| Сторінки (7/697): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Невимовно щаслива й відверта пора
Заходилася світ мій вбирати у зелень,
Ошалілі мотиви впустила і стелить
Крізь орнаменти дикі казковість окрас.
Неймовірно, та знову тікають думки
Від хурделиці снів до глибин божевільних,
Де занурений в спогади вічний невільник,
Всі кайдани порвав, скинув жереб якийсь.
Посвіжіло на серці в привільному дні,
Проглядають довкола розкидані квіти.
Ніжне Сонце моє так розмріяно світить,
Знов здається мені, що тобі лиш одній.
Заглядає навшпиньках в оманливу даль,
Мовби хоче торкнутися краю заграви,
Обертаючи мить, що біжить дуже жваво
Та не може знайти своє місце на жаль.
12:45, 23.04.2014 рік.
Зображення: Інтернет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Ты вела свой дневник на компьютере,
Всем делилась с толпой микросхем.
На Фейсбуке, в Контакте и в Твиттере
Все писала слова лишь затем,
Чтобы ОН, прочитав твои статусы,
Пусть и вскользь, все ж увидел одно:
Ты давно заждалась с алым парусом
Бригантину, как в старом кино.
Чтобы ОН подошел и загадочно
Просто так пригласил танцевать…
На мгновенье ускоривши сказочность,
Миг чудесный под небом летать.
Ты вела свой дневник на компьютере,
Но не знала, что ОН по судьбе –
На Фейсбуке, в Контакте, и Твиттере
Посвящает стихи лишь тебе.
19:32, 04.12.2016 год.
Изображение: http://komionline.ru/news/43340
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018927
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2024
А колись він горів, їй тепло дарував,
Зігріваючи дотиком в ніч криогенну.
І п’яніла вона від таких мудрувань,
Наче повінь несла у весну ерогенну.
Відкривала все нові світи навкруги,
Він творив ту красу, божеволів від неї.
І ходили вони під веселковий згин,
Де зростають любові принадні лілеї.
Тільки їм не вдалося гайнути в політ…
Він занадто шалено вирощував квіти.
А вона – лиш толочила здиблений цвіт,
Їм би вдвох научитись в коханні горіти.
І до серця впускати омріяний хміль,
Дивне зілля, настояне небом у кармі.
Вже давно відслужили холодній зимі
Їх самотні вогні, розпашілі й немарні.
20:52, 27.11.2021 рік.
Зображення: https://fonwall.ru/wallpaper
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2024
Кохання помирало поступово,
Втрачаючи запал відвертих душ.
Незміряне вбачалося типовим,
Немов проповз між нами чорний вуж
Чийогось погляду, відтявши мрію.
Відтоді зупинилося й мовчить
Замерзле серце, вдягшись у завію,
І полюбити вже немає чим…
Холодна мряка встановила віджет
На мій екран, щоб не вагався більш.
І квилить небо, знову пише інше
На долі нашій – остогидлий біль.
Чому й за що? У кого запитати?
У себе? В тебе? Купідонів злих?
Думки Недоля ріже на цитати,
А нам – прощання у полоні злив.
21:10, 12.12.2021 рік.
Зображення: https://millionstatusov.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2024
Заплуталась нитка… І доля ніяк не зведе
До купи обох нас з тобою, відносить все далі.
Сповиті журою, ми втратили власний едем,
Вигнанці самотні, збираємо згуби й печалі.
Сумуємо мовчки, мов бранці згуртованих гроз,
Розкидані млою створіння, закуті у безвість.
Весна не приходить… На серці – свавілля хляґоз,
Стирає постійно негодою створений Всесвіт.
Заплуталась нитка… Неначе прокляття якесь…
А хочеться просто до тебе, крізь ніч, обізватись.
Та тільки відлуння невтомно, солодке й п’янке,
Роз’ятрить минулим, відкриє у спогаді втрати.
І квилить душа наодинці, немов сирота…
Впадає у відчай натхнення, розстріляне болем.
Але ж чую серцем, що бути не має ось так,
Ми зв’язані міцно в єдинім на двох біополі.
11:30, 31.12.2021 рік.
Зображення: https://pikabu.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
Ти цупила зорі з пожадливим хистом
Із неба, урвавши вогненний шматок.
Ти думала, щастя збудуєш барвисте
У закутках темних нікчемних хмарок.
Нічого не буде, ти вкрала квазари,
Вони проковтнуть нерозбірливу хіть.
Не ступиш до раю без пройдених згарищ,
Не втримаєш сяйво на смузі лихій.
Даремно в мені ти зростала журою
І цупила зорі – безглуздий інтим.
Не сяють вони у захопленні грою,
Хоч що не роби, хоч куди не іди.
15:27, 11.09.2021 рік.
Зображення: https://pixabay.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
Гореть, но чтоб не тлеть, тонуть – так прямо в омут.
Держать судьбу за гриву, не пуская, крепко.
Найти в верховьях первозданную истому
И пить взахлёб напиток горько-сладкий, терпкий.
До дна испить однажды, дальше будь, что будет,
Одним туман даст волю и к полету крылья,
Другим – желание остаться на вершине.
А третьим – жажду знаний и абсурдность стиля,
Четвертым – зиму и превратности большие.
И вечный поиск места на чужой планете,
В котором есть возможность просто оглядеться.
Где Солнце не сжигает, а приятно светит,
Где люди добрые живут с открытым сердцем.
Встречают, радуясь тебе, как будто Богу,
Ведь каждый человек ему в делах подобен!
Неважно, что затворник ты, но близок многим,
Пускай неясен в мыслях, в остальном – феномен.
Способен плыть наперекор всему на свете,
Держать в себе рассветы и рубин заката.
И пусть слова твои не внесены в куплеты,
Душа поет прекрасно, волшебством объята.
20:01, 16.10.2016 год.
Изображение: http://www.lifesecrets.in.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018257
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2024
Хмаринкою в небо душа полетіла
І ниточки срібні спіймала дощів.
Вплела в рушничок і зухвало й уміло,
Усе їй під силу – безмежній душі!
Космічне й комічне, схвильоване, грішне,
Гірке, наче кава, солодке, мов мед.
В занедбане щастя погляне торішнє,
Кіно чорно-біле, затерте й німе…
Літає під небом, торкається світла,
Легенько за руку тримає блакить.
І хоче щоб серце навзаєм розквітло,
Ховаючи в спогад все те, що болить.
12:55, 20.06.2021 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
Ти забігла така розпашіла у серце порожнє,
Залетіла, мов птах, наче янгол з небесних світів.
Зупиняється час, від краси збожеволіти можна,
Забери мене звідси, стомився я сам у житті
Роздоріжжя ладнати, своє остогидле, постійно,
Йти навпомацки знову, лишаючи кров у слідах.
Ти майнула, як блискавка в ніч, крізь усі мої війни,
Крізь моє королівство, де править нестерпно біда.
І побачив я обрій, розмитнений в хаосі світлом,
Позолота торкнулася губ, ще й дісталась душі.
Ти забігла у серце порожнє, наврочила літо,
Хай на мить, розігнала холодні й набридлі дощі.
21:13, 08.06.2021 рік.
Зображення: https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
А так було добре стрічати цілунком світанки,
І в ковдру закутавшись знов, обійматися вдвох.
Тепло твоїх рук, ми стікали в любов до останку,
У серце заходило щастя, у посмішку – Бог.
Мурахи по тілу, тихеньке зізнання на вушко,
Здіймалися вгору з тобою, пірнали униз…
Нам добре було, розгорталися в сяянні слушно
Акорди душі, підкидаючи в марення хмиз.
Вогні розстелялися звабним і щедрим роздоллям,
І дихання часте в тремтіння вкладало жагу.
Пишалася дійством на небі розчулена доля,
Зростаючи поряд із нами, від доторків губ.
15:02, 18.04.2021 рік.
Зображення: https://franyk.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Не стой у меня на пути, фрагментируя даты,
Врата в поднебесье открыты, пора улетать.
Душа подустала быть в теле до скрежета сжатой
И просит, для зрелищ, иной по сюжету спектакль.
Мне швы наложи, пустота, на сердечные раны,
Не стоит бояться уколов, я к боли привык.
Бывало и хуже, мир скалился дико и странно,
Терзая заносчивой хмарью лоскут синевы.
Но я – верен Солнцу, оно помогает скитальцам,
Особенно дерзким, ступившим на грабли опять,
Судьбу наугад вышивать на невидимых пяльцах,
Хватило бы сил, чтоб любовь в суете не терять.
Не стой у меня на пути, разглагольствуя сладко,
О цели заветной во мраке, о разных грехах…
Я звезд мириады увидел, упившись загадкой,
За счастьем гоняясь небрежно, пускай впопыхах.
20:06, 13.11.2021 год.
Изображение: https://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018092
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.07.2024
Крізь призму років і своїх помилок зашкарублих,
Приймаючи низку чужих забобонів їдких,
Ішли терником власних дум ми удвох закоцюблі,
Торкаючись похапцем серця на згарищі лих.
Плелася в лахмітті за нами занедбана доля,
На торжищі правди ми стрімко упали в ціні.
І ролі зіграли, хоч справа, звичайно, не в ролях,
Зв'язок мій з тобою, на жаль, в суєті не зміцнів.
Прощались очима, горіли у пеклі страждання,
Ковтаючи сльози пекучі від болю й жури.
Спотворена мрія зникала бездушно востаннє,
Не в змозі потрапити з явою світлою в ритм.
Обпалені крила спровадили в сіру буденність,
Стрілою розлука вп’ялася, щоб спогад застиг.
Ми вголос читали прохання до неба даремні,
Зникаючи десь у собі, від розпусти інтриг.
19:00, 28.03.2021 рік.
Зображення: https://express-novosti.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Лето-убийца сжигало любовь постепенно,
Яркую страсть заменив на осколки разлук.
Больше не ищет душа суету вдохновенно,
Серости квант воскрешен и опять многорук.
Душит ретиво, внедряя порочности фактор
В кластер ячеек, которые скрещивал мозг.
Стали чужими бессрочно родные контакты,
В памяти меркнут от боли букеты из роз.
Впрочем, испив обжигающий яд благодати,
Каждый из нас понемногу на опыт взрослел.
Ночью соленой терялся в холодной кровати,
Сердце когда-то подставив свое под прицел.
13:15, 14.10.2021 год.
Изображение: https://www.kinopoisk.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017971
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.07.2024
Зурочене щастя не варте нічого,
Немов папірець, полетить просто геть.
Лиш вітер промчить біля нього прожогом
І Сонце обпалить до попелу вщерть.
Пустеля торкнеться оаз сновидіння,
Мов дзиґа, закрутить у хмару пісок.
Затягне у вирву, прискорить падіння,
На шмаття порве розтривожений сон.
І десь між світами народиться вкотре
Нове роздоріжжя, що знову зведе
До купи двох бранців – колишній непотріб,
Які вже й забули про радісний день.
18:42, 18.10.2021 рік.
Зображення: https://psyhosoma.com/uk/samotnist-lyudini-odvichnij-strax/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
По кромке вчерашних огней-начинаний,
С желанием быть чуть счастливей сейчас,
Бежал по орбите надежд между нами
Невидимый ток, полыхала свеча…
Катарсис просила средь всех подаяний,
Разиня судьба нити спешно рвала.
И падала навзничь, цепляясь краями
За острый уступ, где хозяйка скала.
Шаманила с ветром, готовила ложе
И громкие мантры, как вирусы, в мозг.
Внедряла спокойно сомненья под кожу,
Неровно дышала от принятых доз.
Моей черноты в заповедниках смуты,
Совсем не стесняясь окрестных огней,
Игралась нагая, пытаясь распутать
Клубок ожиданий и встречных затей.
19:30, 09.10.2021 год.
Изображение: https://ru.depositphotos.com/stock-photos/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017905
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2024
Окремо від тебе, окремо від світу людського,
Обдертий до нитки, ввібравши усю самоту,
Я йшов перехрестям доріг, а докучливий спогад
Ніяк не зникав, обернувшись на дику орду.
Енергія темна в мені через край клекотіла,
Текла магматично до серця, приносячи сум.
Крізь призму негод почуття вибухали без діла,
Несли громовиці під шкіру оголену струм.
Таке каламуття не втримає Божа істота…
Та я ще тримаю щосили, немовби Атлант.
Збирати свій Всесвіт до купи – пекельна робота,
Щоб жити з безладдям оцим, треба мати талант.
Окремо від тебе, окремо від цілого світу,
Обдертим до нитки, зникаючи вкотре з очей.
Останній із роду, я йшов у дощі без просвіту,
Неначе ховався від себе, від звичних речей.
20:37, 25.09.2021 рік.
Зображення: https://akspic.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
Стихи живут не сами по себе,
Они приходят в голову от боли.
Текстовкой связной преданных небес,
Но что-то мерзкое опять неволит.
Тяжелый груз дыхания планет
На плечи ляжет, сдавливая шею.
Строфа-опричник, жаждущий примет,
Юродством глянет с видом ворожеи.
Не бойся в пустоши стеклянных грез,
Увидеть мертвый океан надежды.
Жесток и страшен голосище звезд!
Но все же он – не ядовит, как прежде.
Потоки рифм затейливо воткнут
Своих картин раскидистые жала.
В залог отдашь себя, души уют,
Они, как плесень, им простора мало.
Стихи живут в разрозненной игре,
Тебя все время кто-то мнимый пишет.
Такой себе изысканный абгрейд,
Где симбиоз рядов и прочих фишек.
22:56, 27.09.2021 год.
Изображение:https://www.pinterest.com.au
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017526
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.07.2024
І биті, і кляті, нерідко й розп’яті,
Ми вперто шукаємо вихід із снів.
Збираємо вкотре загублені раті,
Тому, час від часу, такі мовчазні.
Блукаємо вічно чужими світами,
Свої ж сиротіють трагічно без нас.
Хвалитися нічим, хіба що літами?
Падіння шалене у прірву без дна.
Самотні і хворі, мов листя на вітрі,
Ми маємо встати наразі з колін.
Хоч небо й ладнає невидимо-хитрі
Тенета з колюччям отут на Землі.
Ми – гості орбіт кольорового світу,
Даруємо світло нужденним усім.
Нехай їхні душі розмріяно квітнуть,
Такий сенс буття, зрозуміло, а в тім –
Ми биті і кляті, і, часом, розп’яті,
Звикаємо сяяти в надрах пітьми.
До купи зганяємо строфи завзяті,
Тому в повсякденні ми часто німі.
19:40, 19.09.2021 рік.
Зображення: https://infocity.az
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
Режь меня скальпелем глаз, осторожно касаясь,
Тело все стерпит, ведь тело – скафандр для души.
В мире Подлунном жестоком вся сложность простая:
Выдержать натиск страстей, чтоб себя не крошить.
В пыль превращаясь, однажды с любовью поверив
Нежным словам, невзирая на боль от разлук.
Сердце стучало прилежно в закрытые двери
И отравлялось безумьем от прожитых мук.
Режь меня скальпелем глаз, оставляя порезы,
Память – игрушка, назойливо ставит вопрос:
Кто же из нас виноват в окончании пьесы?
Только с ответами туго, полнейший разброс
Мнимых сюжетов и сплетен, обрывков из мыслей,
Лоб разбивая о стену, подвизгивал дождь.
В небе скучают давно на своем коромысле
Чаши весов, раскачавшись меж «после» и «до».
12:33, 18.09.2021 год.
Изображение: https://kln.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017487
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.07.2024
Я пізнав глибину найтемніших ночей божевілля,
Що ховало живцем в задзеркалля поранення мрій.
Незручним був для світу, неначе культура Трипілля,
Та не маю, як інші, занурених в кров мімікрій.
І не шкрябає кіт на душі, вже скрутився в калачик,
Бачить сон про якісь чудернацькі світи навкруги.
Гучно б’є у литаври розбуджене Сонце гаряче,
Щоб створіння живі не вмирали безглуздо з нудьги.
Донедавна я вірив, що день безсумнівно настане,
Враз оздобить світило верхів’я затінених гір!
Та воно лиш цілує, мов дражнить, краї наостанок,
Знову вкриє пітьмою простори до сліз дорогі.
Я пізнав глибину самоти небувалих масштабів,
Це і карма моя, і спасіння від хтивих образ.
Не боюся відтоді всіляких оманливих штамів,
Маю серце відкрите, найкращу з відомих прикрас.
19:40, 18.09.2021 рік.
Зображення: https://nagoroshine.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
Карабкаясь на свет, хватаясь за уступы,
В химерной полумгле срывалось сердце вниз.
Кто тянет в бездну снов, целует страстно в губы?
Любой душевный всплеск меняя на каприз?
Вопросом на вопрос язвит, как прежде, эго,
Ответ скользит меж пальцев, словно он песок.
Соленый привкус лета заигрался в Лего,
Примеряв впопыхах иной кирпичик-блок.
Карабкаясь на свет, идя на компромиссы,
На толику сердечней став, в дожде интриг.
Мы сами на Земле себе набрали миссий,
Забыв, что жизнь бросает на боксерский ринг.
В борьбу с собой, на откуп свите Зазеркалья,
Попробуй тут не сдрейфь, играя без вранья.
Фотоны лучших дней струятся вертикалью,
И нас, в момент зари, так просто не разъять.
22:33, 12.08.2021 год.
Изображение: https://www.b17.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017399
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.07.2024
Пробач, Люцифере, ми пил споживали роками,
Кайданки із тіні натягши, колись й дотепер
Себе охрестили рабами, наріжний наш камінь,
Ми в дім затягли найстрашнішу з невидимих скверн.
Добро трансформується в зло, і таке ось безглуздя,
Триває вже довго, ми вперто його бережем.
Збирає пітьма безкінечно огидне полюддя,
А те, що вогнями взялося, відріже ножем.
Триклятим, щоб краще завчили усі забобони
Напам’ять, а хто не завчив – назавжди єретик!
Лиш небо сльозу, мов розраду, хоч іноді, зронить
На відчай, розгледівши встромлені в землю хрести.
Пробач, Люцифере, ми світло у серці гасили,
Щоразу піднявши ланцюг, що скувала нам тінь.
Ми бачили крила твої, від народження – білі,
А отже, йдемо не туди в нелегкому житті.
21:21, 29.08.2021 рік.
Зображення: https://brainstudy.info
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Опять в стороне и в углу с паутиной,
Молчаньем привившись от мира всего,
Я слушал Луны в темных пятнах картины,
Тайком наслаждаясь взахлеб синевой.
Запас доброты пополняли моменты,
Когда мне подножку не ставила жизнь.
По чем расторопность? Я – словно комета,
Считавшая звезд в небесах этажи…
Помог звездопад не сорваться с катушек,
Reset чуть подправил заветную цель.
Когда ты любим – все становиться лучше
И голову кружит безудержный хмель.
Я здесь, в отличительном кластере неги,
Молчаньем привившись от мира всего,
Предвижу любовь, безо всяких стратегий,
А значит, мой космос доселе живой!
15:48, 17.07.2021 год.
Изображение: https://janar.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017309
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.07.2024
Через дику вервечку колишніх знайомств,
Бачу в снах ретроградну до тебе дорогу.
Коливається знову жертовне йо-йо
Прототипів любові, що мруть від знемоги.
Наче вирок жорстокий, куйовдиться щем,
Прикріпивши жагу до мембран мітохондрій.
Надто щирі послання рознесені вщент,
Загубились пророцтва в прострації гордій.
Нівелюється взятий в лапки передзвін,
Мовби винний у всьому моєму стражданні.
Надокучливим криком біжить навздогін,
Відбираючи нишком хвилини прадавні.
Звідкись сили беруться воскреснути враз,
Зледеніння душі розітнувши Гольфстрімом.
Шлях лежить навмання, в гострокутті образ,
Через айсберги днів у призвіллі незримім.
20:12, 08.10.2021 рік.
Зображення: https://scoutlife.org
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2024
Лишний, чужой, совершенно по жизни несчастен,
Брел человек одинокий сквозь распри и лесть.
То ли в себе заблудился? Он рвался на части…
Нет ему места под Солнцем на этой Земле.
Видит он души, погрязшие в алчности, грешных,
Чувствует боль не свою, но не в силах понять:
Как из младенцев чистейшего взгляда, потешных,
Чудища злые созреют с умением врать?
Что-то не так, неслучайно таращится вирус,
Сердце теряет мгновенно свой девственный лад.
Кто-то молчит, ну а кто-то, увидев, вдруг, мирру,
К небу поднимет лицо – вечных дум циферблат.
Тщетно исткать в этом мире подлунном абсурды,
Не с чем сравнить правоту перечитанных книг.
Брел человек одинокий с предчувствием мудрым,
Сквозь монотонность толпы в иллюзорность интриг.
21:36, 04.05.2021 год.
Изображение: https://dszn.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017144
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.07.2024
До тебе місток – у загублений світ сновидінь
Веде навмання, розчепірившись майже під небом.
Не легко дістатися верху, та лагідне «дзінь»
Проникло у кров, щоб зійтися навзаєм де-небудь.
Словам і цілункам, а може, в крутому піке,
Розвидниться день, вкрай нахмурений в серці з учора.
Ми вип’ємо вдвох із тобою солодкий лікер
Завзятого Сонця, щоб смуга закінчилась чорна.
Ми їй відслужили принаймні дві тисячі літ,
На темному боці свого ж надлюдського страждання.
Нестерпними звуками грав біль віолончеліст,
Що долею зветься, стираючи втрачені дані.
Ніщо не триватиме вічно: ні морок глибин,
Ні паморозь мертвих надій і самотніх обіймів.
До тебе місток – мов веселки барвистої згин,
Веде крізь мої, надто вперті, роздмухані війни.
20:32, 26.08.2021 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2024
Не верь трафаретам чужих убеждений,
Сегодня, мой друг, ты живешь за вчера.
Повержен с годами стоглавый злой гений,
Ты мягок, пушист, но прогрессу не рад.
Так хочется снова вдыхать невесомость,
Опять бы взлететь в небеса, но увы…
Отрезаны крылья средь бури знакомой,
И ты, постепенно, к паденьям привык.
Когда-то наивен был день в каждой ноте
И прост, но прекрасен, заведомо мил.
Ты молча сгорал на никчемной работе,
А мог бы, конечно, собой скрасить мир.
Зачем тебе рамки нудных трафаретов?
Стихию огней не сдержать на ветрах.
И память прилежно снимает запреты,
Пытаясь развеивать давнишний прах.
12:21, 17.04.2021 год.
Изображение:https://ru.dhgate.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017115
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.07.2024
Перепустка в небо, ходіння по лезу,
Орбіта звичайна, і так кожен день.
Мабуть вже у крові ми маємо резус,
Відмінний від того, що є у людей.
Ми інші, можливо, з далеких галактик,
Пустили коріння своє поміж скель.
Така у нас карма – супротив долати,
Мовчати у колі дурних пустомель.
І плавити мозок диктантом, одначе,
Не все так погано, такі вже ми є.
Хтось болем наївся, від того і плаче,
А хтось бачив Сонце, що ранком встає.
Ходіння по лезу, немов по канату,
Страховка відсутня, внизу спичаки.
А небо збирає з душі, вкотре, плату,
На восьмі клітинки веде пішаків.
19:32, 15.04.2021 рік.
Зображення: https://sovetclub.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2024
Замкни браму часу, бо душу затягує вкотре
У вир божевілля, у світ задзеркалля плаский.
Там пекло і сум, розірвана болем аорта,
Зґвалтована мрія, спаплюжені дива зразки.
Там снів пуповина, що й досі годує руїну,
Безкарно тримає зв’язок між старим і новим.
Ще й страх-кочівник огортає постійно рутину,
Нагайкою хльостає, знову не йде з голови.
Розплющити б очі, та міцно тримає вистава,
Де зрада глузує прилюдно, хоч що не роби.
Тікати безглуздо, капкани повсюди поставить,
Замкни браму часу і більше в минуле не зви.
21:43, 11.04.2021 рік.
Зображення: https://tvgid.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
Мы забыли, что значит «любить» просто так,
Несмотря на вчера, но надеясь на завтра.
Словно время свело нас с тобой неспроста,
Заставляя прочесть вездесущие мантры.
Мы старались увидеть сквозь горы проблем
Луч волшебной зари на алькове мечтаний.
Как же горек порой безразличия блеф…
Но итог расставаний стал комом в гортани.
Мы хотели пожить в поднебесном шатре,
Умываясь пространством и радуясь свету.
И подчас запрещали любовь наотрез,
Распиная свой мир, будто канувши в Лету.
Мы совсем измотались, немного скорбя,
Что теперь на кону: сердца стон или разум?
Может дождь, в аккурат, под конец октября?
Или сакуры возглас в апрельском экстазе.
18:40, 26.03.2021 год.
Изображение: http://popmoda.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017001
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.07.2024
Завяз рок-н-ролл неподатливым рифом,
Простужена напрочь надрывность вещей.
Ты бредил восходом, родившись Сизифом,
Набрался проблем, как сосущих клещей.
Не в толк суета – угождать всем и сразу,
Движение вспять удручает лишь мозг.
И сдюжить бы глыбу, но приступы сглаза,
Срывается камень под хохот «Не смог!»
Ты болью давившись, зализывал раны,
Терпел звук насмешек и снова шел вверх.
Вгрызался зубами в луч призрачно ранний,
Отныне превратность, собравшись, поверг.
19:56, 13.03.2021 год.
Изображение: https://kibernetika.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016916
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.07.2024
Колись прийде час і зрадіє прийдешнє,
Воно так чекало розніжену мить.
І все буде добре, не більше й не менше,
Примножиться щастя і будемо ми
У ньому стрічати весну божевільну,
Яка неодмінно розтопить сніги.
Прокинеться доля, без спогадів, вільна
І зронить кохання, нам двом до снаги
Його увібрати в мембрани клітинні,
Цей струм небувалий давно нас шукав…
У мороці днів, крізь абсурди рутинні,
Несла передвістя дбайливо рука.
Колись прийде час і зоря увірветься
На вранішнє небо, мов Фенікса жар.
І буде все добре в галактиці серця,
Розійдеться Всесвіт для нас, не на жарт.
21:00, 23.03.2021 рік.
Зображення: https://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
Відкритість душі, поцілунки інтимні,
Розмова про вічне під кавовий смак.
Вчорашнє прощання, у чому ми винні?
Обоє згубили божественний знак.
А може, так треба, любов цінувати
Навчилися швидко в імлі самоти.
Навіщо ж тоді ми будуємо грати?
Від світу живого все ладимо тин?
Межею наївшись, чекаємо дива,
А диво, напевно, звикає без нас…
Чому ж ми постійно, в полоні надриву,
Волаємо вкотре про вир викрутас?
Про пахощі кави, розмови інтимні,
Роздягнену душу під шепіт нічний.
Нам маряться знову цілунки субтильні
І щастя хвилинки між снів маячні.
19:32, 14.03.2021 рік.
Зображення: https://pixabay.com/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Тільки тобі до снаги відшукати в самотності
Серце холодне, роззброївши враз біготню.
В сірості буднів спинити хандру монотонності,
Ключик чуттєвий дібрати, діставшись вогню.
Чи осередку прихованих в нетрях ошатності
Злив-громовиць, де роз’ятрений схлипує нерв.
Навіть під силу зібрати в суцвіття ощадності
Крапельки неба прозорі, щоб хаос завмер.
Змінюєш дуже майстерно межу невагомості,
Ледь дотулившись щокою до краю плеча.
Лад наведеш у запилених шафах свідомості,
Жваво спіймавши синицю – наш втрачений час.
22:22, 09.03.2021 рік.
Зображення: https://photo.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Слезами зимы не подкупишь весну
И утренний снег, как провальная драма.
Пытается сердце все время уснуть,
Но в мыслях иная звучит фонограмма.
В кратчайшие сроки зардеет рассвет,
Подснежник сильнее любой непогоды.
Когда на руках есть счастливый билет
На фильм о любви во всех эпизодах.
И главные роли, как водиться, ждут
Твою режиссуру, смелее жги, Мастер!
Душа налегке, взят последний редут,
Скукожилось в точку былое ненастье.
11:20, 08.08.2021 год.
Изображение: https://boombate.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016489
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2024
Немає питань, все цілком зрозуміло,
Що тільки взаємність народжує сенс.
Лиш кроки назустріч, нехай і несмілі,
Колись приведуть до чуттєвих пісень.
Твій голос тендітний дістанеться серця,
Віднайде безлюдний, сумний острівець.
Про руту червону і мови не йдеться,
Колюччя зустріне, нехай йому грець!
А в нім – босоноге, змарніле кохання,
Немов Робінзон, все майструє свій пліт.
Агов, зупинися! Дійшло вже прохання
До Божого вуха, він райдугу сплів.
Місток у майбутнє, у край несамотній,
Де хтось, як і ти, зачекався до сліз.
З’єднаються долі на радісній ноті,
Щоб піснею щастя пробратися скрізь.
20:10, 06.03.2021 рік.
Зображення: https://klike.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
В металлических снах мы забыли, как надо мечтать,
Будто кто-то внушил, что сердечный порыв ограничен.
Ответвлений так много, но взгляд, уплатив по счетам,
Выбирает дорогу впотьмах, меж камней безразличий.
Серпантин побежал осторожно, прогнувшись под нас,
Приподняв разнородную колкость ежей звездной пыли.
Заскучал в одиночестве диком несчастный Парнас,
Каждый нерв проверяя на прочность, чтоб вены не ныли.
Дай нам Бог, без притворства, отчаянный пафос испить,
Невзирая на желчный подтекст, ведь завидовать легче…
Камнепад закалил безрассудством, бродяга, терпи,
Отправляясь по Млечному следу пространства далече.
21:47, 23.02.2021 год.
Изображение: https://www.popcornnews.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016049
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2024
Коли помирала любов від задухи мовчання,
Благаючи вкотре відкрити архів поміж тек.
Де сонячний дощ дарував і надію, й кохання,
Розклавшись на небі безкраїм у видимий спектр.
І ми, янголята, ще вірили в щось дивовижне,
За руки тримались, як діти, і час бовванів…
Весна гомоніла, та тільки підкралася хвижа,
Попадали квіти на підло розстелений сніг.
І якось швиденько розбіглися наші дороги,
Неначе ніколи нас двох між людей не було.
Заплакало серце від гострого болю й знемоги,
Сумує душа, мов потрапила в хижий полон.
18:52, 21.02.2021 рік.
Зображення: https://moyezdorovya.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
Почем любовь? Ее так просто и не купишь…
Тогда зачем любовь со смехом продают?
Разуй глаза на вещи, приоткрывши уши,
Касайся сердцем мира, воссоздай уют.
Внутри себя, отбросив даже тень сомнений,
Цена тебе не грошик, осознай, поверь!
Кто платит мзду своей же ожиревшей лени,
Давно скулит от бывших в происках потерь.
Почем любовь? За все своя, в итоге, плата…
Не стоит сердце бестолковым продавать.
Им все равно, тебе – «больничная палата»,
Не лечит время вовсе, предложив кровать.
21:04, 20.02.2021 год.
Изображение: https://mylove.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015836
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.06.2024
Я прийду до тебе ніччю снами безбережними,
Озирнись навколо, світ змінився, звабним став.
Поцілуй мене неквапно, будем обережними,
Щоби не сполохати в чуттях пташок-октав.
Ох, і розцвірінькались ці зграйки невгамовності!
В капілярах пальців вибух іскор-бульбашок.
Кожен доторк – крайнощі: од пекла до морозності,
Лихоманка вперта знову, ще й від струмів шок.
Так, я маю в серці віру в неосяжну просторінь,
Поділюся бешкетом розгнузданих дивниць.
Не тікай від щастя зливи, не блукай десь осторонь,
Я прийду до тебе ніччю сяйвом блискавиць.
21:43, 17.02.2021 рік.
Зображення: https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
Приступ многоточия, предвкушенье крайности,
Как всегда, искомое превращалось в пыль.
Прейскурант забвения предрекает странности,
Вознося над доблестью палачей толпы.
Покопайся в истине, принцип компланарности
Перестроит заживо ближний свет души.
Гении разбросаны в очагах бездарностей,
Мир погряз в неверности, от пустот рушим.
Разве мы для этого разошлись меж звездами,
Тень роняя пристально на ландшафт планет?
Бродят люди в самости, увлекаясь ордами,
Но, как прежде, разума в их поступках нет.
Приступ многоточия, продолженье следует,
Поезд остановится для умевших ждать.
Нервные превратности на житье оседлое,
Сменим и останемся, пусть умрет вражда.
19:46, 20.02.2021 год.
Изображение: https://um.plus
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015773
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2024
На згадку приємні моменти життя залишили,
Все інше – в смітник, відтепер недоречне воно.
Чому ж забираєш мій спокій і вабиш щосили,
Приходячи в снах, відкриваєш у серце вікно?
Там ще не спинились колишні, роздмухані бурі,
Ще рветься на шмаття розмріяна в квітах земля.
І схлипують в парі на хмарці самотній Амури,
Вони не сприймають безглуздя людей звіддаля.
Чому ж ті шукають так довго і вперто розраду,
А потім, знайшовши, так легко втрачають усе?
На згадку приємні моменти, неначе украдуть
Самі в себе щастя, така між людьми карусель.
21:34, 30.01.2021 рік.
Зображення: https://joinfo.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
Все верно, справедливо, очень точно,
Грядет эпоха избранных бессрочно.
Ты – ангел? Нет? Себя побольше слушай,
Не уповай тайком на лучший случай.
Удел Судьбы – держать твои подмостки,
Не важно, как проникли отголоски
Видений звезд, забудь и стань собою,
Всегда будь смел, всегда готовым к бою.
За мудрость платим мы подчас годами,
Создай шедевр – поделку оригами.
И пусть она живет, ответ бумажный,
Его поймешь, со временем, однажды.
Зачем пришел с небес, зачем родился,
Кому был дорог, как в жару водица…
Не стой подолгу, но не жди нарочно,
Грядет эпоха избранных бессрочно.
21:17, 14.02.2021 год.
Изображение: https://www.diary.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015703
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2024
Від себе не втечеш, хоч вивернись назовні,
Розбите не збереш у ціле, як не пнись…
Як вовка зупинить, коли Ліхтар у повні?
Сумне виття вже просить розірвати вись.
Голодне серце знов чіпляє купу шрамів,
Ще й досі б’ється під камінням вічних зрад.
Довкола холодно, вбивають голограми
Колишніх витівок, набрид цей маскарад.
Ти сам собі тюрма і сам собі володар,
Нелюбий світ зруйнуєш, вкотре оживеш.
Нехай горить в душі твоя осібна Крода,
Від себе не втечеш, хоч і любив без меж.
20:16, 13.01.2021 рік.
Зображення: https://www.behance.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Разбит бокал, наверное, на счастье,
В осколках тяжесть, рухнувшая с плеч.
Рвалось в груди любимое на части,
Но лишь для новых, обоюдных встреч.
Мосты сжигая, обнажалось время,
Тесьма событий схожая точь-в-точь
На вещий сон, заканчивала пренья,
Себя пытаясь в чем-то превозмочь.
Тоска-кручина не смогла угнаться,
Хотя, бывало, и хватаясь вскользь,
Съедала молча, без воззренья, братцы,
Ужасным холодом достав насквозь.
Но все старанья испарились где-то,
Разбит бокал под монотонный звук.
Играет сердце лучезарным светом,
Примерив славно одичалый стук.
18:27, 07.02.2021 год.
Изображение: https://www.pinterest.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.06.2024
Ти лилась водоспадом по спраглому тілу моєму,
Поцілунками вкотре діставшись до центру вогнів.
Відчайдушно Стожари вмикали взаємні роз’єми,
Проникав дикий струм через шкіру і там шаленів.
Там здіймались цунамі, підносячи душу до Бога,
Розкривалися квіти бажання із трунком п’янким.
Ми з тобою нараз Макрокосм утворили з нічого,
Він напрочуд безкраїм удався, зоставшись таким,
Як хотіла любов обопільна під небом розкішним,
Ти лилась водоспадом, я плив, розчинявся в тобі.
Мандрували далеко удвох, навіть виміром іншим,
Поступово з’єднавши до купи синхронність орбіт.
19:50, 09.01.2021 рік.
Зображення: https://www.pinterest.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
Бездоганно яскраві, розбурхані й грішні,
Засекречені знову, ми стрілися в снах.
Сигнатури знайомі, банальні й торішні,
Все тримають за руки, зриваючи дах.
«Як без мене живеш?» – одночасно спитали,
А в очах тільки сум, він за нас відповів.
Безнадійно зітхнули, навколо сніг талий
Відхрестився від нас, як весна від завій.
Мовчимо, а сказати так хочеться «вибач»,
Хоч не винен ніхто, розминулись і все.
Дуже важко на серці, неначе там глиба
Остогидлих страждань, помилкових есе.
Ми удвох наскладали чимало фантазій…
Зі шматків нездійсненних чудес і подій.
Роздоріжжя – на краще, звичайно, наразі,
Тільки скімлить любов у своїй самоті.
13:50, 03.01.2021 рік.
Зображення: http://tvoypsiholog.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
Продолжение следует, мир многоточий,
Теоремы дождя в доказательствах спят.
Нам с тобою сложить бы секунды не очень,
Словно зонт, отправляясь заведомо вспять.
Галактический нерв раздражен и подавлен,
В суматохе взъерошен сердечный порыв.
Все опять повторится, судьба по спирали
Развивает сюжет, трафарет приоткрыв.
Продолжение следует, ток междометий
Развальцует в душе диаграмму надежд.
Измерений так много в космической клети,
Замороженный хаос безумно так свеж!
Раздвоение лиц с горизонта событий
Повышает тариф на ближайшую жизнь.
Научиться бы верить словам неизбитым,
Распознав крохи правды под соусом лжи.
17:46, 07.01.2021 год.
Изображение: https://www.aum.news
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015500
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2024
Без тебе так важко, не хочеться жити,
Згортається кров мелодійних речей.
Масштаб катастрофи дощами прошитий,
Ятрить віднедавна, сильніше пече.
Без шансів, пихато всміхається карма,
Вона задоволена, жертва пройшла.
Сплюндроване серце, та подать не марна,
Добром відкупившись від пострілу зла.
Без тебе так зимно, вогонь не зігріє,
Повітря ковток, як завжди, замалий.
Шрамована доля, нічого не вдієш…
Допоки не вернеш усе, що спалив.
20:40, 21.03.2021 рік.
Зображення: http://pomada.cc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
Устигнути вчасно, сказати важливе,
Назустріч піти, віднайшовши свій шлях.
Така перспектива, хоч дуже мінливо,
Дарує натхнення, ще й вабить здаля.
Ми – Сонця нащадки, загублені діти,
Тому й боїмося між темряви жить.
Плекаємо в серці багаття тендітне,
Колись час настане, відкриється мить,
Неначе портал, поєднаються душі,
Зоря наднова рознесе спалах свій.
І хто був закутий в буденності мушлі,
Перлиною стане, прикрасивши світ.
17:58, 27.02.2021 рік.
Зображення: «Жемчужина в раковине. Сияние.», автор художник Елена Шипунова
https://www.pinterest.ru/pin/92534967334512717/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
Хочу живого вогню, а не спалення намертво,
Серце бунтує відкрито, немов єретик.
Вірю в майбутнє своє, запаковане в марево,
Ливнем пророчим наближусь до краю мети.
Далі роздолля зухвале обгорне усміхнено,
Скільки чекати на ніжність мені довелось!
Знову на схід ми удвох розпашілими підемо,
Звісно, знайшовши дорогу, де грає гало
Світла киплячого, в росах скляних відображене,
Мов діаманти сіяють, зрадівши без меж.
Хочу ділитися вкотре окриленим враженням,
В ласках живого вогню від яскравих пожеж.
21:37, 11.02.2021 рік.
Зображення: https://chto-takoe-lyubov.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
Межа… До неї ще один відтинок часу,
Принаймні, подумки долав її не раз.
Давно змальовані буденності окраси
З майбутніх снів, за участю мого пера.
Політ за обрій кличе, ось такі гастролі,
В руках квиток на краще місце на Землі.
Там є життя, не вдягнене в якісь паролі,
Штрихи із кодів різних, у облуді з «Live».
На серці гидко від їдких до сліз пародій,
Куди ти, світе, швидко розігнався так?
Добро творити навкіл, зовсім не у моді,
Зате, як завжди, візьмемо в мішку кота.
Ніщо не вічне… Пройде, недалеко зміни,
Нехай сніги на серці прошарком лежать.
Кохання створене, його весну не спиниш,
Тим більше, подумки, подолана межа.
19:24, 12.02.2021 рік.
Зображення: https://new-variant.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
Якось самотньо, зникають хвилини у безвість,
Мій літачок паперовий між гіллям застряг.
Збігся в клітинках буття розтривожений Всесвіт,
Рюмсає спогад відвертий на сильних вітрах.
День поступається ночі, маскуючи барви,
Дійсність погляне єхидно на втрачений шанс.
Знову гублюсь в лабіринті, де злі мінотаври,
Стражі розіграних драм і набридлих повчань.
Вихід примарний, а може, й огидно нервовий,
Хтивий пройдисвіт, постійно породжує страх.
Дуже стомилась душа – літачок паперовий,
Світом кружляти аморфним, на сильних вітрах.
21:15, 10.02.2021 рік.
Зображення: https://ua.craftme.eu
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
Десь там угорі мерехтять світлячки-ворожбити,
Абетка складна в простоті, тільки душам ясна.
Ми поле вогнів перейшли, замордовані й биті,
Та нас не здолати, хоч доля на виклик рясна.
Коли ми удвох, незалежно від часу і місця,
Тримаємось подумки разом, розлиті дощем.
Стіна ні до чого, ми носимо зламані вістря
У серці своєму, сьорбнувши із кухля ущерть
Самотніх ночей, а на ранок – болюче похмілля,
Як підсумок, щире стремління зійшло нанівець.
Життя пропонує відварене в прикрощах зілля,
Та нам не звикати до цього, і хай йому грець!
Ми зорі навчилися потай в душі рахувати,
Немов ворожбити, тримаючи німб взаперті.
Давно увібрали, що кожен з нас кращого вартий,
Назустріч ступаючи вперто в своїй самоті.
20:17, 05.02.2021 рік.
Зображення: https://proprikol.ru/kartinki
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
Сошла на нет последняя примета,
Хандрит душа, завернутая в плед.
И тянет сердце, сразу не заметив,
Цепочку мыслей, улыбаясь вслед.
Крепчает градус Цельсия в заботах,
Стекольщик луж и зазеркалья маг!
Ему сподручно, даже по субботам,
Цветы ваять, а дальше – кутерьма
Стриптиз станцует, набивая цену,
Полезут в прорубь очертанья снов.
Любовный яд не подлежит обмену,
И снова плен, довлеющий озноб.
Где памяти ячейки в темной башне
Былых мечтаний сторожит дракон.
На откуп время ярмарок вчерашних,
Но тщетно все, кармический закон.
Сошла на нет и поминай как звали,
Примета стерлась, сдвинув полюса.
Немного легче на душе? Едва ли…
Поток надежд всего на полчаса.
20:00, 29.11.2020 год.
Изображение: https://ru.wallpapers-fenix.eu
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014719
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.06.2024
Потворність зневір’я породжує смуту,
Занепад традицій знекровлює рід.
Ніхто не знаходить оспівану руту,
Вона зовсім поруч, видніється брід.
Та річка бурхлива людського страждання,
Де замість води – пересолена кров…
Куди б не пішов, наче йдеш на заклання,
Ти знов відстаєш від суспільства на крок.
Щось маєш сказати? Кричи на весь голос!
Нехай зв’язки горла вібрують чимдуж.
Тони децибелів згуртовують поросль,
Вогонь провидіння – як засіб від стуж.
Щоб серце палало, вертаючи гідність,
Щоб кожен себе між людей віднайшов.
Бажаєш роздолля й октави погідні?
Кричи на весь голос! І йди як ішов.
22:05, 01.02.2021 рік.
Зображення:https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
Флюгер по ветру отныне, а там – будь, что будет,
Заново жить нелегко, просыпаясь в аду.
Мозг озадачен конкретно и метод так труден,
Снова ответ не сошелся, но свечи задув,
Утро откроет пространства небесные створки,
Чинно подскажет, пускай несуразный, контекст:
Если сегодня ты сильно озяб на задворках
Мнимых надежд наяву, разлетаясь окрест,
Завтра раскроешься новой и чистой страницей,
Пред закаленной душой, так бывало не раз!
Флюгер по ветру отныне, чужие все лица,
Слежку ведут за мечтой, генерируя сглаз.
20:30, 26.12.2020 год.
Изображение: https://festima.ru/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014655
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.06.2024
Учора відвертий, захоплений, мрійний,
Готовий до всього, вдихав запах змін.
Приходжу до тями, завершились війни,
Наразі отримав лиш прикрість взамін
Потраченим дням, де поранена щирість,
Пульсує нікчемно, наївшись проблем.
Так часто буває в життєвому вирі…
Від рифів й до рифів пливеш кораблем.
Десятки років, оминаючи крайність,
Та берег побачиш, хіба що у снах.
Ти ділиш простори на здиблені й файні,
Коли застеляють злі хвилі сповна
Світанки прекрасні, що кличуть за обрій,
І вкотре здається – вже скоро кінець.
Я згадую посмішки радісні й добрі,
Стихію сідлавши, лечу навпростець!
20:26, 16.01.2021 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
Время стекает свечой парафиновой,
Грустно немного, таков наш удел.
Сложится все, начинается сызнова
Встречный отсчет оголтелых чудес.
Близятся струи небесного таинства
В скрытой доселе от взгляда игре.
Нам бы купить от обиды беспамятство,
Может, простит кто заботливо грех.
Дайте вдохнуть дозу чистого воздуха!
Мир наизнанку давно затравил…
В нем так устало везенье без продыху
Вечно терпеть, выбиваясь из сил,
Крепко держать суету опрометчиво,
Золото в медь превращая опять…
Время, как девка, с удачей изменчивой,
Если пропал, на судьбу не пеняй.
22:20, 15.12.2020 год.
Изображение: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014181
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2024
Розгардіяш в думках, покрита пилом щедрість,
На згадку – теплих снів невинна простота.
І чай без цукру зранку, з ароматом цедри,
Та гірко не від нього, на душі сльота…
Дісталась лабіринтом до країв останніх,
Де Сонце у зажурі вклалося між хмар.
І стало млосно мріяти про всі бажання тайні,
Навзаєм туга млява й миркання примар.
Не гріє ковдра із заметів змерзлий спокій,
Колишнє дійство сяйва втратило свій глянс.
Прощання й сповіді, лишень картини змоклі,
Розгардіяш в думках, приречений пасьянс.
19:47, 14.01.2021 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
В очертаниях ночи, собравшись неспешно,
Вереницей десанта спустились снега.
Я сегодня сорвал метку черную «грешник»,
Ни к чему маскировка, уместно не лгать
Самому же себе, умудряюсь проснуться,
Где-то в матрице сбоя нащупав процесс.
Холодеющий взгляд норовит прикоснуться,
Разбирает на части, уменьшив мой ценз.
Отзовись, не молчи, в моем сердце пропажа
И чернеющих дыр разновидность живет.
Как пришелец чужой – вездесущая сажа,
Нарисует квадраты и выставит счет.
Эквалайзер настроен на лучший из звуков,
Мне бы всласть насмотреться на звезд тишину.
Каждый ищет зацепки, но гложет разлука,
Убивая всех тех, кто решился взглянуть.
21:10, 07.12.2020 год.
Изображение: https://vnimatelnost.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014108
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2024
Терплячка мутує у лютого звіра
І здобич вчорашня стає хижаком.
Колишнє кохання вбиває зневіра,
Що страчує щирість на пласі слідком.
Мутація в серці знекровлює вчинки,
На місці джерел вже куйовдиться пил.
Змінився порядок до відчаю чинний,
Немов злу отруту з горнятка відпив.
Кричать хромосоми, спотворені болем,
Мутує свідомість у світ без прикрас.
Стає надто сильним зурочення кволе,
Вкидаючи душу в набридливий транс.
«Людина, чи ні?», щось химерне питає,
«Латентне створіння, агов, відгукнись!»
Мутація в серці, думки понад краєм,
З небесної прірви все падають вниз.
20:30, 01.01.2021 рік.
Зображення: https://photo.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Падение, пыль, вновь поднялся, вперед!
Игра стоит свеч, потерпи, человечек…
Пусть сердце болит, только время не ждет,
Подкрался, как ниндзя, назойливый вечер.
Судья или вор? Черт возьми, не поймешь!
Опять многоточие мыслей подправит…
Не спросит никто: «Старина, как живешь?
В своей скорлупе на развалинах яви…»
Вставай, человечек, ведь любят тебя,
Возможно, так сильно, что ты, не поверишь!
Тебя в полный рост, от макушки до пят,
Давно отворив на распашку все двери.
Смелей делай шаг, поднимаясь с колен,
План действий намечен, осталось немного.
Живи, человечек, не долог твой плен,
Опала пройдет, так задумано Богом.
15:15, 26.11.2020 год.
Изображение: https://yael-shoshany.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013871
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.05.2024
Пошрамовану душу зцілити так важко,
Поєднати до купи ще важче шляхи,
По яких ми з тобою ступали відважно,
Перешкоди долавши в зірках реп’яхів.
Пектораль відшукали, та вкотре запізно,
Порожнеча вкусила, неначе вампір.
Переповнені болем, ми плачемо, звісно,
Поодинці блукаємо світом з тих пір.
Паралельні, хвилини подібні на вигляд,
Перехоплений спогад про вчора – чужий.
Паліндроми думок в безнадії все скиглять,
Подарований Всесвіт завмер, відслужив.
Подивися востаннє на зорі, що гаснуть,
Панорама принадна вже впала в ціні.
Повнота чорних дір починає гру власну,
Пожираючи зверхньо пропасницю снів.
18:48, 25.12.2020 рік.
Зображення: https://uafilm.pro/3645-paraleln-svti.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
Исцарапали душу, ни много, ни мало,
Извлекли нежный образ былого огня.
Исчерпали до дна первобытность начала,
Искушать стало проще и легче отнять
Инвазивный порог растаможенной боли,
Инкарнации смотрят на глобус земной.
Истуканы давно завершили гастроли,
Исступленно хранят каменеющий строй.
Изнывают рассветы в исхоженной дали,
Истощает сегодня дурманящий смрад.
И злословят надежды, которым не дали
Изначально сдержаться на фоне тирад.
Испоганили веру чужим чернокнижьем,
Истоптали родное под видом добра.
Изрубили на части просторы затишья,
Извращенно прославив дешевую брань.
15:06, 25.11.2020 год.
Изображение: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013799
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2024
Колись ти зі мною зігрілася в ліжку,
Пірнала, мов пава, в оздобу ночей.
І ніжність труїла щоразу без лишку
Обох нас з тобою, вкривала дощем
Нестерпних бажань і жагою любові,
Ти йшла на вершини моїх чарувань.
Там дотик глибини шукав випадкові,
Щоб знову здригнулась туга тятива.
І стріли помчали, доволі прицільно,
Прямісінько в серце, така в них мета.
Згорали на попіл живцем і повільно
Розплавився вістря черлений метал.
Крізь сферу небесну пробігли цунамі
І центр аномалій змістився чимдуж.
Ми вдвох шаленіли у ліжку на зламі,
Звабливих вогнів та поєднання душ.
17:15, 13.12.2020 рік.
Зображення: https://www.unian.ua/health/intimacy
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
Временно, все временно и колко,
Ниточка, проникшая в иголку,
Зашивает, обвиваясь прочно,
Словно так задумано нарочно.
Временно поддавшись круговерти,
Разошлись невидимые черти.
Нагоняют ядовитость в душу,
Нет, конечно, я совсем не трушу.
Временно, все временно, так надо,
Разыгралась взглядов канонада.
Нам сегодня впору крайний случай,
Только мозг заботами не мучай.
Временно нахлынули напасти,
Сердце придержи, открывши настежь.
Скоро треснет скорлупа незнаний,
Ты бывал с отчаяньем на грани.
Временно, все временно и в этом –
Главный смысл предчувствия поэта.
Надышаться бы лазурью неба,
До ухода безвозвратно в небыль.
11:15, 20.11.2020 год.
Изображение: https://rivnepost.rv.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013576
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2024
Він чув її серцебиття шалене,
Тримав так міцно і горнувся сам,
До вуст торкався ніжно навіжених
І пив до краплі здичавілий штам.
Вона горіла в лаві поцілунку,
Немов на крилах поринала ввись.
Душа вбирала неземні відлунки,
Таке їй марилось у сні колись.
Вони трималися удвох за щастя,
Яке кружляло, наче зваби нурт.
І їм, звичайно, все на світі вдасться,
Лишень би втримали свою весну.
21:00, 29.11.2020 рік.
Зображення: https://www.nastol.com.ua/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
Ангели сходять з небес невагомо,
Крок на каміння, на вістря країв.
Гострі порізи під супровід грому,
Сльози дощу, кожен біль затаїв.
Так ми колись на планету ступили,
Позначки кров’ю лишаючи скрізь.
Кроки назустріч, не маючи сили,
Кроки до серця, де потяг так зріс.
Крила ламала орда притягання,
Взявши данину – триклятий ясир, –
Подих душі, лиш одне намагання:
Рух до мети, хоч взамін віддаси
Все, що беріг, доля – вічна лоретка,
Хтива шахрайка, такий в неї план.
Хочеш прозріння – у серці абетка,
Код, що зламати вона не змогла.
Ми невразливі, допоки спроможні
Біль відчувати, зійшовши колись
З неба на Землю і стали тотожні
Ангелам щастя, що сходять згори.
14:26, 23.11.2020 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
Ставка сыграла, ты нужен кому-то,
Мир превратился в безумный коктейль.
Помни рассветы, хотя бы и смутно,
Ночь все лелеет следы от когтей…
Ноют порезы, каратель не дремлет,
Только ему, как всегда, невдомек:
Есть и другие, похожие Земли,
Там срок затворства желаний истек.
Прыгает пульс, отметая преграды,
Мой ксеноморф подобрел, приутих.
Чувства на кон, но таких миллиарды,
Грешных людей в суматохе рутин.
Падает градус отжившей бравады,
Спорь или нет, но всему есть предел.
Дышат депрессии снова на ладан,
Ставка сыграла, миг снов – не у дел.
21:15, 17.11.2020 год.
Изображение: https://naturalworld.guru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013328
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2024
Мені не потрібна твоя індульгенція,
Чого вона варта в умовах денних?
Я довго терпів від насмішок ін’єкції,
Що вводили в кому, в отруєні сни.
А далі – на скибку намазані прикрощі,
«Чому не їси?» - голоси все зовуть.
Я хочу набрати води повні пригорщі,
Та де там, між пальців стікаюча ртуть.
У кульки взялася, втекла по інерції,
І річка - не річка, мов лави потік.
Мені не потрібна твоя індульгенція,
Химерні бажання в думках й поготів.
Навіщо ж постійно приходиш оголена?
І пестиш так ніжно вогню звабні па.
Здіймаєш угору хвилини знедолені,
А потім зникаєш між снів-посіпак…
20:56, 20.11.2020 рік.
Зображення: https://www.volyn.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Пожмаканий аркушик щастя лежить на підлозі,
Обом не потрібен наразі, мовчить від образ.
Хто зможе відчути прекрасне в суцільній облозі?
Коли роздирає, руйнуючи долю щораз,
Хаосся спокут, чи ота гільйотина байдужість –
Малює сумлінно з пародій примарну любов.
І все бездоганне лягає від пострілів стужі,
Що серцем мандрує і виє на Місяць, як вовк.
І хочеться вкотре згорнутися тихо в куточок,
Себе обійняти, бо більш не розрадить ніхто.
Пожмаканий аркушик щастя запав знову в очі,
Обом не потрібен наразі, мов жертва пліток.
21:22, 16.11.2020 рік.
Зображення: https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Поглинь мої сни, обережно й завзято,
Змістовно вивчай чудернацькі світи.
Там фільмів багато тобою відзнятих,
Книжок не злічити, там власний інтим.
Там сходять лавини, стікають водою,
Роз’ятрюють пульс у вогнях аритмій.
І плаче любов безпорадна вдовою,
Що втратила сенс, заблукавши у тьмі.
Там дотики ніжні, відверті цілунки,
Народжене диво і збуджена хіть.
Там гола розпуста від злої чаклунки,
Щоночі нагонить огидних страхіть.
Гортай сновидіння, там сховані зерна,
Самотнім не знайдеш, знаходять удвох.
Там долі людської частина мізерна,
Яку пропонує хоробрим лиш Бог.
22:50, 07.11.2020 рік.
Зображення: https://moyezdorovya.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
Теплію до тебе, свічуся яскраво,
Проходячи поруч, зринаю до хмар.
Кипить усередині, чується «браво!»
Думки розійшлися уже не на жарт.
Ожив Кракатау, своїм клекотанням
Покаже, що серце ще й досі горить.
І відповідь, схоже, зійшлася з питанням,
До кращого все, що дається згори.
Тепер зрозуміло, де похибок прірва,
Чому не вдавалося рівень пройти.
Джек-пот неодмінно любов моя зірве,
В минуле зачинить назавжди порти.
Теплію до тебе, безмірно радію,
Весна розлилася вогнем восени.
Таке до душі, світ прискорює дії,
Про тебе тихенько у вухах дзвенить.
21:07, 01.11.2020 рік.
Зображення: https://www.pinterest.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
Уж если ты выжил на поле побоищ,
Сражаясь, как Бог, невзирая на боль,
Герои – к героям, к изгоям – изгои,
Исход однозначен и мозг не неволь
Искать отражение саги побочной,
Меж проволок острых убитых надежд.
Любил кто тебя? Ну пускай и заочно,
Пытался отвлечь от безумства невежд?
Их тьма, словно сажа, ее не отмоешь,
Здесь важен другой, необычный подход.
Ты есть существо, бесконечно иное,
Познать это сложно в потоке невзгод.
Но если ты выжил, крестится не надо,
Ты волен, отныне, от бренных страстей.
Сжимай перемены в кулак, как награду,
Сегодня ты стал на крупицу взрослей.
16:10, 15.11.2020 год.
Изображение: https://id.pinterest.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012953
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.05.2024
Кохання із силою в сотні ампер,
Зриваючи дах, переповнює груди.
Колишнє свавілля вчорашніх химер,
Нарешті, від снів летаргічних розбудить
Мій світ восени, розійдусь відтепер
По жовтому листі вогнем на всі боки.
Кохання із силою в сотні ампер,
Мов ядерний вибух, порушує спокій.
З яких паралелей до мене прийшла,
Неначе ворожка тенет задзеркалля?
Прадавнім дощем перекроїла лад,
Експресію в квіти, як вроджений маляр.
Кохання із силою в сотні ампер,
Десь поряд, гортає сторінки барвисті
У книзі життя, розігнавши химер,
Розучує танго на жовтому листі.
19:29, 26.10.2020 рік.
Зображення: https://isladeltango.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
Нет идеальных людей, их на свете не сыщешь,
Многие пыль собирают на стеклах в шкафу.
Кто бы ты ни был – душа между призраков рыщет
И норовит окунуться в жестокий тайфун.
Правда завидует лжи, от обиды кривляясь,
Свет истощать повсеместно – сгорать на костре.
Сложно по миру бродить, и безропотно каясь,
Вечно терпеть суету, с каждым вдохом острей
Чувствовать вкус замерзающих в сердце свиданий,
Снова одежду Сизифа примерив, как раб.
Сколько еще оставлять для кочевников дани,
Сжав безысходно судьбы разворованный скарб?
Медленно пишет Всевышний отрадную пьесу,
Роли давно изменились, проелся формат.
Нет идеальных людей, принимают по «весу»,
Вновь предавая друг друга, стремясь прямо в ад.
19:10, 05.11.2020 год.
Изображение: http://jurac.spb.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012704
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.05.2024
Я шукаю тебе, ти шукаєш мене,
Як нам долю свою розпізнати?
Обопільна любов нас обох не мине,
Чую серцем кохання завзяте.
Я згораю самотньо у пеклі своїм,
Тільки ти зможеш це зупинити.
Поверни з небуття всіх моїх солов’їв,
Сад квітучий для них вже відкритий.
Я для тебе зійду, наче Сонце ясне,
Ти, мов Місяць, вночі поцілуєш.
Обопільна любов нас обох не мине,
Наших душ пульсування відчує.
19:54, 07.02.2020 рік.
Зображення: http://vkurse.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
Между нами война и порочные чувства,
Километры асфальта, печальный итог.
Съев таблетку цветную былого паскудства,
Потускнела душа, день безмерно продрог.
Одиночество проще, чем нежные спазмы
Неказистых желаний и зрелищ ночных.
Мы варились живьем в очертаниях плазмы,
Называя любовью лишь гребень волны.
Но она расстилала по-разному скатерть,
То пыталась топить, то вела за собой.
Открывая с надеждой секретный фарватер
И бросала на камни под громкий прибой.
Так прошло полугодье фальшивых признаний,
Кто горел – отгорел, кто любил – отлюбил…
Потускнела душа, затерявшись на грани
Необузданных снов и рапсодий любви.
13:40, 31.10.2020 год.
Изображение: https://2gis.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012624
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.05.2024
Шукали двоє щастя наодинці,
Самотності свої несли в собі.
Були для світу, мов якісь чужинці,
Зів’ялі квіти між людських орбіт.
Живцем горіли, серце хоронили,
Розбите, скам’яніле від образ.
І навіть Всесвіт був тоді немилий,
Коли вмирало почуття щораз.
Жили обоє, з болем одружившись,
Пили отруту – сліз полин гіркий.
Та зрештою змогли, в душі оживши,
Так вдало скласти миті говіркі.
17:41, 20.02.2020 рік.
Зображення: https://express-novosti.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
Молчат криптограммы пророчеств и ноют,
Земной лабиринт укрощает любого из нас.
Раздавленный жаждой я падал от зноя
И душу царапал, сменяя поблекший окрас.
Но тщетно, вибрации сердца пространны,
Простужены хворью сезонной, в ежах магнитуд.
Любовь – эмигрант, все мелькает сквозь страны,
Опять выбирает, как прежде, чужую, не ту.
Внутри ядовитый рассудок, предатель,
Сомненья посеет дотошно и всходы пожнет.
Моя Хиросима в холодной кровати…
И с нею мой личный сегодня, до одури, счет.
17:22, 30.10.2020 год.
Изображение: https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012551
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.05.2024
Ти можеш на рівних триматися поруч з мовчанням,
Єдина, хто може почути мій грім, що в душі бережу.
Отрута пекельна, чаклунством підмішана в чари,
Лишень поцілунок, нема вороття за колишню межу.
Ти можеш кохати так сліпо чудні витребеньки,
Які щосекунди від мене тікають, чи йдуть навздогін.
Ти їх позбираєш, як завжди, неначе опеньки,
Хай навіть вони недоладні, брудні, непристойно нагі.
Ти можеш позбутися відьом, примар осоружних,
Які позлітались на шабаш із різних куточків проблем.
Ти коло малюєш невпинно від лютої стужі,
Мене зігріваєш уперто, вбиваючи пагіння зле.
Ти – янгол прекрасний, пришитий на долі Всевишнім,
Я вкотре до тебе тягнуся душею, розбитий ущент.
Ти ніжно щоки доторкнешся в моменти невтішні
І біль відступає миттєво, розвіявши зронений щем.
13:41, 09.09.2020 рік.
Зображення: https://www.nsk.kp.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
В мир аннигиляции, прирастая к времени,
Кем-то свыше брошена нагишом душа.
Кто ты будешь странная и какого племени?
И за что подарен был возрожденья шанс?
Совершенно яркая, слишком эфемерная,
В целую Вселенную развернулась вдруг!
Сила притяжения смысл внесла, наверное,
Но понять твой замысел ей не по нутру.
Дай мне сокровенное различать до тонкости,
Часто дни фантомные уносились прочь.
Явь жила сердечная в распрях безысходности,
Как не жги отчаянье, в снах как не пророчь.
Нулевая видимость, впрочем, ясновиденье,
Обещает вскорости разыскать судьбу.
Пусть сейчас все спрятано и покрыто инеем,
Но я в жилах чувствую первобытный бунт.
17:53, 25.10.2020 год.
Изображение: http://dreamworlds.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012409
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2024
П’янким вином ти в серце виливалася
І вкотре я до краплі хмелем смакував.
Немов з вогнем, так небезпечно гралася
З моїм єством, даруючи взамін дива.
Втрачав я глузд від розпашілих дотиків,
В обіймах танула душа, мов шоколад.
Зривало дах, просила кров наркотиків
Твоїх очей, просила звабний зорепад.
Здіймались хвилі щастя еквалайзером,
Так серце билося між амплітуд жаги.
Спливали миті білосніжним лайнером
На дно Бермуд, виходячи разом із гри.
І все довкола мовби з часом бавилось,
Вогонь розхристаний шалів і не вщухав.
Я зілля пив – міцне небесне вариво,
До крапі пив, до забуття свого, й кохав.
21:02, 08.02.2020 рік.
Зображення: https://maritebo.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Не больно уже, разговоры не клеятся,
Походы во внутрь, вынуждают молчать.
Гибридный рассвет подбодряет надеяться
На новый предлог возвращения в чат.
Но в списке контактов бытует сумятица,
Бросаю на стол надоевший смартфон.
Какая мне разница – вторник был, пятница?
Когда некто темный стремиться на трон.
Искусно мне в душу, по-прежнему, целится,
Как снайпер, приделает точку меж глаз.
Давай, не томи! Тянет руку безделица,
Из шрамов пентакль, аннулируя сглаз.
Мы все в чем-то грешные, ангелы падшие,
Несем просветление в сердце глупцов.
Держите покрепче руками озябшими
Огонь-проповедник, что плавит лицо.
18:45, 22.10.2020 год.
Изображение: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012276
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.05.2024
Прощавай, вже не пройдем у парі з тобою за руку,
Все, що мало початок, поставило крапку, кінець.
Заблукали з тобою між власних ілюзій, ні звуку
Не почути сьогодні, життя повело навпростець
До історій самотніх, можливо до кращих прелюдій,
Відтепер хаотичність і лад переплутали крам.
Народилося дійство нове, щось померло у лютій,
Безкінечній війні за любов, перейшло в тарарам.
Прощавай, усвідомлено скиглять колишні хвилини,
Нам удвох не судилося втримати шарм висоти.
Розплітаються миті життя, їх ніщо вже не спинить,
Поступово зневір’я відкриє примарність мети.
А на згадку – залишиться спогад про втрачену щирість,
Проросте будяками минуле на цвинтарі днів.
Відлетять передчасно птахи поцілунків у вирій,
І сховає зима нашу близькість у сніжній труні.
21:10, 18.10.2020 рік.
Зображення: https://fotostrana.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
Нам ясен путь, как дважды два,
Но цель размыта, полиморфна.
Куда прозрение девать,
Когда обыденность бесспорна?
Повсюду виден перебор,
Скандальный вектор примитива.
Здесь умный проиграет спор,
Играя с алчностью ретиво.
Блажен пророк, навек забыт,
Его видения абсурдны.
Стоглавый змей – замшелый быт,
Приблизит день, по виду судный.
Опять миров калейдоскоп
Капкан двуличия поставит.
Душа все ищет кнопку «стоп!»,
Но нет ее на пульте яви.
Дыши спокойней, обратись
Хотя бы в бабочку простую.
Барьер уходит быстро вниз,
Сжимая намертво простуду.
И будем жить наперекор
Всему дотошному и злому.
Поставлен заново рекорд:
Искать поглубже тихий омут.
Нам ясен путь, как дважды два,
И выбор есть, всегда он будет.
Пускай нас топит вечно твань,
Но сердце молится о чуде.
21.10, 20.10.2020 год.
Изображение: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012155
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.04.2024
Любов моя до тебе неминуча,
Занесена в невидиму скрижаль.
І наче легко піддаються кручі,
Та ми усе ж на відстані, на жаль.
Ти смальтою в мозаїки проникла,
Відтоді, лиш на тебе я молюсь.
Ти для душі моєї вдалий приклад,
До сліз відвертий, наболілий блюз.
Постійно я у снах тебе знаходжу,
Цілую й обіймаю ніжний стан.
Чекаю так давно хвилину гожу,
Коли б насправді я щасливим став.
Але вона надмірно забарилась
І я тускнію безпорадно сам.
Прийди до мене, я кричу щосили,
Мені набрид самотній тарарам.
12:55, 10.02.2020 рік.
Зображення: http://www.psychologies.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
То ли тень за спиной, то ли шлейф отрицаний
И собаки так яростно лают на блеклость мою.
Отшлифуй в небе звезды, чтоб ярче мерцали,
Человек из мечты, я об этом тихонько молю…
Видел много я нервных и склочных сюжетов,
О которых забыть все равно до конца не пришлось.
Очень мало людей, кто испачкать манжеты
Не боялся в слезах и крови, но когда не везло
Разрывал облака, облачаясь в пространство,
Как в одежды, прикрывши от солнца свою наготу.
То ли тень за спиной, то ли сумерки рабства,
То ли светоч мечтаний опять незаметно потух?
Нет, горит и ведет самой трудной дорогой,
Открывая глаза в пустоту, таймер сбросил нули.
Надоело ползти, словно тень, понемногу,
Цель близка донельзя, непременно везенье сулит.
21:06, 30.06.2020 год.
Изображение: https://www.1zoom.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011967
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.04.2024
Прихід любові вже відчутніший і теплий,
З’явилась пролісків плантація рясна.
Весна здіймає вгору за здоров’я келих,
Прокинься, друже, ти засидівся у снах!
Занадто довго, випив смуток до останку,
Терпів і струм, що серце навпіл розтинав.
Прости усіх, хто прикрощів завдав ще зранку,
Нехай живуть собі, хай вічний біль мина.
Прихід любові розгортається неквапно,
Здається, ніби світ довкола подобрів,
Дістав з шухляди щастя необхідні мапи,
Позначив пензлем сяйним головну з доріг.
Усе відкрито, всі розкреслені маршрути,
Складне вдягається в ошатність простоти.
І вкотре віриться, що десь зростає рута,
Яку шукають, та не можуть віднайти.
19:10, 17.02.2020 рік.
Зображення: https://million-wallpapers.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
Меняем чувства флаги на ярлык разлуки,
Сменяем ночь объятий на никчемный день.
В дождливом мире тесно, приутихли звуки,
Живут разрознено и тонут во вражде.
Аорта пухнет от какой-то пресной жажды,
Так хочется взорвать лучами горизонт.
Ступив на путь огня, потерянный однажды,
Душа из пяток вверх скользнула в унисон.
Пора дышать теплом, купируя невзгоды,
Эпоха снов, нелепая, давно прошла.
Разлуки пайцза стерта, обнажились броды,
Любовью гордо реет оптимизма флаг.
12:43, 07.06.2020 год.
Изображение: https://avatarko.ru/kartinka/5731
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011713
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2024
Навколо суєта розніжених фантазій,
Казковість на порі в танок жаги ввійшла
І грає жвавий твіст весна на новий лад,
Маестро неземний розщедрився наразі.
Відтворює дива, йому кортить спіймати
За хвіст прудке «люблю» й озвучити тобі.
Тримає серце спрагле невгамовний біт,
Вдягає день звичайний у святкові шати.
І все навкруг до неба тягнеться й радіє,
Душа, натхненна світлом, обхопила вись.
Весна дарує гінко свій вертливий твіст,
Маестро творить у принадності надії.
10:10, 01.03.2020 рік.
Зображення: https://postila.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Отпуская прошлого темницы,
Ухожу с миров, где боль жила.
Я поверю даже в небылицу,
Лишь бы снова огоньком пылать.
И взрастить себя для начинаний,
В новой коже, скрыть от миражей.
Не боясь любить, когда на грани,
Выбрать то, что для души важней.
Вопреки всему, простить разлуки,
За собой, без слов, поджечь мосты.
Слыша небо, словно сердца звуки,
Обнулять в сознании холсты.
Закрывая прошлого страницы,
Уходя из мест, где ждут других,
Я открою для любви границы,
Пусть теплом исходит из груди.
18:47, 12.02.2020 год.
Изображение: https://karenwingate.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011611
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2024
У відкрите вікно заглядає усміхнено Сонце
І мандрує проміння в кімнаті, торкаючись стін.
Оживає субтильне в душі від щасливості порцій,
Перехопить в акорди натхнення всі ноти прості.
Розлетяться по серцю верткі журавлі до-мажори,
Світ співає довкола, мов чує наближення дійств.
Небо кличе в дорогу до зір, розступаються гори,
Так зраділо закутане в сяйво роздолля надій!
Я живу, опромінений сильним бажанням любити,
Намагаючись миті відчути, що йдуть звідусіль.
І повірити вкотре у Всесвіт безмежно розкритий,
Де в акорди натхнення збираються ноти усі.
19:10, 21.02.2020 рік.
Зображення: https://prom.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
Відгукнися, прошу, Маргарито,
На провулках між снів забуття.
Простели рушничок колориту,
Крізь моє чорно-біле життя.
Ти у пам’яті звабним портретом
Так красиво на душу лягла.
Бігла поруч завжди силуетом,
Неймовірна й божественна Love.
І звучання тоненьких підборів
Я почув, мов заніс їх у кров.
Пульс натхненно губився у хорі,
Смакував як ти йдеш, кожен крок.
Погляд – сила, подія яскрава,
Рух волосся – я вмер і ожив.
Розлітаються серцем октави
І відходять кудись міражі.
Посміхнися, прошу, Маргарито,
Доторкнися дзвіночків душі.
На провулках надійно закритих,
Де кохання розквітло мерщій.
21:30, 07.02.2020 рік.
Зображення: https://elpickup.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
В мерцании земном, порой расколотом,
Томится в тишине ночной душа.
Кто громко величает эго золотом,
Не стоит даже медного гроша.
Не видит мир, прекрасно Богом созданный,
Себя же не боясь в порыве мнить,
Двулично ярлыки навесит: «Продано!»,
Легко, капризно обрывает нить.
Неважно, что другие верят искренне,
Спасают душу от чужих страстей.
Свой мир откроют славно и, поистине,
Готовы все отдать за горстку дней.
Любимых сердцу и без тени холода,
Бесценных, милых, но окрест спешат
Окрасить эго истончавшим золотом,
Не стоя даже медного гроша.
14:35, 04.02.2020 год.
Изображение: https://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011542
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2024
Твердіє рука, що зімкнулась в кулак поступово,
Всередині біль, рикошетом від серця, дістав.
Не треба ні притч, ні всіляких повчань, ані слова,
Нехай буде так, проросли десь між нами міста.
І кожен мовчить, безумовно, сьогодні все стерпить,
Самотньо доп’є до кінця рознуртований біль.
Горять небеса і востаннє всміхаються верби,
Хурделить постійно в душі, не радіючи більш.
Зима, неминуче, загасить колишні зізнання,
Вона і коханка, й повія, дружина на ніч.
Уперто до вух лізуть, вкотре, чужі заклинання,
То голі й холодні, то в дуже яскравім вбранні.
21:26, 03.11.2020 рік.
Зображення: http://zograf.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Я бачу день, що рюмсає зі схлипом,
Неначе вперте і розбещене маля,
Такий собі маніпулятор і фіґляр,
Мій спокій зранку заражає грипом.
Стає немилим, звісно, дощ небесний,
Граки страхів перевернули світ дерев.
Де кожен горло не жаліючи дере,
Зібравши жадібно колишні весни.
«Ти наш», «ти наш», доволі ясно чую,
Нагода випала зробити коло й квит!
Душа у п’ятки, щит дарує Яровит,
Хоч нитки срібла щось лихе віщують.
Це сон, чи ява, чи момент гіпнозу?
Хто розібрати має цей потік рясний?
Остання крапля в дії, дощ нахабно зник,
Пішовши геть, до іншого прогнозу.
22:32, 31.10.2020 рік.
Зображення: https://avavatar.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Я думав, ти крила вдягати мені допоможеш,
Ми б небом ставали, вбираючи простір навкруг.
Я був би твоїм розкуйовдженим Сонцем, а може,
І Всесвітом цілим, пірнаючи в пристрасний рух.
Даєш мені сили, а потім, без слів, забираєш,
На гостре каміння кидаєш розпластаний день.
Навіщо ж тоді при нагоді ти хвалишся раєм?
Він схожий на пекло повсюди, не знайдеш ніде
Дороги до щастя, вона поросла бур’янами,
Ти – демон-мучитель, та я не підвладний тобі.
Я вірив у щиру любов, що була десь між нами,
У звабному танці занурених в сяйво орбіт.
Хоч марно, ми різні, ні в чому з тобою не схожі,
Занадто далекі сьогодні, холодні й чужі.
Одне пам’ятай, що літати під небом не зможе
Лиш той, хто самотньо на світі живе без душі.
11:28, 04.10.2020 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Я йду на війну, воювати з собою запекло,
Мені до вподоби, як завжди, шрамований біль.
Колись бився з раєм, зухвало тримався за пекло,
Сьогодні мирю їх в душі, розганяючи хміль.
Немов посередник, невільник чи грізний володар,
Хіба розбереш де примара, а де світла мить?
І байдуже серцю яка там надворі погода,
Якщо світить сонце у ньому, приносячи мир.
Я йду на війну за розкидану в хаосі правду,
Вона не в пошані, навколо з брехнею живуть.
Принаймні стараюсь, як можу, собі дати раду,
Щоб зайві слова не злітали з розтулених вуст.
Хтось має відчути тендітну гармонію тиші…
А там буде видно, хто гідний наснаги, хто ні.
Я йду на війну із собою, крізь нетрі колишні,
Нехай і ступаю босоніж по гострій стерні.
20:38, 18.07.2020 рік.
Зображення: https://www.revers-sun.fi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024