшло    моє  таке-сяке  життя,
тільки  й  спомини,  що  колись  було...
Зосталася    в  своєму  світі  сама
й  нема  на  грішну  землю  вороття,
Я  десь  там  ,  у  просторі  живу  й  жива,
А  тут  лишилося  лиш  каяття...[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015

Реалии жизни

Здесь  мир  ,  весна  расцветает,  кровь  по  венам  играет,
Страсть  пылает    и  мозги  до  седин  выедает,  
Любовь  птичкой-невеличкой  между  нами  порхает...
А  на  востоке  война  сыновей  добивает.

Днем  и  ночью  лишает  покоя  сердец  матерей,
Плач  детей,  стон  стариков,  вой  градов...не  счесть  смертей,
Огонь  и  дым  над  домами  разрушенных  деревень...
Везде  венки  и  не  погасшее  пламя  свечей.

"Плывет  кача  по  Тысине  ",  двухсотых  отпевая,  
Мосты  между  прошлым,  жизнью  сыновей  мы  сжигаем...
Не  хочу  молчать,  болит  душа,  бисер  слёз  роняя  ,  
Так  хочется  ей  на    земле  Эдема  и  рая.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579518
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 07.05.2015

Йде війна, пахкотить весна …На мир у всіх сподівання

А  весна  квітне  ,  буяє  та  мою  душу  не  втішає,
Ллється  її  мелодія  понад  степом,  понад  гаєм,
А  солдат    рідну  землю  від  ворогів  в  цей  час  захищає,
Серденько  матері  ,ой,  як  болить,  по  -живому  крає.

Священную  свою  кров,    за  батьківщину  він  проливає,
Життя  віддає,  щоб    країну  Україну  зберегти,
А  душа  летить  його  до  раю  за  обрій  небокраєм
Сизою  горлицею,  залишаючи    одні    хрести.

Духмянить,  лоскоче  вітер  вишнево-яблуневим  квітом,
Бузок  і  конвалія  дмухають  ніжністю  й    коханням,
А  мати  чекає  додому  сина  з  пекла  ,  з  того  світу,
"Повертайся  живим!"-  заповідь  звучить  її  остання.

В  молитвах    до  небес,  до  янголів  божих...(  святі  все  можуть),
Де  господня  кров  випадає  росою  на  світанні,
Благає    матір  за  синове  життя:  "  Спаси  його,  Боже!"...
Йде  війна,  пахкотить  весна  ...На  мир    у  всіх  сподівання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579294
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2015

Проводи зими, Масниця , Весна…

Сьогодні    Масляна,  проводи  зими  у  нас,
Млинці  вже  спечені,  друг  на  дружці  лежать,
Кругленькі    сонечка,  маслом  змащені  для  вас,
А  поряд  сметанка,  мед,  варення  стоять...

Будемо  зиму  в  далеку  путь  проводжати,
Хай  іде,  надоїла  вона  й  слякота  ...
Будемо  весну,  зелену  красу  вітати,
В  моїм  роті  тане  млинцева  смакота.

Зачекались  ноги  по  зеленим  споришам,
А  вуха  по  співочим  пташкам,  їх  пісням,
Серце  по  маленьким  радощам,  теплим  дощам,
Вуста  по  цілункам,  очі,  по  довгим  дням.

Плечі,  по  легкому  вітерцю,  щоб  обійняв,
Щоб  у  волосся  ніжно  дмухнув,    перебрав...
Ніс  по  квітучим  садам  і  килимам  із  трав,
Духмяних,  запашних  ...Аромат  би  вбирав.

Тіло  від  тих  доторків,  щоб    затріпотіло,
Змерзла  душа,  від  кохання  розтанула,
На  крилах  любові  піднеслась  й  полетіла,
В  ті  незвичайні  краї  де  ще    не  була...

Чи  може  повернулась  у  щасливу  юність,
Коли  рожевим  виднілося  це  життя,
Забувши  про  літа  й  сьогоденну  реальність,
Захлинуться  природою  ,  з  нею  злиттям.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561345
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.02.2015

УКРАЇНЦЯМ ВІД НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Не  плачте  за  нами  брати,  не  журіться,
Ми  Ангелами  стали,  краще  помоліться,
Розкрийте  серця    й  небесам  усміхніться,
За  світле  життя  за  свободу  поборіться.

Ми  боролися  на  Майдані  як  могли
За  кращую  долю  та  себе  не  вберегли,
Ми  так  хотіли  ,  щоб  всі  були  щасливі,
Щоб  люди  були  милосердні,  не  зрадливі.

Ми  віддали  життя  за  правду,  за  гідність,
Щоб  не  було  брехні  й  не  цькувала  нас  бідність,
Щоб  пішла  у  відставку  злочинна  влада  ,
Процвітала  Україна  й  була  злагода.

Миру  всім  вам  ,  українці  ,  а  не  війни,
Захищайте,  кожний  клаптик  рідної  землі
Від  москалів  кровопивць!  Ворога  спиніть!  
Куйте  шаблі,  дужі,  сталеві...Й  переможіть!

Ми  допоможемо  разом  з  Господом!  Амінь!
СЛАВА    УКРАЇНІ!  

[youtube]http://youtu.be/roH4hEMfAi8[/youtube]

Взято  із
https://www.youtube.com/watch?v=roH4hEMfAi8
 Автор  відео  Oleg  Makievsky

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561208
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.02.2015

В День Любви ( К празднику Св. Валентина) …

Сегодня  день  любви,  а  я  одна...
Ушёл  любимый  туда,  где  война,
Скажите  как  нам  жить  и  чья  вина?
Плачет  мать...Два  сына,  два  голубка...
Воюют  там...на  рубеже  огня,
"Честь  и  Родина!"  -  святые  слова!

Сеют  смерть  смертноносные  "грады",
Пропитана  кровью  наша  земля,
Враг  жесток  и  нет  ему  пощады,
Стон  и  дрожь,  и...    гумконвой  из  Кремля.

Болит  сердце,  вот  выпорхнет  душа
И  полетит,  расправив    два  крыла,
Лишь  бы  настала  вокруг  тишина,
Чтоб  закрыть  от  смерти  своё  дитя...

День  любви!  Так  хочется    нам  мира,
И  быть  счастливыми  с  любимыми
С  поцелуями  ...Жизнь,  а  не  игра,
С  фактами  неопровержимыми...
На  порог  ступает  слегка  весна,
Сон...Мы  кружимся  в  танце  с    милыми...

День  любви!  Я  здесь  одна,  а  ты  там,
Вино  застыло  кровью  на  устах...
Люблю    тебя,  пусть  сгинет  общий  враг,
Вернись  живым,  мой  любимый  солдат!

Молимся  за  вас  я  и  твоя  мать,
Какой  посыл  Богу    ещё  послать?
Пусть  защитит  любовь,  выживет  брат
В  том  аду,  где  ценна  жизнь  во  сто  крат.

*****
Автор  не  имеет  отношения  к  ЛГ.
Но  это  реалии  сегодняшнего  дня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559386
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2015

Боже, забери Путіна й убивць до пекла…

Ніколи  не  пробачимо  ми  вбивць
простих  і  невинно  вбитих  людей,
Ніколи  не  забудемо  той  день,
коли  лежали  вбиті  горілиць!

Коли  цебеніла  кров  із  грудей
і  біль  текла  сльозами  із  зіниць...
Тая  ж  смерть  ,не  одну  тисячу  лиць
згубила  на  війні...й  нищить  дітей!

Боже,  забери  Путіна  й  убивць
до  пекла  й  бандитів  різних  мастей!
Світ  втомився  від  бредових    ідей,
ось,  скоро  прийде  путінцям  кінець.

Ми  за  мир,    ми  проти  рабства    й  смертей,
ми  за  свободу  й  чистоту  сердець!
Хай  ворог    ковтне  із  "градів"  свинець,
захлинувшись  від  залпів  батарей!




 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554848
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.01.2015

БОГОЯВЛЕННЯ

Так  тихо...  небо  тьмяніє,  вечоріє,
Зорі-  ліхтарики,  блимають  із-за  хмар,
Між  ними    місячний    вогник  ледь  жевріє,
Сьогодні  розкриється  небесний  вівтар
І  спуститься  на  Землю  до  нас  Месія,
У  водойми  проллється  космічний  нектар,
Зцілиться  той,  хто  повірив  та  хворіє,
Й  буде  по  вірі    йому  від  Господа  дар.
Усі  гріхи  він  йому  простить  і    змиє,
Щоб  нове  життя  дати,  скинувши  тягар
Із  тіла  і  душі,  Господь  Бог  це  вміє,
Бо  він  Всевишній,  він  всього  живого  цар.
Щоб  по  Законам    жили  ,  про  це  він  мріє,
Щоб  були  ми  всі  в  мирі,  без  війни  і  чвар,
Заповіді    кожен  із  нас    розуміє,
Щоб  у  брата  був  би  брат,  а  не  яничар!
І  творити    добро  він  всім  нам  воліє,
Кожен  для  своєї  душі  сам  господАр,
Виконуйте  Заповіді  й  Дух  зміцніє,
Любов  та  мир  будуть  дані  Господом  в  дар!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552691
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 18.01.2015

Художниця Зима

Розплескала    на  полотні,  зимову  казку,  художниця  Зима,
Потекли  кольори,  змішалися  чи  дощі,  чи  сльози  її...
Мабуть  задумалася...Про  своє  жіноче,  інтимне  крадькома...
Й  забула,  що  вже  не  осінь,  і  ще  не  весна...Чекають  малі...  

Коли  прокинеться  від  сну    Снігова  королева  й  зникне  пітьма,
Коли  візьме  пензлика  й  розмалює  сріблом  простори  земні,
Вдягне  кожушки  й  шапки  на  оголені  ліси...  Дмухне  жартома
На  села  і  міста.  Замете  ...Завиють  вітругани  німі.

А  вона,  розсипле  мушлі    й  кришталь  навкруги  ,  красою  обійма,
Теплом  війне  в  душі,  в  такі  зимові  дні,  казкові  й  чарівні..
Спустимось  на  санчатах  і  ми  зі  сніжної  гори,    хто  зна,  хто  зна...
Чекаємо,  ось  заморозить    ягоди  калинові,  рясні.

Прокидайся  Зима,  не  спи,  холодом  неземним  обігрій,  пройма,
Поцілуй  інеєм  вуста,  крила  Ангелика  розправ  на  склі,
Щоб  раділа  дітвора  сніжкам,  сніговикам...  Відкрийтесь  небеса!
Хай  шубу  льодяну  вдягне  ріка  і  сонце  засяє    в  імлі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551959
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.01.2015

Сію, вію, посіваю з Новим роком, з Меланкою, з Василем вас вітаю!

Сію,  вію,  посіваю  з  Новим  роком,  з  Меланкою,  з  Василем    вас  вітаю!

Бажаю  миру  і  добра,  щоб  Україна  незалежною  була!
Щоб  згинула  ворожа  сарана  і  закінчилися  скоріш  війна,
Щоб  ніколи  ми  не  стояли  на  колінах    в  позі  раба,
А  ворогам  нашим  без  честі  і  совісті,    презирство  і  ганьба!
Щоб  розсипалися  в  прах  стіни  зловісного  Кремля,
Щоб  відбудували  ми  Донбас  і  стала  сильною  країна  моя.
Щоб  Крим  повернувся  додому  під  рідне  й  тепле  крило,
До  неньки  України,  як  то  було.  Щоб  розвивалося  і  багатіло  село!
Щоб  лани  широкополі  принесли  нам  великий  врожай,
А  ми  берегли  і  розвивали  свій  рідний  і  любий  зеленокосий    край!
Щоб  Тарас  Шевченко  на  Чернечій  горі  мирно  собі  спав,
Бо  його  мрія  здійснилася,  український  народ  вільним  став!
Щоб  діти  наші  були  радісні  і  щасливі,  росли  в  злагоді  й  любові,
Йшли  твердою  ходою  до  своєї  мети  під  захистом  Бога,
Завжди  були  здорові,  бо  вони  своболюбивого  Козацького  роду,
Щоб  ми  всі  любили  свою  солов'їну,  калинову,  волошкову  мову
І  пишалися  тим,  що  ми  українці,  і  несли  в  світ  своє  чесне  слово,
У  віршах,  у  піснях,  у  нових  справедливих  законах...І  у  справах  обов'язково!
Й  ніколи  не  забували  своїх  героїв,  які  незалежність  здобували  на  Майдані,
В  донецьких  степах,  де  залишили    життя  ,  де  ще  болять  незагоєні  рани...
Ми  побудуємо  нове  життя,  нову  Україну,  як  нам  Кобзар  заповідав,
Ніяка  сваволя  супостата  не  зупинить  нас,  нам  Бог  силу  для  цього  дав!
У  єдності  вона,  у  любові  до  батьківського  дому,  у  милосерді  до  всього  живого,
В  молитві  вона  до  нього,  Господа  Вседержителя,  справедливого  одного!
СЛАВА  УКРАЇНІ!  ГЕРОЯМ  СЛАВА!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550630
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 11.01.2015

Христос народився! Славімо його!

Зійшла  Зоря  на  небесах,  забили  дзвони  у  церквах,
Блискавкою  спалахнув  священний  вогонь,  запалав,
Пречиста  Діва  Марія  сина  народила,    в  яслах,  
Про  це  сповістили  три  Царя  і  сам  Бог  звістку  дав.

Славімо  його!  Возносимо  ми  осанну  в  молитвах,
Христос  народився!  Для  спасіння  твого  і  мого,
Щоб  були  любов  і  мир  у  нас,  і  не  жили  ми  в  гріхах,
Щоб  не  було  в  нас  війн  і  вибрали  світлу    дорогу.

Бог  на  Землю  Сина  свого  єдинородного  послав,
Своє  дитя  на  муки  віддав..."Вір!  Я  одесную"-
Він  сказав-"  Є  Бог  і  є  вічне  життя...",-  щоб  Віра  зросла,
Укріпилася.  Христос  народився  !  Алілуя!

***
З  Різдвом  Христовим  всіх  вітаю!
Миру  й  злагоди  бажаю!
Щоб  любов  була  у  вас,
А  Христос  нас  від  бід  спас!

***
Р.S.
В  перекладі  з  церковно-слов`янського  :  "одесную"  -  означає  по  праву  сторону.  
Можливо:  перехрещу    правою  рукою  і  цим  захищу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549642
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.01.2015

Я так люблю, коли гуляє взимку заметіль…

Я  так  люблю,  коли  гуляє  взимку  заметіль,
А  ніч  шепоче...  сніжинками  по  склу  тріпоче,
У  грубі  вогонь  дровами  тріскоче...скаче  тінь
По  стінам,  а  він  все  язиками  палахкоче.

Спокійно  якось  стало  на  душі  від    шепотінь,
Кіт  клубочком  звернувсь  на  колінах,  спить,  муркоче,
Поринули  мої  думки  в  минуле,  в  далечінь,
У  щасливе  дитинство...де  цвіркуни  сюркочуть.

Де  так  багато  було  в  мене  в  майбуття  стремлінь,
А  шовкові  спориші,  босі  ноги  лоскочуть.
Де  я  в  полях  вінки  плету,  слухаючи  кіс  спів,
А  сорока  на  осокорі  щось    цорокоче...  

Де  наді  мною  безмежного  неба    голубінь,
А  сонце  зайчики  пускає,  сестра  регоче,
Де  бджоли  над  вінками  полів  дзижчать:  дзинь,  дзинь,  дзинь...
А  циганка  щасливе  життя  мені  пророчить.

Де  першому  коханню  так  я  й  не  сказала:  стій,  
Поцілунком  злетіло  з    вуст  воно  неохоче,
Де  стільки  було  ще  в  моєму  житті  потрясінь...
Та  зима  за  вікном  чарівну  казку    торочить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548443
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.01.2015

Нехай Коза змінить скоріше норовистого Коня… (19 лютого)

Мені  ніколи  не  забути  конячого  року,
для  мене  такого  лихого  і  злого...
Революція,  війна,  анексія  Криму...
Смерть  збирала  врожай  щоденно,
відправляючи  душі  до  раю  чи  пекла...
Осиротіла  й  моя  знеболена  душа,  
зосталася  без  подруги  і  я...
Згадую  ,плачу,  сумую.
Людмила,  вже  Боже  дитя,
дивиться  на  грішну  землю,
звисока,  здаля...  Забула,  мабуть  там  добре,
Не  приходить  до  мене  і  у  снах...
Хто  мені  поверне  сусіда,  поета  Олега  Лишегу?
Який  ще  вчора    сидів  за  столом  на  кухні
(  на  моєму  день  народженні),
розповідаючи  цікаві  історії  зі  свого  життя:
про  Америку,  як  в  університеті  Пенсильванії  викладав,
про  друга  індіанця,  про  полювання  на  дикобраза...,
сперечаючись  зі  своїм  другом,  Михайлом  Григорівим,
чия  з  доньок,  розмовляє  гарніше,  українською  мовою...
А  сьогодні  його  вже  з  нами  нема
І  друг  плаче,самітний,  і  враз  осиротілий,  як  і  я.
Нічим    вже  не  зарадити,  таке  воно  життя,
вишите  чорно-білими  нитками...  на  земному  полотні.  
Погода  і  та  здуріла.  Заплакала  зима,
сльозами  льодяними,  ковзанка  одна.
Десь  там  потихеньку  тупотить  копитами    коза-дереза,
з  добрими  вістями,  Дід  Мороз  сказав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548259
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.01.2015

ВІТАННЯ З НОВИМ РОКОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ

ДОРОГІ    ДРУЗІ  !

В  цей  нелегкий    для  України  час,  коли  йде  війна,  коли  помирають  від  куль  на  фронті  наші  співвітчизники,  найкращі  сини  України,  борці  за  свободу,  за  волю,  за  Незалежність  нашої  країни,  прийміть  від  мене  найщиріші  вітання  
З  Новим  2015  роком  та  Різдвом  Христовим!

***
Хай  буде  мир  у  нашій  любій  Україні,
Хай  буде  спокій  в  кожнім  серці  та  душі,
Волею  й  силою  духу  ми  всі  єдині,
Борімось,  заради  процвітання  Батьківщини,
Борімось,  заради    переможної  мети!
Щоб  були  любов  та  злагода  в  родині,
Щоб  була  радість  на  обличчі  кожної  дитини
І  щоб  всі  ми  були  на  своїй  землі  щасливі!
***
Нехай  Господь  на  добрії  діла,  нас  всіх  Благословить!

Терпіння  всім  нам  і  смерть  ВОРОГАМ!!!

СЛАВА  УКРАЇНІ!  ГЕРОЯМ  СЛАВА!
***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546107
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 24.12.2014

Тому, хто злетів у небеса

[i][b]Ковтаю  біль,  немов  з  медом  чай,
Бо  іншого  нема,  що  і  пити,
Тільки  сум  і  туга,  і  печаль
Обплели...  серце  моє  розбите.

Над  містом  ходить  військо  із  хмар,
У  чорних,  розхристаних  мундирах,  
В  душі  тягар,  ось  посипле    град,
Коптить  димар...  дим  розвіює  прах.  

Прах  від  вчорашніх  зсохлих  троянд,
Що  ти  мені  колись    подарував,
А  сам  отримав  від  смерті  гранд,
Бо  троянду  ще  незрілу  зірвав...

Страждає  розлукою    душа
І  нема  вороття,  туди,  де  ми  
Щасливі  й  молоді....Тихо...ша...
Там  ще  любов  і  не  було  війни.

Тільки  фото  з  нами,  на  згадку
Лише  серце  крає,  кровоточить...
Запалюю  свічу  й  лампадку,
Молитва  зцілює...  плачуть  очі.

Господи,  прийми  його  душу
Світлу  ,  справедливу,  чуйну...
Я  терпіти  розлуку  з  ним  мушу,
Ще  потрібна  любому  сину.
[/b][/i]
*******
Образ  ЛГ  зібраний,  до  автора  відноситься  частково

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2014

Моєму другові, Олегу Лишезі, поету і драматургу… Вічна пам'ять

Я  закрився  від  світу,  я  п'ю  оковиту
Бо  помер  мій  друг,  поет  і  драматург,
Я  плачу,  я  так  йому  і  не  віддячив
За  все  те,  що  він  для  мене  колись  зробив
Та  чи  він  мені  пробачить?  Я  не  встиг...
Прости,  мені  прости,  Олеже,  друже,  ПРОСТИ!

Життя  йде  або  тече  стрімкою  рікою,
А  в  мене,  спотикнулось  об  бруківку
І  зупинилося...  чеше  потилицю,
Задумалося...  що  буває  і  з  болем,
Болить  душа,  розрізана  на  кусні,
Пошматована  смертю  найліпшого  друга...

Я  зостався  один  і  нема  сенсу  жити,
Так  і  хочеться  піти  за  тобою...
Рахую  дні,  скільки  я  живу  без  тебе,
Та  чи  то  життя?  І  чи  комусь  потрібне
Моє  каяття?  Пізно,  вже  запізно...
Тільки  й  потрібне  що  собі,  перед  собою...

Я  так  чекав  тебе  на  гостину,  дмухав  дні,
Як  на  чай  з  молоком,  проганяв  туман
З  них,  знімав  піну,  мов  ту  пелену  з  полів,
Розгойдував...  ложкою  колотив  цукор
Сніговий,  як  вітровій  за  тим  вікном
І  чекав,  і  чекав  на  появу  Лишеги!

Великого  Друга  і  великого  Майстра,
Яким  ти  був  для  мене  й  товаришів,
А  для  сусідів  простою  Людиною,
Доброю,  чуйною,  цікавою,  це  так,
Ніхто  й  не  знав  твоїх  звань,  що  ти  поет,
Драматург,  ти  був  для  мене  незвичайний  Друг!

Спи  з  миром  мій  друг  і  мій  товариш  по  перу,
Мій  сусід  по  життю,  мій  співрозмовник,
Мій  творчий  критик,  а  ще  художник,  митець,
Скульптор,  перекладач,  філософ,  веселун
І  просто  гарний  ДРУГ!  Коханець  коханок,
Що  любив  життя  в  різних  іпостасях  ...  Прощай!

*******
Вічна  пам'ять  тобі,  мій  друже!
Ми  колись  обов'язково  зустрінемось!
Тільки  рана  душі  ще  жива....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545208
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 20.12.2014

Колискова (Спи, моя люба) Виконує Плач Єремії (В пам'ять про О. Лишегу)

[color="#004dff"][/color][youtube]https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=SL6mkEOfuBE[/youtube]

Слова:  Олег  Лишега Музика:  Тарас  Чубай
Виконують:
Плач  Єремії    (альбом  "Як  я  спала  на  сені")
Тарас  Чубай
Віктор  Морозов    (альбом  "Через  зiроньку  ясну")
http://www.pisni.org.ua/nrb/songsvideo/942384.html

[color="#1100ff"]Спи,  моя  люба,  усе  засинає,
Попивши  на  ніч  з  pіки  молока.
Циферблат  будильника
поріс  сухим  очеретом,  дрімає.
Колиска  твоя,
всміхнувшись  прощально
білосніжним  сміхом,
загойдалась  на  вітрі,
підвішена  до  неба  снами.

Я  заплету  твої  коси  до  завтра,
ранком  нахилюсь  над  тобою  в  інеї,
стрічки  яскраві,  багряні.
...стрічки  яскраві.

Спи,  моя  люба,
в  домі  очерету  горить  свічка,
запалена  мною,  бездомним.
Крига  над  тобою,  крига  під  тобою.
Полум'я  відігріє  пам'ять.

Спи,  моя  люба,  усе  засинає,
попивши  на  ніч  з  ріки  молока.

Кpига  над  тобою,  кpига  під  тобою.  (2)
Полум'я  відігpіє  пам'ять.  (Кpига  над  тобою)  (4)

Спи,  моя  люба,  усе  засинає,
попивши  на  ніч  з  pіки  молока...
А-а.[color="#1100ff"][/color][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014

Поету, що відійшов у вічність (Олегу Лишезі)

Забрав  тебе  Господь  від  нас,  у  свій  небесний  і  безмежний  світ,
великого,  сильного,  мужнього...  поета,  мов  дуб  потужного...
Ти  у  життя  ,  своє  слово  сталеве  вплітав  і  "  бився  об  лід",
пройшовши  повз  совдеповські  катівні  "  могучого  і  дружнього"...

Ти  боровся  за  Незалежність  країни,  як  біблейський  Давид,
стояв  на  Майдані  до  останнього...до  часу  переможного,
Куля  снайпера  тебе    пощадила...  ти  підтримував,  як  міг,
вкарбовував  вірші  у  серця,  заглядаючи  в  душу  кожного...

Ти  б  іще  горів,  ти  б  ще  закликав,  ти  б  ще  віддавав  нам  свій  плід
та  прийшла  біда,  стало  враз  тебе  нема,  великого  й  мужнього...
Лиш  твої  слова  й  твоя  доброта,  залишили  на  землі  слід,
ти  прости  нас,  що  не  вберегли...Молимось    за  раба  Господнього.

*******


Помер  відомий  український  поет  Олег  Лишега
Версія  для  друку
17.12.2014
65-річний  поет,  драматург  та  перекладач  Олег  Лишега  помер  у  середу.

Цю  інформацію  "Українській  правді.  Життя"  підтвердила  дружина  письменника.

В  Олега  Лишеги  була  дуже  важка  пневмонія,  останні  кілька  днів  лікування  проходило  в  реанімації.

Олег  Лишега  –  перший  український  поет,  якого  було  нагороджено  премією  ПЕН-клубу  за  поетичний  переклад.

Вручення  нагороди  йому  та  його  перекладачеві  Джеймсу  Брасфілду  відбулося  15  травня  2000  року  в  Театрі  Волтера  Ріда  в  Лінкольн-центрі.  Член  журі,  американська  поетка  Рейчел  Гадас  зокрема  зазначила:  "Лишега  веде  нас  до  ноктюрного  світу,  де  темні  дерева,  заледенілі  стави  та  невидимі  істоти  віщують  появу  альтернативного  всесвіту,  де  можна  будь-що  втратити  та  віднайти".

18  січня  2013  року  було  оголошено,  що  Олег  Лишега  став  лауреатом  премії  "ЛітАкцент  року  —  2012"  в  номінації  "Художня  література"  зі  своєю  збіркою  "Великий  міст".

Лишега  перекладав  українською  твори  Томаса  Стернза  Еліота,  Езри  Паунда,  Девіда  Герберта  Лоуренса,  Марка  Твена,  М.  Лаурі,  Генрі  Девіда  Торо,  Сильвії  Плат,  Роберта  Пенна  Воррена  та  Джона  Кітса.

Є  автором  збірок  "Великий  міст"  "Снігові  та  вогню",  п'єси  "Друже  Лі  Бо,  брате  Ду  Фу..",  есеї  "Флейта  землі  і  флейта  неба"  та  "Adamo  et  Diana"  та  багатьох  інших.

Родині  Олега  Лишеги  знадобиться  фінансова  допомога.  Тож,  якщо  маєте,  чим  -  то  допоможіть,  хто  як  може.  Фінансову  підтримку  можна  переказувати  на  картку  приватбанку  5211  5373  4084  6422  Оксана  Лишега

Прощання  з  Олегом  Лишегою  відбудеться  18  грудня,  о  15.00  у  Спілці  Письменників  (вул.  Банкова,  2)

Ось  декілька  віршів  Олега  Лишеги:  

Поки  не  пізно  –  бийся  головою  об  лід!
Поки  не  темно  –  бийся  головою  об  лід!
Пробивайся,  вибивайся  –
Ти  побачиш  прекрасний  світ!
Короп  –  той  навпаки,  зануриться  в  глибини,
Втече  на  саме  дно  –
Та  короп  і  служить  для  того,
щоб  колись  бути  пійманим,  раніш  чи  пізніше..
Але  ж  ти  людина  –  тебе  не  впіймає  ніхто.
Коропи  –  ті  не  такі.
Цілі  століття  повільно  осідають
Їхні  зграї,  полохливі  і  темні,  –
Вони  віддаляються  в  протилежний  бік  –
Бач,  наше  століття  давно  поспішає  вслід?  –
Торкається  плавником  як  рукою  їхніх  плавників
І  втікає..  ти  покинутий?  –  але  ж  ти  людина  –
Не  відчаюйся  –  ти  проб’єшся.
Поки  не  пізно  –  бийся  головою  об  лід!
О  прекрасний  неозорий  засніжений  світ..

***

Так  багато  суперзірок,  порослих  очеретом..  
Десь  там  Том  Джонс  
Співає  про  зелену-зелену  траву..  
В  таку  ніч  місячними  борами  
Водять  хороводи  опеньки,  
Притрушені  цинамоном..  
Як  би  я  хотів  пуститись  знову  
Тим  Чумацьким  Шляхом  назад,  
Поорати  ще  теплий  пил..  
В  таку  ніч  
Відкриваються  найбільші  оперні  театри  –  
Для  тих,  хто  в  морі,  для  тих,  хто  не  спить  
Елла  Фітцджеральд  
Мажеться  глиною  голубою  –  
Ми  не  пропадем  у  цьому  світі!  
Ніколи,  ніколи  не  сумуватиму  –  
Зовсім  як  дерево  низенько  над  водою

***

Коли  вам  так  забаглось  погрітись,  
Коли  вам  так  хочеться  перекинутись  хоч  словом,  
Коли  вам  так  хочеться  хоч  крихту  тепла  –  
То  не  йдіть  до  дерев  –  там  вас  не  зрозуміють,  
Хоч  архітектура  в  них  просто  космічна  
І  з  комина  в’ється  прозорий  димок..  
Не  йдіть  у  ці  гори  хмарочосів  –  
з  тисячного  поверху  
На  вас  можуть  висипати  жар..  
Коли  вже  вам  так  не  терпиться  за  теплом,  
То  йдіть  на  завіяний  снігом  город,  
Там  скраю  стоїть  самотня  хата  хрону..  
..А  ось  і  вбога  хата  хрону..  
Світиться?  –  світиться..  він  завжди  дома  –  
Стукайте  до  хати  хрону,  стукайте  до  цієї  хати..  
Стукайте  –  і  вам  відчинять..
http://life.pravda.com.ua/person/2014/12/17/186141/



Читати  про  Лишегу  О.Б.
http://zbruc.eu/node/30685
https://uk-ua.facebook.com/OlehLysheha?filter=2

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544652
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2014

Так хочеться щастя, ніжності, любові…

Я  слухаю,  як  завиває  вітер,  по  шибкам  б'ючи  білими  сніжинками,
Як  його  морозне  дихання    проникає  повз  віконні  шпаринки,
Бачу,  як  заглядає  місяць  через  скло,  висвітлюючи  змальовані  квіти,
Художником  морозом...такі  кумедні,  немов  він  намалював  їх  дитячою  рукою...
А  місяць,  своїм  сяйвом,  вже  малює  срібну  доріжку  посеред  кімнати,
Легенько  простує  повз  візерунки  тюлі,  падаючи  на  ковдру  зім'яту...
Висвітлює  картини  ,  розташовані  на  стіні  ,  а  в  кутку  образИ.
Папужка  серед  ночі,  захотів  їсти,  шурхотить  зерном,  бо  місяць  йому  світить...
Я  не  сплю,  на  місячне  сяйво  дивлюсь...Твоя  рука  ніжно  обіймає  мою,
Друга  піднімає  груди...Притискаються  до  них  твої  губи...
Дихання  вітру  відчуваю  вже  на  вустах,  а  потім  вже  здіймається  ураган...
Несе  нас  обох  до  інших  планет,  до  паралельних  світів,  де  немає  війни...
А  є  тільки  я  і  ти...Де  місячне  сяйво  вже  не  над  нами  ,  а  в  низині,  під  ногами...
Де  тільки  подушки-хмаринки,  гойдають  нас...  між  іншими  світами,
Так  легко,  пушинками  лоскоче,  піднімається,  гуркоче,  клекотить  і  замовкає...
Ми  вже  на  порозі...Сну...Зникає  шум  вітру,  місячне  сяйво...
Ми  по  за  цим  світом  розчинились,  як  сніжинки  розтанули...у  обіймах  Морфея.
Завтра  буде  інше  життя,  нове,  щасливе,  з  ніжністю  і  коханням  на  вустах,
Знову  осяйне  місяць  нас  і  зашумить  вітер  за  вікном...все  буде  не  просто  так...
Бо  мені  так  хочеться...Я  хочу    кружляти  й  гойдатися,  як  дитя...на  перинах  неба...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541333
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.12.2014

СНІГ…Лиш би ворог збіг

Запорошив  все  навколо  білий  сніг,  сніг,сніг...
Липнуть  сніжинки  до  лиця,  до  долонь,  до  ніг,
Не  видно  ні  будинків,  ні  машин,  ні  доріг,
Лиш  лине  звідусіль  дитячий  щасливий  сміх...

Закутала  зима  в  свій  ангорський  пуховик,
Так  тепло  і  затишно...Чай  і  мамин  пиріг
З  вишнями...Такий  смачний...Промайнув  літа  лик,
Метеликів    яснокрилий  політ,  час  пробіг...

Та  в  серці  моїм,  бій  битви  до  кінця  не  стих,  
На  колись  медових  вустах  німий  тільки  крик!..
Як  там  наші  захисники  ?  В  душі  щем  і  гріх,
Що  ми  в  теплі...А  на  них"  гради"  летять  згори...

Тримайтеся,  ми  держимо  за  вас  кулаки,
Молимося,  щоб  ви  всі  вернулися    живі,
На  вас  чекають  діти  й  стривожені  батьки,
Обійми  коханих  і  ці  серця  не  черстві.

Сніжинки  спадають  мерзлим  квітом  до  землі,
Радіють  тому  дійству  дорослі  і    малі,
Чекають,  що  ,  ось  скоро  прийдуть  чарівники
Й  зникнуть  наші  вороги,  як  ті  сніговики...
Боже    допоможи!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540446
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.11.2014

ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Мільйони  свічок  запалили  українці  в  день  скорботи,
Пролітають  кінострічкою  в  пам'яті  страшні  епізоди:
Гірчить  лобода  в  ротах  ,  в  розпухлих  від  голоду  животах,
А  мати,  ковтає  солону  сльозу,  дивлячись  на  дитинчат...

Йде    на  стерню,  незбирані  колоски  збирати,  наче  птах,  
Змішує  чорну  муку  з  лободою,  пече  хліб,  з  болем  в  очах...
Бо  синок    від  голоду  вже  під  образами  так  і  зачах,
Хочеться  від  того  на  весь  світ,  синіми  вустами    закричать...

Та  немає  у  неї    більше    сил...Тяжкі  настали  часи...  
Заскорублі  від  важкої  роботи  руки,  моляться:"  Спаси..."
І  чиїсь  голоси:  "Не  спи  мамо..."  ,  а  інший  чужий:  "Засни...",
Скрип  коліс,  на  підводі  тіл  цілий  ліс,  а  в  полі  одні  хрести...
 
Мільйони  наших  родин  померло  від  голоду  в  30-ті  роки!
За  геноцид    української  нації  ще  заплатять    кати,
Летять  увись    думки...Ми  вижили,  силі  волі  завдяки,
У  війні,  за  свободу  нації,  ми  повинні  перемогти.
 
Нас  ні  холод  ,  ні  голодомор  не  убив,  і  зараз  не  вб'є,
Хай  російські  кати  не  розраховують  на  це...В  нас  сила  є,
Непоборна  сила,  це  любов  до  своєї  батьківщини,  
Нехай  вогонь  свічі  з'єднає  нас,  в  любові  до  України.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538971
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.11.2014

УКРАЇНІ

Ми  боремося  за  Україну,  ми  боремося  за  краще  майбуття,
Чекаючи  вісті  з  фронту  щогодинно,  молимося  за  синів  життя,  
Стукотять  їх  хоробрі  серця  без  упину,  іде  за  свободу  війна,
Росія  перетворює  все  у  руїну,  нема  ні  краплі  каяття.
 
Не  страшні  нам  ні  холод,  ні  голод,  ми  пройшли  це  в  33-тьому  й  нація  жива,
Тримаючи  в  руках  смерті  молот,  нас  хочуть  знищити  та  сил  в  них  нема,
Б`ються  побратими,  кожний  з  них  патріот,  з  ними  ми  єдині,  кров  одна,
Скільки  у  них  чеснот,  а  у  нас  турбот,  впишуть  в  історію  їх  імена...  

Чорніють  спалені  ниви,  села  і  міста,  стоять  незібрані  поля...
Ми  в  горі  теж  єдині.  Де  той  страх?  Тільки  б  не  було  москальського  ярма,
Височіє  над  Україною  Тарас,  гетьман  наш,    "  Скоро  прийде  воля  
І  краща  доля  буде  у  вас  ,  нехай  сплине  трохи  час..."-  він  нам  промовля.

Ми  виборемо  його  і  нашу  мрію,  ми  вимолимо  у  небесах,
Ми  здійснимо  все,  що  він  воліє,    відбудуємо  ті  села  і  міста,
Дамо  нове  життя  Україні,  щоб  забриніло  щастя  в  її  очах,
Щоб  у  нашому  родинному  колі  запанував  мир  і  любов  свята.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538723
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.11.2014

БОРЦЯМ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Плаче  й    ридає,  розхристане  небо,
котяться  сльози  гіркі,    мов  мигдаль  повз  край,
Чуєш!  Я  прошу!  Більше  вже  й  не  треба,
у  серці  моєму  і  так  важкий  тягар.

Голодна  й  зморена  війною  мати,
віддає  своїх  кращих  дітей  на  вівтар,
Україна  життями  синів    платить
за  свободу,  за  ясне  сонце  поміж  хмар.

А  ,  вона,  російська  імперія  зла,
їсть  ці  життя...  Кров`ю  запиває  і  цар-
Кровавий  гном...Розверзнеться    рашземля,
піде  у  забуття    убивця  і  тиран!

Засмучена  ,  згорьована    країна  ,
наша  ненька  Україна  бо  зрадив    брат,
Після  нього  лише  одна  руїна,
скоро  умиється  своєю  кров`ю  кат.

Ми  не  здамося,  не  підемо  в  рабство,
не  будемо  на  панщині  їй  гроші  жать,
Ми  увійдемо  в    Європейське  братство,
щоб  найкраще  майбутнє  своїм  дітям  дать.

Пом`янемо  нашу  Небесну  сотню,
борців  за  Незалежність,  злетівших  у  рай,
Моїй  душі  від  того  так  самотньо,
вип`ю  вина,  Боже,  ворогів  покарай!

Пом`янемо  загинутих  у  бійні,
наших  друзів,  братів  і  просто  героїв,
Віддамо  шану  живим,  що  на  війні
і  тим  бійцям,  покаліченим  війною.
Слава  героям!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538276
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.11.2014

В твоїх обіймах…

Мені  затишно  та  безпечно  в  твоїх  обіймах,
Таких  ніжних,  сильних,  як  кремінь,  доволі  надійних.
Струменить  гаряча  кров,  розливаються  хвилі,
Ллється  тепло  із  твоїх  нетр,  обволікає  тіло...

Розтікається  лавою  по  кожній  клітині,
Жаром  пронизує  кожний  атом,  що  тіло  мліє...
Піднімає  ввись  і  несе  поміж  хмаринами,
А  потім  зринається  до  безодні  паринами...

Десь  шурхотить  між  чужих  ніг,  скинутий  одяг  чийсь,
Шугає  вітер,  грається  ним,  хоч    по  вуха  зарийсь...
Гола  осінь  витанцьовує  на  ньому  чарльстон,
А,  дощ  ритмічно  й  нахабно  тупотить  їй  в  унісон.

Щось  неймовірне  переповнює  мою  душу,
Лоскоче,  сміється,  плаче  все  більш,  звучніш  і  дужче...
Тільки  пелена  із  туману  навіює  сон,
Хилить  безсилу  до  дужих  грудей,  бере  в  свій  полон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536665
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.11.2014

Плаче красуня осінь, як в останній раз

Плаче  красуня  осінь  ,  падають    сльози,  розбиваються  на  друзки  об  асфальт  ,
Вітер  тріпоче  золоте  її  волосся,  розійшовся  вурдалака  не  на  жарт,
Крутить  листя  в  небеснім  обійсті,  кидає  під  ноги,  тільки  й  чується  шарп,  шарп...
Погадай  мені  сивий  дідуган,  розкинь  колоду  віялом  із  єгипетських  карт...

Не  нагонь,  не  нагонь  вітру  хмар,  я  хочу  відчути  в  душі  жар  від  осінніх  чар,
Намилуватися,  мов  в  останній  раз  ,розкішшю  мальовничих  і  неповторних  фарб,
Доторкнутись  вустами  до  калинових  кетягів-  ватр,  випити  гіркий  нектар,
Вдихнути  феміам  полів,  гаїв...Зцілитися  від  зневіри...То  наймудріший  скарб.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531900
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.10.2014

Война хх1 века

Никто  не  думал,  никто  и  не  гадал,  что  Янык  Украину  давно    продал,
Все  забыли,  что  он  вор  и  насильник,  уголовник  и  просто  ПАХАН,
Все  ополчились  на    "  бедную"Юлю  и  на  то,  что    газ  при  ней  подорожал,
Но  Путин  нам  не  на  газ,  а  на  свободу  Украины  цену  поднял.

А  что  теперь?  Война...Кровью  и  болью  солдат  пропитана  родная  земля,
Плач  детей,  стон  матерей  ,  ненависть,  вражда  к  российской  империи  зла...
 Грузов-200  тьма,  скорбь  по  убиенным...Всё  больше  жаждет  жертв  ненасытный  сатана,
Крепись  и  держись    Украина,  борись    за  жизнь  ,  за  волю    моя  страна.

И  тогда    снова    зазолотяться    под  синим  небом  твои  хлебные  поля,
Наполнится    твоя  душа    предрассветным  пеньем  сонетов  соловья,
Мир  и  любовь,  покой  и  радость  ,  а  главное  свободу  обретёт  вновь  она,
И  забередят    от  счастья  в  новой  стране  наши  мятежные  сердца.

Господи  наш  милосердный,  услышь  плач  детский,  крик  отцовский,  вопль  материнский,  
Останови  разрушения  и  смерть  войском  Святым    и  Херувимским,
Пусть  падут  от  меча  воины  зла  и  их  лидер  Путлер-  гном  вместе  со  всем      х..лом,
Смешай    их    с  вонючим  го...ном,  со  смертным,  невыносимым  адским  огнем!

Слава  Украине!  Героям  слава!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529598
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 13.10.2014

Україна в пекельному вогні війни…

Україна  в  пекельному  вогні  страшної  війни,
Лине  над  донецьким  степом  плач  і  крик  матерів,
Гинуть  за  Незалежність  батьківщини  доньки  й  сини,
Захищаючи    дітей  і    батьків  від  ворогів.

Спалені  села  й  міста,  просякнута  кров'ю  земля
Від  смертної  оди  "градів"  і  ракет  із  Кремля,
Тільки  рев  і  стогін    стоїть,    замість  співу  солов'я,
Біда  прийшла  але  голови  бійці  не  схиля...

Воля  до  перемоги  і  сильний  дух  їх  окриля,
Почуйте  ПУТІНСЬКА  СВОЛОТО  Й  ІМПЕРІЄ  ЗЛА!
Ніколи  не  буде  у    рабстві  Україна    моя!
Господь  з  нами  і  материнська  молитва  жива!

*******

Схилимо  голови  до  рідної  землі  ,
Перед  героями,  що  за  всіх  нас  полягли,
Серед  донецьких  териконів  і  степів,
Від  канонади  руських  "  градів"  і  під  куль  спів!
За  нашу  свободу  і  за  нашу  волю,  
За  волошкову  рідну  українську  мову,
За  квітучу  нашу  неньку  батьківщину,  
За  тата,  дитя  ,  дружину  і  маму  сиву!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523589
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2014

До Українців (Віктор Баранов ) з інету

[youtube]http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=QCrkft1GOyI[/youtube]


Я  запитую  в  себе,  питаю  у  вас,  у  людей,
Я  питаю  в  книжок,  роззираюсь  на  кожній  сторінці:
Де  той  рік,  де  той  проклятий  тиждень  і  день,
Коли  ми,  українці,  забули,  що  ми  українці?

І  що  є  в  нас  душа,  повна  власних  чеснот  і  щедрот,
І  що  є  у  нас  дума,  яка  ще  од  Байди  нам  в’ється,
І  що  ми  на  Вкраїні  –  таки  український  народ,
А  не  просто  населення,  як  це  у  звітах  дається.

І  що  хміль  наш  –  у  пісні,  а  не  у  барилах  вина.
І  що  щедрість  –  в  серцях,  а  не  лиш  у  крамничних  вітринах.
І  що  є  у  нас  мова,  і  що  українська  вона,
Без  якої  наш  край  –  територія,  а  не  Вкраїна.

Я  до  себе  каже  і  до  кожного  з  вас  –  Говори!
Говоримо  усі,  хоч  ми  й  добре  навчились  мовчати!
Запитайте  у  себе:  відколи,  з  якої  пори
Почали  українці  себе  у  собі  забувати?

Запитаймо  й  про  те,  як  ми  дружно  дійшли  до  буття,
У  якому  свідомості  нашій  збагнути  незмога,
Чим  солодший  од  меду  нам  видався  чад  забуття
Рідних  слів,  і  пісень,  і  джерел,  і  стежок  від  порога.

Українці  мої!  То  вкраїнці  ми  з  вами,  чи  як?
Чи  в  "моголах"  і  вмерти  судила  нам  доля  пихата?
Чи  в  могили  й  забрати  судилось  нам  наш  переляк,
Що  розцвів  нам  у  думах  смиренністю  "меншого  брата"?

Українці  мої!  Як  гірчать  мені  власні  слова...
Знаю  добре,  що  й  вам  вони  теж  –  не  солодкі  гостинці.
Але  мушу  казати,  бо  серце,  мов  свічка,  сплива,
Коли  бачу,  як  люто  себе  зневажають  вкраїнці.

Я  вже  й  сам  ладен  мовить:  "Воно  тобі  треба?..  Стерпи!"
Тільки  ж  хочу,  вкраїнці,  спитати  у  вас  нелукаво:
Ради  кого  Шевченкові  йти  було  в  Орські  степи?
Ради  кого  ховати  свій  біль  за  солдатську  халяву?

То  хіба  ж  не  впаде,  не  закотиться  наша  зоря,
І  хіба  не  зотліє  на  тлін  українство  між  нами,
Коли  навіть  на  згарищі  долі  й  зорі  Кобзаря
Ми  і  досі  спокійно  себе  почуваєм  хохлами?

Українці  мої!  Дай  вам  Боже  і  щастя,  і  сил.
Можна  жити  й  хохлом,  і  не  згіркне  від  того  хлібина.
Тільки  хто  ж  колись  небо  нахилить  до  Ваших  могил,
Як  не  зраджена  вами,  зневажена  вами  Вкраїна...  

Источник
http://tekst-pesni-tut.ru/song/show/1590962/vktor-baranov/tekst-pesni-i-perevod-do-ukrancv/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511898
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2014

Новости ТСН от 28 апреля 2014 года ( для Алечки!)

Россия  отправила  боевиков  в  Славянск  из-за  сланцевого  газа,  который  уничтожит  "Газпром"  Славянск,  28  апреля,  00:54  Друкувати  відео  Настоящие  причины  вооруженного  конфликта  могут  кардинально  отличаться  от  тех,  которые  озвучивает  российская  власть.  Слов  euronews.com  Россия  сосредоточила  ударные  силы  диверсантов  в  Славянске  из-за  газа  Ключевой  разгадкой  того,  почему  именно  Славянск  стал  горячей  точкой  на  карте  Донбасса,  может  быть  сланцевый  газ,  говорится  в  сюжете  ТСН.Тиждень.  Журналисты  провели  собственное  расследование  тайны  так  называемого  "Юзовского  проекта",  который  неохотно  обсуждают  и  в  самой  Украине,  поскольку  он  подразумевает  значительные  ресурсы,  которые  могут  изменить  энергетическую  карту  мира.  Обстоятельства  указывают  на  то,  что  на  Донбассе  нет  никакой  борьбы  за  гуманизм,  за  федерализацию,  защиту  русскоязычного  населения,  славянских  патриотов  и  против  мифических  бандеровцев  и  столичной  хунты.  Это  все  выдуманные  образы,  которые  создали  в  кремлевских  кабинетах  и  вложили  в  головы  рядовых  дончан,  чтобы  скрыть  истинную  цель  спецоперации  России.  Так,  в  городке  Славянск  нет  ни  важных  предприятий,  ни  шахт,  ни  военных  частей  или  научных  институтов.  Однако  он  расположен  в  самом  центре  территории  "Юзовского  проекта",  где  сосредоточены  залежи  энергетического  ресурса  21-го  века  -  природного  газа  плотных  песчаников,  так  называемого  сланцевого  газа.  Гигантское  месторождение  охватывает  часть  территории  Донецкой  и  Харьковской  областей.  Карта  покладів  сланцевого  газу  Юзівський  проект  euronews.com  Общая  площадь  месторождения  сланцевого  газа  составляет  почти  8  тыс.  квадратных  километров.  Эксперты  отмечают,  что  запасы  газа  в  этой  земле  могут  кардинально  изменить  энергетику  не  только  Украины,  но  и  Европы.  "По  последним  подтвержденным  данным,  американцы  сейчас  выдают,  это  3,6  трлн  кубов,  которые  они  четко  видят,  как  их  добывать.  Это  значительный  объем,  большой  объем,  потому  что  если  Украина  увеличит  добычу  на  15-20  млрд  кубометров,  то  она  уже  экспортером  будет",  -  отметил  гендиректор  центра  исследований  энергетики  Александр  Харченко.  Центральная  власть  очень  переживает  об  этом  проекте  и  крайне  осторожно  подбирает  слова  относительно  его  перспектив.  Впрочем,  даже  при  такой  сдержанности  заметна  большая  будущая  выгода  для  Украины.  "Запасы  довольно  значительные.  Одни  из  крупнейших  в  мире,  в  Европе.  По  тем  оценкам,  которые  есть,  мы  можем  на  30-40%  увеличить  собственную  добычу  газа.  Если  он  20  млрд,  вот  и  посчитайте,  где-то  до  10  млрд  увеличить",  -  сообщил  министр  энергетики  Юрий  Продан.  В  Славянске  нашли  колоссальные  залежи  газа,  которые  могли  привлечь  Путина  В  Славянске  нашли  колоссальные  залежи  газа,  которые  могли  привлечь  Путина  Эта  тема  -  тайна  за  семью  замками.  Соглашения  о  разработке  газовых  месторождений  подписывал  Виктор  Янукович,  а  всю  прямую  деятельность  замкнул  на  себя  его  министр  энергетики  Эдуард  Ставицкий.  Бывший  президент  и  его  окружение  хотели  получать  незаконные  прибыли  от  альтернативного  газа.  Они  были  бы  миллиардными.  Поэтому  никто  из  причастных  министерских  специалистов  сейчас  не  хочет  давать  комментарии.  Молчание  держит  и  добывающая  компания.  В  случае  славянского  месторождения  -  это  голландская  корпорация  "Шелл".  На  журналистский  запрос  в  компании  ответили  формально,  однако  не  скрывают,  что  в  ближайшее  время  корпорация  вложит  до  $  200  млн  в  начало  работ  на  газовых  залежах.  Сначала  будут  бурить  15  скважин.  Читайте  также:  США  помогут  Украине  отказаться  от  российского  газа  -  Байден  "Первые,  небольшие  объемы  газа  можно  добывать  уже  в  следующем  году.  Но  это  будут  миллионы.  Но  промышленная,  масштабная  добыча,  в  миллиардах,  которую  сразу  почувствует  рынок,  скорее  всего  появится  через  4-5  лет",  -  рассказал  эксперт,  президент  Киевского  международного  энергетического  клуба  Александр  Тодийчук.  Этого  и  испугались  российские  газовые  монополисты,  потому  что  украинский  сланцевый  газ  для  "Газпрома",  как  игла  для  российского  Кощея,  -  там  его  смерть.  Сланцевый  газ  планируют  добывать  не  только  на  Востоке,  но  и  на  Западе  -  во  Львовской  области.  Благодаря  этому  Украина  быстро  избавится  от  газового  ига  Кремля,  поскольку  является  четвертой  в  Европе  по  объемам  его  залежей.  "Это  очень  хорошо  понимает  "Газпром".  Очень  давно  "Газпром"  ведет  целенаправленную  компанию  на  то,  чтобы  вообще  убить  тему  сланцевого  газа  в  Европе.  В  это  инвестированы  десятки  миллионов  долларов.  В  информационные  кампании,  в  борьбу  за  участки.  Они  знают  о  враге,  готовятся  его  убивать  и  убивают.  И  очень  успешно  это  делают",  -  отметил  Харченко.  Читайте  также:  Россиян  готовят  к  войне  с  Украиной  по  грузинскому  сценарию  А  тем  временем  Россия  уже  откровенно  убивает  наших  сограждан  на  нашей  земле.  Впрочем,  агрессоры  не  расценивают  это  как  землю,  чью-то  родину,  а  лишь  как  ресурс  для  газовой  добычи.  "Борьба  за  эти  территории...  в  конце  концов  и  за  рынок,  который  можно  потерять,  в  том  числе  и  рынок  газа",  -  говорит  Тодийчук.  Московские  газеты  неоднократно  намекали  на  то,  что  доходы  от  газовых  компаний  получают  непосредственно  Владимир  Путин  и  его  окружение.  Таким  образом,  отторжение  от  Украины  части  Донбасса  имеет  прямое  отношение  к  самым  большим  карманам  России,  а  не  к  славянскому  единству.  Как  сообщалось  ранее,  боевики  на  Донбассе  раздели  и  пытали  трех  сотрудников  СБУ.  Окровавленных  альфовцев  показали  российским  журналистам  на  пресс-конференции,  которой  руководил  российский  террорист  Игорь  Стрелков.  Корреспондент  ТСН  Сергей  Швец
Больше  читайте  здесь:  http://ru.tsn.ua/politika/rossiya-otpravila-boevikov-v-slavyansk-iz-za-slancevogo-gaza-kotoryy-unichtozhit-gazprom-362920.html
ТСН
Источник
http://ru.tsn.ua/politika/rossiya-otpravila-boevikov-v-slavyansk-iz-za-slancevogo-gaza-kotoryy-unichtozhit-gazprom-362920.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511621
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.07.2014

А у нас на подвір'ї в абрикосів весілля…

А  у  нас  на  подвір'ї
 в  абрикосів  весілля,
Вітерець  награває,  
хор  пташиний  співає...

Сукні  гарні,  красиві,
 гості  дуже  щасливі,
З  бокалів  із  кришталю
всі    п'ють  цілющу  росу...

Хмеліємо  без  вина,
п'янить  чарівна    весна...
Солодко  моїй  душі,
зеленіють  спориші....

Скоро  загудуть    хрущі
на  весіллі  у  вишні  ...
Й  Воскресне  Бог,  Всевишній,
щоб  простити  нас,  грішних!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491454
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.04.2014

ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ ( ДО 200-річчя)

Вже  скоро  вишні  зацвітують
У  тому  садку,  що  коло  хати,
Хрущі  над  ними  загудують,
Вечеряти  ждатиме  нас    мати.

Ми,  стомлені  після  роботи,
Присядемо  радо  за  щедрий  стіл,
Вдячні  мамо  ми    за    турботу,
Дай  тобі  ще  багато  на  все  сил.

Згадаємо  віршовані  рядки,
Улюбленого  із  поетів,
Заспівають  у  садку  солов`ї,
Мов  із    Шевченкових  сюжетів.

Помолимося  за  мир  на  землі,  
За  Україну    Незалежну,
За  Героїв,  що  за  нас    полягли,
За  любов  до  краю,  безмежну.

Кобзар  хотів,  щоб  не  були  в  імлі,
Щоб  захищали  край,  як  могли...
Але  так  не  хочеться  нам  війни,
Не  хочеться  плачУ  матерів.

*******

"І  на  оновленій  землі
Врага  не  буде,  супостата,
А  буде  син,  і  буде  мати,
І  будуть  люди  на  землі".  Т.  Шевченко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484652
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2014

Чом, чом, чом серце моє так гірко плаче

Чом,  чом,  чом  серце  моє  так  гірко  плаче,
За  тобою  милий  мій,  любий,  козаче,
Ти  пішов  на  війну  й  діточок  покинув,
А  я  все  молюся,  щоби  не  загинув.

У  вогні  горить  Хрещатик  і  Майдан  палає,
Брат  на  брата  йде  війною,  серце  пробиває,
Українськії  сини,  Україну  бороніть,
Геть  злочинців!  Геть  супостатів!  Ворога  зметіть!

Ллються  сльози  із-під  вій,  падають  дощами,
Тільки    милий  не  загинь,    захистись  щитами,
Ти  додому  повернись  легкими  шляхами
І  хай  Божа  милість  зарясніє  над  нами.

***

А  весна  розквітає,  а  весна  навколо  бринить,
Тільки  ніхто  не  знає,  що  настала  остання  мить,
Для  нього!  Незалежного  й  крутого,  майже  Бога,
Януковича-бандюковича  злодія  злого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482980
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2014

Пробите серце України….

Пробите  серце  України,  на  барикадах  ллється  кров,
Франківськ,  Тернопіль,  Львів  і  Київ  у  гніві,  у  вогні  палають,
А  Беркут  поливає  Майдан  смертельним  свинцем  знов  і  знов,
Падають  герої,  умирають,  душі  їх  увись  злітають...

За  Україну,  за  свободу,  за  волю,  за  кращу  долю,
Життя  покладено  на  алтар...Штурмують  гади  барикади,
Гіркі  сльози  течуть  рікою,  а  я  тільки  Бога  молю,
Щоб  зберіг  він  життя  молоде  від  свинцевої  канонади.

По  містам,  по  селам  бандити-тітушки    псами  блукають,
Палять    авто,  катують  людей,  розпинають  і  убивають,
Їм  влада  дозволяє...Повний"  беспрєдєл"...Душа  картає,
А  бандит  Яник,  душами  людськими,  як  фішками  все  грає...
 
Зупинись!  Кров  не  пий,  бо  й  так  нею  по  вінця  заливсь  старий,
На  тебе  чекає  Божа  кара,  бо  багато  накрав  добра,
Україну  розорив  ти  до  тла...Клянуть  тебе  матері,
Бо  не  прийшли  додому  живими  сини!  Ганьба  тобі,  ганьба!

18-19-20.02.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481238
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.02.2014

ПРОРОЦТВО ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО СВЯЩЕННИКА, ОТЦЯ ГЕРМАНА БУДЗІНСЬКОГО ЗРОБЛЕНЕ В ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО РЕФЕ

Ні,  ніхто  не  розуміє,  що  весь  світ,  а  особливо  Східна  Європа,  стоять  на  порозі  страшних,  кардинальних  змін,  як  це  було  на  початку  двадцятого  століття  перед  першою  світовою  війною.  Сьогодні  відбувся  народний  референдум  про  незалежність  України.  Є  величезна  ейфорія  в  народу  нашого,  який  350  років  стогнав  і  знищувався  в  московському  ярмі,  що  ми  на  кінець  станемо  вільними.  Люди  радіють  та  надіються,  що  все  зле  вже  позаду,  сподіваються  на  краще  життя,  на  гарне  майбутнє  для  себе  і  своїх  дітей.

Але  на  жаль  не  все  так  гарно  буде  в  України  та  українців  у  найближчих  чверть  віку.  Ще  мине  одне  покоління,  поки  Україна  отримає  свою  дійсну  незалежність,  бо  сьогоднішня  незалежність,  це  швидше  декларація,  ілюзія,  ніж  реальність  цього  історичного  факту.

Я  хочу  розказати  те,  що  чекає  на  наш  нарід  у  найближчих  чверть  віку:  Ейфорія  скоро  мине,  а  з  нею  повернеться  гірка  реальність:  люди  поведуться  на  заклики  фальшивих  пророків,  будуть  закриватися  заводи  і  фабрики,  розпочнуться  великі  звільнення  людей,  почне  рости  безробіття,  гроші  знеціняться  і  втратять  свою  вартість,  люди  почнуть  масово  виїжджати  за  кордон  на  заробітки,  як  це  і  було  колись.  Почнуться  нарікання  від  цих  самих  людей,  які  ще  вчора  раділи  незалежності,  то  тепер  вони  ж  будуть  на  цю  незалежність  страшенно  нарікати.  Так  буде  кілька  років.

По  цих  кількох  роках  життя  трохи  внормується  економічно,  але  почнуться  утиски  та  переслідування  політичні.  І  так  буде  тривати  13  років  аж  до  величезного  здвигу  людей  в  Києві,  який  буде  мирною  відповіддю  народу  на  дії  другого  керманича  України  посісти  владу  в  державі  пожиттєво.

Всього  за  чверть  століття  в  Україні  буде  п’ять  керманичів.  Чотири  керманичі  мужчини.  П’ятим  керманичем  України  буде  жінка,  яку  перед  тим  влада  буде  переслідувати  та  посадить  до  тюрми.  А  звільнить  її  з  тюрми  революційний  нарід.

Через  13  років  (2004)  прийде  до  влади  третій  керманич  України,  на  якого  всі  щирі  українці  будуть  покладати  величезні  надії.  Але  він  стане  дуже  гірким  розчаруванням  для  нашого  народу.  Замість  приступити  до  тяжкої  праці  та  реалізовувати  надії  народу,  він  буде  займатися  тільки  пустослів’ям,  самолюбуванням  та  нечесним  збагаченням.  Вся  його  каденція  при  владі  -  це  даремно  прогаяні  роки  життя  для  народу  нашого.

Бог  дасть  нам  шанс  через  13  років  на  нове  життя,  але  цей  Божий  шанс  Україна  змарнує.  Тоді  знову  в  народі  почне  рости  розпач  та  безнадія.  І  тоді  Бог  пошле  нам  страшну  кару,  до  влади  в  Україні  прийдуть  треті  совєти.  Це  буде  страшна  бандитська  орда.

-  Отче,  а  коли  це  станеться  ???

-  Це  станеться  через  15  років  після  мої  смерті!!!  (Отець  Герман  Будзінський  помер  в  січні  1995  року)

-  Отче,  чи  це  будуть  знову  комуністи???  (Комуністи  в  Україні,  в  грудні  1991  року  були  заборонені)

-  Ні,  це  не  будуть  комуністи.  Перші  совєти  прийшли  до  нас  у  1939  році,  другі  прийшли  в  1944  році,  а  треті  совєти  прийдуть  до  нас  через  15  років  по  моїй  смерті.  А  комуністи  тоді,  вже  будуть  діяти  легально  і  будуть  їхніми  союзниками.  Це  буде  така  собі  двоголова  диявольська  совєтсько-комуняцька  гідра.  Це  буде  нова  орда  на  Україну,  яка  схоче  перетворити  наш  нарід  на  своїх  рабів.

І  ця  диявольська  гідра  дірвавшись  легально  до  влади  розпочне  страшні  знущання  над  нашим  народом.  Невинних  людей  почнуть  тяжко  переслідувати,  патріотів  будуть  бити,  садити  до  тюрем,  навіть  вбивати.  В  людей  будуть  забирати  їх  майно,  над  ними  будуть  неймовірно  знущатися.  Плач  і  розпач  буде  панувати  на  всій  Україні,  бо  ці  бандити  будуть  скрізь:  в  міліції,  в  прокуратурі,  таємній  поліції,  судах,  державному  апараті.  Всюди  буде  страшна  корупція  і  несправедливість.  Всі  хто  зможе,  будуть  старатися  покинути  Україну.

Москва  ж  буде  всіляко  підтримувати  цю  совєтсько-комуняцьку  гідру  та  допомагати  їй  і  мстити  всім,  хто  схоче  допомогти  українцям,  бо  для  Московщини,  українці  ніде  не  зможуть  знайти  захисту  та  справедливості,  відродження  України  є  смертельно  небезпечним.

Як  покарання  полякам,  за  їх  тверду  і  послідовну  підтримку  українців  і  як  попередження  всім  іншим  народам  світу,  Москва  повторить  для  Варшави  другу  Катинь.  Це  станеться  через  70  років  після  першої  Катині.  (10  квітня  2010  року  літак  з  польською  урядовою  делегацією  на  чолі  з  Президентом  Лехом  Качинським,  яка  мала  намір  відвідати  Катинське  кладовище,  що  розташоване  під  Смоленськом,  зазнав  катастрофи  під  час  посадки,  -  загинули  всі,  хто  перебував  на  борту  літака)

Вождь  третіх  совєтів  буде  бандитом  і  не  маючи  ніяких  національних  традицій  та  виховання  почне  насаджувати  в  Україні  найгірші  совєтські  порядки  колишньої  імперії.  Тоді  настануть  другі  Крути,  після  яких  відбудеться  другий  великий  здвиг  народу.  Це  буде  перше  повстання  проти  третіх  совєтів,  яке  буде  жорстоко  подавлене  диявольською  владою.

Московщина  за  допомогою  третіх  совєтів  буде  старалася  втягнути  Україну  в  нову  імперію.  Але  вкінці,  даремні  будуть  всі  її  зусилля,  їй  цього  не  вдасться  зробити  і  за  це  вона  буде  покарана  Богом.Розпочнуться  переслідування  та  репресії  проти  всіх  українських  патріотів.  Настануть  нові  сталінські  часи.  Новітнім  енкаведистам  буде  дозволено  все.  Для  них  не  буде  існувати  ані  Бога,  ані  закону,  ані  моралі.

Але  не  треба  боятися,  бо  це  триватиме  дуже  недовго.  Зло  ніколи  не  переможе  добро.  Бог  змилосердиться  над  Україною  і  вождя  третіх  совєтів  вб”ють.  Він  не  добуде  своєї  каденції.  Весь  цей  кровавий  та  жорстокий  період  буде  дуже  короткий  і  закінчиться  другим  великим  народним  повстанням.

Цим  другим  повстанням,  цей  диявольський  совєтсько-комуняцький  режим  буде  зметений  з  лиця  землі.  Настане  друга  українська  Коліївщина.  Лють  людей  буде  така  страшна,  що  третіх  совєтів  і  комуністів  будуть  лапати  на  вулицях  і  вбивати  без  суду  і  слідства.  І  цю  помсту  народу  нашого  ніхто  не  зможе  зупинити,  бо  злочини  які  зроблять  треті  совєти  і  комуністи  проти  України  та  народу,  будуть  такі  самі  страшні,  як  сталінські.  Обидві  банди,  третіх  совєтів  і  комуністів,  будуть  заборонені  та  розпущені,  а  проти  них  буде  організований  та  проведений  новий  Нюрнберг.  Міжнародний  судовий  процес,  аналогічний  нюрнберзькому  трибуналу.

Все  їхнє  майно  та  гроші  награбовані  в  України  та  українців  будуть  конфісковані,  а  ті  треті  совєти  і  комуністи,  що  лишаться  живі,  будуть  покарані  тюрмою.  Отоді  тільки,  народиться  дійсно  незалежна  Україна!

-  Отче,  а  коли  це  все  станеться???

-  Це  станеться  між  річницею  незалежності  та  річницею  народження  Тараса  Шевченка.  Його  ж  не  даремно  називають  Пророком  в  нашому  народі.  Ці  обидві  дати  мають  для  нас  великий  сакральний  зміст.  Шевченко  ж,  подіями  минулого  описував  наше  майбутнє.  Тільки  це  розуміти  треба,  як  і  Біблію.  Тому  його  так  ненавидять  вороги  України.

Після  цього,  як  Україну  очолить  жінка,  яка  вийде  з  тюрми,  на  Україну  чекає  дуже  скорий  розвиток  та  велике  майбутнє.  Від  сьогодні,  через  35  років  Україна  стане  однією  з  найсильніших  держав  світу.  Такою,  як  зараз  є  Америка.

А  на  Московщину  впаде  кара  Божа  за  всі  знущання,  які  вона  зробила  Україні  впродовж  350  років  та  іншим  народам.  Московщину  чекає  розпад  та  повний  занепад.  З  Володимира  почалося  і  на  Володимирі  закінчиться.  Така  воля  Божа.

-  Отче,  а  коли  це  буде  ???

-  Це  станеться  через  століття  після  большевицького  перевороту.

-  Отче,  а  чи  можна  щось  змінити???

-  Що  написано  на  небесах,  людина  змінити  не  може,  але  все  є  в  руках  Божих  і  на  нього  в  нас  вся  надія.  Ми  українці,  повинні  гідно  перейти  цю  страшну  сторінку  своєї  історії,  завжди  пам’ятати  це,  та  мати,  як  урок  на  майбутнє,  щоб  це  зло  диявольське  більше  ніколи  не  повторилося  на  нашій  землі.  Свободи  без  боротьби  не  буває,  але  з  нами  Бог.  А  якщо  з  нами  Бог,  то  хто  ж  тоді  проти  нас???

P.S.  Отець  Герман  Будзінський  (  р.н.  1905  –  р.с.  1995  )  -  монах-студит,  греко-католицький  священик,  який  пройшов  понад  20  років  тюрем  та  сталінських  концтаборів.


http://cerkva.horodok.lviv.ua/uncategorized/prorotstvo-hreko-katolytskoho-svyaschennyka-ottsya-hermana-budzinskoho-zroblene-v-den-ukrajinskoho-referendumu-roku-bozhoho-1991.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480986
рубрика: Інше, Нарис
дата поступления 21.02.2014

І повстав український народ!

І  повстав  наш  народ,  і  не  витримав  розгону  мирних  акцій,
Побиття  дітей,  студентів  на  Майдані,...душ  людських  руйнацій,
Нарешті    показала  на  весь  світ  свою  морду  наша  влада,
І  що  нами  керує  вовча  зграя-  Рада-народна    зрада,
І  що  ніякої  немає  в  Україні  демократії,
Мирних  людей  викрадають,  катують  і  кидають  за  грати!
Убивають!  По-звірячому  розпинають!  Кров  нашу  ллють,  п`ють...  
Народ  держиморд  вибирав,  щоб  він  їх  захищав,  а  вони  б`ють...
В  обличчя  народу  плюють,  в  серце  стріляють...одна  тільки  лють,
Та  невже  такий  у  нас  до  свободи,  до  кращого  життя  путь?
А  Беркут  вогнем  палає,  гранати  на  свій  народ  кидає...
Люд-  герой  помирає  ,братовбивство  за  владу  не  згасає...

Терпів  народ  їх  брехню,  золоті  унітази,  гелікоптер,
Мармурові  палаци,  мільярдні  достатки...Що  ж  йому  тепер?  
Безробіття,  безгрошів`я,    не  платять    по  півроку  зарплати,  
Диктатура,  немає  свободи  слова...Досить  нас  лякати!...
Нас  багато,  нас  не  подолати...Догори  не  поставите!
Пора  Гетьмана  обирати!  Досить  вовчій  зграї  правити!
Щоб  український  народ  процвітав,  про  край,  про  свою  землю  дбав,
Я  теж  своє  життя  тобі  Україно  люба,  за  це  віддам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476265
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2014

Скоріше прийди Зимонько, Зима

Скоріше  прийди  Зимонько,  Зима,
Відкрий  сніжні  вуста-  небеса,
Від  духу,  хай  побіліє    земля,
Укрий  м'якеньким  пухом  поля.

Сніжинок  навколо  нам  натруси,
Одягни    кожухи  на  ліси,
Тепле  манто  на  дерева  міські,
Пальто  на  кущі  й  щоб  не  тісні.

Водоймища  морозом    остуди,
Ковзанки  льодові  споруди,
Ми  на  санчатах  злетимо  з  гори
Сніжної  зимової  пори.



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473677
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.01.2014

Новорічне вітання в рік Синього Коня

Вітаю  вас  з  Новим  2014  роком
Та    Різдвом  Христовим!
                   *******
Летить  синій  кінь  через  золотий  поріг,
На  ньому  вершник  Добродій  -  Новий  рік,
Подарунки    в  червоній  торбі  на  плечі,
Налітайте  всі  чимдуж  на  них  мерщій
І  дорослі  ,  і  малі,    старі  й  молоді,
Ось,  вам  друзі,  від  нових  квартир  ключі,
Газ  дешевий  вже  давно  потік  по  трубі,
У  кожного,  мільярд  баксів  у  столі,
На  Місяць  всім  є  приготовані  квитки
Та  рожеві  окуляри    чарівні!
За  пазухою  сріблиться  добро  ясно,
Виглядає  любов,  ніжність  і  ласка,
Радійте  світові,  все  буде  прекрасно,
Життя  буде    таке  гарне  ,  як  казка!
Щастя  вам,  миру  і  гармонії  в  душі,
Щоб  здорові    й  веселі  були  усі!

З  Новим  роком!

Щоб  були  завжди  на  коні,  
а  з-під  копит  ловили  успіхи,
натхнення  і...бакси!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469706
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2014

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!!!! ( ВСТАВАЙ УКРАЇНО!)

Вставай  Україно,  вставай  матінко  святая,
Моє  серце  від  болю  за  наш  народ  картає,
Розкрий  руки-крила,  захисти  нас  від  свавілля
Ворогів-  супостатів,  що  пили  кров  з  похмілля.

Золоті  унітази,  вертольоти  сучасні
З  бюджету  України,  це  істини  прописні,
В  кишеню  поклали  не  один  бюджет  країни
Сини  гаранта,    як  ті  злодії-сарацини.

А  люди  ,  бідні,  без  зарплат,  по  півроку  сидять,
Клянуть  долю  і  їх,  що    п'ють  кров  і  ситно  їдять,
Олігархи  прокляті!  Харе!  Хватить!  Банду  геть!
Усім  ,  хто  діє  проти  народу,  кара  і    смерть!

Вставай  Україно!  Вставай  вже,  матінко    рідна!
Ти  кращого  й  щасливого  життя  давно  гідна
І  ми,  твої  діти  про  майбутнє  подбаємо,
Бо  велике  серце  й  багату  душу    маємо!

*******

СЛАВА  УКРАЇНІ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465526
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2013

Танцює листя осінній вальс буремно…

Осінь,  вітер  голосить,  чеше  волосся
Кленове,  дубове,  скриплять  осокори...
Над  гаєм,  над  полем    та  й  понеслослося,
Вільно  перекотиполем,    листя  скоре.

Килимом  під  ноги  стелиться,  лягає,
Дощ  сльозами  по  краплі  його  вмиває,
В  шелесті,  шепіт  чується,  оживає,
Немов  щось  таємниче    розповідає.  

Про  долю,  про  щастя,  про  пульс  на  зап"ясті,
Про  душу  розп"яту,  життя  розпатлане,
Про  пристрасть  кохання  до  кінчиків  пальців,
Що  в  серці,  весіннім  духом  запалене....

І  лине  й  донині  той  хмільний  аромат,  
Вишневий,  липневий,  бузково-натхненний,
Затьмарює  мозок  раз  по  раз  у  стократ...
Танцює  листя  осінній  вальс  буремно.

http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://best

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457897
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2013

Зацвів восени яблуневий сад

Раптово  зацвів  яблуневий  сад  восени,
Спалахнув  серед  вохри  біло-весільним  квітом,
Засріблився,  мов  Феб,  покривалом  росяним,
Запахло  навколо  весною  й  медовим  літом.

Розгойдує  вітер  ніжні  китиці  квітів,
Полощуть  дощі    шовкові  тендітні  пелюстки,
Як  же  мені  восени  весні  не  радіти,
Коли  хочеться  у  яблуневій  фаті    пройти.

Тепло  й  радісно  так  стало  на  душі  мені,
Що  забула,  що  бувають  тяжкі  й  сурові  дні,
Коли  пробігає  мороз  по  шкірі  в  імлі,
А  серце  плаче  без  кохання  на  самотині  .

Загорни  мене  осінь  у  своє  волосся,
Заколиши  у  буремних  вітрах  ,  бо  хочу  так,
І  хай  періщать  дощі  багатоголоссям,
Я  збережу  твій  поцілунок  на  своїх  вустах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454125
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.10.2013

Загорни мене в літо…

Загорни  мене  в  літо,
Де  серце  тріпоче  невпинно,  
як  метелика  крила,
Що  порхає,  бавлячись  в  квітах.

Туди,  де  гріє  душа,
що  в  холоді  не  зачерствіла,  
Не  стала  зовсім  чужа,
яблуневим  квітом  зацвіла.

Сплутала  мабуть  вона
осінь  з  весною,  як  яблунька,
Що  біля  мого  вікна,
розквітла,  веселенька  така.

Байдуже  ,  що  холодно,
що  літо  швидко  промайнуло,
В  моїй  душі  молодо,
кохання  жаром  сполохнуло.

А  яблунька  все  цвіте,
милуємося  її  квітом,
А  осінь  так  швидко  йде,
тільки  в  споминах  тепле  літо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2013

Дождь-барбос (В трамвае № 8)

Утро.  Глаза  застилает  сонная    пелена,
Как-то  мне  грустно.  Сердце  стучит  прямь  у  виска...
Белый    туман,  словно  парным    домашним  молоком,
Разлился  на  крышах  серых  городских  домов.

А  дождь,  таким  милым  барбосом,  скачет  по  земле,
Лижет  мои  пальцы,  щёки,  целует  он  мне,  
Бессовестный,  за  пятки  меня  ,  ах,  как  кусает,
Держит  крепко  ,  от  себя  всё    не  отпускает.

Закрываюсь  зонтом  от  противного  нахала
И  бегом  скрываюсь  в  своём  восьмом  трамвае,
Уж  здесь  он  меня,  наверняка  и  не  достанет...
Бежит  за  мной  следом,    скулит,  а  то    и  гавкнет.

Стучит  он  по  окну,  своим  хвостом-опахалом,
Остренькими  зубчиками  в  окна  всё    скалит,
Ой-ой!  Догонит  меня  стервец-сорванец    малый!
Хватит    тебе,  горькие  слёзы    по  стеклу    лить  !

Пробка.  Мы  стоим  возле  Дарницкого  вокзала...
Авария.  Джип  с  "BMW"крепко    в  лоб  поцеловались...
Опаздываю...Звоню  побыстрей  на  работу:
"Скоро  буду"-  говорю  в  трубку,  сквозь  дремоту.

Дождь  не  умолкает,  стучит  мне  молотком  в  окно,
Кондуктор  зевает...  Я    дремаю...Мне  стрёмно,
Вижу  во  сне,  как  показывает    мне  язык  пёс,
Я  просыпаюсь,  а  он  мне...    лает.  Ох  !Прохвост.

Ура,  поехал  трамвай!  Хотя    как-то  медленно...
Еле-еле...железками  по  шпалам    скрипя,  
Будто  нехотя  и  совсем  вроде  не  спеша...Но,
Ведь  не  он  то  убегает  от  дождя,  а  я.

Трамвай  на  "Магнитогорскую"  меня  доставил,
Старый  свой  зонтик  побыстрей  раскрываю  я,
Бегу  по  лужам,  что  тот  дождь-барбос  мне  оставил...
И  скорей    прячусь    в  тепло    родного  здания.

*******

(  перероблений)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451401
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.09.2013

Ты, свет в моих глазах! Прости меня, любовь моя…. (Воспоминание о первой любви)

Ты,  как  будто  из  млечного  тумана,  шёлковый  шлейф,
Окутываешь  памятью  дождей  минувших  лет,  минувших  дней,
Ты,  словно  рассвета  озоново-нежный  сладкий  флер,
Свежий  ветер  с  турмалиновых  далёких  сфер,  с  раздольных  полей...

Ты  осталась  страстным  поцелуем  на  моих  губах,
Пленил  меня  твой  манящий  в  бездну  взгляд  с  поволокой  на  глазах,
Ты,  моей  юности  фейерверк,  небесный  звездопад
И  незыблемой  любви  святой  таинственный  храм.  Я    без  бравад.

Ты  -мелодия,  на  разрыв  сердца,  плен  моей  души,
Магия  солнечного  света...Ты  бессмертие,  что  я  испил,
Прости.  Я  жалею,  что  тебя  отпустил,  поспешил,
Разъедает  меня  тоска  по  несбывшейся  мечте  и  нет  сил...

Сдержав  слёзы,  я  живу  о  любви  воспоминаньем,
Ушедшей  навсегда.  Не  повториться  в  моей  жизни  вновь  она...
"Возможно,    со  мной  ты  не  дышала  одним  дыханьем?"-
Незримым  эхом  на  вопрос  отзывается  в  душе  пустота.

Вглядываюсь  в  другие  лица,  тот  свет  её  ища,
Сотканый  из  тысяч  ясноснов  и  искристых  внутренних  лучей...
А  вокруг,  одно  одиночество  сгустилось  мне  мща,
Вернись  любовь,  душистым  ландышем  вернись.  Я  остался  ничей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451250
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2013

У цей холодний осінній ранок…

У  цей  холодний  осінній  ранок,
Що  гірко  плаче  дощем,  виє  вітром,
Вкриваючи  світ  сивим  туманом,
Усміхнись  весною,  пригорнись  літом.

Обійми  ароматом  конвалій,
Поцілуй    вуста  бузково-  духмяно,
Ти  знімеш  з  душі  та  з  серця  камінь,
Заграє  й  потече  кров    п’яно,  р’яно.

Розвіються  думки  сірі,  тьмяні,
Сумна  душа  заспіває    піснями,
Полинуть  мелодії  весняні,
Ніжно  забринить  кохання  між  нами.

Знову  запахне  липа  медвяно,
Огорне  літо  оксамитом  тіло...
Під  осіннім  дощем  і  туманом,
Твоє  серце  моє  давно    зігріло.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2013

А осінь прийшла літом…

Не  летять  із  душі  слова,
Не  пишуться  чомусь  вірші,
Пуста  і  моя  голова,
А  серце  застигло      в  тиші.

Мабуть  втомлене  від  життя,
Не  радіє  воно  барвам,
Ледь  тремтя  й  нема  вороття...
Розлилася  сіра  фарба.

На  порозі  стоїть  осінь,
Дощами  плеще  в  долоні,
Золотий  серп  у  волоссі,
Літо  з  душею  в    полоні.

Спопеляє  багрянцем  ліс,
Вітри  розкидають  скарби
І  немає  в  мене  вже  сліз,
Запалали  вогнем  граби.

В  зажурі  зажурилась  я,
Потекла  по  жилам  журба,
Десь  згубилась  любов  моя,
В  літі,  в  квітах  мабуть  вона.

*******
малюнок
http://www.liveinternet.ru/users/teanika/post107742867/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446442
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2013

Де ж ви, щасливі літа?

"Доброго  ранку!"-  cонце  в  очі  мені  загляда,
Промінчиком  світить  здаля,  мене  звеселя,-
"Вставати  вже  пора!  Новий  день  давно  загора,
Чекає  із  урожаєм  матінка-Земля".

Стигнуть  на  полях  сонцем  налиті  повні  жита,
А  волошки  сині  золоті  вінки  спліта,
Пахнуть  моїм  босоногим  дитинством  ті  хліба,
Парним  молоком,  щастям  наповнене  життя...

Бабусині  руки  до  грудей  внуча  пригорта,
Порепані  від  роботи,  в'їлася  земля
Та  вони  найкращі  в  світі,  йде  від  них  теплота,
Глиняна  прохолода  долівку  устеля.

Шовковиці  розповзлися  чорнилом  по  губам,
Та  солодка  смакота  до  роту  потекла,
Сонне  кошеня  муркотить  в  пелені  фартуха  ,
Під  стріхою  щебече  ластівочка  мала.

Чомусь  нахлинули  спогади  веселі  й  сумні,
Не  вернуся  більше  я  туди,  плаче  душа,
Позаростали  споришем  стежки  ,нема  рідні,
Ні  хати,  ні  дворища...Нічого  не  втіша.

Не  стелиться  барвінок,  не  росте  і  любисток,
Не  бованіє  мальва,  не  пахне  м’ятою,
Не  духмянить  бузок...Загубився  мій  прихисток
Серед  буремних  літ.  Та  з  надією  встОю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013

СЛІПА САМОТА

Я  не  знаю,  що  таке  "  синє"  небо,
Бо  з  дитинства  мої  очі  в  пітьмі
Та  чую  згори  пташок  дзвінкий  щебет,
Жаль  людські  душі  ,вони  ж  бо  німі.

Я  не  знаю,  що  то  за  "  синє"  море,
Лиш  дотик  хвиль  його  відчуваю,
Поглинає  мене  суцільний  морок,
Я,  як  у  морі  в  ньому  плаваю.

Морські  хвилі,  прилипають  до  шкіри,
Шовком,  тіло  сліпе  огортають,
У  безодню  затягують  без  міри,
Потім  слізьми  додолу  стікають.

Я  живу  своїми  ж  бо  відчуттями
До  мертвого  і  живого  й  чую,
Як  горнуться  до  чутливих  ніг  трави
Й  оксамитом  їх  в  спеку  цілують.

Я  не  знаю,  що  то  за  "  чорні"  хмари
І  як  виглядають  краплі  дощові,
А  після  дощу  як  веселка  грає,
Бо  життя  моє  давно  є  в  імлі.

Я  відчуваю  дотик  дощу  до  вій,
До  щік  і  вуст  -  оцих  очей  моїх...
Мені  б  злетіти  в  вирій  чи  стати  в  стрій,
Припасти  до  долонь,  мамо,  твоїх.

Навколо  пітьма,  мов  стіна,  я    одна,
О,  Боже,  відкрий  мені  ці  очі,
Живу,  як  дитя,  ні  сонця,  ні    вікна,
Я  так  побачити  цей  світ  хочу!

******
До  автора  ЛГ    не  має  відношення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013

Тріпоче серце, Амуром пробите…

Тремтить  квітка,  сполохана  вітром,
Червоніє  від  сонячного  світла,
Чепуриться,  на  радість  всім  квітне,
Ароматизує  духом  повітря.

Поглинає  той  стрімкий    дух,    літо,
Пеленою    любові  оповите,
Я  втікаю  з  тобою    за  місто,
Тріпоче  серце,  Амуром  пробите.

Ніжно  вкриваємось  оксамитом,
Келихи  наші  коханням  налиті,
Мурашки  по  шкірі,  пахне  житом,
Молодіє  душа,  ми  знов  щасливі.

Насолоджуюсь  життя  моментом,
Тануть  цілунки  абрикос  на    вустах,
Напиваємось  медом  з  абсентом,
Співає  гімн  любові  ,  чуттєвий  птах.


*******
Абсент  крепкоалкогольный  напиток,  содержащий  обычно  70%  алкоголя.  Важнейший  компонент  абсента  это  полынь;  полынь  это  трава  в  эфирных  маслах  которого  содержится  большое  количество  туйона.  Туйон  в  больших  количествах  это  яд;  именно  туйон  главный  элемент  благодаря  которому  абсент  славится  своим  эффектом.  Другие  компоненты  абсента:  римская  полынь,  анис,  фенхель,  аир,  мята,  мелисса,  лакрица,  дягиль  и  некоторые  другие  травы.  

http://az-ua.com.ua/analytics/vodka/78.html

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437401
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.07.2013

В зливах-дощах ожива…

Пере  свою  смарагдову  білИзну  в  розбурханих  зливах-  дощах,
Матінка  природа-Наяда  чарівна...Виблискує  її  краса,
Ллється  водоспад  з  пухких  хмар  на  земні    простори,  тріпоче  душа,
А  громовиця-  Вакханка  гучна,  шаленіє  з  Вакхом  на  небесах  .

Роздирають  від  своєї  пристрасті,  чорні  хмари  ненависнІ,
Палахкотять    блискавиці.  Мов  загартована  сталь  тече  поза  край
Енергія  сфер...Калатає  серце,  б’є  адреналін  по    мені,
Відчувається  як  розливається  по  жилам,  по  всьому  тілу  кайф.

Від    цих  спекотних    поцілунків-спалахів  Сонячного  світила
Листя  зазолотіло,  спопелилось  посеред  оксамиту    літа,
Злива  змиває  з  дерев  витончені  прикраси  із  павутини,
Срібними  краплинами  з  прохолодою  м’яти,  цілуючи  вуста.

Пахнуть  свіжістю  ліси  й  поля,  вся  природа  ожива  ,  ти    і  я,
Злива  така  хмільна,  що  п’яніємо  без  вина  в  обіймах  завмира...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434518
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.06.2013

Портрети на фоні життя

Ой,  як  пече,  ой,  як  болить
Ця  борозна  із  солончака,
Що  горлянці  хочеться  вить
Бо  правда  життя  бува  й  така,
Як  той  дьоготь...Стемніє  вмить
Мед,  загірчить,  не  зробиш  й  ковтка
Та  ти  мусиш    всеодно    пить...
Запріснявіє  й  сльоза  гірка.

Обабіч  тих,  борозн-доріг
З-під  сліз,  розсипався  зморшок  ліс...
Чекаю,  що  покриють  їх
Твої  вуста  й  розповзеться  млість
Від  поцілунків.  Гріх  і  сміх.
Ти  ж  для  мене,  як  ботокс,  як  вміст
Молодості  й  юнацьких  втіх,
Мого  буремного  життя  зміст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433548
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 25.06.2013

Летний привет

[i][b]С  атласных  небес,  сквозь  серебристо-синий  рассвет,
Солнца  лучезарный  взгляд  на  луга  тихо  пал,
Собрав  жемчуга,  зазолотил  тысячью  монет...
Ветер,  шёлковистым  травам  что-то  там  шептал.

Косы  им  чесал,  перебирал  ,  нежно  целовал,
И  колдовал...Распускались  радугой  цветы
Меж  медовых  трав.  Вот-вот  будет  скоро  карнавал
Для  бабочек,  пчёлок,  жуков...Только  не  проспи!

Слышится  птичий  пев  в  перламутровой  вышине
Ситцевого  лета.  Дымкой  растаяла  ночь,
Вспыхнув  звёздной  пылью  и  чьим-то  лицом  на  луне,
Запах  лип  без  вина  хмелит,  дух  не  превозмочь...

Прочь  сомненья  прочь,  пусть  аромат  голову  кружит
И  любовь    мозги  испепелит.  Сладкой  ватой
Растает  на  губах.  Хочеться    ещё  ,  ой  как    пожить,
Но  нет  на  это    сил,  сердце  холодит  мятой.[/b]  
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430565
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2013

Почуття

[i][b]Я  дихаю  на  повні  груди,  вдихаю  аромат  весни
І  лине  запах  звідусюди,  навіює  чарівні  сни.
О,  травень  ніжний,  ти  мій  любий,  конвалій  дзвіночки  ясні,
Шовкові  поцілунки  в  губи  і  пташок  пристрасні  пісні.

Плинуть    їх  мелодійні  звуки  до  душі,  чисті  й  голосні,
Що  у  них  можна  потонути  від  почуттів,  тобі  й  мені.
Хвилюються  від  вітру  луки,  лазурним  морем  вдалині,
Я  розставляю  крила-  руки,  немов    вітрила  на  човні.

Тріпоче  вітер  сивочубий,  мої    почуття  любовні,
Тільки  я  боюсь  їх  загубить    у  травневих  чарах    хмільних,
Бо  ти  зберегти  так  і  не  зміг,  смарагди  свої  коштовні,
Самота,  то  є  великий  гріх,  а  кохання-  щасливі  дні![/b][/i]


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2013

Життєві роздуми ( надихнула творчість В. Голобородька)

Тане  день  між  зір  і  ніч  проходить  стежками  сну
й  знову  ранок  виходить  на  ганок...
Час  зникає,  немов  цідиться  через  сито,  
неначе  джерельна  вода  чи  парне  молоко.
Так  місяць  за  місяцем,  рік  за  роком    життя  збігає,  коли  не  дбаєш  його.
Вже  виросли  сини,  донька...Онуки  бігають  навколо  дідуся...
Зморшки  оперізують  лице  і...сивина,  як  та  зима  .    
Пасма  звисають  срібним    водограєм  
посеред  літ  літа.  Дощі  чи  сльози  вмивають,
стирають  пил  з  посіченого  сонцем  чи  морозом
обличчя.  Ти  вже  загартований,  як  сталь,  
чи  став,  як  той  камінь.  Ти  змирився.  Ти  йдеш  по  прямій  стежці,
бо  вже  нікуди  йти,  тільки  туди...За  обрій.

*******
Зігріває  серце  і  душу  за  вікном  весна,
спів  голосистого  солов’я,  вириває    бур’ян  думок
з  твоєї  ще  мислячої  голови,  бо  тоді...хто  зна,
як  станеться,  а  поки  що,  зозуля  сто  літ  накувала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425471
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.05.2013

Весняний ранок

Як  чарівно  мережиться  ранок,
У  барвах  весняних  вишиванок,
Миють  трави  в  росі,  руки-листки,
Вмивають  квіти  личка-пелюстки.

І  радісно  хлюпочуться  пташки  
У  воді,  дзьовбаючи  бульбашки...
Плине  аромат  в  повітрі  терпкий,
Білої  акації    й  черемхи.  

Летять  метелики  на  мед  липкий  ,
Солодкий,  як  вино  й  хмільний  такий,
Поснідати  у  ранковій  тиші,
А  там,  вже  гудуть  молоді  хрущі.

Та  ласують  квітом  отим  рясним,  
І  зеленим  листям,  для  них  смачним...
Геть  хрущі!  Зараз  прилетять  птахи,
Поснідають  вами,  хоч  ви  й  гіркі.

Ластівки  мило  защебетали,
Гніздечко  вони  ж  бо,  сповивали,
Під  дахом  ліпили  хатку  з  глини,
Для  діточок  своїх  ж  бо,  кмітливих.

Серед  цвіту  дерев  ,  духмяного,
Їли  шпаки    під  небом  безхмарним,
Ловили  хрущів,  лякали  джмелів...
Головне,  на  весні    весело  всім  !
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425072
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.05.2013

Я не знаю війни…

Я  не  знаю  війни  але  пам’ятають  мої  діди,
Бо  воювали    вони  тоді,  захищаючи  від  біди
Своїх  дітей,  своїх  батьків,  убиваючи  ворогів,
Нещадячи    ні  сил,  ні  життя,  ні  почуттів...Був  тільки  гнів!

Великий  гнів!  І  любов!  До  рідної    матусі  Землі,  
Що  горіла  тоді  у  вогні,  від  болі,  кричачи  в  імлі...
Тільки  було  й  чути  клекіт-плач,  поранених  журавлів
І  солдат...  Ріки  крові  розливалися  їх,  між  берегів...

За  Батьківщину  на  полях  полягли  мільйони    солдат,
Не  дочекались  їх  матері...Але  не  пройшов  супостат,  
Стоять  обеліски,  край  доріг,  нагадуючи  той  час,
А  безіменні,  десь  так  лежать  та  їх  згадують    повсякчас.

Я  не  знаю  війни  але  пам'ятають  мої  батьки,
Коли  були  в  ті  роки  дітьми...Їм  би  гулятися  в  цяцьки,
Але  вони,  шкарпетки  теплі  ,солдатам  на  фронт  плели,
А  хто  й  воював  і  у  ворогів  стріляв...І  ПЕРЕМОГЛИ!

Шана  Вам,  діти  війни!  Шана  Вам,  ветерани-фронтовики!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423839
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.05.2013

Нехай Господь усіх Благословить

Полоще  квітень  ситець  неба,
Купає  в  яхонтах  вишневий  сад,
Гудуть  джмелі.  У  них  потреба,
Пити  мед,  мов  гарячий  шоколад.

Квітує  весняна  пектораль,
Огортає  хмільним  ароматом,
Зачаровує,  як  той  скрипаль,
Обволікає  любовним  шармом.

І  я  радію  квітом  вишень,
Дзижчанням  бджілок,  джмеликів  і  ос,
Як  вітер  волосся  колише...
Овва,  Тобі  Боже!  Воскрес  Христос!

Бо  так  природа    воскресає,
Завжди,  на  протязі  тисячоліть
І  Божественну  силу    має,
Нехай  Господь  усіх  Благословить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421766
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2013

Біло-весільна заметіль

Заметіль.  Біло-весільна  заметіль,
Абрикосових  пелюсток,  духмяний  хміль,
П’янить  хіть,  роз’їдає  душу,  мізки...
Тіло  бринить,  розлітається  на  друзки.

П’ю  мить  ,  насолоджуюсь  квітом  весни,
О,  Боже!  Тільки  цю  казку,  ти  не  спини,
Хай  вона  побуде  ще  трохи  в  мені,  
Цей  світ,  доволі  прекрасний  і  чарівний.

Радію  життю,  мов  дитина,  що  спить
У  пелені  матусі...  Тільки  квіт  летить,
Цілуючи  теплі  долоні  земні  
З  ароматом  терпким.Ти  вуста  розімкни.

Злови  цілунок  зі    своїх  сновидінь,
Із    незбагненних  зимових    мрій,  із  молінь,
Нехай  він  обпалить,  увійде  в  глибінь,
До  серця  і  до  єства  твоїх  володінь.

Кохаймося,  злітаючи  до  зірок,
Залишаючи    заметіль  із  пелюсток...

*******
Зображення
http://www.stihi.ru/2011/05/16/7777

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2013

Весняна закоханість

Сонечко  ніжно  поцілувало  плечі  земні,
Розчесали  вітри,  коси  шовкові,  трав'яні,
Прокинулися  зі  сну  і  дерева  мовчазні,
Зашелестіли    віттям,  зраділи  дням  весняним.

І  я  радію  весні,  тамуючи  біль  в  красі,
Насолоджуючись  любовним  щебетом  птахів,
Їх  дзвінким  гарним  співом  в  розмаїтті  голосів,
Весіллям  горобців,    злітаючих  парно  з  дахів.

Радію  цвітінню  верби  і  листочкам  її,
Сережкам  беріз...  Закучерявленим  споришам,
Шаленим  твоїм  поцілункам,  на  вустах  моїх,
Що  ти  мене  пригощав  і  розмові  по  душам.

П’янить  кохання,  як  вино,  солодке  і  терпке,
Огортає  тіло,  в  серці  й  по  жилах  стугонить,
Розквітає  в  душі  садами,  гаряче  й  палке...
Навколо  нас  весна  пінить,  почуттями  бринить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2013

Ти повернися до мене з весною

Дивлюсь  у  вікно,  туманом  зашторене,
На  небо  без  сонця,  хмарами  зажурене,
Малюю  на  ньому  серце  зі  стрілою
Й  вуста  ,  сповнені  незгасимою  любов'ю.

Як  і  колись,  шаленою  й  жаданою
З  людиною  близькою  й  все  ще  коханою.
Це  у  Всесвіт    послання  моєї  душі  
Та  до  тебе...  Ми  з  тобою  іще  ж  не  чужі.

Так  треба...Ось,  ось  заплачуть  скоро  дощі,
Мабуть  потечуть    вони  і  по  моїй    щоці,
Бо  забуду  свою  парасолю      вдома,
Чи  свідомо,  чи  випадково,  невідомо.

Ти  повернися  з  весною  сонцем  ясним,
Бо  я  просто  стала  німа,  а  не  нещасна,
Від  зими,  що  забрала  місяць  березень...
А  тебе,  потороча...Ой,  будь  обережним!
 
З  тобою  заквітують  сади  кожний  день
Ароматом  хмільним...Поринемо  ми  в  Едем,
Як  Адам  і  Єва...Малюю  кохання  
Під  соловейка  співання  в  своїй    уяві...

І  запашні  трави,  що  плачуть  росою,
Медовою,  п’янкою...  Любуюсь  красою
Безгрішною  і  живою...І  весною.
Аплодуючи  їй  серцем  знову  і  знову....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2013

Люблю оксамитовий світанок

Люблю    оксамитовий  світанок,
Погляд  небесної  сині  очей,
В  ньому  тане  місяця  уламок,
Роса  рясна,  медом  хмільним  тече.

Стелиться  над  садами  серпанок,
Він  узори,  рожевим  квітом  тче,
Гудуть    джмелі,  пускаються  в  тАнок,
В  насолоду  ми  з  тобою    втечем.

Сонечко,  зайчиком  грає    гарно,
Жмуриться  небо  з  того,  терпляче,
П’ємо,  ковтаємо  життя    прану...
Серце  від  радості    зараз  плаче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414557
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.04.2013

Ось і прийшла довгождана, Весна-діва, жадана

Ледь  торкнулись  Землі,  небесні  руки-крила,
Зникла  з  її  кіс  посріблена    сивина,
Смарагдами,  оксамитове  тіло  вкрила,
Казкова  чарівниця,  ця  юна  Весна.

Тендітна  ,  немов  лань,  закохана    й  вродлива,
Як  та  Божественна  істина,  невинна,
Із  вуст  соловейка  злетіла  й    полонила
Коханням  серцЯ.  Осанна  їй,  осанна!

Опустила  додолу,    вій  своїх  вітрила,
Поволокою  впала    на  земне  плече,
Сльозами  бризнула  й  полилися  неспинно
Водоспадом,  із  незабудкових  очей.

О,  Весна,  моя  ти  люба  і  довгождана,
Знаю,  що  зцілиш  мою  душу  садами,
В  неземній  купілі  загояться  всі  рани  
І  духмяно,  захурделиш      пелюстками.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414371
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.03.2013

Ой, захурделила весною , зима

Знову  впав  сніг  на  стріхи,  на  поріг,
Замело,  захурделило  село,
Зникли  під  ним    шляхи,  нема  й  доріг,
По  вікна,  оселі,  ой,  занесло.

Тільки  сірих  зайців  від  вовків    біг
Не  спиняється  ...М’ясо      утекло,
Як  той  сноубордист,  стрибок  у  бік
І  шукай...Навколо  білим-біло.

Свиснув    соловейко,  чи  той  батіг,
Скрипнули  сані,  поповзли  сміло...
Зиму,  Бог  чи  хтось,  замість  весни,  впріг,
Гей,  сонечко!  Вжар,  щоб  зарясніло,

На  деревах    квітом,  як  і  торік,
Хоча  зима  й  гарна  та    набридла,
Весни  хочеться  !  Почуй  душі  крик,
В  полон  взяла.  Невже  вона  зі  зла?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411983
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.03.2013

В полоні зими

Зима  взяла  до  полону  весну,
Ні  продиху  їй  не  дає,  ні  сну,
Посилає  сніг  на  плечі  землі,
А  весна  плаче    в  відчаї  слізьми.

Замерзають  вночі  тих  сліз,  струмки,
А  в  день,  дзвінко  збігають,  хто-куди,
То  сонце  заглядає  у  вікно,
То  дощик  стукотить  по  шибці  в  скло.

І  вітру  чується  стогін  гулкий,
Запах  землі  розноситься  терпкий,
То  тут,  то  там,  цвірінькають  птахи,
Скачуть  на  гілках  ,  злітають  з  дахів.

Скоро  у  полоні  буде  й  зима,
Весна  сонячним  теплом  вже  пройма,
Зашепче  під  стогін  вітру  трава,
Зеленню  все  навколо  покрива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409874
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2013

Весняне

Ще  снігом  обіймає  поля  зима,
Не  хоче  прощатися  з  нами  вона,
Все  стелить  і  стелить  білі  рушники,
Під  ноги  нам.  А  весні  все  ж,  ні  з  руки.

Скачуть  і  щебечуть  милі  горобці,
Чекають  весни,  комах  спритні  ловці  
На  ще  сплячій  вербовій  сірій  гілці,
Гойда  туди-сюди,  мов  на  гойдалці.

А  десь  у  небесах  летять  журавлі,
До  рідного  гнізда  на  стовпі  в  селі,
Махаючи    чорно-білими  крильми,
Стомлено,  раз  у  раз  клекочи    в  імлі.

Вже  скоро  проростуть  сніжні  килими,
Веселковими  квітами  сон-трави,
Встелять  луки  й  лісові  галявини,
Й  задзенькають  струни  весни  з  глибини.
Чом  би  й  ні?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407783
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.03.2013

Духовна сліпота

У  долонях  матінки  Землі,  ми,  немов  ті  діти  малі,
Безтурботні  й  сліпі,  тицяємося  то  туди,  то  сюди,
То  грішимо,  то  молимося  й  боїмося  бути  в  імлі,
Борсаємося  в  пелені,  не  розуміємо:  де  ж  плоди?

Проходять  тисячоліття,  а  ми  не  знаємо  куди  йти,
До  якої  життєвої  та  всепереможної  мети?  
Круті  над  безоднею  для  людської  долі  земні  шляхи,
Одні  пролітають  над  прірвою  раз  у  раз,  немов  птахи,  

А  в  інших  обпалені  крила  й  згасають  у  душі  вогні,
На  півшляху,  на  півпуті...Господи  прости!  Дай  їм  зрости,
Прости  нерозумних  людей  й  благослови,  не  будь  в  стороні,
Отче!  Нас  від  самих  себе,  дурних,  ти  все  ж  таки,  захисти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407735
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2013

ВЕСНА

Скинуло  небо  кожух  із  кошлатих  сивих  хмар,
Зимової  днини  тягар,  весні  на  вівтар,
Випустило  з  розхристаної  пазухи  свій  дар-
Сонця  шар,  мов  володар  землі,  мов  Бог  чи  цар.

Вже  торкнулось  золотооке  сонечко  снігів,
Задзюрчали  струмки,  побігли  сльози  рясні
По  землі,  вийшли  ріки  із  льодових  берегів
І  залунали    пташині  любовні  пісні.

Виглянули  з-під  снігів,  шовкових  трав  килими,
Затріпотіли  маківки  квітів  весняних...
Прокидається    природа  зі  сну  зими  і  ми  
Й  піднімається  увись,  хмільний  дух,  неземний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405780
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.03.2013

Краєві, мого дитинства ( Остер, Пархимів, Десна)

Люблю  Остерщину,  з  дитинства  рідний  край,
Думками  світлими  до  нього  й  досі  лину,
Село  Пархимів,  мені  був  маленький  рай,
Болить  душа,  бо  вмирає,  хоча  й  повільно...

Заріс  ставок,  поспилювали  всі  верби,
Що  батько  насадив  колись  для  нас  з  сестрою
І  нема  давно  уже  старої  греблі,
Нова,  як  стара,  руйнується  з  бистротою.

Поосипались  стріхи  з  чепурних  хаток,
Покособочилися  вікна  ,  зникли  двері,
А  в  інших,  що  й  було,  нема  давно  й  того,
Дірка,  а  не  стеля  й  пустка,  замість  оселі.

Подичавіли  сливи,  не  родять  вишні,
Замість  груш  Бери  у  траві,  лиш  один  щавель,
На  яблуках  гнилих,  осиний  рій  в  тиші
Гуде,  ласує  урожаєм  із  пари  жмень.

Виродився  бузок,  залишився  будяк,
Не  цвіте  без  господарів,  покинутий  сад,
Який,  колись  був  втіхою  для  нас,  ось  так,
Солодкі  шовковиці,  спиляв  сусідкин  сват.

Замість  біленької  хати,  купа  сміття,
Ні  в’язів,  ні  осокорів  і  близько  нема,
Тільки  береза  у  бережку  самітня,
А  сестру  її  зрубали,  бо  була  суха.

На  зеленій  луці  до  поясу  росте
Різнотрав’я,  таке  ж,  як  і  в  дитинстві,  густе,
Для  мене,  мова  трав,  було  діло  просте,
Любила  я  їх,  а  вони  мене.  Час  все  стер.

Задивлялася  на  метеликів,  жуків,
На  бабок...У  них  взяли  крила  на  літаки...
Вслухалася  в  шепотіння  між  трав  вітрів,
Мене  виховувала  природа...не  батьки.

Там  по  споришу,  нікому  та  й  ходити,
Колодязя  катма,  ні  тобі  журавля,
Нори  від  кротів,  нічому  та  й  радіти,
Тільки  хрести  від  рідні,  видніються  здаля.

Ні  колиски  роду,  ні  пуповини  в  ній,
Самітня  сирота,  серед  мільйонів  людей...
Нікуди  прихилити  голову  самій
Та  пам’ять  ожива,  в  дитинство  мене  веде.

 *******
Діти  славного  Дніпра-  Остерка  й  Десна,
Котять  свої  води  між  крутими  схилами,
Берегів,  чарівна  первозданна  краса,
Ходимо    ми  стежинами  журавлиними...

Батьківщина  моя!  Молюсь  за  тебе  я!
Щоб  розвивалася,  в  широту  й  увись  росла,
Багатіла  врожаями  кожного  дня,
Щоб  тобою  гордилася  я  й  ти  розцвіла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399159
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2013

Закульбабилася весна на зеленому моріжку…

Закульбабилася  весна  на  зеленому  моріжку,
Маленькими  сонечками,  жовторотими  діточками,
Усміхаються  вони  сонечку  -мамі    на    бережку,
Кивають    усім    голівками,  китицями-  квіточками.

А  прокинувшись  з  просоння,  чепуряться  на  осонні,
Вмившись  росою  на  світанні,  п'ють,  мов  вино,  сонця  прану,
Ховаючи  від  вітру  свої  причепурені    скроні,
Одягають  золототканну,  смішну  куделю-панаму.

Коли  йде  спати,  кудись  за  обрій,  їх  сонечко-мама
То  вони  закривають  свої  парасолі  й    спочивають...
Милують  наші  очі,  капелюшки  між  споришами,
Весна  дарує  нам  насолоду,  сама  їх  й  вишиває.

Прилетіли    метелики  й  рій  турбулентних  джмеликів,
Задзижчали  ,  ласунчики  жадібні,  мов  ті  гвинтокрилі,
Сіли  на  кульбаб  куделі,  напилися  з  їх  глечиків
Сонячного    меду,    тремтячі  вусами,  щоб  бути  в  силі.

А  ми  ж  бо,  порадіємо  цій  вишуканій  природі,
Гарному  весінньому  сонечку,  килимам  цим  шовковим,
Вдихнемо  аромат,  ще  нескошених  трав  при  нагоді,
Віддамося    солодким  почуттям,  чарівним  і  святковим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398891
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.02.2013

Останній поцілунок, останній подих зими…

І  залютує  зима,    мабуть  в  останній  раз,  морозами,
Зашаленіє  снігопадами,  кришталевими  сльозами,
Ушкварить  по  шкірі  скельцями,  немов    гострими  лезами,
Що  розтануть  від    вогню  душі  й    попливуть  своїми  стезями.

Ковтну  в  останній  раз  її  сніжинок-сліз,  як  подарунок
Неба,  як  невтішної  зими  французький  довгий  поцілунок,
Розбещений  такий,  терпкий,  із  корицею  і  фейхоа,
Бо  із-за  рогу  вигляда,  гламурна  Мавка,  чарівна    весна.

Вдихну  зимовий  ранок.  І  кавово-молочний  серпанок
Розіллється  по  тілу  ніжним  теплом  ,  збадьорить  наостанок,
Перед  повінню    сліз,  що  подзюрчать    дзвінко  й  щосил    струмками
Під  ногами...Із  зимовими  дарунками  й  їх  уламками...

А  весна,  наповнить  свій    ранок    green-оксамитом,  фіміамом,
Золотими  сонячними  зайчиками  в  чашці  чаю  з  лаймом,
Ароматом  квітневих  садів,  що  від  хмелю  задурманять,
Березовим  соком,  любов'ю,  піснями,  що  в  садах  забринять...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398607
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.02.2013

А серце тужить по любові… ( Весна і Королева Зима)

Розсипалось  сонячне  проміння  по  її  білому  тілу,
Потонуло  в    безоднях  темних  зіниць,  вогнем  запалило,
Засіяли  смарагди  очей...  Оксамитом    залопотіли...
Одиноке  її  серденько  про  любов  Його  молило.

А  Він,  мов  Кай,  зачарований  Сніговою  Королевою,
Ховався  від  проміння....від  ЇЇ  смарагдового  сяйва,
Від  вогненного  ЇЇ    кохання...  Заворожений  славою,
Любов'ю  лукавою...  Весна  Його  серцю  була  б  зайва.

Володіння  світом,  гори  золоті  та  безсмертя  на  землі,
Наобіцяла  Йому  Зима,    ця  Королева  Снігова,
Спокуслива  чарівниця,  хво...да  ще  та...  Кришталі  на  чолі
І  холодна,  як  змія...Що  не  так,  заморозить...  ось  така.

Та  прийде  вже  скоро    Зимі  кінець,  потечуть  струмки  навпростець,
Розтане    і  в  Його  серці  лід,  і  зникне  байдужості    слід,
Запалить  Весна  любов,  зачарує  Його  піснями    митець,
Соловейко-співець...  Відчується  душі,  незбагненний  зліт...

Заблищать  в  росі,  смарагди  трав’яні,  запестить  сонце  в  імлі,
Поцілує  Весна  хмільним  медом,  вишневі  вуста  оті,  
Запалають  очі  під  квітневі  заметілі,  як  і  тоді,
Коли  були  Вони  ще  безтурботні  та  молоді  в  житті.

*******

Щасти  всім,  щасти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2013

За окном зима, рассыпает бисер, жемчуга… (Ты и я)

За  окном  зима,  рассыпает  бисер,  жемчуга,
Пухом  и  шёлками  укрывает  сёла,  города,
Кружит  и  вьюжит  кремом  -  брюле  в  лесах,  на  лугах,
Вышивает  картины  из  серебра,  капелек  льда  .

С  морозом    насылает  она  на  нас  холода,
Прячутся  птицы  и  звери  под    её  палантином
На  деревьях  или  в  тепло  пушистого    боа,
А  мы  с  тобой  греемся  дома  ,у  огня  камина...

Подбрасывая  в  его  пасть  сосновые  дрова,
Веет  милым    уютом  от  домашнего  очага,
Пахнет  хвоей,  можевельником...  Зима  сурова
Набросала  сугробов...Шевелит  дрова  кочерга...

Дома  благодать,  спокойствие...  Мы  выпьем  вина,
Поцелуями  согреем  мы  друг  друга...ты  и  я,
Насладимся  любовью,  как  в  былые  времена,
Музыка  ветра  и  огня,  треск  поленьев...Я  твоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395898
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2013

Квітувала весна, а за вікном самота…

Квітувала  весна  за  вікном,
Вишнева  гілка  билася  за  склом,
Співали  сонати  пернаті,
Сонця  промінь  гуляв  по  кімнаті...

Смакуючи  солодким  вином,
Він  і  вона  сиділи  за  столом,
Остання  зустріч.  Він  чув  нутром...
Було  не  було,  пішов    напролом.

Став  на  коліна  перед  нею,
Мов  перед  богинею,  зорею,
Поклав  голову  свою  руду,
В  її  теплу  колиску-  пелену...

Припав  вустами  до  рук,  до  ніг...
Цілував  кожний  клаптик...як  умів,
Викликаючи  лоскіт  і  сміх,
Повторював  слова  і  бубонів...  

-  Я  кохаю  тебе!  Це  вперше...
Любов’ю  сповнене  моє  серце,
А  ти  мене  кохаєш  чи  ні,
Скажи,  не  мовчи,  ми  не  уві  сні.

А  вона  немов,  як  заклякла,
Оніміла,  побіліла...Втекла
Від  питання...  Вина  налила,
Слів  інших  вона  так  і  не  знайшла:

Не  знаю  я,  чи  люблю,  чи  ні,
Ти  мені  ,  як  друг,  як  брат,  зрозумій...
"  Давай  поберемось"-  сказав  він,
Сльози  текли  з-під  вій,  став,  мов  та  тінь.

-  Тобі  ще  рано,  ти  молодий-
Сказала  вона-  невже  ти  сліпий,
Для  тебе  мабуть  я  застара  
Й  одружуватись  не  прийшла  пора...

Випий  краще  вина,  усміхнись,
Все  в  тебе  буде  добре,  відчепись,
Знайдеш  ти  іншу  наречену
І  полюбиш  її  більш  натхненно.

Кохаю  іншого  я,  повір,
Ти  добрий  та  й  розум  є  в  голові,
Ну,  а  я...  скажу  без  ілюзій,
Ми  будемо  з  тобою,  як  друзі.

-  Я  вже  й  батькам  про  нас  розповів-
Співав  він,  доки  не  посоловів,
-Вони  чекають  на  вечерю  
Мене  й  мою  зорю-наречену....

-Я  не  піду  до  тебе,  пробач,  
Мені  дуже  жаль...ти  тільки  не  плач...
Ти  ж  чоловік...-  сказала  вона,
-Подивись,  як  буяє  ця  весна...

Поцілувала  його  в  тім'я,
Як  матір  своє  мале  ще  дитя,
-  Прощавай,  я  залишусь  сама-
Сказала  вона...  І  досі  одна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2013

Ностальгия (Gennady Zagrebelny -Hello to Canada from Kiev)

Летят  года,  как  перелётные  птицы,
Меняются  тела,  стареют  наши  лица...
А  душа,  всё  так  же  ,  как  и  тогда...юна,
И  по-прежнему  хочет  любить  всё  же  она.

Окунуться  бы  сново  в    омут  с  головой,
Забыть  обо  всём...закружиться  в  любви  с  лихвой
В  этом  Эдемском  саду,  вдвоём,  нам  с  тобой,
Вспомнив  былые  года...Ах,  тряхнём  стариной...

Ты,  молодость  моя  и  наивная  я,  
Бесшабашная,  но  поверь,  совсем  не  глупа,
Нет  уж  ,не  упустила  бы  сейчас  тебя,
А  согласилась  бы  выйти  замуж...  вот  так,  да.

Мучит  меня  ностальгия  по  тем  годам,
Не  ценили  мы  альков  любви  и  счастья  храм,
Разбежались  мы,  разлетелись  кто-куда,
У  "  разбитого  корыта"  осталась    одна...

Летят  мысли  мои  к  тебе....Сколько    потерь?
 "  Какая  же  я  была  глупа"-  Что  ж  уж  теперь?
Не  узнаешь  меня,  поверь,  пройдёшь  мимо...
А  я  тебя...может  по-походке...ленивой.

Повезло,  словно  какая-то  магия,
Я  окликну    тебя,  моя  ты  ностальгия!
Узнав  меня  по  смеху  хохотливому,
Как  и  тогда,  ты  выпьешь  со  мной  бокал    пива...

Как    иногда  приятно  вспомнить  былое,
Яркое,  светлое,  наивное    такое,
Лёгкое,  как    хлопанье  крыльев  бабочек  
У  виска....  Иль  ветром  весенним  между  строчек...

А  пока  только  в  жизни  один  лишь  прочерк
Или  больше  всего  она...  из  многоточек...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395534
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.01.2013

Зимаааа…

Сніжинки  сідають  на  скроні,
Вплітаються  квітками  в  коси,
Сиплються  зірками  в  долоні...
Радість  для  дітей  і  дорослих.

А  потім  тануть  слізьми  на  склі,
Поки  знов  їх  не  заморозить,
Візерунком  весни  на  вікні...
Хочеться    квіти  ті  оживить.

Розмалювати  веселкою
На  цьому  білому  тлі  землі,
Полетіти  на  них  бджілкою,
Поніжитись  на  сонці,  в  теплі...

Коли  залютують  морози,
Схвилюють  заметілі  в  душі,
Повз  метаморфози  прогнозів,
Насолодимось  зимою  всі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394182
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.01.2013

Другу юності

Не  гукай  мене  більше    мій  друже,  не  зви,
Загубились  наші  імена  між  літами,
Забулися  про  кохання  казкові  сни,
Заблукала  душа  твоя,  поміж  світами.

"Не  гукай  мене  більше    мій  друже,  не  зви"-
Відлуння  імені  між  травами  шелестить,
Все  минуло.  Прощаю  й  ти  мене  прости,
Вітром  воно  шугає,  у  листях  гомонить.

Нехай  Бог  твої  гріхи    все  ж  таки  простить,
Ти  Ангелом    у  вічності  на  плечі  поспи...
Як  же  болить  моє  серце  й  душа  болить!
Тебе  нема  на  Землі,  на  жаль.  Тільки  схлипи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392111
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.01.2013

Щедрівочка щедрувала, щастя й здоров’я всім людям бажала! ( Щедрівка)

Щедрівочка  щедрувала,  щастя  й  здоров’я  всім  людям  бажала,
Господарів    з  Новим  Роком,  з  Меланкою    та  з  Василем  вітала!
Як  сніг,  пухкою,  білою    ковдрою,  поля  цьогоріч  вкриває,
Так,  щоб  і  врожаї  на  них  зростали,  пахли  хлібом-короваєм,
І  щоб  картопля  та  різна  городина  на  них  добра  вродила,
Щоб  буйним  цвітом,  запашним-медовим  квітла  весь  час  полонина,
Щоб  трави  росли,  зелені  та  соковиті,    силою    налиті,
Праною  наповнені,  росами  умиті,  найкращі  у  світі!
Щоб  паслися  на  них  корови  й  вівці,  щоб  текли  молочні  ріки,
Щоб  багатою  була  наша  земля  у  всі  роки,  у  всі  віки,
Щоб  мали  сало  й  до  сала  на  столі,  вино-горілочку  пили,  
Вареники  в  сметані  їли,  голубці,  а  розум  не  пропили!
Щоб  дівчата  були  гарні  матері,  а  хлопці-  добрі  козаки,
Щоб  були  чисті  й  ясні  їх  дороги-шляхи  до  своєї  мети,  
Щоб  цвіли  сади,  співали  солов`ї,  щоб  свою  мову  берегли,
Щоб  рідну  Україну  розвивали,  любили    ,  як  тільки  могли!
Як  зірки  на  небо  вночі    висипають  і  сріблом  ясно  сяють,
Нехай  добром  і  щастям  сяють  наші  очі  й  любов`ю  палають
Наші  серця  до  ближнього,  до  батька,  до  матері,  до  природи,
До  Батьківщини,  до  Бога!  Слався  Україно  і  наш  народе!

*******
З  Новим  Роком,    тебе    народе!  З  Новим  Роком  наша  Україно!
Нехай  збуваються  наші  гарні  мрії!  Всім  Ура!  Ура!  Ура!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392046
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.01.2013

Христос ся родився! Славімо його! ( Візуалізація здійснення мрій)

І  падає  сніг  ,  і  замітає    сліди    завіями,
Сніжинки  танцюють,  тануть  на  моїх  віях...
Звізда  загорілась  над  Віфлеємом    між  сузір’ями,
"Христос    ся  родився!"-  лунає  в  літургіях!

Народився  Божий  син  у  сяйві  небесної  Зорі,
Щоб  померти  на  Хресті  за  наші  ж  бо  гріхи
І  Воскреснути  із  мертвих...Щоб  рід  наш  людський  все  ж  прозрів,
Жив  у  любові  та  у  мирі  у  всі  віки.

Щоб  духовно  багатіли  ми,  щоб  душі  чисті  були,
Як  той  перший,  ще  неторканий  біленький  сніг,
Щоб    діти  гарними  й  здоровими  на  цій  Землі  росли
Й  лунав  скрізь,  їх  такий  щасливий    та  дзвінкий  сміх.

Щоб  в  гармонії    друг  із  другом  і  з  природою  жили,
Щоб    Батьківщину-неню  плекали,  берегли,
Нехай  здійсняться  мрії  твої  й  мої!    Дай  Боже  сили!
Освяти  наші    шляхи,  щоб  ми  їх  досягли!

*******
Христос  ся  родився!  Славімо  його!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390682
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.01.2013

Вітаю з Новим роком!

Вітаю  з  Новим  роком  я  всіх  нас,  Землян,
Всіх  тих  ,  хто  руку  допомоги  комусь    простяг,
Хто  був  найкращий  серед  нас  із  християн,
Хто  не  поділяв  нас  на  дворян  чи  на  дворняг.
Хто  не  побоявся  правду  в  очі    сказать
Держимордам,  які  звикли  завжди  нам  брехать,
Які  про  простих  людей  повинні  ж  бо  дбать,
А  не  далеко  чи  на  три  букви  посилать.
Тих,  хто  любить  людей  ,  природу  й  увесь  світ,
Хто  не  пустоцвіт,  у  кого  в  душі  буревій,
Хто  дбає  про  сиріт,  хто    сталево  стоїть
На  землі,  хто  сильний  духом  в  битві  світовій
За  природу,  екологію,  за  любов
До  країни,  родини,  до  доньки  і  сина,
За  тих,  хто  черпає  силу  із  молитов,
У  кого  є  мати  єдина-  Україна,
А  в  душі    є  совість  і    справедливий  Бог,
З  вуст  лине  мова  ,  калинова,  солов'  їна,
Б'ються  серця  в  ритмі  добра.  Луна  їх  гонг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388451
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.12.2012

Новий рік (візуалізація майбутнього )

Вже  Новий  рік,  як  і  торік,  ступає  на    поріг  
Нового  й  щасливого  для  усіх  землян  життя,
Де  ні  криз,  ні  апокаліпсису,  що  хтось  прорік,
А  тільки  гарне  і  квітуче  для  нас  майбуття.

Де  всі    здорові,  веселі,  успішні    й  кохані,
Де  на  долонях  любові  нас  світ  зігріває,
На  травах  духмяних  колихає  на  світанні,
Сонечком    в  тім’ячко  цілує,  в  росах    купає.

Божим  духом  наші  душі  й  серця  напуває,
А  ми  духовно  зростаємо  в  тій  безмежності,
У  неперевершеній  красі,  що  окриляє,
Нас  Ангели  оберігають,  бо  ми  в  єдності.  

Ти  і  я,  і  наша  матінка-природа  Земля,
Ми  щасливі  й  безгрішні,  бо  на  те  Божа  воля,
Від  природи,  від  Бога  й  від  нас,  залежить  життя,
Від  добра  залежить  і  доля,  твоя  і  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386797
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 22.12.2012

Ось і зима, срібними долонями обійняла…

[i][b]Ось  і  зима,  срібними  долонями  обійняла,
До  серця  свого  притулила,  аж  мурашки  по  шкірі,
Дихнула  завірюхою,  гори    пуху    намела,
Забіліла  вся  земля  від  пір'я  в  сніговому  вирі.

Морозним  цілунком  обпекла,  вуста  й  оніміли,
Сльоза  по  щоці  потекла  чи  та  сніжинка  -пір'їна?
Хто  зна,  хто  зна...  А  щоки,  все  ж  таки  порожевіли,
Від  зимового  вогню.  Ох,  закрутила  хуртовина.

Калину  в  білому  хутрі  вже  шматують  снігурі,
Червоніють  ягоди  її    й  на  пухкому  килимі,
Горять  кульки  вогняні  на  гіллі  і  на  стовбурі,
Смакують  їх  червоногруді  птахи,  мов  одержимі.

А  ми,  радіємо  зимі,  заметілі  сніговій,
Ягодам  у  клярі,  сніжинкам,  що  від  подиху  танунь,
Новому  дню,  скрипу  сніжку,  лоскотанню  зір  між  вій,
Красі  зимі,  ось  такій,  я  віддаю  свою  пошану.[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2012

Сльози зими- узори на склі

Сльози  зими  осідають  памороззю
На  траву  ще  зелену,  рясну...
Протоптує  до  душі,  щемную  стезю,
Плете  ковдру    пухку,  снігову.

Морозним  узором    рихтує    дивину,
Приміряє    свою  сивину
На  доріжки,  на  землю  для  мене  святу,
Ось,  скоро  вкриє    й  горобинУ.

Завіє  ,захурделить      й  усю  далину...
А  поки  що,  малює  по  склу
Живими  стіжками  сніжинку  ще  хитку,
Бо  стікає  слізьми    по  вікну.

Краде  осінні  дні  золоті  у  пітьмі,
Чом  би  й  ні,  останні  ж  бо  вони...
Ми  вже  ждемо  її  й  візерунки  крихкі,
Завивання  вітрів...  до  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380036
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2012

Пам’ятаємо ( Голодомор)

Запалимо  свічу  на  вікні  ,  в  серці  та  душі,
За  тих,  хто  мав  право  жити  але  пішов  у  вічність,
За  тих,  хто  їв  в  32-му  лебеду,  солому,  спориші,
Виживав,  як  умів...  Хто  за  таке  життя  відповість?

"Мамо,  дивись,  як  колоситься  жито,  пшениця,
Вже  зерно  дійшло  і  сонцем  налилось,  аж  світиться...
Дякувати  Богу,  вийде  добра  паляниця,
Нехай  тільки  тісто  в  діжі  підійде...заміситься.

Напечемо  пиріжків  на  всіх,  сядемо  за  стіл
Та  з  парним  молоком...  Ой,  як  смачно  буде  нам  повір...
Чому  в  тебе  очі  сумні,  чому  на  лиці  сіль,
Ти  плачеш?Треба  здати  зерно?  Невже  Голова  звір?"

Сталін,    комуністи,  НКВД,  рили  могили  кров'яні
На  українській  родючій  землі,  забираючи
Життя  народу    голодомором...Щоб  бур'яни
Зростали  одні.  Геноцидом  людей  караючи.

Щоб  не  було  наших  батьків,  дітей,  тебе  й  мене
Й  не  було  українського  багатого  народу,
Їх  ціль-  стерти  націю...  Земля,  ось  що,  основне,
Плодючий  чорнозем-  найкраща  для  них  нагорода.

Роки  спливли...  Пам’ять  хотіли  стерти  чинуші
Та  історію  не  зітреш  із  мізків    наших  дідів,
Забрати  звірі  не  змогли  ні  духу,  ні  душі,
Горить  свічею  тепер,  посеред  могильних  рядів...

Пом’янемо  тих,  хто  загинув  за  нас,  за  землю,
За  поля,  де  на  їх  крові  спіють  пшениця  й  жита....
Нехай  горить  свіча,  за  душі  Бога  я  молю!
Вічна  пам'ять  їм!  Нехай  ллється  молитва  ця  Свята.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379970
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 24.11.2012

Кришталевим морозцем , обійняв землю ранок…

[i][b]Кришталевим  морозцем  ,  обійняв  землю  ранок,
Сивиною,    немов  саваном,  дерева  укрив,
Виглянув  із-за  штор-хмарин,  золотий  уламок,
Трохи  посвітив,  оманливим  теплом  подражнив,
Іній  розтопив,  одягнувши    сонний  серпанок
На  ліси  й  сади,  а  потім  зник...  Злетів  догори,
Підморгнувши  сонячним  промінням  наостанок,
Заховався  знову  в  небесній  імлі,  до  пори...
Допоки  зима  не  зодягне    білий  жупанок,
Не  вишиє  на  ньому    срібні  хрусткі  узори
Сніжинками,  зірками,  морозом...Ой,  як  гарно  
Ходити  й  милуватися  на  дерев  убори,
Снігом,  під  ногами  рипіти...Це  неймовірно,
Це  просто  чудово...Казка  для  нас  і  дітвори,
Як  весело  нам  гратися  в  сніжки  і  гамірно,
Кататися  на  санчатах,  спускатися  з  гори,
Годувати  птахів  хлібом,  сипати  їм  зерно,
Щоб  були  не  голодні...Їж  горобчику,  бери,
Скачи  проворно,  поцвірінькай  мені  у  вікно,
Для  душі...Бо  для  радості,  Бог  природу  створив.[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2012

Проймає смутком, п’ю осінню ніч…

[i][b]Проймає  смутком,  п’ю  осінню  ніч,
А  серце    все  стугонить,  болить
І  згадується  остання  зустріч  
Та  кохання,  неповторна    мить:

Збігав  ночі  час,  стікав  віск  зі  свіч,
Хотілося  потік    їх  спинить,
Побути  з  почуттями  віч-на-віч,
Любов  навіки  та  й  полонить...

Ти  так  ніжно  торкався  моїх  пліч,
Вуст,  персів  ...Що  було  не  спинить
Вогню,  від  поцілунків  навсебіч...
І  пронизував  пристрасті  ритм...

Свічки  горіли  роками  щоніч,
Пливло  кохання  у  лабіринт...
Розлука  сміялась  із  протиріч,
Виймала  з  почуттів  кожний  гвинт.

Я  п’ю  самоту  з  осінніх  облич,
Виринають  зорі  з  потойбіч,
Поклич  мене,  мій  коханий,  поклич,
Любов’ю  звелич  мене  і  ніч.[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2012

Симфонія осінніх вітрів…

[i][b]Стогне  в  серці  моїм  на  розрив  
Ця  симфонія  осінніх  вітрів,
В  цій  музиці  чується    надрив,
Із  мелодії  лине  рев  та  гнів.

Позлітало  все  листя  з  дерев  ,
Не  видно  вже  шовкових  килимів,
Лиш  у  душі  один  голий  нерв
Та  й  той  від  вітрів  чомусь  занімів.

Не  видно  ні  бурштину,  ні  барв,
Оркестр    грає  й  тугу  наганяє,
Повзе  поїзд  із  чорнильних  хмар,
Серце  моє  цей  пейзаж    картає.

Застиг  голий  гай  на  полотні,
В’ється  змійкою  дим  із  коминів,
Щемом  і  холодом  по  мені...
Сльозою  в  очах,  той  щем  забринів.

Та  зима,  ось  на  плечі  впаде,
Пуховою  шаллю  їх  обійме,
Станцюють  сніжинки  па-де-де,
Мене  радістю  і  теплом  пройме.[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2012