| Сторінки (13/1239): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
І/ скристе сонячне проміння
З/ -за хмарки протягнулось вниз,
А/ там, у теплім павутині,
К/ отилось прямо на карниз.
В/ исоко з даху споглядало
І/ роздивлялося навкруг:
Т/ ам у дворі його чекають,
Ч/ и йти тихесенько у луг?
А/ у дворі кипить робота:
Л/ истками вкрилися кущі,
А/ у кутку, що біля плоту,
С/ иненькі квіти в спориші.
Я /кі чудові ці фіалки!
Т/ рава, здається, вся цвіте.
Р/ осте в ній квіточка маленька, -
А/ пахне ніжно як, проте.
В/ горі проміннячко світило,
А/ все навкруг росло й цвіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Як ніжно й мило навесн/ І
Бруньки звисають із бері/ З.
І кожна з них, хоча й мал/ А,
Але потрібна так для лі/ К.
Якщо ти бруньок назбира/ В,
Що виснуть вниз аж до земл/ І, -
Щасливий витягнув біле/ Т
І ти здоров’ю йдеш навстрі/ Ч.
Бо спонукає сік весн/ А
По стовбурі бриніти в шква/ Л.
В нім життєдайна б’є струн/ А.
Березі додає прикра/ С…
І день, коли вже догор/ Я,
Й спиняє сонячний полі/ Т,
То на березі, дотепе/ Р,
Весна в бруньках тих спочив/ А.
І навіть вітер тут дріма/ В,
Біля берізки, де трава/ А.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Чи знаєш ти як пахне ніч
Після дощу в весняну пору,
Як місяць променем до пліч
Торкається й зове із двору.
Як манить у вишневий сад,
Де ще співає соловейко,
Бо захопився цей мастак,
Й виводить трелі помаленьку.
А вишні, шо стоять у ряд
І тішать очі білизною,
В весільний вбралися наряд
Й милуються самі собою.
Маленькі в небі зірочки,
Що вийшли в нічку прогулятись,
Тихенько всілись на хмарки,
Щоби донизу споглядати.
І слухати чарівний спів,
Що зазвучав у цім садочку.
Та й сон-дрімота не схотів
Спинити птаха холодочком.
І навіть темінь не спішить
Все обгорнути покривалом,
Адже мелодія звучить
Й несеться ген аж за леваду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Валентині Миколаївні Богайчук
з нагоди ювілею:
Тобі сьогодні тридцять п’ять
І вже спішать тебе вітать.
Твій Саша – рідний чоловік,
Вас поєднав Господь навік.
І Віка – донечка-красуня,
Захарко - любий твій синуля.
І ще хрещена твоя - Таня.
Отже, приймай від всіх вітання.
А зичать всі щасливу долю,
Любові було щоб доволі,
Щоб розцвітала ти як квітка
Й сіяла так, як в небі зірка.
Хай щастя й радості багато
Щодня іде у твою хату.
Й дитячий повнить хату сміх.
Хай супроводжує успіх
У твоїх нових починаннях.
Нехай збуваються бажання
І мрії щоб усі здійснились,
А смутку й краплі не лишилось.
Іще всі хочуть побажати,
Щоб оберігала Божа Мати,
Й Хранитель-Ангел щоб завжди,
Тебе відводив від біди.
Щоб освітило шлях знамення
Від Божого благословення.
Щоби сіяли ізгори
Лиш веселкові кольори.
Хай доля стелить рушниками
Твій шлях з троянди пелюстками.
Жила щоб в парі цілий вік,
І Многа, Многа, Многа літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2020
Мій рідний край! Моє Полісся!
Правічна батьківська земля!
Ти раєм крізь віки зберігся,
Краса ця - душу звеселя.
Широкі тут лани й простори,
Озера, ріки і ліси.
Гуляє вітер по діброві,
Й звучать пташині голоси.
Тут жайвір з піснею під хмари
Уранці до небес зліта
І розсипає звуки-чари
На достигаючі жита.
У вишині, в блакитнім небі,
Несуться крики журавлів.
Поза селом, в полях, де гребля,
Лунає гуркіт тракторів.
В садах весною зацвітають:
І вишні, й сливи, й яблуні.
У цім безмежному розмаї
Живеться любо так мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2020
Ганні Степанівні Бевзо
до дня народження:
Давно вже ми не дітвора
Й життя розкидало по світу,
Та сон мене завжди верта
В дитинство, сонцем обігріте;
Де у садочку на горбку
Біленька мазанка–хатина,
Багато яблунь у садку,
І ти, і я - іще дитина.
А у верхів’ї - солов’ї..
О, як же там вони співали!
І їхні співи чарівні
Далеко за село лунали.
І бабця наша у садку -
Вся заклопотана у справах.
А ми з тобою в холодку
Метеликів ловили в травах.
О, скільки радості було
У тім весняному розмаї,
Де все буяло і цвіло
У нашім безтурботнім Раї.
Давно вже ми не дітвора
І сивина покрила коси,
Та сон мене завжди верта
В садок далекий в ранніх росах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873627
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 27.04.2020
За рідних й близьких, що не з нами,
Сьогодні Богу помолюсь,
Бо душі їхні між світами
Затрималися десь, чомусь.
Нам не вдалося на могилах
Відправити «За упокій».
Зайшли всього лиш на хвилину,
Провідали - й назад мерщій.
Вже вдома я запалю свічку
Й тихенько Богу помолюсь.
А на столі Паска й яєчка –
Із сумом я на них дивлюсь.
Пробачте, рідні, що так сталось
Й ці Проводи такі сумні.
Сьогодні вдома всі зостались,
А ви залишились одні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
Лиш злі вітри шугають, віють,
Гілля дерев колишуть, й гнуть.
Птахи співати не посміють –
Ніде ні писку вже не чуть.
Проміння сонця, хоч проб’ється,
Хоч доторкнеться до землі,
Але зігріти не вдається,
Зусилля треба чималі.
Чомусь, весна ця непривітна,
Холодна дуже і сумна.
Все відцвітає непомітно -
Не тішить зовсім нас вона.
В безлюдних вулицях теж пусто,
Лиш зрідка дехто пробіжить.
Адже сьогодні не так просто
Дні карантину пережить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
Олександру Сергійовичу Зайцю
до дня народження:
До тебе сонечко ласкаве
Проміння тягне ізгори
І вітерець легенький, жвавий
Приходить в тихі вечори.
І хмарки, пливучИ по небу,
Тобі всміхаються щораз.
А котики, покривши вЕрбу,
Цвітуть на гіллі у цей час.
Для тебе розцвіли тюльпани,
Милують очі, веселять.
Нарциси жовті в тітки Ганни,
В цей день цвісти уже спішать.
Бо День народження у тебе,
Тож побажаю я тобі,
Щоб склалось все в житті, як треба,
Як того прагнеш ти собі.
Щоби у мІцному здоров’ї
Тобі прожити Многа літ,
Щоб доля щастя в рушникові
Принесла прямо до воріт.
З тобою поряд по дорозі
Хранитель-Ангел хай іде.
А днів не було щоб в тривозі,
Хай Мати Божа береже.
Хай успіх по життю й везіння,
У серце радість додадуть.
І Божого благословіння
На роки довгі принесуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020
Пам"яті Коренівського Сергія Петровича
присвячую!
Ти залишивсь назавжди на війні,
Живим не повернувсь додому.
І в день народження, що навесні,
Не привітать тебе нікому.
Завжди - добропорядний сім'янин,
Був щирим і таким привітним.
Ти був – чудовий в мами син
І мав думки, і мрії світлі.
Тепер ти будеш вічно молодим,
Таким усміхненим, веселим.
Для односельців близьким, дорогим...
Хай пам’ять слід в серця простелить.
Залишишся ти хлопцем в тридцять три,
Хоча роки ідуть, минають.
Багато раз прийдеш до рідних в сни,
Вони ж тебе завжди чекають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2020
Галині Федорівні П"явчук
З нагоди ювілею:
Ось шістдесята вже весна
Постукала сьогодні в двері.
І під вікно твоє вона
З черешні простягла кучері.
Та в ніжно-білих кольорах
В цей день для тебе розцвітає,
Й в веснянно-тихих вечорах
У твій садочок зазиває.
В садочку - білі яблунІ,
Оті, які сама садила,
І груші, й персики рясні –
Ти їх леліяла й ростила.
Вони сьогодні, у цей день,
Для тебе ніжно зацвітають
Та переспівом всіх пісень
Шпаки тебе уже вітають.
Тебе вітатиме сім’я,
А з нею разом вся родина.
Сказати слово спішу й я,
Адже ти в нас така єдина.
Тож побажаю я тобі
Здоров’я й радості багато,
Щоб днів не було у журбі,
Й всміхалась щастям твоя хата.
Кохав тебе щоб чоловік,
Й оберігав тебе щоднини,
Бог поєднав обох навік,
В одній прекрасній вас родині.
Ви сина маєте й дочкУ,
І чотирьох діток – онуків,
І гарну хату у садку,
Що будували ваші руки.
Живіть, як двоє голубів,
І бережіть своє кубельце.
Щоби діждались прАвнуків
Й та радість щоби гріла серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873278
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 24.04.2020
Коли проміннячком світанок
Проб’ється крізь нічну пітьму,
Тобі скажу я:«Добрий ранок!»
Й подам ще каву запашну.
Ти просинайся, моє сонце,
На небі - вранішня зоря.
І подивися крізь віконце:
Вона для тебе лиш сія.
Ти просинайся. Добрий ранок!
І подивись:аж за лиман,
Лише для тебе цей світанок
Прогонить вранішній туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2020
Сироїд Андрій Антонович
Народився в 1919року
в с. Лемеші Янушпільського району Житомирської області.
Пропав безвісти під час Другої світової війни.
Залишки тіла солдата було виявлено
у квітні 2020 року у полі неподалік с. Радогоща
Лугинського району Житомирської області.
Перепоховання відбудеться у рідному селі солдата.
Земляк наш - Сироїд Андрій
Зник безвісти у Другій світовій.
Не повернувся із війни.
Не повезло – живим прийти.
Батькам не вірилось, чомусь,
Бо обіцяв: « Я повернусь».
Вони надіялись й чекали –
Літа тихесенько спливали.
А він приходив в їхні сни
Легеньким вітром щовесни.
Батьків за плечі обнімав,
Втішав і сльози витирав.
Немовби, з ними говорив,
Ще зачекати їх просив.
Й вони чекали до кінця
З війни солдата і бійця.
Померла мати і татусь,
Але слова ті - «.. повернусь»
Неслись із вітром щовесни,
Де край дороги ясени;
Село де рідне – Лемеші,
Й садок колгоспний на горбі;
Де яблуневий білий цвіт
З пелюсток стежку до воріт
Встеляє тут, де була хата,
і залишалася чекати
Замість батьків його з війни -
Не дочекалися вони.
Не дочекалася і хата
З війни солдата, сина, брата.
Стоїть лиш місце в споришах,
Де була хата в Лемешах.
І де тополя ще росла,
Бо свідком тих подій була:
Солдат як в сни сюди літав,
А рід його все виглядав.
І ось чергова вже весна
Всім сповістила, що війна
Нам віддає назад Андрія -
Здійснилася батьків надія.
Не дочекалися вони -
Та рідні є і земляки.
Багато літ з тих пір пройшло -
Солдат вертається в село.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2020
Ремейк на пісню Марусі Чурай:
"Ой не ходи, Грицю"
Ой не ходи, Грицю,
Та й на вечорниці,
Бо - коронавірус.
Ой не ходи, Грицю,
Та до молодиці,
Бо - коронавірус.
Ой не ходи, Грицю,
По хліб у крамницю,
Бо - коронавірус.
Ой не ходи, Грицю,
З відром до криниці,
Бо – коронавірус.
Вдома сиди, Грицю,
Навіть, без водиці,
Бо – коронавірус.
Не виходь ти, Грицю,
Не йди на вулИцю,
Бо – коронавірус.
Лягай спати, Грицю,
І хай не присниться –
Цей коронавірус.
Перечекай, Грицю,
Нехай западеться -
Цей коронавірус.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2020
Христос Воскрес! – пронеслось світом,
Цю звістку стали сповіщать.
Нам Янголи додали світла,
Й принесли Божу Благодать.
Христос Воскрес! Радіймо, люди,
Бо це є чудо із чудес.
Хай мир і щастя будуть всюди.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2020
Локдаун сьогодні в країні триває,
На вулицю в свято людей не пускає.
Вчимось святкувати в родиному колі
Й за все, що ми маємо, дякувать долі;
Великдень зустріти в умовах домашніх,
А це - ви повірте, не так уже й страшно.
Нам дав Бог можливість навчитись любити
Цей світ неосяжний і правдою жити;
Навчитись поваги і ближніх прощати,
А теплі стосунки завжди цінувати;
Спинитись у ритмі життєвім шаленім
Й почути в онлайн літургії молебні;
І праведні вчинки творити, й терпіння,
Йти з гідністю шляхом за Божим велінням;
Душевне тепло навкруги дарувати
І сіять добро, щоби потім пожати
З них зе́рна любові й душі просвітління.
На всіх Благодать щоб зійшла в Воскресіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2020
Ластівко мила,
Ти прилетіла
З краю далекого
Через моря.
Нічку просила,
Щоби світила
В зорянім небі
Рання зоря.
Ранок просила,
Щоби він крила
Не огортав їй
Туманним плащем.
Хмарку просила,
Щоб відлетіла
І не мочила
Холодним дощем.
Вітру просила
Збавити силу,
Щоби негоду
Не розбудить.
Щоби без шторму
Летіти додому –
В ріднім лиш краї
Любо так жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2020
А сонце в променях ласкавих
Так ніжить і милує зір.
І мати-мачуха у травах
Розквітла ніжно вздовж доріг.
Кульбаба у підніжжя схилу,
Рознісши з вітром аромат,
До себе бджілку запросила,
Прибравшись, ніби, на парад.
Невтомна бджілка – трудівниця
Спішить зібрати весь нектар.
Тож соти медом вже наллються,
Сховавши в вулику товар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2020
Хай Вербна неділя
Освяченим гіллям
Встеляє дорогу
В наш дім до порогу.
В тривозі глибокій
Ми втратили спокій,
Тож просимо в Бога,
Щоб слав допомогу
І сил, і терпіння,
Й ще трішки везіння,
Щоб пошесть прогнати
Із нашої хати.
Хай радість і щастя
Із Божим причастям,
У день цей чудовий
Із гіллям вербовим
Прийде до нас в хату.
Хай буде багато
Дитячого сміху
І затишку, й втіхи.
Хай будуть веселі
У рідній оселі
Всі наші родини.
Хай Бог не покине
Старого й дитину,
Й мою Україну.
Й за тиждень без страху
Встрічали щоб Пасху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2020
Привітання від родини
Для маленької дитини
Хай приймає наш Богданчик –
Дуже гарний милий хлопчик.
Хочуть всі тебе вітати
Твої родичі від тата:
Це твоя бабуся Нюся
Й прабабуся ще Ганнуся,
Твоя рідна тітка Жанна,
І від дядька ще Івана,
Й від хрещеного Миколи,
І хрещени Вероніки –
Бачиш, родичів вже стільки.
У цей день тобі вже - 7
Це вже радість нам усім.
Адже з днем новим і кожним
Ти стаєш у нас дорослим,
Бо вже ходиш в перший клас,
Нове пізнаєш щораз.
Научився вже писати
І читати, й рахувати.
А у класі первачків
Друзів нових ти зустрів.
Тож бажаємо тобі,
Щоб відкрилися нові
Сторінки до нових знань,
До наук шкільних, пізнань.
Щоб гарненько ти учився,
На перерві веселився,
Грався з дітками в дворі.
І лиш радості тобі.
Друзів тобі щирих, вірних,
Нових вражень неймовірних.
На твоїй життєвій стежці
Доля шиє хай в мережці
Веселкові кольори,
Сонце тепле ізгори
Хай всміхається завжди.
Й поряд щоб з тобою йшли,
Щастя, радість і везіння,
Щоб збувались всі бажання,
Й супроводжував успіх,
Тож рости на радість всім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020
Ранок проснувся в безхмарному небі,
Променем сонця торкнувся землі.
Тихо й безшумно жахливі й химерні
Тіні нічні заховались в імлі.
Вранішня вслід їм пішла прохолода,
Лише війнула туманним плащем.
Вітру цей вранішній сон – насолода,
Він у кущах лиш дрімає тихцем.
Промінь від сонця торкнувся шпаківні
І пробудив голосистих птахів.
Враз на горісі в гіллястім верхів’ї
Весну вітати почав іхній спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020
[Ballad]
[feminine] [sad] [slow]
Моя мама любИла піОни
Ці велИкі прекрАсні квіткИ.
РозкривАлись чарІвні бутОни
НавеснІ, як цвілИ всі садкИ.
[intro]
Моя мама любИла піОни
Ці велИкі прекрАсні квіткИ.
РозкривАлись чарІвні бутОни
НавеснІ, як цвілИ всі садкИ.
[bridge]
[chorus]
Ці півОнії - нІжнії квІти,
ЗАвжди згАдку про мАму несУть.
РозбрелИся по світу всі дІти,
Лиш півОнії дОсі цвітУть.
[instrumental]
Їх матУся багАто саджАла
Біля хати у нашім садку.
ДоглядАла за ними, плекАла.
Як малЕньке дитЯ в сповиткУ.
[bridge]
[chorus]
Ці півонії - ніжнії квіти,
Завжди згадку про маму несуть.
Розбрелися по світу всі діти,
Лиш півонії досі цвітуть.
[instrumental]
Вже немАє із нАми матУсі,
Та і дІти її тут не всі.
Я до мАми думкАми несУся,
Як піОни цвітУть навеснІ.
[bridge]
[chorus]
Ці півонії - ніжнії квіти,
Завжди згадку про маму несуть.
Розбрелися по світу всі діти,
Лиш півонії досі цвітуть.
[instrumental]
[outro]
[end]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2020
Під вибухи градів і звуки розривів
Відбулось посвячення їхнє в бійці.
Здавалось, полились на них цілі зливи
Осколків ворожих у перший обстріл.
Жахіття тривало для них майже вічно,
Та це не злякало хоробрих бійців:
Вони не збирались тікати панічно,
Хоча з них не кожен в бою тім вцілів.
Цей бій гартував у бійців їхню волю,
Їх злість затиснулась у міцний кулак.
Й щоденно без страху стають знов до бою,
Де кожен – Герой, хоч на вигляд –юнак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2020
Вітре, Вітре, Вітре сильний,
Гониш хмари в небі синім,
Бурі зді́ймеш ти у морі,
Суховії на просторі.
Ой, чого ж то ти сердитий?
Із морозом вкупу злитий.
І вже разом ви обоє
Несете́ справ ке́пських втроє.
Поморозили всі квіти.
Їх би сонечком зігріти.
Під тепле́сеньким промінням
Саме ж ви́лізли з насіння.
Та мороз вже встиг злякати -
В землю їх назад загнати.
Пта́хи не співа́ють в гі́ллі
Та й дерева стоять сірі.
І дощем не вмиті, голі.
Стогне вже й рілля у полі.
Вже земелька ве́сну просить.
Зупинися, Вітре, досить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020
Немає ні тестів, ні масок, ні ліків
І шириться тихо по світу біда.
Усі по домівках, бо хто знає: звідки,
Й де ходить цей вірус, і де осіда?
Так тихо надворі – ніде ані писку,
Лиш зрідка прохожий якийсь пробіжить.
Спішить в магазин закупити по списку
Продукти, бо треба ще якось і жить.
Безпечність одних і нажаханість інших,
Змішались докупи у вихорі цім.
Мабуть, що покара зійшла на нас – грішних,
Бо стільки в нас зла, що дістанеться всім.
Покаймося,люди, поки ще не пізно,
Поки ще з косою до нас не дійшла.
Тримаймося вкупі, хоча ми всі різні,
То разом поборемо прояви зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2020
У небі лебеді летять,
Додому з вирію вертають
І там, де верби височать,
Водойми рідні вже чекають.
Ще недалеко до води,
Їм залишилося лиш трішки.
І повертатися сюди,
Готові завжди, навіть, пішки.
На цім ставочку – рідний дім
І їх кубельце в очереті,
Так тихо й затишно у нім –
Найкраще місце на планеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020
Посій зернини доброти.
Нехай сторицею відродить,
Хай промінь сонця й теплоти
Поміж людьми по світу ходить.
Ти руку першим подавай,
Висловлюй цим свою повагу,
Безпомічних не забувай,
Надай їм вчасно допомогу.
Старим пошани краплю дай,
Малому крапельку уваги.
Їм часу більше приділяй
Та доброчинні роби справи.
Посій ти радості зерно,
Й в чийомусь серці відізветься
Хорошим настроєм воно,
А з серця піснею прорветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2020
Присвячую пам’яті мого дядька
Філонюка Анатолія Васильовича
рядового в/ч п.п. 16450, 1922 р.н.
який загинув 21.04.1944р в
с Струнки Станіславської обл. Станіславського р-н
( Івано-Франківська обл)
Війна йшла Друга світова.
Народ наш ніс чимало втрат.
Пройшла вже хвиля фронтова
Й затихли постріли гармат.
Сидить на возі чоловік.
Вже більше тижня у дорозі.
Їздовий до поїздок звик,
Втомились коні, йти не в змозі.
Синок загинув на війні.
Старий подавсь його забрати
Й на цвинтарі, де всі свої,
У себе вдома поховати.
Йому вдалося віднайти
Струнки - село, що їм сказали.
Потрібно тіло лиш знайти
В тому садку, де прикопали.
Загиблих мали хоронити:
Збирали в братську всіх могилу.
Між ними батько став ходити,
Щоби впізнати свого сина.
Місцеві люди розказали,
(земляк з Тернівки передав)
Що Толю навпіл розірвало,
А він останки сам збирав.
Зібрав, що зміг в свою шинель
І обережно загорнув.
Для тіла в ній знайшлась обитель,
В якій солдат навік заснув.
Не було забирати що,
Хоч тіло сина й відшукали,
Бо від побаченого – шок..
Так, в тій шинелі й поховали.
Назад він їде вже тепер..
Що ж вдома скаже він родині?
Синочок вбитий. Відтепер
Немає більше в нього сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020
Поезія – світ неосяжний
З глибин аж до самих висот.
Занурюйся в світ цей прекрасний
Пульсуючих з серця частот.
У ньому відкриті всі далі,
І про́стори все́світу в нім,
Глобальні події й зухвалі,
І бурі могучі, і грім.
І ті кораблі в океані,
Й на річці маленькі човни,
Що вже на світанку туманнім
На борт піднімуть якорі.
У ньому античні герої,
Легенди прадавніх віків;
Із міфів, й з фантастики зброя
Стріляє в своїх ворогів.
У ньому й маленька пушинка
З кульбаби, що вітер несе,
Й в долоні біленька сніжинка,
Розтане яка й потече.
Щось рідне й до болю знайоме
Є в світі оцім чарівнім,
Яке в круговерть невгамовну
Внесе корективи свої.
До білої хати здале́ка,
У рідну свою сторону́,
Вертає додому лелека
Й на крилах несе нам весну.
А біля хатини матуся,
І діти маленькі в сім’ї,
Та співи пташок, що несуться
З вишневого саду її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2020
Шпаки прилетіли
і світ звеселили.
На крилах здалеку
принесли весну.
Ці пташки малії
співають на гіллі.
Ти, земле, проснись
із зимового сну.
Бруньки́ ось на гілці
й маленькі пагі́нці,
бо дерево тихо
собі ожива́.
Аж ген по долині
і тут по стежині –
кругом зеленіє
зелена трава.
Вже пролісок квітне,
а сонце привітне
до нього сміється
так ніжно згори.
Хай цвіт цей нас тішить,
а сонечко ніжить,
бо ми так чекали
цієї пори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2020
Губецькому Андрію Сергійовичу
Здається, ще не так давно,
З’явився ти на білий світ.
Хоч мало часу так пройшло,
Проте вже двадцять дев’ять літ.
Ще молоді твої літа.
Досягнень в тебе є чимало:
І школа, й ВУЗи, і війна,
Яка прийшла до нас нежданно.
Тобі прийшлося молодим
На Сході землю захищати.
Життям ризикувать своїм,
У вічі смерті заглядати.
І брата хоронить прийшлось,
Який поліг за Україну.
Побачить стільки довелось,
Що нам й не снилось, навіть, сину.
Така вже доля непроста
Звалилася на ваші плечі.
Проте вже знов буя весна
Й птахи співають у цей вечір.
Тож побажаю я тобі
Здоров’я, радості і сміху.
Хай буде злагода в сім’ї,
Нехай синок росте на втіху.
Хай щастя йде до вас у дім,
А з ним взаємність і повага.
Нехай любов панує в нім
І щирість має перевагу.
Нехай примножаться всі статки,
А юність не втрачає цвіт,
У мирі, злагоді, й достатку,
Прожити вам багато літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2020
[feminine] [slow]
[intro]
Серця обох теплом нам обігріто,
Прийшла весна до нас бузковим цвітом.
І посміхнулось щиро у віконце
Це ніжне і таке ласкаве сонце.
[Pause]
І посміхнулось щиро у віконце
Це ніжне і таке ласкаве сонце.
АААААААААААААААААААА
[instrumental]
Серця обох теплом нам обігріто,
Прийшла весна до нас бузковим цвітом.
І посміхнулось щиро у віконце
Це ніжне і таке ласкаве сонце.
[Pause]
І посміхнулось щиро у віконце
Це ніжне і таке ласкаве сонце.
АААААААААААААААААААА
[instrumental]
До себе ти мене завжди чекаєш
Мене щодня в віконце виглядаєш,
Готовий, навіть, небо прихилити,
Бо вмієш ти кохати і любити.
[Pause]
Готовий, навіть, небо прихилити,
Бо вмієш ти кохати і любити.
АААААААААААААААААААА
[instrumental]
В траву упали роси вечорові
І вийшли в небо місяць й ясні зорі.
Мій шлях встеляють, наче ту мережку,
Бо світять на мою до тебе стежку.
[Pause]
Мій шлях встеляють, наче ту мережку,
Бо світять на мою до тебе стежку.
АААААААААААААААААААА
[instrumental]
Сьогодні я лечу, немов на крилах.
Тебе я бачити завжди хотіла.
І знаю я, що буде все чудово,
Коли почую твоє ніжне слово.
[Pause]
І знаю я, що буде все чудово,
Коли почую твоє ніжне слово.
АААААААААААААААААААА
[instrumental]
[outro]
[end]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2020
Шалена, радісна пора,
Коли душа цвіте весною,
Коли вчорашня дітвора
Знаходить стежку в житті свою.
Студентські юності роки..
Житомир і навчання в ВУЗі..
Пірнув у вир він залюбки,
Знайшов багато нових друзів.
Він мріяв про нове життя
І на майбутнє складав плани.
І не було передчуття,
Що це майбутнє не настане.
Що попереду жде війна -
Дні стануть чорні, з градом зливи,
Війни статистика сумна
Внесе в ці мрії корективи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2020
Невеличке село у районі.
Тут найкращі прожив він роки.
Всі стежки йому стали знайомі,
Він ходив ними так залюбки.
По стежині він бігав до школи
І до клубу у центрі села,
На базар, купувати обнови,
Його мама-хрищена вела.
По стежках він ходив тут усюди:
І на вигін, й в колгоспний садок,
Порибалить в ставочку, як люди,
І закинуть й собі поплавок.
Мав він друзів шкільних і родину,
Яка щиро любила його.
Був у тітки за рідну дитину,
Тож втішався й радів він всьому.
В цім селі він душею відкрився
І життя тут його розцвіло.
Десь позаду весь сум залишився
Й те дитинство важке, що було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2020
Найкращі люди – баба й дід,
Які були в його житті.
Вони залишили свій слід
У його долі, в майбутті.
Його з дитинства доглядали,
Практично, з самих пелюшок.
Бо мама часто залишала
На них своїх малих діток.
Батьки ходили на роботу
І будували гарний дім,
А дід із бабою в турботах,
Щораз допомагали їм.
По господарству працювали.
Дід в будівництві - виконроб.
Увагу внукам приділяли,
Тож звикли ті до їх турбот.
Вони любили бабу й діда
За ласку, ніжність, доброту.
Здавалось: буде так завсіди,
Та горе звало вже біду.
Все радикально помінялось
Як мама вмерла, враз пішла.
До баби бігати боялись,
Як мачуха у дім прийшла.
Бувало вкрадьки, за городи,
До баби бігли навпростець.
Та витирала внукам сльози -
Добро зійшло все нанівець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2020
Просинайся, наш Тарасе,
Поглянь на Вкраїну.
Подивися, в нашім часі,
Які ідуть зміни.
У тій Раді в нас постійно
Нардепи працюють,
Засідають емоційно,
Та людей не чують.
Уряд урядом міняють,
Але то все марно,
Бо в ті крісла знов сідають
Чинуші бездарні.
Ті, кого відсторонили,
Казну розікрали,
Нові сили привалили –
Тягнуть, що зосталось.
Ой, Тарасе, подивися,
Ти на Україну.
А чи зможеш, чи впізнаєш
Козацьку родину?
Наші діти із народу
Розбіглись по світу,
Наша нація на сході
Лишилася цвіту.
Знов підступні вороженьки
Ллють поміж нас розбрат.
І шматують Матір-неньку,
Щоби були - в роздріб.
Щоби знову затягнути
Нас в ярмо прокляте,
Нашу Гідність загубити,
Як овець нас гнати.
Скажи слово, мій Тарасе,
Рідній Україні
І, можливо, хтось почує
В козацькій родині.
Може це все спонукає
Нас до об’єднання,
Й сім’я разом порішає
Спірні всі питання.
Бо коли всі разом будем –
Зітрем перепони,
Й тоді Волю ми здобудем,
Діждем Перемоги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2020
Шановній Євгенії Семенівні Фелонюк
До 80-річного ювілею присвячую:
Тут місто Вінниця стоїть,
Внизу - Південний Буг.
Будинків сотня височить –
То праця її рук.
Пропрацювала все життя
Вона у ПМК.
І все робила до пуття,
Хоч праця то важка.
Стелилась доля під вінець
Весільним рушником.
Обдарувала, накінець,
Її своїм кутком.
Двоє гарнесеньких діток,
Лелека принесла.
В сімейне затишне кубло
Їй щастя додала.
Неслися стрімко так літа,
Як коні мчались вдаль,
Та в день народження весна
Прогонила печаль.
І кожен раз, після зими,
Коли розтане сніг.
Із первоцвіту килими
Для Вас цвіли щорік.
Вісімдесята вже весна
Ступає на поріг
І ніжним проліском вона
Встеляється до ніг.
У колір сивий вже косу
Заплів весняний цвіт.
А доля у життя красу
Дарує Многа літ!
Хай ніжне, сонячне тепло
Серденько зігріва.
Щоб довго щастя в нім жило
Й співала щоб душа.
Нехай лунає за вікном
Для Вас пташиний спів,
В цей день щоб чули за столом,
Багато щирих слів.
Дарують посмішки для Вас
Хай друзі і рідня.
Хай внуки Ваші, в вільний час,
Біжать до Вас щодня.
Хай життєдайним джерелом
Бринить душі струна
І зігріває Вас теплом
Чарівна ця весна.
************
Вітаємо бабу Женю
Сьогодні в баби Жені свято –
Це день народження її.
Тож привітань буде багато
І від родини й від сім’ї.
Будуть вітати діти й внуки,
А з ними правнуки малі.
Й ми келихи візьмемо в руки
У Андріяшівці - селі.
І побажаємо здоров’я,
Адже це - саме головне.
Хай доля щедро на подвір’я
І радість, й щастя принесе.
Щоб почувалася чудово,
Побільше щоб приємних днів,
Щоб снились сни тільки казкові,
В яких багато солов’їв.
А сонце променем ласкавим
Щоб зігрівало кожен раз.
Той відблиском з душі яскравим,
Щоб випромінював щораз.
Хай Мати Божа захищає
Від всіх напастей і всіх бід,
Хранитель-Ангел вберігає
І завжди йде за нею вслід.
Хай доля стелить їй під ноги
З найкращих квітів килими,
Й шляхом життєвої дороги
Змогла ще МНОГА ЛІТ іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2020
Восьме березня – свято чудове
Всіх сестричок, матусь і бабусь,
Всіх коханих, дружин і знайомих,
А також, і всіх наших татусь.
Бо готуються за́вжди до свята,
Вони, мабуть, найбільше з усіх.
Подарунків купляють багато,
Щоб вітати рідненьких своїх.
Вони вранці встають до схід сонця
І готують сніданок смачний,
Щоб як ранок загляне в віконце,
То вже страви були на столі.
Ну а потім весь пил витирають,
Прибирають в квартирі своїй.
Всіх жінок найрідніших вітають,
Бо вони такі милі усі.
Тож бажаю терпіння татусям,
Щоб скоріше цей день прожили.
Догодили жінкам і матусям,
Й щоби доці щасливі були.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2020
Цвіте шафран у мене під вікном.
Такі маленькі – та яскраві квіти.
Окутались туманим полотном,
А хтіли вони сонечку радіти.
Весна змиває проливним дощем
Усі зимово-сніжні негаразди.
А в серденьку весняно-ніжний щем,
І віра в те, що дощ цей не назавжди.
Що завтра вранці сонечко зійде,
Все обігріє променем ласкавим.
Розсіється туман і пропаде,
Й шафран розкриє пелюстки яскраві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
На голій гілячці
Ворона сидить сама
Осінній вечір
***
Стає холодно
Сонце опускається
Наступає ніч
***
Милує око
Розквітає сакура
Весняна пора
***
Соловейка спів
Розноситься по саду
Весняний вечір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2020
Ще вечір зимовий на землю спадає,
Спускається темінь на рідній поріг
І паморозь з ночі в вікно заглядає,
Та вітер, спочилий з далеких доріг.
Усе затихає й в захмарене небо
Сьогодні не вийдуть яскраві зірки,
Та й місяць сховався, його хоч нам треба, -
Зима ще гуляє останні деньки.
Останні деньочки, останні потуги:
То снігом посипле, морозом скує.
Поте́рпимо ми ще зимові наруги,
Бо сонце весняне уранці встає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020
Пожежна безпека – важливий є фактор
Для нас повсякденно у нашім житті.
Добробуту нашого є індикатор,
Захищеніть наша від бід в майбутті.
Адже це кругом: на любім підприємстві,
У школах, в садочках і в клубах усіх,
Де люди задіяні у виробництві,
Чи так - відпочинок, гуляння якісь.
Якщо ми додержимось правил безпеки
І засоби захисту матимем всі,
То нам не страшні вже зовсім небезпеки,
Які нам приносять пожежі оці.
Для нас головне – пам’ятати вказівки,
Інструкції й правила, щоб не забуть.
Тоді у безпеці всі будуть домівки,
Де люди спокійно працюють й живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020
Панасюк Іван Дмитрович
( 4 січня 1971р – 22травня2015р)
Горопаї Любарського району Житомирської області.
Молодший сержант гаубичної самохідно-артилерійської
батареї 128-ї гірничо-піхотної бригади м. Ужгорода.
Загинув в зоні проведення АТО поблизу населенного пункту
Половинкине Старобільського району Луганської області.
Нагороджений нагрудним знаком: « Захиснику Вітчизни»
Вже пташка стукає в віконце
І притуляється до скла.
Ще так далеко до схід сонця…
Чого ж це б’ється так вона?
В душі неспокій та тривога,
Тріпоче серце, стукотить,
Думки долають ту дорогу,
Де милий землю боронить.
О, Боже, там Іван на Сході.
Аби лиш з ним усе гаразд,
Спаси його в тяжкій негоді,
І бережи його щораз.
Тут дома ми його чекаєм:
Дружина, дочка, рідні всі,
Живим, здоровим виглядаєм.
Нехай біда минає всіх.
Так жінка Господа молила,
Очей до ранку не звела.
Тіпало серце, душа мліла,
Й не знала, що вже йде біда,
Бо сунуть в дім вже чорні хмари
І страшно ворон крякотить,
А горе стукає у двері,
Душа Івана вже летить.
Всі Горопаї сколихнула
Жахлива звістка і сумна,
Й родину жодну не минула.
- Нема Івана - це війна.
Він довго воював на Сході,
Пройшов Дебальцевський котел
Тому що - Захисник народу.
В Небесній Гвардії тепер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
Ковальчук Юрій Олександрович
( 17 квітня 1991р – 29 липня 2015р)
Андрушки Попільнянського району Житомирської області.
Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника
17-го окремого мотопіхотного батальону57-ї окремої мотопіхотної бригади.
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Міцну спортивну мав статуру
І був завзятий футболіст.
Він грав в команді свого клубу,
Бо мав до цього гарний хист.
Не раз він їздив на змагання
І вигравав у них не раз.
Командна дружба і єднання
Взнаки давалися щораз.
Цим успіхам раділи друзі.
Ще ним пишалися батьки.
Тьма нагород, всі по заслузі -
Отак проходили роки.
Він став дорослим, одружився,
І народився в нього син.
Радів синочку, веселився,
Казав, що буде ще один.
Але не сталось, як гадалось:
Раптово почалась війна.
Тож вирішив:(а що лишалось?)
Піде на схід, бо там біда.
Він помужнів і став відважним,
Вкраїну гідно захищав,
Його цінили за сміливість -
Армійську службу добре знав.
Але кістлява невблаганна
Його косила вже літа.
Під Горлівкою жнивувала,
Нитки тягнула із життя.
Ще намагалися спасати
Й привезли Юру у шпиталь.
Біди не треба нам чекати -
У ко́му впав боєць, на жаль.
Не вийшов він з тієї коми,
Відправився в чужі світи.
Лиш тіло привезли додому
З цієї клятої війни.
А вдома мати голосила
Й Попільня вся була в сьозах.
Він кращий не лише для сина –
Героєм буде у віках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
https://www.youtube.com/watch?v=3e_rq5NZweg&feature=youtu.be
Рудніцький Вадим Володимирович
(10 лютого 1978р - 24 серпня 2014р)
Привітів Любарського району Житомирської області,
Міліціонер, рядовий міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення ''Шторм'' ГУ МВС України в Одеській області.
Загинув близько 13.00 24 серпня 2014 р. під час несення служби на блокпосту на підступах до смт. Георгіївки внаслідок потужного артилерійського обстрілу.
Указом Президента України від 29 вересня 2014 р.
міліціонери батальйону патрульної служби міліції
особливого призначення «Шторм» ГУМВС України
в Одеській області рядові міліції Вадим Рудніцький і Степан Петрівський нагороджені орденом
«За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вадим в Прибалтиці родився,
Ходив у школу і зростав.
Він в Україну повернувся
І швидко тут своїм вже став.
Привітів – селище привітне
Сім’ю в громаду прийняло.
Вадим, хоч був ще малолітнім,
Та полюбив своє село.
Завжди вимогливий до себе.
Відповідальним, добрим був,
Як допомога комусь треба,
То він надасть, аби почув.
Мабуть, ця риса спонукала,
Щоб він в міліцію пішов.
Здобув професію й в цій справі
Себе, як чоловік, знайшов.
Він одружився, був шасливим,
Родилась донечка в сім’ї.
Татусем ніжним був, дбайливим,
Допомагав він і рідні.
Та доля внесла корективи
У тихе й мирне їх життя.
Вже насувались грізні зливи,
Й були недобрі відчуття.
Це стукала біда у двері
І починалася війна.
Не став сидіти він в кватирі,
Коли Вітчизна всіх звала.
Вадим раніш був миротвоцем
І досвід у цій справі мав.
Пішов на схід, став добровольцев,
У батальон він «Шторм» попав.
Боєць відважний і сміливий,
Вітчизну гідно боронив.
Бісився ворог: з градів зливу
По блокпосту в той день пустив.
Блокпост снарядом розірвало -
Вадим загинув і Степан.
Вкраїнських двох бійців не стало,
А ворог все стріляв.. й стріляв..
День Незалежності країни.
Останній день у їх житті.
Від блокпоста - одні руїни,
Війна святкує на крові.
Бійці для нас - справжні Герої!
Пишаймось ними, земляки.
У тім бою, за нас з тобою,
Пішли у небо назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2020
Мово моя рідна, мово колискова,
Гнобилась віками, знищить хочуть знову.
Кайдани ладнають, у клітку саджають,
Ствердитись в державі тебе не пускають.
Декому набридла, чи то остогидла,
Стала рідна мова їм така огидна.
Справжнім патріотам рідна мова - ненька,
Для них наймиліша, ніжна, дорогенька.
Бо ніяк не можна жити без коріння -
Деревце зачахне і не дасть насіння.
Повертайте знову рідну мову в хату
І старайтесь завжди нею розмовляти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2020
[youtubehttps://www.radiosvoboda.org/a/27886666.html][/youtube]
Батюк Валентин Євгенович
( 13 лютого 1979р – 28 липня 2014р)
Рогізна Любарського району Житомирської області.
Солдат, стрілець-помічник гранатометника 30-ї окремої механізованої бригади.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
25 грудня 2014-го в селі Бичева на приміщенні місцевої ЗОШ відкрили меморіальну дошку випускнику Валентинові Батюку.
Запеклий бій. Савур-Могила.
Снарядів вибух раз у раз..
Стріляє, пре кацапська сила,
Всіх прагне знищити в цей час.
Наказ солдатам - йти у наступ,
Зайняти штурмом висоту,
Відкрити на узвишшя доступ,
Контролювати кругову.
А по ту сторону чеченці,
І бронетехніка гармат,
Ворожі навчені чужинці
Озброєні, як на парад.
А наші хлопці без нічого,
Лиш Дух вкраїнський - їх броня.
Життя ніхто не жалів свого,
Бо знав: позаду там рідня.
Ішли вперед і не здавались,
Тривав страшний жорстокий бій.
Навкруг лиш вирви залишались..
-Тільки вперед! Назад не смій!
Та не здаються наші хлопці,
Ніхто з бійців не підведе.
За Україну на цім боці,
Тридцята ОМБр іде.
Боєць Батюк в бою загинув,
Убито ще кілька бійців,
У небо з друзями полинув,
Життя віддав за земляків.
Війна безжальна, страшна, грізна..
Як коршун звістка в дім летить:
Везуть бійця в село Рогізне –
Батькам синочка хоронить.
Біль не забудеться ніколи
І серце мами не сприйме,
Що Валентин її додому
В батьківську хату не прийде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2020
Товариші жили в селі
І мали різні долі.
Хлопчачу дружбу завели,
Коли навчались в школі.
Разом ходили в перший клас,
Навчались на уроках,
Гуляли разом в вільний час
І виросли нівроку.
Василь, Сергій і Ярослав -
Прості веселі хлопці,
Якщо котрийсь бешкетував,
Ставали й інші «гопки».
Ловили рибу на ставку,
Купалися, пірнали,
Й шовковицею, що в садку,
Досхочу ласували.
Ще часто бігли на «колгосп»
На трактор подивиться.
А там Ульянович – завгосп
На них, часом, сварився.
Щоб безголові хлопчаки
До техніки не лізли,
Бо хтозна ще які думки
В їх голови засіли.
А звідти бігли до конЕй,
З лошатками погратись,
А дід Андрій чекав гостей
Й давав їм повтішатись.
Тож хлопці брали відерцЕ
Й лошаток напували.
А після вже із вітерцем
На конику катались.
Минали дні, ішли роки,
І хлопці підростали.
У різні сторони стежки
Життя їм розкидало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2020
«Ще не вмерла..» - лунає тихо..
Та я вірю: не вмре ніколи!
Ми здолаєм зелене лихо -
Україну воно не розколе.
Не зламати в нас дух сводоби,
Що закладений в наших генах, -
Це код нації і народу,
Що був посланий нам із неба.
Сіють смуту і розбрат між нами
Зсередини воро́женьки й зовні.
Дуже хочуть нас бачить рабами
Й тихо нищать україномовне.
Вже ТВ у нас тільки російське
Верещить із усіх каналів.
Запроданці на сході ординські
Додають обстрі́лів навалу.
В нас так хочуть забрати землю
Й розтягнути її на клапті,
А охочих – гати хоч греблю
Ще й ординці свої сунуть лапи.
« Ще не вмерла..» - не вмре ніколи!
Не надійтеся, супостати,
Бо дух волі, як вітер в полі,
Й вам його уже не здолати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2020
Як матінка рідне дитятко купала,
То клала у купель любисток.
Щоб бу́ла побла́жлива, долю благала,
Життя для кровинки барвисте.
Маленьке пташатко голубила ніжно
Й горнула до себе завжди,
Йому колиско́ву співала утішну,
Хотіла від бід вберегти.
Готова синочку весь світ прихилити,
Віддати за нього життя,
Від всіх негара́здів спасти, захистити,
Подбать про його майбуття.
Бажала щасливої сину дороги,
Щоб Бог його всюди беріг,
Щоб син оминав усі біди й тривоги,
Як ступить за рідній поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2020
До тітки батько не пускає,
Хоч по-сусідству та живе,
Бо тітка, може, щось спитає
Й порадить сироті своє.
Дитині є що розказати,
Та й пожалітись ще кому?
Як «братик» стане ображати,
То непереливки йому.
А мати «братика» не сварить,
Бо він - ріднесенький синок,
Й завжди на пасинка все валить,
Бо в того «губа на замок».
Не стане ж мати розбиратись:
Синочок в неї - золотий.
І знову буде ображати,
Казать, що Вася не такий.
А батько що? Його немає -
Все на роботі пропада.
Якщо й додому завітає -
Дитині захисту нема.
Втече тихенько Вася з хати,
Десь заховається за хлів,
А в бур'янах його шукати
Ніхто із хатніх не хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2020
Не можу я забути мандаринку,
Вірніш, лиш дві маленькі її дольки,
Які трималися іще в скоринці –
Їх в сірий щебінь грабали долоньки.
Долоньки ще маленького хлопчини,
Якому зроду дев'ять літ минуло.
Не встиг доїсти, що дали в родині,
Гукання тата хлопця сполохнуло.
А тато сердиться, шукає свого сина:
На пасовисько треба гнать худобу,
А неслух-син ганяє десь донині.
Лиш попусти, відчує враз свободу.
Ну де він вештає? Де тільки його носить?
Якщо не в березі сидить, то в бур’янах,
Відбивсь від дому й їсти вже не просить.
Це добре, що хоч спить у хаті по ночах.
-Де бігаєш? – сердито тато гримнув, -
Бери скоріше палку і корів жени.
Оце росте біда на голову ще змалку!
Свари чи не свари – не чує він вини.
Злякавсь синок, зіщулив свої плечі,
Щоб батько підзатильника не дав йому.
А вже повернеться коли під вечір,
Дістане мандаринку, сховану в пітьму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020
Твій край, сповитий чебрецями
І заколиханий в жита́х.
Тут сонце світить над гаями,
Пшениця зріє у полях.
Тут жайвір будить теплий ранок
І ллється пісня солов’я,
Медово-липовим серпанком
Усе навкруг цвіте, буя.
Тут заплітаються в віночок
І маки, і волошок цвіт.
Плодами хвалиться садочок.
Й птахи́ збираються в політ.
Поля навкру́г села́ й дібро́ва,
Й широкий берег за ставком,
Зовуть тебе до себе знову,
І шлях встеляють рушником.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020
Весна з Зимою пострічались
У чорнім полі без снігів
І між собою позмагались:
Котра із них сильніша й в чім.
Зима ще з ночі, в сірий ранок,
Покрила памороззю все.
Туманом вкутала світанок
І вітер морозець несе.
Блищить все кригою покрите
Та іній влігся на кущі.
Й берізка, що край поля,вмита,
Й в туманнім схована плащі.
Іде велично й гордовито
В спустілім полі ця Зима.
Аж враз і в чорно-сірій брилі
Вже жебонить собі вода.
В проталинах збирає воду
І набирає сил струмок.
Берізка в сіру цю погоду
Стоїть в зажурі від думок.
Весна війнула теплим вітром
І вже розходиться туман.
Промінчик сонця в хмарі сірій –
То показався, то пропав.
Сьогодні поряд йдуть обидві:
Зима й Весна по полю цім.
Навкруг туманом усе вкрите
І - непереливки усім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2020
До Днів народження Ірини Іванівни Фелонюк
і її сина Василика:
Подвійне свято - мами й сина.
Обох вітатиме родина.
Я також, хочу привітати,
Всього найкращого бажати:
Якщо наснаги, то багато;
Якщо добра, то повну хату;
Якщо і щастя – через вінця;
Якщо здоров’я, то хай ллється,
Й тече молочною рікою,
І повноводною такою,
Серед кисільних берегів.
Ще довгих літ вам і років.
Хай вас Господь оберігає,
А Мати Божа захищає
Від всіх життєвих негараздів.
Хай Ангел з вами буде завжди.
Василику – щасливу долю,
А мамі - радості щоб в волю
За своїх діток і онуків.
Везіння хай пливе у руки.
Взаємність, щирість і повага
Завжди хай мають перевагу,
У дружнім і родиннім колі
Підтримки буде хай доволі.
Живіть щасливо і багато,
Хай повниться достатком хата!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2020
Поговори зі мною, милий,
Про що завгодно говори:
Про сніг,чи дощ, чи літні зливи,
Про сонце ясне ізгори.
Ти розкажи мені про зорі,
Про темну нічку, білий день.
Не замикайсь в своєму горі,
Давай послухаєм пісень.
Відкрий душі ти навстіж двері
І промінь сонячний впусти,
Щоб тіні чорні і химерні
Зуміли звідти утекти.
Поговори зі мною, друже,
Всі таємниці розкажи,
За тебе я хвилююсь дуже..
Мою довіру бережи.
Поговори зі мною, любий,
Довір тривоги й почуття.
Тобі підтримкою я буду:
Не на роки – на все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2020
Котвіцький Володимир Вікторович
( 29 липня 1994р – 13 травня 2014р)
Вироби Новоград –Волинського району Житомирської області.
Старший солдат, старший навідник 26-ї окремої артилерійської бригади.
Загинув 13 травня 2014 р., поблизу с. Рівного Генічеського району Херсонської області під час навчань, що мали не меті посилення охорони південної ділянки Державного кордону України, коли під час пересування підрозділу з однієї позиції на іншу сталася пожежа та вибух в одній з самохідних гаубиць. Разом із Володимиром загинув мобілізований із запасу сержант Віктор Олександрович Верещак, ще один військовослужбовець дістав тяжкі опіки.
Наказом МО України № 243 від 22.05.2014 р. нагороджений відзнакою «Знак пошани» (посмертно).
Десь, із далекого сузір’я
Ясніє зірочка вгорі.
Й кремезний дуб, що на подвір’ї,
Їй поміхається вночі.
Недавно зірка засвітилась –
Душа Володі відійшла,
На небі сяйвом загорілась,
Назавжди прихисток знайшла.
Із неба світить нам щоночі,
Голубить сяйвом рідній дім,
Й матусі виплакані очі
Осушить, й посміхнеться всім.
Тепер він - Ангел-Охоронець
Для їх великої сім’ї,
Своїм братам він – оборонець,
Їх захищатиме усіх.
А дуб міцний стоїть, високий,
У небо тягне небо гілочки.
Він пам’ятає гамір дружний,
Під ним зростали діточки.
Аж шість синів їх у родині,
І люди хвалять їх усіх.
Були всі дружні, дружать й нині,
Володя самий менший з них.
Військові навчання в Херсоні,
На службі строковій він був.
Що почалась війна на Сході,
Не вірив дехто і не чув.
Війна гібридна починалась,
Ми перші втрати понесли.
Володя й Віктор - так вже сталось,
Що перші вбитими були.
Тепер на небі, у сузір’ї,
Сіяє зірочка згори.
А дуб кремезний на подвір’ї
Розправив гілля догори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2020
Мартинюк Олександр Володимирович
( 24 грудня 1993 р – 21 березня 2014 р)
Червона Трибунівка (Забара) Калинівського району Вінницької області.
Солдат, механік-водій 26-ї окремої артилерійської бригади.
Наказом МО України № 243 від 22 травня 2014 р. нагороджений відзнакою «Знак пошани» (посмертно).
Лиш починалася війна –
Життя армійця обірвалось.
Жахлива звістка і сумна
Свідомістю ще не сприймалась.
Ну,як же так? Не може бути
Солдат щоб в армії загинув.
Пішов недавно він служити,
На навчання́х він був під Кри́мом.
В Криму́ ж біда і повний безлад,
Кругом - « зелені чоловічки».
Нерозуміння й низка зрад,
І між людьми йдуть суперечки.
Херсонська область. Каланчак.
«Весняна злива» - йдуть навчання.
І там бійці не просто так, -
Це до війни приготування.
Ураз вогнем скресало небо –
Зірвалась САУ, вибух стався.
Немовби грім по всьому степу
Уламків хвиля рознеслася.
З п’яти членів екіпажу
Лиш троє опіків зазнали,
А Саша там загинув зразу -
Бійці такого не чекали.
Везли в Калинівку Сашка –
Додому сина хоронити.
Ця страшна звістка і важка́
Заставила всіх в горі жити.
Рідненькі сестри і батьки
Зазнали цю найважчу втрату.
І не зітруть біду роки –
Не буде більше сина й брата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864031
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.02.2020
Мабуть, в гості до мене іде вже зима
Та несміло товчеться вона на порозі.
Знає: радості в мене до неї нема,
Не хотіла б ще бачить її на дорозі.
Хоч терниста дорога, та тільки моя
І омита дощем, й закидалась камінням.
Та ішла я вперед, де так сонце сія,
Посилало мені те ласкаве проміння.
Я тягнулась до нього як тільки могла
І шукала у ньому розраду і щастя,
Щоб отримать від нього хоч крапю тепла
І прогнати з душі негаразди й напасті.
Манівцями, бувало, брела й навпростець,
Бо наївна й спокушена я міражами,
І вглухому куті шлях оцей нанівець
Обривавсь й розкидався по світу друзками.
І прийшла я тепер до глухої стіни,
За якою сховалась одна невідомість.
Лише подих холодний несеться зими
І яку не сприймає моя вся свідомість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2020
Не радує, чомусь, така зима,
Якісь краплини у ній фальші скриті -
І снігу білого ніде нема,
Й стоять дерева голі й не обмиті.
Ця недомовленість витає навкруги,
А далі йдуть ілюзії картинки,
Що не потрібно нам ні віхоли й хуги,
Що краще вже така ось серединка,
Де сонце світить ніжно - та не гріє,
Пейзаж милує - та не тішить око.
Хоч, іноді, зима і снігом сіє,
Та винувато, мовби ненароком.
Тож дочекаємося ми уже весни –
Нехай іде зима ця безталанна.
Зуміла би вона по-справжньому піти,
Щоб мали ми хоч весну бездоганну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020
Присяжний Олександр Олексійович
( 20 травня 1991р – 1 липня 2018р)
Бердичів Житомирської області
Старший солдат 26-ї окремої артилерійської бригади
В садах вже вишні обірвали,
Духмяні липи зацвіли
І все у місті вирувало -
Люди життям своїм жили.
У літню сонячну погоду,
Де день новий добра всім зичив,
Як грім із неба у негоду,
Влетіла звістка у Бердичів.
Бійця не стало, Олександра -
Сміливого, відважного.
Несла здалека чорна хмара
Нам стільки горя страшного..
Він був в нас творча особистість
І дуже добре малював,
Відповідальність і рішучість
В ньому були і кожен знав,
Що Саша завжди допоможе
І не залишить у біді,
Бо - Чоловік він! і негоже
Йому стояти в стороні.
Тепер нема його – загинув..
Там залишився - на війні.
І вже до матінки і сина
Він прийде тільки лиш вві сні.
.
Котились сльози у мовчані,
Й години так повільно йшли,
Спинилось місто у чеканні,
Бо хоронить бійця везли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862751
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.01.2020
Зостались залишки ще бабиного літа,
Які в повітрі так упевнено бринять.
Земля, туманом вранішнім умита,
А дні - один за одним - швидко миготять.
Незрозуміло: чи то - літо, а чи - осінь,
Та і зими в нас, як такої, то нема.
То сірі хмари затуляють неба просинь,
То тепле сонце нас у літо поверта.
Лиш іноді мороз посохом в землю вдарить
Та інеєм укриє все тут навкруги,
Та полякає трішечки і всіх насварить,
І знову тихо утікає в береги.
І обгортає сонечко своїм промінням
Усі оголені дерева та кущі,
Щоб в ніч холодну не померзло їх коріння,
Коли ті сплять собі в зимовім довгім сні.
І вже позаду і Різдво , і Водохреща,
Зовсім без снігу відбулися всі свята.
Мабуть, десь загуляла зимонька пропаща
Й час, помаленьку, до весни вже поверта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2020
Шістнадцять літ – пора барвиста,
Пора захоплень починань.
І ось в цю дату урочисту
Я хочу щастя побажать.
Нехай успішна буде доля,
Красиве, світле майбуття.
Як лан пшеничний в хлібнім полі
Нехай буяє в нім життя.
Душевних злетів, сил, енергій
І цілей чітких та ясних,
Та в юності прекрасній жвавій
Чудових друзів гамірних.
Хай позитивно відкриває
Життя все нові сторінки,
А стежку рушником встеляє
Й під ноги кидає квітки.
Тож будь успішна і красива,
Цілеспрямовано іди,
Хай буде доленька щаслива
Й лиш позитив у світ неси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2020
Валентині Михайлівні Феленюк
з нагоди ювілею:
Тобі сьогодні – п’ятдесят п’ять,
А це лиш віку половина,
І дні шалено так біжать
Ще й тануть десь у часі плину.
Позаду пройдені роки,
А в них було всього чимало,
І жменьку щастя залюбки
Доля тобі подарувала.
Тож насолоджуйся життям
І не потрібно сумувати.
Нехай прекрасне майбуття
Пливе тихесенько до хати.
Нехай поселяться у ній:
Достаток, затишок і щастя.
Нехай не буде днів сумних,
Хай обминають всі напасті.
Хай будуть радісні всі дні,
Веселі, добрі і привітні.
Бажаю успіхів тобі,
Здійсни всі мрії заповітні.
Хай супроводжує завжди
Багатство, розкоші і статки.
А на ваги життя клади
Благополуччя і достатки.
Здоров’я ще тобі бажаю,
Нехай буяє як той цвіт,
Й тебе ніколи не лишає
На Многа, Многа, Многа літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
Богдані Гуменюк
до Дня Народження:
Ще крок й твоя життєва стежка
Змахне крилом і ступить за поріг,
Як різнобарв’ям вишита мережка.
Знайди свій шлях між сотнями доріг.
На тім шляху хай доля посміхнеться,
Обсипить щастям з голови до ніг,
І що задумала, нехай усе вдається,
Щоб мала чисті помисли як сніг.
Серед професій незлічених
Свою, щоб вірну вибрати змогла,
В студентськім вихорі шаленім
Нехай проходять радісно літа.
Нехай збуваються усі твої бажання
Й весняним цвітом серце розквіта,
Щоб ти зустріла пару і в коханні,
Жили ви разом й мали два крила.
Життєва річка буде хай стрімкою,
І повниться із джерела щодня,
Нехай завжди турботою й любов'ю
Тебе оточує уся твоя рідня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
Ганні Василівні Карпунь
з нагоди 70-ліття з Дня Народження
!-й варіант
В святковому вінку Ваш Ангел прилетів,
За плечі Вас обняв і поряд з Вами сів.
Тому то всі спішать сьогодні Вас вітати
Й здоров’ячка міцного Вам бажати.
Здоров’я - головне, то хай буде без міри,
І світлих, ясних днів, щоб не було більш сірих.
А кожен новий день з світанком у віконце
Приємно посміхалось ніжне, миле сонце.
Хай настрій буде гарний і радість у душі,
Хай всі Вас поважають: і рідні, і чужі.
Хай злагода й достаток завжди у хату йдуть,
Хай спокій, мир і щастя вони Вам принесуть.
Життєві негаразди минають хай завжди,
Й надалі щоб не знали ні горя, ні біди.
Тож успіхів бажаю, душевного тепла,
Щоб Божа Мати з неба завжди Вас берегла.
І Ангел-охоронець із Вами поряд був,
Вів по життю за руку, і Бог Вас не забув.
Життєва щоб дорога - гладенька і м’яка
Тягнулась дуже довго: десь літ так більше ста.
2-й варіант
В січневому вінку Ваш Ангел прилетів,
За плечі Вас обняв і поряд з Вами сів.
Адже усі спішать сьогодні Вас вітати
І крепкого здоров’я Вам щиро побажати.
Січневий снігопад спадає звідусюди
Бажання ж хлюпотять , як весняна ріка
Ми знаєм , що завжди Вас поважають люди
За те, що трудівниця невтомна Ви така,
За людяність і простоту, відкрите, щире серце,
За доброту – черпаєте з душевного джерельця
За те, що кожен день, при будь-якій погоді,
Стараєтесь родині всій бути у нагоді.
Сьогодні – сімдесят і це прекрасна дата,
Всього найкращого я хочу побажати.
Здоров’я головне, бо це в житті найкраще,
Нехай лишаються позаду дні найважчі.
А попереду - радість , щастя й мир у домі,
Щоб Вас й надалі шанували рідні і знайомі.
Щоб Вас завжди любили й поважали діти,
Щоб внукам й правнукам завжди могли радіти.
Життєві негаразди минають хай завжди,
Й надалі щоб не знали: ні горя, ні біди.
Тож успіхів бажаю, душевного тепла,
Щоб Божа Мати з неба завжди Вас берегла.
І Ангел-охоронець завжди щоб поряд був,
Вів по життю за руку і Бог щоб не забув.
Життєва щоб дорога: гладенька і м’яка
Тягнулась дуже довго – десь літ так більше ста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2020
[feminine] [Melodious]
Бачиш: в небі зоря зійшла
І привіт тобі шле від мене.
Я у сяйво те додала
Все кохання моє шалене.
[intro]
Бачиш: в небі зоря зійшла
І привіт тобі шле від мене.
Я у сяйво те додала
Все кохання моє шалене.
[bridge]
[chorus]
Ти позви мене, ти позви,
Я так хочу з тобою бути.
Забери мене в свої сни,
Щоб ніколи не зміг забути.
[instrumental]
Я махаю вві сні крильми,
Підлітаю до твого серця,
Ти до мого - і двоє ми
Летимо до свого озерця.
[bridge]
[chorus]
Ти позви мене, ти позви,
Я так хочу з тобою бути.
Забери мене в свої сни,
Щоб ніколи не зміг забути.
[instrumental]
Наша пристань і наш причал,
Острівець в течії кохання.
Лиш міцніше тримай штурвал
В напрямку до сердець єднання.
[bridge]
[chorus]
Ти позви мене, ти позви,
Я так хочу з тобою бути.
Забери мене в свої сни,
Щоб ніколи не зміг забути.
[outro]
[end]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YWyj5_M_plM[/youtube]
В дім заходить Щедрий вечір:
Гарне свято для малечі,
Бо підуть всі щедрувати,
З Новим роком привітати.
Повіншують усіх житом,
Щоб могли в достатку жити,
А іще зерном пшениці,
Щоб рум’яні паляниці
Й короваї на столі
Були в місті та в селі.
Ще вівсом всіх повіншують.
Нехай щастя заночує
У господі, в кожній хаті,
Щоб добром були багаті,
Щоб достаток і успіх
В новіи році був для всіх.
Миру й злагоди в родини
Й нашій славній Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xz-oOEbnj9U[/youtube]
[feminine] [sad] [slow] [Classic]
[intro]
[Verse]
У новорічну ніч, у новорічну ніч
Дива трапляються.
Не падає вже сніг у новорічну ніч,
Зірки всміхаються.
[bridge]
[chorus]
Я вірю все мине, я вірю все мине,
Все перемелеться.
Зима скоро пройде, весна до нас прийде
І ти повернешся.
[instrumental]
[Verse]
У новорічну ніч, у новорічну ніч
Дива трапляються.
Не падає вже сніг у новорічну ніч,
Зірки всміхаються.
[bridge]
[chorus]
Я вірю все мине, я вірю все мине,
Все перемелеться.
Зима скоро пройде, весна до нас прийде
І ти повернешся.
[instrumental]
[Verse]
В душі моїй зима, в душі моїй зима,
Сніжить хурделиця.
Тебе ніде нема, тебе ніде нема,
Біль в серці колеться.
[bridge]
[chorus]
Я вірю все мине, я вірю все мине,
Все перемелеться.
Зима скоро пройде, весна до нас прийде
І ти повернешся.
[instrumental]
[Verse]
Але надіюсь я, але надіюсь я,
Що диво станеться.
У новорічну ніч, у новорічну ніч
Ти знову з'явишся.
[bridge]
[chorus]
Я вірю все мине, я вірю все мине,
Все перемелеться.
Зима скоро пройде, весна до нас прийде
І ти повернешся.
[instrumental]
[chorus]
Я вірю все мине, я вірю все мине,
Все перемелеться.
Зима скоро пройде, весна до нас прийде
І ти повернешся.
[outro]
[end]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2020
Думи мої, думи, думи норовливі,
Зібрати б вас вкупу і навести лад:
Запрягти у сани, як коней грайливих,
Щоби їхать прямо й не вертать назад.
Їхати в дорозі, що веде до цілі,
По твердій бруківці швидко, навпростець,
Щоби ви, рідненькі, були світлі, білі,
Щоби починання не йшли нанівець.
Біжите по колу, біжите навколо,
Розбрелись по світу та бігом назад,
То ви дуже швидкі, то ви дуже кволі:
Плутаєтесь вкупі, йдете невпопад.
То ведете прямо до стіни глухої,
Звідти через терні потрібно пройти,
То збіглись на світло з темені нічної..
А чи я просила вас до мене йти?!
А чи я просила вас мене тривожить,
Лізти в мою душу, сидіть в голові,
Ро́їтись роя́ми й більше себе множить
І плодить тривоги но́ві і сумні?!
Як же вас владнати, думи мої милі,
Щоб були слухняні, приємні, м’які,
Щоби ви ночами душу не гнітили,
А несли лиш радість й щастячко мені?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2020
Притаманно людині постійно в житті помилятись:
То піднятись по східцях нагору, то падати вниз.
Та не можуть усі, хоч для себе, у тому зізнатись,
Що насправді,він був не правий,але вчасно спинивсь.
І для цього чи вистачить розуму, сил та терпіння
Втамувати гординю і першим сказати: «Пробач»,
Всі помилки признати і жити за Божим велінням:
Не зломитись,не впасти,пройти крізь всі смуги невдач.
Чи засвоїть уроки, які піднесла в цей час доля,
Чи внесе корективи і визначить правильний шлях,
А чи буде й надалі ступати на граблі поволі,
Й пожинати бур’ян, що посіяв він сам у полях?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2020
Пам"яті Малянівського Василя Івановича
присвячую:
Зима чергова забіліла,
Твої сліди десь загубила,
Стоять в снігу закутані садки.
Твій День народження сьогодні..
Вже сльози котяться солоні,
Та темінь лізе в хату крізь шибки.
І знов до нас прийшла Вілія,*
І знову серце моє тліє,
І знову ніч постукала в вікно..
Душа все спокою не знає,
Все гірко плаче і ридає:
-Ой як же ми не бачились давно..
Вже вогник свічки догоряє,
Кутя залишена чекає –
Повинен на вечерю ти прийти.
Від свічки по стіні лиш тіні,
Вогонь в останнім мерехтінні -
Не повернуть тебе вже, не знайти.
Сама себе я зупиняю,
Бо зараз вголос заридаю
Й попрошу Бога, щоб тебе вернуть.
Та хто слова мої почує?
Лиш туга в хаті заночує -
Святки у смутку знову в нас пройдуть.
Із горем цим повік нам жити.
Не можна біль цей заглушити:
Тебе назад не можна повернуть.
Вілія* - вечір напередодні Різдва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020
Рева Олександр Валерійович
( 19 травня 1987р – 4 березня 1916р)
Кривий Ріг Дніпропетровської області
Солдат 26-ї окремої артелерійської бригади
Був « Ревочка» у нього позивний,
Мабуть, від прізвища узятий.
Армієць добродушний, говіркий,
Душа компанії, затятий.
Завжди́ він друзів добрих щирих мав,
Бо й сам з відкритою душею.
Для донечок він хату будував,
Й пишався жінкою своєю.
Коли безглузда і страшна війна
На сході стукала у двері,
Байдужим не залишила вона -
Сашко відразу став до зброї.
Бійців він підбадьорити умів,
Підтримати в важку хвилину,
Відважно бився й землю боронив,
Бо захищав родину й Батьківщину.
Все думав, що ротація вже скоро,
Лиш кілька тижнів залиши́лось.
Він донечок обніме знову,
Вони так часто йому снились.
Та не судилось вже ніколи
Верну́тися живим додому,
Не доведеться вже до школи
Відвести діточок самому.
Додому «Ревочку» везли бійці
У Кривий Ріг, щоб хоронити.
Тут на Алеї Слави у кінці
Могил, що зразу й не злічити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020
Дементьєв Сергій Валерійович
( 30 травня 1984р – 5 лютого 2016р)
Місто Запоріжжя
Старший солдат 26-ї окремої артилерійської бригади.
Якщо ти справжній чоловік,
То мусять усі знати,
Що ти є роду захисник
Й повинен Гідність мати.
Рік чотирнадцятий. Війна.
На сході гуркотіло..
Тривожна звістка і біда
У кожен дім летіла.
Стояти осторонь не міг,
Нізащо і ніколи.
Сергій - був справжній чоловік,
Таким ще був зі школи.
Тож взяв повістку і пішов,
Зібрав у рюкзак речі,
І зайвих він не вів розмов,
Обняв маму за плечі..
І ось, Донбас. Ідуть бої,
Боронить Україну:
Відбить кордони щоб свої
І захистить родину.
Коли ж поранили бійця
Й лежав він у шпиталі.
Була одна в нього мета:
Щоб воювати далі.
Нічого рідним не сказав –
(Не варто хвилювати) .
І лиш на ноги тільки став,
Пора назад вертати.
Не зажили ще до кінця
На тілі його рани
Та не спинило це бійця,
Спішив розбить тиранів.
Прийшла ротація й бійці
Приїхали додому,
Сергій щей досі на війні,
Не вернеться ніколи.
Сергій був – справжній чоловік
І захисник родини.
З бійцями у строю навік
За Волю України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020
В день прекрасний і чудовий,
Новорічно-ялинковий
Зустрічайте Рік Щура –
Йде із лантухом добра.
Він несе у кожну хату
Щастя й радості багато,
Затишок й тепло в оселю,
Щоб були усі веселі,
Були крепкі і здорові.
А ще торбу вам любові,
Вірності вам у коханні,
Щирості у сподіваннях,
Друзів щоб багато мали
Й їхню дружбу шанували,
Рід й батьків щоб поважали
І завжди оберігали.
Тож приймайте привітання,
Хай всі мрії і бажання
Вам здійснятся в новім році,
Успіх хай на кожнім кроці
Супроводжує в дорозі.
Білий Щур вже на порозі!
Тож виходьте зустрічати,
Подаруночки приймати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2019
Тащук Віталій Степанович
( 6 серпня 1974р – 10 липня 2015р)
Стрілецький Кут Кіцманського району Чернівецької області
Солдат 26-ї артилерійської бригади
Дорога далеко несеться додому
Із Харкова в Київ – в столичний шпиталь.
І вже підсвідомість малює самому
З дитинства картинки до повних проваль.
Довезти, спасти і життя врятувати,
Відбити у смерті – завдання стоїть.
Адже він пішов земляків захищати
І зараз на ложі смертельнім лежить.
Відважний, хоробрий - він є патріотом
І гідно на сході країну беріг.
Та долі, з підступним її поворотом,
Солдат вже перечити довго не міг.
Скоріше.. Скоріше.. Та, мабуть, вже пізно..
Бо серце спинилось й душа відліта,
А тіло в судомах здригалось, тремтіло
Від всіх намагань оживити бійця.
Та дива не сталось – помер у дорозі,
Армійця спасти лікарі не змогли.
А в мами в Стрілецькім Куті до порогу
Пір’їни від сокола з вітром лягли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2019
Цей присмак гіркий на вустах онімілих
Від слів недомовлених - цілий потік.
Читається докір в очах овдовілих
Цією війною - відбувся обмін.
Обмін полонених України й Росії,
Гучни́й у нім заклик: усіх на усіх.
Щоб визволить наших Синів України,
Готові відда́ти убивців усіх.
Бійців українських так мало відда́ли.
Між них помісти́ли простих продавщиць.
Натомість, взамін так в нас швидко забрали
Вкраїнського люду запеклих убивць.
Дарунки убивцям від нашої влади,
Які в тих стріляли, що йшли на Майдан.
Ці злочини досі розкрить не давали,
І вогник останній надії пропав.
Цинізм, прорахунок й дитяча наївність
Витають в повітрі й розтрушують пил,
Засліплюють очі людей лицемірством,
Паплюжачи пам’ять про сотні могил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2019
Побіліли гаї і діброви
І поля всі покрили сніги.
Дочекались, нарешті, ми знову,
Запізнілої трішки зими.
-Де ж ти, зимонько, так забарилась?
Виглядали тебе ми щодня.
Ти на місяців два запізнилась
І без тебе ридала рілля.
Недостатньо земельці вологи -
Посіріли поля й береги,
У туманах ховались дороги
І похмуре усе навкруги.
Тож берися скоріше до діла
І наводь в господарстві цім лад,
Щоб надалі навкруг все біліло,
І погоди не був перепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2019
Чеславський Володимир Едвардович
( 20 вересня 1976 р – 26 січня 2015р)
Голотки Підволочиського району Тернопільської області.
Старшина 26-ї окремої артилерійської бригади.
Як достигало в полі жито
Й колосся гнулось до землі,
Їх Україну боронити
Всі проводжали у селі.
Сімох пішло в той день у військо,
Між них - Володя і Василь.
Щоб вигнать найманців російських,
Докласти мають всіх зусиль.
Дружили з самого маленства,
Ходили в школу в один клас.
Всього було в їхнім дитинстві
Й бешкетували у той час.
Тож хлопці разом підростали,
Ловили рибу у ставку
Й тоді, коли дорослі стали,
То дружбу берегли таку.
Були разом і там, на сході,
Ділили, також, все на двох.
Під час хурделиці й негоди
Зустріли Рік Новий, Різдво.
Бої тоді не припинялись
І ворог з градів все гатив.
Двохсоті, іноді, траплялись,
Та кожен вірою служив.
Бо захищали Батьківщину,
Де рідна матінка-земля.
На них надіялись родини
Й чекала кожного сім’я.
Після чергового обстрілу -
Володя де - Василь не знав.
Знайшов у полі мертве тіло,
Яке не зразу він впізнав.
-Сепарам не прощу ніколи –
Сказав, ховаючи всю лють.
-Я повезу його додому
І проведу в останню путь.
Дорога довга і жахлива
Тягнулася у Голотки,
А вдома мати голосила
І співчували земляки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019
Щур-пацюк зайшов на свято
З Новим роком нас вітати.
Щур не ходить по снігу,
То погоду ось таку
Він приніс до нас з собою –
Не назвеш її зимою:
Сірі хмари небо вкрили,
Сонце тепле заступили,
Дощик крапає згори
На дороги і двори,
Під ногами лиш багнюка…
Тут така вже, братці, «штука»:
Поки буде Щур вітати
Й не вкладеться спочивати, -
Не побачимо зими,
Й біло-сніжні килими.
Тож бажаю всім терпіння
І за Божим повелінням,
Снігом землю обійма,
Ще прийде до нас зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2019
Павлюк Олександр Михайлович
Павлюк Олександр Михайлович
( 18 березня 1984р – 2 листопада 2014 р)
Свидя Черняхівського району Житомирської області.
Солдат, майстер 26-ї окремої артбригади.
Чотирирічна донька Злата
Так часто дивиться в вікно
Й питає маму: -А де тато?
Щось не приходить він давно.
Хоча маленька - розуміє,
Що тато більше не прийде,
Своє дитятко не обніме
Й на руки більше не візьме.
А як же хочеться до тата,
Щоб з ним погратися разом,
Новеньке плаття показати
Й сидіти за одним столом.
Вона покаже йому ляльку
Нову, що з бантиком в косах
І з’їсть смачненьку карамельку,
Що зна́йде у його руках.
-Ходімо, бабцю, до татуся –
Щебече донечка мала.
-Я в гарне платтячко вберуся,
Вдягнутись зможу вже сама.
Ось вже ідуть вони до тата
І Злата квіточки несе.
Туди, де так могил багато,
Квітки для тата покладе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2019
Яндюк Олег Васильович
( 28 січня 1991р – 8 січня 2015р)
Турчинка Володар-Волинського району Житомирської області
Старший солдат, телефоніст, лінійний наглядач 26-ї окремої артбригади.
Вовк Іван Михайлович
( 26 березня 1979 р – 8 січня 2015р)
Мала П’ятигірка Андрушівського району Житомирської області
Сержант 26-ї окремої артилерійської бригади
Служити літом призивались.
Місяць навчань - і на війні.
І там, на місці, вже дізнались,
Що в області жили одній.
Тож, побратими там на сході,
Були як браття, як рідня,
Бо так ведеться у народі:
Солдати– то одна сім’я.
Бліндаж ділили, одяг, їжу,
З буржуйки крапельку тепла.
В погоду зимну і негожу
В нагоді дружба їм була.
Підрозділ якось обстріляли,
У їх бліндаж влучив снаряд.
Настил, що зверху, розірвало
Й посипавсь вниз осколків град.
Олег загинув враз, миттєво,
У бліндажі у мить ту був.
Та то було вже несуттєво.
Іван нічого не збагнув.
Лиш стук й нестерпний біль у тілі,
Із рани тепла ллється кров.
Не зрозумів він: а чи цілий?
Лиш, зойк і стогін, крик і знов..
Снаряди поряд вибухали,
Сепари били прямо в ціль,
І сніг з землею все мішали..
І не вщухав нестерпний біль..
Ось пронеслись перед очима
Сини, дружина і рідня,
Й душа Олега над плечима..
-А в нього чи була сім’я?
Не встиг хлопчина ще нажитись,
Адже був дуже молодий.
Не встиг він, навіть, одружитись,
Бо по гулянках не ходив.
Сестра лишилася і мати,
А у Івана там – сім’я..
-Пора, Іване, вирушати –
Душа Олега промовля.
І ось над балкою, над снігом,
Де свіжі вирви ще димлять,
У синє небо, понад світом,
Загиблих душі вже летять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Ой цікава в нас зима:
Снігу білого нема,
Ні морозу, ані криги,
Ні зимової відлиги.
Не літають в нас сніжинки,
Та пора вже до ялинки -
На підході Новий рік,
Бо старого час вже стік.
Знову будем круг ялинки,
Мов легесенькі пушинки,
В білих сукнях танцювати,
Як сніжиночки кружляти.
Хлопці ж будуть: ведмежата,
Вовчики ще і зайчата,
Разом з нами танцювати,
Зиму в гості зазивати.
Ти приходь до нас, зима,
Хай скрізь землю заміта.
На підході вже Різдво –
З снігом щоб було воно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2019
Пустка у хаті,
Пустка в душі-
Суму багато.
Навіть, в тиші
Так одиноко
Й сумно мені.
Темінь глибоку
Бачу в вікні.
Ніч..Все закрила
Чорна стіна.
Шибку зросила
Мрячка й імла.
Десь там надво́рі
Спить все навкруг,
Навіть, і зорі,
Далі наруг,
Десь заховались
Й тихо сидять,
Хмарами вкрились -
Мило так сплять.
Я ж сиджу в хаті
Зовсім одна,
Хтіла б поспати –
Та сну нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019
Навкруг сивіє небосхил в тумані
І в сірий плащ окутались поля.
Змішалось в купу і не видно грані:
Де небо в полі, ну а де земля.
Лише туман суцільною стіною
Холодну мрячку сипле навкруги,
Суху траву холодною водою
Все мочить, та не поїть береги.
Безсилим стогоном земелька
Благає слізно: «Дайте вже дощів».
Обвуглена вітрами літня спека
Принесла бідній стільки прикрощів.
Зима й собі лякає лиш морозом,
А снігу білого ще зовсім не було.
Обвітреність становить їй загрозу,
Бо ж хочеться, щоб все кругом росло.
Щоб навесні розквітли знову квіти,
І біло-сніжно зацвіли садки.
Щоб розмаїттю ми могли радіти,
Потрібні - кучугурами сніги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Моєму прадіду Лівону Манільчуку присвячую:
Моєї бабці сивий батько
Репресій, також, не минув,
А їх в 30-і так багато,
Що в списках кожен п’ятий був.
Збирали, везли як худобу,
В товарняка́х на соловки,
Бо то все –« вороги́ народу»
І куркулі - хоч батраки́.
А во́рог тим, що був не ле́дар –
Трудився на своїй землі,
Держав скоти́ну, був господар,
Хоч заробітки мав малі.
З того холодного Сибіру
Додому він не повернувсь,
Дітей цькували вже без міри
І ненавиділи, чомусь.
Що в хаті бу́ло, те забрали
І у колгосп все віддали,
А дітки матір поховали
Й малими працювать пішли.
І вже найстаршенька Ганнуся,
І для Марини, й для Петра,
Була́ як батько, як мату́ся –
На те ж бо старша є сестра.
І там – в малесенькій хатині,
Що у Кара́ковім кутку́,
Ці дітки знали: завини́ли,
Бо їхній батько є курку́ль.
Іще система та «совєтська»
Зім’ять зуміла їх не раз,
Та часто згадували батька,
І матір, і дитинства час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Із попелу знову прийшлось відродиться,
До бою ставати із ворогом биться,
Свою боєздатнісь підняти з нуля,
Бо землі загребли послаці кремля.
Анексія Криму, Донбас у руїні
Та ми вже готові дать відсіч їм нині,
Спинить супостата, сказати їм: « Годі!».
Земля - українська! на нашому Сході.
Хоч прагнуть поставити нас на коліна,
Та буде ще вільна моя Україна.
Повернуться землі на Сході і Крим
Й ми будем в єдиній країні із ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2019
Ціну високу заплатили
За незале́жний вільний шлях.
Й свою державність відновили
В нерівних і важких боях.
Йшла революція.. І Київ..
Країна наша - молода..
Ніхто не знав тоді й не вІдав:
А чи ще вистоїть вона.
Під Крутами в бою нерівнім
За Україну молоду,
У вихорі криваво-сніжнім,
Втрачали молодь золоту.
А ще нас голодом морили,
Створивши штучний геноцид,
Та Дух вкраїнський не зломили -
Він глибше в серденько проник.
Загинуло людей багато
У Другій Світовій війні
І воїни УПА завзято
За Україну бились в ній.
А скільки ще людей згноїли
На висилках, в концтаборах.
Цвіт кращий нації згубили
І знищили на соловках.
І знов земля реве і стогне:
Гібридна в нас іде війна.
Москва зламати Волю прагне
Та вірим - не діжде вона.
Бо сильні Духом українці.
І ми є - Нація, Народ!
Не хочем бачити чужинців,
Давайте виженем заброд.
Тож пам’ятаймо, українці,
Яка ціна за вільний шлях.
Від міст великих до провінцій
Хай наша славиться земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
Зі святом вас, Захисники!
Синочки, дочки і батьки,
Я хочу вас всіх привітати,
І довгих літ вам побажати
Здоров’я, витримки, терпіння,
Та Божого благословення.
Хай вражі кулі вас минають,
А рідні горя хай не знають.
Нехай діждеться мати сина,
А батька – діти і родина.
Ми щиро молимось за вас.
Нехай вернеться Крим й Донбас
Хай буде вільна і єдина,
Щаслива наша Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2019
Волонтеру, прекрасній, чудовій людині
Лідії Іванівні Сівак присвячую:
Усі сидять в теплих домівках,
Живуть турботами буття.
Вона ж, невтомна наша бджілка,
Бійцям покращує життя.
Завжди в дорозі: в дош, чи в спеку,
А чи мороз міцний тріщить,
Вона примчить до них здалеку,
Щоб підбадьорить й звеселить.
Щоби привезти щось смачненьке,
Чи побутові речі їм,
Щось близьке серцю і тепленьке
З домівки рідної усім.
Вже п’ятий рік отак щоднини,
Як мати рідна для бійця, -
Йому підтримку і родинам
Несе невтомна жінка ця.
Тож побажаємо терпіння,
Здоров’я, шастя ще її,
І Божого благословіння
Для всіх бійців й її сім’ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857114
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.12.2019
Пам'яті своєї сестри присвячую:
Засвітилося.. загорілося..
Відблиск свічки горить в очах.
Не судилося, що хотілося
Й промінець життя взяв й зачах..
А просилося.. а молилося..
Сльози річкою протекли..
Не хотілося – вирувалося
І спинить уже не змогли..
І крутилися, і вертілися
У нічній пітьмі ті страхи..
Ой творилося.. що робилося..
Позривалися всі дахи..
Танцювалося, веселилося
Чорним демонам на крові,
А в сирітоньки сльози лилися
І ховалися у траві..
Відкрутилося, відвертілося
І за обрій все понеслось..
Відтворилося, відродилося
І у спомині пронеслось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
До ювілею Галини Федорівни П’явчук
Ти маєш волошкові очі
І посмішку теплу весни,
А місяць в дитинстві щоночі
Веселку приносив у сни.
Дитинство твоє безтурботне,
Бо люблячі рідні батьки
Ростили дитятко привітне
Й навчали його залюбки.
Чотири сестрички в родині
Були наче ті квіточки.
Привабливі, навіть, понині,
Хоча і пройшли вже роки.
У школі ти добре навчалась,
На дошці пошани була.
Та й доля до тебе всміхалась -
В життя по стежині вела.
А після закінчення школи
На кухаря вчитись пішла.
Про це не жаліла ніколи
Й себе у цій справі знайшла.
З завзяттям завжди працювала,
Кар’эра угору пішла.
І працю твою визнавали -
В людей у повазі була.
Ти долю свою поєднала
Із парубком гарним – Сашком.
Сімейне життя розпочала
Як вишні цвіли за вікном.
У мирі і злагоді жили
І зводили хату свою,
Як пташки, кубельце ви звили
І щастя прийшло у сім’ю.
Володю родила синочка
Й малесеньку Лєну - дочку.
Ще Лені не було й годочка -
Садили дерева в садку.
Ходили ви вдвох на роботу
(Тоді працювали в хмелю).
Та й вдома хватало турботи,
Бо дбали обох про сім'ю.
До хати привезли Павлину
(Це родичка Саши була).
Старенька бабуся в родину
Дожить свого віку прийшла.
А ще доглядала Марічку –
Рідненьку бабусю свою.
Ділилася всим до дрібнички,
Щоб злагода йшла у сім’ю.
А потім і свекра, й свекруху
Прийшлося тобі доглядать.
Літа так неслися щодуху
Й не міг їх ніхто наздогнать.
Вже знову буяє над світом
Квітуча садками весна.
Уже заплелась сивим цвітом
І впала на коси роса.
Ви з Сашою досі щасливі
І злагода є у сім’ї.
Одружені діти вродливі,
Невістка і зять вже свої.
Ірину ти маєш за дочку,
За сина тобі вже Сергій,
А Лєна й Володя–синочок
Радіють повазі такій.
До тебе приходять онуки,
Наповнений щебетом дім.
Турбота бабусина й руки
Знайомі з народження всім.
І Віка, Максим і Дениско,
Напрочуд кмітливий Богдан -
Внучата - малі ангелятка,
Сьогодні всміхаються вам.
Бажаю, щоб в злагоді й мирі
Жили ви ще довгі роки.
Щоб завжди в життєвому вирі
Цвіли вам найкращі квітки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856857
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.12.2019
З Днем Народження вітаю
І від себе побажаю:
Здоров’я, щастя, довгих літ,
А день новий хай добрий слід
Завжди лишає у житті,
Та щирих усмішок Тобі.
Досягнень цілей і везіння,
Тепла від близьких, розуміння.
І поруч будуть хай щодня
Багато друзів і рідня.
Щоб спокій й затишок у домі
Завжди були Тобі знайомі,
Щодня гармонія відносин
Творила весну, а не осінь.
І щоб завжди у твоїй хаті
Достатком всі були багаті.
Щоби жило у нім кохання
І сонечко всміхалось зрання.
Доля хай Тебе голубить,
Чоловік коханий любить,
Щиро діти хай шанують,
Внуки хай телефонують.
І Твій нехай не в’яне цвіт,
Бажаю щиро : Многа Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2019
Сіє і віє,
ще завиває,
снігом
дрібне́ньким
все застеля́є.
Вже так
біле́нько
стало
в долині,
небо сховало
хмароньки
сині.
Снігом
біленьким
стелить
під ноги,
йдеш –
і не видно,
навіть,
дороги.
Збоку
і в спину
віхола пхає,
скоріше б
додо́му –
все підганя́є.
Скоро
прийду́ я
в теплу
кімнату,
чаю я вип’ю
й буду
дрімати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2019
Розбивається серце об камінь в друзки
І від відчаю плаче душа.
В цю хвилину розходяться наші стежки –
Я йду швидко собі, поспіша.
Я вже впевненим кроком іду до мети
І ні шагу не зроблю назад.
Ці твої намагання спинить, зберегти
Жалюгідні такі у цей час.
Я тебе залишаю отам де стоїш
І благально так дивишся вслід.
Устромив саме ти в моє серце свій ніж
І розрізав його ти навпіл.
То чому ж ти назад повертаєшся знов
І на що ти надієшся ще?
Я не хочу тенет, я не хочу оков,
Й жалкувати не буду про це..
І хоч плаче душа - не повернусь назад,
Не побачиш і сліз ти моїх.
Що між нами було, замете снігопад,
Щоби ти відшукати не зміг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2019
Ти що не чув про наш Бердичів?
(З віків прадавніх тут стоїть)
То я скажу тобі у вічі,
Що саме тут потрібно жить.
Коли проснешся в місті цьому,
Відкриєш навстіж тут вікно
Й почуєш мову всім знайому,
Що так близька тобі давно.
Тут тітка Сара свого Фіму
Перед сусідом вихваля,
А той цю розповідь нестиме,
Й дізнається уся рідня.
Тут Фелікс-поляк цілу нічку
Десь на Прогресі працював,
Від Вілі грошиків заначку
В своїй кишені заховав.
А вона жінка дуже хитра
Його заначку віднайшла
Й розмова їх несамовита
Враз понеслася із вікна.
Ти ж наливаєш в філіжанку
Духмяну каву заварну
І доброго бажаєш ранку -
Сусідам стало не до сну.
А хто не знає про Бердичів,
Той, мабуть, й в світі не живе,
Бо кожен в нього запозичив
Для себе щось таке близьке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2019
Я рву з минулим ..Хай іде.
Мені його зовсім не шкода.
Я маю безліч ще ідей
І випала така нагода..
,
Щоб втілить мрію у життя,
Зусиль багато тут не треба:
Живи, твори і майбуття
Лицем повернеться до тебе.
Я маю час, бо ще живу.
Це значить: можу ще творити –
Себе загублену знайду
Й душа ще в віршах буде жити.
А може піснею злетить
Й торкне струну чийогось серця.
Чи так, чи сяк – все ж буде жить
І зазвучить в сонатнім скерцо.
-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2019
Ще так не хочеться зими
З її снігами і морозами,
З хурделицями до пітьми,
Морозу сильного погрозами.
Із тим, що хуга за вікном
Так виє вечорами довгими,
Сумує ніч ген за селом
Із днями сірими, так схожими.
А дні короткі і швидкі
Спішать, аби скоріш відходити.
І в довгі вечори такі
Думки ідуть мене тривожити.
А як же хочеться тепла
І сонця ясного, весняного,
Щоб радість в серці ожила
Від цвіту ніжного духмяного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2019
( Із історія мого села)
.
Всі чули в нас про Мітькову долину,
Що під його горо́дом в бе́резі там є.
Дістався від колгоспу для родини
І той вже наділ-поле мав він за своє.
Ні виорать цей наділ, ні засіять –
Що хоч із ним роби і як ти не крути,
А в полі цім росло лиш за́вжди зілля
Й весною набиралось повно тут води.
Одна лиш вигода – піти попрати
Доріжки з хати, чи якісь там рапчуни.*
Вода як починала тут спадати,
То заростали споришем стежки сюди.
І тут з’являлося розкішне різнобарв’я:
Цвітіння буйних трав і квітів лугових,
Ще чувся спів пташок у надвечір'ї
Й сюрчання коників-комахів польових.
Давно немає з нами діда Мітьки,
Не всі і діти залиши́лися живі,
А тут ще досі зацвітають кві́тки
Весною й літом у зеленій цій траві.
Рапчуни* - домоткацькі рядна з народних промислів, які були замість покривал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
З Днем Народження вітаю!
Безмежного щастя бажаю,
Весни у серденько, кохання,
Хай всі здійсняться сподівання.
Успіхів, Андрію, Вам й наснаги,
Від людей любові і поваги,
Радості на кожен Божий день,
А в душі – кохання і пісень.
У віршах гарних і чудових
Любов звучить хай в кожнім слові.
Хай Муза часто в гості ходить
Й натхнення Вам нехай приносить.
Щасливих буднів, свят веселих,
Хай доля шлях м’якенький стелить
Веселкою до Ваших ніг,
Здоров’я Вам на Многа Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2019