yusey

Любов – це реактор шалених енергій

Любов  –  це  реактор  шалених  енергій,
Всередині  серця  напруга  тріщить.
Ти  здатен  на  все,  обернувшись  мерщій
В  проміння  щемке,  мов  заслін  від  елегій
З’явився  й  відтоді  ти  поміж  богами,
На  рівних  із  ними  і  крила  ростуть
За  спиною,  кров  переходить  у  ртуть,
Навколо  звучать  надчутливості  гами.
Ти  чуєш  її,  ти  вогонь  відчуваєш,
Тримаєш  за  руку  це  скупчення  див.
Вона  оживає  й  вторує  мотив,
А  ти  –  залюбуєшся  створеним  раєм.
І  мовби  на  світі  чарівність  всім  править,
Неначе  немає  журби  й  перешкод.
Лишень  є  любов  –  загадковий  штрих-код,
Що  тісно  пов’язаний  з  проявом  яви.

21:13,  18.10.2017  рік.

Зображення:  https://hdwallpapersbuzz.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023

Крила знявши бiлоснiжнi

Повернулися  із  вирію  ключі  птахів,
Щось  весна  в  душі  надовго  забарилася.
Наче  й  світ  звичайний,  та,  однак,  все  ж  не  такий,
Не  зійшлись  дороги,  що  обабіч  вилися.
Затужив  мій  ангел  від  даремності  натхнень,
Від  безвихіддя  подій,  ущерть  знесилився.
Сів  на  камінь  придорожній,  так  просидів  день,
Крила  знявши  білосніжні,  вмить  насмілився.
–  Хочеш  в  небо  бірюзове?  Забирай  собі!
Політаєш  стрімко  між  хмарин,  розвієшся…
Я  твоє  рвання  вподобав,  навіть  чую  біль,
Понесу  твій  жереб,  об  льоди  поріжуся…
Посміхнулася  душа  наївності  з  висот:
–  Ні,  не  треба  крил,  нехай  не  згасне  сяяння.
Тільки  поруч  йди,  оце  найбільша  із  щедрот,
Десь  у  снах  столиких,  хоч  у  диких  мареннях.
Стало  легше  вірити  в  повернення  весни…
Підморгнуло  сонце  між  небес  нахмурених.
Поступово  мій  хранитель  у  промінні  зник,
Розбудивши  в  серці  проліски  зажурені.

20:38,  19.12.2017  рік.

Зображення:  http://www.way2self.in.ua  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023

Я почти одичал без твоей красоты нереальной

Я  почти  одичал  без  твоей  красоты  нереальной,
Словно  странник,  попавший  под  распри  враждебных  ветров.
Трудно  красное  с  черным  венчать  на  рулетке  игральной,
Если  с  каждым  броском  выпадает  ехидно  зеро.

Только  ставки  не  в  пользу,  конечно,  встречают  небрежно,
И  меня,  и  кого-то  другого,  забрав  фишек  тьму.
Вот  бы  в  небо  взлететь  наугад,  пусть  я  в  чём-то  и  грешен,
Надоело  скитаться  по  жизни  всегда  одному.

Я  почти  одичал  без  лазоревых  глаз  ненаглядных,
Без  тепла  истощал,  будто  нежный  цветок  на  снегу.
Сложно  счастье  позвать,  отучившись  от  мыслей  балладных,
Но  и  видеть  грядущее  врозь  без  тебя  не  могу…

17:14,  09.05.2017  год.

Изображение:  http://gokkasten.co  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000734
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2023

Тортури

Повільно  впивалися  в  серце  хвилини  нашестям  безжальним,
Під  нігті,  щоб  муки  тривали  нестерпні  щоразу  довше.
Тортури  без  сумніву  славні,  з  підтекстом  своїм  геніальним,
Терпи,  Прометею  сучасний,  стогнати  від  болю  не  гоже.

Могло  бути  й  гірше,  хоч  гірше  навряд  чи  стерпіти  можливо,
Самотність  стерпіти,  що  душі  чужі  без  кінця  підселяла
У  душу  мою,  ще  й  цькувала  вночі,  мов  примара  мінлива,
То  надто  живою  була,  то  хворіла  постійно  і  в’яла…

Але  ще  тримала  в  обіймах,  які,  мов  залізні  кайдани,
Впивалися  в  тіло,  лишаючи  смуги  занадто  багряні.
Мені  хтось  торочить  про  пекло,  яке  переходити  дано,
Та  я  в  нім  живу  кожен  день,  у  потоці  людському  наявнім.

Живу,  ігноруючи  біль,  назбиравши  колекцію  з  марень,
Здебільшого  теплих,  де  почерк  надій  ще  читається  чітко.
Де  світ  навздогін  ще  прокльонів  не  шле  із  відтінками  кари,
Така  благодать  все  ж  надходить  до  серця  не  завжди  і  рідко…

21:25,  16.12.2017  рік.

Зображення:  https://lenta.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023

Miracle Of Love

Досвід  прожитих  років  копошився  в  свідомості,
Начебто  в’язень,  але  безкінечно  весь  час  бунтував.
Що  йому  хист,  він  давно  змайстрував  із  самотності
Кращу  з  поробок,  відтоді  відчув,  що  вона  вкрай  жива,
Мов  Галатея,  приходила  снами  величними,
Вабила  так,  що  хотілося  йти  в  паралельні  світи…
Ти  лиш  поклич!  Побіжу,  хай  і  зовсім  незвичними
Нетрями  сніжними,  кинувши  все,  до  своєї  мети.
Наче  лавина  з  верхів’я,  від  сплячки  розбуджена,
Ковдрою  вкрию  обіймів,  щоб  затишок  був  повсякчас.
Голос  всередині  вторить,  що  ти  моя  суджена,
Кожна  клітина  в  тріумфі  й  обожнює  це  відчуття.
Кров  закипає,  розніжився  пульс  амплітудами,
Щиро  закохане  серце  спроможне  вдихнути  Любов.
Навіть  загублена  мрія  знайшлася,  о  чуда  мить!
Знову  в  мені  оселився  відвертою  радістю  Бог.

18:46,  18.11.2017  рік.

Зображення:  http://monalisalubi.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023

Зустріч із Кам'яною Могилою

Відчувши  захист  древніх  мегалітів,
Душа  пірнула  в  сяйво  навпростець.
Сакральне  диво,  неповторне  в  світі,
Бажало  зустрічі,  ще  й  день  простер
Дорогу  Півдня,  плавився  в  асфальті,
Пливли  дерева  за  вікном  авто…
Манили  брили,  бачені  на  шпальті
Проспекту  в  глянці,  гулом  мегатонн.
Немов  минуле  говорило  вкотре
Не  те,  що  нам  насаджують  з  книжок.
Летіло  епізодів  птаство  скоре,
І  ось  відкрився  всіх  епох  зв’язок…
Сарматське  море  розігнало  плескіт,
Повільно  плівся  мастодонтів  ряд.
По  черзі  бачились  часи  далекі,
Були  й  такі,  що  їх  збагнеш  навряд.
Наприклад,  постаті,  які  між  гротів
Снували  похапцем  вночі  і  вдень.
Чи  люди,  чи  прибульці,  духи  в  плоті?
Відомо  мало,  слід  лиш  де-не-де.
Петрогліфом  залишився  у  спадок,
Клинописом  на  камені  застиг.
Питань  ще  більше,  навіть  від  здогадок,
Навколо  небувалий  дощ  інтриг.
Майстри  колишні  таврували  скелі,
Знання  свої  нащадкам  зберегли.
Сюди  приходили  через  пустелі
Пророки,  щоб  навчитися  з  цеглин
Творити  світ,  розбивши  тінь  амбіцій,
З’єднавши  Північ,  Південь,  Захід,  Схід.
Росли  в  народі  різні  небилиці
Про  центр  пізнань  і  власний  родовід.
Про  віру  предків,  знищену  попами,
Зґвалтовану  жорстоко  і  не  раз.
Про  хрест  тяжкий,  що  ми  усі  рабами
Повинні  жити  в  нетрях,  без  образ.  
Про  кров  пролиту,  бідний  мій  народе…
Допоки  будеш  ти  у  реп’яхах?
Коли  вже  вийде  назавжди  із  моди
Сплюндрована  дорога,  вкрай  лиха?
Пішли  видіння…  Сховане  майбутнє…
Замовкли  мегаліти,  знов  наш  час.
Мандрують  в  думці  миті  незабутні,
Женуть  назад  на  перехрестя  трас.

22:06,  04.12.2017  рік.

Зображення  із  власного  архіву.

Кам’яна  Могила  —  визначна  пам’ятка  древньої  культури  в  Україні  поблизу  Мелітополя  (село  Терпіння)  у  Запорізькій  області  над  річкою  Молочною,  державний  історико-археологічний  музей-заповідник.  (http://7chudes.in.ua/nominaciyi/kamyana-mohyla/)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023

Розкидає осінь листя золотаве

Розкидає  осінь  листя  золотаве,
На  душі  роздолля,  мов  ковтнув  зорю.
Кожен  атом  спритно  увібрав  заграву,
Я,  немов  хмаринка,  вкотре  говорю:
Ось  таке  зі  мною  ти  постійно  робиш,
Майже  непомітно  для  людей  навкруг.
Не  шукав  ніколи  я  в  обхід  дороги,
Хай  би  що  чекало,  навіть  стріли  хуг.
Я  ішов  до  тебе,  дерся  на  вершини,
Переходив  броди  у  потоках  злих.
Ліз  через  колюччя  дикої  шипшини,
Вперто  серцю  вірив,  що  кінець  імли
Вже  не  за  горами,  зазвучать  октави,
Ті,  що  так  леліяв,  лиш  для  тебе  склав.
Розкидає  осінь  листя  золотаве
І  мені  шепоче  ніжне  й  тепле  «love».

22:15,  12.10.2017  рік.

Зображення:  https://ru.depositphotos.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023

Здіймаюсь на хвилю

Налаштуюсь  на  хвилю  твою  неодмінно
І  частинкою  сяйва  по  ній  пробіжусь.
Хай  усе  негативне  залишиться  тлінним,
А  на  зміну  йому  прийде  вир  куражу.
Понесе,  мов  на  крилах,  далеко-далеко,
Небокраєм  загравним  назустріч  вогням.
Відчуваю  світила,  їх  збуджений  клекіт,
Затамовую  подих,  жду  виходу  дня.
Він  миттєво  засліпить  всевидящим  оком,
Опромінить  добротно,  така  в  нього  суть!
Ми  сьогодні  на  рівних,  я  теж  ненароком
Розповсюджую  світло,  у  серці  несу
Неймовірний  запас  радіацій  шалених,
Подарований  згусток  буремних  жадань.
Я  на  хвилю  здіймаюсь,  спалахують  вени,
Закликає  душа  йти  вперед  без  вагань.

22:33,  22.11  2017  рік.

Зображення:  http://www.liveinternet.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023

Сходження сонця гарячого

Ти  причетна  до  сходження  сонця  гарячого,
Ніч  пройшла  й  колісницю  полагодив  день.
Б’ють  копитами  коні,  виходять  із  сплячого
Стану,  жваво  впрягай  і  тримайся  лишень.
Щиро  небо  обійме,  несуть  понад  хмарами,
Збруя  сяє  від  вкраплень  коштовних  прикрас.
Гриви  з  жару-вогню,  я  лечу  із  примарами,
Може  й  сам  вже  примара,  спиняється  час.
Світить  сонце  всередині  тіла  розмашисто,
Пал  нещадний,  та  він  так  потрібний  мені.
Всю  самотність  у  серці  випалює  начисто,
Щоб  любов  воскресала  з  плеяд  пломенінь.
Ти  –  єдина  стихія,  що  кров  розтривожила,
Навіть  більше,  знайшла  пошрамований  скарб.
Він  тони  видає  в  лихоманці,  ми  зможемо
Світ  для  двох  народити  із  вибухом  барв.

20:07,  11.10.2017  рік.

Зображення:  http://well-magic.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023

Любов розгортає довершену хронiку змiн

А  я  –  обираю  Любов,  проти  кіпи  встановлених  правил,
Ніщо  так  не  гріє,  не  вабить  мене,  як  присутність  твоя.
Що  ти  все  ж  існуєш  в  реальній  подобі  на  аркуші  яви,
Тобі  подарую  троянди  червоні,  мов  кров,  хай  горять.
Або  розшукаю  тендітні,  з  кіно,  орхідеї  ванільні,
Нехай  у  магічному  вирі  під  стелю  нас  здіймуть  обох.
Збуваються  мрії,  їх  вже  не  спинити  у  снах  обопільних,
Що  сталось  –  на  краще,  як  кажуть  в  народі,  дано  на  добро.
Дано,  наче  скарб,  чи  реліквію  неба,  покладену  в  душу,
Ціннішу  шедеврів  фарфору  умільців  династії  Мін.
Я  маю  надію,  котра  проронила  жагу  невмирущу,
Відтоді  Любов  розгортає  довершену  хроніку  змін.

23:13,  11.11.2017  рік.

Зображення:  http://classpic.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023

Торкнувшись до надприродного

Хтось  прибивав  до  хреста  себе  цвяхами  й  мучився  знову,
Мучився  довго,  надіявся  небо  пробачить  гріхи.
Небо  мовчало,  як  завжди,  капризно  міняло  обнови,
Нащо  вникати  йому  у  страждання  чужі  реп’яхи.

Хтось,  вже  прибитий,  надіявся  виключно  вкотре  на  себе,
Цвяхи  руками,  своїми  руками,  виймав  із  хреста.
Падав  додолу,  стогнав,  не  приймаючи  ввірений  жереб,
Повз  ледь  живий,  а  позаду  ламався  в  крові  п’єдестал.

Хтось  зализавши  стигмати,  запік  їх  пекельним  металом,
Зріс  над  собою,  неначе  прозрів,  мов  позбувся  почвар.
Бачив  як  люди  ділили  Добро  метушливим  загалом,
Білим  і  чорним  безглуздям  наївшись  у  вихорі  чвар.

Хтось  покладався  на  щось  надприродне,  розміщував  зорі
Ближче  до  серця,  любив  лад  у  всьому,  тим  більше  в  думках.
Щирість  давала  можливість  пливти  у  ріці  неозорій
Шляху  Молочного  й  сила  була  у  зміцнілих  руках.

20:44,  10.11.2017  рік.

Зображення:  http://www.trinfinity8.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023

За мене молитись не треба, я сам помолюсь

Коли  я  піду  між  вогнів  назавжди  мандрувати,
За  мене  молитись  не  треба,  я  сам  помолюсь.
Я  власне  чистилище  знав,  закодовані  грати,
У  них  дивним  чином  утримував  з  пафосом  лють.
Мене  не  шукай  у  світах,  де  знаходяться  люди,
Там  тільки  химери  й  бездушне  стремління  нажив.
А  ще  –  безпорадність  надій,  що  сумують  усюди,
Куди  не  поглянь,  зостаються  лишень  міражі.
Покликання  щире  нікому,  на  жаль,  не  потрібне,
Слова,  наче  листя,  пожовкли  й  опали  давно.
Або  ярликами  вдалися  у  лестощах  срібних,
Якась  мімікрія…  Комусь  розпізнати  дано
І  стати  на  захист  глибинної  пам’яті  предків,
Хай  важко  це  буде,  та  мусить  душа  чути  пульс.
Коли  я  піду  мандрувати  до  зір  осередків,
За  мене  молитись  не  треба,  я  сам  помолюсь.

21:29,  24.10.2017  рік.

Зображення:  http://light-of-angels.ucoz.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023

Наивно веря в квант весны

Не  стоит  брать  судьбу  взаймы
И  то,  что  мы  с  тобой  не  вместе.
Не  время,  средь  иных  нашествий,
Стремиться  к  почестям  немым.

Когда  в  пространстве  тишины
Витает  пристально  затея,
Присутствие  твоё  лелеять,
Наивно  веря  в  квант  весны.

12:26,  09.03.2017  год.

Изображение:  http://interserfer.blogspot.com

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000335
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.12.2023

Тільки ти одна спроможна

Тільки  ти  одна  спроможна  мій  підняти  настрій,
Завжди  влучно  глянеш  в  очі,  мов  малюєш  знаки.
Гріють  душу  гліфи,  в  серці  –  хризантеми  й  айстри,
Що  зростають  стрімко,  барви  вносять  для  наснаги.  
Наче  б  осінь  спить  надворі,  вже  не  знайдеш  квітів,
Голизна  відверта  й  мряка,  мовби  потойбіччя…
Пари  слів  достатньо,  щоб  від  щастя  захмеліти,        
Тільки  ти  одна  спроможна  вбити  протиріччя.
Маєш  владу  наді  мною,  в  той  же  час  на  пана
Обертаєш  ти  мене,  на  пана  над  панами.
Я  неначе  зовсім  інший,  щось  величне  дано
Осягнути  й  берегти  кохання  поміж  нами.
Тільки  ти  одна  спроможна  легко  й  дуже  просто
Світ  навколо  заквітчати,  перейняти  грози.
Дивний  затишок  створити,  оживити  простір,
Тільки  ти  одна  спроможна  мій  забрати  розум.

19:46,  08.11.2017  рік.

Зображення:  http://www.xrest.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023

Не боюся я зовсiм тебе, о моя Немезидо!

Не  боюся  я  зовсім  тебе,  о  моя  Немезидо*!
Я  прискорююсь  швидко  і  миттю  сповільнююсь  теж.
Я  чекаю  на  тебе  давно,  вже  портали  відкрито,
Не  сплюндруєш  планети  мої,  їх  навік  не  зітреш.

Не  боюся  пришестя  комет  –  флібустьєрів  нещастя
І  тяжіння  твоїх,  навіть,  дуже  нещадних  стихій.
Ще  побачимо  в  кого  перлина  у  серці  найкраща,
Хто  з  нас  має  орбіти  звичайні,  до  впливів  хиткі.

Не  боюся  я  зовсім  тебе,  о  моя  Немезидо!
Я  тримав  курс  величний  так  чітко,  летів  між  світів.
Мій  заряджений  вітер  невтомно  трудився  над  літом,
Щоб  готовим  я  був  до  появи  твоєї  в  житті.

Не  боюся  колапсу  в  душі,  знов  скануючи  простір,
Надновою  ми  станемо  разом  від  доторку  сил.
Тож  приходь  в  мої  сни,  чи  відразу  яскраво  у  гості...
І  дарунків  не  треба  мені,  буде  досить  краси.

21:21,  08.10.2017  рік.

Зображення:  https://www.goodfon.ru

*Немезида  (також  Зоря  смерті)  —  гіпотетична  зоря,  червоний,  білий  або  коричневий  карлик.  Вперше  гіпотеза  про  Немезиду  була  сформульована  1984  року:  вважалося,  що  вона  обертається  навколо  Сонця  на  відстані  приблизно  95  000  а.  о.  (1,5  світлових  роки),  дещо  далі  хмари  Оорта.  (Вікіпедія)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023

Ніхто не знав, що на душі було у Майстра

Ніхто  не  знав,  що  на  душі  було  у  Майстра,
Кого  він  серцем  так  окрилено  шукав…
Чи  може  Музи  повів,  чи  ту  зустріч  завтра,
Котру  створив  разів  із  сто  в  своїх  думках?

А  може  щастя  приголомшливе  пришестя,
Таке,  щоб  вибухом  чуттів  зірвало  дах!
Як  грім  на  яснім  небі…  Хай  проміння  пестять
Теплом  і  світлом  квіти,  як  він  це  жадав!

Ніхто  не  знав,  що  на  душі  було  у  Майстра,
Про  що  він  марив,  скільки  прикрощів  схопив…
Кому  горіла  в  серці  незгасима  ватра,
Що  біль  встромляла,  мов  трояндові  шипи.

А  він  творив,  вже  звикся  до  такого  стану,
Навчився  навіть  у  собі  цькувати  хіть…
Сам  й  не  чекав,  що  всі  льоди  отак  розтануть,
В  минуле  візьмуть  тінь  кайданів  лихоліть.

20:24,  07.11.2017  рік.

Зображення:  https://elenadudina.deviantart.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023

Хіба ж на тебе можна надивитися?

Хіба  ж  на  тебе  можна  надивитися?
Коли  тону  в  очах,  коли  іду  на  дно…
Коли  пізнав  зорі  шалені  китиці,
Коли  упала  перша  плитка  доміно
Самотніх  буднів  і  штурнула  пафосно
Наступні  плитки,  аж  забило  дух!
Нівроку  дія,  ти  всміхнулась  радісно,
І  дощ  набридлий  на  душі  ущух.
Мій  світ  велично  сяє,  скоро  зміниться,
Блищить  роса,  неначе  діамант.
На  тлі  долоні  знову  доля-мрійниця
Вкладає  сенс,  а  я,  мов  хіромант,
Читаю  код,  це  вже  не  нісенітниця!
Дивлюся  в  очі,  ледь  живий  від  чар.
Хіба  ж  на  тебе  можна  надивитися?
Усе  б  віддав,  щоб  твій  вдихати  шарм.

20:41,  06.11.2017  рік.

Зображення:  http://flywithmeproductions.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023

Хочу тебе цiлувати

Хочу  негайно  тебе  цілувати  грайливо,
Без  перебільшення,  десь  поза  межами  сну.
Хочу  кохання  розкішну  з  принадами  зливу,
Щоб  увірвалася  в  серце,  в  мою  глибину.
Хочу  пророчого  дива  чудову  палітру,
Тільки  таку,  що  утворить  пейзаж  там,  де  ти.
Навіть  дістану  привіт  від  легенького  вітру,
Що  намагався  від  мене  так  стрімко  втекти.
Ніжно  тебе  пригорну,  ти  приємна  на  дотик,
Мов  зачарований,  я  не  підвладний  собі.
Знов  крадькома  все  шукаю  твій  погляд,  і  в  соте,
Прагну  тебе  цілувати  скоріш,  хоч  убий!

19:36,  04.10.2017  рік.

Зображення:  http://misseva.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023

Бесконечность

Ты  меня  одинокого  крайне,  любви  не  нашедшего,
Может,  вспомнишь  однажды,
                             немного  под  вечер  взгрустнув.
Зажигал  я  тебе  бесконечность  огней  сумасшедшую,
Разрывая  на  части  звенящую  в  сердце  струну.

Иногда,  при  растущей  Луне,  вновь  предчувствуя  тайное,
Ты  на  небо  всё  смотришь,  мечтая  меж  звёзд  полетать.
Заарканю  тебе  я  Вселенную  –  радость  случайную,
Утопает  она  в  первозданных  и  ярких  цветах.

Ты  меня  одинокого  крайне,  как  прежде,  отшельника,
Приюти  хоть  на  миг,  мне  наскучила  музыка  льда.
От  душевной  тоски  рассупонилась  в  мыслях  истерика,
И  хоронит  живьём,  забирая  жестоко  года.

22:30,  30.04.2017  год.

Изображение:  http://www.liveinternet.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000160
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2023

Ще на крок ми стали ближче до любові

Ще  на  крок  ми  стали  ближче  до  любові,
Ще  на  крок,  а  може  навіть  вічність  ціла
Заховалась  десь  між  нами  у  клубкові,
Чистих  вражень  серця,  де  вогні  зуміла
Розкурити  так,  мов  створена  для  цього,
На  хиткому  мості  з  вітром  розмовляла.
Ми  ступали,  зважуючи  кроки,  з  Богом,
Нас  вело  натхнення  до  роздолля  палу.
Ще  на  крок…  Змістились  знаки  Зодіаку,
Ще  на  крок  і  неможливе  вже  реальність.
Час  спини,  торкнися,  ось  найкращий  ракурс,
Ми  удвох  з’єднали  наші  зорі  дальні.
Ще  на  крок  ми  стали  ближче  до  любові,
Ще  на  крок,  це  дійство  справді  надважливе.
Повернувся  з  вирію  кохання  повів,
Ще  на  крок  наблизив  воскресіння  дива.

21:27,  03.11.2017  рік.

Зображення:  http://picolove.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023

Движутся планеты в невесомости

Движутся  планеты  в  невесомости,
Может,  вопреки  законам  сфер.
Дайте  мне  решить  проблемы  с  робостью,
Дайте  из  души  изгнать  химер.
Рьяно  очень  оплетают  теменью,
Но  в  своих  стремлениях  –  слабы.
Нет  порядка  в  их  досадном  племени,
Только  крики,  вздыбленная  пыль.
Эй,  ребята!  Хватит  сны  навёрстывать,
Выходи  на  свет  по  одному!
О!  Да  вы  такие  разношерстные…
Скопище  в  терзаниях  от  смут.
Движутся  планеты  в  невесомости,
Солнце,  как  пастух,  их  –  поводырь.
Свет  желанный,  бич  для  безысходности,
Топит  лики  каменной  воды.
Я  –  ничей  слуга,  я  –  птица  вольная,
Распри  не  по  мне,  во  мне  –  добро.
Атомы  бунтуют  недовольные,
Но  крепчает  от  ранений  бронь.
Ауры,  познавшей  радиацию,
Звёзды  в  небе  –  сестры,  слышу  плач.
Цепко  держит,  душит  гравитация,
Но  спасу  вас  от  жестоких  плах…

12:51,  08.10.2017  год.

Изображение:  http://fanaru.com

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000061
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.12.2023

Відвертими дорогами

Відвертими  дорогами  ми  йшли  назустріч  зморені,
І  через  споглядання  зорь  отримували  щем.
На  осліп  йшли,  й  на  радощах,  чекали  вдало  створені
Гаразди  для  душі  всілякі  й  щастя  під  дощем.

Кричуще  серце  похапцем  ховалося  за  обрієм,
Ступаючи  в  незвідане,  молило  про  любов.
Ми  йшли  вперед  і  марили,  були  безмежно  хворими,
Хворіли  один  одним,  час  позичивши  у  борг.

Не  треба  ліків-заздрощів,  не  треба  слів  у  судженнях,
Нас  двоє  на  планеті  цій,  де  змін  коловорот.
Мій  хіт-парад  освідчення  приніс  гран-прі  заслужено,
Я  мріяв  лиш  про  погляд  твій,  найбільшу  з  нагород.  

Відвертими  дорогами  ми  йшли  удвох  закохані
І  серце  відчувало  звабу,  розливавши  хміль.
Лишень  для  нас  феєрія,  ще  й  зорепад  сполоханий,
Під  небом  щастя  пристрасне,  що  лине  нізвідкіль.

18:42,  08.10.2017  рік.

Зображення:  http://vality.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023

Зазвучали клавіші роялю у душі принадно

Зазвучали  клавіші  роялю  у  душі  принадно,
Це  до  них  торкнулася  ти  поглядом  своїм.
Полилась  мелодія  із  відзвуком  доладним,
Водоспадом  через  край,  і  ось  він  мій  Гольфстрім.
Розливається  у  серці,  полонить  безмежно,
Як  я  ждав  цю  повінь,  мов  пустеля  щедрий  дощ!
Ти  торкаєшся  до  клавіш  дуже  обережно,
Проростають  фарби  ярі  з  монохромних  товщ.
Неземне  блаженство  огорнуло  всі  ландшафти,
Кожен  закуток  душі,  немов  зродився  знов.
Одягнув  найкращі,  стильні  й  новомодні  шати,
Навіть  я  себе  неначе  у  собі  знайшов…
Шириться  мелодія,  звучить  аранжування,
А  слова  самі  приходять  й  туляться  до  нот.
Пригорнулося  до  тебе  і  моє  кохання,
Обіймає  дуже  ніжно  поглядом  давно…

13:22,  29.10.2017  рік.

Зображення:  http://www.zastavki.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023

Від Альфи й до Омеги

Від  Альфи  й  до  Омеги,  не  втрачаючи  деталей,
Обожнюю  твою  присутність  між  усіх  людей.
Нарешті  вість  прийшла  з  відкритих  Всесвітом  реалій,
Віднині  я  щасливий  вкрай,  навколо  дзвін  чудес.
Мандрую  подумки  до  величавих  горизонтів,
Ще  й  небом,  назбиравши  повні  пригорщі  сіянь.
Чаклує  осінь  прудко,  творячи  принади  жовті,
Від  золота  цього  свічуся  з  нею,  звісно,  й  я.

Від  Альфи  й  до  Омеги,  розпізнавши  вроду  гарну,
Невтомно  марю  лиш  тобою,  змінюю  світи.
Торкнися  пульсувань  моїх,  ми  вдвох  розіб’єм  карму,
Що  нас  тримала  міцно  в  грізнім  рабстві  самоти.
А  далі  –  все,  що  хочеш,  навіть  мрії  фантастичні,
Яскраве  Сонце  на  долонях,  руки  лиш  підстав.
Візьму  веселки  барви,  ще  й  знайду  слова  магічні,
Дістанусь  серця  і  дозвусь…  Бо  я  тебе  так  ждав.

22:17,  01.10.2017  рік.

Зображення:  https://www.thinglink.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023

Летучий Голландец

Откуда  берутся  стремления  яркие,
Которые  свежесть  несут  сквозь  года?
Так  трепетно  мысли  ложатся  подарками
На  луч  вдохновений,  где  сердце  отдав,
Сплетаются  чувства  в  рисунки  абстрактные,
Порой  очень  чётко,  порой  –  не  поймешь.
Пытаюсь  предвидеть  подсказки  антрактные,
В  сюжетах  обычных,  где  слаженно  дрожь
Усилит  грядущий  спектакль  креативностью,
Затертую  пьесу  допишет  меж  строк.
И  выйдет  душа  из  суждений  наивности,
Откроется  миру,  впитавши  добро.
Ликуют  событий  фанфары  звучащие,
Виски  принимают  небесный  кураж.
В  крови  эндорфин  опоил  настоящее…
Откуда  взялась  эта  встречная  блажь?
«Летучий  Голландец»  на  Землю  Великую
Свой  курс  проложил,  и  волна  не  собьет.
Скитание  в  прошлом,  любовь  как  реликвию
Теперь  бережет  и  стремится  на  взлет.

22:10,  23.09.2017  год.

Изображение:  https://www.look.com.ua  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999935
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2023

Солодкий аромат твоїх нових парфумів

Солодкий  аромат  твоїх  нових  парфумів,
Нахабно  греблі  рве  самотнього  життя.
Дає  натхнення  чистий  здичавілий  струмінь,
Живу  енергію  весни  в  серцебиття.

Ти  –  радість  днів,  ти  надзвичайна  жінка  в  світі,
І  небом  створена  для  щирих  милувань.
Я  вдячний  долі  за  дарунки  розмаїті,
Коли  в  обіймах  ти  –  бажаю  святкувань.

Лечу  з  тобою  й  теплі  висхідні  потоки
Тримаю  міцно,  наче  птах  на  висоті.
Немов  у  снах,  та  я  щасливий  на  всі  боки,
Ти  шлях  вказала  у  заграви  золоті.

Солодкий  аромат  твоїх  нових  парфумів,
Звабливо-ніжний,  так  полонить  і  п’янить.
Здіймає  силу  в  кільканадцять  тисяч  струмів,
Усе  навкруг  квітує,  йде  наосліп  мить.

21:48,  30.09.2017  рік.

Зображення:  http://posekrety.ru/stilnie-sekrety  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023

Ангелы рождают демонов

Ангелы  рождают  демонов,  демоны  рождают  ангелов,
Всё  всегда  взаимосвязано  и  всё  всегда  предрешено…
Вечность  мнима,  кратковременна,  всюду  бесконечна,  заревом
Взрыв  неистово  несла,  бросая  к  звездам  хаоса  зерно.
Главных  отрицаний  времени,  светлых,  но  слепых,  без  выбора,
Падших,  но  несущих  свет  в  глубины  перечёркнутой  души.
Трудно  воссиять  над  племенем,  сагу  рассказав  навыворот,
А  еще  труднее  –  выдернуть  невежды  заостренный  шип.
Ангелы  ведь  в  чем-то  демоны,  демоны  все  те  же  ангелы,
Каждый  бог  по-своему  и  каждый  льдом  пытает  изнутри.
Им  жестоко  кем-то  велено  жечь  миры  нейтронным  факелом
И  творить  с  нуля  миры,  принявшие  разгул  последних  тризн.
Но  бывают  встречи  редкие,  ангелы  познают  демонов,
Распри  приумолкнут,  станут  чуть  спокойней  взгляды  в  синеве.
В  цепи  добровольно  крепкие  силу  закуют  намеренно…
Первый  вдох  познает  с  криком  новый  и  безгрешный  человек.
     
18:12,  28.08.2017  год.

Изображение:  https://wolfiemoonsong.deviantart.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999867
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2023

Ми ще сьогодні не віталися очима

Ми  ще  сьогодні  не  віталися  очима,
Ще  не  казали  один  одному  «люблю».
Так  палко  мріяли  й  була  на  те  причина
Вже  чули  музику,  навколо  тихий  блюз.
Ми  ще  сьогодні  не  підвладні  атмосфері,
Все  ще  вагаємось  у  мандрах  неземних.
Хоч  доля  пристрасно  у  трепетній  манері
Сплітає  душі,  мов  звільняючи  із  криг
Метеликів,  які  злітали,  змігши  крильця
Свої  розправити  у  царстві  чарувань.
Як  добре  буде  цій  феєрії  відкриться…
Тримати  щастя,  що  Всевишній  дарував.
Ми  ще  сьогодні  не  торкалися  очима,
Ще  не  віталися,  лишень  спіймали  час.
Серця  в  дуеті,  хай  між  них  ще  гра  незрима,
Єднали  ритми  часті  в  дивовижний  джаз.

22:02,  29.09.2017  рік.

Зображення:  http://animation.99px.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023

Жрец невидимого храма

Я  –  жрец  невидимого  всеми  храма,
Прошедший  мысленно  тайфун  огней.
Меня  влечёт  так  сильно  панорама,
Где  ночь  и  день  в  объятиях,  извне
Струится  ток,  во  всём  не  идеален,
Но  вены  крепнут  от  тирад  частиц.
Я  знаю  мантры,  мне  их  прививали,
Подчас  внедряли  с  кашей  небылиц.
Немного  грустно,  самость  вскроет  стужу,
Опять  направит  на  борьбу  с  собой.
Кристаллы  снега  чинно  режут  душу,
А  тело  рвётся  с  лихорадкой  в  бой.

15:20,  01.07.2017  год.

Изображение:  http://wallpapers.99px.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999803
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2023

Пекельна залежність

Хвилини  з  тобою,  немов  жвавий  вітер,
Летять  невгамовно  кудись  в  далечінь.
А  серце  стрибає,  до  звершень  відкрите,
Шукає  твій  погляд  і  вдень,  і  вночі.

Це  вже  не  забава,  це  навіть  не  примха,
Це  вже  й  не  потреба,  це  те,  що  не  спить.
Пекельна  залежність,  обпалює  стиха,
Роз’ятрює  грізно  й  відверто  –  «Люби!».

Нема  порятунку,  та  я  звісно  радий,
Що  ти  так  нещадно  плюндруєш  мій  світ.
На  місці  пожарин,  уже  в  сто  каратів,
Коштовності  сяють,  мов  зорі  нові.

Пекельна  залежність  –  від  янголів  зілля,
Скуштуєш  –  загинеш,  від  снів  утечеш.
І  оком  не  кинеш,  коханням  наділять,
Терпке  божевілля  підселять  без  меж.

20:32,  19.09.2017  рік.

Зображення:  https://www.psyh.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023

Отучи меня ждать

Отучи  меня  быть  налегке  в  своих  грёзах,
Надоело  на  месте  отчаянно  ёрзать,
Вновь  воруя  твой  взгляд,
Уклоняться  тайком

От  него,  расскажи  как  искристым  огнём,
Утолить  оголтелую  жажду,  живьём
Хоронить  невпопад
Мысли,  ставя  на  кон

Даже  вздох,  возвращаясь  однажды  к  истокам,
Может,  в  чём-то,  конечно,  я  верю  пророкам,
Только  жду  перемен,
Невзирая  на  быт.

Отучи  меня  ждать,  если  смысл  заржавел,
Сколько  раз  я  от  боли  душевной  немел,
Но  вставая  с  колен,
Не  бежал  от  судьбы.

21:03,  04.06.2017  год.

Изображение:  http://alldiff.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999711
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2023

Не віддам я тебе

Не  віддам  я  тебе,  навіть,  цілому  світу,
Не  віддам  вже  нікому,  ти  –  серце  моє.
Ніжний  янгол,  даруєш  квітками  увиту
Вкотре  душу  і  небо  без  хмар  осяйне.
Не  віддам,  щоб  не  сталося,  вірю  у  диво,
Крізь  життя  чорно-біле  ти  колір  несеш.
За  тобою  весна  розгорілась  бурхливо
І  сідлає  між  зорь  вже  Пегаса  Персей!
Не  віддам  я  тебе,  о  моя  Андромедо,
Ні  вітрам  божевільним,  ні  хтивому  сну.
Ні  байдужим  до  щастя  колючим  прикметам,
Що  живе  без  вагань,  як  завжди,  полоснуть.
Не  віддам  я  тебе,  наче  скарб  найцінніший,
Затулю  від  постійних  зурочень  атак.
Ти  –  мій  голос,  що  рветься  на  волю  із  тиші,
Я  тебе  не  віддам,  я  без  тебе  –  жебрак…

20:45,  05.09.2017  рік.

Зображення:  http://wallpapers.99px.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023

Трудно быть ангелом

Трудно  быть  ангелом,  небо  жестоко  бросает  на  землю,
Встать  и  сиять,  но  вокруг  однотипность  бездушных  слепцов.
Сколько  же  их  унеслось  навсегда,  а  иные  всё  дремлют,
Есть  и  такие  бродяги,  которых  сжимает  в  кольцо.

Прыткая  тьма,  постоянно  третируя  алчностью  слабость,
Там  не  на  шутку  амброзия  страха  питомник  зажгла.
Стоит  ли  ждать  наводнений  добра,  культивируя  храбрость,
Если  в  сердцах  ненасытных  хоромы  построила  мгла?

Трудно  быть  ангелом,  даже  лелея  до  одури  массы,
Сильно  желая  прозрений  от  сна,  выбиваясь  из  сил.
Но  излечить  невозможно  заразу  –  симптомы  проказы,
Хоть  лепрозорий  заблудших  овец  ты  давно  уж  простил.

Трудно  быть  ангелом  в  мире  подлунном,  внимая  заветам,
Только  кому  здесь  нужны  многоточия  вписанных  догм…
В  небе  чужой  для  своих,  на  земле  –  в  состоянии  ветра,
Вроде  огня  властелин,  но  от  боли  сердечной  продрог.  

18:52,  03.06.2017  год.

Изображение:  http://smartblog.kz/2016/07/23/padshiy-angel-photoday/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999619
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.11.2023

У нас усе вийде, у нас усе буде

У  нас  усе  вийде,  у  нас  усе  буде…
І  сонце  на  двох,  і  галактики  спів.
Ніщо  не  завадить  зігріти  наш  грудень,
Ніхто  не  зупинить  потік,  що  кипів.
Мов  магма  гаряча,  зринаючи  з  серця,
Вплітаючи  в  німб  нашу  спільну  мету.
Нехай  то  солодку,  подекуди  з  перцем,
Десь  трішки  гірку,  та  одначе,  не  ту,
Що  хтось  зрозуміє,  втрачаючи  розум,
Тим  більше  збагне  незбагненну  любов.
Шукай  її  в  фільмах,  у  вірші,  у  прозі,
Споріднені  душі  цілуються  знов.
У  нас  усе  вийде,  у  нас  усе  буде…
І  день  неймовірний,  і  зоряна  ніч.
Народжене  диво  вже  б’ється  у  груди,
Зростаючи  стрімко  в  моїй  глибині.

22:46,  01.09.2017  рік.

Зображення:  http://www.9355.ru/articles/art_5

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023

В поисках путей из себя

Выбираю  тропу,  что  ведет  напрямик  и  без  брода,
Не  ищу  самых  легких,  известных  до  камня  дорог.
И  пускай  повезет,  хоть  ползком,  мне  осилить  порог,
По  отвесной  скале,  между  козней  безликой  погоды.

Под  стихией  воззрений,  на  плахе  душевных  реалий,
Где  судья  –  дерзкий  ум,  обещает  сдать  волю  в  ломбард.
Только  грош  им  цена,  обещаньям,  они  невпопад,
Если  все  орхидеи  на  сцене  оконной  завяли.

И  хрипит  дико  сердце,  познавшее  тока  амперы,
Открывая  себя  для  удач  огранённых  мечтой.
Покидаю  свой  остров  пустой,  пусть  порадует  шторм,
Вознесет  над  волной  дряхлый  челн,  мне  приелись  пещеры.

Что  скрывали  дневные  забавы  от  мыслей  бредовых,
Лишь  сухарик  надежд  оставляя  порой  для  огня.
Иногда,  как  таблетку,  чужое  заставив  принять,
То  кнутом  угощаясь,  то  пряник  съедая  медовый…            

21:35,  31.05.2017  год.

Изображение:  http://www.psychologos.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999479
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2023

Приємно бачити тебе

Приємно  бачити  тебе,  приємно,  і  відтак,
Неначе  Фенікс  у  мені  розправив  крила.
Над  світом  левітую,  пульс  знаходить  власний  такт,
Звучить  мелодія,  що  браму  в  час  відкрила.
Секунди  збіглися  при  зустрічі  у  Всесвіт  мрій
І  щось  величне  зронить  миті  у  коралі.
Душа  вбрання  наділа  знову  –  ніжний  блиск  зорі,
Це  вже  не  сон,  це  дещо  інше  –  із  реалій.
Приємно  поглядом  торкатися  твоїх  очей
І  ковзати  рельєфами  бажань,  й  горіти.
Від  звабних  імпульсів  у  серці  щирий  хміль  пече,
Зіходить  нанівець  журба,  буяють  квіти!

13:06,  14.08.2017  рік.

Зображення:  https://www.youtube.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023

Важная встреча

Наступит  время  важной  встречи  на  закате,
Тот  миг,  который  очень  ждут  всю  жизнь  подчас.
Когда  домой  вернутся  после  боя  рати,
А  тех,  кто  пал  навек,  пусть  освятит  свеча.

Быть  может,  вспомнят  о  минувшем  мракобесье,
В  пустых  делах  найдут  какой-то  тайный  смысл.
И  все  причины  тёмных  дней  различных  версий,
Исчезнут  разом,  грязь  с  гордыней  резво  смыв.

Пройдут  года,  и,  может,  люди  повзрослеют,
Возможно,  алчность  молча  сложит  арсенал.
Душе  подвластен  мир,  ведь  души  не  стареют,
Им  все  известно,  даже  собственный  финал.

9:31,  22.05.2017  год.

Изображение:  https://frecklefacedirishbeauty.wordpress.com/  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999410
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2023

Не грайся зі мною в любов

Не  грайся  зі  мною  в  любов,  прокрадаючись  мавкою  снами,
Навіщо  тримати  на  відстані  диво,  коли  все  одно
Твоя  гравітація  краще,  ніж  просто  події  між  нами,
Вона,  наче  камінь,  потягне  щосили  свідомість  на  дно.  
У  темні  глибини,  де  відчай  з  надією  вдвох  шаленіють,
Де  пульс  атакований  знову,  помре  і  воскресне  за  мить.
Я  зорь  голіруч  доторкнувся,  відтоді  вже  голосно  мрію,
Топи,  не  топи,  б’ється  серце,  щось  ніжне  у  ньому  кипить.  

Не  грайся  зі  мною  в  любов,  нам  не  личать  миттєві  азарти,
Безцільне  стремління,  що  струмом  болюче  уразить  єство.
Твій  погляд  для  мене  безцінний  і  космосу  цілого  вартий,
Дарма,  що  розлуки  випалюють  серце  пекельним  тавром.
Облиш  мандрувати  на  темному  боці  примарних  ілюзій,
Знаходячись  вкотре  в  думках  у  моїх,  що  летять  нізвідкіль.
Давай  ми  підпишемо  мир  і  відкриємось  більше,  ніж  друзі,
Або  назавжди  відпусти,  вже  несила  терпіти  цей  біль.

18:45,  20.07.2017  рік.

Зображення:  https://www.tumblr.com/search/maryna  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023

Нити астральных частот

Мы  чувствуем  нити  астральных  частот,
Которые  крепко  к  себе  привязали.
В  биениях  сердца  –  созвучие  нот
И  взгляд  за  черту  в  эпицентр  аномалий.
Спешим,  первобытность  желаний  зовет,
Но  в  гуще  кофейной  не  стоит  копаться.
Изложен  давно  наш  кармический  свод,
А  мы,  как  и  прежде,  в  одеждах  паяцев.
Навек…  Режет  бритвой  острейший  вопрос:
Зачем  второпях  мы  друг  друга  теряем?
И  больно  рукам  от  шипованных  роз,
И  горечь  в  душе,  удаленной  от  рая.

17:44,  17.04.2017  год.

Изображение:  https://www.ranibu.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999334
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2023

Про Щастя, людей та Iнтернет

Щастя  билося  стрімко  у  вікна,  не  чули,  не  знали…
Лізло  в  двері  зачинені,  марно,  знесилилось  вщент.
Мов  навпомацки,  ледь  у  шпаринки  найменші  пробралось,
На  столі  був  комп’ютер  робочий,  а  в  нім  –  Інтернет!

Враз  мережі  привабили,  наче  сирени  із  міфів,
Упірнуло,  застрягло  в  сплетінні  нулів  й  одиниць.
Довго  борсалось  там,  нагадавши  у  чомусь  Сізіфа,
Та  чужим  і  покинутим  знову  було,  без  границь.

Щось  творили  не  зовсім  людське,  мов  сліпі,  голограми
Закодованих  просто  самотніх,  без  обрисів  душ.
Хтось  знервованим  був,  хтось  шукав  лише  спокою  храми,
Десь  були  і  такі,  хто  розмазав  накладену  туш.

Щастя  плакало  з  ними,  блукало  і  спокій  шукало,
Вже  здавалося  зайвим  і  тут  –  серед  диких  мереж.
Тільки,  раптом,  щось  світле  й  святе  між  людей  обізвалось:
«Я  кохаю  тебе»,  а  на  зустріч  –  «і  я  тебе  теж»…

17:38,  05.07.2017  рік.

Зображення:  http://alldiff.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023

Увiйду в твою кров

Увійду  в  твою  кров,  наче  вірус  нестримно-пекельний,
Розігрію  аорту  і  вибухну  в  серці  як  слід.
Розгоню  в  капілярах  лавини  отрути  ретельно
Не  тремти,  це  любов  відкриває  портали  ясні.

У  майбутнє,  галактика  кличе  обох  поіменно,
Ожила  Андромеда  в  душі,  ще  й  поглинула  мить.
Не  питай,  навіть  пошепки,  чом  розходився  буремно
За  тобою  впадати,  чому  затуляю  крильми?

Притулися,  тримайся,  ми  разом  народимо  сяйво,
Обереги  на  варті,  нам  в  поміч  шалені  вогні.
Дихай  глибше,  на  повну  віднині,  облиш  усе  зайве,
І  не  бійся  літати,  віддавши  себе  вишині…      

14:06,  02.07.2017  рік.

Зображення:  http://cloudberrystudio.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023

Программа дождя

Дождь  собрал  черноту  где-то  в  тучах  свободных,
Метко  капли  швырнув  об  оконный  проём.
Словно  Морзе  тона  на  стекле  и  подобно
Программисту,  послание  правит  своё.
Вновь  кодирует  в  память  какие-то  фразы,
Чрезвычайно  сжигая  былые  мосты.
Сводит  снова  жестоко  конфликтами  разум,
Успевай  только  мыслить,  вновь  коды  остры.
И  мечтать  о  взаимной  любви  троекратно,
Возвещая  себе  цель  невидимых  грёз.
Кто  тебя  поведёт  на  сражений  превратность?
Может  сдавленный  крик  у  погибших  берёз?
А  возможно,  желание  просто  прижаться
К  одуренью  красивым  и  влажным  губам.
И  дышать  полной  грудью,  на  небе  рождаться,
На  зубок  заучив  код,  что  сложит  судьба.

21:39,  14.11.2016  год.

Изображение:  https://www.goodfon.ru/wallpaper/dozhd-kapli-steklo.html  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999219
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.11.2023

Благою раскинувшись вестью

Вопреки  сумасшедшим  терзаниям  холодом  вьюги,
Уходя  повсеместно  из  прежних  берлог  навсегда,
Дико  выла  душа,  разорвавши  сознанья  кольчуги
И  металась  под  светом,  который  дарила  звезда.

Не  комфортно  ей  было  ни  в  тех,  ни  в  других  очертаньях,
Нулевые  отметки  душили  зловещей  струной.
По-особому  как-то  хрипели  слова  из  гортани,
Но  опять  замирали  на  плоскости  сдержанных  снов.

Так  хотелось  растаять,  навеки  взойти  к  поднебесью,
Утончённо  украсив  межзвёздную  пыль,  как  факир.
Стать  немеркнущим  светом,  благою  раскинувшись  вестью,
Принести  дождь  добра  в  еле  дышащий  сумрачный  мир.

11:55,  21.04.2017  год.

Изображение:  http://znaniya-sila.narod.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999161
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.11.2023

Сто сорок сiм думок

Сто  сорок  сім  думок,  і  як  одна,  про  тебе,
Неначе  світ  замовк,  немов  би  кинув  жереб.
Пройти  по  лезу  знов,  секунди  не  вагавшись,
Без  зайвості  розмов,  але  і  не  мовчавши.
Дістану  в  надрах  снів  загублені  кларнети,
Думок  сто  сорок  сім,  мелодії  до  злету
Готові  і  летять,  хіба  ж  їх  тут  зупиниш!
У  серці  –  Ренесанс,  всі  ожили  картини.
Я  чую  у  собі  енергій  ніжні  дзвони,
У  повісті  новій  ніхто  сльози  не  зронить.
Думок  сто  сорок  сім  про  щастя  довгождане,
Нехай  у  мріях,  втім  воно  таке  бажане.
Сто  сорок  сім  думок,  мов  зорепад  блискучий,
Пробуджують  весну,  я  так  за  нею  скучив!
Думок  сто  сорок  сім,  прийшли  з  небес  високих,
Мов  радісний  Гольфстрім,  немов  кохання  дотик.

11:27,  02.07.2017  рік.

Зображення:  http://outloud2012.blogspot.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023

Ти мені потрібна

Ти  мені  потрібна,  мов  повітря,
Навіть  більше,  наче  тепла  кров.
Час  жбурляє  марення  на  вістря
Снів,  не  зможе  з  картами  таро
Ні  ворожка  розгадати  дійство,
Ні  пекельні  прояви  почвар,
Що  ведуть  своє  єхидне  військо,
Через  душу,  розмітавши  барв
Пречудовий  розмаїтий  всесвіт,
Навкруги  лиш  плями  чорноти.
Тягнуть  тіні  заржавілий  безмін,
Щоб  відважити  сумний  мотив.
Ти  мені  потрібна  як  ніколи,
Розгони  оцей  брудний  бедлам.
Я  стомився  у  стремліннях  кволих
Розгрібати  непотрібний  крам.  

20:42,  21.06.2017  рік.

Зображення:  http://www.xrest.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023

Блуждающие мысли

Исходящие  мысли  блуждают  в  пространстве,
Много  фактов  случайных  в  себя  пропустив.
Где-то  виден  пожар,  где-то  –  призрак  коварства,
Иногда  тихий  плач  без  огня  перспектив.

Почему  недружны  люди  нашей  планеты?
Что  мешает  друг  друга  в  быту  возлюбить?
Может,  идолы  мнимых  в  газетах  портретов,
Отравившие  пульс  вездесущей  судьбы?

Растекаются  мысли,  как  лава  с  вулканов,
Пласт  неверий  твердеет  от  внешних  помех.
Поздно  прошлым  дышать  и  зализывать  раны,
Коль  ты  в  мире  живешь  с  указателем  «грех».

21:32,  02.04.2017  год.

Изображение:  http://www.liveinternet.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999110
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2023

Мешает людям глубь стереотипов

Мешает  людям  глубь  стереотипов,
Мешают  мнения  об  этом  и  о  том.
Сошла  на  нет,  вне  спора  перспектива,
В  душе  оставив  несогласия  фантом.

Без  слов  отдав  на  чьё-то  растерзанье
Резные  чётки  мыслей  в  трепете  идей,
Бросают  люди  первоцвет  сознанья,
Не  видя  попросту  вокруг  себя  друзей.

И  только  с  виду  множа  параллельность,
Идущих  рядом,  верных  истине  сердец.
Себя  теряют  люди,  как  известно,
Истратив  силы,  веру,  истощав  вконец.  

А  нужно  было  бы  утроить  радость,
Огонь  желания  в  реальность  превратить.
Беречь  призвание  своё  и  взгляды
И  что  дано  от  Бога,  то  всегда  любить.

11:56,  05.11.2016  год.

Изображение:  http://www.tekrami.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999032
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2023

Коли в душi закоханiй тепло

Життя  не  вистелене  килимом,  а  повне  битим  склом,
Куди  не  йди  поранишся,  фарбує  гострі  скельця  кров.
А  нам  любити  хочеться  від  марення  нічних  заграв,
Стань  ближче,  хоч  на  крок,  молю,  бо  хтось  вже  вкрав
Між  нас  весну,  розмріяну  і  гарну,  схожу  на  спектакль,
Відкриту  для  шалених  дійств,  де  все  ґрунтується  на  «так».
Фантастика?  Та  годі!  Скільки  ще  терпіти  біль  від  ран…
Розлуку  скуштувавши  прикру,  може  знову  тарарам
Розбурхаємо  в  серці?  Хай  самотність  йде  під  три  чорти!
Для  мене  так  важливо  знати,  що  жива  й  здорова  ти.
А  решта  шляху,  хоч  і  вистелена  вкотре  битим  склом,
Не  варта  відчуття,  коли  в  душі  закоханій  тепло.

14:06,  10.06.2017  рік.


Зображення:  http://do100verno.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023

До тебе з любов'ю

Та  живе  до  Сонця  тягнеться  усе  ж  невпинно,
Переходячи  крізь  простір,  час  і,  навіть,  млу.
Так  любов  моя  до  тебе  лащиться  постійно,
Хоч  навколо  біль  нічний  із  присмаком  відлунь
Суєти  фрагментів  снів,  нейтронних  митей-пазлів,
Де  малює  квіти  феєричні  хтось  близький.
Мимоволі  серце  кличе  у  морзянці  частій
Лиш  твого  пришестя  вкотре,  як  порив  різкий
Сили  вітру,  щоб  сплюндроване  життя  воскресло,
Наче  Фенікс,  розігнало  тугу  й  німоту.
А  на  небі  жде  веселка,  подолавши  безлад,
Прикрашає  душу  мрійну  радісним  тату.

16:32,  04.06.2017  рік.      

Зображення:  http://vmir.su  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023

На мольберті життя

Переходячи  швидко  від  думки  й  до  думки,
Ще  й  невпинно  мандруючи  краєм  подій,
Озивався  мій  світ,  дуже  радісний,  лунко,
Небувалим  теплом  дивував  навздогін.

Озирнутися  прагнуло  серце  і  вперто
Щось  торкалося  ніжно  мого  забуття.
Намагалося  диво  створить  на  мольберті,
Що  єдиним  лиш  словом  зоветься  –  життя.

20:37,  02.02.2017  рік.

Зображення:  https://www.goodfon.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023

Я тобой неизлечимо болен

Я  тобой  неизлечимо  болен,
Несмотря  на  внешний  полусон.
Одному  не  выбраться  на  волю,
Не  узнать  всех  радостей  резон.
Не  понять  сюжетов  воплощений,
С  каждым  шагом  возрастает  боль.
Столько  было  на  костре  сожжений,
Что  к  тебе  закалена  любовь…
Не  боюсь  я  гроз,  пусть  даже  сильных,
Не  страшны  лавины  снежных  гор.
Если  рядом  ты,  пускай  в  мобильном
Телефоне,  вновь  в  душе  –  фурор.
Безнадёжно  гибну  в  мощном  поле
Притяженья  нежной  красоты.
Я  тобой  неизлечимо  болен,
В  лихорадке  мыслей  только  ты.

18:28,  23.04.2017  год.

Изображение:  http://comandir.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998843
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2023

З полону свiту задзеркалля

Тобі  пишу  свої  вірші,  неначе  каторжник  закутий,
Думки,  мов  камені  дроблю,  в  словах  шукаю  самоцвіти.
І  знову  вибухи  в  душі,  зізнання,  прикрощі,  спокути…
Сміюсь,  ридаю  і  люблю,  вирощую  тендітні  квіти.

Блукаю  в  нетрях  німоти,  в  багнюці  порпаюсь  страждання.
Ніяк  не  впорати  щабель  розбутих  снів,  а  десь  далеко
Я  чую  радісний  мотив,  вже  повний  нотами  кохання.
Воно  –  розбещене  цабе,  так  зверхньо  розбиває  глека.

Чекає  скільки  ще  терпінь  закладено  в  мені  від  Бога.
Коли  вщент  спалені  мости  впадуть  назавжди  у  провалля.
Помре,  нарешті,  вправна  тінь,  звільнивши  вибрану  дорогу.
До  тебе  з  виру  самоти,  з  полону  світу  задзеркалля.
 
21:21,  23.05.2017  рік.

Зображення:  http://poradum.com

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023

Мир внутри восхищеньем объят

Передав  сообщение  мысленно,
Обниму  еле  слышно  тебя.
Что  любовью  зовётся,  то  вызрело,
Мир  внутри  восхищеньем  объят.
И  реакция  вовсе  не  старится,
А  напротив  –  горит  без  конца.
Словно  малый  ребенок  играется,
Мне  напомнив  опять  мудреца.
Слышен  стук  убыстрённой  прелюдии,
Он  похож  на  шальной  метроном.
Занесите  подарки  все  в  студию,
Пусть  расходятся  люди  кругом.
Мне  сигналит  в  мозгу  провидение:
«Вот  он  шанс,  за  него  и  держись!»
Я  не  спорю,  ведь  ты  –  наслаждение,
Так  случайно  согревшее  жизнь.
Обожаю  тебя  каждой  клеточкой,
Даже  мрачный  пейзаж  не  претит.
Я  сгораю  огнём,  моя  девочка,
Ты  имеешь  влекущий  магнит.

12:10,  01.12.2016  год.

Изображение:  из  Интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998813
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.11.2023

Початок найкращих епох

Нахнюплений  день  засіяв  на  всі  боки,
Коли  ти  ввійшла,  мов  царівна  з  казок.
Ще  й  порухом  вій  відшукала  глибокі
Бажання  душі  йти  крізь  весни  разом.
Мій  пульс  шаленів,  зупиняючи  подих,
Кортіло  літати,  й  не  дивно  в  ту  мить!
Немов  божество,  ти  сиділа  навпроти,
Даруючи  погляд,  що  крутить  шторми.
У  серці  моїм,  все  кружляють  навколо
Вогні  неземні  –  світлячки  почувань.
Принада  твоя  до  безумства  зразкова
І  варта  того,  щоб  пірнати  за  грань.
Нести  у  світи  процвітаючий  промінь,
Народжену  сагу  про  щастя  для  двох.
Де  щире  кохання  у  вирі  симфоній,
Відкриє  початок  найкращих  епох.

19:46,17.05.2017  рік

Зображення:  http://www.thebridalbox.com

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023

Спрячь, зима, прошу, свой меч катану

Спрячь,  зима,  прошу,  свой  меч  катану*,
Я  не  враг  тебе  в  замерзшей  полумгле.
Просто  сердце  хочет,  залечить  все  раны,
Воспарить  под  небом,  радуясь  земле.

Знаю,  очень  трудно  скрыться  за  обличьем
Тысячи  надежд,  их  тайной  в  недрах  лет.
Но  они  летают,  словно  стаи  птичьи,
Уходя  от  взора,  отыскав  момент.

Будоражить  мысли  меж  снегов  колючих,
Разрывая  в  клочья  яркий  свет  мечты.
И  когда  он  будет  долгожданный  случай
Примириться  страстно  с  болью,  что  так  чтит?

Первый  и  последний  путь  озябших  истин
В  тридесятом  царстве  инея  и  льда.
Спрячь,  зима,  катану  разнородных  мистик,
Собрала  ты  в  сердце  всей  печалью  дань.

12:47,  10.10.2016  год.

*Катана  –  длинный  японский  меч.

Изображение:  https://people.desktopnexus.com/wallpaper/2107127/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998716
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2023

Маршрути до серця

Навіщо  ти  складаєш
Маршрути  безкінечні?
У  сни  мої  самотні
Все  входиш,  крізь  літа?
Ти  в  небо  закликаєш,
А  я  –  так  недоречно,
Закутий  ще  морозом,
Нагадую  кришталь.
Ти  швидко  намагалась
Дістатися  до  серця,
Знайти  там  блискавиці
На  дні  шалених  прірв.
Та  складно  щось  відчути,
І  як  завжди  ведеться,
Пізнати  мелодійність
Найкращих  в  світі  лір.
Облиш  чекання  марне,
У  будь-якій  із  версій,
Коли  журба  довкола
Звела  ряд  перепон.
Візьми,  якщо  бажаєш,
Мою  любов  за  безцінь,
Зігрій  в  обіймах  теплих
Чи  проведи  ремонт.

20:41,  06.05.2017  рік.

Зображення:  http://forum.amur.info

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023

Каприз

Скажу  тебе  нежное  слово  «люблю»,
Каприз  мимолетный  в  слабеющем  мире.
Прими  от  души  мной  написанный  блюз,
Он  чинно  в  признаниях  сыгран  на  лире.

Я  ждал  эту  милость  две  тысячи  лет,
Подобно  тому,  как  древность  седая,
Ждала  средь  камней  свой  великий  момент
Открытия  смысла  изгнаний  из  рая.

А  может,  возврат  на  небесную  гладь,
Раскидистым  эхом  влюбленных  мечтаний.
Дороже  твой  взгляд  всех  на  свете  услад
И  час  венценосный  на  линиях  длани.

Раскроет  богатство  прелюдий  и  сцен,
А  главное,  роспись  желаний  крылатых.
Я  весь  состою  из  мельчайших  антенн
И  каждая  нерв,  лишь  тобою  объятый.

12:13,  26.11.2016  год.

Изображение:  http://usiter.com/post.php?mir=30441

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998638
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2023

Поштовх назустрiч

Нелегко  слова  підібрати  потрібні,
Сказати  тобі,  розгортаючи  день,
Мов  книжку  цікаву  у  томику  срібнім,
Де  сила  силенна  яскравих  пісень.

Згораю  на  попіл,  не  можу  інакше…
Мені  вже  властива  жага  до  життя.
Я  чітко  впізнаю  покликання  наше,
Воно  приведе  до  майбутніх  звитяг.

Тож  небо  у  поміч,  а  далі  –  як  буде,
Не  часто  планети  указують  шлях.
Вселився  неспокій  і  бавиться  всюди,
До  тебе  штовхає  як  бачить  здаля.

21:17,  23.04.2017  рік.

Зображення:  http://animation.99px.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023

Наверное

Наверное,  в  тонких  мирах,
Где  вечность  рождает  секреты,
Под  музыку  пульса  костра,
Я  нежность  душевную  встретил.

Забылся  меж  звездных  стихий,
Пройдя  по  эклиптике  стройной.
И  сердце,  впитав  страстный  гимн,
К  созвездиям  взмыло  невольно.

Развернутый  космос  призвал,
Взаимностью  в  такт  отвечая.
Я  чувствую  жаркий  астрал…
Он  плавит  сознанье  речами.

Наверное,  мысли  в  разброс,
Но  каждый  нейрон  взбудоражен.
Я  словно  к  рассветам  прирос
И  мрак  бесконечный  не  важен.

19:54,  25.01.2017  год.

Изображение:  http://astronavigator.blogspot.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998564
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2023

Потепління

Тепліше  робиться,
Коли  тебе  побачу.
Тепліше  робиться
Від  посмішок  твоїх.

Пульсують  у  душі
Фотони  мрій  гарячі
І  кличуть  звідусіль
У  ніжності  краї.

Торкатись  хочеться
Невидимих  флюїдів.
Торкатись  хочеться
Твоїх  принадних  вуст.

Довкола  з  міражів
Біжать  думки  відкриті,
Крізь  дальні  рубежі
Втручаються  у  глузд.

Літати  мариться
У  хмарах  невагомих.
Літати  мариться
В  потоках  висхідних.

Вже  чути  золоті
Симфонії,  без  втоми
Зринаючи  в  політ,
Єднають  наші  дні.

11:09,  23.04.2017  рік.

Зображення:  http://photo.99px.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023

Ты божественна

Ты  божественна,  прелестная  сегодня,
Милый  ангел  из  рассказов  о  любви.
Для  меня  ты  в  тренде,  не  проходит  мода,
Как  прекрасен  твой  волшебно-дивный  вид!

Легкой  поступью  идешь  опять  навстречу,
А  улыбка  –  словно  дар  небесных  сил.
Я  пленен  тобою,  взглядом  безупречным,
Он  огонь  внедрил  космических  светил.

Мне  приятно,  совершенство  открывая,
Днем  и  ночью  образ  твой  боготворить.
Если  б  знала  ты,  как  дорога  любая
Мысль  о  счастье,  революция  в  крови.

Ты  –  явление  родное,  что  тут  скажешь…
Разве  можно  притяженья  не  узнать?
Вот  пришла  любовь,  она  –  призванье  наше,
Будто  в  сказке,  что  поведала  Луна.

17:52,  11.02.2017  год.

Изображение:  http://oboi-colibri.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998487
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2023

Вона дивилась у вікно

Вона  дивилась  у  вікно,
Така  прекрасна  й  особлива.
Немов  майстриня  дивних  нот,
Крізь  мене  рухалась  мінливо.
Творила  в  серці  чудеса,
Зітхання  мелодійні  склала.
Від  них  я  стрімко  воскресав,
У  мить  розбудженого  шквалу.
Вона  дивилась  у  вікно,
Без  перебільшення  –  красуня!
Неначе  визріле  вино,
По  венах  потекла  відлунням.
В  обіймах  теплих  милувань
Небесним  трепетом  дзвеніла.  
Коли  я  потай  цілував,
Вона  легенько  червоніла.

17:57,  22.04.2017  рік.

Зображення:  https://www.goodfon.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023

Мне бы влюбиться в тебя

Там,  где  любовь  открывает  любые  границы,
Даже  порой  неприступные  стены  берет.

Ходят  дождями  огни,
Словно  звёзд  вереницы,
Свой  эликсир  раздавая
Для  шага  вперед.

Кто-то  мечтает  взойти  на  ближайшую  гору,
Кто-то  –  в  глубины  морские  спуститься  на  дно.

Мне  бы  влюбиться  в  тебя,
Да  чтоб  было  бы  впору
Нежность  вдохнуть  неземную,
Испив  как  вино.

10:14,  12.03.2017  год.

Изображение:  http://inv4you.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998427
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2023

Рубікон почуттів

Ти  близько  від  мене  й  не  знаєш,  напевно,
Що  я  перейшов  почуттів  рубікон.
Пізнав  недоладну  розпуку  даремну
І  тисячі  дум  про  кохання  резон.
А  ще  –  невагомість,  що  сили  давала,
Майстерно  жбурляла  шалені  вогні.
Мене  берегла  від  нещастя  навали,
А  важко  було  –  дещо  слабшала  гніт.
Не  можу  без  тебе,  живу  в  потойбіччі,
У  злих  лабіринтах  самотніх  дзеркал.
Де  кожна  хвилина  уїлась  у  вічі,
Хоч  різна  й  барвиста,  та  все  не  така...
Ти  близько  від  мене  і  майже  відкрита,
Шукаєш  мій  погляд  між  снів,  наяву.
А  я  відчуваю,  що  здійметься  літо
У  наших  серцях,  бо  весь  час  його  зву.

13:52,  23.03.2017  рік.

Зображення:  https://anna-france.timepad.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023

Со мной такого не было

Со  мной  такого  не  было,
Во  мне  проснулись  импульсы,
Разносят  страсти  вирусы
И  в  капиллярах  –  бунт.
Тону  в  объятьях,  неба  ли?
Я  брежу  ярким  космосом,
Где,  вдохновляясь  голосом
Твоим,  иду  ко  дну.

Со  мной  такого  не  было,
Я  верю  в  предсказания,
Интимные  признания
Готовят  в  сердце  взрыв.
Душа  сиянье  встретила
В  исходной  точке  зарева,
Там,  за  вуалью  марева
Любовь  мою  открыв…

14:35,  08.01.2016  год.  

Изображение:  http://www.natalkina-chitalka.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998301
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2023

Ти, немов Джомолунгма

Що  ти  робиш  зі  мною…  Здіймаєш  чуттєві  цунамі,
Вимальовуєш  хною  на  шкірі  сліди  від  мурах.
Мов  дослівно  цитуєш  очима  мій  сяючий  намір
Захопити  твій  світ  недосяжний  на  жвавих  вітрах.
Не  зупинить  мене  навіть  сила  колючих  кристалів,
Що  впиналися  з  болем  у  душу  від  холоду  слів.
Серцю  байдуже  це,  ти  близька  до  моїх  ідеалів,
Майже  рідна  для  пульсу,  важлива  мені  взагалі.
Ти,  немов  Джомолунгма,  лякаєш  польотом  захмарним,
Та  я  сходженням  марив,  як  впертий  у  снах  альпініст.
Щось  зрадливе  всередині  скиглить  про  подвиги  марні,
Тільки  серце  давно  на  вершині  й  зосталось  мені.
Побороти  останній  рубіж,  удихаючи  кисень,
Хай  розріджений  дуже,  хапаючи  здиблений  сніг.
Так  принадно  виблискують  небом  фарбовані  висі,
Я  до  них  доторкнутися  думкою  лагідно  зміг.

21:01,  27.03.2017  рік.

Зображення:  http://wallpapers.99px.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023

То, что двоим предначертано

То,  что  двоим  предначертано
Сбудется  в  избранный  срок.
Если  два  сердца  повенчаны,
Будет  бессильным  злой  рок.
Все  пролетят  наваждения
Мимо  расстроенных  душ.
Перепестрит  смысл  видения
В  центре  обыденных  стуж.
Может,  мы  просто  отчаянно
Жаждем  в  судьбе  перемен.
Даже  порою  нечаянно,
Душу  отдавши  взамен.
Силе  всемирного  зодчества,
Без  компромиссов  годам.
Лишь  бы  ушло  одиночество
В  тень  от  потерь  навсегда.
То,  что  двоим  предназначено
Сбудется  в  радостный  час.
Счастью  долги  все  уплачены,
Свел  нас  с  тобою  Парнас.

12:04,  03.04.2017  год.

Изображение:  http://www.liveinternet.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998214
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2023

Ходити по небу босоніж

Я  не  знав,  що  умію  по  небу  ходити  босоніж,
Ледь  відчутно  ступаючи  у  білосніжність  хмарин.
Ти  зуміла  в  мені  переграти  вистави  безсонні,
Коректуючи  з  покликом  дії,  а  десь  –  і  їх  плин.

Так  буває,  коли  відчуваєш  небесні  акорди,
Особливі  й  тендітні,  що  хвилею  йдуть  навздогін.
Я  мовчу  не  тому,  що  надмірно  мрійливий  і  гордий,
А  тому,  що  кохаю  тебе,  прагну  втілення  змін.

Я  не  думав,  що  в  серці  моїм,  до  безглуздя  самотнім,
Наднова  знову  вибухне,  світлом  заллє  горизонт.      
Ти  навчала  мене  понад  світом  ходити  босоніж,
Запевняючи  легко,  –  це  дійсність  велична,  не  сон.

16:09,  02.01.2016  рік.

Зображення:  http://brazilnatal.livejournal.com/3720686.html  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023

Імпульси

Не  ми  обираємо  імпульси  в  серці  жагучі…
Вони  увімкнутися  мають,  бо  прийде  ще  час,
Коли  синтезує  душа  те,  що  більше  не  мучить,
Потоком  направить  у  світ,  мов  рапсодію  чар.

Так  завжди  буває,  ми  щастя  шукаємо  довго…
І  майже  зневіру  посіємо  в  буднях  важких.
Та  врешті,  зустрінемо  хвилю,  нехай  випадково,
Неначе  народимось  знову,  забувши  роки.

Розходяться  імпульси  й  кожна  молекула  чує
Тендітні  дзвіночки,  в  них  –  сила-силенна  октав!
Мандрує  душа…  Ось  і  сам  залюбки  помандруєш,
Коли  зазвучала  в  акордах  пора  золота.

10:58,  23.03.2017  рік.

Зображення:  http://www.litsa.com.ua  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023

Так тепло душі

Так  тепло  душі  –  між  онлайн-аватарів,
Які  дуже  різні,  та  зовсім  для  мене  чужі.
Я  бачу  твій  образ,  а  в  ньому  –  блиск  чарів
Встромляє  в  самотність  мою  променисті  ножі.

І  хочеться  дуже  позбутися  рамок,
Тебе  обійняти,  бо  ти  –  не  байдужа  мені.
Сказати  слова,  та  одначе  їх  буде  замало,
Чуття  розливається  щире,  іде  з  глибини.

Так  тепло  душі,  ти  –  мов  сонечко  світиш,
А    серце  весна  поглинає  і  творить  дива.
П’янить,  навіть  думка  про  тебе  й  привіти
Летять  щосекунди  на  небо,  любов  ожива…

20:00,  10.01.2017  рік.

Зображення:  http://drabkara.blogspot.com/2014_03_01_archive.html  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023

Метаморфозы

Встречу  тебя  и  мороз  пробежит  ужасающий,
Далее  сильный  огонь  завладеет  всерьёз.
Так  продолжается  снова  в  картине  играющей,
Где  среди  многих  мечтаний  безбрежие  грёз.

Я  заколдованный  тихим  твоим  созерцанием,
Вновь  не  смогу  обуздать  чувств  размытый  контраст.
Очень  мне  дороги  скрытые  в  сердце  мерцания,
Словно  Вселенная  входит  в  движенье  пера.

И  в  этот  миг,  будто  спящий  вулкан  пробуждается,
Силой  бурлящей  стремится  вернуть  прежний  блеск.
А  на  душе  дождь  со  снегом  опять  ожидаются,
Но  вперемешку  с  теплом  и  расцветом  чудес.

13:37,  30.11.2016  год.

Изображение:  Интернет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998104
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2023

Серцебиття

Б’ється  серце  частіше  й  частіше,
Чари  сильні  ти  маєш,
Їх  вже  не  минеш.
З  кожним  поглядом  ти  все  миліша,
Від  принадності  очі
Хіба  відведеш?

Я  тримаю  в  руках  цілий  Всесвіт,
Що  мені  ти  відкрила,
Звільнивши  вогонь.
Розповсюдила  ранки  рожеві,
А  вночі  –  золотаву
Вервечку  безсонь.

Б’ється  серце  у  грудях,  стрибає,
Думка  сходить,  неначе
Лавина  із  гір.
Вже  й  душа  зголосилась  навзаєм
Пульсувати  тендітно,
Набравши  розгін.

Я  щасливий  відтоді  безмежно,
Обійнявши  все  небо
Своїм  відчуттям.
Щось  у  серці  живе  незалежно
Від  подій,  що  нуртують
Постійно  життя.

19:53,  21.01.2017  рік.      

Зображення:  http://www.publicdomainpictures.net

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023

Каждый бредит счастьем

Каждый  бредит  счастьем
В  мире  хаотичном,
Открывая  настежь
Дверь  раздумий,  след
Вновь  теряя  к  чуду,
Тлеет  еле  слышно,
Разгребает  груду
Напускных  проблем.
Кто  ты  есть  на  свете?
Задавал  вопросы?
Может,  на  планете
Ты  чужой  живешь?
Но  однажды  встретив
Ток,  где  пляшут  грозы,
Все  найдя  ответы,
Счастье  обретешь…

9:53,  18.01.2017  год.

Изображение:  http://www.psychologos.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998022
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2023

Муза поряд була

Муза  поряд  була  і  любов  розливалася
Через  край  водоспадом  у  душу  мою.
А  навколо  до  мене  зима  озивалася,
Тільки  холод  безсилий,  я  вже  у  раю.
Хай  він  білий,  укритий  снігами  кошлатими,
Де  мороз  заходився  тлумачити  скло…
Та  у  серці  закоханім  –  полум’я    гратиме,
На  всі  боки  розквітне  безмежне  гало.

Муза  поряд  була  у  незміряній  ніжності,
Мов  купала  мене,  воскрешаючи  день.
Полохливо  тікав  у  своїй  швидкоплинності,
Навіть  час,  що  радів  за  можливість  лишень
Обернутися  птахом,  зникати  за  обрієм,
Дати  поштовх  до  втілення  спійманих  мрій.
Тане  сніг,  розступившись  від  жару  гармонії,
Що  крокує  душею,  я  –  щастя  зустрів.

20:43,  05.01.2017  рік.

Зображення:  http://pravotnosheniya.info  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023

Может, померещилось

Может,  померещились
Берега  замёрзшие,
Вкратце  наваждение
Шепчет  о  любви.
Только  анаграммами,
Словом-перевёртышем,
Где  каким-то  образом
Слог  живой  разбит.
На  тоску  и  радости,
Взрывы  и  сомнения,
На  мгновенья  мужества
И  трусливый  дождь.
Слышатся  рапсодии
Вновь  в  сердцебиении,
В  сгустках  инкарнации
Пробегает  дрожь.
Или  вихрь  стремительный
Таинства  грядущего,
Разоряет  стройные
Всходы  хризантем.
Всех  моих  намерений,
И  для  вида  лучшего,
Оставляет  выжженный,
Весь  в  рубцах  тотем.
Веры  в  предсказания
О  судьбе  отчаянной,
Там,  где  душу  времени
Не  за  грош  отдал.
Может,  померещилось,
Может,  так  нечаянно
Пронеслись  фантазии
Смерчем  сквозь  года.

12:10,  25.11.2016  год.

Изображение:  http://ket-holod.ru/o-lyubvi/40-chto-takoe-liubov-nastoyaschaya  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997944
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2023

Між планет, між світил, між галактик

Між  планет,  між  світил,  між  галактик,
У  світах,  де  мандрують  сніги,
Розгортався  мій  поспіх  крилатий,
Множив  час  на  відлуння  жаги.
Він  хотів  лиш  тебе  відшукати,
Все  тримався  за  видимий  слід.
І  підсилював  знову  стократно,
Перехоплені  хвилі  в  імлі.
А  навколо  –  показує  напрям,
Навіть  біль  у  неспокої  лих.
Десь  попереду  сховане  щастя,
Просто  марить,  щоб  мрію  знайшли
Ми  з  тобою,  забувши  інфаркти,
Що  спиняли  серця  без  надій…
Між  планет,  між  світил,  між  галактик,
У  світах,  де  роздолля  стихій.

13:04,  01.01.2017  рік.

Зображення:  http://mirtayn.ru/zagadochnye-zvuki-kosmosa/  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2023

Облучаясь твоей красотой

Опять  облучаясь  твоей  красотой,
Душою  открытой  внимая  блаженству,
Я  очень  хотел  в  полудрёме  святой,
Отдаться  беспечно  огню  совершенства
Нейтронных  частиц,  исходящих  от  глаз,
С  таким  притяжением  не  совладаешь!
Внутри  повсеместно  пленительный  джаз
И  ты  так  легко  на  альтгорне  играешь,
Как  Армстронг;  меня  увлекая  в  мечту,
Вокруг  разукрасив  мой  день  неприглядный.
Теперь  даже  время  я  в  кодах  прочту,
Тем  более  тайну,  что  вверили  взгляды.
Хранить  прямо  в  сердце  и  верить  в  любовь,
Лелея  твой  образ  в  мелодии  вечной.
Мне  мил  радиации  выброс  любой,
Когда  рядом  ты  под  туманностью  Млечной.

21:24,  21.11.2016  год.

Изображение:  http://www.nastol.com.ua/creative/169367-devushka-plate.html  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997842
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2023

Лишень одне в душі зітхання

Лишень  одне  в  душі  зітхання,
Немов  примара  під  вікном.
Белькоче  щось  лихе  й  останнє,
Мандрує  підтюпцем  за  сном.
А  я  б  хотів  зростити  крила,
Піднятись  в  небо  вище  хмар.
Без  них  лишатися  несила
В  полоні  створених  почвар.
Не  до  снаги  безцільно  жити
На  власнім  острові  мовчань.
Терпіти  дні  несамовиті
Закритих  весен  повсякчас.
Лишень  би  вийти  з  цього  кола,
Можливо,  вирватися  з  пут.
Набридлих  прикрощів  довкола,
Забувши  в  колючках  маршрут.
Не  милий  день,  а  ніч  –  мов  траур,
Живцем  сховає  в  центр  пітьми.
А  серце,  вкотре  серед  аур,
Шукає  ту,  що  вже  з  крильми.

10:10,  22.03.2017  рік.

Зображення:  http://www.mobilmusic.r

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023

Во мне живет Икар

А  мне  бы  золота  небесного  испить,
Не  торопясь  сгореть  от  этой  благодати.
Уже  не  важен  цепкой  хватки  вечный  сплин,
Он  долго  мучил  притяжением  некстати.

Прощаюсь  с  мыслями.  Какой  от  мыслей  толк?
Когда  стремительно  реальность  увядает.
Где  с  каждым  мигом  замечаю  снова  фол,
Куда  б  ни  шел  бесстрашно,  двигаясь  по  краю.

Дано  мне  знать,  где  север  прежний  был  и  юг,
Во  времена  далеких,  грозных  катаклизмов.
Когда  вода  съедала  жадно  твердь  вокруг,
Без  промедленья,  демонстрируя  харизму.

А  мне  бы  просто  счастья  искру  отыскать,
Не  стать  плененным  вездесущими  годами.
Я  остро  чувствую  –  во  мне  живет  Икар,
Рискуя  всем  опять,  он  бредит  облаками.

12:52,  2.03.2017  год.

Изображение:  http://fb.ru/article

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997809
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2023

Енергія

Невже  з’єднались  два  окрилення  до  купи,
Можливо,  відчай  ще  утримує  мене…
Від  зайвих  кроків  у  породження  розлуки,
Від  ранніх  звершень  також  наче  прожене.

Та  сплеск  енергії  спрямований  постійно
На  милий  погляду  і  звабний  силует.
Там  де  ключі  від  щастя  сховані  надійно
І  щось  безкрає  в  хаосі  гучнім  живе.

Навколо  марення,  шукає  десь  шпарини,
Щоб  увірватися  у  душу  без  вагань.
Щоб  я  у  мріях  вже  в  незвідане  поринув,
Наблизивши  бажання  за  відверту  грань.

Моя  енергія  вже  розпізнала  вроду  –
Твою  красу,  що  так  бентежить  повсякчас.
Тендітність  поглядів  безслідно  не  проходить,
У  млосних  закутках  душі,  немов  свіча.

Горить,  дорожча  від  усіх  скарбів  на  світі,
Цінніша  за  майбутнє,  бо  воно  ще  спить.
Але  зоря  на  небі  нам  розкішно  світить,
Дарунок  Божий  від  кайданів  самоти.

21:57,  08.03.2017  рік.

Зображення:  http://www.liveinternet.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023

В личном саркофаге

В  личном  саркофаге,
Умножая  горести,
Молча  разукрашу
Маленький  мирок.
В  этом  странном  благе
Небывалой  щедрости,
Вижу  долю  нашу,
Пройденный  урок.

В  личном  саркофаге,
Замедляя  рвения,
Сброшу  наважденье
В  пропасть  суеты.
Отголоски  магий
Крайнего  везения,
Трезвостью  суждений
Разведут  мосты.

20:40,  03.02.2017  год.

Изображение:  http://my.mail.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997716
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2023

Давай, для початку, самотності наші одружимо

Давай,  для  початку,  самотності  наші  одружимо,
Можливо  тоді  й  ми  відкриємо  щастя  своє.
Нам  доля  плете  візерунки  натхненними  ружами,
Де  чітко  видніється  день,  що  вогнем  виграє.

На  згадку  минуле  залишить  чекання  у  спокої,
Віддавши  завзяття  крилате,  з’єднає  мости.
Тебе  я  зустрів,  і  відтоді  від  сплячки  глибокої
Прокинулось  щире  кохання,  веде  до  мети.

А  це  –  головне,  особливо  важливе  в  подальшому
Житті,  що  співає  так  гучно  на  всі  голоси.
Давай,  для  початку,  поринемо  в  хаосі  нашому
До  створених  див  у  найкращих  мотивах  краси.  

9:21,  16.03.2017  рік.

Зображення:  http://www.liveinternet.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023

Любовный Олимп

Если  б  ты  заглянула  всем  сердцем  за  грань
Разноцветных  моих  откровенных  признаний,
Что  давно  филигранно  расходятся  снами,
Доставляя  причуды  различным  мирам.

Там  в  преддверии  чинно  написанных  сцен,
Обнаружила  б  ты  разгоревшийся  хаос,
Где  в  унынии  бренном  разбужена  радость,
Возрождаясь  из  пепла,  покинувши  тлен.

От  нагих  перспектив  до  закрытой  дали,
А  возможно,  сменив  их  текущую  фазу,
Просыпалась  душа,  отрезвившая  разум
И  неслышно  рвалась  на  любовный  Олимп.

13:45,  18.11.2016  год.

Изображение:  http://www.motto.net.ua  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.11.2023

А Місяць про тебе мені розповів

А  Місяць  про  тебе  мені  розповів,
Історію  дивну  з  чудовим  фіналом.
Як  серце  сміялось,  коли  в  голові
Цунамі  відверті  журбу  розбивали.
Коли  з  кінофільмів  любов  неземна,
Спіймавши  на  небі  далекі  Стожари,
Вривалася  стрімко,  мов  сяючий  знак,
А  далі  –  себе,  як  могла,  виражала.
Мирила  мої  безпорадні  світи,
Збирала  в  торбину  розкидані  мрії.
Давала  можливість  за  думкою  йти
І  віру  вдихала,  що  все  я  зумію.
Що  скоро  знайду  підходящі  слова,
Зізнаюся  щиро  тобі  у  коханні.
Я  зможу,  нарешті,  чуття,  що  ховав
Підняти  до  зорь  у  величнім  єднанні.

15:36,  01.01.2017  рік.

Зображення:  http://www.liveinternet.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023

Была ли жизнь адской до встречи с тобой?

Была  ли  жизнь  адской  до  встречи  с  тобой?
Наверное,  хуже  –  я,  словно  был  в  коме…
И  где-то  в  душе,  за  туманной  чертой,
Я  чувствовал  голос  до  боли  знакомый.

Взывал  он  всегда,  в  самый  трудный  момент,
Мне  всё  тараторил  о  днях  бестолковых.
Порой  был  упрям,  что-то  клянчил  взамен,
Пытался  продать  золотые  оковы.

Приятные  сердцу,  с  одной  стороны,
С  другой  –  просто  крылья  для  мыслей  о  счастье.
Я  бредил  полетом  на  фоне  Луны…
Хотел  воссиять,  разлетаясь  на  части.

Была  ли  жизнь  адской  до  встречи  с  тобой?
Наверное,  хуже  –  я  тенью  скитался…
В  себе  замыкаясь,  не  верил  в  любовь,
И  плыл  с  одиночеством  в  медленном  танце.

11:50,  02.01.2017  год.

Изображение:  http://funbook.com.ua  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997547
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2023

А виной всему – ты

А  виной  всему  –  ты,  где-то  сблизив  пути,
Просто  мимо  пройдешь,  как  всегда,  не  заметив.
Так  свободно  рисуешь  тончайший  пунктир,
На  котором  однажды  возникнут  кометы.
И  одна,  тайно  выбрав  живую  мишень,
В  шрамы  сердца  жестоко,  как  дротик  вонзится.
Привнеся,  как  ни  странно,  слепое  клише
Растворяться  в  себе  и  парить  словно  птица.
Скажешь,  брежу,  впадая  в  какой-то  астрал,
Раскурочив  всю  душу  внутри  наизнанку.
Нет,  не  скрою  –  в  тебе  рассмотрел  идеал,
Я  готов  ко  всему,  вновь  играя  в  молчанку.
Даже  встать  супротив  жадных  взоров  людских,
Кем-то  сложенных  попусту  сплетен  отвратных.
Каждый  нерв  возбуждён,  миг  взорвав  на  куски,
А  виной  всему  –  ты,  в  проявленьях  отрадных.

20:26,  17.11.2016  год.

Изображение:  http://i1os.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997546
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2023

Дешифратор созвездий

Задёрнув  все  шторы  –  укройся  от  мира,
Уймись  ненадолго,  сойдя  на  паркет.
Включи  телевизор  в  озябшей  квартире,
Где  время  давно  ускользнуло  в  кювет.
Забей  на  судьбу,  дешифратор  созвездий!
Кто  может  тебя  попрекать  за  грехи?
Ты  был  образцом  несгораемой  чести
И  есть  до  сих  пор,  хоть  шаги  нелегки
Опять  пробираться  сквозь  сеть  магнитаров,
Довлеющих  козней  планеты  чужой.
Ты  бредил  свободой  небесных  пожаров,
Вобрав  позолоту  бессмертной  душой.
Тепло  раздавал,  невзирая  на  холод,
Который  вгрызался  стремительно  в  плоть.
Что  скажет  об  этом,  понявший  не  скоро
Случайный  прохожий  в  потоке  забот?
Совсем  ничего…  Ожидает  квартира
Его  и  тебя,  словно  гостя  извне.
Задёрнув  все  шторы  –  укройся  от  мира,
Хотя  бы  на  миг  в  разыгравшемся  сне.

21:21,  24.09.2016  год.

Изображение:  https://geektimes.ru/post/261946/  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997474
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2023

Мов із нічого

Мов  із  нічого,  наче  з  мрій  багатогранних,
З’явилась  мить,  коли  нічого  вже  не  ждеш.
Уразив  струм  твоїх  очей,  безмежно  гарних,
Став  шлях  помітним  у  загублений  Едем.
Ще  й  тепла  злива  з  дивовижних  зір  накрила,
І  кожен  дотик  –  щем,  породжений  вогнем.
Я  відчуваю  біль,  та  він  –  незламна  сила,
Що  зве  вперед,  ятрить,  штовхає  і  жене.
До  таїн  снів,  до  подиху  нічних  сузір’їв,
Шалено  вабить  душу,  розкриває  сенс.  
Радіють,  наче  діти,  навіть,  будні  сірі,
Я  теж  у  захваті  від  надзвичайних  сцен!

20:25,  27.09.2017  рік.

Зображення:  http://lediplus.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023

Свет кусает одиночек больно

Свет  кусает  одиночек  больно,
В  бесконечном  беге  от  себя.
Здравствуй,  мрак…  Порой  резонно
Уходить  во  тьму,  навек  скорбя.
Адской  тишью  наедаясь  молча,
Несмотря  на  шум  ночных  светил,
Предрекая  боль,  смиряясь  тотчас,
Удавалось  жить  и  в  такт  идти.
Шаг  за  шагом,  тень  за  тенью  –  бренно,  
Отдавая  дань  за  миг  в  крови,
Улетала  молью,  вопреки  Вселенной,
Жаждущая  вдоха  песнь  любви.
Стало  быть,  внедрённая  забава
Замыкая  дверь  прошедших  лет,
Оставляла  след  за  огоньками  бала,
Только  в  сердце  затеряв  ответ.
На  вопрос  о  леденящей  силе,
Уносящей  душу  на  круги  своя.  
Взять  бы  ноту  в  одиноком  мире  
И  пролить  луч  света  за  края…
Свет  кусает  одиночек  больно,
Отучить  бы  мысли  просто  врать.
Сколько  стоит  перевесить  вольность
Падать  льдиной  на  свою  кровать?

16:32,  27.08.2016  год.

Изображение  взято  с  Интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997402
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2023

Дещо похапцем кинувши душу в бистрінь

Розривають  на  клапті  хвилини  мовчання,
Що  злилися  безжально  в  одну  німоту.
Розбудити  щось  має,  та  лізуть  повчання,
У  запрошенні  знову  химерний  вщент  тур.
По  забутих  місцях,  між  енергій  прогалин,
Де  хотілося  звабі  віддати  свій  пульс.
Тільки  прикро  поранять  колючі  агави
Почуттів  однобоких,  немов  хмара  куль.
Підійматися  важко,  ще  важче  блукати
Серед  снів  чорно-білих,  тримаючи  стрій.
Монотонно  звучать  безкінечні  сонати,
Дещо  похапцем  кинувши  душу  в  бистрінь
Остогидлих  чекань,  а  вони,  мов  сороки,
Рознесуть  пересуди  на  сотні  країв.
Скиглить  серце  вночі  від  тієї  мороки,
А  на  ранок,  як  завжди,  все  нові  бої…

17:52,  14.06.2017  рік.

Зображення:  https://www.kommersant.ru

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023

Все пустыни исхожены вдоль, поперёк

Все  пустыни  исхожены  вдоль,  поперёк,
Мне  сегодня  и  буря  в  подмогу  и  ветер.
Кто  на  странствия  сердце  когда-то  обрёк,
Тот  дорогу  показывал,  будто  в  ответе.
За  неверный  опять,  опрометчивый  шаг,
За  проклятья  позор,  что  слетал  со  словами.
Подставляя  плечо,  поднимал  сбитый  стяг
И  толкал  в  гущу  дней  вездесущую  пламень.
Ты  не  бойся  ранений,  поблекший  пейзаж,
Шрамы  очень  к  лицу  одиноким  бродягам.
Помни,  я  за  тобой,  контролируй  вираж!  
Чтоб  успеть  удержать  всё  коварство  зигзага.
Видишь  цель!?  Это  время  подсказки  даёт.
Взгляд  за  грань  надоевших  до  боли  иллюзий.
Мыслей  сброшена  тьма  на  любви  остриё,
Отдана  словно  дань  избалованной  Музе.

20:32,  04.07.2016  год.

Изображение:  http://giphy.com/gifs/cinemagraph-max-fury-xme2XN3AzQOEU

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997306
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2023

Між нами залягли дощі

Між  нами  залягли  дощі,
Холодні  батоги  розлуки.
Породжують  пекельні  муки
Під  тиском  звабних  ворожінь.
Поцуплять  душі,  ледь  живі,
Затулять  маревом  світанки.
Нахабно  в  напівсон  фіранки
Відкриють,  розмінявши  світ.
На  тьму  фрагментів  сірих  днів,
Де  не  збагнеш  усю  картину,
Лише  потягнеш  справ  рутину,
Як  завжди  падаючи  з  ніг.

22:22,  18.05.2017  рік.

Зображення:  http://tunnel.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023

Зачем ты мне приснилась?

Зачем  ты  мне  приснилась
В  предчувствии  хрустальном
И  мир  моих  стекляшек,
Как  ветер  разнесла?
Ко  мне  стремится  сила,
Раскрывшись  гениально,
Создав  виденья  наши
В  различных  чудесах.

Зачем  с  планетой  бренной
Мы  оба  обвенчались,
Друг  друга  потерявши
Меж  собственных  страстей?
Я  жаждал  вдохновенья,
Порою  средь  печали,
Под  облаком  бесстраший,
Внутри  разбитых  стен.

Зачем  мне  шепчут  звезды
Признаний  откровенья,
В  который  раз,  не  скрою,
Прервавши  след  надежд?
Приходят  в  мысли  оды,
Сердца  сожгут  до  тленья,
Встречая  нас  с  тобою
На  дальнем  рубеже.

11:50,  11.11.2016  год.  

Изображение:  http://widefon.com/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997214
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2023

Не варто думати про сили потойбічні

Не  варто  думати  про  сили  потойбічні,
Коли  всередині  вже  пекло  греблі  рве.
Коли  розходяться  передчуття  зустрічні
У  різних  напрямках  на  роздоріжжі  вен.
Де  хаос  злий,  багатий  на  важкі  тортури,
Постійно  мучить,  щось  вигадує  нове.
Знов  прагне  почестей,  будує  вкотре  мури,
Позводить  так,  що  не  побачиш  навіть  верх.
Пульсують  миті  у  знервованому  танці,
Десь  їх  володар  відіграв  давно  фінал.
Уже  чекає  голосних,  мов  грім  овацій,
Немовби  він  найліпший  серцю  ідеал.
Не  варто  вірити,  що  складено  сценарій,
Ще  й  зовсім  не  такий  як  хочеться  душі.
Неначе  світ  людей  –  огидний  серпентарій,
В  якому  всі  плазують,  мов  верткі  вужі.

21:02,  12.05.2017  рік.

Зображення:  http://www.liveinternet.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023

Инкарнация желаний

Взрыв  сверхновой  яркий  в  сердце  одиноком!
Я  тобой  отравлен,  но  душе  отрадно.
Разрываюсь  в  клочья,  поражаясь  током,
Исходящим  от  твоих  флюидов  рядом.

Мне  легко  дышать  в  мгновение  полёта,
Наполняя  до  краев  мечты  забвеньем.
Просыпаюсь  раньше,  не  претит  работа,
Всё  под  силу  сделать,  столько  рвений!

А  всему  виной  события  случайность:
Ты  не  думая,  вошла  в  мою  систему.
Отыскала  мир,  поникший  чрезвычайно,
Так  искусно  подытожила  дилеммы.

Ты  –  мой  космос,  инкарнация  желаний,
Очень  просто  стало  достигать  нирваны.
Я  коснулся  совершенства  здесь  на  грани,
Невзирая  на  табу  казаться  странным.

10:07,  06.11.2016  год.

Изображение:  http://www.liveinternet.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997099
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2023

Отак обоє й мовчимо…

Отак  обоє  й  мовчимо…
І  кожен  у  своїх  проблемах.
Неначе  помилки  вчимо,
Ніяк  не  лагодиться  тема
Розмови,  прикро,  хоч  помри,
Самотність  оживає  прудко.
Диктує  правила  для  гри
І  кидає  у  вікна  грудки…
Мордує,  мов  огидний  кат,
Спітніла  від  своєї  праці…
А  я  так  хочу  в  серці  лад,
Нехай  без  голосних  овацій.
Отак  обоє  й  мовчимо…
За  пластиком  своїх  екранів.
Немов  у  пеклі  живемо,
Згораючи  в  такому  стані.  

20:51,  26.02.2017  рік.

Зображення:  http://favim.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023

Лелея страстный интерес

Премного  я  Вам  благодарен
За  миг  влюбленности  и  шарм.
За  свет  лучистый,  мне  подарен,
За  проблеск  счастья,  словно  жар.
Душа  стремительность  вбирает,
Оставив  след  в  текущем  дне.
И  Вас,  мой  ангел,  где-то  в  рае,
Откроет  в  дивной  вышине.
Даря  роскошные  фрагменты,
В  единый  встроит  кинофильм.
Вы  –  мой  наркотик
                         трансцендентный,
С  любовной  примесью  в  крови.
Где  всплеск  энергии  для  жизни
И  в  каждой  клеточке  прогресс.
Накрыл  Ваш  мир  лавиной  мысли,
Лелея  страстный  интерес.

11:36,  3.11.2016  год.  

Изображение:  http://www.liveinternet.ru/tags  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997032
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2023

Найкращий день

Найкращий  день  проллє  тепло,  немов  розбудить,
Відгонить  настрій,  що  дістав  і  змінить  сенс.
Вчорашніх  страйків,  де  в  охопленні  застуди
Стрибало  серце  від  знервованості  сцен.

Єство  б  воліло  переграти  сірість  хмарну,
Бували  миті,  що  й  волало,  мов  дитя.
Хотілось  плакати,  та  сльози  вкотре  марні,
Лишень  доводили  безглуздо  до  виття.

Найкращий  день  виставу  пристрасну  покаже,
Ми  в  ній  удвох  у  декораціях  весни.
Легенько  сила  неба  пестить  дійство  наше,
Сюжет  латаючи,  що  ледь  з  душі  не  зник.

11:00,  05.03.2017  рік.

Зображення:  http://freetime-ekb.ru  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2023

Божество неземное по имени Женщина

Божество  неземное  по  имени  Женщина,
Поклоняться  тебе  сердцу  вечность  велит.
На  седьмых  небесах,  где  красоты  отмечены
Для  огней  встречных    душ  в  сиротливой  дали.
Ты  близка,  но  как  прежде,  мираж  переменчивый,
Совершенна  до  вздоха,  погибель  для  глаз.
Ты  –  страстей  глубина,  пусть  и  с  виду  застенчива,
Ты  –  искусством  роскошно  в  основу  легла.
Даровав  мне  улыбку  –  мечту  мироздания,
На  мгновение  крылья  взрастив  за  спиной.
Ты  наполнила  светом  пещеры  сознания,
Разливаясь  по  венам  бурлящим  вином.
И  я  чувствую  хмель,  будоражащий  прелестью,
Каждый  нерв  превращая  в  любви  магистраль.
Переполненный  миг  долгожданною  свежестью
Привнесет  звездный  вкус  из  Вселенной  костра.
Божество  неземное  по  имени  Женщина,
Идеальный  хранитель,  как  ночью  Луна.
Где-то  в  дебрях  судьбы  силой  мысли  завещана
И  безумно  прекрасна  в  преддверии  сна.

22:39,  26.10.2016  год.

Изображение:  http://reiki-unlimited.org  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996962
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2023

Між світами

Смолоскип  підіймаю,  а  він  –  все  ще  тліє…
Там  приховане  полум’я,  мить  –  оживе!
РозходИтися  мають  народжені  мрії
Вщент  спалити  мости  у  минуле  й  нове
Сьогодення,  на  крилах  любові  крізь  простір,
Через  час  невблаганний,  відкривши  чуття.
Розповсюдиться  стрімко  у  виявах  гострих,
Аквареллю  зобразить  моє  майбуття.      
Там  палають  мости,  там  цілує  прийдешнє
Освіжаючим  бризом,  я  входжу  в  портал
Між  світами,  а  далі  –  неначе,  як  вперше
Крок  за  кроком  вберу  власних  снів  магнітар.  
Притягальним  розширенням  знищу  самотність,
Ось  він  –  Всесвіт  розкішний,  де  зорі  горять!
Доторкнися  до  нього,  він  вкотре  у  моді,
Знов  нівроку  творіння,  розквітле  з  нуля.  

14:06,  09.01.2016  рік.

Зображення:  http://voleveda.livejournal.com/  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023