| Сторінки (7/697): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Я космосом дихав, нехай і холодним,
Зате вільним був, хоч не довго, та все ж…
У нім розгортався, отримав я в обмін
На дзвін самоти мить надії без меж.
Я космосом дихав, дебелим, морозним.
І градус по Кельвіну кров розшивав.
Режимом нуля гнав чортів одіозних,
Що глумом спиняли найкращі дива.
Я космосом дихав, розкішно прекрасним,
Прадавнє й майбутнє, мов пазли складав.
Зростала в мені віра в те, що не згасне
Сузір’я Любов, десь у грізних льодах.
22:22, 30.09.2018 рік.
Зображення: https://printio.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Не хоче твій вірус зникати з моєї системи,
Хоч що не роблю, не вдається зітерти його.
Прихований він і дієвий, розплавить всі клеми,
Напруга велика, розряд – оживає вогонь!
Дрижать капіляри від сили стрімкого потоку,
Неначе дух Тесли з’явився на цей феєрверк.
Вже іскри зібрались летіти на сяйну толоку,
Наводити лад чи поринути в хаос, чи верт.
Слабка протидія, нашестя флюїдів захопить,
Клонований вірус ще більше роз’ятрює щем.
Складаю до купи натхненно їх зовнішній опис,
Та де там – я маю програми для інших систем.
Мовчать сигнатури, безсилі вони в поєдинку,
Бо серце зрадливо не хоче забути твій шарм.
Хоч що не роблю, не збагнути енергію дику,
Вона і лікує, і творить суцільний кошмар.
12:27, 15.07.2018 рік.
Зображення: http://ewayaivy.blogspot.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Переломний момент, зупинилися зміни шалені,
Вже й не скажеш, коли ти востаннє так щиро радів!
Вічність метаморфоз відтинає дилеми щоденні
І спадають на думку суцвіття вчорашніх надій.
Світ міняється швидко, його дуже важко збагнути,
Не встигаєш за ним, не нагониш, хоч похапцем йди.
Хоч біжи стрімголов, він у серці твоєму закутий,
Та коваль підходящий подівся на лихо кудись…
Ти блукаєш по колу невпинно, шукаючи вихід…
Доленосні константи чомусь не дають результат.
Пульс сповзає каскадом, заводячи пристрасті тихі,
Знову душу підступно вкидає в найвищий вольтаж.
Переломний момент, задимів відчуття запобіжник,
Сон, мов кара небесна, утік до Морфея й застиг.
Як вмикати свідомість тепер на шляхах мимобіжних?
Ти застряг між вогнів в епіцентрі постійних інтриг.
21:40, 15.09.2018 рік.
Зображення: http://pollyhouse.blogspot.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Проте, по венах ртуть тече мінорним щемом,
Булькатим привидом вп’ялася в горло самота.
Хіба вдихнеш отут? Немов живеш окремо
Із власним тілом, серце діє, входить в саботаж.
Не можу й я свій погляд відірвати миттю
Від тебе, хоч помри на місці, зникни, не живи.
На жаль, Чумацький шлях позбувся оксамиту
Нічних світил в очах твоїх, там дикий світ новий.
Але він вабить без кінця мене, ще й кличе,
Здається, поруч мрія, та насправді це міраж…
Становище журливе вже мені не личить,
Давно я в ньому, мовби зрісся із марою аж.
21:11, 04.09.2018 рік.
Зображення: http://skulkingmaite.blogspot.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Не канючь, не продавайся за гроши,
Не теряй себя на фоне иллюзорном.
Даже если заскулил в бреду минорном
Голос боли, удлиняя пытки шип.
Нет, не стоит проклинать свою судьбу…
Скажем прямо, это горю не поможет.
Пусть следы от ран сплели узор на коже,
Значит, был ты бунтарем, вдыхая бунт!
Не канючь и не жалей о мелочах,
Вскоре главное отыщешь в этой жизни.
А пока держись, не унывай, дружище,
Неужели твой костер во тьме зачах?
19:23, 29.11.2018 год.
Изображение: http://www.beerot.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004745
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2024
Я навіть у сні безпорадно забутий невільник,
Пливу на галері, закутий в петлю ланцюгів.
Галера твоя, безумовно, в рапсодіях пінних,
Неначе терпець мій гартує в заковах тугих.
На думку приходять лиш грози, у стані такому,
Мабуть, вищі сили по гребнях навмисно ведуть.
Одні насилають то розпач пекельний, то втому,
А другі – надію, що зміни на краще грядуть!
Галера твоя, врешті решт, й неодмінно пристане
До берега мрії, пройшовши валів метушню…
Колись посміхнеться промінням ще небо безхмарне
І дійсність розквітне, мов ружа, за межами сну.
20:49, 02.09.2018 рік.
Зображення: https://disgustingmen.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Эхом от звезд отражаются мысли о вечном,
Всё, что дано пережить, мы с лихвой изопьем.
Спящий сюжет может стать до краев безупречным,
А надоевшая боль пусть не вспомнит о нем.
Время струится мотивом из трепетной флейты,
Слышишь биений каскад – безразличия тон.
Нам остается мечтать о любви с киноленты,
Ждать бесконечно созвучие душ в унисон.
Легкость порывов сердечных стремится быть ближе,
Нас озаряет безликий заботливый свет…
Как друг без друга в разлуке отчаянно выжить,
Если судьба, словно эхо, твой пишет портрет?
10:35, 12.06.2018 год.
Изображение: http://photo-abc.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004664
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2024
Подаруй мені, осене, втіху для серця розкішну,
У вогонь золотавий вбери монохромну печаль.
Хай на зміну вчорашньому сну, через віхолу вічну,
Проросте не спаплюжений лід, а сяйливий кришталь.
Скільки ява тримала в заручниках кращі хвилини,
І роки пролітали повз мене, згортались в клубок.
Щось в мені не приймало порядок цей зимний,
Щось завжди не вмовкало і звало постійно любов.
Відгукнися крізь простір, наповнений світлом квазарів,
Подаруй мені, осене, радість зцілитися знов.
Розклепай самоти пектораль, я застряг у кошмарі,
Сип на шальки важниці зітхання розради зерно.
20:18, 27.08.2018 рік.
Зображення: https://frazy.su
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Пульс движенья планет обостряется с каждой минутой.
Мы космически связаны с ним центробежным огнем.
И первичным желаньем взойти над эклиптикой круто,
Уповая на случай редчайший, гипноз нипочем.
Кто есть кто непонятно, но в этом причина остаться,
Безвозмездно отдавшись на суд обезумевших звезд.
Мы – частицы огня, мы - адепты сиротского счастья,
Не ищите в нас смуту, гордыню, ущербность всерьез.
А ищите в нас боль, под которую сложены песни,
Гигабайты ошибок и вечно растрепанный нерв.
Вот и вся суета, ну а ты – лишь ее горе-крестник,
И молись, не молись, выбор сделан заочно извне.
Страшновато немного, но нам и такое подвластно,
Если сердце горит, ты способен и мир сотворить.
Просыпайтесь, ребята, судьба благосклонно прекрасна,
Остальное не важно, встречайте души колорит!
20:56, 22.09.2018 год.
Изображение: https://metaisskra.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004573
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2024
Міфом із прадавнім змістом,
Ніччю, що несе на крилах день,
Перетну враз прірву звісно,
Стану вільним, як ніхто й ніде.
Дзиґою вкручуся в мозок
Тих, хто має розірвати сон.
Рабський сон чекати дозу
Із своїх смартфонів в унісон.
Чує кожен дзвін набатний,
Вірус інший, мов орда, прийшов.
Гей, ковтайте гігабайти,
Люди, тільки не впадайте в шок!
Встаньте, полишайте кому,
Ми не перші на оцій Землі…
Стільки душ поглинув спомин,
Стільки часу на престолі лінь.
Матриця зависла в збоях,
Що не мить, горить один процес.
Досить тлін нести з собою
І, тим більше, ширити все це.
20:42, 23.08.2018 рік.
Зображення: http://horde.me
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Ламаються долі від прикрих втручань
Невидимих тіней з жахіттям міноги.
Чи хтось рахував скільки в’яла душа,
Під гнітом чекання, мов раб від знемоги?
Мабуть, це надряпано небом-жерцем
На шкірі долонь, вкрай сумні піктограми…
Комусь шлях розчистить своїм топірцем,
Мені ж розтинає стежину ровами.
Ще й мури позводить підхмарні й міцні,
Глузує, що крил я не маю пернатих.
За мить доленосну, що завжди в ціні,
Віддав би життя, за можливість кохати
Взаємно, бо в цьому природа людська,
Інакше – навіщо ми створені Богом?
Самотня дорога занадто слизька,
В нікуди заводить, плюндрує живого…
13:11, 14.07.2018 рік.
Зображення: http://www.fatelines.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Ти вкотре крадеш нитку сновидіння спритно,
Немов грабіжник, серцем володієш знов.
Тримаєш міцно в казці, надто колоритній,
Мов я – Ясон, мандрую вічно за руном.
Фантазій звабних, десь отам на видноколі,
Вже зміряв на Арго ночей мільйон морів.
Зникали гори, як завжди, кудись поволі,
Та берег твій, де Сонця схід, не майорів.
Носили хвилі човен навпростець щоразу,
Вітри втікали буйні, доженеш – навряд…
Я все шукав дорогу хмарну до Парнасу,
І майже зміг дістатись до країв Плеяд.
Ти вкотре крадеш сновидіння дуже вправно,
Не дам ладу, де ява, де видіння вир.
Вже й пізно спати, встати ще занадто рано,
Я десь під небом марю в гамі синяви…
22:37, 21.08.2018 рік.
Зображення: http://www.lifetime.by
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Ты склонен теряться в огне безразличий,
Сжигая себя на вчерашнем костре.
Тебе кто-то выдал под номером личным
Ярлык обветшалый, как выцветший тренд.
Ты долго пытался выслушивать басни
О том, как предписано праведно жить.
Но в данном контексте вся правда погаснет
И ты понимаешь, что тонешь во лжи.
Ты вырваться хочешь в иные чертоги,
Оставив былого сомнения пыль.
Ты верил в добро, часто жертвуя многим,
Но зло подчиняло движенье толпы.
Тебе невдомек, почему рвутся струны
Невинных, чистейших и подлинных душ.
Ведь все мы приходим в заказник подлунный,
А там почему-то лишь траурный туш…
9:10, 9.08.2018 год.
Изображение: https://yar46.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004386
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2024
Холодна тінь, тягуча й напівмертва,
Поставить хрест на мареннях моїх:
«Лежи спокійно, безпорадна жертво,
Пора затемнень ступить на поріг…
Захопить стрімко поривання щире,
Зітре на порох, зацькує до сліз.
Огидний смуток у душі поширить,
Примножить вкотре катування злі».
Холодна тінь, зухвала й агресивна,
Отруїть світло димом, що чадить.
Лукаво водить крізь погоду зимну,
Замерзнеш враз і зникнеш назавжди.
А десь блукає невгамовна мрія,
Тримайся, друже, із останніх сил!
Вже й не страшна розбурхана завія
І тінь холодна з почетом чорнил.
10:35, 21.08.2018 рік.
Зображення: https://smart-lab.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Не мій цей світ, знедолений я в ньому,
Неначе мертва й пересолена вода…
Поцупив хтось крилатий ноту сьому
І колір сьомий теж підступно не додав.
Натомість повно крайнощів всіляких,
Мінорність звуків між акордів маячні.
За роки так набридла чорна мряка,
Самотність дика, що дісталася мені.
Ще й ніч навколо розповзлась гнітюче,
Здирає шкіру вправно, мов завзятий кат.
Шукає думка відчайдушно ключик
До кращих висей, де літа душа прудка.
Та не знаходить, лізуть забобони,
Немов примар ординці, як на теє зло.
Не мій цей світ, він заживо хоронить
І серце й душу, подих та й усе єство.
21:17, 08.08.2018 рік.
Зображення: http://feelgood.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Розімкнуто коло старезних наврочень,
Зітхає забутий під шрамами біль.
Тендітна розрада вдивляється в очі,
Немов телепат, щось диктує тобі.
Словами людськими і знаками, струмом,
Піснями любові, душа аж горить!
У пристрасті серце захоплює румба,
Де па неймовірні хтось ладить згори.
І ось – напівсон, розчиняючись вкраде
Самотності вир, рознесе звабний спів.
Ти знову живий і всміхаєшся радо,
Збулося бажання, ти вчасно успів.
Приємно вдивлятися в очі глибокі,
Тим більше, торкатись планетами тіл.
Розквітло блаженство на видимий окіл,
Розлитим екстазом знайшлось у житті.
11:10, 19.06.2018 рік.
Зображення: http://www.thebeijinger.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
На клеточном уровне ветер отчетливо слышен,
Хоть штиль не дает оживить под Луной паруса.
Но что-то безумно живое размашисто дышит,
Очнись, флибустьер! Рассупонься мгновенно, корсар!
На весла скорее, в погоню за призрачным счастьем,
Туда, где рассветы янтарный зажгут горизонт.
Пускай ты терял без конца корабельные снасти,
Когда вал девятый пытался расстроить резон
Вслепую подняться над гребнем в объятиях пены,
И крикнуть так громко, до дрожи: «Да вот она цель!»
Врастай в рукоятки штурвала, смягчая все крены,
Дано тебе свыше искать потемней канитель.
И даль целовать, полагаясь как волк, на инстинкты,
Дельфины в крови разогнались до сотни узлов.
Меж рифов лавируй отважно, узки лабиринты,
Судьба благосклонна к безумцам, тебе повезло!
20:32, 30.07.2018 год.
Изображение: http://kachalkino.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004208
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2024
Нічка червнева зіграла виставу яскраву,
В ній ми з тобою щасливо йдемо через сни.
Дивно знаходити в серці вогненну заграву,
Добре відчути снагу, що весь час гомонить.
Як би прекрасно було віднайти цю взаємність,
Тільки не в снах, а реально в своєму житті!
Наче прудким метеором крізь будні буремні,
Місяць пронісся велично, згортаючи тінь.
Нічка червнева забрала все дійство з собою,
В мене лишився самотній зачохлений зал.
Те, що колись називалось принадно любов’ю,
Зникло раптово в прозорих кулісах дзеркал.
17:21, 15.06.2018 рік.
Зображення: http://goguide.bg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Где-то в омуте очень глубоком,
На подмостках энергии Ци,
Разветвлялось свеченье наскоком,
Открывая радушно ларцы.
Атлантиды затерянной звенья,
Отблеск храмов былых городов.
Пирамид островерхие тени
И воспетую сагу родов.
А еще – первозданность эпохи,
Что дала много сил для прыжка.
Нам остались лишь малые крохи,
Да и те хапнут исподтишка.
Не робей, человек, бога ради,
За древнейшую правду держись.
Пусть легли в землю смелые рати,
Набросав нам свои чертежи.
Догадайся, мол, сам об ушедшем,
И попробуй, пойми, что и как?
Где-то в омуте Ци сумасшедшем,
Где творится такой кавардак!
11:20, 20.06.2018 год.
Изображение: https://infenshui.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004109
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2024
Така в мене карма – знаходити квітку прив’ялу,
Самотню й ніким не политу, тихеньку й сумну.
Лишень приголубиш, розгледиш красу ідеалу,
Зігрієш словами, полюбиш, впадеш в її нурт…
Здається, що квітка тобі посміхнулась чарівно,
Свої пелюстки підняла, розповсюдила цвіт.
Вдихнеш аромат неземний і щасливий постійно,
Неначе на сьомому небі й жаданий політ
Здіймає на крилах і ось, на вустах, присмак раю,
Вже близько подія, коли радо щем засурмить.
Мов сонце з-за хмар, до шедевру її виринаю…
Та квітку, як завжди, зриває хтось інший за мить.
14:29, 14.06.2018 рік.
Зображення: https://fabulae.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Ты - услада для глаз, безусловно, творение Божье,
Я в тебе рассмотрел глубину неожиданных бурь.
В океане страстей и под видимым кругом Сварожьем*,
Нам дано отыскать в этом мире совместно судьбу.
Окрыленные миги внедрялись под кожу свеченьем,
Словно я состою из фотонов – живых светлячков.
Распадаюсь на атомы, крайне поддавшись влеченью,
И пускай ветер солнечный встретит меня горячо.
Излучаю любовь, я похож на квазар грандиозный,
Видишь, время обмякло, опять пеленгую простор.
Есть в нем что-то до боли знакомо, хоть вид одиозный,
Но пробьюсь сквозь завесу трагедий, мне мерзок простой.
И не свойственно плыть по течению с видом убогим,
Кто-то должен во встречной скале раскурочить тоннель.
Если дело так ждет, я готов и пожертвовать многим,
Лишь бы путь наверстать, приближая заветную цель.
20:12, 19.06.2018 год.
*Сварожий Круг - это участок звёздного неба, по которому за Лето (365 дней) перемещается Ярило-Солнце (современный Зодиак, или эклиптика). (http://lubovbezusl.ru)
Изображение: http://uduba.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004036
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2024
Там, де сходяться зорі в єдиний танок,
Дві душі обережно мандрують на зустріч.
Лиш одне залишилося – втримати крок,
І все буде гаразд, хай натхнення в зажурі.
Так завжди відбувається, тільки прийми
У собі відчуття, що тихенько шепочуть.
Стань принаймні сьогодні в знервовану мить
Трішки ближче до мрії, вдивляючись в очі.
Там, де сходяться зорі в сузір’я складні,
На все небо картини малюючи вправно.
Ти завзяття своє розгорни між вогнів
І відвертість розквітне чи пізно, чи рано.
12:03, 12.06.2018 рік.
Зображення: https://pixabay.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Перья ангелы теряют,
На войне за нас.
Вне безумства, злобной сути
Вездесущих масс.
Что ты споришь, человече,
С голосом своим,
Неужели мир подлунный
Вновь завлек в экстрим?
Перья ангелы теряют,
Будоража мысль,
Ограждая от инъекций
Страха полутьмы.
За тебя, дружище, встала
Грозная стена
Из добра, любви, сияний,
Чтоб ты смог познать
Суть вещей нерукотворных,
Их былой размах,
Перья ангелы теряют,
Совершая взмах.
Если цепь перерождений
Для тебя трудна,
Вспомни то, что где-то в небе
Между звезд война.
Перья ангелы теряют,
Но нет счета им,
Память душу направляет
В древний Аркаим.
В помощь свету позитивом
Ты умойся, друг.
Перья ангелы теряют,
За тебя вокруг…
18:06, 15.06.2018 год.
Изображение: https://www.look.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003953
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2024
Енергія дика в мені прокидалася жваво,
Лавинами іскор до серця по венах текла.
Текілою думка неначе п’янила, мов лава
З твоїм океаном очей зустрічалася в лад.
Пангея моїх відчуттів розривалася з болем,
Занурені в безлад частини тікали кудись…
Я був навіжено щасливим, здіймався на волю,
Хоробрий вогонь не боявся завзяття води.
Нові континенти з’являлися начебто квіти,
Ніщо так не красить шторми у самотній душі!
Раділо єство божевіллю, чому б не радіти?
Чому ми з тобою наразі ще й досі чужі?…
21:48, 06.06.2018 рік.
Зображення: http://www.jamesrubiophotography.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Достаньте амфору добра
Со дна души, прошу вас, люди!
Неужто злоба, быт и брань
Засели в зависти этюдах?
Зачем чертить велосипед,
Когда придуман он не вами?
Легко найти тропу из бед,
Труднее быть не дураками.
Достаньте амфору добра
С глубин души, прошу вас, люди!
Планета ждет любви с утра,
Она в надежде, что разбудит
Внутри сердец рассветный миг,
Начало встречных покаяний…
Без алчных крайностей интриг,
Когда краснеет поле брани.
Достаньте амфору добра
С пещер души, прошу вас, люди!
Давно прошла теней пора,
Хотя на свет и выход труден.
Пусть каждый будет сыт, обут
И выйдет из капкана денег.
Без догм, канонов и табу…
Ведь каждый по природе гений.
8:21, 13.06.2018 год.
Изображение: http://www.trud.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003871
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2024
Орнамент на серці майстерно Любов вишивала,
Нитки чудотворні вплітала в сюжет неземний.
Колола морозом, нещадно пройшлася і палом,
Було все й одразу, було, наче йшов крізь терник.
Червоне і чорне, блакитне і біле – безкрайність,
Куди не дістанься чуттями, суцільний шедевр.
Любов вишивала так тонко покликання гарні,
Здавалось, що мрія за руку до щастя веде.
Ось-ось упіймає вогні-стрибунці невгамовні,
Ці бісики ніжні, які пролітають між нас…
Орнамент на серці засяяв, мов Місяць уповні,
Найкраща з відомих у світі, напевно, прикрас.
11:22, 03.06.2018 рік.
Зображення: https://kurs.if.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Сколько эпох пронеслось на планете суровой…
Видимо, кто-то решает вопросы за нас.
Стой, человек, не спеши – это встроенный сговор,
Только тебе невдомек, путь закрыт на Парнас.
Боли твоей в этом мире никто не подвержен,
Как не скули, ты один, и всегда был один.
Каждый по-своему сыт, но вокруг лишь невежды,
Им наплевать на бурлящие сверху огни.
Видишь, заря открывает тебе настежь душу,
Алым лучом вновь разгонит назойливый мрак.
В тесной груди без любви холод вьюгою кружит,
Дверь в иллюзорность твою забивая с утра…
9:50, 11.06.2018 год.
Изображение: https://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003789
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2024
Чим більше я захоплююсь тобою,
Тим більше бачу різних таємниць.
Неначе заблукав і йду імлою,
Немов себе утратив до дрібниць.
І в той же час, знайшов себе так швидко,
Що навіть не збагнув коли і де.
Несе до тебе невгамовний вихор,
Хто знає, може поєднає десь.
Слова мої та мелодійність гарну,
З теплом чуттів, які у мене є.
Можливо вийде лірика гітарна,
Ймовірно щастя тихо обів’є.
Прорісши буйно щедрим цвітом сяйним,
Крізь серце в серце, до верхів’я мрій.
Втамую спрагу дійством життєдайним,
Віддавши душу неймовірній грі.
22:08, 01.06.2018 рік.
Зображення: http://md-eksperiment.or
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Просто хочется тихого счастья людского,
Без иллюзий, притворства, примет однотипных.
Без сомнений затертых, их встречного слова,
Просто хочется выйти из рабства рутины.
И сиять, словно Солнце, да так откровенно!
В каждом вдохе предчувствуя нечто от Бога.
Первозданным огнем параллельных вселенных
Входит день в резонанс, строит мысль понемногу.
Раздает терпкий воздух и свежесть мечтаний.
Просто хочется видеть на кончиках пальцев
Миллиарды связующих нитей сквозь грани,
В окружении света таких же скитальцев…
10:20, 07.06.2018 год.
Изображение: http://www.dunmers.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003697
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.01.2024
Я здолав гігаметри космічних безодень зігрітих,
Я прийшов у цей світ, щоб знайти лиш єдину тебе.
Був і вітром шаленим, росою на вранішніх квітах,
Був дощем благодатним, згораю вогнем відтепер.
Став зорею на небі нічнім, все до тебе у вікна
Заглядаю, щоб сон не втікав, бережу спокій твій.
На астральнім шляху обійму міцно душу тендітну,
Я здолав гігаметри довжезні, вкладаючи в твір
Почуття галактичні, вони гаптували дорогу,
Намагаючись вкотре з’єднати частоти сердець.
Мов на крилах летів, десь блукав, потерпав від знемоги,
Та прийшов у цей світ, відкриваючи ребус увесь.
21:13, 01.06.2018 рік.
Зображення: https://enkhjikh.deviantart.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Во мне просыпалась Великая мудрость Аратты,
Триполье взывало постигнуть времен маскарад.
Откуда мы все? Кто-то вспомнит движение Фатты
И яркую вспышку, и огненно-каменный град.
Рвалась континентов горящая заживо кожа,
От боли планета сломала привычную ось.
Стихал в горле крик, крик о помощи: «Господи! Боже!»,
И молний морщины клеймили дыханье насквозь.
Проснулся Кайлас и мгновенно застыл от агоний,
Везде океана бурлящий цунами набат…
Молчит вечный Сфинкс обреченно, всю правду хоронит,
Песок поглощает былое, дороги назад.
Живущий сегодня – опомнись, не будь безрассуден!
Планета все стерпит, но близок терпенья предел.
Записан в геноме тот день, что отмечен как судный,
Но есть шанс оставить его навсегда не у дел…
10:40, 30.05.2018 год.
Изображение: http://allpravda.info
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003596
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2024
Напрочуд удало складаються миті між нами,
Рясним зорепадом осипані стежки блищать.
Ми тільки удвох, ми відкрили чуттів анаграми,
Зійшлися таємно, звільнивши напружений час.
Змінилася хвацько розріджена вщент атмосфера,
Шаленим відлунням озвалась вертка далечінь.
Щось дуже тендітне поглинула сила відверта,
В душі оселила, немов підібрала ключі.
До світу надій, розкриваючи снів артефакти,
Збудована дійсність убралась у всі кольори.
Нарешті так гарно співа телефон мій контактний,
Напрочуд удало, що легко засвоїти ритм.
10:00, 30.05.2018 рік.
Зображення: http://surprisse.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Ти просто фантастично виглядаєш!
Сьогодні ти безмежно чарівна.
Щасливе серце щирим водограєм
Постійно лине за межу пізнань.
Звучать трембіти і водночас тихо
І в тиші цій відчутний ніжний сплеск.
Ідеш крізь мене ти, неначе вихор,
Так хочеш, щоб душею я воскрес.
Щоб крила одягнув нарешті білі,
А може й власні швидко відростив.
Агов! Прокиньтесь мрії наболілі!
Позаду попіл, спалені мости…
Попереду вже чую сміх заграви
Й метеликів, що ожили в мені.
Ой, розуме, який же ти неправий!
До того ж непотрібний в вишині.
Галактика Любові шлях осяє,
Сліпуча у величності, хоча
Хіба ж її із Всесвітом зрівняєш,
Що я побачив у твоїх очах…
14:15, 16.12.2017 рік.
Зображення: http://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Перемены струятся в окно,
Отражая себя в каждом нерве.
Не взыщи, оказавшись в резерве,
Молчаливо все ставя на кон.
Суета отравляет всем жизнь,
Понемногу слетая с катушек…
Сортирует как хуже, как лучше,
Отрезвляя мир чувств ото лжи.
Где еще отыскать смысл любой,
Как ни в сердце заведомо чистом,
Заурядном, совсем неказистом,
Но познавшем безропотно боль?
Перемены дают тебе шанс
Оказаться под светом идиллий,
Но решись, наконец: или-или…
Остальное – не время решать.
17:52, 27.03.2018 год.
Изображение: http://oknavelis.ru/art
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003530
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.01.2024
Не весна то була, не весна…
Лиш відлига незграбно зігріла.
Не відразу гармидер впізнав,
Не помітив, що саваном білим
Вкрите серце, причому давно,
І народжене в ньому з початку.
Небо хмарами створить панно,
Мов поставить на страту печатку.
Навіть крига – прокляття німе,
Не така як у всіх, своєрідна.
Не прозора, з шершавим вінцем,
Із відтінком окислення мідним.
Це і є прояв пекла страшний,
Я його не боюся, бо вкотре
Переходжу до прикрощів жнив,
Відчуваючи власний непотріб.
Не весна то була, не весна…
Лиш здалося, що щастя буває.
Знов приходить пора мовчазна,
Хижо вбивши розквітле буяння.
12:22, 09.07.2018 рік.
Зображення: http://moscowexp.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Ось так і буває – засяяло Сонце,
Коли ти поглянула в очі мої.
Немов посолодшав набридливий оцет,
Який десь у крові й постійно труїв.
Постійно мене намагався дістати,
Але що він вдіє, коли ти в мені
Квітуєш принадно, тримаєш в азарті
І пестиш натхнення, спиняючи ніч.
12:12, 29.05.2018 рік.
Зображення: https://www.pinterest.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Каменеет сердечная прыть постепенно….
Тает жизненный смысл, как огарок свечи.
Холод сны огибает причудливой пеной,
Только мягкости нет, превращаясь в мечи,
На ледовом побоище сбросит и нежность
С пьедестала надежд, рубит ловко с плеча!
Породнясь с колкой вьюгой, завоет железо
Над цветущим раздольем, в руках палача.
Что ж, пускай так и будет, отныне не страшно,
И не время бездумно отбрасывать тень.
Очень долго я бредил забвеньем вчерашним,
Уповая на случай встать резво с колен…
20:38, 13.11.2018 год.
Изображение: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003343
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2024
Відкрий себе для сонячного ранку,
Дістань кристал вогню із надр душі.
Спокус чимало, відпусти, мов бранку,
Свободу серця в дивовиж кружінь.
Нехай вдихне такий жаданий кисень,
Щосили, на увесь об’єм грудей!
Навколо грає сяйвом небо чисте,
Мабуть із всіх, найбільший привілей.
Чаруй побіжне, бо ти маєш чари,
Величну силу, що приносить лад.
Тримайся в невідступності, мольфаре,
Молись терпляче за поразку зла!
21:26, 19.06.2018 рік.
Зображення: https://www.galaxysss.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Процесс подготовки закончен,
Пора к поднебесью прижаться.
Проснулось предчувствие, звонче
Запели предвестники счастья.
Ширь неба в огнях метеоров,
Куда ж вы летите, скитальцы?
Даете надежду в просторах,
Для двух на Земле постояльцев.
Они, словно малые дети,
В гляделки играют друг с другом.
Рассветы отчаянно встретив,
Совместно на жизненном круге.
Казалось, подпрыгнуть им малость,
Созвездий коснутся руками.
Их время чуть радостней стало,
Когда рядом шли полуснами.
Когда в утешение звездам,
Дарили сердец первозданность.
Отныне весь мир для них создан
И Космоса пульс, как ни странно.
21:35, 30.10.2018 год.
Изображение: http://bibo.kz
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003274
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2024
Про що ти кажеш? На Землі замало місця…
Нас кличе Всесвіт у вогонь розкутих сфер!
Невже блукаєш десь, чи ти чогось боїшся?
Наразі страх пропав, світ інший відтепер.
Хоч вперто нам дає колишні настанови,
Куди податись ще й де взяти копійок.
Душа і серце прагнуть втілення обнови,
Якогось дива, щоб не втратився зв’язок.
Усе в процесі, видозмінюється вправно,
Для змін на краще, для відкладених бажань.
Чому ж боятись трансформації – безхмарно,
Життя прекрасне, марить щоб ти поважав
Його красу, нехай доволі і абстрактну,
Хай не завжди звичайну, та не в цьому суть.
Твори сьогодні мрію, занотуй по факту,
Прийдешні завтра, що в краї далекі звуть…
11:10, 17.06.2018 рік.
Зображення: http://www.samoraskrytie.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Любовью множится мой мир столикий,
Грядущим дышит, разнося восторг!
Во мне сверкает мощно вестник Ники,
Воскрес в багровом мареве восток.
И вот он – глаз светила, душу слепит,
Внутри пожар приблизил горизонт.
Не держат больше ледяные цепи,
Я был огонь, познавший тень и сон.
Судьбе на откуп, до размытых мыслей,
Живое чувство дал кромсать в бреду.
Но близок миг, поняв подсказки чисел,
Когда падет последний твой редут.
Пришел в движение мой мир столикий,
Любовью множится, пространство жжет.
Где в радость мне твоих улыбок блики
И бренность самости уже не в счет.
20:51, 21.09.2018 год.
Изображение: https://tajn.ru/magiya-lyubvi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003177
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2024
Не хоче серце відпускати марення вчорашні,
Хоч туга малахітова вдягає пута кам’яні.
Я вірив у моменти, безумовно гарні й кращі,
Та хтось фарбує білі смуги в чорне, день фарбує в ніч.
Все радять друзі – ти не переймайся, будь сміливим!
Не йде гора до тебе, то відкрий її верхів’я сам…
Я вдячний всім за їх тепло, а декому – за зливу,
Холодний смак якої відчував між апогеїв драм.
І тугу малахітову, немов змію на грудях,
Чомусь пригрів люб’язно, що буває часто у житті.
Відтоді смуток оселився безкінечно в буднях,
Проріс осотом, зацькувавши свята пісню й поготів.
22:26, 16.06.2018 рік.
Зображення: http://u-psihologa.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Ты касалась души откровенно и ярко,
Раздавала мечты, разливаясь рекой.
Ты дождем рисовала эдемы под аркой
Разноцветных полос, утонченно, легко.
За спиной вырастали безумные крылья,
Словно искра с небес возжигала костер.
Мы парили с тобой без какого усилья
И Создатель удачно любовь распростер.
Ты касалась души, обнимала так нежно,
Целовала теплом, заворожить успев.
Убыстряла минуты окрест безмятежность,
Предрекая желанный и близкий успех.
20:44, 06.09.2018 год.
Изображение: https://photo.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003059
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2024
Падаю глибоко в прірву, на гостре каміння,
Стан мій критичний, ніхто не врятує, не жде.
Казку забрали, надію збезчестили й тінню
Біль устромив електроди, до кістки обдер.
Струм перейшов у терпінні стонадцять елегій,
Схоже, що навіть дістався до струн надтонких.
Замість мелодій, написаних в радощах, скрегіт,
Замість пісень, лиш мовчання, що йде крізь роки.
Падаю глибоко в прірву, назад у провалля,
Наче щось тягне бездушно в самісінький пал.
Крила зламали, тримали за дурня, й повалять
Міст у квітках, ось такий він невтішний фінал.
14:34, 16.06.2018 рік.
Зображення: http://vicer.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Так легко говорить о любви,
Если сердце танцует вприпрыжку.
Если кровь, будто с тысячи вин,
Переполнена радужной вспышкой.
Так легко разбежавшись взлетать,
Словно птицей парить в поднебесье.
Свежей синью насытиться всласть,
Тесен мир, до безумия тесен!
Так легко растворяться в мечтах,
Ясно видя грядущего прелесть.
Нить вела две души неспроста
И судьбой оказалась на деле.
Так легко вместе рай отыскать,
Веря в то, что двоим все под силу.
Свет вокруг и возможность близка
Насладиться любви эликсиром.
23:11, 03.06.2018 год.
Изображение:http://emoziya.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002960
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2024
Десь у повсякденному житті,
Начіплявши реп’яхів дебелих,
Бігло щастя через люту тінь,
Крізь зневіру в пазури омели.
Десь сховалось, перелізши тин.
Нащо ти ховаєшся від мене?
Чом блукаєш в джунглях самоти,
Мов примара сіра й навіжена?
Скільки ще надмірних лихоліть
Стерпить серце у полоні болю?
Бачив краєм ока й мимохідь
З’їв, мов кару, не один пуд солі.
Чуєш, щастя, віднайдись! А втім…
Я стомився вже тебе шукати
Десь у повсякденному житті,
Десь на перехресті мрії й дати.
14:38, 13.06.2018 рік.
Зображення: http://www.creative.su/items/26317a
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
Эхом мимолетных сновидений,
Россыпью божественной красы,
Ты вошла фонтаном вдохновений
В мир волшебный, привнося азы
Новых мыслей, направляя токи
Вихрей в душу, разлетаясь там.
Сколько ж в этом чуде суматохи!
Входит в сердце сладкий тарарам.
Вслед за ним игольчатые стрелы,
Словно дождь, набьют внутри тату.
Гибнет тень присутствия омелы,
Самость терпит бедствия в аду!
Ты – моё спасение, мой берег,
Вечность рядом в океане грез.
Мы с тобой откроем счастья эры,
Если жизнь обрадует всерьёз…
21:06, 24.04.2018 год.
Изображение: http://kartinkinaden.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002920
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.01.2024
Книга закрита, кохання не вдасться…
Все, що створив розлетілося вщент.
Вкотре згубилося шукане щастя,
Знов я приречений правити щем.
Мовби й не жив, півжиття вже позаду,
Зміни на краще – це тільки слова…
Як не крути, цвіт навкруг не розрадить,
Повно в душі хвиль із розчарувань.
Тоне у них все тендітне й принадне,
Ніжність зникає в печерах сумних.
Скоро і я стану сном невиразним,
Згасне навіки останній мій вдих.
11:10, 11.06.2018 рік.
Зображення: http://pravlife.org
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Откроешь душу – набросают хлама,
Впускаешь в сердце – разобьют мечту.
Опять молчаньем обрекут на самость
Порыв за счастьем, подводя черту.
Крепчали взгляды с эхом сновидений
И кровь густела от вчерашних мук.
В груди кристалл скулил – заочный гений,
Он просто не любил весной зиму…
Взлетаешь в небо – поднимают ружья,
Идешь в пике, кричат, что заболел.
За каждый вдох расплатишься удушьем,
И где он есть терпения предел?
Мелькали мысли пулеметной лентой,
Слова ложились на ритмичный холст.
Гонялось время за последней лептой,
Что вносим мы, как плату за погост.
22:08, 16.03.2018 год.
Изображение: https://piter-trening.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002833
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2024
Зашифровані послання стрімко йдуть крізь мене,
Залишається дібрати фантастично вдалий ключ.
Безкінечно цифри в мозку розкладуть буремне
Божевілля, що незмінно оживає, тільки влуч!
На всі сто відсотків, а інакше й буть не може,
Накивавши п’ятами, зникає голомозий страх.
Бережи своє, тримай у серці лиш тотожне
До душі, пускай чуже за вітром і живи відтак.
Дуже вдало й щиро, наче знову народився,
Скільки коштує добро ніколи в себе не питай.
Хтось чекає на пришестя в хвилюванні дива,
Ти навчився сам творити диво, хай тепер літа.
20:55, 07.06.2018 рік.
Зображення: http://www.news.de
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Бессонной ночью, разлетаясь на частицы,
Влюбленно мысли возвращаются к тебе.
Доставьте в душу мне весну, подобно птицам,
Краюху Солнца, дня желанного разбег.
Пускай свершится вскоре, наконец-то, чудо,
Уйдут сомнения в лохмотьях неудач.
Конечно, верить в это обреченно трудно,
Но сердце, как Пегас лихой, рвануло вскачь.
Держусь за миг, он даже превзошел рассветы,
Любви огонь отныне в мозг внедрил зарю.
Меж сном и явью образ твой красиво светит,
Я на него молюсь, в мечтах боготворю…
22:30, 19.03.2018 год.
Изображение: http://darkbook.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002752
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2024
Струм із долонь, він, неначе мольфар,
Вкотре спілкується з небом тактовно.
Чуєш, твій голос, десь там, серед хмар,
Зливу відчув автентичну із громом.
Бачиш, проміння у спектри вдяглось,
Стильно зігнувшись у такт напівсфери.
Буде все добре, лишилось ось-ось
Понад дощем, відчиняючи двері,
Стримати радість, що лине з грудей,
Знати напам’ять свою ідентичність.
Вже громовиця так лунко гуде,
Струм із долонь підлаштовує вічність.
19:45, 03.06.2018 рік.
Зображення: http://zaknews.in.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2024
Десь там під небом
Літають споріднені душі,
Марять, щоб люди
Зустрілися прудко в житті.
Навіть крізь терни,
Немов у вогні неминучім,
Струмом ставали,
Навколо вбиваючи тінь.
Десь понад світом,
Знаходячись поряд як завжди.
Тільки б торкнутись
Тілами, хоча би на мить.
Потай раділи
Дві аури й ждали гараздів,
Дуже хотіли
Щоб двоє з’єднались крильми.
11:40, 29.05.2018 рік.
Зображення: http://www.zoopicture.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
Плаче кожний нерв, так скучив за тобою,
Навіть день довкола не позбувся хиб.
Щось неоднозначне шепче клич до бою,
Знову небо близько, геть усі страхи!
Чом ти заховалась? Може загубилась?
Чи наїлась раптом ягід-снів розлук?
Дай про себе знати, ждати вже несила,
Скільки ще терпіти різнобарв’я мук?
Плаче кожний нерв, немов дитя невміле,
Б’ється серце щемко, розганяє біль.
Біле стало чорним, чорне – стало білим,
Ось такий перфоменс лине звідусіль.
22:23, 23.05.2018 рік.
Зображення: https://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
Каждая частичка мирозданья славно пляшет,
На эклиптике* звезда с маршрута сорвалась.
Вот любовь пришла и счастье закружилось наше,
Россыпью огней живых творит коллаж.
Хочешь, мир ночной вокруг тебя забрезжит светом,
Ярким вымыслом, который перекроит явь?
Сказку эту создал я давно, припрятал где-то,
Разыщи ее, актёры есть, спектакль поставь!
Только двум сердцам дано Вселенную построить,
На свой лад украсив время, даже в центре дыр.
Шаг навстречу робкий, он большого дела стоит,
На эклиптике, где так отчетлив вкус звезды.
20:24, 04.03.2018 год.
Изображение:https://animation.99px.ru
* Эклиптика — большой круг небесной сферы, по которому происходит видимое годичное движение Солнца. (https://ru.wikipedia.org/wiki)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002593
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2024
Згасай потихеньку, о зоре моя, неквапливо,
Хай ніч, клятий морок, готує химер-розбишак.
Звичайно я ждав безнадійно намріяну зливу,
Але, як завжди, міражем утікав прудко шанс.
Любити взаємно, кружляти під небом у парі,
Горіти так сильно, вбираючи в тіло жагу.
Та сяяти мушу ледь-ледь у примарності хмарній,
Між вбивчих думок, в епіцентрі розбурханих гущ.
Свого мракобісся, вже дихає щастя на ладан,
Душа вкрай обдерта, шукає з безвиході шлях.
Даремно ти б’єшся, мов птах у вікно, вже невладна
Над ниткою долі твоя майже згасла зоря…
22:00, 19.05.2018 рік.
Зображення: https://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
День опять, как пытка… Заживо хоронит…
Бритвой режет вены, не сойти б с ума…
Ночью – ещё хуже, на звенящем фоне
Боль утроит импульс, в мозг внедряя хмарь.
Как-то очень пресно выглядят мгновенья,
Даже гладь мечтаний рябью напряглась.
Голос надоевший хрипло вяжет звенья
Каторжнику сердцу, вновь имея власть.
Над потоком мыслей, что отравят душу,
В дребезг раскурочат нежности волну.
И подселят татем в мир укромный стужу,
Нагло ухмыляясь, глазом не моргнув.
21:55, 12.03.2018 год.
Изображение: http://nadegda-med.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002523
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.01.2024
То близька неймовірно, то надто від мене далека,
Майже поряд, але неодмінно тікаєш кудись.
Чуєш серце-Везувій з громами підсилює клекіт,
Скоро бідні Помпеї* ковтне, розгортаючи дим.
Не лякайся завчасно, твій ангел-хранитель на варті,
Повен сил і хоробрість так личить звичайно йому.
Геркуланум згорає живцем, вже не знайдеш на карті,
Потопають Стабії в потоці розпечених мук.
Ось таку лихоманку в мені розбудила ти хвацько,
То близька неймовірно, то зовсім далека, як міф.
Рестартує мій день, відтепер до країв чудернацький,
Розкриває завзято шалені простори в умі.
19:15, 12.05.2018 рік.
*Помпеї, Геркуланум, Стабії – давньоримські міста, які були знищені Везувієм у 79 році.
Зображення: https://vistanews.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
Не лезьте, прошу, к моим демонам!
Я сам их едва контролирую…
Очнитесь и слушайте лиру вьюг,
А впрочем, какое же дело нам
До снега, мы встретили первыми
Рассвет и закат по касательной,
Прошлись по Земле основательно,
Родившись под звездами древними.
Пускай, как эфир, жестко, спору нет!
Задача сложнейшая, выжили…
Порой, как создания низшие,
Мы магмой кипящей текли из недр.
Теперь воплощением крайностей
Вступаем в эпоху инкогнито.
Дано нам вселенское огниво –
Предвидеть следы чрезвычайности.
21:47, 09.03.2018 год.
Изображение: http://planprocent.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002449
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.01.2024
Зупини мене зараз,
Коли ще не зовсім запізно.
Зупини мій вогонь,
Доки він у пожежу не вбравсь.
Пахкотить серце жаром,
Ланцюг розриває залізний,
Вже готовий «Арго»
Перевірити міць впертих брам.
Зупини як не віриш
Своїм відчуттям нереальним.
Зупини ніжний спів,
Що лунає на всі голоси.
А як ні, то у вирій
Гайнем крізь простори астральні,
До небесних морів,
Упірнаючи в сяючу синь.
9:08, 02.05.2018 рік.
Зображення: http://zonatigra.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Ловец знаков неба безумно устал от работы,
Судья себе сам, для себя жесточайший палач.
Зачем жилы рвешь в суете, посмотри, как измотан?
Кому нужен твой, пусть не броский, но искренний плач?
Есть те, кто пытался поплакать совместно с тобою
И даже утешить старался, коснувшись дождей.
Но сила созвездий доспехи готовила к бою,
И ты, как спартанец, боролся с атакой идей.
Тебя называли безумцем, исчадием Ада,
Легко очернить даже свет, прерывая полет.
Ты с Богом общался на равных, твоя была правда,
И крылья в подарок не брал, ведь подарки – не в счет!
Ловец знаков неба устал открывать горизонты,
Кому-то на время, кому-то без слов, навсегда.
Ценили немногие, ценят лишь те, кто экспромты
Всей боли душевной познал, уплатив небу дань.
21:11, 02.03.2018 год.
Изображение: https://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002369
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.01.2024
Сходяться буремно зоряні дороги,
Понад метушінням, крізь розліг і час.
Збитий самотою, падав від знемоги
Поклик мій відвертий і себе втрачав.
Не знаходив місця, де душі комфортно,
Марно роздивлявся нетрі й колючки.
Ключ від щастя в Бога потьмянів істотно,
Може й загубився, був такий в’юнкий.
Кожен з нас тримає бездоганну мрію,
Тільки докричатись, та завадять знов
Сумніви пекельні – прикрість протидії,
Чи завзята карма, що керує й сном.
Лиш одна надія – це любов до тебе,
Сильна, наркотична до останніх рис.
Ось доріг єднання в явище дотепне,
Скоро засіяє, ставши жаром скрізь.
20:14, 01.05.2018 рік.
Зображення: http://www.blogbaster.org
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Тишина… И только всполохи искрят…
Разошлась волна неистовых трансляций.
Обнажают миллиарды лет подряд
В бесконечном танце звездные паяцы.
Передача пиктограмм идет из вне,
Словно вирус, пробирается в сознанье.
Что ты ищешь в узких закоулках недр?
Неужели пафос искренних мерцаний?
Неужели вечный предрассветный стон,
Наболевший в суете сердцебиений?
Мысли ртутью вновь сползали, и раз сто,
Уходили в минус без предупреждений…
19:48, 19.02.2018 год.
Изображение: из Интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002293
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2024
Коли з’являються ясні думки,
Безмежно хочеться літати в небі,
Цілують мрії вітерцем прудким,
Зростає в серці білосніжний лебідь.
Ось помах крил, розбурханий розгін,
Куди ж ти рвешся так несамовито?
Весна принадна ладить навздогін
Природу знову, щоб настало літо.
Співа душа тендітним кришталем,
Видзвонює симфонії грайливі.
Коли ясні думки, мовчать «але»,
Причому всі, розтанувши у диві.
22:42, 03.04.2018 рік.
Зображення: https://ups1970.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
Нам суждено любить друг друга
В параметрических мирах.
Сквозь мегатонны передряг
Распознавать единство стука.
Что просыпался от восторга,
Раскрепощенно, без стыда
И, заплативши карме дань,
Он прикасался вновь к чертогам.
Словно к сияющему кругу,
Сердцу перфоменс вмиг даря,
Чтоб, наконец, взошла заря
Над суетливым танцем вьюги.
20:04, 14.02.2018 год.
Изображение: http://ru.chabad.org
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002151
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2024
Маєш посмішку чарівну і далеко не звичайний вигляд,
Ти – творіння особливе, для величних щирих поклонінь.
Палиш поглядом яскравим й небезпечно підіймаєш хвилі,
Я тримаюся за гребні вперто, розгортаю глибочінь.
Йдуть цунамі, і здається, що попереду лишень найвищі,
Може, хтось би розгубився, залишаючи на дні запал.
Не складає серце зброю, навпаки, знаходить знаки віщі,
Це дає наснагу, і нехай що буде, хоч дев’ятий вал.
Отаке зі мною ти постійно робиш, огортаєш світлом,
Знову зваблюєш мене без слів, складаєш із кросвордів ніч.
Йдуть цунамі швидко, наче катастрофа, та усе ж привітно
Посміхнулась ти сьогодні, хоч і в нурті різних протиріч.
19:51, 18.03.2018 рік.
Зображення: http://www.myjulia.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
А может и впрямь обнажится дорога,
Ведущая к сердцу, как есть, напрямик?
Пускай лишь местами, пускай понемногу,
Стриптиз, в общем, ясен, тем более миг
Заветный так близок, по сути, к развязке,
Как огненный шар, он игрист в синеве.
Меня не пугает во мгле шепот вязкий,
Что жаждет услышать ретиво в ответ
Такую же муть, вне системы вербальной,
Но мысленно пульс далеко от вещей.
Послушай, я брежу картиной банальной,
Где нет априори понятий «ничей»…
А есть ощущение нужности крайней,
Пусть вечно тревожит назойливый быт.
Коснись моих снов, у нас будет свиданье,
Возвышенный мир, что доныне сокрыт.
20:28, 15.01.2018 год.
Изображение: https://likar.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002014
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.12.2023
Тебе відчуваю на відстані тисяч парсеків,
Закохане серце – неначе сигналів приймач.
Я променем світла з’єднаю орбіти, побач,
Як поряд здіймаються в плазмі сюжети далекі.
Тлумачу майбутнє своє і твоє в голограмах,
Нехай не чітке, та усе ж зрозуміле для двох.
На пальцях з’являються руни – шевронів рядок,
Торкнися цих знаків, не бійся творити на зламі
Років і надій обопільну рапсодію щастя,
Якщо проростає взаємність, немов первоцвіт.
Ти маєш зі мною гайнути сміливо в політ,
Вже зве Андромеда, рахує покликання часті.
22:15, 17.03.2018 рік.
Зображення: із Інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Раділо серце… Я тобі складав сонети,
Шукав з епітетів довершений смарагд.
І навіть снами розкривав якісь секрети,
Немов оракул був, немов найкращий маг.
Мережив знов світи любов’ю оповиті,
Де кожна мить здавалося тримала пульс.
Які ж чарівні ці прекрасні й щирі миті!
Любов уміло й ніжно прокладала курс.
До смужки неба, де окрилені мотиви
Давно піснями пробудили Сонця схід.
Нарешті час настав піднесення щасливий,
Весни завзятої нестриманий прихід!
19:32, 13.03.2018 рік.
Зображення: http://ukrimport.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
В режимі нуля, знов ні вгору, ні вниз,
А іноді – мляво блукаючи з болем,
Німіла душа, йшло життя під укіс,
Хотілося серцем майнути на волю.
Хотілося просто лягти, мов туман
І тихо розсіятись понад землею.
Хай вітер підхопить, довічний шаман,
Молекули світла, з’єднає з зорею.
В режимі нуля, знов ні вгору, ні вниз,
Подекуди й зовсім не маючи сили,
Душа, мов благала, візьми й упірни,
В космічний потік і згадай те, що миле.
Коли ще чекання найпершим було,
Здавалося вічність попереду ціла.
Наразі роки вперто крають чоло…
Уже не летиш, тільки мариш несміло.
22:36, 18.04.2018 рік.
Зображення: http://mirmystic.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Ти – блискавка-куля, гаряча й сліпучо яскрава,
В обіймах тебе пригорну, не боюсь обпектись.
Над нами злетілися янголи, долею правлять
І час зупинився навколо, гортається вись.
Взялася ти звідки? Можливо з небес апогею?
Чи може із світу кохання, що поряд живе?
Ймовірно із снів розмаринових диво-лілея,
Така таємнича, тримаєш в мені круговерть.
Вдихаю стихію, котра без вагань спопеляє,
Мов сам колапсую миттєво від проявів цих.
І щось неземне обвиває шаленим розмаєм,
У серці невтомно росте, рве кайдани міцні.
21:21, 23.04.2018 рік.
Зображення: http://ezotaverna.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Очей не відвести від тебе…
Як вроду описати словом?
Я вкотре поринаю в небо,
Мандрую в ньому видноколом.
Я зорями підкреслю сяйність,
Почуй їх тихий дивний щебет.
Малюю в думці миті файні,
Очей не відвести від тебе…
21:00, 21.02.2018 рік.
Зображення: https://animation.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Град жемчужин убитых надежд
В ожерелье связать очень трудно.
Нитка рвется, меж стен не уютно,
Время пишет вчерашний сюжет…
Но со старым подтекстом чужим,
Окружив мир любви непогодой.
Снова руша мечты мимоходом,
Как всегда свет сдирая с души.
Темень вновь разлеглась в голове
И, навесив ярлык неприглядный,
Развернет сумасшедшие взгляды
На пустырь, где живет человек.
Он опять, вопреки своим снам,
Потеряет надежд хрупкий жемчуг,
Ожидая взаимную встречу,
Исчезает в безвременье сам…
21:58, 10.01.2018 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001796
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2023
Не згадаєш мене у хвилини тягучого смутку,
Ні дзвінком, ні наклеєним Вайбером словом «Привіт!».
Раптом день інтегрує заточену в безладі муку
Десь у серце моє, меч-травою поранить живі
Осередки кохання, вони ще тримають облогу,
Ще в атаку ідуть фанатично відважні війська.
Із ім’ям на вустах, донедавна спорідненим з Богом,
Тільки доля звитяжців до краху віднині близька.
Оживає повільно байдужість стривоженим звіром,
Загортає в каміння холодне вчорашні сади.
Щось неладне й бездушне тримає за ґратами віру,
Віру в завтрашній день, все довкола болюче чадить…
Не згадаєш мене, я неначе уже й не існую…
Мовби сніг навесні, під питанням чи був? Існував?
Зосереджено в пам’яті янголи потай мандрують,
Ще рятують, як можуть, з чернеток яскраві слова…
18:46, 09.03.2018 рік.
Зображення: http://новости-сша.ru-an.info
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Меня исцеляет любви необъятное пламя,
Огонь животворный включает обратный отсчет.
Лишь пару мгновений пройдет, и от прежнего хлама
Остынет и место, а кровь, как лавина, течет
По венам искрящимся светом и с примесью неги,
Как будто я космос огромный бесстрашно вдохнул.
Едва ли найдутся надежней в душе обереги,
Они исступленно хранят только веру одну.
Что скоро планеты сойдутся в роскошном параде,
Пройдя, наконец, со звездою галактики центр.
И ребус давнишний, случайно, пусть будет разгадан
О жизненном смысле, не стоит внедряться в абсент.
Не нужно таскать на себе непосильную ношу,
Тем более, если трамплин под ногами упруг.
Парить над землей всё равно я в мечтаньях не брошу,
Ведь сделал красиво наколку на сердце: «А вдруг!»
22:25, 04.01.2018 год.
Изображение: https://www.twineternity.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001745
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2023
Мій стан емоційний бажає любові,
Без неї я привид, блукаю в жалю.
Не можу вдихати принади бузкові,
Зринати не вмію вдогін журавлю.
Тримаюся ледве за скелі крутезні,
Самотній навіки, мов сам із людей.
Придавлює небо шатром величезним,
Та я не Атлант, ось воно упаде.
Ще мить і розпадок поглине бездонний,
Колапс неминучий, зітре наднова
Прекрасні мотиви, що серце не зронить,
І хаос розчинить притихлі слова...
20:58, 06.03.2018 рік.
Зображення: https://m.pikabu.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Смелее, друг, огни зовут!
Мы вдоволь пылью надышались.
Как в горле кость – рассадник смут,
Подобно пытке средь реалий.
Творить добро – нелегкий труд,
Удел для тех, кто звёзды слышит.
А здесь, как прежде, продадут
Под видом ереси излишек
Чужих проблем, пустых надежд,
А то и вовсе – крылья срежут.
Но ты прощай толпу невежд,
Они слепы, хотя в них брезжит
Рассвет глубоких перемен,
Нетронутый запас воззрений.
Смелее, друг, вставай с колен!
Довольно быть в плену у лени.
Гадать не стоит, только ввысь,
К мирам далеких гравитаций.
Огни в пространстве таковы,
Что требуют волну оваций.
Вперед, без нас они немы,
Зачахнут в актах репетиций.
Поглотит их обжорство тьмы,
Навечно искривляя лица…
12:36, 09.12.2017 год.
Изображение: https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001660
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.12.2023
Клонує знов серце ординців набіги,
Тримайся, як можеш, о розуме мій!
Збирай вояків і шукай в кармі збіги,
Можливо відчуєш з легендами міф.
А ні, то сплюндрованим буде натхнення,
Димовищем їдко наповниться синь.
Зникатимуть вкотре героїв імення,
Лишень попіл скрізь, куди оком не кинь.
Полон і тавроване рабство чекає,
Розорена думка, ще й п’явкою щем.
Знайди послідовність споріднену з раєм,
О розуме мій, ти розбитий ущент.
20:04, 05.03.2018 рік.
Зображення: http://www.aintitcool.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
Вот сильнейшее пламя горит!
Жадно ест обезумевший воздух.
Не пытайтесь задуть его с ходу,
Пламень – Бог, отголосок зари.
Спит Земля, притворяясь святой,
Недра ждут под давлением света
До поры, словно канувши в Лету,
Есть, возможно, причины на то.
Вот огонь, агрессор, неба блик,
Жжёт проворно, палач правосудья.
Без эмоций, с лихвой правит судьбы,
И на дне соберёт корабли…
Рвёт тектонику плит и шторма
С ветром диким обрушит на берег.
Разнесёт лоскутами материй
Крик и стон, обречённость поймав.
Вот очаг, согревает тела…
Гипнотический танец в камине.
Не осталось и бедствий в помине,
Пламень – Бог, он источник тепла.
20:45, 22.11.2017 год.
Изображение: http://www.drawmaster.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001614
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.12.2023
Частоти співпали, екстремуми в нормі,
І рветься душа підкоряти орбіти нічні.
Я вивчив, як міг, манускрипт невідомий,
Складаю до купи всі знаки, мандрую у нім.
Свідомість замовкла, зійшла підсвідомість,
Неначе зоря над зашерхлим колись небуттям.
То дійсність була? Чи під виглядом коми,
Примарність звела мої сни до якогось пуття?
Звела й розчинилася, десь попід небом…
Клинопис на серці, ще більше всіляких питань.
Чи є на планеті такий же хто-небудь,
Хто раз у житті заглядав мимоволі за грань?
18:14, 02.03.2018 рік.
Зображення: weghost.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
Черпать энергию свыше дано просветлённым,
Видеть миров параллельность – шамана удел.
Жизнь на седьмых небесах характерна влюблённым,
Что же поэтам досталось? Лишь боли предел…
Мысли, которые смесь ядовитую варят,
Ртуть вместо крови и вечно больной эндорфин.
Каторга грёз. Выбор сделали сами? Едва ли…
Карма «любезно» забросила в свой лабиринт.
Здесь, как и водиться, темень, вокруг минотавры,
Нить Ариадны нужна, словно воздух, как вдох.
Просит Тесей на коленях прозрений отвары,
Муза, играясь, подправит безжизненный слог.
Плачет поэт, слёзы радости бурным потоком
Душу наполнят, к вершине приблизят на шаг.
Стены отступят на миг, тень взгрустнёт одиноко,
Трещину даст надоевший ему саркофаг…
13:05, 19.11.2017 год.
Изображение: https://a-a-ah.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001537
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.12.2023
Ти ховаєшся вертко, зігравши зі мною у гру
Невідому нікому і навіть тобі не підвладну.
Я давно навмання заучив всі дороги крізь млу,
Комбінацію вдалу, щоб куля у лузу більярдну
Полетіла майстерно, (її ж запускав фахівець!)
Все уклавши в енергій величну і вдалу константу.
Так я звик не блукати, а йти по прямій навпростець,
Хай і гори шляхи розтинали, це краще для гарту.
Не втечеш, павутину дбайливо сплітали вогні,
Розповсюдивши світло принадне на тисячі кроків.
Зрозумій, ти в мені розлилася, я бачу твій німб,
Що мені перепони нікчемні і прірви глибокі!
19:29, 15.02.2018 рік.
Зображення: https://escapeteams.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
Пропуская разряды флюидов сквозь сердца предел,
Невзирая на боль и карабкаясь вверх монотонно,
Звёзды с неба срывал в полусне человек и горел,
Он сгорал, словно заживо, видя огней мегатонны.
Дуги протуберанцев пытались ужалить тайком,
Незатейливо как-то, но всё же довольно серьёзно.
Антидот был в запасе, наркотик до крика знаком…
Человек, одержимый мечтой, выбирал путь, где сложно
И почти невозможно собой оставаться в тени…
Он хотел подчеркнуть доброты своей истинный кладезь.
Отражая драконов, которые стали делить
Чистоплотную душу, оставив разводы из грязи.
Очищалась от пепла душа под флюидным дождём,
Радиация чувств аккуратно с небес возвращала.
Просыпались латентные тайны – зачем он рождён,
Оживал человек, опьянённый дыханьем начала.
21:02, 13.11.2017 год.
Изображение: http://www.artfile.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001451
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2023
Запустила в мені ти процес, відтепер незворотній,
Поєднала уривки бажань у бажання одне.
Пломеніє душа, мов зоря, просить сни новомодні,
Таємничі віднині, їх зміст до кінця не збагнеш.
Розтлумачить лиш серце, воно, як завжди, поза часом,
Знає тисячі мов, розрізняє, між іншим, весну.
Полонений тобою, збираю натхненно прикраси,
Незрівнянні на вигляд, найкращі до серця візьму.
Попрямую до місця, де Сонця поява найперша
Сформулює послання, що маєш напевно ти шанс.
Ще живий, бо світанки чекаєш і прагнеш до звершень,
Хай самотньо до болю й забув тебе зрадницьки час.
Може ще могікани не зникли і ти не останній
Із створінь, для яких, попри все, у романтиці сенс.
Ще зустрінуться погляди вкотре в чутті довгожданім,
Ми для цього зійшли на планету з безкраїх небес…
13:04, 15.02.2018 рік.
Зображення: https://prajt.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
Такое красивое нечто
Со мною сейчас происходит!
Так хочется ветром на воле
Обнять возродившийся мир.
В крови поселились беспечно
Частицы, как новые всходы
Чего-то родного до боли,
Внедряя в меня счастья миг.
Я словно забылся в нирване,
Свет Шамбалы вижу отныне.
Ты нежно мне путь подсказала,
Сквозь время стремлюсь наугад.
Сгораю в огне ожиданий,
Любуясь пластичностью линий…
Ты стала моим идеалом
И в сердце живёт звездопад.
10:01, 25.10.2017 год.
Изображение: https://serpentguide.wordpress.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001382
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.12.2023
Щоби зір доторкнутися, треба покинути Землю,
Подолавши при цьому тяжіння дебелий ланцюг.
Хто ти є сам для себе? Породження дике пустелі?
А можливо створіння з колючих розвихрених хуг?
Невідомо, лишається тільки чекати на впертість,
На прийдешні звитяги завчасно усе ж не зважай.
Розгорни потихеньку блокноту клітинки затерті,
Там з’являється світ з-під пера, заквітчає нехай.
Доленосно побралися б фарб навіть різні відтінки,
В кожнім слові заграви небесні в орнаменті див.
Ще маленькі штрихи і народиться щастя нізвідки,
На руках сяють зорі, як ти безкінечно хотів…
20:01, 27.01.2018 рік.
Зображення: https://betterbeing940.wordpress.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Ловлю невольно вдруг периферийным зрением
Красивый силуэт моей любимой женщины,
Как будто воплотились сны, бесспорно вещие,
И мы вдвоем идем, став ближе на мгновение.
Озябшим шепотом взывал октябрь до этого
И мне казалось небо совершенно призрачным.
Не понимал я осень, не в ладах был с притчами,
Они летели вниз, от вида беспросветного…
Все изменили за секунду обстоятельства,
Тебя увидел я периферийным зрением.
Предела не было для радости, видение
Согрело душу, искупавши сердце в таинстве
Изысканных огней и превращаясь в чувственность,
Любовь владела мной, всей глубиной дыхания
Я ощущал её, на грани пульс сознания…
Седьмое небо с ходу пролетая умственно.
15:13, 02.11.2017 год.
Изображение: http://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001277
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2023
Колись моє серце таки дочекається втіхи,
Принаймні я вірю у це, попри хвижу вертку.
Вона намагається план протидіяння втілить,
Та марно, мабуть, я на іншім спіральнім витку.
Дивлюся на тебе, немов на ікону, й кохаю,
Тобою лиш марю, й на диво пишаюся цим.
Ти сильним багаттям зігріла сніги виднокраю,
Змішався порядок чіткий у положенні цифр.
Котрі небо хитре для нас у душі прописало,
Здавалося їх не змінити, хоч що не роби.
Єдина відмінність – я маю віднині кресало,
Тепер вже не змерзнем від подиху злої журби…
21:44, 17.01.2018 рік.
Зображення: http://womanadvice.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Я – омут твой, не трусь, смелее прыгай в омут,
Ты Солнцем бредишь, жарким отзвуком пожара.
Расплавлю взрывом адским, как в Мохенджо-Даро*,
Грибы в огне поднявши на гребень истомы…
Я – космос твой, не бойся, он такой огромный,
Буквально соткан из ярчайших звёзд скоплений.
Вдыхай глубины недр, где центр семи явлений,
Любви взаимной вскроет вечный наш феномен.
Я – ангел твой, не стой, отныне к счастью двери
Открыты настежь, искра божья нам в подмогу,
Лелеет страстно нашей верности дорогу,
Осталось вместе лишь в судьбу свою поверить…
12:28, 13.05.2017 год.
*Мохенджо-Даро (Мохенджодеро, Мохенджодаро, буквально «холм мертвецов») — город цивилизации долины Инда, возникший около 2600 года до н. э. Расположен в Пакистане, в провинции Синд. Является крупнейшим древним городом долины Инда и одним из первых городов в истории Южной Азии, современником цивилизации Древнего Египта и Древней Месопотамии. (https://ru.wikipedia.org/wiki)
По одной из гипотез, Мохенджо-Даро был уничтожен ядерным взрывом.
Изображение: http://pikabu.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001168
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2023
З одним крилом у небо не злетиш
І, як відомо, щастя не спіймаєш…
Хоч сто разів дістанься до мети,
Лиш за півкроку зупиняє «майже».
Така ось карма, хоч візьми й заплач,
Завий, та все одно не допоможе.
Неначе доля вклала серце в клатч,
Пішла ділити вкотре з іншим ложе.
А ти, знеструмлений, давай живи.
Твори, вмирай, кому це все потрібно?
Ніщо не зможе підійняти в вись,
А ми без неба - в хаосі потрійнім…
15:27, 07.01.2018 рік.
Зображення: http://fashiony.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Іноді розум береться до справи,
Змієм до серця у снах приповзе.
Може даремно лиш нею ти мариш?
Доки триватиме з болем це все?
Нею хворієш, блукаєш у хмарах,
Ладен у мріях літати без крил…
Ходиш на людях, неначе примара,
Їй не потрібні світи, що відкрив
Вкотре для неї… Навіщо їх сяйво…
Серце мовчало, згорнувшись в клубок.
Часом тони від журби розправляло,
Часом впускало у ритми любов…
Далі здіймались у вись амплітуди,
Як же замало для цього грудей!
Звуки і фарби змішалися всюди,
Мовби весь Всесвіт у вухах гуде.
Дам собі раду, а думка про неї
Миттю захопить у звабний полон.
Тільки розквітнуть чудові лілеї,
Знову мій розум шипить: «охолонь!»…
19:51, 03.01.2018 рік.
Зображення: http://www.bonzasheila.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
Напророчь мне, судьба, превеликую радость,
Я мечтал лишь об этом в пучине веков.
Сквозь круги проходил беспощадного ада…
Но теперь вдох свободен от прежних оков.
Что посеял, взошло, расцвело и зардело,
Ослабел негатив, стало легче дышать.
Небо крепко обнять – пустяки и полдела,
Научился я грезить, влюбленность верша.
Разлеглись на ладони морщины трех линий,
То, что спрятано там, не понять до конца.
Только день вдохновляет мелодией сини,
Для того я рождён, чтоб на небе мерцать.
Напророчь мне, судьба, вереницу желаний,
Чтобы все воплотилось, сбылось хоть на миг.
Я так много терял на всевидящем плане,
Каждый раз ошибаясь с чужими дверьми…
13:03, 17.10.2017 год.
Изображение: http://www.creative.su
Лиза Рэй. Лабиринт судьбы
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001095
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2023
Якби я міг, кричав би на весь світ,
Що ти найкраща і бажана!
В душі з’явилася неждано,
Зірвавшись знову безліччю палітр.
Відлунням ставши між високих гір,
Як хочеться до зорь дістатись!
Без тебе, мов я йду на страту,
З тобою мрії про любов легкі.
Наявний Всесвіт дуже замалий,
Бо ми удвох – безкрайній Всесвіт!
Володарі небесних перстнів,
Митці, що сенс надибати змогли.
І вкотре перевершили свій день,
Пришвидшили строкаті миті,
Де сплеск чуттів несамовитих,
Майбутнє наше радісно пряде.
21:51, 23.10.2017 рік.
Зображення: http://picolove.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
Приємні миті огорнули бездоганно
Життя моє, даруючи вогонь наснаги.
Рука на клавішах, друкує розділ саги,
Яку прожити завтра нам з тобою дано.
Прожити так, щоб ангели зраділи в небі,
Щоб сніг лапатий жваво танув на долонях.
Зима ворожить спритно, я – в твоїм полоні,
Все інше – не важливе, не було в потребі.
Рука друкує, не встигає за думками,
Але так хочеться спіймати з ноосфери
Послання зорь на золотавому папері,
Підказки файні, як знайти любов між нами.
Кохання справжнє, на яке чекали довго,
Так довго, що забули чи живі на світі.
Боялись глянуть в очі, там вже щастя світить,
Приємно в серці оселяючись розлого…
22:53, 12.12.2017 рік.
Зображення: https://www.passion.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
Навіть у снах, де свідомість відключена зовсім,
А підсвідомість шедеври дає на показ.
Де, на додачу, підсилить прелюдію осінь,
Вкотре підкреслить любов лиш до тебе й на раз
Зірве овації серце, відправивши розум
Врешті до біса, на острів безлюдний кудись,
Звідки немає дороги… Випрошує дозу
Думка про тебе, озвавшись з-під гніту рутин.
Тільки пусти, переллється у щедрі цунамі,
Сильним поривом зітре самоту нанівець.
Ще й набудує мостів, що лежать поміж нами,
Станем навпроти з тобою і бурі – кінець.
Навіть у снах, я знаходжу вродливість розкішну,
Очі бездонні, в яких розгорівся квазар.
Їх таїна постає, наче камінь наріжний,
В холод кидає мене, чи прямісінько в жар.
20:14, 23.10.2017 рік.
Зображення: http://tunnel.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Гасила Вода безпорадний Вогонь,
Він грів її ніжно, вмираючи з болем.
І щось божевільне вертало в полон,
В обійми холодні її задоволень.
Вона підіймалась до неба між хмар,
А потім дощами спадала на плечі.
Він ждав ці моменти, цей дикий кошмар,
Згасав, кам’янів у своїй порожнечі.
Вода будувала голки крижані,
Встромляла кришталь у закохану душу.
Вогонь плавив лід, розчинявся у ній,
Вдихав величавість її непорушну.
Тоді шаленів, розпікався в собі,
Немов Кракатау, палив все довкола.
Вода відчувала немислимий біль,
Була ледь жива, вкрай загублена й квола.
І попіл спадав їй на плечі з небес,
Вбирав по краплинах останню вологу.
Вогонь повертався, неначе воскрес,
Та знову Вода брала щемом в облогу.
20:36, 06.12.2017 рік.
Зображення: http://www.playcast.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Я чую подих твій, моя Любове,
Смакую передвістя змін в житті.
Минуле десь позаду, надто кволе,
Теперішнє взялося швидко йти.
Годинником замріяно по датах,
Де кожен крок в орнаменті хвилин.
Всі миті, звісно, в пам’ять не сховати,
Тим більше, не прискорити їх плин.
Та я зберу колекцію з найкращих,
Безцінних митей, з них колаж створю.
Щоб образ твій до мене ніжно лащивсь,
Щоб душі знов кохалися в зорю.
А ще – дзвіночків проявився гомін,
Найліпші звуки, в серці грався шал.
Які ж вони до болю всі знайомі!
Так схожі на забутий ідеал…
20:54, 30.11.2017 рік.
Зображення: http://bipbap.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Так холодно без тебе і незатишно,
Хурделиця проблем вирує й злить.
«Відважним будь!», – кричать видіння
райдужно,
Та як тут будеш, щось бракує сил…
Немов плита стотонна ковдра здавлює,
Хоронить десь у снах мене живцем.
Самотність – хижа сутність, не обманює,
Упорскує у серце ртутний щем.
Пекучий щем розгонить капілярами,
Знеструмить і в прострацію упре.
Клонує біль сумними екземплярами,
Створіння з криги, до жалю скупе.
Так холодно без тебе і безрадісно,
Чимдуж сніги ховаються в душі…
Та я чекаю світ барвистий заздрісно,
Тепла живого втрачений рушій…
15:04, 28.12.2017 рік.
Зображення:http://www.psychologies.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Коли ти зі мною говориш,
Тим більше, коли наодинці,
Затоплює лагідне море
І серце, і душу по вінця.
Вертаються з вирію весни,
Немов переписують строки.
Кричать самоті моїй: «Щезни!»
І шлях пророкують широкий.
Коли ти зі мною говориш,
Тим паче, коли йдеш назустріч,
Мені до снаги навіть гори
Здолати й циклони могучі.
А ще – сотворити сюжети,
Де шати одягнуть простори.
В мені оживають кларнети,
Коли ти зі мною говориш…
18:38, 19.11.2017 рік.
Зображення: https://www.popsugar.com.au
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
Я плинув крізь морок в далекі сузір’я,
Життя цінував до найменших дрібниць.
Бували часи, що страждав від зневір’я,
Та врешті дійшов до космічних криниць.
І пив неквапливо з Молочного Шляху,
Безцінний туман закодованих знань.
Хтось бачив у цьому підсвічену мряку,
Хтось зовсім нічого, боялись за грань.
Ступити хоробро, начхавши на почесть,
В багнюку липучу своїх же страхів.
Залиште назавжди набридливий почет
З приручених зграй чудернацьких граків!
І дихайте вільно, тікайте з васалів,
Як я, доторкнувшись до зоряних сфер.
Ми ще немовлята в космічнім загалі,
Та варті того, щоб здійматися вверх.
19:02, 22.12.2017 рік.
Зображення: https://www.b17.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023