| Сторінки (13/1239): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ящук Валентині Борисівні до ювілею:
Різдво постукало у двері,
Кутю принесло до вечері
Й сім’ю зібрало за столом..
Господня зірка над селом,
Яка вечерю освятила
І радість в хату поселила.
Усі святкують тут Різдво,
Наїдки на столі й вино,
А за столом уся родина,
Між ними наша Валентина.
Вона – дочка і жінка, й мати,
І теща ще своєму зятю;
Сестра найкраща для братів,
Й хороша сваха для сватів;
Для мами Ніни й тата Бори
Дочка турботлива і добра;
Підтримка в праці та у мріях
Для чоловіка, для Сергія,
Єдина, вірна і кохана,
Як зірка в небі незрівняна;
А для двох доньок: Юлі, Алли,
Вона найкраща в світі – мама;
І теща-мама для Сергійка..
А в хаті гарна господарка.
Не стихли ще свята різдвяні,
Звучать колядки гучні, гарні,
І знову свято у родині:
У Ящук Валі іменини.
І їй сьогодні – сорок п’ять!
Усі спішать її вітать.
А з ними і сусідка Таня
Із ранку щирі шле вітання.
Хай буде день цей – гарним святом,
Хай в дім гостей іде багато,
Лунають тости за столом,
Й колядки линуть над селом.
І Валі щиро побажаєм:
Земне життя хай буде раєм,
Здоров’я міцного і щастя,
Нехай в житті усе удасться,
Хай буде радість у оселі,
Здорові діти і веселі,
Нехай луна дитячий сміх,
Й всіх супроводжує успіх.
Від всіх людей тобі пошани,
А від дітей своїх поваги.
Щоб довгим був життєвий вік,
Бажаєм МНОГА, МНОГА ЛІТ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
Вже зайшов до нас у двір
Водяний блакитний тигр.
Через гай йшов, через ліс
І надіємось: приніс
Позитивних тільки змін.
Щоби був щасливим він,
Нам потрібен тільки мир,
Повернувся Крим, Донбас,
Вірус не тривожив нас,
Маски щоб з лиця зняли
Та спокійно всі жили;
Радість в хату і добро,
Щоби затишно було;
Щастя кожному в житі,
Впевненості у путі,
Й супроводжував успіх,
Мрії щоб збувались всі.
Тож надіємось: все це
Тигр Водяний несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2022
Базилівському Сергію Анатолійовичу
до ювілею:
Тобі п‘ятдесят – це багато, чи мало?
Це лиш половина дороги в путі,
Це є півстоліття, в якому бувало
Багато всього у твоєму житті.
Бували і злети, були і падіння,
І горе було, заглядало у дім,
Як втратили свого синочка Колюню,
То серце тоді розривалось навпіл.
Та була підтримка від жінки й синочків,
І горе страшне́ ви ділили на всіх.
Не дав вам Господь ані жодної дочки,
То дасть - невісток вже діждетесь своїх. .
В родині сини є – це ваша надія,
Це ваша опора в подальшім житті,
Коли всі зберуться, то серце радіє
Й немає межі для отих почуттів.
Що значить для батька те - виростить сина?!
То значить, що в світі він жив недарма.
Віталік і Саша, й ще Вася – дитина,
Нікого за них найрідніших нема.
Синочків аж троє, Оксана – дружина,
У тебе є хата, за хатою сад,
Де вишні ростуть, і груші, й малина -
Ви скрізь в господарстві наводите лад.
Сьогодні зберуться в родинному колі,
Усі найрідніші за вашим столом.
Тож буде і втіхи, і тостів доволі
І пісня здійметься аж ген за село.
Я хочу тебе з ювілеєм вітати,
Наллявши по вінця у келих вина.
І хочу від щирого серця бажати,
Щоб доля щаслива надалі була.
Здоров’я міцного, щоб лилось рікою,
Тобі в цьому домі, дружині синам,
Взаємна довіра між них і тобою,
Підтримка і злагода в хаті була.
Щоб завжди збувались всі мрії, бажання,
Щоб вас супроводжував успіх в житті,
Щоб лише міцніло з роками кохання,
І радості було багато в сім’ї.
Хай Матінка Божа усіх захищає,
І сили Господь посилає щодня,
А доля хай щедро років наділяє
Усім в цьому домі на МНОГІ ЛІТА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2021
Якби молодість знала, якби мудра була,
Глибу скелі рубала б і крізь гори пройшла,
Підстелила б м’якеньким на своєму путі
Щоб не боляче падать у подальшім житті,
Не робила б помилок - йшла на вірний лиш шлях,
Засівала добро лиш у родючих полях.
Якби молодість знала, якби мудра була,
То багато б змінила, людству радість несла.
Якби старість зуміла, якби старість змогла,
То ту глибу рубала б, щоби молодість йшла:
Прокладала б дорогу, навпростець, у полях,
Щоби сонце світило на тернистих шляхах.
Якби молодість знала, якби старість могла,
То життя би змінилось - світ зазнав би добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2021
Так хочеться морозу й сонця -
Тієї сніжної зими,
Де ніжать очі крізь віконце
Пухово-білі килими́
І візерунками на шибці
Зима змалює полотно,
Мороз, зібравши гами в скрипці,
Жбурне мелодію в вікно.
Заслухається буйний вітер
Й принишкне тихо у кущах.
Не донесеться й звуку звідти
Та в гіллі задрімає птах.
Дерева всі покриє іній,
Що діамантами блисти́ть,
А сніг в затінку – синьо-синій, -
У кучугурах, немов, спить.
Сніг простягне́ться так далеко:
Ген за поля, у синю даль,
Поселить радість у серденько, -
Із нього вижене печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021
Волонтеру АТО та ООС
Лідії Іванівні Сівак присвячую:
В цієї жінки – сива голова,
Хода її змінилась і постава -
Та оптимізмом сповнені слова,
І духу міць додалась і тужава.
Закрались зморшки в кутики очей,
Та вогники добра в них досі сяють.
Буремних стільки днів, недоспаних ночей
Позаду.. Йшла вперед – бо там чекають..
Бо там на сході, в пеклі вогнянім,
Бійці, що Україну захищають –
За кожен клапоть нашої землі
Там кожен день хтось мужньо помирає.
Вона спішить.. Летить до них щодня,
Щоб крапельку тепла привезти з дому –
За вісім років стала всім своя
І рідною як мама – не одному.
До Перемоги! – це її девіз –
Подоки не прогоним супостата!
Щоб мир настав й не було більше сліз,
І горем не наповнювались хати.
В цієї жінки - сива голова,
А до війни ж була колись чорнява..
Та додають снаги її слова:
Ми переможем! Україні Слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021
Щиро вітаю з Днем народження!
Василь Миколайович, щиро
Сьогодні вітаю я Вас,
Життєвих гараздів хай щедро
Вам доля дарує в цей час.
Здоров’я міцного, наснаги
І щастя для Вас повен дім,
Йде радість в життєву дорогу,
Й приноситься тільки успіх.
Приємних сюрпризів, моментів
Хай буде побільше в житті,
І посмішок щирих онуків,
Й підтримки від діток своїх.
Піднесений настрій, бадьорість
Нехай з Вами будуть завжди,
Бажання щоб було й можливість
До цілей поставлених йти.
Хай Вас береже Божа Мати,
І Ангел Ваш йде слід у слід,
Щоб зміг Вас завжди захищати
Ще Многая, Многая Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021
Немає тебе, мій синочку:
Забрала війна в грізний час…
Та рідний мені голосочок
Я чую й здригаюсь щораз.
Здається, недавно загинув,
А вже ось минув сьомий рік…
В твоєї ж сестрички дитина
Зростає.. Йому десять літ.
І дуже він схожий на тебе -
Це міміка, жести і рух.
Як бачу його біля себе,
В цю мить не збагну: син, чи внук.
І подумки я у дитинство
Твоє повертаюсь назад..
Гнітить в нім нелегке сирітство,
Там бачу я хату і сад.
Ти бігаєш в нім і щось робиш -
Все це так знайоме мені,
Смієшся чи просто говориш –
Ці жести такі дорогі.
Це все повернулось в онуку:
Племінник тобі, син сестри.
До болю знайомі всі рухи,
Всі ті, що у тебе були.
Хоч мав ти життя закоротке,
Та слід по собі залишив,
Бо доля призначила чітко:
Племінник за двох щоб прожив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2021
(за світлиною моєї подруги Наталії )
-Ну що, мій коханий, тобі як ця хустка?
Я зранку для тебе сьогодні вдягла.
Збиралися в ліс, бо настала відпустка,
Тож вділа щоб тепло і гарна була.
-Для мене найкраща, моя ти - зозулько,
І в цілому світі така ти одна.
Моя ти дружинонька, мила голубко,
І де ти пройдеш - там розквітне весна.
Та серце по вінця наллється любов’ю,
Захочеться жити, кохати, творить.
Я хочу за руку йти разом з тобою,
Підтримкою бути в житті та любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021
Тернова хустина в бабусиній скрині
У схову на свято, лежить у кутку,
Як личить вона її внучці-дівчині,
Коли напинає голівку свою.
Барвистий віночок, квітчаста хустина –
Це символи нації, код в них, душа,
В них мальви квітують, червона калина,
Колосся із жита канву прикраша́.
В них рута і м’ята, хрещатий барвінок,
В них я́блуні цвіт і дубові листки́,
Вони випромінюють барви веснянок -
Подібне у світі ніде не знайти.
Хустки́ одівайте на свято і в будень,
Дістаньте із скрині – нехай не лежать.
Вони обере́гом дівчатам всім бу́дуть,
Пове́рху голівки якщо пов’яза́ть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021
Пам’яті Крикотнюк Галини Євгенівни
присвячую:
Ось знов зима.. І замітає
Холодним снігом ті сліди,
Де ти ходила в ріднім краї –
Вже не повернешся сюди.
Сюди, де є твоя хатина:
На Молодіжній, у кутку,
Де під вікном росте калина,
Що ти садила в холодку.
Ростила сина і дві доньки,
І дружну мала ти сім’ю..
Та горе дітям на долоньки
Вже клало торбу із жалю..
Поклало тугу і ті сьози,
Які лилися тобі вслід:
В туман зимовий, наче в роси,
Пішла ти вранці в інший світ.
І Ваню- внука, й дочку Юлю
Забрала, й з ними ти в Раю,
А тут рядном з туги та муки,
Покрило хатоньку твою.
Тепер стоїть сама – сирітка
В селі, в Караковім Кутку,
Лиш зрідка скрипне темна хвірта,
В завісах, а чи на гачку.
Вселилась пустка на подвір’ї,
Тьмяніє в вікнах жаль та сум,
І всі дерева в сірий іній
Поглинув час, й немов заснув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2021
День Армії, друзі! Зі святом!
Я щиро вітаю усіх.
І зичу здоров’я багато,
Та довгих життєвих років.
Я зичу прихильності долі,
Господь хай усіх береже,
Щоб ран не зазнали і болі,
Хай Ангел ваш поряд іде.
Всім витримки, сил і терпіння,
І мирного неба вгорі,
Наснаги, удачі, везіння,
Спокійних армійських доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2021
Потрібен мир нам всім сьогодні
Й щоби скінчилася війна.
Втомились деякі, вже й згодні
На все.. Але яка ціна?
Готові поступки зробити,
До раші на поклон піти,
Із ДеНееР поговорити,
Щоб компроміс якийсь знайти.
Щоб демону з кремля вгодити,
Щоб він не сердився на нас,
Щоб дав спокійно всім нам жити,
І наступив вже мирний час.
«Послухайте..» - скажу –« Пано́ве!
Нам не потрібен мир такий.
В ярмо себе загнати знову? –
Цей шлях невірний та крихкий.
Потрібно скільки ще вампіру?
Чому ми має догоджать?
Не має кровопивця міри –
Все буде крові вимагать..
Культуру нашу не сприймають:
Ні нашу мову, ні пісень;
Грабують, нищать, убивають,
Нас не вважають за людей.
Вже стільки крові пролилося
І море виплаканих сліз..
А щоби краще нам жилося,
То треба: чорт щоб в землю вліз.
Лиш під землею йому місце,
А не сидіти у кремлі,
Бо він є нелюд і убивця..
А щоб прийшов кінець війні,
То нам потрібна перемога:
З Донбасу вигнати заброд,
Крим повернути і в дорогу
Хай своїм шляхом йде народ».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021
Пам’яті моєї сестри Ніли присвячую:
Вже двадцять три… А час спливає..
І спомин тягнеться назад
У ті часи, де ще не знаєш:
Яким зросте маленький сад.
В садочку саме посадила
Ти молоденькі яблунІ,
Надія серце твоє гріла,
Що вродять яблучка смачні.
Що будуть ними смакувати,
І діти й внуки гамірнІ,
Коли у гості приїжджати
До тебе будуть вони всі.
Ті яблуньки́ ти полива́ла,
Зігріті сонячним теплом,
Але тоді іще не знала,
Що не збереш ти за столом
Ані дітей, ані онуків..
Що вже життя йде вшкеребеть..
Що не візьмеш дітей на руки..
Попе́реду – жахлива смерть..
І в двадцять три не стане сина –
Він за тобою пІде вслід.
Покриє ту́гою роди́ну
І потьмяніє білий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021
Надії Ананівні Томчук (Білик)
Вітаємо з ювілеєм!
Рядном біленьким простелила
Зима подвір’я до воріт,
І ювілей новий зуміла
Додати знов до твоїх літ.
В цім ювілеї – світла дата
І огляд прожитих років,
В яких було всього багато:
І щастя, радості, жалів.
Багато радості у квітах,
Що літом пахнуть під вікном,
Та більше радості у дітях,
Коли зберуться за столом.
Сьогодні всі спішать до хати,
Яка збере усю сім’ю
І будуть радісно вітати
Бабусю, матінку свою.
Приїдуть в гості Саша й Алла
І любий їх синок Назар,
А також, Леся із Русланом,
Іще малесенький Богдан.
Дідусь їх - Стьопа, стріне радо,
Тобі ж він – любий чоловік,
Він і підтримка, і порадник,
Й кохання вірнеє навік.
Життям за руку крокували,
Як пара в небі лебедів,
Добром всю ниву засівали,
Робили так як Бог велів.
Тож побажаємо сьогодні:
Здоров’я, щастя у сім’ю,
Грошей, достатку щоб доволі,
Для всіх у хатоньку твою.
Тобі ж бажаєм МНОГА ЛІТА,
Щоб довгим, довгим був твій вік.
Щоб доля, сонцем обігріта,
Не плела в коси білий цвіт.
02.12.2021р
*****************************
Катерині Семенюк-Березовській
Вітаємо з ювілеєм!
У третю Пречисту на Введення в храм
Богородиці Діви, тоді ще дитям,
На радість велику і щастя батькам,
З’явилась ти в світ світлокосим дівчам.
Назвали - Катруся, бо як ще інакше:
Свята Катерина слідом йде в путі,
Візьме під свій захист, як всіх бере завше,
І Ангелом стане тобі у житті.
І наша Катруся – мале янголятко,
Росла-підростала в батьківськім дворі,
Сумлінно, старанно у школі дівчатком
Навчалась і тишились цим вчителі.
Роки все летіли, розтавивши крила,
І ось – медалістка, слідом – випускний.
Тож далі навчатись пішла, бо хотіла
Продовжити шлях цей шкільний чарівний.
Збулися всі мрії й дитячі бажання:
Ти Вчителем стала у цьому житті.
Продовжила шлях свій шкільний і навчаєш
Тепер вже у школі ти учнів своїх.
На Введення свято і твій день сьогодні,
Бо в гості постукав – значний ювілей.
Із різних сторін привітань буде сотні,
І буде у домі багато гостей.
Тож щиро вітаєм тебе із цим святом,
Із цим Ювілеєм в твоєму житті.
Хай сипле здоров’я міцного багато
Свята Катерина на стежку тобі.
Хай буде щаслива й усміхнена доля,
І буде в сім’ї, та в житті все гаразд,
Достатку багато хай буде у домі,
А серце радіє нехай кожен раз.
Невтомну енергію, успіх й наснагу,
Багато приємних подій у житті,
Від учнів, колег і людей всіх поваги
На Многая Літа я зичу тобі!
04. 12.21р.
*****************************************
Наталії Андріївні Богайчук
Вітаємо з ювілеєм!
В’язала доля перевеслом
Літа згорьовані її,
Були в них зими, теплі весни,
І дні осінні чарівні.
Було в них, також, тепле літо,
Де квітами буяв розмай,
Де неслось з лип пахучим цвітом
Й медовим трунком аж за гай.
Була і радість, і був розпач,
Було і щастя, і жалі,
І стрімголов неслися в розтіч
Літа від неї молоді.
Але вона не жалкувала
І впевнено шляхом ішла,
Частинку серця роздавала
Й добро поміж людей несла.
Всім лікувала душу й тіло,
І добрим словом у той час
Старалась кожного зігріти,
Бо медиком працює в нас.
В мороз, чи в спеку в кожну хату,
Удень, а часто і вночі
Ішла, бо викликів багато,
І не зважала й на дощі.
Тому всі люблять й поважають:
Дорослі й діточки малі,
І з нетерпінням виглядають
В нас в кожній хаті, у селі.
Тож ми сьогодні привітаєм,
Бо в неї гарний ювілей
І щиро від душі бажаєм,
Щоб пройшов радісно цей день.
Щоби гостей прийшло багато,
Як ранок ступить за вікном,
Щоб було втіхи повна хата
І тости неслись за столом.
Здоров’я ллється хай рікою,
Серед квітучих берегів,
Й в життєвій стежці із тобою,
Твій Янгол поряд щоб ходив.
А Мати Божа захищала,
Господь із неба щоб беріг,
І доля щедро дарувала
Багато ще життєвих літ.
07.12.22р
*******************************
Радчуку Віктору
Дивлюся на профіль в Фейсбуці безликий -
Нагадує зранку, що свято твоє.
Гортаю в сторінці пости чоловіка:
Цей Віктор Радчук однокласником є?!
Так.. Справді це ти.. Тут немає помилки,
Одні і ті ж люди, що в друзях у нас:
Наташа і Ніна, і Катя, й Будзінський –
Та тут весь зібрався 10-й наш клас!
І подумки лину в стару нашу школу,
Де ми безтурботні й такі молоді,
Де Ніна Степанівна сварить Миколу,
А ми вдвох воюємо тихо й собі.
Рогатка на пальцях, із зошита кульки,
Стріляю я в тебе, ти в мене – назад.
Затрималась кулька лише на хвилинку
Та втрапила в вчительку так невпопад..
Нас вигнали з класу .. і там, в коридорі,
Вже аж до перерви тинялися ми.
І довго всім класом сміялись у школі,
Як Ніну Степанівну ми довели..
Тепер вже дорослі й давно вже не діти,
У коси так стрімко вплелась сивина..
Бабусі й дідусі - повинні радіти,
Що стежка життєва до літ цих дійшла.
Ну що ж, любі друзі, давайте вітати,
Бо маємо свято подвійне в цей день:
Старий Новий рік! - й не слід забувати,
Що в нашого Віті – значний Ювілей.
Давно вже не Вітя – поважна людина,
Він - батько, він – вчитель, та й друг нам усім,
Сім’янин він зразковий, хороша родина,
Всіх прикладом гідним навчає своїм.
Тож ми побажаєм здоров’я і щастя,
І посмішок щирих побільше тобі,
Нехай стороною обходять нещастя,
І збудеться все, що бажаєш собі.
Бажаємо радості, втіхи, натхнення,
І успіхів, злетів в твоєму житті,
Щоб задуми всі, твої мрії, бажання,
Збувались завжди у твоїм майбутті.
Хай Матінка Божа йде поряд з тобою,
Отець наш Небесний додасть тобі вік,
І Ангел-Хранитель закриє собою
Де буде потрібно, ще - Многая Літ!
**************************************************
Савелюк Ніні Андріївні
Ось у шістнадцятий вже день
Цих всіх буремних днів війни,
Прийшов до тебе Ювілей
В страшний холодний час весни.
Немає радості в людей,
Не будеш святкувати свято,
Проте я хочу у цей день
Із Ювілеєм привітати.
І побажати перш за все
Потрібно зараз Україні:
Хай Бог нам миру принесе,
І мирне небо всій родині.
Та щоб ворожі літаки
У нашім небі не літали,
Щоб наші діти та батьки
Ні горя, ні біди не знали;
Щоби закінчилась війна,
Міста і села не бомбили,
Щоб відновилися міста –
Все те, що в нас тут розгромили.
Ну, а тобі бажаю днів
Життєвих довгих та терпіння,
Щоб тільки слухать солов’їв,
А не ворожих літаків гудіння,
Й спокійно спати по ночах,
Під мирним небом засинати,
Світилась радість щоб в очах,
Як починає розсвітати.
Хай сонцем кожен день вітає
Життєву всю твою дорогу,
І квітами хай осипає,
Та щедро стелить попід ноги.
Благополуччя і добро,
Й здоров’я лилось щоб у хату,
Щоб кожен день тобі везло
Й щасливих днів було багато.
Поваги, звісно, від дітей
Й тобі любові від онуків,
Пошани від усіх людей,
Не знати ні журби, ні смутку,
Страждань не знати, ні біди,
І з горем, також, не стрічатись.
Лиш по закінченню війни
Ювілей будем відзначати.
11.03.22р.
***************************************************
Посконос Галі та Маркін Люсі
Тридцяте березня.. Весна.
Вже перша пташечка співає.
Пора приходить чарівна,
Де все на світі оживає..
Летять по небу журавлі ,
Додому з вирію вертають,
Щороку далі чималі
Та перешкоди всі долають..
Приніс колись так на крилі,
Лелека двієчко маляток,
Й зоставив в Райгородку селі
Оцих гарнюсіньких дівчаток.
Тож двом родинам радість в дім
І щастя поселив в оселі,
Бо щебетушки підростали в нім:
Чудові, милі та веселі.
Одна з них – Галя Плосконос –
Це друга дочка у родині,
Вдягала бантики до кіс,
Каталась з татом на машині.
Бо тато був її шофер
І в дочках він душі не чаяв..
Впродовж життя, аж дотепер,
Ті світлі дні всі пам’ятає.
В родині другій залишив
Друге малятко – Люсю Маркін,
ЇЇ також, тато водив
На пасіку у кінці парку.
Бо тато пасічником був,
Де мед, квітки й гуділи бджоли,
І в Люсі дні щасливо йшли
Так непомітно аж до школи.
У школу разом вони йшли,
Навчалися ув однім класі,
Подружками завжди були
І все робили вони разом.
А з ними: Катя Семенюк,
Марина, Валя Зозуліська,
Ще Вітя, Саша Поліщук,
Коля Біленький і Будзінський.
Вані: Бунченко й Іщук, Лис,
З Мартинівки і Люба, й Ніна,
Та Таня, що любив Борис –
Кохання перше та нетлінне.
І взагалі, був дружним клас:
Один за одного - горою,
І спогади ідуть не раз
Із ностальгією, й журбою.
Пройшли роки шкільні давно,
Життя розкидало по світу,
Проте у Райгородок- село
Дорога їм завжди відкрита.
Сьогодні гарний ювілей
В наших дівчат: і Галі, й Люсі..
Можливо, їм не до гостей,
Коли країна у напрузі.
Бо так в житті вже повелось,
Де поряд ходять: радість й сльози,
Та привітати я берусь,
Попри війну і всі загрози.
І перш за все бажаю вам,
Щодня стрічати мирне небо,
На зло холодним й злим вітрам,
У нормі бути, так як треба.
Серед квітучих берегів
Здоров’я ллється хай рікою,
Та Янгол поряд щоб ходив
І затуляв завжди собою.
Поваги, звісно, від дітей
Й любові щирої онуків,
Пошани від усіх людей,
Не знати ні журби, ні смутку.
Вам нових сходинок в житті,
Нових ідей та нових прагнень,
І втілень мрій всіх в майбутті,
Здобутків та нових досягнень.
Господь із неба щоб беріг
І Мати Божа захищала,
Й багато щоб життєвих літ
Вам доля щедро дарувала.
30.03. 2022р.
**************************************************
Матківській Антоніні
Вітаємо Матківську Антоніну
В холодний цей, але весняний день.
В важкі часи для нашої країни
Прийшов до тебе гарний ювілей.
Матківська Тоня, Тонічка, Тонюша,
Ти дружелюбна є, й була завжди,
І серед інших, мабуть, наймиліша,
Старалась кожному допомогти.
Ти маєш добру душу й щире серце,
І доброзичливе для всіх людей.
Тепло з якого йде, немов, від сонця,
Твій дім завжди відкритий для гостей.
Дозволь тебе сьогодні привітати,
І побажати радості, добра,
Щоб мир та спокій вже прийшов до хати,
Щоби закінчилась скоріш війна.
Щоб назавжди залишили тривоги,
Щоби не знали люди горя і біди,
Щоб світлою була твоя дорога,
Окроплена лиш краплями роси.
Окроплена міцним-міцним здоров’ям,
Добром і щастям наповнявся дім,
Завжди були відкриті двері друзям,
Та посмішки щоб дарували всі.
Щоби збувались мрії й всі бажання,
Щоб успіх за тобою йшов завжди,
Й по шляху за Божим повелінням
Більш за сто літ змогла ще ти пройти.
5.05.22р.
*************************************************************
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Горить свіча.. Вогонь палає..
І знову в пам’яті спливає
Дитинство. В нім - моя бабуся..
А я ж до рук її тулюся
І тихо слухаю розмову,
Оте тремтливо-щемне слово,
Той відчай, біль її душі,
Що крадькома лиш у тишІ,
Могла тихенько розказати,
Адже повинні пам’ятати
Як пухли і вмирали люди
У той голодний тридцять другий.
Як ті примари, помарнілі,
Худі, знесилені, як тіні,
Де йшли - там падали під тином:
Старий, дорослий, чи дитина,
Ще шепотіли: « Їсти, їсти..»,
Та не могли ні встати, сісти.
І мертвих з хати, чи городу
Збирали мовчки на підводу*,
Й везли́ на цвинтар хоронити.
В людей не було шансу жити.
За колоски, нарвані в полі,
Садили в тюрми і в неволі,
Приречені на смерть, вмирали
І вже додому не вертались.
А так хотіли вони жить..
Ось свічка пам’яті горить
І вже тихенько догоряє..
Ми запалили.. Пам’ятаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mUgxI3CRml8&t=8s[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mgYmeOoBFMc[/youtube]
Літа у осінь повернули,
Вплелась у коси сивина
І сірі хмари небо вкрили,
Спадають сумом до вікна.
І сірі хмари небо вкрили,
Спадають сумом до вікна.
Чомусь, навіює журбою...
Дощем заплакав білий світ,
Бо не повернемось з тобою
До безтурботних юних літ.
Бо не повернемось з тобою
До безтурботних юних літ.
Пройде зима і заметілі,
Пройдуть морози і сніги,
І проліски цвістимуть білі,
Бо дочекаються весни.
І проліски цвістимуть білі,
Бо дочекаються весни.
Розквітнуть квіти й соловейки
Співатимуть свої пісні,
Вернуться з вирію лелеки,
Засяє сонце угорі.
Вернуться з вирію лелеки,
Засяє сонце угорі.
Лиш не повернуться весною
Стежками пройдені літа,
Все більше срібною росою
Та смутком коси запліта.
Все більше срібною росою
Та смутком коси запліта.
На жаль, кліп пісні у виконанні Андрія Васильовича Амадея, чомусь, неможливо поставити.
Посилання на Ютюбі:
https://www.youtube.com/watch?v=mUgxI3CRml8&t=85s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932148
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=335eLqXZa-8[/youtube]
У небі загорілися дві зіроньки ясні –
Це доля нас з тобою поєднала,
Кохання розцвіло в душі як квіти навесні,
А серденько від щастя заспівало.
Приспів:
Ти - зіронька моя, мені ти як весна
І осінь золота журлива..
Медовії вуста і всі твої слова
Звучать як пісня журавлина.
Візьму мерщій за руку й поведу тебе в цю ніч,
Де явір розмовляє із вербою,
Де місяць світлим променем торкається до пліч,
А зіроньки танцюють над водою.
Приспів:
Ти - зіронька моя, мені ти як весна
І осінь золота журлива..
Медовії вуста і всі твої слова
Звучать як пісня журавлина.
Для нас з тобою в вечір цей світитимуть зірки
І тихо заспіває соловейко,
А місяць нам стежиночку покаже до ріки,
Де будемо ми вдвох, моє серденько.
Приспів:
Ти - зіронька моя, мені ти як весна
І осінь золота журлива..
Медовії вуста і всі твої слова
Звучать як пісня журавлина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932053
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021
Ти стала вже, майже, доросла:
У школу пішла в перший клас,
У руки взяла «в косу» зошит,
Відкрила буквар перший раз.
І букви навчилась докупи
Складати у перші склади,
Та з ними зазнала халепи:
Читались туди і сюди.
Ніяк не могла зрозуміти:
Що перше: чи МА, а чи АМ,
Яка послідовність цих літер
Й читати їх як по складах?
Дісталось і мамі, й сестричкам:
Всі разом ловили склади,
Розставляли їх мов, по поличках
А ті розбігались кудись..
Та врешті, вдалось загнуздати,
І букви, і літери всі,
Розставиш і можеш читати,
І знаєш: де МА, а де МІ.
Тепер вже ти – справжня школярка:
Є ранець, пенал, олівці,
На асфальті до школи від ґанку
Всі ямки відомі тобі.
Сусідські собачки і кішки
Слідом за тобою ідуть,
Обмурзають лапками трішки,
А потім назад тебе ждуть.
Тобі ж побажаєм сьогодні,
Щоб завжди був світлим твій шлях,
Летіли роки́ як ті ко́ні,
Та сонце світило в полях.
Щоб добре навчалася в школі,
Сумлінна, слухняна була,
Щоб смутку не знала ніколи,
Й в здоров’ї щаслива росла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021
Листопад, листопад, листопад,
Я тебе не чекала, повір..
Ти так стрімко ввірвався в мій двір
І зали́шив без ли́стя мій сад.
В нім я цвіту дерев не знайду
І у літо не куплю квиток,
Бо останній із вишні листок
Ти безжалісно кинув в траву..
І заплакало небо дощем
Як летіли удаль журавлі,
Як пронеслася аж до землі
Та журба із пташиним плачем.
Листопад, листопад, листопад,
Не вселяй в моє серце жалю́,
Повернися, тебе я молю́,
Повернися скоріше назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2021
Я хочу сьогодні сказати,
Що ми всі в КП, як сім’я,
І щиро від серця вітати
Співочу пташку, солов’я:
Дорогий наш, Андрію Васильовичу, з великою повагою, від чистого серця щиро вітаю Вас з Днем народження. Бажаю міцного здоров"я, невичерпної енергії, наснаги, подальших злетів і успіхів на творчій ниві, ясних світлих днів, багато приємних подій і миттєвостей у житті, великого взаємного і незгасаючого кохання у серденьку, та Божого благословення на Многая Літа!
Амадей - в іме́ні чарівнім
Загадкова магічність звучить.
А в серці, для світу відкритім,
Так ніжно кохання бринить.
І стільки у ньому любові,
Що вистачить всім на землі,
Він нею поділиться в слові –
Це мелодії, вірші, пісні.
Й від щастя серденько співає,
Та з радості плаче душа:
То ніби, сопілка заграє,
То чуть переспів солов’я.
З цією любов’ю у пісні
Несешся аж ген до зірок
І навіть, їй там буде тісно,
Бо Музи підуть у танок.
На крилах Пегаса кружляєш,
Як в казці, у тому танку
І ніби, Орфей виграває
На лірі, в лавровім вінку.
І там,на підгір’ї Парнасу,
Співає пісні Амадей,
Любов розчиняється в часі
І сиплеться з гір на людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021
Молімось Богу за синів,
Щоби Господь їх уберіг
Й тоді, коли ще в сповитку,
Вділив їм долю не важку,
Й життєвий шлях щоб їх проліг
Десь так за сто із гаком літ.
Молімось Богу за синів:
І за малих, і школярів,
Щоби здоровими були
Та в мирі й радості росли,
Щоби добру навчались гідно,
Й батькам за них не було стидно.
Молімось Богу за синів,
За наших славних козаків,
Щоб правдою життям пройшли
Та честь і гідність зберегли,
Щоб шанували і батьків,
Й здобутки прадідів своїх.
Молімось Богу за синів,
За тих, що зараз на війні,
Щоби вернулися живі.
Вклонімось їм аж до землі.
Вони країну захищають,
Та мирний сон оберігають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021
«А що таке Гідність й Свобода?» –
Спитала дитина мала –
«Чи дійсно для мого народу
Така вже важлива вона?
Чи варто було на Майдані
За неї в морози стоять
І в ночі холодні, крижа́ні
Кров наших людей проливать?»
«Ну, що ти..» - дідусь подивився
І люльку старий закурив -
Знов біль в його серці проснувся,
Адже «беркут» сина убив.
«Візьми, моя мила дитинко,
І в клітку сади солов’я,
Чи стане вона як хатинка,
Хай, навіть, в ній злато сія?!
Ніколи не зможе та пташка
В неволі пісні заспівать,
Бо буде гнітити так важко
Журба, що не може літать.
І зрештою, в клітці загине -
Туга її серденько з’їсть..
А ось коли вільно полине
У сад, а чи, навіть, у ліс,
Тоді вже вона заспіває,
Бо любо на волі усім,
А в серці весна розцвітає,
Лунає і радість, і сміх.
Тож знай, моя люба дитино,
Що Воля - квітучий той сад
І вистояв гідно за нього
Нескорений Гордий Майдан.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021
Іде тихенько манівцями
Обдерта, втомлена душа,
Байдужі їй вітри з дощами,
Що поли рвуть її плаща,
Що так безжалісно шмагають
У пізню осінь ось таку,
І роздирають, й вивертають
Холодним вітром наготу.
Розхристана і вщент промокла
У сірій і туманній млі..
Іде до раю, чи до пекла?! -
Вже не бентежить це її.
Лиш ззаду шлейф з туги та жалю,
Та слід із виплаканих сліз,
Що десь в обхід слів на скрижалях,
Життєвий шлях її проніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
Я сьогодні вітаю із ранку,
З днем народження, дочко, тебе,
І бажаю, щоб разом з світанком,
Хай до тебе назавжди прийде
Спокій, затишок, радість у хату,
Будуть світлі і сонячні дні,
Буде щастя без міри багато,
Яке щиро всміхнеться тобі.
Нехай буде поблажлива доля,
Матір Божа нехай береже,
І достатку щоб було доволі,
А погане минає тебе.
Нехай щастям наповниться хата,
Ну а щирий дитячий скрізь сміх
Хай лунає і буде багато,
і за вами хай йде скрізь успіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Вже осінь..Парк і Денищі..
Алея в світлі ліхтарів.
І листя у траві лежить,
Та під ногами шарудить,
А сосни тягнуться увись:
Ще пам'ятають, як колись,
Їх хтось маленькими садив,
І доглядав тут, і ростив,
А вже тепер вони вгорі,
Дорослим в радість й дітворі,
Своїми гілками шумлять,
Про щось із вітром гомонять.
Та шум той розбиває вщент
В дворі на лавочках концерт:
Тут сміх,і жарти, й пісеньки,
І небилиці, і плітки..
Ось вже й гармошку хтось приніс,
Й понеслась пісня аж у ліс.
***************
ТАНЦІ
( ЖАРТІВЛИВИЙ ВІРШ)
СЬОГОДНІ ТАНЦІ В ВЕСТИБЮЛІ,
НА НИХ ЗІБРАВСЯ ВЕСЬ БОМОНД:
ДІВИЦІ, ЖІНОЧКИ, БАБУЛІ..
ТА МОВА НЕ ПРО ЦЕ, А - СПОРТ..
СЮДИ НЕ ЇДУТЬ БІЗНЕСМЕНИ,
НЕ ТЯГНЕ ЇХ У ДЕНИЩІ,
СЮДИ ПРИЇЗДЯТЬ ЛИШ СПОРТСМЕНИ,
ЩО ТИХО КРЕКЧУТЬ У ТИШІ.
І СЕРЕД НИХ Є ХОКЕЇСТИ,
ЦЕ ТОЙ, У КОГО Є ЦІПОК -
ВСЕ ПРИДИВЛЯЮТЬСЯ ДЕ СІСТИ,
БО ЇХ НЕ ТЯГНЕ У ТАНОК.
А ЩЕ ТУТ ЛИЖНИКИ-СПОРТСМЕНИ -
ЦЕ ТІ, У КОГО ДВА ЦІПКА..
СЬОГОДНІ ТАНЦІ В НАС ВЕСЕЛІ,
Й ЛУНАЄ МУЗИКА ЛЕГКА.
МОРГАЄ ПАРУБКУ ДІВИЦЯ,
ЗАПРОШУЄ В ТАНОК ПІТИ,
В ПИШНОГРУДА МОЛОДИЦЯ,
ТРЯСЕ, БО Є ЧИМ ПОТРЯСТИ.
НЕ ВТРИМАВСЯ І НАШ МИКИТА,
ВІДКИНУВ В СТОРОНУ ЦІПОК,
БО ТИСК Й ТЕМПЕРАТУРА ЗБИТА,
ЗОСТАЛОСЬ ТІЛЬКИ У ТАНОК.
ЗАБУВСЬ ЗА СПИНУ ВІН, ЗА НОГИ,
ЗАБУВСЬ ЗА ХВОРИЙ ПОПЕРЕК,
ТА ЛІКАРІВ ВСІ ЗАСТОРОГИ,
Й ЧИЇ ТУТ ТАНЦІ, ЙОГО - ВЕРХ.
А ЗАВТРА ЗНОВУ ПРОЦЕДУРИ -
ЯК ЗАВШЕ ВІН ВІЗЬМЕ ЦІПОК,
ПРИЙМЕ ПІГУЛКИ І МІКСТУРИ
І ДАЛІ БУДЕ - ЗВИЧНИЙ СПОРТ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CugcHI88_eU[/youtube]
Покажи мені цю осінь, покажи,
І у вальсі падолисту закрути,
Де листочки тихо падають згори
Де у травах світанкової пори
Заблищить, немов, дзеркалами роса,
Бо вже сонце ніжно землю обійма.
Ти стрічай мене скоріше, зустрічай..
Ми підемо із тобою в зелен-гай,
Де дубочки із берізками в танку,
А вербичка задивилась на ріку,
Покупала свої коси у воді,
Її віти і тендітні, й молоді.
Ти веди мене,веди в осінній сад,
Де в верхів'ї виграває зорепад,
Ну а місяць диригентом угорі,
Він не втомиться до самої зорі..
Забери мене в цю осінь, забери,
Покажи мені цю осінь, покажи..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930387
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
А унизу маленька річка...
Спущуся тихо до води,
Пливе там качка невеличка,
Не знає горя, ні біди.
Вже осінь вкрилася багрянцем
І листя падає згори,
Кружляє з вітром в ніжнім танці,
Спадає тихо до води.
І качка в листячку кружляє:
Пливе туди, пливе сюди,
Від себе хвилі розганяє -
Із листя тягнуться сліди.
Прийде зима,вже на порозі..
Ту річку кригою скує,
Здійметься качка у тривозі
Й покине листячко своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2021
Згадаємо рідних, навіки спочилих,
Які відійшли в потойбічні світи,
За них ми молились і Бога просили,
Щоб місце їм в Райськім саду віднайти.
А в мене там батько і рідна матуся,
І старший мій брат, і молодша сестра,
Й племінників два, за яких я молюся,
Бо йти в засвіти їм не бу́ла пора.
Адже там родина, а з ними і пам'ять,
Яка залишилась зі мною в душі,
І часом буває хвилин тих замало,
Коли повернеться у спомин в тиші.
Я мо́люся Богу і щиро благаю,
Щоб зжаливсь над ними Небесний Отець,
Щоб душам спокійно жилося у Ра́ю..
Спаси Матір Божа й Небесний Отець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2021
Авраменко Олександр Іванович
(24.03.1971р. – 25.02.2016р.)
Матяшівка Лубенського району Полтавської області
Звання: Молодший сержант.
Посада: Командир відділення.
Підрозділ: 14-й окремий мотопіхотний батальйон (72-а окрема механізована бригада).
Дата та місце загибелі: 25 лютого 2016 р., с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область.
Місце поховання: смт. Ромодан, Миргородський район, Полтавська область.
А мати мала трьох синочків:
Володю, Сашу іще Толю,
І жодної не дав Бог дочки –
Така вже, мабуть, її доля.
В сім’ї - три си́ни, три соко́ли:
Веселі, дружні, гамірні.
Ставало радісно довкола,
Як бавились сини в дворі.
Ще змалку техніку любили..
Був мотоцикл і мопед, -
Самі ж на все це й заробили,
А в Толі був - велосипед.
Коли канікули у школі,
Не били байдики, не спали,
Механізаторам у полі,
Що в їхніх силах - помагали.
Отак росли і підростали,
Не знали бідоньки, ні горя,
Та щастя вічним не буває,
Мабуть,така Господня воля.
І як вже мати не старалась,
Та лихо не могла прогнати,
Бо чорна смуга починалась
Коли ж кінець – не можем знати.
Дві операції зробили
У старшого її синочка;
Хвороба й Толю підкосила ,
В якого син росте та дочка.
Тоді середній Олександр
Узявся брату помагати,
Відомо: в наш час лікуватись -
Грошей багато треба мати.
Та він не встиг привезти гроші,
Як був вже похорон в селі,
Біда…й новини нехороші:
Їх односельці на війні.
І добровольцем Олександр
На схід відправився з бійцями,
Щоб Україну захищати,
Де діти брата, дім з батьками.
Надійний друг, армієць вправний
Відважно з ворогом він бився,
Та шлях життєвий закороткий
Герою нашому судився.
Додому Саша не вернувся,
Поповнив він небесне військо.
Цей подвиг нами не забувся,
Вклоняємось Герою низько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021
Пожарський Дмитро Павлович
(24.06.1983 р. – 06.10. 2014р.)
Умань, Черкаська область
Дата та місце загибелі: 6 жовтня 2014 р.,
с. Старогнатівка, Тельманівський район, Донецька область.
Звання: Старший солдат.
Посада: Гранатометник відділення охорони.
Підрозділ: 14-й батальйон територіальної оборони «Черкаси».
Вони рушали з полігону,
Військові рухались на схід.
- Коли б заскочити додому,
Щоби провідати своїх.
Обнять Артемка і Діану –
Рідненьких діточок малих,
Дружину вірну і кохану,
І їх поцілувати всіх.
Вже кілька місяців як з дому,
А там попереду війна,
Що всіх чекає – невідомо,
Країною снує біда.
Повз рідне місто, славну Умань,
Колона прокладе свій шлях.
Побачитись..А що тут думать –
З'явилась радість у очах.
Але не сталось, як гадалось..
Так обмаль часу, їм - пора..
Колона поспішала, мчалась..
«Пробач, кохана, це – війна..»
Ще в слухавці гудки гуділи,
Ірина їхала в таксі,
З сестрою їх колону стріли,
Сестра й дружина -молодці.
Машини гучно зупинилась,
Їм декілька дали хвилин..
З очей жіночих сльози лились,
Не плакав тільки він один.
Він обійняв свою дружину
Сестричку Олю пригорнув,
І щоб утішити Ірину
Сказав: «Чекайте, я вернусь.
Усіх іду я захищати,
В цей час рушаю на Донбас,
Бо діти наші проживати
Щасливо мають в мирний час.»
Вона ж, стояла і дивилась,
Гули мотори вдалині,
З очей гірка сльоза котилась –
Згущались хмари в висоті.
Вже зовсім скоро чорна звістка
З'явилась пташкою в вікні,
Не стало в неї чоловіка:
Герой загинув на війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021
Бевз Роман Миколайович
(28. 07.1981р - 02.10.2014р)
с. Аврамівка, Монастирищенський район, Черкаська область.
Звання: Старший лейтенант.
Посада: Командир взводу.
Підрозділ: 14-й батальйон територіальної оборони «Черкаси».
Загинув 2 жовтня 2014 р. під час обстрілу біля с. Старогнатівка, Волновахський район, Донецька область.
Сімейний стан: Залишились дружина та троє дітей.
Якщо я не навчу, то хто?! –
Сказав він батьку на прощання,
Обняв за плечі та в АТО,
Тихенько рушив на світанні.
Військову справу знає він,
Хоча і офіцер запасу,
Біда вже стукає у дім,
Вагання нині не на часі.
Він мусить хлопців тих навчить,
Які не вміють і стріляти:
Їм рідну землю боронить,
Й свої кордони захищати.
Хто ж міг подумать, що війна
Постукає до нас у двері,
Що нападе на нас москва,
Усе їй мало – ненажері.
Тож його навики і вміння
Не раз ставали у нагоді
Та з Божого благословіння
Спас не одне життя на Сході.
А вдома татка виглядають
Маленьких пташеняток трійка:
Софійка старша, їй лиш п’ять,
Молодші Ростислав й Марійка.
Їх дім як затишне кубло,
Дружина - любляча Ірина..
Не довгим щастя їх було -
Війна проклята у тім винна.
Роман у дім свій не вернувсь,
Попав під обстріл в Волновасі,
Враз Ангелом він обернувсь,
Та показався дітям в хаті.
Раділа донечка мала:
«Прийшов наш татко!» – сповістила,
Дружина ж, по стіні сповзла,
Враз зблідла, ноги підкосились.
Стиснулось серце у той час,
В очах від жаху потемніло,
Надії вогник ще не згас -
По телефону вже дзвонили.
Віддати честь йому прийшло
Людей багато до Майдану,
Героя везли у село,
Де вже стоїть могила мами.
Назавжди діточкам своїм
Він буде Ангелом Небесним,
І буде захищати їх,
Й не раз в їх пам’яті воскресне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=94aXB57_OTw[/youtube]
Як часто сниться мені пекло,
Оте, що бачив на війні,
Коли удень, неначе смеркло,
І залп снарядів вдалині.
Як уцілів – того не знаю,
Мабуть, що Бог мене вберіг.
В очах ще досі: розриває
Снаряд ворожий двох бійців.
Із терикону б’ють сепари,
А ми – мішень для них внизу.
Прицільним пострілом удари..
-Тримаймось, хлопці! – я кричу.
Нас троє ще живих лишилось
І нам потрібно уціліть,
За хлопців наших ще помститись,
За себе і за них прожить.
Не всі в обстрілі уціліли,
Та САУ вберегли свою,
За хлопців наших вітомстили,
За кров пролиту в тім бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_OFxxVf5q64[/youtube]
А за селом маленький став
Давно вже так причарував
Цю пару білих лебедів..
Тож, рідним стати він зумів
Для лебедів.
В коханні й вірності жили
І ціле літо від весни,
В кубло лебідці на ставу
Носив м’якесеньку траву..
На їх ставу.
Із неба зірочку дістав,
Пустив на хвилі у цей став
Й тепер лебідка на ставу
Гойдає зірочку малу..
На їх ставу.
Не залишають вони став..
Осінній падолист настав
І вітер листя поверхУ
На хвилях гонить у траву..
На їх ставу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929204
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021
А осінь тихо замітає
Опалим листям ті сліди,
Де ми ходили в нашім гаї
І де освідчивсь мені ти,
Де ти тримав мене за руку,
Боявся, навіть, відпустить
І в думці не було розлуки,
Бо що нас зможе розлучить.
Та час іде і все минає,
І змінює усе навкруг:
В нім хтось знайшов, а хтось втрачає,
І став чужим колишній друг.
І вже в осіннім падолисті,
Та шурхоті посохлих трав,
Кружляє вітер жовте листя,
Що вихором з землі підняв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
Ти сьогодні стрічаєш в дорозі
День народження свій черговИй,
А удома тебе на порозі
Виглядає пухнастик малий.
Виглядає і песик, і кішка -
За тобою сумують в цей день,
На полиці улюблена книжка
І твій плейєр з набором пісень,
Старші братики й менша сестричка
Вже прибрали в кімнаті твоїй -
Шкільні зошити всі на поличці,
А подушка в постелі м’якІй.
Коли завтра приїдеш додому,
День народження будем стрічать,
І на святі прекраснім твоєму,
Тебе радо ми будем вітать.
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, СВІТЛАНО!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
Ти немовлям приходиш в світ, людино,
Безпомічним, безсилим, безпорадним.
І в такий спосіб ти цей світ покинеш,
Адже життя бажанням непідвладне.
В хвилини перші немовля вмивають,
Також, вмивають тіло і востаннє,
І в гарну чисту одіж одівають
Спочатку і коли кінець настане.
З собою ти нічого не приносиш,
Назад не зможеш також, і забрати,
Не вдієш тут, нічого не поробиш,
Залишиш все: і гроші, й бізнес, й хати.
Бо там, на небі, все це не потрібне,
Там матеріальні цінності не ходять,
Вагу там має лише все духовне -
Земне, що мав, залишиться, відходить.
Життєвий шлях – це мить у безкінечність:
З’явилась, загорілась і погасла.
То звідки впевненість така й безпечність,
Допоки твою душу не вознесли.
Навіщо тоді в цей відрізок часу
Ти сієш злобу, ненависть, і мстивість,
Наповнюєш гріхом життєву чашу,
Не думаєш про Божу справедливість?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021
З днем народження щиро вітаю
Я тебе у цей день, братова.
Все найкраще тобі побажаю,
А чи знайду для цього слова.
Я здоров’я міцного бажаю,
Світлих посмішок, в серці весни,
Хай шанують тебе, поважають
І дарують найкращі квітки.
Ще бажаю безмежного щастя
Я тобі у життєвім віку,
Що задумала, нехай усе вдасться,
Успіху на твоєму шляху.
Повен дім нехай буде достатком,
Благополуччя у кожнім кутку
І щодня нехай множаться статки,
Ну а радості – цілу ріку.
Побажаю тобі я підтримки,
Від коханого і від дітей,
Щоби часто у дім на гостини
Йшло і друзів багато, й гостей.
Нехай Янгол тебе вберігає
І завжди нехай поряд іде.
Мати Божа нехай захищає,
Ну а доля щаслива буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021
А осінь холодним туманом
Тихенько встеляє поріг,
Не видно крізь нього в цей ранок
Ні поля, ні лісу, доріг.
Суцільною зверху стіною
Й донизу, впритул до землі,
Окутане й вмите водою,
Все губиться в сірій імлі.
Десь там загубилося сонце
І сіра кругом пелена,
Стікає по шибці віконця
Осіння сльоза росяна.
Десь там, у цім сірім тумані,
Твої загубились сліди.
Мабуть, ті шляхи нездолані
Понесли з собою птахи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021
Тиша і пустка,
Сум у душі.
Стелиться смуток
Й тут, у вірші.
Тихо крадеться
Чорна пітьма,
Ніч вже глибока –
Спати пора.
Тільки не спиться –
Думи ятрять,
Йдуть чередою,
Навіть, летять.
Кожна щось хоче
Дати мені,
Та лиш приносить
Миті сумні.
З думами разом
В цю ніч не сплю,
Що підливають
В серце жалю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021
Пам’яті Крикотнюк Юлії Юріївни
присвячую:
Жорстоко доля невблаганна
Останній винесла вердикт:
Ідеш з життя ти дуже рано..
Й надії вогник зовсім зник.
Отримала фізичні травми,
Що несумісні із життям,
Чи снилося колись ночами,
Що буде ось таким твій шлях?
Ти тиждень за життя боролась,
Була на небі й на землі –
Не вийшла з коми, не проснулась..
Пішла.. А діточки ж – малі!
Не знатимуть своєї мами,
Ні її ласки, теплоти,
А все життя над головами –
Ярлик дитини-сироти.
До кого прийдуть, пригорнуться,
Розкажуть болі та жалі,
Хто ж поцілує, як проснуться,
І витре слізоньки дрібні?
Дощить із неба, тужать люди –
Здається, плаче увесь світ.
Тебе ніколи не забудуть,
Хоч шлях твій в небеса проліг.
Вічна пам’ять! Вічний спокій
і Царство Небесне Твоїй світлій душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
На гостину приїду я в село Лемеші,
Де хатина батькі́вська ще сумує в тиші́,
Де йдуть спомини теплі, де ще пам'ять жива,
Хоч подвір’я колишнє покриває трава.
Біля тину старого ще криниця стоїть,
Ланцюжок на цямрині та відерце висить.
А в криниці холодна і джерельна вода,
Життєдайна й прозора аж до самого дна.
Тин старий похилився й поросли бур’яни,
Зажурилась хатина, в ній снують павуки.
І садок край городу пагінцями заріс,
Лиш калина червона хилить кетяги вниз.
Ще батьки посадили, щоб весною цвіла,
І щоб рясно родила, й смаковита була.
Не зламав її вітер і не стер часу плин,
Вона й досі ще родить, похилившись на тин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021
Малянівський Василь Іванович (06.01.1991р- 31.08.2014р)
Богуш Олексій Анатолійович ( 16.07.1988р -14.09.2014р)
Весела Гора, що так близько від Щастя..
Сміялась злостиво кістлява невлад.
Тоді, в злу годину, в вогні передмістя,
У САУ раптово поцілив снаряд.
Порушилась тиша обстрілом російським,
Ворожий пальнув у наш бік «Ураган»,
Бійці не чекали ударів сепарських,
Хоча, і навчились тримати удар.
Секунда - і вирва, за нею - ще знову,
Здригається поле у щільнім вогні.
Залізо змішалось з землею і кров’ю -
Цей жах уявити аж страшно мені.
Пекельний вогонь охопив все навколо.
І свист у повітрі - снаряд, знов снаряд…
І білого світу не видно довкола:
Побачив - лежить непритомний солдат.
Якась лише мить – і горить його тіло!..
Справляють бенкет вогняні язики.
Підскочив й собою закрив - не боліло,
Бо думав одне: тільки б друга спасти.
А потім кричав він бійцям, щоб спішили
І Васю підняти йому помогли.
Пекло в животі, і у серці щемило,
Безсило схилився: хоча б відтягли.
Не знав ще тоді, що Василь був вже мертвий,
Не думав про те, що поранений сам,
Що буде два тижні боротись зі смертю,
У комі лежати між смертю й життям…
Сім років як плаче рідня за тобою…
На сході ще й досі палає земля.
І душі загиблих не знають спокою:
Коли ж врешті-решт закінчиться війна?!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
Ніні Тихонівні Кононюк з нагоди ювілею:
У Андріяшівці селі
На пагорбі над Панським ставом,
Зростали діточки малі
В хатині Ліди із Тихоном.
Три доньки у сім’ї росло:
Це - Ніна, Ганя і Танюша,
Синів, також, аж два було:
Малий Володя і Колюша.
А Ніна - старшою була
В багатодітній цій родині.
Сім’я хоч дружно вся жила,
Та діставалось малій Ніні.
Щодня батьки за трудодні
До ночі зранку на роботі,
А їй на плечі ще малі
Лягли домашні всі турботи.
Хатню роботу поробить:
І прибирати, й підмітати,
І часто їсти наварить,
Братів й сестер нагодувати.
Були хоч діти ще малі,
Та вже батькам допомагали,
В городі , в полі їх тоді
До праці змалку залучали.
В колгоспі всім за трудодні,
Мізерну плату видавали.
Тож діти змушені самі
Іти в колгосп, щоб працювати.
Доїла Ніна і корів,
І доглядала шовкопрядів,
А скільки вже тих буряків,
Разом з дорослими сапала.
Дитинство й юність так пройшли,
Дорослою вже Ніна стала,
Літа кохання принесли
Й вона Бориса покохала.
І на весільний вже рушник
Ставали радісні обоє,
І шлях сімейний їх проліг
У мирі, злагоді й любові.
Побудували вони дім,
І сад ростили: вишні й груші,
Та й доля дарувала їм
Два сина, й донечку Валюшу.
Валюша, Віктор і Сергій
Росли в увазі і достатку,
І в хаті батьківській своїй
І на подвір’ї – все в порядку.
Борис на фермі тракторист,
А мама Ніна – на хмельові,
Проте до щастя мали хист:
Рішать все в злагоді й любові.
Всі їх шанують у селі
За людяність і працьовитість,
За добрі справи чималі,
Бо для людей завжди відкриті.
Отак летіли їх літа
І щастя вслід пливло рікою,
Вже осінь щедро покрива
Батьків голівки сивиною.
Дорослі діти в їх дітей,
Вже мають й ті своїх онуків,
І повна хата вже гостей,
Що правнуків несуть на руки.
І тішаться бабуся, й дід
Своїм онукам, їхнім діткам,
Сьогодні всі зберуться в дім,
Бо вже не знать взялося й звідки
В цей день вже сімдесят п’ять літ -
В бабусі Ніни іменини.
І Мала Таня, й увесь рід
Із ранку шле вітання нині.
Тож побажаємо ми їй:
Здоров’я ллється хай рікою,
Від дітей до правнуків – хай всі
Живуть у злагоді й любові.
Хай щастя буде повен дім,
Благополуччя і достаток,
Лунає скрізь дитячий сміх,
І радістю наповнить хату.
Хай успіх буде у житті,
І всі збуваються бажання,
Пташки співають у путі,
Від щастя, радості, кохання.
Приємних більше щоб хвилин
І сонця теплого в оселю,
А днів народжень не один,
А сотні, щоб стрічать з сім’єю.
Й бабусі разом з дідусем
Бажаєм МНОГА ЛІТ прожити,
Щоб правнуки ще підросли
Й вони змогли їх одружити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KMhhQFvn5bI[/youtube]
Кружляє ластівка над дахом
В останній раз, в останній раз..
І я прощаюсь із цим птахом,
Бо їй збиратися вже час.
Тужливий ще пода́ла голос
В останній раз, в останній раз,
Мов недомовила ще чо́гось
І зараз мовить це якраз.
- Можливо, бачимось з тобою
В останній раз, в останній раз?!
А чи повернешся весною
Ти знову в рідний дім до нас?
Крильми змахнула наді мною
В останній раз, в останній раз..
І я махаю вслід рукою:
В щасливу путь, у добрий час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924483
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Ніночко люба, зі святом
Щиро вітаємо Вас,
Хай привітань Вам багато,
Шлють звідусіль у цей час.
Ми Вам бажаєм здоров’я,
Бо це в наш час – головне.
Повниться серце любов’ю,
Й щастя хай поряд іде.
Кожен день світить хай сонце,
Душу теплом зігріва.
Навіть узимку в віконце
Хай посміхнеться весна.
Поряд хай йдуть Ваші друзі:
Щирі, надійні усі,
Тут, в поетичному клубі,
Стали ми всі вже – свої.
Задумів творчих і злетів
Прозі та Вашим віршам.
Тут, серед інших поетів,
Кожен день дякуєм Вам.
Ваше із Музою слово
Піснею лине хай в світ,
Будьте щасливі, здорові
На Многая, Многая Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
Зосталось позаду розхристане літо
З своїм розмаїттям п’янких кольорів.
Пішло безталанне блудити по світу
Й мене не спитало: «Ти цього хотів?»
Немає, пропало..У сивих туманах
Наза́вжди його розчинився весь слід.
Лиш брови все більше насуплені в хмарах,
Які затуляють увесь небозвід.
Похмурі деньочки, стривожений вітер
І небо сльозиться дрібненьким дощем.
Так сумно без тебе, притрушене літо,
Назад повернися і разом підем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
31 серпня минає 7 років, як в зоні АТО загинув наш синок
- Малянівсьий Василь Іванович (06.01.1991р - 31.08.2014р)
Сьогодні плаче білий світ,
А сльози падають дощами..
В цей день минає вже 7 літ,
Як нема сина поміж нами.
О, Боже! Я в черговий раз
До тебе тягну в небо руки..
Чому забрав дитину в нас,
Лишив нам горе й важкі муки?
Чим завинив тобі боєць?
Він ще не встиг і нагрішити..
Небесний Боже, наш Отець,
Він мав ще довго з нами жити..
Єдиний був у нього «гріх»
Й гріхом не можу це назвати:
На схід пішов за нас усіх,
Пішов країну захищати.
Бо Україна нам - Свята
Земля, прабатьківська, рідненька!
Разом живемо як сім’я
І Україна усім - Ненька!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Вже осінь дрібними дощами
Тихенько стукає в вікно,
А сиві хмари над полями
Пливуть помалу за село.
Закутавсь ранок у тумани
І десь дрімає у кущах,
А з неба мжичка над ярами
Спадає в трави, в берегах.
Частує беріг п’янким трунком
Ще свіжоскошених отав,
Хизується густим ще вруном
Смуга із пізніх буйних трав.
Від жнив відпочиває поле
І вітер ходить по стерні,
Та обережно, бо ще вколе,
В ній босі п’ятоньки свої.
І кожен день лелечий клекіт
Частіше чуємо вгорі,
Неспокою чи плач, чи регіт
Спадає звідти на поріг.
Розносить сумом по подвір’ї..
Відбитком ляже у душі
І десь, з далекого сузір’я
Назад вернеться у вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021
Справжніх друзів пізна́єш,
Як потрапиш в біду,
Коли втратиш, що ма́єш,
Ношу взявши важку.
Відійдуть лицеміри
Та корисливі ті,
Які завше хотіли
Щось ввірвати собі;
Відвернуться пихаті
І убогі в душі,
Залишивши у хаті
Бідні статки твої;
Відвернуться несправжні
Ті, яким все одно,
Скажуть, що усе марно,
Щоб забув, що було.
Подадуть лише руку
Вірні друзі твої,
Розженуть з серця муки –
Це підтримка тобі
У важкім лихолітті.
Справжніх друзів стрічай
Хоч в благенькім лахмітті,
Та цінуй, поважай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021
Ірині та Вадиму Яворським
привітання від тата:
Сьогодні наш синок Вадім
Бере Ірину за дружину,
І ми приймаємо у дім
Її за донечку в родину.
А Настя буде, як сестра,
І Діма буде їй за брата,
А маму Валю вже пора:
«Матусю» - ніжно називати.
Із радістю зустрінем вас:
І я – ваш тато, й баба Міла.
І допоможем кожен раз
Усі, чим зможем і зумієм.
Тож бережи, синок Вадім,
Свою прекрасну половину,
Хай буде затишок і мир,
Хай буде злагода в родині.
Сімейне вогнище в житті
Нехай ніколи не згасає,
Довіра, злагода в сім'ї,
Навік серця ваші єднає.
Живіть як двоє лебедів:
Завжди в підтримці і коханні,
Життєвий шлях щоб ваш летів
Як промінь сонця на світанні.
За руки цим шляхом ідіть,
Взаємність – буде запорука,
Хай радість сиплеться у дім,
Любіть як голуб і голубка.
Тож бережіть любов свою
І одне одного цінуйте,
Хай щастя йде до вас в сім’ю,
А нам онуків подаруйте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021
І досі ще гинуть в нас діти,
Притиснувши стяг до грудей.
Цей символ весь кров’ю политий,
А ще материнський плачем.
У нім - боротьба за свободу,
Це - щит від кремлівських нашесть,
Та вільний шлях, доля народу,
В нім – Воля, і Гідність, і Честь.
В нім – колір блакитного неба
Та жовтий з безмежних полів,
Де зріє колосся на стеблах
Просторих і хлібних ланів.
Це - символ достатку і миру
У світлих, ясних кольорах,
Бо сотні життям заплатили
За вибраний правдою шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2021
Мені замало було літа,
Проміння сонця і тепла,
Хоч була зливами полита
Та ще під спекою була;
Хоча ромашки в хлібнім полі
Я заплітала у вінок
І милувалася, доволі,
З квіткових ніжних пелюсток;
Хоч потопала в розмаїті
Я буйних і високих трав,
А навкруги розносив вітер
Цикаду з скошених отав;
Хоча з медовим ароматом
Так п’янко липи відцвіли,
На я́блуні, за буйним садом,
Все зріли яблучка й росли;
Хоч білі хмарки в небі синім
Тихенько вдаль собі пливли,
Високі мальви понад тином
Тягнулись вгору і цвіли.
І хоч з росою йшла у поле
Збирати сонячне тепло,
Й не зогляділася, відколи
Тихенько літо відійшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
[feminine]
[slow] [ sad] [Classic] [Tragically]
[intro]
[Verse]
Пам’ятаєш наший сад,
Так багато літ назад
Нам співали із тобою солов’ї?
Присягався на зорі
Мені в вірності тоді,
Цілував вуста так ніжно ти мої.
[instrumental]
[Verse]
Пам’ятаєш наший сад,
Так багато літ назад
Нам співали із тобою солов’ї?
Присягався на зорі
Мені в вірності тоді,
Цілував вуста так ніжно ти мої.
[bridge]
[chorus]
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
[instrumental]
[Verse]
Пролетіли вже роки..
Листя скинули садки
І у коси заплелася сивина.
Ти пішов і не вернувсь,
Але досі ще, чомусь
Та берізка під вікном стоїть сумна.
[bridge]
[chorus]
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
[instrumental]
[Verse]
Вже давно маєш сім’ю,
А я клятвоньку твою
Бережу в своєму серці крізь роки.
Як зустріну, промовчу,
Поряд тихо я пройду –
Не для нас цвітуть весняні ці садки.
[bridge]
[chorus]
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
[instrumental]
[outro]
[end]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Орден Матері наших Героїв –
Це - їх розпач, їх біль, крик душі,
Це їх ночі ті довгі безсонні,
Це – молитва до Бога в тиші;
Кожен день скупі вісті з екрану,
Про війну із вечірніх новин,
Ніж у серце в незгоєну рану
Ті слова: «В нас загинув один..»;
Це – дороги, окроплені кров’ю
Їх синів, що не змити дощем,
Це ті квіти могильні з журбою,
Що росли з материнським плачем;
Це на серці – важкий чорний камінь,
Що притиснув навік до землі,
Сіірі дні у похмурім тумані,
Ночі - чорні безсонні в вікні;
Це таблетки, швидка і лікарні,
І весь світ у темни́х кольорах;
Це – надії маленькі та марні,
Це – побачення з сином у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Коренівський Сергій Петрович
(24 квітня 1981р – 6 серпня 2014р)
Старший прапорщик Збройних сил України,
головний сержант роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону,
128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.
Загинув 6 серпня 2014 р. в бою за аеропорт Луганська.
Стоїть могила, вітер віє
Й стяг жовто-синій майорить,
А в мами й досі серце тліє,
І ниє кожен день, й болить.
Сумує і кричить щоночі,
І не примириться ніяк,
Змарнілі, виплакані очі -
Від сина жде якийсь хоч знак.
Усе чекає, що присниться,
Постукає в нічне вікно,
Малою пташкою приб’ється -
Адже, не раз вже так було.
Вона ж тоді відкриє двері,
А чи віконечко навстіж:
- Тебе чекала до вечері,
Сідай, синочку мій, поїж.
І сяде син її вечерять,
Вона ж навпроти, за столом.
Загляне сонечко у двері
Й зігріє їх своїм теплом.
І буде з сином розмовляти
Про все на світі, про життя,
Ще не стомилась виглядати -
Сім літ сьогодні як нема.
Сім літ минуло як Сергійко
З війни додому не прийшов,
Життєва згасла в небі зірка,
Там прихисток душі знайшов.
А матінка його чекає,
І хоче бачити щодня,
А що присниться –добре знає,
Бо тут уся його рідня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Інні Гедз до ювілею:
Вже серпень колосом жнивує
І зріють яблука в садку,
А літо, літечко вирує,
Від спеки мліє в холодку.
Іще далеко десь там осінь,
Бо оксамитна йде пора,
Ще голуба небесна просинь
До ніг веселку їй схиля.
Вона ж – чудова молодиця:
Дружина, мати і дочка,
І чорноброва, й білолиця –
Прекрасна жіночка така.
Ось ювілей з’явивсь на ганку,
А вслід літа її біжать.
І їй сьогодні спозаранку,
Ще лише тільки – 45.
А в сорок п’ять, як кажуть люди,
І це відомо вже давно,
Що жінка – ягідкою буде,
Як в двадцять літ назад було.
Коли була вона ще дівка:
Весела, мила, молода;
На Вінниччині з Приборівки
Їй доля шлях у світ дала.
Прийшлось проїхати по світу –
Військовий тато – офіцер.
Де Леніград, де Польша.. звідти
Назад вернулась і тепер
Їй найріднішим став – Бердичів:
Тут заміж вийшла, тут живе.
Донькам: Іринці й Веронічці
Із неба зіроньки зніме.
Тож привітаємо всі Інну
Сьогодні в цей святковий день,
Прекрасну жіночку, дружину
В її найкращий ювілей.
Здоров’я, щастя побажаєм,
Багато радісних хвилин,
І що задумала, щоб мала,
Та підіймалась до вершин.
Благополуччя і достаток,
У домі буде хай завжди,
Та щирих посмішок багато
Життя спішило в дім нести.
І неземного ще кохання,
Взаємність й злагоду у дім,
Нехай можливості й бажання
В одне сплітаються у нім.
Тож залишайся молодою
І не втрачай чарівний цвіт.
Хай щастя поряд йде з тобою
Ще Многа, Многа, Многа Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
З днем народження, Жанно, вітаєм
В цей серпневий і сонячний день
І так щиро тобі побажаєм:
Щастя, радості, нових натхнень,
Нових звершень і успіхів нових,
Ще ідей і нових побажань,
Щоб у ранках щодня світанкових
Вела стежка до нових пізнань,
Щоб щодня до твоєї дороги
Сонце променем несло тепло,
Щоб лиш квіти встелялись під ноги,
Та буяло навкруг все й цвіло,
Щоб просились і стукали в двері
І добробут, й достаток у дім,
Й ти щодня до смачної вечері
Хліб щоб клала рум'яний на стіл,
У взаємнім коханні й повазі
Прожила щоб щасливо свій вік,
І тобі у життєвій дорозі
Ми бажаємо МНОГАЯ ЛІТ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021
(хорей+ямб+анапест+анапест+анапест)
Сонце палюче нахабно торкається пліч,
Жарить промінням гарячим аж так, донезмоги.
І не важливо, що спека, не в тому тут річ,
Просто повітря таке, що аж просить вологи.
Мутною стала у небі колишня блакить,
До нескінченості скрізь простяглась сивиною,
Іноді зрідка біленька хмаринка летить,
Й тягне ще хмарки маленькі услід за собою.
Репають тріщини в змореній сонцем ріллі,
Що наповняються зверху сухою травою.
Лише в нічний час земелька у темній пітьмі,
Жадібно всмоктує росяні краплі з водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-Z3L34viqcI[/youtube]
Варіант 1
Музика Олеся Коляди
Я пам’ятаю, матусю,
Ласку твою й доброту,
Як я до тебе горнуся -
Гладиш голівку мою.
Сонце іде спочивати,
Роси спадають в траву,
Матінко, звеш нас до хати -
Діток маленьких до сну.
А на столі вже вечеря:
Борщ та смачні пампушки.
Постіль для діток ти стелиш:
Простині та подушки.
Я пам’ятаю розмови
Тихі у нас за столом
І твоє, матінко, слово,
Й стежку за рідним селом..
Завше мене ти водила
Стежкою в житні поля,
Де урожаєм родила
І квітувала земля.
Все те давно промайнуло,
Вдалеч понеслись літа,
Тільки у спомин вернулась
Матінка рідна моя.
***********************************
Варіант 2
Група Злива НП Октава
Я пам’ятаю, матусю,
Ласку твою й доброту,
Як я до тебе горнуся -
Гладиш голівку мою.
Я пам’ятаю розмови
Тихі у нас за столом
І твоє, матінко, слово,
Й стежку за рідним селом..
Сонце іде спочивати,
Роси спадають в траву,
Матінко, звеш нас до хати -
Діток маленьких до сну.
А на столі вже вечеря:
Борщ та смачні пампушки.
Постіль для діток ти стелиш:
Простині та подушки.
Приспів:
Я пам’ятаю, матусю,
Ласку твою й доброту,
Як я до тебе горнуся -
Гладиш голівку мою.
Я пам’ятаю розмови
Тихі у нас за столом
І твоє, матінко, слово,
Й стежку за рідним селом.. .
Завше мене ти водила
Стежкою в житні поля,
Де урожаєм родила
І квітувала земля.
Все те давно промайнуло,
Вдалеч понеслись літа,
Тільки у спомин вернулась
Матінка рідна моя.
Приспів:
Я пам’ятаю, матусю,
Ласку твою й доброту,
Як я до тебе горнуся -
Гладиш голівку мою.
Я пам’ятаю розмови
Тихі у нас за столом
І твоє, матінко, слово,
Й стежку за рідним селом..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021
Пронеслось гуркотом далеким ..
І темні хмари дощові,
В плащі сіренькім та благенькім,
Спустились низько до землі.
Посоловіло все повітря,
Заполонивши синю даль,
Немов у пізнє надвечір’я,
Навкруг розкинулась печаль.
Холодний і сердитий вітер
Здійняв жахливу круговерть:
Все підхопив й давай вертіти,
Наповнив курявою вщерть.
Загомоніли клен й берізка,
Змахнули гіллячком хистким
Й донизу, зверху на доріжку,
Дрібненькі сипались листки.
А після них великі краплі,
Такі холодні, дощові,
Мов від оркестру на спектаклі,
Мінором неслись по траві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021
Присв’ячується пам’яті Павла Володимировича Ящука ( 11.10.1966р – 21.07.2014р) військовослужбовця, захисника України, учасника антитерористичної операції на сході України, командира взводу 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», старшого лейтенанта. Позивні: « мисливець», « Паша московський». Один із організаторів Бердичівської самооборони. Загинув 21.07.2014р в смт. Георгіївка Лутугинського району Луганської області під час оборони Луганського аеропорту від влучення танкового снаряду.
Був в центрі подій на славетнім Майдані,
Борець за свободу, боєць, патріот.
На схід в грізні дні для країни й буремні
Пішов захищати він рідний народ.
У Правому секторі та у Айдарі,
Попереду завжди, бо він офіцер,
Готовий прийняти на себе удари,
Щоби захистити бійців від сепар.
Він бився безстрашно, був мужнім, відважним,
Був прикладом гідним, бійців вберігав
У битвах за аеропорт у Луганську,
За Сватове, Троїцьке і Новоайдар.
Та доля жорстока підступно й лукаво
Свої корективи внесла в майбуття:
Вже смерть підступала і тихо чекала,
Бійців на війні позбавляла життя.
Розрив від снаряду..Загинули хлопці:
Михайлов, Муха, Тома, Королько.
А вдома родина й знайомі - у шоці,
Бо там серед них був наш з вами Павло.
Життя легендарне продовжиться далі
У пам’яті друзів, та в книжках, й кіно -
Його шанували завжди у Айдарі..
Героєм залишиться з нами Павло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2021
Андрію Пилиповичу і Анастасії Василівні Богайчукам
до ювілею:
Діамантове весілля.
Десь позаду золоте.
На урочисте застілля
Хай родина вся прийде.
Нехай блиском діамантів
Сяє ваш алмазний час,
Бій годинника, курантів
Нас покличе всіх до вас.
Хай зберуться діти й внуки,
І сусіди, і весь рід,
Беруть келихи у руки,
Й ллються тости на весь світ.
Діамантове весілля
Небеса вам принесли,
Бо в коханні й розумінні
Поряд завжди ви ішли.
Тих випробувань на міцність
Звісно було на шляху,
Та лиш виважена єдність
Не боялася страху.
І крізь вибрики погоди
Ви назустріч йшли вітрам,
А всі радості й незгоди -
Все ділили пополам.
Тож бажаєм розуміння
І взаємності у дім,
Нехай сонячне проміння
Створить затишок у нім.
Хай здоров'я на подвір’я
Ллється завжди як дощем,
Матір Божа захищає
Від негод своїм плащем.
Хай збуваються бажання
Й успіх поряд йде завжди,
І у радості й коханні
Ви ще довго прожили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021
В’язала доля перевеслом
Літа згорьовані мої,
Несла їх жмутом повз всі весни,
Де не співали солов’ї;
Де сіре небо й сиві хмари
Спускались мовчки аж до ніг,
А стан обгортали тумани
Сльозами скроплених доріг;
Де поросли дрімучим лісом
Непрохідні мої шляхи,
Стіна тверда, немов залізна,
А на дверях завжди замки;
Де крізь зарослі чорні хащі,
Вперед потрібно було йти,
З химерно-вогняної пащі
Втикались в рани колючки.
І ось осінніми дощами,
Пронеслись крики журавлів.
Зима з холодними снігами
Назустріч йде літам моїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021
Спека..Спека аномальна,
Жарить сонце з висоти.
Ця погода – ненормальна,
А сховатися куди?!
Зараз добре було б в морі
Борсатися у воді
Та крізь хвилечки прозорі
Рахувати камінці.
Зараз добре десь на річку,
Чи хоча б якийсь ставок,
Чи басейн десь невеличкий,
Щоб пірнути хоч разок.
Я ж сиджу тут в холодочку,
Піт втираю із чола.
Прополю іще рядочок ..
Ох, росте ж ця лобода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2021
Ці діти знають про війну
Не з кінофільмів, а чи книжки,
Реальну ту, що наяву,
Коли ховались в хаті нишком.
Коли стріляли за вікном
І чути градів канонаду,
Коли розбитих шибок склом
Встелялась стежка аж до саду.
А вибухова вирва знов
Садок обсипала землею -
Ніхто вже груші не знайшов,
Що смакували раніш нею.
Ці діти бачили війну,
І нічне небо під час бою,
А мама в хаті у кутку
Їх затуляла всіх собою.
Лишали діти ту війну:
Стіну розбитого вокзалу,
І хату, й поїзд, й колію,
І обстріл градів - десь позаду.
Тож пам’ятають ту війну:
Той страх, той обстріл наяву..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021
До зустрічі випусників 2006 року
Райгородоцької школи:
Останній дзвоник віддзвенів
П'ятнадцять літ тому назад.
Та кожен вибрати зумів
Свою стежину і свій шлях.
П'ятнадцять літ як нас із школи
Життєві розвели стежки,
Не прийде дехто вже ніколи –
В небесні відійшли світи.
Немає Когуть з нами Лесі,
Олега Стельмаха нема,
А Базилівського ще Петі
Із класу третього нема.
Ми пам’ятати про них будем ,
Адже це – рідний був наш клас,
І їх ніколи не забудем,
Та ще згадаємо не раз.
Ну, а сьогодні поспішаєм
На зустріч нас – випускників.
Кого зустрінем, ще не знаєм:
Прийти не кожен з нас зумів.
Нас розвела по світу доля,
У кожного свої шляхи:
Комусь всміхнулася недоля,
Комусь цвітуть в полях квітки.
Тож горем й радістю ділитись
Ми зможемо в цей тихий час,
Із вчителями ще зустрітись,
Коли зайдемо в рідний клас.
Нас зустрічай, любима школо,
У центрі Райгородка села,
Адже ти довгі шкільні роки
Для нас домівкою була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021
Щороку у цей день вітали
Із Днем народження тебе.
Купайло завжди наряджали
В це свято дивне, чарівне.
Навкруг водили хороводи,
Купальські линули пісні,
А вже вночі до сонця сходу
Вербу топили у воді.
Пускали сплетені віночки,
По хвилях тихо ті пливли.
І линув сміх, і спів, й таночки –
Всі веселились як могли.
Ізнов Купала відшуміло,
Вбирали знову всі вербу.
Тепер робити це уміло
Ти учиш донечку свою.
Дозволь сьогодні привітати
Із днем народження тебе.
Нехай тихенько йде до хати
Жіноче щастячко просте.
І лише, як відкриє двері,
Як тільки ступить на поріг,
Нехай здоров’ячком обсипле
Із голови до самих ніг.
Щоб почувалася чудово
Ти літ ще сто і кожен день,
Жила прекрасно і казково,
Й співало серденько пісень.
Нехай обсипле ще коханням,
Приносить злагоди у дім,
Нехай можливості й бажання
В одне сплітаються у нім.
Благополуччя і достаток,
З тобою буде хай завжди,
Хай щирих посмішок багато
Зуміє щастя принести.
Нехай Господь оберігає
Від всіх напастей і біди,
А Матір Божа захищає,
Щоби тримав тебе завжди
За руку Ангел - Охоронець,
Та йшов з тобою крок за крок,
І літ життєвих, як гостинець,
Подарував десь так – за 100.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
Ще зранку щиро всі вітали
Із днем народження тебе,
Всього багато так бажали,
І я ще мовлю слово теж.
Нехай молочною рікою
Серед кисельних берегів
Пливе життя й завжди з тобою
Буде і радість, щастя, й сміх.
Щоб щира посмішка чарівна
Була у тебе на лиці.
Й жар-птицю щастя ти щоденно
Тримала в себе у руці.
Щоб з лебединим легким пухом
Ти завжди мала два крила
З єдиним помахом і рухом
Злетіти кожен день могла.
Тож будь красива і бадьора,
І енергійна, повна сил,
Дорогу з неба ясні зорі
Та місяць щоб завжди світив.
Будь життєрадісна, весела,
І щоб на твій життєвий шлях
Виходила завжди веселка,
Та квіти, що цвітуть в полях.
Хай успіх йде завжди з тобою,
Збуваються бажання всі,
Тож залишайсь завжди собою,
Та щастя всій твоїй сім’ї.
Здоров’я ще тобі бажаю,
Нехай буяє як той цвіт,
Й тебе ніколи не лишає
На Многа, Многа, Многа літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
Вже скоро Петра.. Медовим цвітом
Схилилась липа в вікно відкрите
І заглядає зранку до ночі,
Немовби, медом поїти хоче.
Для Вас, наш Петре, цвіте ця липа,
Промінням сонця той цвіт налитий,
А в тому цвіті гудуть так бджоли,
А вже сьогодні – то як ніколи.
В цей день чудовий в Вас–іменини,
Й ми поспішаєм вітати нині.
Хай буде настрій завжди чудовим,
І буде поряд і Муза, й Слово,
Хай ходить казка до Вас щоднини,
Хай білі хмарки у небі синім
Малюють зорі: яскраві, чисті,
Веселку ніжну, квіти барвисті,
Й калина квітне нехай в намисті,
Та соловейко співає в листі.
І фея з квітів хай носить в тиші
Перо Пегаса - писати вірші.
Душа поета нехай співає,
А серце любить цей світ й кохає.
Нехай наснаги додасться й сили,
Ми Матір Божу за Вас просили,
Щоби здоров’ям Вас наділила,
Й від негараздів Вас захистила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021
Ой на Івана, та на Купала,
Ой там дівчина гільце вбирала
В волошки й маки із зелен-поля,
В ромашку білу на гарну долю,
В кетяг черешень червонобоких,
Щоб личко було червонощоке,
Щоб були брови, як рута-м’ята,
Щоб на Пречисту йшли свати в хату,
А ще в цукерку й бублик солодкий,
Щоб милий сватав її – молодку;
А ще у зірку та на верхівку,
Щоб ішла заміж прекрасна дівка.
Ой на Івана, та на Купала,
Там та дівчина гільце ламала,
З вербиці корінь в воді топила
І у Купала щастя просила:
З гільця корінчик, що від вербиці,
Пливи тихенько в річці-водиці,
Разом з віночком із квіток білих,
Нехай спіймає його мій милий.
Якщо віночок він цей спіймає,
То значить: доля нас поєднає.
Сьогодні в нічку піду до гаю
Й чарівну квітку там пошукаю.
Вона опівніч розсипле чари –
Хто її знайде, той буде в парі.
Ой на Івана, та на Купала,
В гаю ходила, квітку шукала..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
***********
Летіла зозуля
З пшеничного поля,
Сіла на криниці
Напитись водиці.
Свій дзьоб умочила,
Водичку там пила.
Сіла відпочити -
Що має робити?
По світу літала,
Дітей розкидала.
Тож стала кувати,
У пташок питати:
Де діток шукати,
Як їх повертати?
І тепер по лісу
Чути пісню слізну.
Ку-ку – все співає,
Діточок гукає.
**********
-Ластівонько, ластівонько,
Моя ти пташино,
Чого зранку ти літала
Аж в луг за калину?
-За калиною у лузі
Джерельна водиця,
Туди зранку поспішала,
Щоб її напиться.
Щоб напитися водиці,
Принести додому,
Бо будуємо гніздечко
Виводку малому.
Ластівнята підростають,
Їм потрібно вчитись,
Як гніздечко будувати
І у світі жити.
Бо вже скоро осінь прийде -
В вирій вирушати,
То потрібно усе знати,
Щоб назад вертати,
Щоб весною повернутись
До рідного краю,
Де так гарно на калині
Соловей співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Маленька Данія на карті –
Півострів, що між двох морів
Та острови, немов на варті
Від вод холодних і вітрів.
Чужа країна та привітна:
Розмірений і тихий рай,
Життям спокійним мирно квітне –
Живи, працюй, відпочивай.
Сьогодні в Данії стрічаєш
Ти день народження там свій.
Тож щиро від душі бажаєм
Гармонії в душі твоїй.
Щоб радістю і позитивом
Наповнився твій кожен день,
Та був приємним і щасливим,
Душа співала щоб пісень.
А твоє серце щоб раділо
За кожен крок твоїх синів,
Життя здоров’ям щедро лило,
А шлях щоб квітами лиш цвів.
І серце щоб палахкотіло,
Коханням вірним та палким,
Сімейне вогнище горіло
Щодня щоб щастям неземним.
Бажаєм злагоди, достатку
І благополуччя у твій дім.
Щодня щоб множились лиш статки,
Та радість хай живе у нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2021
Здійнялась уві сні
В теплих сутінках літньої ночі -
І так любо мені,
І багрянцем світилися в очі
Золоті купола
Оксамитного пишного неба,
А колосся в полях
Наливалися соком у стеблах,
А у лузі трава
Простяглася у довгі покоси,
Вечір враз покривав
Ті отави в холоднії роси.
І пташок переспів
Ген аж нісся з зеленого гаю,
Ллялась пісня без слів
В тім куточку блаженного раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2021
Лелека тихо опустивсь на хату,
Як зріла колосом пшениця у полях,
Де польових квіток цвіло багато:
Волошки, і ромашки, і червоний мак.
А у саду дозріли перші вишні,
Черешні з дерева обносив вправний шпак,
Кущі троянд у вечоровій тиші,
Плелись по дроту під вікном, на дах.
І аромат розносивсь біля тину,
А пахощі квіток - словами не сказать.
Приніс лелека в сповитку дитину –
Лиш в імені його це можна передать.
Він - Ярослав! – це світло, яркість, слава.
Прийшло до нас це ім’я з древніх аж слов’ян.
Матуся звала: Яриком, ласкаво.
На вулиці, в кутку, лунало: Ярослав!
Біленький хлопчик, світлі оченята,
Він ріс допитливим, слухняним малюком.
В цей час в подвір’ї будувалась хата
Висока, дах якої видно за селом.
Його татусь Василь і мама Ніна
Тоді в радговпі працювали на хмелю,
А доглядать малесеньку дитину
Вони лишали вдома на свою доньку.
Альона – старшенька в сім’ї дитина,
В той час взяла на себе ношу нелегку,
Гляділа брата і як господиня,
Робила в хаті всю роботу не важку.
Ріс Ярослав в любові та увазі
На Перемоги вулиці, в кутку села.
Не було гаджетів в тодішнім часі,
Любима забавка –це хованки була.
Тож з хлопцями ганяв він аж до ночі,
Носивсь кругом: де башня, а де клин.
І в Пявчука черешні рвав охоче,
Аж поки матінка приходила за ним.
Як тільки небо бралось спочивати,
В малу посадку сонце втомлене зайшло,
Усі сусіди сходились до хати,
Й на лавці гомоніли довго під вікном.
Отак він ріс і слухав ті розмови:
Невимушені, теплі і прості,
Де старші научали мудрим словом,
І слухались молодші й дітоньки малі.
Ходив у школу й мав шкільних там друзів:
Він й однокласники: Василько та Сергій –
Завжди утрьох і щиро без ілюзій,
Ділили порівну всі радості й жалі.
А роки йшли і мчалися, мов коні –
Вже не збираються сусіди під вікном.
І тридцять повних літ, мов на долоні,
Підносить доля Ярославу над чолом.
І він в цей день, вже не мала дитина,
А син, і брат, й своя сім’я у тридцять літ:
Має кохану жінку – Валентину,
Й синок-школярик, любий Даніїл.
Приватний підприємець він сьогодні:
Відкрив свою вже справу, має свій дохід.
Сам рішення приймати може склАдні,
Та й початківцям передає свій досвід.
Сьогодні зранку йтимуть в хату гості,
Зберуться друзі і родина за столом,
Лунатимуть вітання й щирі тости,
Допоки вечір тихо сяде за селом.
Тож Ярослава радо привітаєм,
Із днем народження в цей славний ювілей,
Від щирої душі йому бажаєм:
І визнання, і успіхів, й нових ідей.
Бажаєм щастя, радості і сміху,
Доброботу, достатку в хаті та грошей,
І щирого кохання, і утіхи,
Й щодня побільше радісних у дім вістей.
Нехай життєва стелиться дорога
М’яким під ноги та барвистим полотном,
Хай обгортає сонце від порогу
Промінням, й гріє душу й серденько теплом.
Хай Ангел – охоронець захищає
І супроводжує його життєвий шлях,
Господь із неба хай благословляє
І наділяє МНОГА ЛІТ, аж більше ста
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2021
Створив Бог жінку чоловіку,
Узявши часточку ребра,
Щоб з ним у парі аж до віку
Вона щасливо прожила.
З ребра, що взяв із його тіла,
Немов, продовження й завжди
Так само мислила, й робила,
Й могла шляхом поруч іти.
З ребра, що в нього під рукою,
Щоби її він захищав,
Щоб милувавсь нею такою
І завжди за руку тримав.
З ребра, що в нього під сердечком,
Щоби її так й називав,
Казав щодня: Моє серденько!
Та вірно й щиро щоб кохав.
Створив Бог жінку чоловіку,
Тож всі по-божому живіть:
Ростіть дітей і аж до віку
Разом удвох цей світ любіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021
Пливуть, наче хвилі по морю,
Вітри по пшеничних ланах
І зріє в широких просторах
Зелене колосся в полях.
Стебло наливається соком,
Тихесенько тягнеться ввись,
Де хмари у небі високо
Біленькі докупи зійшлись.
Зійшлися, щоб вниз подивитись
І землю водою поїть,
Щоб стебла змогли колоситись
В ланах цих хлібни́х розмаїть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021
Північний потік .. ейфорія у раші..
Сарказмом плюються на злім "язику́"..
Чи зрадить Європа угоди всі наші?!
Про це розмовляють у кожнім кутку.
Тож вибір за вами, шанована Меркель,.
І він не простий – це історії крок.
На путінскім йти повідочку - погибель
Всієї Європи - повчальний урок.
Не варто маньяку давать, що він хоче,
Бо в нього нена́ситне чорне нутро,
А завтра ще більше він крові захоче,
Й піде́ по кістках і посіє знов зло.
Бо завтра відкри́то зайде́ в Україну,
Щоб знищити й стерти із мапи землі
Спільноту стару, європейську родину -
Тож будуть задіяні всі в цій війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021
Привітання до ювілею
Дмитра Володимировича Гедза:
Для всіх з родини – просто Діма:
Брат, син і батько, й чоловік.
Зоря твоя як загорілась -
Пройшло аж сорок п’ять вже літ.
Життєва стежка починалась
У Андріяшівці - селі,
Де вранці сонечко купало
Своє проміння у воді.
А потім, чисте і красиве
Все заглядало у вікно.
Твоє дитинство тут щасливо
І безтурботно пропливло.
У цім куточку Загребелля,
Де біля хат ростуть садки,
Де зранку чути: - Гиля, гиля..
І сміх, і плескіт дітвори.
Через дорогу тут ставочок.
Ні, це - не Панський – Котлован.
Навпроти хати є місточок –
Тато Володя змайстрував.
Для мами він зробив ще кладку,
Щоб на ній прала рапчуни
І де завжди, у літню спеку,
Купались дітьми їх сини.
Синів в сім’ї було аж троє:
Діма – найстарший із братів,
Названий в честь дідуся свого -
Так дідусь Мітя захотів.
Середній –Коля, потім – Вітя.
В сім’ї три сина – три орли.
І аж до свого повноліття
Ви не розлучні всі були.
Радів і тішивсь вами тато,
З ним мама Таня заодно,
Адже за вас подяк багато
Зі школи й від людей було.
Закінчив школу, пішов учитись
Ти у військовий інститут,
Хотів Вітчизні послужити,
А батьківщина мала - тут.
Ти поступив навчатись в Київ,
А потів в Харків перейшов,
На факультет там командирський.
В цій справі ти себе знайшов.
Закінчив ВУЗ, зустрів єдину,
Кохану Інночку свою.
Раділа мама й вся родина
За долю вибрану твою.
І працювать прийшов в Бердичів,
У рідне місто, в військомат,
А потім – Любар, Коростишів,
Й в Житомир повернувсь назад.
По сходинках кар'єрних вище,
Ти піднімався кожен раз.
Знання досвідчені й міцніші
Завжди отримував в той час.
І на сьогодні ти –полковник,
Та вже й на пенсію пішов,
А в серці ще горить той вогник,
З яким ти працювать прийшов.
Вже сорок п’ять тобі сьогодні,
Дружина - Інна, дві доньки.
Ти їм віддав би що завгодно,
Аби щасливими були.
Іринка – старша, вчилась в ВУЗі,
Вона провізор- фармацевт,
А меншій дочці Веронічці,
Лиш тільки мріється про це.
І ось сьогодні, в день святковий,
Усі зібрались за столом,
І аромат квіток бузкових
Підносить червень за вікном.
Тож хочем дружно привітати
Із Днем народження Дмитра,
Та щиро від душі бажати:
Здоров’я, радості, добра.
Бажаєм успіхів, достатку,
Щоби збувались мрії всі,
Щодня щоб множилися статки,
І лад щоб був завжди в сім’ї.
Прожити довго і щасливо,
Хоча б за сотню з гаком літ.
Тож побажаємо поштиво
Сьогодні МНОГА, МНОГА ЛІТ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Надворі лиш початок літа
І сонце зранку гарно світить,
Та й свято нині у родині,
Бо день народження в дитини.
А він по-імені – Захарко
І всі вітають його зранку.
А разом з ними баба Таня
Йому накращі шле вітання.
Адже– одиннадцять вже років:
Позаду десь ті перші кроки,
Те перше слово – радість мами,
І колискова із піснями;
Позаду залишився час,
Коли ішов у перший клас;
Маленькі злети і падіння,
Дитячі забавки й хотіння
Своїми щось зробить руками,
Щоб дарувати своїй мамі.
Попереду ждуть старші класи,
А – це ще так багато часу:
Здійснити мрії і бажання,
Досягти успіхів в навчанні,
В світ знань відкрити нові двері..
А поки літо - то тепер
Сил нових треба набиратись:
В ставочку Панськім покупатись,
В садку шовковиці нарвати,
На вигоні м’яча ганяти,
І гратись з хлопцями охоче,
Та бігать з ними аж до ночі.
Тож з днем народження вітаєм
І щиросердно всі бажаєм:
Багато радості та сміху,
І щирих посмішок, і втіхи,
Хороших друзів ще багато,
Та щастя, щастя повну хату;
Міцне здоров’я на століття,
Та квітів ціле розмаїття
В шляху життєвім й по віку
На вишитім ще рушнику.
Хай Ангел з неба вберігає
І Мати Божа захищає,
Й по її божому велінню
Захару йде – благословіння
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2021
А дощ все йде.. Так тихо-тихо
По шибці краплі стукотять.
І сиві хмари, як на лихо,
Низенько над дахо́м висять.
Чого ж ти, люба весно, плачеш,
Невже не милий білий світ?
За зливами тепла не бачим –
З дерев дощ змив біленький цвіт.
Тож опустила вишня сива
Додолу гіллячко своє,
І скільки сонця не просила,
А те тепла все не дає.
Молила, навіть, дужий вітер,
Щоб сильно холодом не дув,
А той лиш краплі мокрі витер
І тихо далі промайнув.
Не плач же, веснонько-лебідко,
І не змивай квітучий цвіт,
Бо не зоглядишся ізвідки,
Як літо прийде тобі вслід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021
Пам'яті свого земляка, однокласника
Кондратюка Миколи Степановича присвячую:
Нехай земля стели́ться пухом
І вирушає в світ душа.
Й як пташечка, єдиним змахом,
Розправить крила неспіша,
Окине оком вже востаннє:
Знайомих, друзів і свій дім,
Де залишились сподівання
І мрії нездійснені в нім;
Де незакінчені ще справи
Тебе чекатимуть завжди
І на світанку лиш туманом
Ти повертатимеш сюди;
Постукаєш тихенько в шибку,
Кругом подвір’я обійдеш,
Скупу сльозу тихенько витреш
і непомітно відійдеш.
Душа ,за хмарами як пташка,
Змахне крилом - і в синю даль,
Й донизу, в поле на ромашки,
З дощем посипеться печаль.
Світла пам’ять і Царство Небесне твоїй душі, Миколо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Десь омиває беріг Случ,
Тече Дніпро, Десна.
І водопадам стрімких круч
Та течія тісна.
А в нас тихенька і мілка́,
Вузенька Гнилоп’ять,
Між берегів тече ріка..
Ти можеш і не знать.
Впадає в Тетерів вона..
І саме, за селом,
По лузі жебонить вода
І б’ється джерелом.
Та витікає навпростець
Із зілля і трави,
Де осока росте й чебрець -
Ним вкриті береги.
Із берегів струмки біжать,
Зливаються в один,
Джере́ла чути жебонять
Й води тихенький плин.
І далі набирає хід -
Вже би́стра і стрімка.
Лишає в мо́їм серці слід
Ця - Гнилоп’ять-ріка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Сонце втомившись, сховалось за обрієм,
Лише багрянець горить.
Час наповняється днями предовгими -
Світло принишкло й мовчить.
Вишня убралася в платтячко срібнеє
Та в білосніжну фату,
І ароматом бузковим, і ніжним
Вітер несе за версту.
Ллється весна солов’їними співами
У яблуневім саду,
Місяць, заслухавшись їх переспівами,
Сів спочивать на вербу.
Зорі ще сплять у біленьких хмариноньках,
В теплих перинах своїх.
Темінь окутує сонні хатиноньки
Та не змовкають хрущі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
Вікторії уже – п'ятнадцять!
У день народження її
Бабуся Таня шле вітання,
Прекрасній внучечці своїй.
Бажає радості і сміху,
І щирих посмішок щодень,
Та щастя для своєї Віки,
Здобутків, звершень і натхнень.
Тож йди в життя, рушай сміливо,
Все нові двері відкривай,
Завжди щоб сонечко світило,
Й буяв навкруг квіток розмай.
Щоб твоя врода розцвітала
До неймовірної краси,
Щоб доля щастям дарувала,
Й надала в серце доброти.
Завжди щоб з настроєм чудовим
Ти зустрічала новий день,
Життя було як сад казковим,
Й пташки співали в нім пісень.
Подій яскравих, позитивних
Було багато щоб в житті,
Приходив успіх неймовірний
І мрії здійснювались всі.
Хороших друзів, щирих, вірних,
Тобі багато на шляху.
Підтримка щоб від них надійна
Стелила стежечку м’яку.
Нехай фортуна посміхнеться,
Щоб до самих вершин дійшла,
Нехай тобі усе вдається
Й щаслива доля щоб була.
Хай Мати Божа захищає,
А Янгол щоби поряд йшов,
Отець Небесний посилає
І благодать, й свою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
Пам’яті свого брата Фелонюка
Василя Володимировича присвячую:
( 25 травня йому б виповнилося 61 рік)
Ти чуєш, пташечки співають ..
І це – весняні солов’ї.
Тебе із нами вже немає.
Від цього сумно так мені.
Нема ні радості, ні втіхи,
А у душі - одна журба.
Щоранку по граніту тихо
Стікає краплями роса.
А вітер пелюстки колише
Про щось з квітками гомонить.
І цю пекельно-сумну тишу
Спів соловейка кремселить.
Сиджу я тут біля могили
І пустка.. пустка навкруги..
Ідуть картинки в спомин милі..
А серце рветься від туги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2021
День Героїв сьогодні,
День Героїв війни..
І мабуть, з тим всі згодні,
Що це саме вони
Віддали найдорожче,
Найцінніше – життя!
І змиритись найважче,
Що нема вже дитя.
Не прийде на світанку,
Не постука вночі
У віконце на ганку
І не скаже мені:
-Просинайся, рідненька,
Зустрічати вже час.
Я вернувсь, дорогенька,
Все зі мною гаразд.
З Днем Героїв, синочку!
Пухом буде земля.
В небі, в Райськім садочку,
Хай спочине душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2021
Перед очима зараз нині
Мого дитинства ще весна,
В ній витягає бабця з скрині
Сорочку шлюбну з полотна.
А полотно те домоткане -
Самі робили з конопель,
Та на станку, таке бажане,
Творилось чудо з рук майстринь.
Адже коноплі вимакали*,
Білились сонцем й вітерцем,
А потім в клоччя вже чесались
Старим дідівським гребінцем.
І на станку із клоччя нитки
Стелились в ніжне полотно,
Й талант майстрині ніс відбитки –
Наскільки вправно все було.
Із полотна вже шила бабця
Сама сорочку під вінець.
Трудомістка та була праця
Та мала світлий промінець.
А потім нитки гаптувала
На цій сорочці в полотні
Й узори вправно вишивала,
Щоб під вінець іти у ній.
Я роздивлялась візерунки
На тій сорочці в полотні,
Й були ті вишиті малюнки
Незрозумілі ще мені.
І вже коли сама навчилась
Я вишивати рушники,
Барвиста нитка з рук стелилась
У той орнамент залюбки.
* Щоб з конопель зробити полотно, то потрібно було
довгий час вимочувати бадилля у воді.
Це робилось біля річки чи ставка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wpTHJmJo-7g[/youtube]
Гаряча кава в філіжанці..
Її коли на ґанку п’ю,
То уявляю як уранці
По стежці в поле я іду.
Іду я босими ногами,
Росу збиваю в споришах,
А між зеленими житами
Гуляє вітер у полях.
Він нахиляє тонкі стебла,
Немовби хвилі по воді.
Блищать на сонці наче перли
Дрібненькі краплі росяні.
А в небі жайвір вже співає
Ранкову пісню польову.
Він нею сонце величає
Та землю рідну всю свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021
День Перемир’я..День Перемоги..
День Проводів, де поминають усіх.
В ці дні родини моляться Богу
За спочилих всіх рідніх своїх.
Один в цей час скаче, а другий в нас плаче,
А третій святкує: пікнік, шашлики.
А влада тихенько сидить, мов не чує..
Й навести порядок – їм тут «не з руки».
Загинуло люду багато на Сході.
І дійсно, вони в нас - Герої-бійці.
В який день усіх поминати сьогодні
На рівні держави, скажіть, ви мені?
Родини загиблих лишились самотні,
Самі з своїм горем: один на один.
Немає на рівні держави сьогодні
Ні дня поминального, ані хвилин.
Чому нам чекати від травня до серпня,
Щоб лише тоді аж згадати бійців?
Мабуть, вам мозолили муки нестерпні
У День Незалежності в кожнім лиці.
У кожнім лиці тих людей, що з портретом
Загиблих Героїв-бійців у бою,
Ішли по Хрещатику, щоб показати,
Що їхні синочки ще досі в строю.
Мабуть, одним махом рішили прибрати
Свій сором з Хрещатику, й жах із війни.
Щоб гарну картинку з ТВ показати:
Подумаєш, маршем атовці пройшли.
А зараз у травні, у дні поминальні,
Як в очі ви дивитесь всім матерям?
Чому в нас на рівня держави сьогодні
Немає пошани Героям-бійцям?
Звертаюсь до тебе, Зеленський наш Вово,
Адже тебе вибрали й ти – президент.
Коли ми почуєм від тебе хоч слово,
Адже у державі ти є - наш гарант.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021
Коли у нас закінчиться війна -
Я зможу святкувати Перемогу.
А поки-що, солона йде сльоза
З очей моїх і ллється на дорогу.
Нехай тоді оркестри грають Гімн,
А голуби злітають в чисте небо,
І мир несуть у синю голубінь,
Стяг майорить, звучить пташиний щебет.
Коли у нас закінчиться війна,
Я перед Богом впаду на коліна,
І за синів молитимусь - сповна
Пізнало горя їхнє покоління.
Бійці-Герої хай стають в строю,
Єдиним кроком вийдуть на Хрещатик.
Пройдуть за себе й брата, що в бою
Життя віддав – полеглих так багато…
Коли у нас закінчиться війна,
Я буду святкувати Перемогу.
Я дочекаюсь і прийде вона.
Й розплата винуватців жде від Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021
Ремейк української народної пісні "Ой, хмелю, мій хмелю"
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YxJ4UFKzrc8[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7Bu2t4qC6BA[/youtube]
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зиму зимував,
що й не розвивався?
- Зимував я зиму, зимував я другу
і надіявсь, що на третю весну
розвиватись буду.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зиму зимував,
що й не оброблявся?
- Оброблявся квартал, оброблявся другий,
підрізався, сапався, стелився,
по шпалері вився.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зиму зимував
й літом де ховався?
- Стелився по полю, поміж бур’янами,
і тихенько слухав я розмову
вітру з ясенами.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зиму зимував,
що не весь збирався?
- Обривався в осінь, обривався в другу,
тракторами на комбайн возився:
На один, ше й другий.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
де ж ти, хмелю, зараз вже зимуєш
й куди подівався?
- Наїхали люди, різали шпалеру,
розбивали стовпи та трощили,
зрівняли з землею.
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
чи ж ти, хмелю, зараз десь зимуєш
й чи десь ще зостався?
- Ой, хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький,
чи ж ти, хмелю, зараз десь зимуєш
й чи десь ще зостався?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
З Днем народження!
Вітаю сестричко, і щиро бажаю,
І щастя, й здоров’я, й добра й теплоти,
І спогадом теплим із рідного краю,
Промінчик у серці життям пронести.
Хай в спогадах цих соловейки співають
І білими вишнями квітнуть сади.
Бо тут, в Андріяшівці, в гості чекають,
Бажаю, щоб мала ти змогу прийти.
Адже тут коріння всього твого роду,
І прадіди мали родину свою,
А мати твоя, ще дівчам, молодою,
Поїхала звідси в чужу сторону.
Така її доля: кохання чекало.
І ви там з сестою з’явились на світ.
Та тільки я знаю, що вам було мало,
Родинних звязків продовж усіх літ.
Тож ми всі чекаєм і ти повертайся:
Хоча б на хвилинку, хоча би на мить,
Частіше у нас в Україні з'являйся -
Хай нитка родинна не рветься, бринить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
Шепетюк Ніні Степанівні до ювілею:
70-річчя з дня народження
Сьогодні в мами Ніни свято
Й син Ігор хоче привітати,
Й просити щирими словами
Пробачення в своєї мами:
За всі тривоги й хвилювання,
Коли із вечора до рання
Та хвилювалася за нього:
Дорослого й раніш – малого;
За ті недоспані всі ночі,
За ті всі виплакані очі,
За ту непрохану сльозу,
Що впала інколи в росу,
Бо мама в нього – наймиліша
І в цілім світі найрідніша.
З Днем народження!
Вже 70-років..Багато, чи мало ?!
Вони пролетіли, немовби , як день.
Й зозуля із ранку сьогодні зухвало
Кує на березі, поспіль, другий день.
Здається недавно, немовбито, вчора,
Робила в своєму житті перший крок,
Ідучи по сінях, де двері комори
І аж до простягнутих маминих рук.
Ті мамині руки вона пам’ятає:
Шершаві долоні усі в мозолях,
І ними матусенька ніжно вкриває,
Малесеньку доньку, що спить в подушках.
Ту мамину казку і мамине слово:
Підтримка і порада продовж усіх літ,
І те, як сусіди в часи вечорові
Збирались, де лавка спиралась на пліт.
Бо тато Степан вигравав на гармошці
І гарно співав він найкращих пісень,
Тож тішилось серденько в мами Антошки,
А пісня лилася далеко аж ген.
Два братика старших: Євген і Микола,
І Ніна – малесенька ще на руках,
Й усі, хто зібравсь, замовкали довкола,
І навіть, хрущі у зелених листках.
Отак пропливло босоноге дитинство
В маленькій хатині над Панським ставком.
І доля цвіт вишень вплітала в намисто,
Й під ноги стелила свій шлях рушником.
Бо вийшла вже заміж.. два сина.. Микола –
Її чоловік, що впродовж усіх літ,
На всі руки – майстер, все зробить з нічого,
А також, як батько її, гармоніст.
Синочки соколи: це - Ігор і Саша,
Це гордість її, це і радість, й жалі.
Й хатина нова, й добробуту чаша,
Що тут на горбочку у ріднім селі.
Дорослі два сина, невістка – Марина,
Сьогодні для Ніни, як рідня донька.
І внучка Ілона - наймиліша дитина,
Як квіточка гарна й щебетушка така.
І ось сімдесят уже років сьогодні,
Вже в коси давно заплелась сивина.
Та в другий день свят весняних Великодніх,
Приймає вітання звідусюди вона.
Бажаємо радості, посмішок, втіхи,
А в серці щодня нехай квітне весна,
В усі починання приходять успіхи,
Й збувається все, про що мріє вона.
Бажаєм поваги від дітей і онуків,
Бажаєм пошани її від людей,
Хай серце не знає ні болю, ні смутку,
А тільки радіє від добрих вістей.
Бажаємо щастя, здоров’я і сили,
Бажаєм терпіння, наснаги, жаги,
Щоб шлях Матір Божа благословила,
І Ангели з неба її берегли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
Освятилася Паска. Нехай Божа ласка
Зійде на нас, грішних, з небес.
А Матінка Божа хай всім допоможе..
Сьогодні Син Божий Воскрес.
Нехай Воскресіння несе всім прозріння:
Національну свідомість людей.
Лиш гарні новини зі Сходу хай линуть,
Й побільше хороших вістей:
Ніде б не стріляли і мирно всі спали
Щодня по домівках своїх.
Хай буде мир всюди, спокійно щоб люди
Жили в Україні моїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2021
Мельнику Василю Григоровичу
до ювілею:
Словечне – містечко в Олевському краї,
Древлянського роду прадавня земля,
Де серед лісів у пшеничнім розмаї,
Буяють і колосом зріють поля.
Словечне - це місто, де ти народився
І перше тут слово своє ти сказав,
Зростав помаленьку, і в школі учився,
І крила зміцнілі у світ розпростав.
Шанують рід Мельників в гарнім містечку -
Здобули повагу - доклали зусиль.
Гляділи онуків іще з сповиточку
Бабусенька Єва і дід ваш Василь.
Онуків аж двоє: Василько й Альоша –
Два соколи гарні в свого дідуся.
Альоша ледь старший, а Вася – молодший,
Завжди були разом, на теж-бо, сім’я.
А мама Олена і батечко Гріша
Весь час на роботах , в турботах весь час,
Гостинці синочкам несли найсмачніші.
Батьків з нетерпінням чекали щораз.
В любові зріс Вася красивим і мужнім,
Ще й добра і щира у нього душа,
Характер бійцівський показував в скруті,
Й своєї мети досягав неспіша.
Пішов працювати, щоб мати копійку,
Свій бізнес відкрити й побачити світ.
І доля послала Наташу за жінку,
Єдину кохану впродовж усіх літ.
Як справжній мужчина і батько в родині,
Робив ти усе щоб міцніла сім’я
Жили щоб в достатку і діти, і жінка
А дім - як фортеця і чаша добра.
Купили хатину, ростили синочка,
І Саша любив свого тата завжди.
А потім у дім принесли в сповиточку,
Доньку Ангелінку – радіти й цвісти.
І ще раз лелека злітав до вас в хату,
Приніс вам Ванюшу – найменший це син.
Здійснилась в цей час й твоя мрія крилата:
Відкривсь магазин твій – це «Вектор- 1».
Продовж усіх літ ти завзято трудився,
Тож бізнес угору ішов кожен раз.
Іще «Гаманець» - магазин знов відкрився.
Безмежно щасливим був ти у цей час.
Та цього замало, рішив не спинятись,
Кафе для людей ти відкрив «Експрес-ес ».
Іще й благочинством спішиш ти займатись,
Життя налагодилось - повний прогрес.
І ось уже сорок, а це – не багато,
Адже попереду ще ціле життя.
Щаслива родина, вже й в Саши – Марина,
І в вашого сина своя вже сім’я.
Сьогодні зібрались родина і друзі,
Щоб щиро вітати свого Василя.
Красиві слова промовлять по заслузі,
Родина пишається, горда й сім’я.
Здоров’я тобі всі бажають багато,
Бо це у наш час для усіх головне.
Достатком завжди щоби повнилась хата,
І щастя в домівку хай завжди іде.
Хай завжди збуваються мрії й надії,
І успіх й везіння хай поряд ідуть,
Досягненням діток душа хай радіє,
Хай в мирі і злагоді рідні живуть.
Хай справи твої процвітають і далі,
А мрії нові хай ведуть уперед,
Усі починання хай будуть удалі,
Й життя нехай буде солодким як мед.
Хай Ангел Небесний тебе захищає,
І довгим хай буде життєвий ще вік,
І Бог тобі з неба нехай посилає
Щасливих, чудових ще МНОГАЯ ЛІТ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8CUpY0Xs6Ug[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NnMxzvcXCnU&t=35s[/youtube]
Сьогодні ти наснилася мені,
Така чарівна, ніжна, загадкова.
Я цілував тебе в своєму сні –
Як мить пройшла ця ніченька казкова.
Приспів:
Моя ти фея - фея чарівна,
Розквітло у душі моїй кохання,
Вже солов’ї співають і весна
Бентежить душу звечора до рання.
Рапотово зникла ти із мого сну,
Туманом розчинилася в світанку.
Прокинувся, та досі не збагну:
А чи була ти поряд аж до ранку.
Приспів:
Моя ти фея - фея чарівна,
Розквітло у душі моїй кохання,
Вже солов’ї співають і весна
Бентежить душу звечора до рання.
Таку як ти у світі не знайти,
Назавжди ти єдина в моїм серці.
Ніяк я не наважусь підійти,
Боюся потонуть в очей озерцях.
Приспів:
Моя ти фея - фея чарівна,
Розквітло у душі моїй кохання,
Вже солов’ї співають і весна
Бентежить душу звечора до рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1iSqARheumA[/youtube]
Ось з вирію тихо летять журавлі –
Додому здалеку вертають,
З собою весняне тепло на крилі
Несуть, бо його всі чекають.
Не чути тих криків журливих з-під хмар,
Що в осінь пронизують небо,
Тож в серце із болем не ляже тягар,
Щоб душу гнітити безмежно.
Нема хвилювання за наших птахів:
Вони долетіли додому.
Пройти через що із них кожен зумів,
Не знати тепер вже нікому.
Тепер вже лиш радість, тепло і весна,
Де все зацвітає розмаєм.
В усіх журавлів клопітка йде пора:
Зростить журавлят в ріднім краї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2021
Чорнобиль.. Реактор.. Навкруг - таємниця..
Уся інформація - не для людей..
А що там насправді зірвалось й твориться -
Дізнались пізніше із ТВ-вістей.
Втікали..Спасались.. Везли й примусово..
Кидали домівки: хто в чому стояв.
Все наспіх робилось і так терміново..
Куди кожен їхав – ніхто і не знав.
Страшна радіація неслась усюди,
Жахіття творилось кругом і біда,
З всієї країни добровольці йшли – люди,
Щоб лихо спинити ціною життя.
З тих пір вже років пронеслося чимало
А пустка ще досі у кожнім кутку.
В полях бур’яни, а що було - пропало,
Чагарі поросли там у кожнім садку.
Примари-міста, що стоять у мовчанні,
Як свідки німі тих жахливих подій.
І втрачено все: і життя, й сподівання -
З чумою століття програли двобій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021
Вже Вербна неділя
Сьогодні прийшла,
Тонесеньким гіллям
Б'є усіх верба.
Хай тепло весняне
Всім цей день несе,
У вікно загляне
Сонечко ясне,
І заквітне щастя
Вишнями в саду,
Прожене нещастя,
Горе та біду;
Хай іде лиш радість,
Достаток у дім;
Поважають старість
Молоді у нім;
Хай батьків шанують
І люблять дітей,
Живуть – не горюють,
Приймають гостей;
COVID-у не стане
Й скінчиться війна,
Мир кругом настане
Й заквітне весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2021